Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
УКРАЇНСЬКА АКАДЕМІЯ АГРАРНИХ НАУК
іНСТИТУТ МЕХАНІЗАЦІЇ ТА ЕЛЕКТРИФІКАЦІЇ
СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
АЮБОВ Абдулмелік Мухтарович
УДК 631.354.022
ОБГРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ І РЕЖИМІВ РОБОТИ
ШНЕКОВОГО АПАРАТУ РІЗАННЯ
ДЛЯ ЗБОРУ НЕЗЕРНОВОЇ ЧАСТИНИ ВРОЖАЮ
05.05.11 – Машини і засоби механізації сільськогосподарського
виробництва
Автореферат дисертації
на здобуття наукового ступеня
кандидата технічних наук
Глеваха – 2002
Дисертацією є рукопис
Робота виконана в Таврійській державній агротехнічній академії
Міністерства аграрної політики України
Науковий керівник: академік УААН і РАСГН,
доктор технічних наук, професор
Погорілий Леонід Володимирович,
Науково-виробниче об'єднання
“Сільгоспмашсистема”,
Генеральний директор
Офіційні опоненти: доктор технічних наук, професор
Шабанов Петро Антонович,
Кримський державний аграрний
університет, професор кафедри
кандидат технічних наук,
Коваль Сергій Миколайович,
Український науково-дослідний
інститут по прогнозуванню і
випробуванню техніки і технологій,
заступник директора
Провідна установа: Дніпропетровський державний
аграрний університет
Міністерства аграрної політики України
Захист відбудеться “14” березня 2002 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д27.358.01 при Інституті механізації та електрифікації сільського господарства УААН за адресою: 08631 Київська обл., Васильківський р - он, смт. Глеваха, вул. Вокзальна, 11
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Інституту механізації та електрифікації сільського господарства УААН за адресою: 08631 Київська обл., Васильківський р - он, смт. Глеваха, вул. Вокзальная, 11
Автореферат розісланий “12” лютого 2002 г.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Я.С. Гуков
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність проблеми.
Нині у світовому сільськогосподарському виробництві усе більшого поширення набуває збирання зернових культур методом очосу рослин на корені.
Однак, перший досвід практичної реалізації цієї технології показав, що, поряд з безсумнівними позитивними якостями, їй притаманна і низка певних недоліків. Так, наприклад, у процесі збирання новим методом ходова система використовуваного комбайна залишає на полі глибокі сліди з повністю прим'ятими в них рослинами. Оскільки надалі, як показує практика, їх практично неможливо підібрати, то, крім істотних втрат соломи (до 30%), це ще приводить і до виникнення значних труднощів при наступному основному обробітку ґрунту.
Вказаний недолік можна цілком усунути, якщо одночасно з очосом рослин злакових культур здійснювати різання стебел з наступним укладанням їх у валок, або подрібненням і навантаженням у транспортний засіб.
Нині відомо кілька варіантів рішення цієї задачі, кожному з яких притаманний той чи інший істотний недолік, а саме: складність кінематичного приводу робочих органів; збільшення габаритних розмірів пристрою; ріст енерго-, матеріало- і металоємкості; підвищена активність впливу робочих органів на зрізувану масу, що приводить до підвищених її втрат тощо.
Одним з найбільш перспективних шляхів вирішення вказаної проблеми є, на наш погляд, застосування в складі збирального агрегату шнекового апарату, який одночасно з різанням, здійснює і формування валка. Простота його конструкції та достатня технологічна надійність в експлуатації дозволять знизити втрати соломи не менше, ніж на 25...30%.
У зв'язку з вищевикладеним, питання розробки методики вибору оптимальних значин конструктивних і кінематичних параметрів такого пристрою є актуальним і має наукове, а також народногосподарське значення.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами.
Дослідження, що склали основу дисертаційної роботи, виконувалися у відповідності з планом державної науково-технічної програми по темі О.6Х-96 “Розробка, удосконалення і державні випробування дослідного обчісувального модуля до зернозбирального комбайна”, №ДР 019611024455.
Метою досліджень є обґрунтування конструктивних і кінематичних параметрів шнекового апарату різання (ШАР), що забезпечує зменшення втрат соломи при збиранні зернових культур методом очосу рослин на корені.
Для досягнення поставленої мети сформульовані такі задачі досліджень:
· розробити критерій, який дозволяє оцінювати ступінь впливу конструктивних і кінематичних параметрів шнекового апарату різання на енергетичні і якісні показники його роботи;
· розробити і проаналізувати аналітичні залежності, що відбивають взаємозв'язок оцінюючого критерію з конструктивними, кінематичними й енергетичними параметрами нового пристрою;
· оцінити вплив параметрів гвинтового ножа на якість зрізання обчесаних рослин і формування валка;
· провести експлуатаційно-технологічні випробування збирального агрегату, обладнаного ШАР;
· розробити науково-обґрунтовані рекомендації з вибору параметрів шнекового апарату різання.
