Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
29
УДК: 81’37:811.161.1+811.111+811.133.1
КОНЦЕПТИ “ДІМ” І “РОДИНА” В РОСІЙСЬКІЙ, АНГЛІЙСЬКІЙ ТА ФРАНЦУЗЬКІЙ МОВНІЙ СВІДОМОСТІ
Спеціальність 10.02.15 – загальне мовознавство
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата філологічних наук
ДОНЕЦЬК – 2006
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі російської мови Національного педагогічного
університету імені М.П. Драгоманова, Міністерство освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор філологічних наук, професор
Іванова Людмила Петрівна,
Національний педагогічний університет
імені М.П. Драгоманова,
професор кафедри російської мови
Офіційні опоненти: доктор філологічних наук, професор
Глущенко Володимир Андрійович
Слов’янський державний педагогічний університет
професор кафедри загального та російського мовознавства і теорії та історії літератури
кандидат філологічних наук, доцент
Терехова Діана Іванівна
Київський національний університет ім. Т. Шевченка
докторант кафедри загального мовознавства
та класичної філології
Провідна установа: кафедра іноземних мов ФРГФ
Ужгородського національного університету
Міністерства освіти і науки України,
м. Ужгород
Захист відбудеться “17” січня 2007 р. о 10 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 11.051.10 із захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук при Донецькому національному університеті за адресою: 83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.
З дисертацією можна ознайомитися у науковій бібліотеці Донецького національного університету за адресою:83055, м. Донецьк, вул. Університетська, 24.
Автореферат розісланий “12” грудня 2006 р.
Учений секретар
спеціалізованої вченої ради
к. філол. н., доц. М.О. Вінтонів
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
На сучасному етапі розвитку лінгвістики інтерес до проблеми мовлення й особистості мовця зумовив розвиток антропоцентричної лінгвістики, яка вивчає мову в тісному зв’язку з мисленням і духовно-практичною діяльністю людини. Одним з актуальних завдань антрополінгвістики є визначення поняття картини світу й основ її моделювання, а також дослідження мовної особистості. Зазначені проблеми знаходяться в компетенції когнітивної лінгвістики, яка вивчає інформацію, відображену в концептах. Концепт як ментальна сутність, "згусток культури" у свідомості індивіда, є одним з основних понять цієї галузі науки (праці Ю.Д. Апресяна, Н.Д. Арутюнової, Т.В. Булигіної, А. Вежбицької, Л.П. Іванової, Д.С. Лихачова, О.О. Селіванової, Ю.С. Степанова, В.М. Телії, О.Д. Шмельова та ін.).
Увагу лінгвістів привертають, насамперед, основні, “базові” концепти, які найтісніше пов’язані з культурою народу й найяскравіше відбивають специфіку його мовної свідомості. У своїх роботах провідні науковці в галузі когнітивної лінгвістики розробляють методики концептуального аналізу, подають інтерпретації багатьох соціально значущих концептів, зокрема, просторових, часових, ціннісних.
Серед таких концептів особливе місце посідають концепти “Дім” і “Родина”, які є складними та багатогранними. Їх мовно-когнітивне представлення потребує докладного розгляду та контрастивного міжмовного аналізу, якого до сьогодні ще не було проведено.
Актуальність обраної теми визначається необхідністю розробки лінгвокультурологічного аспекту зіставного аналізу базових концептів “Дім” і “Родина”, який спрямований висвітлити смислові ознаки цих концептів, виявити специфіку їх розкриття в кожній мовній культурі. Дослідження проводиться на матеріалі мов 3-х гілок індоєвропейської сім’ї: слов’янської (російська мова), германської (англійська мова), романської (французька мова). Такий багатосторонній аналіз дає можливість встановити загальнолюдські універсалії та специфічні концептні особливості зазначених етнолінгвокультур.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проблематика дисертації пов’язана з науковим напрямком Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова “Дослідження проблем гуманітарних наук”, входить до плану науково-дослідної роботи кафедри російської мови і є складовою частиною комплексної теми “Проблемні питання російської мови” (тему дисертаційного дослідження затверджено вченою радою Національного педагогічного університету імені М.П. Драгоманова, протокол № 7 від 23 лютого 2006 року).
Мета дослідження – описати концепти “Дім” і “Родина” як змістовно складні, вербалізовані ментальні конструкти людської свідомості в єдності їх понятійних, образних та значущих компонентів на матеріалі класичних художніх творів мов європейського культурного ареалу (російської, англійської, французької) і зіставити національне розуміння зазначених концептів.
Досягненню цієї мети сприяє вирішення низки завдань:
1) визначити базові поняття дослідження у складі сучасної наукової парадигми: ‘мовна свідомість’, ‘концепт’, ‘польове моделювання’;
2) з’ясувати й описати дериваційні, етимолого-словотвірні відношення складових концептів “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison’, “Famille”;
3) відтворити польову структуру концептів – змоделювати відповідні фрагменти концептуальної системи в російській, англійській, французькій мовах;
4) виділити понятійні значення, що становлять смисловий обсяг концептів у кожній із трьох обраних для дослідження мов;
5) проаналізувати комплекс мовних засобів репрезентації концептів у російській, англійській, французькій мовах;
6) зіставити семантичну наповненість досліджуваних концептів у трьох національних лінгвокультурах із метою визначення загальнокультурних типових і національно-специфічних понятійних смислів концептів.
Основним методом дослідження є метод концептуального аналізу (Л.П. Іванова, В.А. Маслова, Ю.С. Степанов та інші), який включає низку конкретних прийомів з урахуванням специфіки досліджуваних концептів. Крім цього, для досягнення поставленої мети застосовано інші методи: контрастивний, описовий, функціонального поля (Л.П. Іванова), а також використано елементи етимологічного, компонентного, дистрибутивного й контекстологічного аналізів.
Об’єктом дослідження виступають концепти, актуалізовані в художніх творах зламу віків (ХІХ – ХХ ст.) – періоду критичного реалізму в літературі: російські концепти “Дом” і “Семья” в романі Л.М. Толстого “Анна Кареніна” (“Анна Каренина”); англійські концепти “House”, “Home”, “Family” в романі Джона Голсуорсі “Сага про Форсайтів” (“The Forsyte Saga”); французькі концепти “Maison” і “Famille” в романах Гюстава Флобера “Мадам Боварі”, “Виховання почуттів” (“Маdame Bovary”, “L’Йducation Sentimentale”).
Предметом дисертаційного дослідження є лінгвокогнітивна структура концептів “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille” в російській, англійській та французькій мовній свідомості.
Матеріал дослідження склали тексти художніх творів письменників-класиків Л.М. Толстого, Дж. Голсуорсі, Г. Флобера. Кожен із цих авторів зробив певний внесок у розвиток своїх літературних мов, був виразником типового для свого народу (російського, англійського, французького) погляду на картину світу й концепти зокрема.
Для отримання об’єктивної інформації концепти вивчаються на широкому мовно-культурологічному тлі свідчень етимологічних, тлумачних, фразеологічних та інших словників відповідних мов (які становлять джерельну базу дослідження). Текстовий масив опрацьованого прозаїчного матеріалу складає понад 2896 сторінок, з яких проаналізовано 2443 вербальні контексти, що відповідають тематиці семантичних полів: концепт “Дом” – 503 мікротексти; концепт “Семья” – 220 мікротекстів; концепт “House” – 518 мікротекстів; концепт “Home” – 240 мікротекстів; концепт “Family” – 204 мікротексти; концепт “Maison” – 520 мікротекстів; концепт “Famille” – 238 мікротекстів. Під час аналізу концептів в англійських і французьких текстових фрагментах був використаний переклад російською мовою, який виявився своєрідним віддзеркаленням однієї культури в іншій, і це, у свою чергу, дозволило яскравіше побачити відмінності й специфіку концептних смислів двох лінгвокультур. У дисертації, обмеженій нормою обсягу, наводяться найбільш показові, необхідні для досягнення мети й завдань мікротексти; цитуються проаналізовані приклади.
