Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Реферат на тему:
Дії населення в надзвичайних ситуаціях у мирний і воєнний час
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПІД ЧАС ПОЖЕЖІ
Для запобігання виникненню пожеж кожний грома дянин зобов'язаний суворо додержувати встановлених правил щодо їх попередження у житлових будинках, на підприємствах, у лісах, на торф'яниках, у полі та в ін ших місцях.
На об'єктах народного господарства, з урахуванням виробничих умов, встановлюється протипожежний ре жим і розробляються інструкції як для всього об'єкта,
так і для окремих цехів, дільниць, бригад. В інструкціях наводяться норми зберігання різних матеріалів, зазнача ються місця, де не можна курити і влаштовувати відкри те полум'я, описується порядок дій у разі виникнення пожежі.
У навчальних закладах, дитячих, лікувальних і куль турних установах особлива увага приділяється питанням евакуації людей на випадок пожежі.
Ефективним засобом гасіння загорянь є вогнегасник. Потрібно знати, що для гасіння вогню не завжди можна користуватися водою. Не можна направляти водяний струмінь на електропровід, що горить, або на електрооб ладнання, бо людину може вразити струм, оскільки во да є провідником. Перш ніж гасити, слід зняти напругу; можна застосовувати вуглекислотні та порошкові вогне гасники. Горючу суміш і запалювальні речовини гасять піском, хімічною або повітряно-механічною піною, спеціальними порошковими сумішами.
У задимлене приміщення слід заходити обов'язково удвох, йти, тримаючись за стіни, щоб не втратити орієн тир. Працювати в ізольованих або фільтрувальних проти газах, але з гопкалітовим патроном. Двері в палаюче при міщення відкривати обережно і користуватися ними як прикриттям. Людей із задимленого, палаючого приміщен ня вивести назовні, попередньо накинувши їм на голову вологу тканину або одяг. Якщо вихід відрізано вогнем, лю дей евакуюють через вікна, балкони, застосовуючи ручні, механічні, стаціонарні драбинки і різні автопідйомники. Використовують також рятувальні мотузки.
Більшість лісових, торф'яних і польових пожеж вини кають поблизу населених пунктів і доріг через необережне поводження з вогнем, від непогашених вогнищ чи іскор, що вилітають із вихлопних труб автомобілів, тракторів. Особливо легко загоряються хвойні ліси, сухі торф'яники, дозрілі хліба, суха трава. Тому не можна розводити вогни ща у лісах, особливо хвойних, на торф'яниках, у заростях очерету, поблизу посівів зернових. Не дозволяється кури ти у лісі (можна на спеціально обладнаних майданчиках), біля валків скошеного хліба, під час роботи на комбайнах, тракторах, підбирачах, автомобілях. Усі машини повинні бути обладнані іскрогасниками.
ПРАВИЛА ПОВЕДШЕЙ І ДЙ ПІД ЧАС ПОВЕНІ
Про загрозу повені (затоплення) населення оповіща ється завчасно. У період повеней радіотрансляційна мере жа у квартирах повинна діяти цілодобово. З місць, яким загрожує повінь, населення евакуюється. Підсилюють кріплення окремих конструкцій, механізмів і обладнання. Коли вода почала підніматися, людей і матеріальні цін ності, як правило, вивозять автотранспортом, худобу пере ганяють.
Перш ніж покинути будинки, переносять на верхні поверхи або горища все, що може зіпсувати вода, вими кають світло і газ. Захопивши із собою документи, най-необхідніші речі, невеликий запас продуктів і води, при бувають на місце збору. В разі необхідності евакуацію продовжують на ботах, баржах, катерах, човнах, інших плавальних засобах. Під час посадки людей човен або інший засіб повинен бути закріплений. Входити в човен слід по одному, ступаючи на середину настилу. Розсад жуватись — за вказівкою старшого. Під час руху не можна мінятися місцями, сідати на борт човна. Перепра ва людей по воді без плавальних засобів дозволяється тільки там, де є визначений брід глибиною не більше 1 м. Потрапивши у воду, треба відразу ж пливти до най ближчого незатопленого місця. Слід бути дуже уважним, щоб не вдаритись об предмети, які можуть бути під во дою або плавати поряд. У залитому водою чагарнику, густій високій траві не варто робити різких рухів, бо можна заплутатись — краще пливти на спині. Якщо но гу судомить, треба випрямити її і за великий палець по тягнути на себе.
Надаючи допомогу тому, хто тоне, підпливати до нього треба ззаду, стежачи, щоб він не схопив вас за но гу* руку, шию чи тулуб і не потягнув углиб. Брати його можна за комір, голову, передпліччя, руки або під пах ви, повернувши обличчям догори. Пливти з потопаючим слід на боці або спині, працюючи ногами і вільною ру кою. На човні до потопаючого підходять проти течії, а піднімати його найзручніше з корми. Якщо у воді опи нилось кілька чоловік, у першу чергу підбирають тих, хто потребує негайної допомоги, іншим дають ряту вальні засоби.