Методи досліджень. Вибір оптимальних параметрів і режимів роботи шнекового апарату різання здійснювався шляхом аналізу на ЕОМ отриманих математичних залежностей і базувався на положеннях теоретичної механіки, теорії імовірності і математичної статистики.
Експериментальні дослідження проводилися як по загальноприйнятих, так і розроблених методиках, і передбачали використання методів планування багатофакторного експерименту. Обробка вихідних даних проводилася на ЕОМ з використанням теорії імовірності, регресійного, а також кореляційно-спектрального аналізів.
Предмет досліджень склали умови і характер функціонування шнекового апарату різання у складі агрегату для збирання зернових культур методом очосу рослин на корені.
Об'єкти досліджень – експериментальний і макетний зразки шнекового апарату різання.
Наукова новизна отриманих результатів.
Розроблено критерій оптимізації конструкції і режиму роботи шнекового апарату різання, який базується на оцінці ступеню впливу його конструктивних і кінематичних параметрів на відхилення дійсної значини висоти стерні збираємої культури від заданої.
Отримано достовірні математичні залежності, застосування яких дає можливість розкрити і практично використовувати закономірності впливу оцінюючого критерію оптимізації на характер зміни основних конструктивних, кінематичних і енергетичних параметрів шнекового апарату різання.
Розроблено нову методику вибору конструктивних, кінематичних і енергетичних параметрів шнекового апарату різання, практичне застосування якої сприяє підвищенню ефективності використання способу збирання зернових культур методом очосу рослин на корені.
Практичне значення отриманих результатів.
Основне практичне значення отриманих результатів досліджень полягає в підтвердженні технічної здійсненності й економічної доцільності використання шнекового апарату різання у складі агрегату для збирання зернових культур методом очосу рослин на корені.
На основі отриманих теоретичних і експериментальних даних розроблені рекомендації з вибору конструктивних і кінематичних параметрів шнекового апарату різання, які прийняті ВАТ “Конструкторське бюро “Бердянськсільмаш”, реалізовані ТОВ по виробництву засобів механізації “Механізатор” (м. Мелітополь) при виготовленні і виробничій перевірці експериментального і макетного зразків ШАР, а також використовуються в навчальному процесі Таврійської державної агротехнічної академії (м. Мелітополь).
Особистий внесок автора полягає в розробці:
· математичних залежностей, що відбивають взаємозв'язок конструктивних і кінематичних параметрів ШАР з виведеним оцінюючим критерієм;
· експериментального (лабораторного), а також макетного зразків шнекового апарату різання;
· методик експериментальних досліджень і методів обробки отриманих результатів;
· рекомендацій з вибору оптимальних конструктивних і кінематичних параметрів шнекового апарату різання.
Загальна доля участі здобувача в опублікованих у співавторстві працях складає 25...75%.
Апробація результатів дисертації.
Основні результати дисертаційної роботи викладені в доповідях на науково-технічних конференціях професорсько-викладацького складу, аспірантів і співробітників Таврійської державної агротехнічної академії (м. Мелітополь, 1994-2001 рр.), міжнародній науково-технічній конференції по моделюванню процесів і технологічного устаткування в с.-г. (м. Мелітополь, 1994), міжнародній науково-практичній конференції з питань екологічних аспектів механізації внесення добрив, захисту рослин, обробітку ґрунту, збирання і переробки сільськогосподарської продукції (м. Мелітополь, 2000), міжнародній науково-технічній конференції, присвяченій проблемам землеробської механіки (м. Мелітополь, 2001), міжнародній науково-технічної конференції з питань технічного прогресу в сільськогосподарському виробництві (смт. Глеваха, 2001).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 7 друкованих праць у фахових виданнях України.
Структура й обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається з вступу, 5 розділів, списку літератури з 106 найменуваннями і додатків. Дисертація викладена на 148 с. машинописного тексту і включає 45 рисунків і 9 таблиць.
ЗМІСТ РОБОТИ
Розділ 1 Стан питання і постановка задач дослідження
За твердженням акад. Л.В.Погорілого, підвищення пропускної здатності зернозбиральних комбайнів до 20...25 кг/с можна здійснити шляхом розділу процесів збирання зерна і соломи.
Одним з найбільш перспективних шляхів рішення цієї проблеми є впровадження збирання зернових колосових культур методом очосу рослин на корені. Крім Л.В.Погорілого, великий внесок у вивчення даного методу внесли П.А. Шабанов, М.М.Данченко, С.М.Коваль, В.М.Повіляй, М.М.Аблогін, І.К.Голубєв, Б.І. Гончаров, П.І.Чуксін, П.В.Сисолін, В.П.Чеботарєв, Н.К.Саліхов, М.М.Мороз, Б.П.Можаров, Л.Ю.Гурвіч, В.М.Болотін, В.Н.Цибульніков, L.Gaspers і ін.
