Тема 3. Процес і методи прийняття рішень в операційному виробничому менеджменті 2 год
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
от 25%
Подписываем
договор
Тема 3. Процес і методи прийняття рішень в операційному
(виробничому) менеджменті (2 год.)
Тести для самоконтролю:
1. Рішення – це:
1) творчий процес відпрацювання однієї або декількох альтернатив з різних можливих варіантів (планів) дій, спрямованих на досягнення визначених цілей;
2) реалізація цілей будь-якої організації;
3) центральний пункт теорії управління;
4) цінний інструмент для аналізу складних систем сервісу.
2. За способом обґрунтування всі управлінські рішення можна звести до:
- двох типів;
- чотирьох типів;
- трьох типів;
- п’яти типів.
3. До цієї категорії відносяться рішення, результати яких не визначені, але ймовірність кожного результату відома – це:
- визначеність;
- невизначеність;
- ризик;
- інше.
4. До типів моделей та методів моделювання відносяться:
- фізична модель, аналогова модель, математична модель;
- алгебраїчна модель, статистична модель;
- моделі лінійного програмування;
- моделі теорії черг, моделі управління.
5. Алгебраїчна модель – це:
- процес створення проекцій на майбутнє;
- основний математичний інструмент;
- широко використовується в рішеннях за розподілу дефіцитних ресурсів;
- планування розподілу продукції.
6. Теорії рішень:
- процес створення проекцій на майбутнє;
- допомагає вимірювати та регулювати міру відповідності;
- використовується за умови застосування метода дерева рішень;
- управління технологічним процесом.
7. Контроль якості:
- процес створення проекцій на майбутнє;
- допомагає вимірювати та регулювати міру відповідності;
- використовується за умови застосування метода дерева рішень;
- управління технологічним процесом.
8. Моделі управління запасами використовуються:
- для того, щоб допомогти в управлінні активами фірми наданням рекомендацій за найоптимальнішою їх кількістю та часом замовлення;
- для того, щоб допомагати керівництву визначити оптимальну кількість каналів обслуговування;
- у ситуаціях надто складних для математичних методів лінійного програмування;
- у рішеннях за розподілу дефіцитних ресурсів, аналізу розміщення, планування виробництва.
9. Цінний інструмент для аналізу складних систем сервісу. Політики обслуговування обладнання та інвестиційного вибору – це:
- імітаційні моделі;
- моделі управління запасами;
- моделі теорії черг;
- модель загального характеру.
10. Метою якої моделі є звести до мінімуму негативні наслідки накопичення запасів:
- імітаційна модель;
- модель лінійного програмування;
- статистичні моделі;
- моделі управління запасами.
11. Платіжна матриця – це:
- один з методів статистичної теорії рішень, що дає можливість вибрати з декількох варіантів та визначити найліпшу стратегію для досягнення цілей;
- сума можливих значень, помножених на відповідні ймовірності;
- цінний інструмент для аналізу складних систем сервісу;
- визначення оптимального місця розташування підприємства.
12. Критерій знаходження альтернативи, що максимізує максимальний вихід для кожної альтернативи:
- максі-максимум;
- рівноймовірний критерій;
- максі-мінімум;
- інше.
13. Критерій, що відшукує альтернативи, які максимізують мінімальний вихід:
- максі-максимум;
- рівноймовірний критерій;
- максі-мінімум;
- інше.
14. Критерій рішення, що знаходить альтернативу з найвищим середнім виходом:
- максі-максимум;
- рівноймовірний критерій;
- максі-мінімум;
- інше.
15. Дерево рішень – це:
- метод вибору найліпшого напряму дій з наявних варіантів;
- цінний інструмент для аналізу складних систем сервісу;
- визначення оптимального місця розташування підприємства;
- сума можливих значень, помножених на відповідні ймовірності.
16. Що таке прогнозування?
- Це метод, який є корисним інструментом для прийняття послідовних рішень;
- це метод отримання даних від покупців, що планують свої майбутні придбання;
- це метод виявлення зразків і тенденцій минулого та продовження їх у майбутньому;
- це мистецтво й наука передбачити події майбутнього, метод, у якому використовується як нагромаджений у минулому досвід, так і поточні допущення щодо майбутнього з метою його визначення.
17. Критерій, що охоплює період одного року, але не менше ніж 3 місяці:
- середньострокові;
- короткострокові;
- довгострокові;
- інше.
18. Критерій, що охоплює період від 3-х місяців до 3-х років:
- середньострокові;
- короткострокові;
- довгострокові;
- інше.
19. Критерій, що охоплює, як правило, 3 і більше років:
- середньострокові;
- короткострокові;
- довгострокові;
- інше.
20. Економічні прогнози:
- використовуються для передбачення загального стану економіки та обсягу для конкретної компанії або за конкретним продуктом;
- дають можливість передбачити, які нові технології можна очікувати, коли це може відбутися, наскільки економічно доцільними вони можуть бути;
- проекція попиту на товари та послуги компанії;
- визначення оптимального місця розташування підприємства.