Наукова новизна дослідження. У роботі обґрунтовані поняття ‘мовна свідомість’, ‘польове моделювання’; розширено визначення поняття ‘концепт’, розроблено принципи концептуального аналізу із впровадженням їх у когнітивну методику дослідження концепту. Принципово новим є застосування польового прийому дослідження концептів “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille”, головне завдання якого – підхід до слова як одиниці не тільки мовного, але й культурного плану. У зв'язку із цим детально експліковано понятійні значення та смисли концептів із позицій когнітивної семантики й лінгвокультурології. Дослідження є першою спробою проведення послідовного міжмовного зіставлення семантичного наповнення аналогічних концептів на матеріалі художніх прозаїчних творів, унаслідок чого виявлено загальнокультурні типові й національно-специфічні смислові складові досліджуваних концептів з урахуванням історичного розвитку, національних стереотипів, культури та ментальності відповідних етнічних спільнот.
Теоретичне значення дисертаційної роботи полягає у збагаченні підходів до вивчення мовно-концептуального континууму російської, англійської, французької мовної картини світу, зокрема, у розробці польового підходу до вивчення концептів у їхньому понятійному осмислюванні та міжкультурному контрастивному аналізі. Отримані відомості можуть бути використані при вивченні художньо-концептуального простору різних мов; систематизовані спостереження над особливостями об’єктивації концептів у класичних прозаїчних творах сприятимуть подальшому розвитку теорії художньої мови.
Практична цінність дослідження випливає з можливості використання його основних положень у практиці університетського викладання нормативних курсів (“Вступ до мовознавства”, “Загальне мовознавство”), при читанні спецкурсів із проблем лінгвокультурології, міжкультурної комунікації, когнітивної лінгвістики, теорії художньої мови, а також у лексикографічній практиці та у сфері перекладацької діяльності.
Структура дисертації. Робота складається зі вступу, чотирьох розділів, висновків, бібліографії (306 найменувань). Обсяг дисертації без списку використаної літератури – 196 сторінок, загальний обсяг роботи – 222 сторінки.
Основні положення та результати дослідження пройшли апробацію на таких конференціях: на Міжнародних конференціях “Мова і культура” ім. проф. С.Б. Бураго (Київ, 2003, 2004, 2005, 2006); на VI-ій Міжнародній науковій конференції “Русистика і сучасність” (10-11 жовтня 2003 р., м. Одеса); на Міжнародній науково-практичній конференції “Російська мова та література: проблеми вивчення і викладання в Україні” (25-26 листопада 2003 р., м. Київ); на науково-практичній конференції “Актуальні проблеми й технології філологічних досліджень і навчання іноземним мовам” (Ізмаїл, 2004, 2005); на міжвузівській науково-практичній конференції “Економіка, право, філологія, суспільствознавство” (12 травня 2006 р., м. Ізмаїл); на Міжнародній науковій конференції “Східнослов’янська філологія: від Нестора до сьогодення” (27-28 квітня 2006 р., м. Горлівка).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження викладені в семи статтях, три з яких – надруковано у фахових виданнях, затверджених ВАК України.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У Вступі обґрунтовано актуальність дослідження, сформульовано мету, завдання, матеріал, описано джерельну базу роботи, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, охарактеризовано його наукову новизну, теоретичне й практичне значення, подано відомості про апробацію результатів дисертації та кількість публікацій.
Основна частина дисертації складається із чотирьох розділів.
У першому розділі “Теоретичні аспекти когнітивно-семантичного опису концепту” розглядається феномен ‘мовна свідомість’ у його безпосередньому зв'язку з культурою й особистістю мовця; визначаються основні аспекти інтерпретації терміну ‘концепт’ у когнітивній лінгвістиці й досліджується сучасний стан проблеми в огляді лінгвістичної літератури, присвяченої вивченню концепту; розробляється концепція польового моделювання та когнітивна методика дослідження концепту, вербалізованого засобами російської, англійської і французької мов; обґрунтовуються принципи концептуального аналізу в ракурсі семантичного поля.
Під терміном ‘мовна свідомість’ розуміється сукупність образів, матеріалізованих мовними знаками. Термін підкреслює об'єднання, злиття головних складників мовної діяльності: психічного й лінгвістичного елементів. Носієм мовної свідомості як етнолінгвокультурного феномена, у якому знаходить відображення національний образ світу, є особистість мовця, тобто людина, що існує в мовному просторі – у спілкуванні, у значеннях мовних одиниць і смислах текстів, у стереотипах поведінки, зафіксованих у мові, яка, у свою чергу, об’єднує людей в етнічну спільноту через концепти.
У сучасній науці виділяються три основні підходи до аналізу концепту. До них належать: системно-мовний, денотативний, сигніфікативний. Наявні в лінгвістиці підходи зводяться до лінгвокогнітивного та лінгвокультурного осмислення цих явищ. У лінгвокогнітивному напрямку концепт визначається як глобальна розумова одиниця, ідеальна сутність, що формується у свідомості людини. Концепт визнається основною одиницею лінгвокультурології й розглядається як багатовимірне культурно-значуще соціопсихічне утворення в колективній свідомості, предметне вираження якого має варіативну мовну форму. У концепті – базовій одиниці культури – виділяються значуща, образна й понятійна сторони. Огляд сучасних концептуальних досліджень показав, що концепт має ознаки абстрактності, комплексної будови (це зумовлює його форму), культурної та емоційної наповненості (що характеризує зміст концепту), може визначати межі значення й чітко їх окреслювати, розвиватися. Було проведено дистанкцію концепту і його термінологічних синонімів: ключового слова культури (обмежена кількість концептів із невеликими варіаціями функціонує в усіх культурах, їхня частотність не має великого значення, ключові слова специфічні для кожної національної культури, активність слова є досить актуальною для його кваліфікації як ключового), поняття (для концепту є цінним кожний контекст та важливі всі ознаки, для поняття актуальні лише базові ознаки), значення (за Д.І. Лихачовим, концепт є результатом зіткнення словникового значення слова з особистим і народним досвідом людини).
Представництво концепту в дисертації відводиться слову, яке одержує статус імені концепту – мовного знака (Дом, Семья, House, Home, Family, Maison, Famille), а також пропонується робоче визначення концепту: концепт – це ментальне утворення в колективній мовній свідомості носіїв етнолінгвокультури, яке репрезентується в плані вираження низкою вербальних реалізацій і розкривається в плані змісту різноманітністю національно-специфічних смислових значень. Розроблена когнітивна методика дослідження концепту, яка спрямована на значне розширення уявлення про його смисловий обсяг, ґрунтується на тому, що “семантика концепту включає в себе мовну семантику (знання значення слова), знання про світ (про взаємозв’язки предметів та явищ) і особистісні смисли, сформовані в процесі взаємодії з навколишнім світом” (за Т.О. Поповою).
Лексико-семантична система мови через свою синтезуючу й відображально-інтерпретативну природу формує елементи – семантичні поля як конституенти концептуальної картини світу, у якій оперативною одиницею виступає концепт. Необхідність використання семантичного поля, у рамках якого аналізуються концепти “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille”, аргументується тим, що в процесі формування мовної й концептуальної картин світу відбувається вивчення семантики мовних знаків як важливий прийом виявлення смислових складових концептів – тієї розумової сутності, з якої складається концептосфера народу. Семантичне поле є важливою інтервокабулярною взаємозалежністю лексичних одиниць, а також оптимальною моделлю семантичних відношень з урахуванням системи категорій пізнання, що враховується при міжмовному зіставленні. Концепти “Дом”, “House”, “Home”, “Maison” тісно пов'язані з концептами “Семья”, “Family”, “Famille”: ці слова “дзеркально” представлені у відповідних мікрополях їхньої польової структури. Ядром семантичного поля певного досліджуваного концепту виступає його власне “ім'я” – центральне слово (аналогічна лексема), що формує навколо себе макрополе, яке поділяється на периферійні ділянки – мікрополя. Периферійний простір концептів “Дом”, “House”, “Maison” розкладається на два мікрополя – I. Споруда (зона ближньої периферії) та II. Сім'я (зона дальньої периферії), а периферія концепту “Home” відображена двома мікрополями, які мають назви: I. Місце проживання (зона ближньої периферії) і II. Сім'я (зона дальньої периферії). Зона ближньої периферії концептів “Семья”, “Family”, “Famille” поділяється на два сектори, утворюючи мікрополя: I. Спорідненість та II. Шлюб. Зона дальньої периферії, що передає національно-образний потенціал цих концептів, представлена III-ім мікрополем із номінацією Дім. Складна польова структура кожного досліджуваного в дисертації концепту членується секторами на дрібніші тематичні мікрогрупи – конституенти, що репрезентують парцели з набором сем, які, у свою чергу, експлікують найтиповіші понятійні значення й смислові ознаки Дому й Родини (із великої літери, як одні зі священних засад національного життя).
Концептуальний аналіз у ракурсі семантичного поля спрямований виявити прямопонятійні значення (у нашому дослідженні входять до складу навколоядерної зони семантичних полів), похідно-понятійні значення (розкривають свою семантичну сутність у межах ближньої периферії) та конотативно-смислові значення (реалізуються в області дальньої периферії), у яких відображені денотативні ознаки й лінгвокультурні асоціативно-емоційні риси, національні образи й оцінки концептів “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille”.
Другий розділ “Когнітивна структура концептів “Дом” і “Семья” в російській мовній свідомості” присвячено польовому структуруванню концептів “Дом” і “Семья”, що виступають фрагментами мовної картини світу російського народу, а також засобам їх відображення в художній мові Л.М. Толстого.
Для аналізу концептів у тексті роману Л.М. Толстого “Анна Каренина” були взяті за основу їх базові лексичні значення, викладені В.І. Далем у “Толковом словаре живого великорусского языка”. Крім включених до аналізу словникових сем, широкий контекст художнього твору дозволив розширити смисловий обсяг концептів за рахунок актуалізованих Л.М. Толстим значущих конституентів.
Мікрополе I. Споруда концепту “Дом” представлене трьома конституентами: I.1. Будівля для житла, I.2. Місцеперебування суб'єкта, I.3. Будівля для практичної діяльності людини. Конституент I.1. Будівля для житла репрезентує Дім як обмежений фізичний простір, що має смислові експлікації, які існують об'єктивно. У парцелу I.1.1.Сільська поміщицька садиба першого конституента увійшли такі концептні смисли: I.1.1.1. Будинок щодо до його власника:…их дом будет в деревне; I.1.1.2. Будинок за зовнішньою характеристикою: В ее именьи дом совсем развалился; I.1.1.3. Будинок за внутрішньою характеристикою: В левинском давно пустынном доме теперь было так много народа; I.1.1.4. Рідне вогнище:…дом этот был целый мир для Левина, в котором жили и умерли его отец и мать; I.1.1.5. Локус розташування в просторі щодо інших об'єктів:…местечки были от дома близкие; I.1.1.6. Кінцевий пункт призначення: До дома еще было шагов двести. Парцела I.1.2. Сільська селянська хата характеризує російський селянський будинок, розглянутий лише в одному текстовому фрагменті:…благовидное лицо бабы в колошках много содействовало тому впечатлению благоустройства, которое произвел на Левина этот крестьянский дом. Семантична наповненість парцели I.1.3. Міська будівля представлена обмеженим набором понятійних смислів концепту: I.1.3.1. Будинок щодо його власника: Вронский никогда не бывал в доме Алексея Александровича; I.1.3.2. Рідне вогнище:…в их доме чувствуешь себя в семье; I.1.3.3. Будинок персоніфікується: Дом уже бросал тень через всю улицу; I.1.3.4. Об'єкт негативних вражень: Прислуга, стены, вещи в этом доме – все вызывало в ней отвращение и злобу; I.1.3.5. Відправна точка руху суб'єкта: Как и всегда в Петербурге, он выехал из дома с тем, чтобы не возвращаться до поздней ночи. Конституент I.2. Місцеперебування суб'єкта конкретизується чотирма складовими парцелами із смисловими класифікаторами: I.2.1. У себе, в своєму житлі, не в гостях – удома (I.2.1.1. Локус місця існування, що природно виражає індивідуальність: Он был дома, а дома стены помогают; I.2.1.2. Будинок із якісно-антонімічною оцінною характеристикою – краще/гірше: В гостях хорошо, а дома лучше; Положение нерешительности, неясности было все то же, как и дома; еще хуже); I.2.2. У свій будинок або в своє житло, туди, де живеш – додому (I.2.2.1. Однослівний вектор напряму: Ты домой, так я с тобой пойду); I.2.3. У своїй землі, звідки родом; у рідних місцях (I.2.3.1. У рідному населеному пункті: Я вот дома был, там у нас старик тоже пшеницы три осминника посеял; I.2.3.2. У державі: Кити возвратилась домой, в Россию, излеченная); I.2.4. Тимчасове місце проживання:…они переезжают с ним во вновь нанятый дом. У конституенті I.3. Будівля для практичної діяльності людини концепт осмислюється у складі номінацій, що об'єктивують сему I.3.1. Заклади: родильный дом, воспитательный дом, казенный дом, дом разврата.
У другому мікрополі II. Сім'я концепт репрезентується в метонімічних образах, що охоплюють приватні обставини існування сім'ї як спорідненого єднання, і характеризується трьома конституентами. Конституент II.1. Сімейство, сім'я, господарі з домочадцями розглядається в сукупності восьми смислових парцел: II.1.1. Сімейне вогнище:…домашний очаг и жена – это для них святыня; II.1.2. Окремо взята сім'я з фамільною номінацією: Все смешалось в доме Облонских. Ключова фраза роману в сучасній російській мові стала фразеологічним виразом, що має жартівливий підтекст ‘страшної плутанини’, ‘сум'яття’; II.1.3. Голова сім'ї:…глава в этом доме – мать; II.1.4. Члени сім'ї:…Анна, отдав дань учтивости домочадцам, обратилась к своим... Архаїзм домочадцам є результатом лексичної конденсації. Лексема дом спостерігається як складова частина композиту при номінації людей, що живуть в будинку на правах членів сім'ї; II.1.5. Сім'я через асоціативний локус місця проживання:…в доме княгини и в ее кругу было признано, что этот знаменитый доктор может спасти Кити; II.1.6. Сімейний побут: Вообще он нам не к дому. Видозмінений фразеологізм, утворений від семантично релевантного йому – ‘не ко двору’, одержує в авторській інтерпретації індивідуально-стилістичне осмислення – ‘такий, що не відповідає вимогам сім'ї’; II.1.7. Прислуга сім'ї: Няня была старая слуга дома; II.1.8. Візит до сім'ї:…вы, мужчины, имеете виды на девушку, вы ездите в дом. Конституент II.2. Господарство, розпорядок сім'ї експлікує єдину смислову сему – II.2.1. Устрій побуту, життя сім'ї:…старой нянюшки, исполнявшей в его доме роль экономки. На базі іменника дом утворюються дві похідні лексеми – прикметник домашний і субстантивний прикметник домовой. Лексема домашний репрезентована в текстових фрагментах: а) з рівнозначним семантичним відтінком – ‘господарський’:…домашнее хозяйство, отношения с женою, родными…занимали все его время; б) з визначальною ознакою приватного обслуговування сім'ї: Домашний доктор давал ей рыбий жир; в) з авторською оказіональною трансформацією: – А, как это мило! – сказала она, здороваясь с домашним человеком Слюдиным (=‘той, що керує справами сім'ї’). Лексема домовой як ментефакт входить до розряду “бестіарій”: – И бабы рассказывают, как они сами видели домовых. У російській культурі домовой – це домашній дух, господар і покровитель дому, що забезпечує нормальне життя сім'ї, здоров'я людей і тварин, родючість. Конституент II.3. Рід, фамілія; покоління: Дома Левиных и Щербацких были старые дворянские московские дома и всегда были между собой в близких и дружеских отношениях.
Концепт “Семья” тісно пов'язаний із концептом “Дом”: ці слова репрезентовані у відповідних мікрополях і входять до ядра мовної свідомості російського народу. Семантичне поле концепту “Семья” поділяється на три периферійні мікропольові сектори. Перше мікрополе I. Спорідненість репрезентується двома конституентами: I.1. Сукупність близьких родичів і I.2. Рід, покоління. Конституент I.1. Сукупність близьких родичів представляє концепт у двох номінаціях – семейство і семья. Національно-культурна особливість лексеми семейство наділена загальновживаним значенням, яке експлікує групу людей, що складається переважно з двох поколінь – з подружжя та їхніх дітей – до одруження останніх: Щербацкие познакомились c семейством английской леди. Мовний знак семья зустрічається у складі номінативних словосполучень, контекстуальне вживання яких реалізується за моделлю N1 (стрижневий компонент – семья) + N2 (залежний компонент):…он увидел всю семью мужчин за столом. Вказаний конституент деталізовано понятійними смислами: I.1.1. Батьки (батько і мати):…что же делать девушке-сироте, у которой нет семьи; I.1.2. Дружина і діти:…его чувства к семье, то есть к жене и сыну; I.1.3. Діти: добрая мать семейства. Конституент I.2. Рід, покоління:…старое дворянское, образованное и честное семейство.
Друге мікрополе II. Шлюб характеризується трьома конституентами: II.1. Подружжя: Многие семьи по годам остаются на старых местах, постылых обоим супругам; II.2. Законний шлюб: Семья не может быть разрушена по капризу, произволу или даже по преступлению одного из супругов; II.3. Громадянський шлюб, який іноді в російській соціокультурі називається фактичним, а в просторіччі іменується співжиттям. У романі Л.М. Толстой подібний шлюб характеризує як такая неправильная семья. У князя Чеченского была другая, незаконная семья.
Третє мікрополе III. Дім представлене двома конституентами: III.1. Сімейне вогнище, III.2. Повсякденне життя. Виділені конституенти перебувають у метонімічних відношеннях, підтверджуючи тісний зв'язок концептів “Семья” і “Дом”. Конституент III.1. Сімейне вогнище: кто первый ступит на ковер, тот будет главой в семье. Актуалізатором конституента III.2. Повсякденне життя виступає прикметник семейный як домінуючий елемент у складі ад’єктивних словосполучень. Цей конституент уточнюється парцелами, які водночас виступають концептними смислами: III.2.1. Домашній устрій:…что-то было фальшивое во всем складе их семейного быта; III.2.2. Домашні проблеми: семейные горести; III.2.3. Благополуччя: семейною радостью.
Таким чином, проведений концептуальний аналіз показав, що смисловий обсяг концептів “Дом” і “Семья” коливається: 1) для концепту “Дом” – від прямого співвідношення з таким референтом дійсності, як будівля, споруда, місце проживання до характеристики спорідненого єднання – сім'ї, компоненти якого перебувають в метонімічних відношеннях; 2) для концепту “Семья” – від прямого співвідношення зі спорідненим єднанням – семейством/семьей до характеристики сімейного вогнища в своєму метонімічному вираженні.
У третьому розділі “Лінгвокультурний зміст концептів “House”, “Home”, “Family” в англійській мовній свідомості” виявляються, класифікуються та аналізуються ядерні та периферійні смислові компоненти досліджуваних концептів у британській мовній картині світу крізь призму художньо-літературного світосприйняття Дж. Голсуорсі.
Ключові словникові значення House, Home і Family, зафіксовані тлумачними словниками (The New Oxford Dictionary of English і Longman Dictionary of English Language and Culture), були обрані як початкові понятійні значення для подальшого концептуального аналізу з опорою на референтну ситуацію – контекст роману Дж. Голсуорсі “The Forsyte Saga” (“Сага про Форсайтів”).
З переліку десяти базових словникових значень House підтверджені в концептуальному аналізі п’ять значень, втілених у п’яти конституентах семантичного поля (три конституенти мікрополя I. Споруда та два конституенти мікрополя II. Сім'я) і деталізованих парцельованими семами. Конституент I.1. Будівля для житла поділяється на дві парцели, що забезпечені різноманітністю понятійних смислів. Парцела I.1.1. Міський особняк у вказаному конституенті включає такі семи: I.1.1.1. Будинок щодо його власника: June frequently visited his house in Lowndes Square – Джун часто посещала его дом на Лаундес-сквер (переклад наш – Т.С.)1
. ; I.1.1.2. Будинок за зовнішньою характеристикою: The house was а white elephant – Дом был белым слоном. Фразеологічне зрощення, невмотивованість якого створена віджилою суспільною практикою, означає ‘обтяжливе’ або ‘руйнівне майно’, ‘тягар’; I.1.1.3. Будинок за внутрішньою характеристикою: He would no longer live in this great house – Он больше не хочет жить в этом громадном доме; I.1.1.4. Домашнє вогнище:…that house where he had begotten his four children – …тот дом, где у него родилось четверо детей; I.1.1.5. Нерухомість (вербалізований смисл концепту контекстуально передається з позиції юридичних питань про купівлю-продаж майна: Amongst all those persons of his acquaintance, who in their leisure moments bought shares and houses – Среди его знакомых, кто в свое свободное время покупал акции и дома); I.1.1.6. Приватна власність (осмислення концепту здійснюється через розгляд будинку як прибуткового бізнесу – опредметненої грошової вартості:…a house is a first-class investment –…дом – это первоклассное капиталовложение); I.1.1.7. Спадок – сімейна традиція:..in his desire to hand this house down to his son and his son’s son –…в его желании, чтобы этот дом перешел к его сыну и к сыну его сына; I.1.1.8. Локус розташування в просторі щодо інших об'єктів: They walked for long hours in the Gardens attached to their house – Они разгуливали долгими часами в парке, соприкасаемого с их домом; I.1.1.9. Кінцевий пункт призначення:…hundred times he had walked past those trees to his father’s house in Park Lane –…сотни раз он проходил мимо тех деревьев по пути к дому отца на Парк-лейн; I.1.1.10. Об'єкт негативних вражень: ill-starred house – злополучный дом; I.1.1.11. Замкнутий простір:…it had been shocking to think of her a prisoner in that house –…тяжело было думать о ней, томящейся в этом доме; I.1.1.12. Локус спогадів:…the little house in Montpellier Square where thirty-five years ago he had enjoyed his first edition of matrimony –…тот самый маленький домик на Монпелье-сквер, где тридцать пять лет назад он вкусил радости первого брака; I.1.1.13. Будинок персоніфікується:…into the very heart of the house –…в самое сердце дома.
Парцела I.1.2. Заміська будівля виділяє концептні смисли: I.1.2.1. Заміська вілла:…the house he described as а mansion –…дом он описал как виллу; I.1.2.2. Будинок за зовнішньою характеристикою:…a rectangular house of two stories –…прямоугольный дом в два этажа; I.1.2.3. Локус розташування в просторі щодо інших об'єктів:...the house up there beyond the trees and the grassy slope –…дом на травянистом склоне холма за деревьями; I.1.2.4. Будинок у складі номінацій (понятійний смисл концепту розкривається у двокомпонентних асиндетичних іменних словосполученнях: a countryside-house – дом в сельской местности, respectable seaside lodging-houses – респектабельные меблированные дома на морском побережье (=готелі-пансіони). Конституент I.2. Будівля для практичної діяльності людини відображає різні типи закладів: I.2.1. Законодавчий орган влади:...in the House of Commons –…в палате общин; I.2.2. Театр: opera-house – оперный зал; I.2.3. Державна установа:…to а Mansion House Assembly –…на торжественный прием к лорду-мэру (офіційна резиденція лорда-мера в Лондоні); I.2.4. Комерційна фірма: house agency – агентство по продаже домов; I.2.5. Навчальний заклад: “Jolly’s at the “House” (=The Christ Church College) – Джолли в “Доме” (Крайст–Черч-Коледж /транскодована форма/ – назва коледжу закритого типу Оксфордського університету для хлопців). Конституент I.3. Споруда для господарських потреб відображає 3 семантичні парцели, що характеризують концепт: I.3.1. Споруда для тварин: the cow-houses – коровники; I.3.2. Споруда для домашньої птиці: the hen-houses – курятники; I.3.3. Сховище: the mushroom house – теплица с шампиньонами.
Мікрополе II. Сім'я репрезентоване трьома конституентами: II.1. Сімейне вогнище: Always on the side of her father – as children are ever on one side or the other in houses – Всегда на стороне своего отца – как дети всегда принимают ту или иную сторону в домах; II.2. Господарство сім'ї (сема не зустрічається в словникових тлумаченнях, але вводиться Дж. Голсуорсі, наприклад: housewife – домохозяйка), II.3. Сімейний побут: Soames responded in the hushed tone to which the house was now accustomed – Сомс спросил, понизив голос, как теперь было заведено в доме.
П'ять словникових значень House, що мають вузькоспеціалізований характер [1. an important family, especially noble or royal; а dynasty – благородна або королівська сім'я; династія; 2. а) а division of а school, especially for sports competitions – група учнів окремо взятої школи, які беруть участь у спортивних змаганнях; 3. а religious community that occupies а particular building – релігійна громада, що займає спеціальну будівлю; 4. а style of popular dance music – стиль популярної танцювальної музики; 5. (names in Astrology) а group of stars, with its usual name – (назви в астрології) група зірок (сузір'я), що має свою звичайну назву], не використані в процесі концептуального аналізу, оскільки не були актуалізовані Дж. Голсуорсі в змісті всього роману.
Із чотирьох запропонованих словникових трактувань Home знайшли своє віддзеркалення в контексті роману “Сага про Форсайтів” перші два блоки понятійних значень [1. а) the place where one lives permanently, especially as а member of а family – місце, де людина живе постійно, особливо як член сім'ї; b) а house, flat etc. considered as property – будинок, квартира тощо, що розглядаються як власність; c) the place where one was born and to which one usually has emotional ties – місце, де людина народилася і з яким вона нерозривно пов'язана емоційними зв’язками; 2. the family one belongs to – конкретна сім'я, до якої належить людина] у формі смисло-обумовлених варіантів, наприклад: 1.a. і 1.b. корелює з польовими парцелами в сукупності понятійних смислів: I.1.1. У себе, у своєму житлі, не в гостях (I.1.1.1. Домашнє вогнище: It would have been friendly, home-like – Это было бы так уютно, как дома; I.1.1.2. Місце нереалізованих планів: I dare say you’re dull at home – Осмелюсь сказать, Вам, наверное, скучно дома) і I.1.2. У свій будинок або в своє житло, туди, де живеш (I.1.2.1. Кінцевий пункт призначення: “Go on home, Jordan,” he said to the coachman – Поезжайте домой, Джордан, – сказал он кучеру. Імперативний вигук Go on є англійським просторічним волевиявленням мовця, який спонукає до дії; I.1.2.2. Локус успішного завершення дії: The shot went home – Выстрел попал в цель); 1.с. розглядається в конституенті I.2. Батьківщина (I.2.1. Країна, держава (Англія):…elephant’s tusk sent home from India –…слоновый клык, присланный домой из Индии; I.2.2. Найближчі околиці: He often brought home grapes – Он часто приносил местный виноград); словникове значення 2. реалізоване в структурі всього другого мікрополя II. Сім'я з конституентами, що пояснюють його: II.1. Подружній союз: the stable home – прочная семья; II.2. Сімейний побут:…She was very unhappy in her home life –…она была очень несчастна в семейной жизни. Наступні два блоки словникових значень Home [3. а) а place where а plant or animal can be found living or growing wild, especially in large numbers – житло диких тварин або місце зростання рослин, що зустрічаються у великій кількості; 4. а place for the care of а group of people or animals of the same type, who do not live with а family, and who usually have special needs or problems – місце, де виявляється турбота і спеціалізований догляд за людьми або тваринами, які мають проблеми або зазнають труднощів і не живуть в сім'ї] не відображені в романі Дж. Голсуорсі. Словникова сема ‘the place where something was originally discovered, made, or developed – ‘місце виникнення, походження і розповсюдження чого-небудь’ репрезентується однойменним конституентом: the disenchanted home of rapscallionism – безотрадный притон всякого сброда.
Всі базові словникові значення Family (на підставі яких розвинулись понятійні смисли концепту, що семантизують сімейні стосунки людей) підтверджені концептуальним аналізом: She’s the skeleton in the family cupboard isn’t she? – Она точно скелет в семейном шкафу, не так ли? (=‘сімейна таємниця; неприємність, що приховується від сторонніх’ (вираз the skeleton in the family cupboard був уведений у літературу У. Теккереєм). Термінологічні позначення Family – а group of related animals, plants, languages etc. – група споріднених тварин, рослин, мов тощо – мають тематико-спеціалізований характер і не актуалізовані Дж. Голсуорсі. У процесі аналізу польової структури концепту “Family” досліджено мікрополе III. Дім, конституенти якого (III.1. Сімейне вогнище: the family nest – семейное гнездо і III.2. Повсякденне життя) включають парцели, що перебувають у метонімічних відношеннях (III.2.1.Домашній устрій, побут: the family matters – семейные дела; III.2.2. Домашні проблеми: the family dishonour – семейное бесчестье; III.2.3. Благополуччя: a family festival – семейное торжество), підтверджуючи тісний зв'язок концептів “Family”, “House”, “Home”. Таким чином, встановлений смисловий обсяг концептів “House”, “Home” і “Family” дає підстави стверджувати, що вони є культурозумовленими константами в британській мовній картині світу й займають важливе місце в англійській мовній свідомості.
У четвертому розділі “Когнітивна структура концептів “Maison” і “Famille” у французькій мовній свідомості” формується польова модель концептів “Maison” і “Famille” та інтерпретуються їх понятійні складові з опорою на художньо-концептуальний простір, поданий у мовному втіленні Гюставом Флобером.
Базові лексичні значення Maison і Famille, зафіксовані енциклопедичним словником Le Petit Larousse, були обрані як опорні понятійні значення для подальшого польового моделювання концептів.
У процесі дослідження встановлено, що кожне словникове тлумачення Maison як просторового об'єкта, що використовується як будинок, житло, заклад, підтверджується концептуальним аналізом і розширюється у своєму трактуванні завдяки супровідним класифікаційним семам, актуалізованим Г. Флобером. Оскільки в романах концепт “Maison” поперемінно розглядається як сільський і міський об'єкт, то в аналізі, відповідно, виділяються парцели у складі конституента I.1. Будівля для житла (I.1.1. Сільський маєток і I.1.2. Міська будівля), які цілою низкою сем детально описують кожен тип будови. Парцела I.1.1. Сільський маєток включає такі понятійні смисли концепту: I.1.1.1. Будинок щодо його власника: la maison du marйchal – дом кузнеца; I.1.1.2. Будинок за зовнішньою характеристикою: …et, lorsqu’on vient des ponts, on aperзoit, а droite sur l’autre berge, un talus de gazon que domine une maison blanche – …и если миновать мосты, то направо, на противоположном берегу, над откосом, где зеленеет дерн, будет виден белый дом; I.1.1.3. Будинок за внутрішньою характеристикою; I.1.1.4. Рідне вогнище: la maison maternelle – материнский дом; I.1.1.5. Локус розташування в просторі щодо інших об'єктів: Cette maison, spacieuse, avec un jardin donnant sur la campagne – Этот просторный дом с садом, выходившим в поле. Парцела I.1.2. Міська будівля семантизує концепт за допомогою смислових ознак, до яких належать: I.1.2.1. Будинок за зовнішньою характеристикою: les maisons de briques – кирпичные дома; I.1.2.2. Будинок за внутрішньою характеристикою:…d’une des maisons les plus confortables d’Yonville –…в одном из сравнительно комфортабельных ионвильских домов; I.1.2.3. Будинок щодо його власника (місце проживання посадовця): la maison du notaire – дом нотариуса, la maison du pharmacien – дом аптекаря, la maison du mйdecin – дом врача; I.1.2.4. Кінцевий пункт призначення: Ils descendirent rue de Laval, devant une maison – Они спустились по улице Лаваля к дому. Осмислення концепту в конституенті I.2. Місцеперебування суб'єкта здійснюється за допомогою прислівника місця а la maison, де, крім розгляду дому як об’єкта, у якому суб'єкт облаштовує своє життя (I.2.1. У себе, в своєму житлі, не в гостях: On l’attendait le soir mкme а la maison pour fкter son succиs – А дома ждали в тот же день к вечеру, чтобы отметить его успех; I.2.2. У свій будинок або в своє житло, туди, де живеш: Elle fit revenir а la maison sa petite fille, que son mari, durant sa maladie, avait renvoyйe chez la nourrice – На время болезни ее муж отправил дочку к кормилице – теперь она взяла ее домой; I.2.2.1. Кінцевий пункт призначення: Charles, bouleversй par la nouvelle de la saisie, йtait rentrй а la maison – Шарль, потрясенный новостью об описи имущества, вернулся домой), розкривається специфіка перебування людини в такому тимчасовому місці проживання як I.2.3.1. Орендована квартира (парцела I.2.3): Les йtudiants sortaient prйcipitamment des cafйs, ou, par les fenкtres ouvertes, ils s’appelaient d’une maison а l’autre – Студенты стремительно выходили из кафе; другие перекликались из открытых окон дома (=‘де можна зняти квартиру на час навчання’). Конституент I.3. Будівля для практичної діяльності людини репрезентує типові заклади, які є вербалізованими смислами концепту: I.3.1. Торговий заклад: les maisons de commerce – коммерческие предприятия; I.3.2. Лікувальна установа: une maison de santй – больница для душевнобольных; I.3.3. Транспортна служба: une maison de roulage – транспортная контора.
Сім конституентів другого мікрополя II. Сім'я (II.1. Сімейне вогнище: Le genre de la maison lui dйplaisait – Дух этого дома ей не нравился; II.2. Окремо взята сім'я з фамільною номінацією:...la maison Tuvache faisait beaucoup d'embarras –…дом Тювашей доставлял много хлопот; II.3. Члени сім'ї: …etait-ce une sйcuritй que d’avoir toujours prиs de soi cette bвtarde, une enfant intoduite dans la maison au bout de cinq ans de mйnage – …разве можно было жить спокойно, когда тут же рядом была эта внебрачная дочь, которую он ввел в дом через пять лет после свадьбы (=‘відрекомендувати, познайомити з сім'єю’); II.4. Сім'я через асоціативний локус місця проживання: Il se gкnait si peu dans la maison, que, plusieurs fois, il amena Sйnйcal y dоner – Он настолько не стеснялся в этом доме, что даже несколько раз приводил обедать Сенекаля; II.5. Сімейний побут: Il fut le parasite de la maison – Он сделался паразитом этого дома; II.6. Прислуга сім'ї: le domestique de la maison – слуга дома; II.7. Господарство, розпорядок сім'ї (II.7.1. Устрій побуту, життя сім'ї: Dans un pays comme dans une maison, il faut un maоtre – В стране, так же, как и в доме, должен быть хозяин) не зафіксовані окремими словниковими значеннями. Ці компоненти дальньої периферії організовані певним чином навколо соціальної (сімейної) семантичної домінанти й відображають суб'єктивні смисли Г. Флобера.
Концептуальний аналіз “Famille” показав, що енциклопедичні дані експлікують концепт, насамперед, як споріднену групу людей. Перше мікрополе I. Спорідненість характеризується трьома конституентами (I.1. Сукупність близьких і далеких родичів: Оn avait invitй tous les parents des deux familles – Были приглашены все родственники двух семей; I.2. Сімейство; I.3. Рід, покоління). Конституент I.2. Сімейство деталізує задану сему варіаціями парцел (I.2.1. Подружжя та його діти: la famille royale – королевское семейство; I.2.2. Батьки (батько і мати): Sa famille connaissait un ministre – Его семья знакома с министром; I.2.3. Дружина й діти: Un dimanche, aprиs dоner, elle l’emmena derriиre la porte, et lui fit voir dans son paletot un sac de gвteaux, qu’il venait d’escamoter sur la table, afin d’en rйgaler, sans doute, sa petite famille – Однажды в воскресенье, после обеда, она повела его в переднюю и показала ему в кармане его пальто пакет с пирожными, которые он стащил со стола, вероятно, чтобы угостить свою маленькую семью; I.2.4. Діти: mиre de famille – мать семейства ), де уточнюються певні члени сім'ї. Конституент I.3. Рід, покоління характеризує соціальний статус Родини: Mme Moreau йtant la fille d’un comte de Fouvens, apparentйe, d’ailleurs, aux plus vieilles familles champenoises – Г-жа Моро была дочерью графа де Фуван и к тому же находилась в родстве с самыми старинными семьями Шампани.
Друге мікрополе II. Шлюб представлене двома конституентами (II.1. Подружжя: Hivert, de loin, hйlait les carrioles sur la route, tandis que les bourgeois qui avaient passй la nuit au Bois-Guillaume descendaient la cфte tranquillement dans leur petite voiture de famille – Ивер издали окликал ехавших впереди кучеров, руанские буржуа, проведя ночь в Буа-Гильом, чинно спускались в маленьких семейных экипажах с горы (=‘екіпажі, що належать подружжю, як засіб пересування’); II.2. Законний шлюб: Elle йtait une de ces cйlibataires parisiennes qui rкvent un amour, une famille, un foyer, la fortune – Она была одной из тех незамужних парижанок, которые мечтают о любви, о семье, об очаге, о богатстве).
Термінологічні позначення з лексемою Famille, що вживаються в біологічній і лінгвістичній науках [Ling.: ensemble de langues ayant une origine commune, ensemble des mots qui possиdent la mкme racine – у лінгвістиці: група споріднених мов; група спільнокореневих слів; Biol. Division systйmatique d’un ordre ou d’un sous-ordre qui regroupe les genres ayant de nombreux caractиres communs – у біології: систематизований розподіл на групи або підгрупи численних видів зі схожими ознаками], не актуалізовані Г. Флобером у двох проаналізованих романах. Мікропольова сема III. Дім пояснюється єдиним конституентом III.1. Сімейне вогнище: les йtudiants йtaient partis dans leurs familles – студенты разъезжались по своим семьям (=рос. ‘разъезжались по домам’). Таким чином, у процесі проведеного аналізу встановлено, що в концептах “Maison” і “Famille” акумулюється соціальний досвід, культурний рівень і національний менталітет представників франкомовного етносу.
У висновках до дисертаційної роботи узагальнено та підсумовано основні результати проведеного дослідження. Вони дають підстави констатувати, що новий погляд на лексичну семантику, який розглядається у світлі антропоцентричної й когнітивної лінгвістик, актуалізував у мовознавстві низку проблем: мовна картина світу та її національний, літературно-художній варіанти, лінгвокультурологічний концептуальний простір і концептосфера національної мови, мовна свідомість. Свідомість (мовна свідомість) має мовну природу, “маніфестує” себе в мові, а мова об’єднує людей в етнічну спільноту через концепти.
