Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Самостійна робота студентів №6
Тема: Методики оцінювання рівня «тіньової» економіки у ВВП України
1 Питання які треба опрацювати:
2 Основні тези лекції:
Методики оцінки рівня «тіньової» економіки у ВВП України
Методика, яка наводиться нижче, ґрунтується на показниках зайнятості населення. Суть її полягає в тому, що визначається умовна кількість зайнятих у «тіньовій» економіці. Потім розраховується ВВП на одного фактично зайнятого. Після цього кількість умовно зайнятих у «тіньовій» економіці помножується на цю продуктивність праці. Так визначається обсяг ВВП, створений у «тіньовій» економіці. Його можна віднести до офіційно опублікованого ВВП, створеного у «світлій» економіці, і в такий спосіб одержати коефіцієнт координації. Якщо ж необхідно визначити частку ВВП «тіньової» економіки в загальному обсязі ВВП (з урахуванням «тіньової» економіки), то слід спочатку визначити обсяг ВВП з урахуванням ВВП, який створено в «тіньовій» економіці (підсумувати ВВП, створений у «світлій» та «тіньовій» економіці), а потім визначити частку ВВП «тіньової» економіки.
Склад трудових ресурсів України за один з років такий (табл. 8.2):
Припустимо, що безробітні, а також більша частина економічно неактивного населення, «приховані» безробітні (робітники, які перебувають в умовах неповного робочого дня (тижня), у відпустці без збереження або з частковим збереженням заробітної плати) зайняті в «тіньовій» економіці. Отже, згідно із запропонованою вище методикою, можна визначити обсяг ВВП, створений у «тіньовій» економіці.
Таблиця 8.2
|
Показник |
Кількість, |
|
1. Усього трудових ресурсів |
29 949,2 |
|
2. Економічно активне населення (2 = 2а + 2б) |
21 219,4 |
|
а) зайнято в народному господарстві (без тих, хто навчається) |
20 868,3 |
|
б) офіційно зареєстровані безробітні |
351,1 |
|
3. Економічно неактивне населення (3 = 3а + 3б) |
6496,5 |
|
а) учні в працездатному віці, котрі навчаються з відривом від виробництва |
2018,0 |
|
б) працездатне населення в працездатному віці, зайняте в домашніх господарствах |
4478,5 |
|
4. Робітники, які перебувають в умовах неповного робочого дня (тижня) — на 1 січня |
1231,9 |
|
5. Робітники, які перебувають у відпустці без збереження або з частковим збереженням заробітної плати |
3391,0 |
Гіпотетично населення, яке зайняте в «тіньовій» економіці (∆Т), складається з таких показників (табл. 8.3).
Таблиця 8.3
НАСЕЛЕННЯ, ЗАЙНЯТЕ В «ТІНЬОВІЙ» ЕКОНОМІЦІ УКРАЇНИ
за один з років
|
Показник |
Кількість, тис. осіб |
|
1. Безробітні |
351,1 |
|
«Приховані» безробітні: |
|
|
2. Робітники, які перебувають в умовах неповного робочого дня (тижня) |
1231,9 |
|
3. Робітники, які перебувають у відпустці без збереження або з частковим збереженням заробітної плати |
3391,0 |
|
Разом: (∆Т) |
4974,0 |
ВВП України становив — 81 519 млн грн у фактичних цінах.
Визначаємо ВВП на одного зайнятого:
W = 81 519: 20 868,3 = 3,906 (млн грн / тис. осіб).
Отже, обсяг ВВП, створений у «тіньовій» економіці, становив:
∆q = W × ∆Т = 3,906 · 4974,0 = 19 428,4 (млн грн).
Коефіцієнт координації ВВП, який створено в «тіньовій» економіці до офіційно опублікованого ВВП, дорівнює:
К = 19 428,4: 81 519 · 100 % = 23,8 %.
Цей коефіцієнт можна одержати також іншим способом як співвідношення кількості зайнятих у «тіньовій» економіці до всіх зайнятих у народному господарстві:
К = 4974,0: 20 868,3 · 100 % = 23,8 %.
Далі визначаємо частку ВВП «тіньової» економіки в загальному обсягу ВВП (з урахуванням ВВП «тіньової» економіки).
Загальний обсяг ВВП = 81 519 + 19 428,4 = 100 947,4 (млн грн).
Частка «тіньової» економіки у ВВП:
d = 19 428,4 : 100 947,4 · 100 % = 19,2 %.
Друга методика ґрунтується на припущенні, що частина грошових доходів населення витрачається на неформальному, неорганізованому ринку, тобто в «тіньовій» економіці. Якщо вилучити з грошових доходів населення ці грошові витрати, то одержимо частину доходів, яка проходить через «тіньову» економіку.
Грошові доходи та витрати дані по Україні за один з років (табл. 8.4.).