21. Прогнози розвитку технології:
- використовуються для передбачення загального стану економіки та обсягу для конкретної компанії або по конкретному продукту;
- дають можливість передбачити, які нові технології можна очікувати, коли це може відбутися, наскільки економічно доцільними вони можуть бути;
- проекція попиту на товари та послуги компанії;
- визначення оптимального місця розташування підприємства.
22. Прогнози попиту:
- використовуються для передбачення загального стану економіки та обсягу для конкретної компанії або за конкретним продуктом;
- дають можливість передбачити, які нові технології можна очікувати, коли це може відбутися, наскільки економічно доцільними вони можуть бути;
- проекція попиту на товари та послуги компанії;
- визначення оптимального місця розташування підприємства.
23. До якісних методів прогнозування відносяться:
- короткостроковий, середньостроковий, довгостроковий;
- економічні прогнози, прогнози розвитку технології;
- думка журі, спільна думка збутовиків, модель очікування споживача, метод експертних оцінок;
- інші.
24. Думка журі:
- суть методу полягає в поєднанні та усередненні думок експертів у релевантних сферах;
- при цьому підході кожна особа, що продає товар, оцінює, які продажі будуть у регіоні;
- це метод отримання даних від покупців або потенційних покупців, що планують свої майбутні придбання;
- це формалізований варіант методу колективної думки, що дає можливість експериментам, які можуть мати різні позиції, дійти згоди та створювати прогнози.
25. Думка збутовиків або посилення продаж:
- суть методу полягає в поєднанні та усередненні думок експертів у релевантних сферах;
- при цьому підході кожна особа, що продає товар, оцінює, які продажі будуть у регіоні;
- це метод отримання даних від покупців або потенційних покупців, що планують свої майбутні придбання;
- це формалізований варіант методу колективної думки, що дає можливість експериментам, які можуть мати різні позиції, дійти згоди та створювати прогнози.
26. Модель очікувань споживача або огляду ринку покупців:
- суть методу полягає в поєднанні та усередненні думок експертів у релевантних сферах;
- при цьому підході кожна особа, що продає товар, оцінює, які продажі будуть у регіоні;
- це метод отримання даних від покупців або потенційних покупців, що планують свої майбутні придбання;
- це формалізований варіант методу колективної думки, що дає можливість експериментам, які можуть мати різні позиції, дійти згоди та створювати прогнози.
27. Метод експертних оцінок або метод Дельфі:
- суть методу полягає в поєднанні та усередненні думок експертів у релевантних сферах;
- при цьому підході кожна особа, що продає товар, оцінює, які продажі будуть у регіоні;
- це метод отримання даних від покупців або потенційних покупців, що планують свої майбутні придбання;
- це формалізований варіант методу колективної думки, що дає можливість експериментам, які можуть мати різні позиції, дійти згоди та створювати прогнози.
28. Методи кількісного аналізу поділяються на:
- 2-групи;
- 3-групи;
- 4-групи;
- 5-груп.
29. Перша група методів кількісного аналізу:
- моделі часових серій, причинно-наслідкові моделі;
- кореляція;
- випадкові варіації;
- тренд, сезонність.
30. До другої моделі кількісного аналізу відносять:
- моделі часових серій, причинно-наслідкові моделі;
- часові серії;
- кореляція;
- випадкові варіації.
31. Часові серії, як правило мають:
- 2 компоненти;
- 3 компоненти;
- 4 компоненти;
- 5 компонентів.
32. Тренд – це:
- градація підвищення чи помноження даних за період;
- моделювання даних, які повторюються через певні проміжки, що вимірюються днями, тижнями, місяцями чи кварталами;
- моделі даних, що трапляються кожні кілька років;
- «відблиски» в даних, що пов’язані з випадковими та незвичними ситуаціями.
33. Сезонність – це:
- є градацією підвищення чи помноження даних за період;
- є моделювання даних, яка повторюється через певні проміжки, що вимірюються днями, тижнями, місяцями чи кварталами;
- моделі даних, які трапляються кожні кілька років;
- «відблиски» в даних, що пов’язані з випадковими та незвичними ситуаціями.
34. Цикл – це:
- є градацією підвищення чи помноження даних за період;
- є моделювання даних, яка повторюється через певні проміжки, що вимірюються днями, тижнями, місяцями чи кварталами;
- моделі даних, які трапляються кожні кілька років;
- «відблиски» в даних, що пов’язані з випадковими та незвичними ситуаціями.
35. Випадкові варіації – це:
- є градацією підвищення чи помноження даних за період;
- є моделювання даних, яка повторюється через певні проміжки, що вимірюються днями, тижнями, місяцями чи кварталами;
- моделі даних, які трапляються кожні кілька років;
- «відблиски» в даних, що пов’язані з випадковими та незвичними ситуаціями.
36. Дві основні форми часових серій моделей у статистиці – це:
- найпростіша і змінюваного середовища;
- мультиплікативна і адаптивна;
- мультиплікативна;
- змінювана і найпростіша.
37. Попит = Т*С*Ц*ВВ – це:
- мультиплікативна модель;
- адаптивна модель;
- найпростіший метод;
- метод змінюваного середовища.
38. Попит = Т+С+Ц+ВВ – це:
- мультиплікативна модель;
- адаптивна модель;
- найпростіший метод;
- метод змінюваного середовища.
ф