Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ПЛАН ЗАНЯТТЯ № 9
Група:
Тема заняття: Доба «процвітання» у США
Мета заняття:
Методична: активізувати у студентів розумову діяльність на протязі всього заняття шля-
хом постанови проблемних питань.
Дидактична: навчити студентів встановлювати хронологічну послідовність подій,
розкрити особливості впливу Першої світової війни на США, пояснювати
причини перемоги республіканців на виборах 1920 р., характеризувати їхню
політику, визначати особливості періоду стабілізації, пояснювати значення
термінів та понять, працювати над удосконаленням навичок роботи з
історичними документами, підвищувати якість знань, закріпити отримані на
занятті знання, вміння та навички; розвивати у студентів вміння визначати
причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, систематизувати історичний
матеріал, робити висновки, розвивати вміння висловлювати власні думки.
Виховна: виховувати у студентів інтерес до вивчення історії, виховувати
високий рівень культури, виховувати якості працездатності.
Вид заняття: лекція
Тип заняття: тематична
Форма проведення заняття: евристична бесіда
Меж предметні зв’язки: забезпечуючі (географія), забезпечувані (культурологія)
Методичне забезпечення: підручник, історична карта, опорний конспект
Література:
ХІД ЗАНЯТТЯ
Фронтальне опитування:
Усне опитування:
Лекція № 9
Тема. Доба «процвітання» у США
Мета: навчити студентів встановлювати хронологічну послідовність подій, розкрити особливості впливу Першої світової війни на США, пояснювати причини перемоги республіканців на виборах 1920 р., характеризувати їхню політику, визначати особливості періоду стабілізації, пояснювати значення термінів та понять, працювати над удосконаленням навичок роботи з історичними документами, підвищувати якість знань, закріпити отримані на занятті знання, вміння та навички; розвивати у студентів вміння визначати причинно-наслідкові зв’язки, узагальнювати, систематизувати історичний матеріал, робити висновки, розвивати вміння висловлювати власні думки.
План
ЗМІСТ ЛЕКЦІЇ
Перша світова війна не зачепила Американський континент, і країна не зазнала того масового руйнування і людських жертв, які були в Європі. Американська армія взяла участь у бойових діях лише влітку-восени 1918 р.
Війна сприяла збагаченню країни. Загальний чистий прибуток монополій протягом 1914-1919 рр. становив 33,6 млрд. доларів. Це дозволило здійснити значні капіталовкладення в американську промисловість, створити нові робочі місця, зменшити безробіття.
Промислове зростання, що почалося на цій базі, збільшило питому вагу США у світовому промисловому виробництві. США закріпили за собою статус економічно наймогутнішої країни світу.
США значно збільшили експорт капіталу. Головною його формою були військові позики. Їх загальна сума на початку 1920-х рр.. досягла 11 млрд. доларів. Крім того, за роки війни більш ніж вдвічі зросла сума американських приватних інвестицій за кордоном. У такий спосіб США перетворилися на найбільшого у світі кредитора.
Зростання питомої ваги США в міжнародних економічних відносинах створило умови для активнішого вторгнення США у сферу світової політики. Уряд Демократичної партії на чолі з президентом В. Вільсоном узяв у 1917 році курс на завоювання «світового лідерства».
Провал планів США на Паризькій мирній конференції пояснювався тим, що зовнішньополітичні позиції США залишалися порівняно слабкими. До того ж у самих США існувала серйозна опозиція зовнішньополітичному курсу президента В. Вільсона.
Виступаючи під прапором ізоляціонізму, республіканці були проти ратифікації Версальського договору, закликали відмовитися від участі США в роботі Ліги Націй. гострі сутички між республіканцями та демократами на чолі з Вільсоном були відображенням боротьби різних політичних угруповань за методи завоювання світової гегемонії.
У березні 1920 р. сенат не ратифікував Версальський договір, що містив положення про Лігу Націй. Це означало, що зовнішньополітичний курс, узятий урядом Вільсона в роки Першої світової війни, зазнав поразки.
Улітку 1920 року у США вибухнула глибока економічна криза, спричинена скороченням воєнного виробництва. Кількість безробітних у 1921 році сягнула 5,7 млн. осіб. Реальна заробітна плата зменшилася в середньому на 20-25%. Криза промисловості перепліталася з аграрною кризою.
Невдоволення робітників та фермерів їхнім тяжким становищем проявилося під час виборчої компанії 1920 р. Цим скористалися республіканці. На виборах вони здобули перемогу. Президентом став Воррен Гардінг, який узяв курс на повернення до довоєнних порядків.
У 1921 р. адміністрація Гардінга скасувала запроваджений під час війни податок на надприбутки корпорацій, а згодом підвищила мита на імпорт до США важливих промислових товарів. Це призвело до зростання цін на внутрішньому ринку.
Корупція державного апарату стала всеохоплюючою. Єдиною серйозною реформою, здійсненою республіканцями, було надання виборчих прав жінкам (1920 р.).