Врятованих треба перевдягнути в сухий, теплий одяг, дати заспокійливі засоби. Якщо людина не дихає, їй роб лять штучне дихання.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ ПІД ЧАС ЗЕМЛЕТРУСУ
Виведення населення у безпечні місця проводиться організовано, з урахуванням обстановки. Із службових приміщень і житлових будинків треба виходити швидко, не заважаючи іншим.
Якщо сильні підземні поштовхи застали вас на ву лиці, слід якнайдалі відійти від будинків. Не можна за лишатися поблизу об'єктів, що мають легкозаймисті і сильнодіючі отруйні речовини, на мостах і шляхопро водах. Не можна триматися за високі стовпи і паркани, ховатись на нижніх поверхах і в підвальних приміщен нях будинків. Усі транспортні засоби зупиняються, паса жири залишають їх і відходять на безпечну відстань. Особливу організованість слід проявити, виходячи з вок залів, театрів, магазинів; необхідно точно виконувати розпорядження адміністрації.
Під час урагану, шквалу треба сховатись у підвалах, підпіллях, погребах, канавах, траншеях, улоговинах, укриттях цивільної оборони. Від селю порятунок у тому, щоб терміново і завчасно залишити зону, яку він може затопити.
ДІЇ ПІД ЧАС АВАРІЇ
В разі виникнення виробничої аварії начальник цивільної оборони об'єкта терміново організовує оповіщен ня керівництва і всіх працівників підприємства про небез пеку. Якщо трапилося витікання СДОР, то оповіщується також населення, яке мешкає поблизу об'єкта і в напрямі можливого поширення отруйних газів. Населення повинно слухати повідомлення штабу ЦО і діяти за його вказівкою. Організовується розвідка, яка встановлює місце аварії, вид СДОР, ступінь зараження території та повітря, стан людей у зоні зараження, кордони зон забруднення, напрям і швидкість вітру в приземному шарі, напрям поширення зараженого повітря.
Уражених після надання їм допомоги доставляють у незаражений район, а в разі необхідності — до лікуваль ного закладу.
Продукти харчування і вода у зоні зараження пе ревіряються, і приймається рішення про їх дегазацію або знищення.
Необхідно пам'ятати, що чим швидше люди поки нуть заражену місцевість, тим менша небезпека уражен ня. Покидати заражену територію треба швидко, намага ючись не піднімати пилу і не торкатися навколишніх предметів. На зараженій території не можна знімати за соби захисту, курити, їсти, пити. Після виходу з району зараження потрібно пройти санітарну обробку, змінити білизну або весь одяг. Ці ж самі правила поведінки сто суються населення, яке опинилось у зоні хімічного зара ження отруйними речовинами.
Крім того, необхідно вміти захистити органи дихан ня від СДОР і вміти надавати першу допомогу при от руєнні (табл. 23).
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ ТА ДІЇ У ЗОНІ БАКТЕРІОЛОГІЧНОГО ЗАРАЖЕННЯ
У зоні бактеріологічного зараження запроваджують спеціальний режим — карантин або обсервацію.
Карантин — суворий режим ізоляції певної групи на селення з метою запобігання розповсюдженню інфекцій них захворювань. У зоні карантину не дозволяється вихо дити зі своїх житлових приміщень. Продукти харчування і предмети першої необхідності доставляються додому. Ви хід (виїзд) з районів, у яких оголошено карантин, заборо няється.
Обсервація — медичне спостереження за певною гру пою населення. В зоні обсервації медична служба цивіль ної оборони виявляє захворювання, проводить профілак тичні заходи, робить спеціальні щеплення. Обмежується спілкування між людьми. Навчальні та культурно-освітні заклади можуть продовжувати свою роботу, але за умови суворого виконання встановлених правил.
Населення, яке перебуває у зоні бактеріологічного за раження, повинно суворо додержувати вимог медичної служби ЦО. Надзвичайно важливо не порушувати режи му харчування. Можна їсти тільки ті продукти, що збері галися у холодильнику або в закритій тарі, їжу слід обов'язково піддавати тепловій обробці, воду для пиття — кип'ятити.
Велике значення в цих умовах має чистота жител, дворів, місць загального користування. Необхідно суворо виконувати вимоги особистої гігієни: щодня митися, що тижня міняти натільну і постільну білизну, постійно сте жити за чистотою рук, волосся. В усіх випадках, перебу ваючи у зоні бактеріологічного зараження, потрібно зберігати спокій і додержувати встановлених правил.
ПРАВИЛА ПОВЕДІНКИ І ДІЇ В ЗОНІ РАДІОАКТИВНОГО ЗАБРУДНЕННЯ (ЗАРАЖЕННЯ)
Радіоактивне зараженою може виявитися місцевість не тільки після ядерного вибуху, а й внаслідок аварії на атомній електростанції, на інших об'єктах, що виробля ють або використовують розщеплені матеріали.
Характерна особливість радіоактивного зараження місцевості після ядерного вибуху — швидкий спад рівнів
радіації через безперервний розпад радіоактивних речо вин. Так, через 7 год після вибуху рівень радіації на міс цевості зменшується у 10 разів, через добу — приблизно у 40 разів, через 49 годин — у 100 разів. Найдужче спа дають рівні радіації у першу добу, яка становить найбільшу небезпеку для людей.