Таблиця 8.4
|
Показник |
млн грн |
|
Витрати та заощадження населення |
|
|
1. Купівля та оплата послуг |
27 450,0 |
|
2. Обов’язкові платежі та добровільні внески |
3918,0 |
|
3. Особисті заощадження (приріст заощаджень у внесках та цінних паперах) |
2437,0 |
|
Разом видимі особисті витрати до відрахування податків і заощаджень |
33 805,0 |
|
Усього грошових доходів населення |
40 311,0 |
Припустимо, що частина грошових доходів населення витрачається на неформальному, неорганізованому ринку, тобто в «тіньовій» економіці. Якщо вилучити з грошових доходів населення ці грошові витрати, то одержимо частину доходів, яка проходить через «тіньову» економіку. З балансу грошових доходів і витрат населення України візьмемо потрібні для розрахунку дані та визначимо, яка частина доходів пішла в тіньовий обіг:
∆q = 40 311,0 – 33 805,0 = 6506,0 (млн грн).
Частка «тіньової» економіки становить:
d = 65 06,0 : 40 311,0 · 100 % = 16,1 % .
Валовий випуск — ринкова вартість усіх продуктів і послуг (товарів), вироблених протягом поточного періоду, з урахуванням незавершеного виробництва і продукції, що виробляється для власних потреб.
Валовий внутрішній продукт (ВВП) — вартість кінцевих товарів і послуг, вироблених резидентами даної країни.
Валова додана вартість — різниця між валовим випуском і проміжним споживанням.
Чисті податки на продукти та імпорт —різниця між податками та субсидіями на продукти та імпорт.
Індекс-дефлятор ВВП — індекс цін, що використовується для коригування фактичного номінального обсягу ВВП з урахуванням інфляції та розрахунку на цій основі реального його обсягу.
Індекси-дефлятори — коефіцієнти перерахунку фактичного поточного рівня узагальнювального показника у вартісні вимірники (ціни) базисного періоду.
Проміжне споживання — продукти короткострокового користування і послуги (товари), що використані виробництвом, з урахуванням ремонту й технічного обслуговування основних засобів, дослідження, розробок і прогнозування, побічних витрат на фінансування капіталоутворення (поточні витрати, пов’язані з купівлею і продажем землі, нематеріальних активів та фінансових вимог).
|
ПИТАННЯ ДЛЯ САМОПЕРЕВІРКИ |
3. тестові завдання
1. Ринок праці - це:
а) сукупність роботодавців та найманих працівників;
б) механізм розподілу та перерозподілу суспільної праці за сферами
та галузями економіки;
в) партнери трудових відносин;
г) особи, що шукають роботу.
2. Відкритий ринок праці - це:
а) коли населення знаходить роботу через біржі праці;
б) коли населення знаходить роботу через служби зайнятості;
в) коли населення влаштовується через посередників;
г) коли більшість населення працевлаштовується самостійно.
3. Фіксований ринок праці - це:
а) коли населення знаходить роботу через біржі праці;
б) коли населення знаходить роботу через служби зайнятості;
в) коли населення влаштовується через оголошення в пресі;
г) коли більшість населення працевлаштовується самостійно.
4. Економічно активне населення — це:
а) частина зайнятого населення;
б) населення, що пропонує свою працю для виробництва товарів та послуг;
в) частка зайнятого та безробітного населення;
г) частина безробітного населення.
5. Економічно неактивне населення - це:
а) частина населення, що не знаходить роботи;
б) населення, що не відноситься до зайнятого та безробітного;
в) населення, яке не починало працювати;
г) утриманці.
6. Безробітні відносяться:
а) до економічно неактивного населення;
б) до економічно активного населення;
в) до утриманців; г) до самозайнятих.
7. Міграція робочої сили буває:
а) постійна; б) періодична;
в) маятникова; г) кругова.
8. Чиста міграція робочої сили — це :
а) легальний виїзд на роботу за кордон;
б) організований виїзд до місць праці;
в) різниця між кількістю прибулих і вибулих осіб;
г) сальдо прибулих і вибулих осіб.
9. Валова міграція робочої сили - це:
а) легальний виїзд на роботу в країну;
б) сальдо прибулих і вибулих осіб:
в) сума прибулих і вибулих осіб;
г) сума тих, хто отримав роботу.
10. Середньооблікова чисельність працюючих визначається як:
а) сума всіх явок на роботу, поділена на число відпрацьованих днів;
б) сума всіх явок і неявок на роботу, поділена на число відпрацьованих днів;
в) сума явок і неявок на роботу, поділена на число календарних днів періоду;
г) сума явок і неявок на роботу, помножена на число працівників.
4 Література:
4.1 основна література
4.2 додаткова література
5 форми перевірки знань
Питання даної теми будуть перевірятися в усній формі і включені до модульного контролю та ККР.