В результатах своїх досліджень вони відзначають ріст продуктивності збирання зернових культур в 2...3 рази, зниження травмування насіння у 10...15 разів, практично повну відсутність втрат від недоочосу стебел.
На сьогоднішній день роботи по створенню пристроїв для обмолоту рослин зернових культур на корені уже вийшли за рамки наукових досліджень. Корпораціями “Massey-Ferguson” (Канада), “Shelbourne Reynolds” (Великобританія) освоєно серійний випуск обчісуючих жаток. Обнадійливі результати випробувань УкрЦВТ відкривають перспективи освоєння таких машин і на Україні.
Поряд з безсумнівними достоїнствами, зазначеним жаткам, що вже впроваджені у виробництво, притаманний принаймні один істотний недолік. Полягає він у тому, що обчісувальні машини не обладнані пристроями для зрізання й укладання рослин у валок. В результаті обчесані рослини пригинаються ходовою системою комбайна так, що надалі не можуть бути зібраними. За даними досліджень, втрати соломи досягають при цьому 30%.
Оскільки в с.-г. виробництві нашої країни солома і нині залишається важливим компонентом кормової бази, то втрати її в такому обсязі неприпустимі. Отже, агрегати для збирання с.-г. культур методом очосу повинні бути обладнані пристроями, які б запобігали втратам стебел, вдавлених у ґрунт ходовою системою комбайна.
Обґрунтування конструктивних параметрів таких пристроїв багато в чому визначається прийнятим у тому чи іншому регіоні способом збирання незернової частини врожаю (НЧВ). Вивченню цього питання присвячені роботи Е.І. Жалніна, А.І. Русанова, А.І.Філіпова, А.Ф.Омутова, Б.М.Пустигіна, Ф.М.Канарєва, О.Г. Ангілєєва, В.І.Нєдовєсова, Н.Bernhart, Е.Miegel E. і ін.
Аналіз отриманих ними результатів дозволив прийти до висновку про доцільність застосування валкової технології збору незернової частини врожаю при реалізації збирання с.-г. зернових колосових культур методом очосу рослин на корені. Обчісуючий модуль повинен бути обладнаний при цьому пристроєм, що дозволяє здійснити зрізання і укладання у валок обмолочених стебел до моменту проходження рушіїв комбайну. Солома, яка підсохла у валку, може бути потім підібрана і, відповідно до конкретної виробничої потреби, або подрібнена (як при потоковій технології збору НЧВ), або зібрана і сформована у скирти (як при копенній технології).
Обґрунтуванню параметрів пристроїв для різання та валкоформування велику увагу приділяли В.П.Горячкін, М.М.Летошнєв, М.Є.Рєзнік, Є.С.Босий, В.Е. Бакчєєв, А.І.Бєль, Б.М.Гевко, Г.Я.Жаров, І.К.Голубєв, Б.Атабаєв, Г.А. Смірнов, М.І.Карлов, М.І.Дроздов, С.І.Рустамов, В.І.Іванцов, О.І.Солошенко та ін.
Узагальнення теоретичних і експериментальних даних дозволило встановити, що найбільш ефективним рішенням проблеми, на наш погляд, є застосування шнекового пристрою, здатного одним і тим же робочим органом одночасно зрізати, транспортувати і формувати зрізані стебла рослин у валок. Використання такого конструктивного рішення забезпечує експлуатаційну надійність за рахунок безінертності операції різання через відсутність зворотно-поступальних мас, зниження енергоємності виконуваного технологічного процесу завдяки відсутності тертя між елементами різання; рівномірність зрізу стебел; простоту конструкцій апарату різання і приводного механізму.
Однак, методичні основи вибору конструктивних і кінематичних параметрів шнекових апаратів різання розроблені ще не повністю. Відсутній обґрунтований підхід до вибору критеріїв оцінки їхньої роботи тощо. Саме вирішення цих питань й обумовило мету, а також задачі теоретичних та експериментальних досліджень.
Розділ 2 Теоретичні основи вибору схеми і параметрів шнекового
апарату різання
Коли машина, обладнана шнековим апаратом різання, рухається з поступальною швидкістю Vм, то за час t вона проходить шлях, на якому стебло, уже попередньо відхилене обчісуючим пристроєм на величину кута aо (рис.1), під впливом сил Рг і Рп, що діють збоку леза протирізальної пластини DD1, відхиляється далі як у поздовжньому, так і в поперечному напрямках.
Рис.1 – Схема сил, що діють на стебло в процесі його зрізання
Якби зрізання стебла здійснювалось без зазначеного відхилення, то висота стерні (l = ОВ) була б рівною h/cosao. У противному випадку вона неминуче збільшується на певну величину D, тобто
, (1)
де h – установлена висота зрізання.
При заданих значинах h, ao і D дійсна висота стерні (lд) в умовах практичної експлуатації шнекового апарату різання повинна відповідати наступній вимозі:
lд Ј l = h/cosao + D (2)
Виконання умови (2) вимагає визначення функціональної залежності між величиною D і конструктивними, а також кінематичними параметрами шнекового апарату різання. З позиції вибору й обґрунтування останніх критерій D можна розглядати при цьому в якості оцінюючого.
У процесі теоретичних пошукувань встановлено, що його значина може бути визначена з виразу:
, (3)
де С1 = 2h/ cosao;
w - частота обертання гвинтового ножа;
g - кут розхилу протирізальної пластини;
j1 - кут тертя стебла об лезо протирізальної пластини.
Попередньо величина кута g розраховується по формулі:
tgj1 + tgj2
g = arctg ѕѕѕѕѕѕ + a,
1 - tgj1·tgj2
де j2 – кут тертя стебла об виток шнека;
a - кут нахилу витка шнека.
В подальшому кут g змінють відповідно до вибору нової значини параметру a (рис.2).
Апріорі нами прийнято, що максимально припустима значина критерію D не повинна перевищувати середнього квадратичного відхилення коливань висоти стерні після проходу серійних валкових жаток. За даними багаторічних досліджень ця величина складає ±0,03 м.
Що стосується мінімально припустимої значини критерію D, то вона певним чином обумовлена кінематичними і конструктивними параметрами шнекового апарату різання:
,
де К1 = 2Чh/cosao;
Ко = /l2;
l - показник кінематичного режиму роботи гвинтового ножа;
L - середня довжина зрізаного стебла;
d - відстань на трубі шнека між основою стебла і його вершиною (обчесаним колосом). Завдяки наявності саме цієї відстані і виключається намотування стебел на трубу шнека.
При заданні значини згаданого вище показника кінематичного режиму роботи шнекового апарату різання варто мати на увазі, що його величина може змінюватися у певних межах:
де D2 = (D2 +2ЧhЧD)/ cosaпро; D1 = 4ЧpЧhЧVмЧtgao; Do =[2ЧpЧVм/sin(g + j1)]2.
Оскільки з ростом l дійсна величина D також зростає, то у формулу для визначення lmin досить підставити згадану вище максимально припустиму значину оцінюючого критерію (тобто 0,03 м).
Задавши необхідні значини вихідних величин (включаючи тепер вже і D), можна визначити потрібну значину частоти обертання w (або числа обертів n) гвинтового ножа:
; , (4)
Слід зазначити, що внутрішній (dв) діаметр шнека, на відміну від зовнішнього (dн), не залежить від параметрів, які впливають на оцінюючий критерій D:
L + d dв > ѕѕѕ, p (5)
У розглянутому апараті різання досить мати шнек з однозахідною навивкою. Крок витка (S) при цьому може бути визначений з виразу:
(6)
Для забезпечення рівномірності зрізання стебел бажано, щоб величина S була кратною відстані між протирізальними пластинами ШАР. У цьому випадку на кожен крок повинно припадати ціле число зон різання nc:
(7)
де Кт = (tgj1 + tgj2)/(1 - tgj1·tgj2).
Довжина кожної зони різання (тобто леза протирізальної пластини ШАР) дорівнює при цьому:
, (8)
де с – зазор між шнеком і днищем апарату різання.
Значини конструктивних і кінематичних параметрів ШАР визначають величину потужності (Nр.сум), необхідної для зрізання рослин:
Nр.сум = Rріз ЧVв,
де Rріз – сила, яка витрачається на зрізання обчесаних стебел;
Vв - осьова швидкість руху точки, що лежить на крайці витка шнека.
Оскільки Vв = w·S/2p, а сила Rріз відповідним чином виражається через конструктивні і кінематичні параметри ШАР, залежність, що відбиває вплив останніх на величину потужності Nр.сум, необхідної для зрізання обчесаних рослин, з урахуванням представлених вище формул (4) і (6) має вид:
(9)
де h - густота стеблестою культурних рослин;
dc, EJ. m – діаметр, приведена жорсткість і маса зрізуваного стебла.
Вр – ширина захвату збирального агрегату.
Практичне застосування отриманих математичних залежностей реалізовано у вигляді методики, графічне представлення якої (рис.2) використано як алгоритм для написання відповідної програми для ЕОМ.
Рис.2.- Блок-схема алгоритму для визначення параметрів шнекового
апарату різання
Розділ 3 Методи теоретичних і експериментальних досліджень
З урахуванням розроблених математичних залежностей (1)-(9) і блок-схеми алгоритму (рис.2) була складена програма розрахунку на ЕОМ конструктивних і кінематичних параметрів шнекового апарату різання.
Деякі блоки розробленої програми у виді окремих підпрограм використовували для вивчення впливу значин таких кінематичних показників, як робоча швидкість руху пристрою (Vм), кутова швидкість (w) і частота обертання шнекового ножа (n) на конструктивні параметри ШАР. Отримані при цьому графічні функціональні залежності використовували у подальшому для визначення режимів роботи розглянутого пристрою в процесі його лабораторних і лабораторно-польових досліджень, а також експлуатаційно-технологічних випробувань.
Для проведення лабораторних досліджень було розроблено стаціонарну установку, засновану на використанні принципу “рухомого поля”. З її допомогою визначали вплив частоти обертання (n) шнекового ножа (перший параметр) і його розташування щодо протирізальних пластин (другий параметр) на якісні показники роботи апарату різання. Для вирішення поставленої задачі використовували методику планування ПФЕ типу 22.
Для проведення лабораторно-польових досліджень був виготовлений макетний зразок шнекового апарату різання під умовною маркою АРШ-4,0 (рис.3). Конструктивна ширина його захвату становила 4,0 м.
Рис. 3 - Схема шнекового апарату різання АРШ-4,0:
1-рама; 2-вікно; 3-пальці; 4-шнековий ніж; 5-відбійник; 6-фіксуюча тяга;
7-клинопасова передача; 8-опорні колеса; 9 – привідний вал.
Програма лабораторно-польових досліджень передбачала:
· перевірку роботоздатності апарату різання АРШ-4,0 на різних швидкісних режимах руху комбайну;
· визначення впливу робочої швидкості комбайна, частоти обертання гвинтового ножа і кута нахилу апарату різання у поздовжньо-вертикальній площині на кількісні і якісні характеристики валка зрізаних стебел.
Для кожного з режимів руху агрегату при лабораторно-польових дослідженнях реєстрували час проходження комбайном залікової ділянки; висоту зрізання рослин; ширину, висоту, товщину і структуру зформованого валка; відстань між валком і ґрунтом; масу одного погонного метра валка.
Структуру валка, як якісний показник, визначали по зв'язності і характеру розподілу рослин у ньому як по довжині, так і по ширині. Відповідно до цього валок відповідним чином оцінювали або як рівномірний, або як переривчастий.
Для проведення експлуатаційно-технологічних випробувань використовували агрегат, що включав серійний комбайн СК-5 “Нива”, обчісуючий модуль МОН-4,0 і шнековий апарат різання АРШ-4,0. При спостереженні за збиральним агрегатом фіксували:
· по організації випробувань: метеорологічні умови, характеристики агрофону і збираємої культури;
· по режиму роботи: робочу швидкість руху і дійсну ширину захвату збирального агрегату, встановлену висоту зрізання рослин, витрати палива й об'єм виконаної роботи;
· по якості роботи: втрати вільним зерном і втрати зерна від недоочосу, висоту стерні.
Для розрахунку експлуатаційно-технологічних показників збирального агрегату використовували методику, викладену в ГОСТ 24055-88 “Методи експлуатаційно-технологічної оцінки”. Приведені там математичні вирази, що дозволяють визначити витрати змінного й експлуатаційного часу, після відповідних аналітичних перетворень були прийняті за основу при складанні алгоритму і написанні програми для ЕОМ.
Техніко-економічну ефективність застосування розробленого шнекового апарату різання, в основі якої лежать зведені витрати, визначали із застосуванням ЕОМ відповідно до ГОСТ 23729-79 “Методи економічної оцінки спеціалізованих машин”.
Оскільки на зведені витрати істотно впливає ціна використовуваних машин і знарядь, а її формування найчастіше визначають не реальні витрати, а кон'юнктурні міркування, - то порівняльну ефективність застосування розробленого шнекового апарату різання додатково оцінювали за допомогою методу “прямокутної піраміди” по питомих витратах праці, палива і металу.
Оптимальним (більш ефективним) вважали те технічне рішення, для якого величина об'єму прямокутної піраміди мала меншу значину.
Розділ 4 Результати теоретичних і експериментальних досліджень.
Алгоритм перевірки адекватності оцінюючого критерію D передбачав порівняння дійсної і теоретичної його значин, визначених при одних і тих же вихідних конструктивних та кінематичних параметрах ШАР.
Дійсну значину D визначали експериментальним шляхом в процесі лабораторно-польових досліджень макетного зразка пристрою АРШ-4,0, а теоретичну - із системи рівнянь (3).
В результаті встановлено, що різниця між зазначеними значинами виведеного оцінюючого критерію D не перевищує 9%. Така мала значина помилки підтверджує коректність отриманих математичних залежностей і правомірність їхнього використання для подальшого теоретичного аналізу.
З його (аналізом) допомогою встановлено, що по мірі зростання швидкості поступального руху апарату різання, частота обертання шнекового ножа повинна збільшуватися. У той же час, інтенсивність росту n при збільшенні Vм залежить від величини оцінюючого критерію D. Чим менше значина останнього, тим більшими повинні бути обороти шнекового ножа при одній і тій же швидкості руху апарату різання.
Аналогічний характер зміни частоти обертання шнекового ножа спостерігається і при зниженні встановленої висоти зрізання стебел: чим менше h, тим інтенсивніший ріст величини n. У противному випадку варто очікувати таке відхилення стебел шнековим апаратом різання, при якому дійсна значина оцінюючого критерію Dд буде перевищувати задану.
У той час, коли внутрішній діаметр шнекового ножа, як відзначалося вище, вибирається із виключно конструктивно-технологічних міркувань, - вибір зовнішнього діаметра (dн) залежить від заданої величини оцінюючого критерію D. Чим більша значина останнього, тим більшим (при незмінних значинах інших параметрів, природньо) може бути і dн (рис.4.). Причому, в інтервалі D від 0,015 до 0,024 м крутизна залежності dн = f(D) вища, ніж при D більше 0,025 м.
Рис.4- Залежність частоти обертання (n), зовнішнього діаметра (dн), кроку (S)
і кута нахилу витка шнека (a) від величини оцінюючого параметра (D)
Більш складним є вибір значин кроку (S) і кута нахилу витка (a) шнекового ножа. Збільшення D від 0,015 до 0,018 м супроводжується зменшенням значин S і a (рис.4). При подальшому збільшенні оцінюючого параметру від 0,018 до 0,020 м характер зміни S і a змінюється на зворотний.
При значині D = 0,02 м відбувається стрибкоподібний (більш, ніж у 1,6 рази) ріст цих параметрів. Пояснення цього явища полягає у вимозі забезпечити ціле число зон різання (nc) на довжині кроку шнекового ножа.
Теоретичними дослідженнями встановлено, що довжина протирізальної пластини шнекового пристрою повинна зменшуватися по мірі зростання оцінюючого показника D. В інтервалі зміни останнього від 0,015 до 0,025 м цей процес носить більш інтенсивний, а при D >0,025 м – менш інтенсивний характер.
Збільшення числа обертів шнекового ножа n і пов'язана з цим аналогічна зміна швидкості поступального руху пристрою Vм супроводжуються відповідним ростом потужності, затрачуваної на зрізання обчесаних стебел (рис.5).
Рис.5 – Залежність витрат потужності на зрізання обчесаних рослин від величини критерію D при різних значинах швидкості руху Vм: (ѕ) -1,8 м/с; (- - -) -1,4 м/с; (- Ч - ) –1,0 м/с Рис.6 – Залежність витрат потужності на зрізання рослин від висоти установки апарату різання h при різних значинах критерію D: (ѕѕ) - = 0,03 м; (- - -) - = 0,02 м; (- џ - џ -) - = 0,015 м.
Як випливає з аналізу виразу (9), характер зміни Nр.сум аналогічний характеру зміни кроку шнекового ножа (див.рис.4.). При збільшенні значини S витрати потужності на зрізання рослин зростають, тому що в цьому випадку збільшується число зон різання nc, які припадають на один крок витка шнеку.
У той же час слід зазначити, що на малих швидкостях поступального руху апарату різання, мінімальні витрати потужності мають місце при значині оцінюючого критерію D, рівному приблизно 0,017- 0,020 м. При збільшенні Vм мінімум Nр.сум хоч і мало, але все-таки зміщається у бік великих значин D (рис.5).
Дуже цікавим є характер зміни потужності, що витрачається на зрізання рослин при варіюванні висотою установки апарату різання h. При величині оцінюючого параметра D=0,03 м значина Nр.сум зменшується по мірі зростання h (рис.6). І це цілком логічно, оскільки збільшення висоти установки апарату різання допускає відповідне зниження частоти обертання шнекового ножа n.
Зменшення оцінюючого критерію D до 0,02 м приводить до зниження витрат потужності в інтервалі зміни величини h від 0,100 до 0,145 м . При значині h більше 0,15 м спостерігається різке збільшення Nр.сум. Пояснюється це наступним. По мірі зростання висоти установки апарату різання h зменшується крок витка шнека S і частота його обертання n. Однак, темп зниження величини S значно випереджає інтенсивність падіння n. А оскільки зменшення кроку витка апарату різання приводить, як відзначалося вище, до зниження потужності Nр.сум, то цим і пояснюється характер зміни останньої при збільшенні h від 0,100 до 0,145 м (рис.6).