У січні 1920 р. була прийнята поправка до Конституції, за якою вводився «сухий закон». Він забороняв виготовлення та продаж горілчаних напоїв на всій території США. Як наслідок, у країні з’явилися банди організованих злочинців, що взяли під контроль увесь нелегальний бізнес горілчаних напоїв, наркотиків. Одним з найвідоміших тодішніх «королів» злочинного світу став Аль Капоне.
У зовнішній політиці республіканці висунули такі принципи, як відмова від військово-політичних союзів із європейськими країнами та активізація економічної експансії США. Посилилась економічна експансія Штатів на Далекому Сході, особливо в Китаї. Це призвело до напружених відносин США з Великою Британією. Різко загострилися суперечності з Японією. На Вашингтонській конференції 1921-1922 рр. США домоглися значних поступок із боку європейських держав. Були прийняті доктрина «відкритих дверей» щодо Китаю, договори про обмеження морських озброєнь.
Економічна криза 19201-1921 рр. дала могутній поштовх до активізації робітничого руху. Значним приводом до його розгортання стала ліквідація мінімальних соціальних програм, запроваджених демократами в попередні роки («Справедливий курс»).
Найбільшого розмаху страйковий курс досяг улітку 1922 р., коли він майже одночасно розгорнувся в текстильних центрах Нової Великої Британії, у вугільній промисловості та на залізничному транспорті. Страйковий рух на початку 1920 –х рр.. був менш успішним, ніж у перші післявоєнні роки. В 1920-ті рр. США були країною з найвідсталішим соціальним законодавством серед країн Заходу.
Економічна криза 1920-1921 рр. дала новий імпульс розвитку демократичного руху. Одним із важливих його напрямків став негритянський рух. Тяжке економічне становище негритянського населення, жорстока расова дискримінація, терор куклукскланівців - усе це викликало опір негрів, очолюваних найбільшою негритянською організацією – Національною асоціацією сприяння прогресу кольорового населення. Одним із її керівників був Вільям Дюбуа.
У цей самий час розгорнувся негритянський рух під гаслом «Назад в Африку», який чохлив Маркус Гарві. На початку 1920-х рр. рух Гарві залучив мільйони негрів.
США раніше за інші високорозвинені країни вступили в період стабілізації. У 1922-1929 рр. відбувався бурхливий розвиток промислового виробництва. Наприкінці цього періоду США виробляли 44% промислової продукції капіталістичного світу.
Важливим поштовхом до зростання виробництва стало поширення конвеєрного методу масового виробництва. Цей метод було використано на автомобільних заводах Генрі Форда в Детройті.
Широко запроваджувався тейлоризм – спосіб організації виробництва, спрямований на підвищення інтенсивності труда, в основі якого лежали поділ праці й раціональна система рухів.
Упровадження нових технологій привело до збільшення виробництва. Дедалі більшу роль стали відігравати акціонерні товариства та корпорації – своєрідні форми колективного бізнесу.
У 1920-ті рр. на Нью-Йоркській фондовій біржі відбувся справжній бум, викликаний підвищенням курсу акцій. Усі прагнули купити акції лише для того, щоб потім їх продати.
Технології масового виробництва, спекулятивний бум, реклама і кредит, упевненість у майбутньому стали головними чинниками процвітання США в 1920-ті роки. У ці роки найбільш інтенсивно розвивалися автомобільна, машинобудівна, електротехнічна, хімічна, авіаційна галузі.
США значно збільшили експорт товарів. Перевищення експорту над імпортом у 1921-1929 рр. сягнуло 7,7 млрд. доларів. Високі митні тарифи захищали американську промисловість від іноземної конкуренції.
Важливим засобом фінансової експлуатації інших країн було вивезення капіталу. Американські капіталовкладення за кордоном в період 1920-1931 рр. становили 11,6 млрд. доларів, причому 40% цієї суми припадало на Європу, а 22% - на Латинську Америку.
В історію США 1922-1929 рр. увійшли як період нової ери «просперіті» («процвітання»).
Але економічне піднесення не торкнулося цієї низки галузей. Суднобудування, виробництво залізничного обладнання, текстильна і вугільна галузі занепадали. Сільське господарство зазнавало затяжної кризи. За роки стабілізації показник зростання виробництва становив лише 1%. У країна налічувалося 1,5-2 млн. безробітних. Із 1919 року починається процес обмеження еміграції в США,
Ці негативні явища пояснювалися нерівномірністю розподілу національного багатства.
На виборах 1924 р. в боротьбу вступила нова політична сила – Прогресивний блок, який підтримував сенатора-республіканця Р. Лафоллета. На виборах також вперше брала участь компартія, яка висунула своїм кандидатом у президенти В. Фостера.
Президентом США на черговий строк (1925-1929) було обрано республіканця К. Куліджа. Він усіляко сприяв зростанню прибутків монополій. Економічне та політичне життя країни перебувало під контролем сімейств фінансової олігархії – Моргана, Рокфеллера, Дюпона, Меллона.
На виборах 1928 р. перемогу здобув республіканець Герберт Гувер.
Таким чином, у політичному 1920-х років у США панували республіканці, ідеологія яких відповідала духу періоду процвітання.
У зовнішній політиці США все активніше проникали в нові регіони, забезпечуючи своїм корпораціям нові ринки збуту.
Питання для закріплення:
Література: