Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ЛЕКЦІЯ №2
ТЕМА:
МЕТОДИКА ОРГАНІЗАЦІЇ ТУРИСТИЧНОГО ГУРТКА В ЗОШ
ПЛАН
1. Зміст туристичного гуртка.
2. Вікові особливості складу туристичного гуртка.
3. Планування роботи шкільного туристичного гуртка.
1. Зміст туристичного гуртка
Туристичний гурток є однією з форм організації позакласної роботи в школі.
Туристичні гуртки займають принципове місце в багатьох закладах освіти і виконують функції, які не можуть забезпечити ніякі решта форм роботи, оскільки вони сприяють:
Активність учнів росте в тому випадку, якщо робота в туристичному гуртку має суспільну значущість. Тому в роботі туристичного гуртка доцільно це враховувати і вибирати сумісні види суспільно корисної роботи: походи, очищення території від сміття, прибирання туристичних стоянок, розчищення джерел підземних вод, допомога лісникам та представникам МНС.
Принциповим етапом роботи є складання конкретних завдань для окремих гуртківців або групи учнів з урахуванням інтересів кожного учня. В процесі різноманітної за змістом і характеру діяльності роботи учні оволодівають туристичними уміннями і навичками, які дозволяють їм проявити свою життєву активність і ентузіазм.
На заняттях туристичного гуртка можна проводити індивідуальну роботу з учнями, розвивати їх творчі здібності, орієнтувати на певні професії, пов’язані із знанням в галузі спортивного туризму. Учасники гуртка зобов’язані стати активом при підготовці і проведенні масових заходів щодо туристичних заходів.
Туристичний гурток відноситься до категорії гурткової позакласної роботи, на яких перед учнями ставляться практичні задачки, пов’язані з формуванням умінь, навиків і знань за певним особливим предметом. Таким предметом для школи виступає – спортивний туризм, як галузь туризму. Не враховуючи практичні уміння і навики, в учнів одночасно формуються пізнавальні інтереси.
Порядок організації туристичного гуртка. Організація туристичного гуртка починається з виявлення інтересів, схильностей і умінь учнів. Для цього доцільно провести профільні бесіди, розповіді про спортивний туризм, а потім анкетування.
Розмір туристичного гуртка. Кількісний склад гуртка в одній взятій школі не може перевищувати 15-20 осіб. Такі дані показує організація усіх типів шкільних гуртків. Проте, слід відзначити, що у туристичному гуртку завжди виділиться основа – найбільш активна група дітей. Як правило кістяк гуртка складають 6-8 осіб. З цього контингенту і формується команда на змагання зі спортивного туризму. Проте, для організації туристичного походу активно залучається увесь склад гуртка, так як походи є епізодичною формою роботи гуртка, а відвідувати спеціальні тренування регулярно упродовж року буде лише мікрогрупа найбільш активних членів гуртка.
Назва гуртка. Гурток повинен мати назву. Наприклад серед туристичних клубів м. Кривого Рогу зустрічаються наступні назви: «Сталкер» (провідник у невідоме), «Моноліт» (міцність), «Піонер» (назва за місцем розташування гуртка – в КЗОШ №86 в житловому масиві «Піонер»), «Штурм», «Фортуна», «Меридіан», «QUEST» (пошук пригод – з англ.), «Романтик», «ДП-Спортмастер» (згідно назви відокремленого підрозділу підприємства), «Горизонт», «Велокривбас» (назва регіону в поєднанні з видом туризму).
Загальні принципи туристичного гуртка:
Особливістю методики проведення занять туристичного гуртка є поєднання колективних і особистих форм роботи. Щоб не втрачати пізнавального ентузіазму до спортивного туризму, заглиблювати знань і навичок, слід чергувати теоретичні і практичні види діяльності.
Де може бути організований туристичний гурток? Така форма роботи може бути застосована в наступних навчальних і спортивних закладах:
В цих установах є масовий контингент дітей або студентів. Тут легко домовитися про загальний, зручний для всіх час для занять, цікаві для всіх маршрути подорожі. Учасниками гуртків можуть бути як новачки, так і що побували вже в подорожах або брали участь у змаганнях. У такому гуртку зберуться юні туристи, обізнані один в одному, а це дуже важливо для майбутньої подорожі. Саме головне – спільність інтересів членів гуртка.
Керівництво гуртка. Керівником туристичного гуртка буде вчитель або викладач, виділений директором школи, технікуму або радою добровільного спортивного суспільства. Зазвичай його призначають з числа вчителів географії, історії, природознавства, фізичного виховання. Керівник повинен мати спеціальний диплом про вищу освіту або мати посвідчення інструктора дитячо-юнацького туризму, мати досвід організації і проведення туристичних походів, володіти практичними навичками в галузі техніки і тактики з різних видів спортивного туризму.
Всю організаційну роботу туристичного гуртка і підготовку до подорожі повинні проводити самі учасники під спостереженням і керівництвом керівника гуртка.
Термін роботи гуртка. Так як участь дітей у гуртковій роботі не обмежується віковою категорією (від 13 до 17 років), тому гурток планується на кілька років. Звідси робота гуртка розбивається на багато років – 4-5 років, з планомірним нарощуванням рівня складності теоретичних знань і практичних навичок.
2. Вікові особливості складу туристичного гуртка
Дорослі туристи можуть самі організуватися в туристську групу і, оформивши її в будь-якій туристській організації, відправитися подорожувати. Для молоді, що вчиться, такий спосіб, звичайно, не підходить. Недолік життєвого досвіду не дозволить правильно організувати і провести подорож, викличе багато помилок, і в результаті подорож принесе тільки засмучення і самим мандрівникам, і їх батькам.
Організувати туристичний гурток можна з учнями різного віку, але все таки прийнятніша ця форма роботи для середньої та старшої ланки школярів. Умовно роботу з дітьми можна розбити на 3 підкатегорії:
Вікові фізіологічні та психологічні обмеження обумовлюють і різнотипне планування роботи і занять гуртка за різними роками.
Вікові обмеження існують і при плануванні туристичних походів. При цьому вікові нормативи наступні:
3. Планування роботи шкільного туристичного гуртка
Ефективна робота кружка можлива при чіткому плануванні роботи. У плані роботи туристичного гуртка потрібно відображати різні види діяльності учнів. Його традиційно складають спільно з активом кружка, а пізніше обговорюють на першому засіданні. Заняття гуртка традиційно проводяться 2 рази на місяць по 1 годині, у встановлені адміністрацією школи дні і години. Звітно-виборні збори гуртка проводяться в кінці навчального року.
Річне навантаження по туристичному гуртку становитиме 18 годин, за 2 навчальні роки – 36 годин. Виходячи з останньої цифри і розробляється план роботи гуртка на певний період.
Для того, щоб туристичний гурток добре працював, щоб всі учасники могли відмінно підготуватися до майбутнього походу та змагань зі спортивного туризму, потрібно обов’язково працювати за планом, складеному на весь рік і обговореному на загальних зборах учасників.
Як же скласти такий план і що в нього включити?
Якщо в гуртку об’єднуються декілька груп учнів з різних класів або академічних груп, які подорожуватимуть за різними маршрутами, то для кожної групи повинен бути складений свій власний план роботи. Це потрібно для того, щоб в плані, а отже і в роботі групи було передбачено все необхідне для підготовки задуманої подорожі.
Тому, перш ніж складати план, треба вирішити, з якою метою, куди і коли учасники хочуть відправитися в туристичний похід або на змагання зі спортивного туризму.
За основу плану роботи туристичного гуртка цілком логічним може буте взята типова програма «Спортивний туризм». Програма затверджена постановою Президії Федерації спортивного туризму України від 22 грудня 2002 р., протокол №4, п. №6. Типові навчальні плани та програми курсу «Спортивний туризм» для підготовки кадрів з організації та проведення туристських спортивних походів підготовлено комісією з підготовки та підвищення кваліфікації кадрів Федерації спортивного туризму України під керівництва віце-президента Федерації Соколова В.А.
Виходячи з того робота туристичного гуртка є багаторічним процесом – оптимально на 5 років, тому при плануванні це необхідно обов’язково враховувати. Нижче наведений орієнтовний приклад планування роботи туристичного гуртка на 5 років.
ПЛАН РОБОТИ ТУРИСТИЧНОГО ГУРТКА
1-2 РІК РОБОТИ (7-8 клас)
|
№ |
Зміст заняття |
Загальна кількість годин |
Теоретичні заняття |
Практичні заняття |
Форма занять |
|
1 |
Види спортивного туризму: пішохідний, водний, велосипедний |
2 |
2 |
Розповідь керівника |
|
|
2 |
Особисте і групове спорядження туриста |
2 |
2 |
Відвідування магазину туристичного спорядження |
|
|
3 |
Види кострищ і їх обласштування |
2 |
1 |
1 |
Заняття на пришкільній ділянці |
|
4 |
Установка намету |
2 |
2 |
На пришкільній ділянці |
|
|
5 |
В’язання вузлів |
4 |
4 |
Заняття в аудиторії |
|
|
6 |
Компас та орієнтування на місцевості |
3 |
1 |
2 |
Робота на місцевості |
|
7 |
Топографічні знаки і карта |
3 |
1 |
2 |
Робота на місцевості |
|
8 |
Масштаб. Читання карти |
2 |
1 |
1 |
Визначення відстані по карті |
|
9 |
Рух по азимуту |
1 |
1 |
На місцевості |
|
|
10 |
Медичне спорядження в поході |
2 |
1 |
1 |
Заняття в аудиторії |
|
11 |
Перша медична допомога в поході |
3 |
1 |
2 |
Заняття в медпункті школи |
|
12 |
Подолання крутих схилів, чагарників, завалів |
2 |
2 |
Робота на місцевості |
|
|
13 |
Переправа по колоді і в брід |
1 |
1 |
Робота на місцевості |
|
|
14 |
Спостереження в поході |
1 |
1 |
Заняття в аудиторії |
|
|
15 |
Організація і підготовка походу: |
6 |
2 |
4 |
Робота на місцевості з повною екіпіровкою для походу |
|
16 |
Проведення туристичних походів І-ІІ ступенів складності. Розгляд підсумків. Присвоєння учням ІІІ та ІІ юнацького розряду |
4-6 днів |
Туристичні походи після кожного року навчання |
||
|
Разом годин |
36 |
12 |
24 |
ПЛАН РОБОТИ ТУРИСТИЧНОГО ГУРТКА
3-4 РІК РОБОТИ (9-10 класи)
|
№ |
Зміст заняття |
Загальна кількість годин |
Теоретичні заняття |
Практичні заняття |
Форма занять |
|
1 |
Спелеотуризм, гірський туризм |
2 |
2 |
Заняття в аудиторії |
|
|
2 |
Продовження вивчення та оволодіння особистим і груповим спорядженням |
1 |
1 |
Заняття в аудиторії |
|
|
3 |
Продовження вивчення в’язання видів вузлів |
2 |
2 |
Заняття в аудиторії |
|
|
4 |
Тренування зі спортивного орієнтування |
3 |
3 |
Робота на місцевості та картою |
|
|
5 |
Продовження навчання навичок надання першої медичної допомоги в поході |
2 |
2 |
Заняття в медпункті школи, класі |
|
|
6 |
Наведення переправи |
2 |
2 |
Робота на місцевості |
|
|
7 |
Тренування переправ за допомогою жердин, маятнику, по купинам |
2 |
2 |
Робота на місцевості |
|
|
8 |
Продовження формування навичок спостереження в поході |
1 |
1 |
Робота на місцевості |
|