Аналіз результатів лабораторних досліджень показав, що шнековий гвинтовий ніж, у якого елементи різання розташовані перпендикулярно площині гвинта, здатний забезпечити повний зріз рослин. У цьому варіанті для всіх значин частоти обертання шнека (n) і кута його нахилу в поздовжньо-вертикальній площині (aн) ступінь зрізання qср складала практично 100%.
Що стосується ступеня укладання у валок (qв), то він залежить від значини величин n і aн. В результаті обробки даних факторного експерименту був установлений наступний функціональний взаємозв'язок між цими параметрами:
qв = 0,0725Чn – 1,1Чaн + 0,002ЧnЧaн – 34 (10)
Для пристрою з гвинтовим ножем, елементи різання якого розташовувалися в площині витка, процеси зрізання й укладання рослин у валок характеризуються інакше. Встановлено, що ступінь валкоформування для цього конструктивного варіанту практично не залежить від зміни розглянутих параметрів. Для всіх прийнятих значин n і aн величина qв = 98…100%...
Регресійна математична модель, що дозволяє оцінити вплив частоти обертання шнека і кута його нахилу в поздовжньо-вертикальній площині на ступінь зрізання рослин, являє собою поліном, аналогічний (10):
qср = 83,75 – 0,0175Чn – 1,825Чaн + 0,0035ЧnЧaн (11)
Аналіз поверхонь відгуку математичних моделей (10) і (11) показав (рис.7), що для обох конструктивних рішень: 1) ступінь впливу одного перемінного параметру (n чи aн) на величини qв і qср збільшується по мірі зростання іншого;
2) вплив частоти обертання шнекового ножа на ступінь зрізання рослин і укладання їх у валок більш істотне, ніж вплив кута його нахилу в поздовжньо-вертикальній площині.
Рис.7 - Спільна графічна інтерпретація впливу частоти обертання шнекового ножа (n) і кута його нахилу в поздовжньо - вертикальній площині (aн) на ступінь зрізання (qср) і укладання рослин у валок (qв)
Слід зазначити, що вихідні величини qв і qср змінюються приблизно в рівних діапазонах (30 і 24% відповідно), але на різних рівнях (рис.7). У qср він вищий і коливається в межах від 76 до 100%, у той час як величина qв знаходиться на рівні 10...40%.
Низький ступінь формування валка пристроєм, у якого елементи різання розташовані перпендикулярно площині витка шнека, обумовлений забиванням міжвиткового простору зрізаними рослинами. Під час перебігу технологічного процесу крайка ножа перешкоджає сходженню маси стебел із площини витка. В результаті істотно погіршується транспортуюча здатність шнека.
У пристрої, елементи різання якого розташовані в площині витка шнека, забивання міжвиткового простору не спостерігалося. Гвинтовий ніж постійно очищався від стебел і транспортував їх у зону вивантажувального вікна. В остаточному підсумку, при задовільній здатності зрізування (98…100%) він забезпечував значно більш високий ступінь укладання зрізаних рослин у валок (76…100% проти 10...40%).
З урахуванням вищевикладених результатів лабораторних робіт, польові дослідження проводили з пристроєм, крайка різання якого розташовувалася в площині витка шнеку. При цьому було встановлено, що коли частота обертання гвинтового ножа n = 800 хв-1, а кут його нахилу aн = 28...30о, - зрізувані стебла розташовуються хаотично. В результаті на всіх швидкостях руху комбайну формувався переривчастий валок.
При збільшенні частоти обертання шнекового ножа до 910 хв-1 але незмінному куті його нахилу aн, на швидкості руху пристрою 1,0 м/с і більше мали місце валки, що характеризувалися такою структурою, при якій були відсутні їхні розриви в поздовжньому напрямку.
Найкраща якість валка була при частоті обертання гвинтового ножа n = 910 хв-1 і куті його нахилу aн = 32...36о. У цьому випадку на всіх робочих швидкостях руху комбайну зрізані стебла пшениці розташовувалися впорядковано: при значині Vм до 1,0 м/с – поперек руху, а при більшому Vм – “ялинкою”. Причому, внутрішня структура коливань ширини валка не тільки якісно, але і кількісно відрізнялася від такої на першому швидкісному режимі роботи агрегату.
По-перше, якщо для першого швидкісного режиму при Vм = 0,99 м/с дисперсія коливань ширини валка d склала 0,0239 м2, то для третього при Vм = 0,96 м/с її значина дорівнювала всього 0,0044 м2. Порівняння отриманих дисперсій по загальновідомому F-критерію Фішера показує, що нуль-гіпотеза про рівність порівнюваних статистичних характеристик відхиляється.