Сучасні підходи до вивчення концепту базуються на когнітивній і культурній наповненості останнього. Лінгвокогнітивний і лінгвокультурний підходи до розуміння концепту взаємодоповнюють один одного: лінгвокогнітивний концепт репрезентує напрямок від індивідуальної свідомості до культури, а лінгвокультурний – передбачає напрямок від культури до індивідуальної свідомості. Інакше кажучи, концепт як ментальне утворення у свідомості індивіда є виходом на концептосферу соціуму, тобто зрештою, на культуру, а концепт як одиниця культури є фіксацією колективного досвіду, що стає надбанням індивіда (В.І.Карасик). Оскільки концепт зазвичай відтворюється зі сліду, “залишеного ним в класичних зразкових текстах”, у дисертаційному дослідженні здійснений концептуальний аналіз понятійних значень і смислів концептів “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille”, відображених у художньому мовленні письменників-класиків на матеріалі романів “Анна Каренина” (“Анна Кареніна”) /Л.М. Толстой/; “The Forsyte Saga” (“Сага про Форсайтів”) /Дж. Голсуорсі/; “Маdame Bovary”, “L’Йducation Sentimentale” (“Мадам Боварі”, “Виховання почуттів”) /Г. Флобер/). Цей підхід зумовлений тим, що концепт у художньому творі стає засобом репрезентації культурної теми в концептуальній лінгвосистемі письменника, виявляючи унікальне злиття індивідуально-авторського розуміння із традицією національного вживання цього концепту.
У концептів “Дом”, “House”, “Home”, “Maison”, що репрезентують просторовий об'єкт, у польовій структурі виділяється загальне мікрополе I. Споруда. Його конституентна наповненість у концептах “Дом”, “House”, “Maison” складає три найменування. Концепти “Дом” і “Maison” включають семи: I.1. Будівля для житла; I.2. Місцеперебування суб'єкта; I.3. Будівля для практичної діяльності людини. Семантичне поле концепту “House” позбавлене конституента Місцеперебування суб'єкта, замість якого розглядається конституент Споруда для господарських потреб, відсутній у концептів “Дом” і “Maison”. Концепт “Home” взаємопов'язаний з “House”, оскільки є його семантичним доповненням, й інтерпретує в англійській культурі не об'єкт, а обжитий людиною простір, який у польовій структурі виражений першим мікрополем I. Місце проживання.
Конституент I.1. Будівля для житла концепту “Дом” включає три парцели: I.1.1.Сільська поміщицька садиба; I.1.2. Сільська селянська хата; I.1.3. Міська будівля.
I.1.1.Сільська поміщицька садиба частково збігається з парцелою I.1.1. Сільський маєток (концепт “Maison”), в якій російська сема – ‘помещичья усадьба’ (=укр.‘поміщицька садиба’) замінюється позначенням французького ‘маєтку’. У концепті “House” у вказаному конституенті представлена парцела I.1.2. Заміська будівля, яка експлікує виключно ‘заміську віллу’, що не спостерігається в жодному іншому концепті. I.1.2. Сільська селянська хата (=рос. изба) – це селянський будинок, що є специфічним атрибутом лише російської національної культури. Сема I.1.3. Міська будівля осмислюється в трьох концептах (Дом”, “House”, “Maison”) із частковим уточненням, наприклад: I.1.1. Міський особняк – парцела концепту “House”. Конституент I.2. Місцеперебування суб'єкта відображений у концепті “Дом” різноманітністю парцел і концептних сем, які передаються мовними засобами із прислівником дома/домой. Понятійні смисли концепту “Maison” у цьому конституенті розкриваються за допомогою прислівника місця а la maison. У концепті “Home” у вказаному конституенті так само, як і в концепті “Дом”, зустрічається низка значень, що семантизують ‘батьківщину’, ‘рідний населений пункт’, ‘країну, державу’, ‘найближчі околиці’. Конституент I.3. Будівля для практичної діяльності людини концепту “Maison” інтерпретує тільки державні й комерційні заклади, тоді як концепт “House”, крім цих типів, виділяє ‘парламент’, ‘театр’, ‘навчальний заклад’. У концепті “Дом” цей конституент обмежується переліком, наприклад, ‘пологового будинку’, ‘виховного будинку’, ‘будинку розпусти’, ‘казенного дому’.
Кожен концепт (“Дом”, “House”, “Home”, “Maison”), що матеріалізує ідею “локусної спорідненості людей за місцем проживання”, у польовій структурі осмислюється мікрополем II. Сім’я, яке репрезентоване конституентами, що розкривають сутність ‘домівки’, ‘господарства сім'ї’. Конституент II.3. Рід, покоління реалізується у складі цього поля тільки в концепті “Дом”.
Польова структуризація концептів “Семья”, “Family”, “Famille” ґрунтується на виділенні трьох аналогічних сегментів-мікрополів: I. Спорідненість, II. Шлюб, III. Дім. Основні конституенти, що складають кожен мікропольовий простір, збігаються у трьох лінгвокультурах. До них належать семи: I.3 Рід, покоління; II.1. Подружжя; II.2. Законний шлюб; III.1. Сімейне вогнище.
Конституент II.3. Громадянський шлюб виявлено лише в концепті “Семья”. Конституент I.3 Рід, покоління концепту “Family” деталізовано двома парцелами – I.3.1. Старше покоління й I.3.2. Молодше покоління, які відсутні в семантичних полях концептів “Семья” і “Famille”. Конституент III.2. Повсякденне життя, що входить до складу мікрополя III: Дім концептів “Семья” і “Family”, не реалізується в концепті “Famille”. Конституент I.2. Сімейство, включений у польову структуру концептів “Family” і “Famille”, не розглядається в концепті “Семья” як окрема смислова одиниця мікрополя I. Спорідненість, а актуалізується як нуклеарний підтип, осмислений у складі понятійного значення I.1.Сукупність близьких родичів.
Таким чином, позначені концептами “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille” реалії можна вважати культурними універсаліями, а виявлені відмінності в їхній семантичній наповненості в трьох мовах свідчать про відмінності в лінгвокультурному плані. Застосована методологія є перспективною для подальшого вивчення проблеми лінгвокогнітивного моделювання в концептології й етнолінгвістиці. Запропонований польовий підхід до аналізу концептів може використовуватися як основа для контрастивного етносемантичного аналізу способів вербалізації концептів.
Основні положення дисертації викладено у таких публікаціях:
1. Сорока Т.В. Концепт “Дом” в русском языковом сознании // Мова і культура: Наукове видання. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2003. – Вип. 6. – Т.III. Ч.I. – Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту.– С. 360-367.
2. Сорока Т.В. Концепт “Семья” в русском языковом сознании // Мова: Науково-теоретичний часопис з мовознавства. – 2003. – № 8. – С. 223-226.
3. Сорока Т.В. Концепт в представлении современной лингвистики // Мова і культура: Наукове видання. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2004. – Вип. 7. – Т.IV. Ч.I. – Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. – С. 223 – 227.
4. Сорока Т.В. Концепт “дом” в художественной речи Л.Н. Толстого // Русский язык и литература: Проблемы изучения и преподавания в Украине: Сб. науч. тр. – К., 2005. – С. 384-387.
5. Сорока Т.В. Концепт House в английском языковом сознании // Мова і культура: Наукове видання. – К.: Видавничий Дім Дмитра Бураго, 2005. – Вип. 8. – Т.III. Ч.2. Лінгвокультурологічна інтерпретація тексту. Теорія і практика перекладу. – С. 81-87.
6. Сорока Т.В. Концепт Family в английском языковом сознании // Наукові записки Луганського національного педагогічного університету. Вип 6. Серія “Філологічні науки”: Зб. наук. праць [Концептологія: світ – мова – особистість] / Луган. нац. пед. ун-т ім. Тараса Шевченка. – Луганськ: “Альма-матер”, 2005. – С. 258-263.