|
9 |
Тренування зі скелелазіння |
3 |
3 |
Робота на місцевості |
|
|
10 |
Тренування зі техніки фігурного водіння велосипеда |
3 |
3 |
Робота на майданчику |
|
|
11 |
Навчально-тренувальні походи вихідного дня |
6 |
6 |
Одноденні походи на вихідних або святкових днях |
|
|
12 |
Участь у змаганнях зі спортивного туризму |
6 |
6 |
Виїзд на місцевість |
|
|
13 |
Організація і підготовка походу: |
3 |
1 |
2 |
Робота на місцевості з повною екіпіровкою для походу |
|
14 |
Проведення туристичних походів ІІІ ступеня після 9 класу та І категорії складності після 10 класу. Розгляд підсумків. Присвоєння учням І юнацького розряду та ІІІ дорослого розряду зі спортивного туризму |
6-12 днів |
Туристичні походи після кожного року навчання |
||
|
Разом годин |
36 |
3 |
33 |
ПЛАН РОБОТИ ТУРИСТИЧНОГО ГУРТКА
5 РІК РОБОТИ (11 клас)
|
№ |
Зміст заняття |
Загальна кількість годин |
Теоретичні заняття |
Практичні заняття |
Форма занять |
|
1 |
Лижний, кінний, мото- та автомобільний туризм |
2 |
2 |
Заняття в аудиторії |
|
|
2 |
Продовження формування навичок в’язання туристичних вузлів |
2 |
2 |
Заняття в аудиторії |
|
|
3 |
Тренування зі спортивного орієнтування |
2 |
Робота на місцевості та картою |
||
|
4 |
Повторення навичок надання першої медичної допомоги в поході |
2 |
Заняття в медпункті школи, класі |
||
|
5 |
Тренування на трасі техніки пішохідного туризму |
4 |
Робота на місцевості |
||
|
6 |
Тренування з техніки водного туризму |
4 |
Робота на місцевості |
||
|
7 |
Тренування зі скелелазіння |
4 |
4 |
Робота на місцевості |
|
|
8 |
Тренування зі техніки велотріалу та велокросу |
4 |
3 |
Робота на майданчику |
|
|
9 |
Навчально-тренувальні походи вихідного дня |
6 |
6 |
Одноденні походи на вихідних або святкових днях |
|
|
10 |
Участь у змаганнях зі спортивного туризму |
6 |
6 |
На місцевості |
|
|
11 |
Організація і підготовка походу: |
1 |
Робота на місцевості з повною екіпіровкою для походу |
||
|
12 |
Проведення туристичного походу І абоІІ категорії складності під час канікул упродовж 11 класу. Розгляд підсумків. Присвоєння учням ІІІ дорослого розряду зі спортивного туризму |
10-14 днів |
Туристичні походи після кожного року навчання |
||
|
Разом годин |
36 |
2 |
34 |
Як бачимо, зміст плану роботи туристичного гуртка тісно пов’язаний з різними дисциплінами – географією, фізкультурою, історією, краєзнавством, екологією та ін. Тому туристичний гурток забезпечує розширення у учнів знань про навколишній світ, розвитку патріотичних почуттів.
Принцип планування – каскадний, на багато років, з поступовим ускладненням.
Планування відбувається для однієї паралелі – класів одного віку. Тому в школі можуть працювати один гурток, але одночасно за різними віковими категоріями.
Розробка однорічного плану роботи туристичного гуртка можлива задача, але за умов браку годин на позакласну роботу в школі. В такому випадку планується робота лише зі старшими класами на 1-2 роки. Звідси план роботи туристичного гуртка потребує ущільнення.
Кінцевим результатом роботи туристичного гуртка повинно стати – випуск учня, який мав би досвід початкової туристичної підготовки, брав участь у змаганнях, спортивних туристичних походах, отримав початковий розряд зі спортивного туризму і значок «Турист України».