У тих населених пунктах і районах, де виявлено радіоактивне зараження, усі мешканці повинні надягнути респіратори, протипилові тканинні маски, ватно-марлеві пов'язки або протигази, взяти документи, запас їжі і во ди, медикаменти, предмети першої необхідності й піти до захисної споруди. (Цього не було зроблено у Прип'яті, Чорнобилі та в навколишніх населених пунктах після аварії на ЧАЕС у 1986 р.) Якщо обставини змусили когось сховатись у квартирі або виробничому приміщенні, потрібно, не гаючи часу, зачинити вікна і двері, завісити їх цупкою тканиною, затулити всі щілини.
Якщо ж люди опинилися в зоні зараження або їм потрібно залишити її, кожна людина повинна прийняти радіозахисний засіб. Складною і дуже відповідальною проблемою в таких умовах є харчування. Готувати їжу найкраще на незараженій території. В разі крайньої по треби можна готувати на відкритій місцевості з рівнем радіації не вищим 1 Р/год, а якщо рівень радіації — до 5 Р/год, то у наметах. Коли радіація вища за 5 Р/год — лише у закритих герметичних і дезактивованих примі щеннях або у захисних спорудах.
Слід пам'ятати, що і після зняття обмежень треба додержувати заходів перестороги, оскільки частина радіоактивних речовин (в основному ізотопи цезію-137 і стронцію-90) надовго залишається на ґрунті, рослин ності, у воді, на поверхні будівель. Вони можуть потра пити до організму з їжею і водою. Тому для приготуван ня їжі придатні тільки ті продукти, що зберігалися у по гребах, підстіллях, холодильниках, кухонних столах, ша фах, закритому скляному посуді, були загорнуті в пило непроникні матеріали.
Щоб запобігти масовому радіаційному опроміненню (чи хоча б знизити його дози до допустимих норм), штаби ЦО у цих зонах запроваджують режими радіаційного захи сту, тобто визначають час безперервного перебування лю дей у захисних спорудах, тривалість перебування у будин-
ках і на відкритій місцевості. Якщо підприємство і в цих умовах продовжує свою діяльність, то для кожного цеху встановлюється час роботи, час відпочинку в захисних спо рудах або житлових приміщеннях. Вибір режиму зале жить від рівнів радіації, захисних властивостей сховищ, наявності протирадіаційних укриттів та інших умов.
Нині розроблено і рекомендовано вісім типових ре жимів захисту для різних категорій населення: режими 1-3 — для непрацюючого населення, режими 4—7 — для робітників і службовців, режим 8 — для особового складу невоєнізованих формувань.
Кожний режим радіаційного захисту ділиться на три етапи: перший — перебування у захисних спорудах; дру гий — перебування у захисних спорудах і будинках; третій — перебування у приміщеннях та обмежений час перебування на відкритій місцевості (мал. 289).
Для непрацюючого населення розроблено такі режи ми (з урахуванням К^у,— коефіцієнта ослаблення):
Режим № 1 — для населення, яке проживає в дерев'я них будинках з kqcj,^ 2 і використовує ПРУ з 1?^.= 50.
Режим № 2 — для населення, яке проживає у цегля них одноповерхових будинках з К^у, = 10 і використовує ПРУ з КосЛ.= 50.
Режим № 3 — для населення, яке проживає у бага топоверхових цегляних будинках з К^^,^ 20 і викорис товує ПРУ з Косл^ 200—400.
Наприклад: При рівні радіації 300 р/год:
— для населення, що проживає в дерев'яних будинках (режим № 1), загальна тривалість дотримання режиму за хисту — 25 діб. З них: перебування в ПРУ — 5 діб; в ПРУ та будинку — 10 діб (у т.ч. протягом доби: 6,5 год у будин ку, 17 год у ПРУ, 0,5 год на відкритій місцевості); у бу динку — 10 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;
— для населення, що проживає в цегляних однопо верхових будинках (режим № 2), загальна тривалість до тримання режиму захисту — 20 діб. З них: перебування в ПРУ — 3 доби; в ПРУ та будинку — 4 доби (у т.ч. про тягом доби: 11 год у будинку, 11 год. у ПРУ, 2 год на відкритій місцевості); у будинку — 13 діб з виходом на відкриту місцевість до 1 год на добу;
— для населення, що проживає у багатоповерхових будинках (режим № 3), загальна тривалість дотримання режиму захисту — 7 діб. З них: перебування в ПРУ — 16 год; в будинку — 6 діб (у т.ч. протягом доби: 23 год у будинку, 1 год на відкритій місцевості).
ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ
1. Як подається сигнал цивільної оборони? Перекажіть повідом лення штабу ЦО, що передаються у різних надзвичайних си туаціях.
2. Які основні правила поведінки під час пожежі?
3. Які основні правила поведінки від час повені?
4. Що таке карантин та обсервація?
9. Розкажіть про правила поведінки в зоні радіоактивного зараження.