7. Сорока Т.В. К вопросу об определении феномена ‘языковое сознание' // Східнослов’янська філологія. Вип.11. Мовознавство. Ч.1. – Горлівка: Видавництво ГДПІІМ, 2006. – С. 93-101 .
АНОТАЦІЯ
Сорока Т.В. Концепти “Дім” і ”Родина” в російській, англійській та французькій мовній свідомості. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата філологічних наук зі спеціальності 10.12.15 – загальне мовознавство. – Донецький національний університет, Донецьк, 2006.
У дисертації пропонується цілісне дослідження лінгвокогнітивної структури концептів “Дім” і ”Родина”, відображених у мовній свідомості носіїв трьох неспоріднених мов – російської, англійської та французької – на матеріалі художніх прозаїчних творів. Завдяки використанню методології лінгвокогнітології, лінгвокультурології, когнітивної семантики в роботі уточнено підходи до вивчення концепту, його структура, аналізуються наявні в сучасній науці визначення цього феномену, здійснено відмежування концепту від суміжних понять і термінологічних синонімів. Обґрунтовано польовий підхід до аналізу концептів і принципи концептуального аналізу в ракурсі семантичного поля.
На основі виявлення понятійних значень з’ясовано смислове наповнення концептів “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille” в ядерній площині й на периферійних ділянках у межах семантичних полів, у зв’язку із чим виділено загальнокультурні типові та національно-специфічні смислові складники досліджуваних концептів зазначених етнічних спільнот.
Ключові слова: мовна свідомість, мовна картина світу, концепт, концептуальний аналіз, семантичне поле, ядро поля, периферія поля, мікрополе, конституент.
АННОТАЦИЯ
Сорока Т.В. Концепты “Дом” и “Семья” в русском, английском и французском языковом сознании. – Рукопись.
Диссертация на соискание учёной степени кандидата филологических наук по специальности 10.02.15 – общее языкознание. – Донецкий национальный университет. – Донецк, 2006.
Диссертация является целостным исследованием лингвокогнитивной структуры концептов, отображенных в языковом сознании носителей трех неродственных языков – русского, английского и французского – на материале художественных прозаических романов рубежа веков (ХІХ – ХХ ст.) – периода критического реализма в литературе: русских концептов “Дом” и “Семья” в романе Л.Н. Толстого “Анна Каренина”; английских – “House”, “Home”, “Family” в романе Дж. Голсуорси “The Forsyte Saga” (“Сага о Форсайтах”); французских – “Maison”, “Famille” в романах Г. Флобера “Маdame Bovary”, “L’Йducation Sentimentale” (“Мадам Бовари”, “Воспитание чувств”).
В исследовании уточняются подходы к изучению концепта, его структура, анализируются имеющиеся в современной науке определения данного феномена; осуществлено отграничение концепта от смежных понятий и терминологических синонимов; используемая интегрированная методологическая база лингвокультурологии и когнитивной семантики служит для более детализированного изображения национально-языковой картины мира, частью которой являются описываемые концепты. Концепты “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille” – это ментальные образования в коллективном языковом сознании представителей этнолингвокультур, опредмеченные рядом своих вербальных реализаций и раскрываемые в плане содержания разнообразием национально-специфических смысловых значений. Обоснован полевый подход к анализу концептов. Концепты “Дом”, “House”, “Home”, “Maison” тесно связаны с концептами “Семья”, “Family”, “Famille”: эти слова “зеркально” представлены в соответствующих микрополях их полевой структуры и являются важными составляющими концептосферы соотвествующих лингвокультур. Ядром каждого семантического поля того или иного исследуемого концепта выступает его собственное “имя” – центральное слово, формирующее вокруг себя макрополе, которое, в свою очередь, распадается на определенное количество периферийных смысловых фрагментов – микрополей. Периферийное пространство концептов “Дом”, “House”, “Maison” раскладывается на два микрополя – I. Сооружение (зона ближней периферии) и II. Семья (зона дальней периферии), а концепта “Home” – на два микрополя, которые можно назвать: I. Место жительства (зона ближней периферии) и II. Семья (зона дальней периферии). Зона ближней периферии концептов “Семья”, “Family”, “Famille” делится на два сектора, образуя микрополя: I. Родство и II. Супружество. Зона дальней периферии, передающая национально-образный потенциал концептов, представлена III-им микрополем с номинацией Дом. Сложная полевая структура каждого исследуемого концепта членится секторами на более мелкие тематические микрогруппы – конституенты и парцеллы, представляющие собой совокупности смыслов, значения которых позволяют специфицировать ряд понятий, входящих в общую категорию – понятийную основу поля. Принципы концептуального анализа в ракурсе семантического поля имеют своей целью выявление прямопонятийных значений (входят в состав околоядерной зоны семантических полей), производно-понятийных значений (раскрывают свою семантическую сущность в пределах ближней периферии) и коннотативно-смысловых концептных значений (реализуются в области дальней периферии), в которых отражены денотативные признаки и глубинные лингвокультурные коннотации, ассоциативно-эмоциональные черты, национальные образы и оценки исследуемых концептов в трех языках на материале художественных романов. Определение смыслового объема исследуемых концептов в пределах семантических полей позволило выявить общечеловеческие универсалии и специфические концептные особенности в каждой этнолингвокультуре.
Ключевые слова: языковое сознание, языковая картина мира, концепт, концептуальный анализ, семантическое поле, ядро поля, периферия поля, микрополе, конституент.
Annotation
Soroka T.V. Concepts “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille” in Russian, English and French language consciousness. – Manuscript.
Thesis for a Candidate Degree in Philology, speciality 10.02.15 – General Linguistics. – Donetsk National University, Donetsk, 2006.
Thesis is focused on integral research of linguacognitive structure of concepts “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille” reflected in linguistic consciousness of native speakers of three uncognate languages – Russian, English and French – on the material of works of fiction. Using methodology of cognitive ethnolinguistics, cognitive semantics, the approaches are in process specified to the ways of concepts’ studying; the structure of concept and its determinations existing in modern science are analysed, as well as the phenomenon “concept” is separated from contiguous notions and terminological synonyms. The field approach is grounded to the analysis of concepts; the principles of conceptual analysis are foreshortened in a semantic field.
Based on the forming meanings the content of concepts “Дом”, “Семья”, “House”, “Home”, “Family”, “Maison”, “Famille” is determined. The sense filling of the concepts is exposed in the nuclear planes and on the peripheral areas within the limits of the semantic fields. In this connection the typical and nationally-specific semantic constituents of explored concepts of the noted ethnic associations are found out.
Key words: language consciousness, language mapping of the world, concept, conceptual analysis, semantic field, field nucleos, field periphery, microfield, constituent.
Підп. до друку 08.12.2006. Формат 60ґ84/16. Папір офсет.
Друк різограф. Ум. др. арк. 0,9. Тираж 100. Зам № 110.
СВІДОЦТВО ПРО ВНЕСЕННЯ СУБ'ЄКТА ВИДАВНИЧОЇ СПРАВИ
ДО ДЕРЖАВНОГО РЕЄСТРУ ВИДАВЦІВ,
ВИГОТІВНИКІВ І РОЗПОВСЮДЖУВАЧІВ ВИДАВНИЧОЇ ПРОДУКЦІЇ
Дов. № 19400 від 17.07.98 р.
ТОВ “Друк-Інформ”, просп. Суворова, 29, м. Ізмаїл, 68609
Тел./факс: (04841) 2-02-86; 2-46-48
1 Тут і далі курсивом виділено наш переклад англійських і французьких словникових статей, а також виконано буквальний переклад аналізованих мікротекстів з метою передати виключно концептуальний зміст етнолінгвокультурної свідомості письменника-класика з максимальним збереженням значень іноземних слів, відходячи від художнього перевираження смислу мікроконтекстів іншомовних романів.