По-друге, у першому варіанті настроювання агрегату коливання ширини валка носять більш високочастотний характер. В першу чергу про це говорить шлях кореляційного зв'язку (рис.8). При n = 800 хв-1 і aн = 28...30о він практично в два рази менший (1,95 м проти 4,01 м). А оскільки це так, то і спектр дисперсій у першому варіанті повинен бути значно ширшим, ніж у другому.
На доказ останнього з рис.8 випливає, що при n =910 хв-1 і aн =32...36о величина спектральної щільності r в основному зосереджена в інтервалі частот від 0,4 до 0,8 м-1. При швидкості руху 0,96 м/с це - 0,06...0,12 Гц. У першому ж варіанті основна частка дисперсії припадає на частоти 0,4...1,4 м-1 чи 0,07...0,22 Гц (при Vм = 0,99 м/с).
Рис.8 – Нормовані кореляційні функції (R) і спектральні щільності (r) коливань ширини валка: (ѕѕ) - n = 800 хв-1; aн = 28. . .30о; (- - - -) - n = 910 хв-1; aн = 32. . .36о
З викладеного вище випливає, що збільшення частоти обертання і кута нахилу в поздовжньо-вертикальній площині шнекового ножа істотно знижує коливання ширини валка, роблячи його більш рівномірним.
Не дивлячись на розходження структури валка при різних варіантах кінематичного режиму роботи агрегату, нуль-гіпотеза про рівність порівнюваних середніх значby мас одного погонного метра валка на 5%-ному статистичному рівні значущості не відхиляється.
Дуже важливим якісним показником роботи розглянутого шнекового пристрою є рівномірність висоти зрізання рослин після його проходу. Кореляційно-спектральний аналіз показав, що коливання стерні поперек і уздовж руху агрегату практично одинакові як по частоті, так і по енергії. Шлях кореляційного зв'язку в обох процесів приблизно однаковий, періодичні складові коливань відсутні.
В процесі проведення експлуатаційно-технологічної оцінки збирального агрегату дійсна частота обертання шнекового апарату різання на робочому гоні складала 915 хв-1, а встановлений кут його нахилу в поздовжньо-вертикальній площині був прийнятий рівним 34о. При середній значині швидкості руху 1,68 м/с це забезпечувало стандарт коливання висоти стерні на рівні ±0,021 м.
Отриманий результат дозволяє спрогнозувати, що не менш ніж на 85% зібраної площі відхилення висоти зрізу рослин шнековим ножем не буде перевищувати згадану раніше максимально припустиму межу D=0,03 м. У процесі руху збирального агрегату на кожних 10 м шляху очікується 14 випадків виходу висоти зрізу рослин за встановлений допуск. При швидкості Vм = 1,68 м/с цей показник складе 2,35 рази за 1 секунду.
Такий результат дуже прийнятний з погляду забезпечення необхідної якості роботи шнекового апарату різання. Експериментально встановлено, що після проходу останнього на 1 м2 залишається 0,5 незрізаних рослин. При швидкості руху збирального агрегату 1,68 м/с і ширині його захвату 3,86 м це складає 2,92 випадки за 1 с. Якщо незрізані рослини розглядати як один з варіантів виходу по висоті зрізання за встановлений допуск, то отриманий результат (2,92 викиди за 1 с) дуже близький до прогнозного, рівного 2,35 випадки за 1 с.
Застосування шнекового апарату різання, як показав аналіз експериментальних даних, не збільшує втрат зерна. На всіх режимах руху комбайна значина цього показника не виходила за агротехнічні вимоги, тобто не перевищувала 1,5%.
Розділ 5 Техніко-економічна ефективність пристрою для зрізання стебел
В процесі досліджень порівняльному аналізу підлягали два збиральних агрегати в наступному складі:
- новий МТА: комбайн СК-5 “Нива” з обчісуючим модулем МОН-4,0 і
шнековим пристроєм АРШ-4,0;
- базовий МТА: комбайн СК-5 “Нива” з обчісуючим модулем МОН-4,0,
але без пристрою АРШ-4,0.
Аналіз отриманих даних показав, що використання шнекового апарату різання, як такого, що потребує на свій привід додаткової потужності, приводить до невеликого (на 0,4%) зниження швидкості руху, а значить і продуктивності нового збирального агрегату. В результаті витрати праці останнім на 0,4% більші, ніж базовим. Крім того, за рахунок додаткових капітальних вкладень, пов'язаних з наявністю пристрою АРШ-4,0, має місце незначний ріст прямих (2,0%) і зведених (1,9%) витрат.
Але, якщо збиток по зведених витратах знаходиться на рівні 5 грн/га, то економічний ефект від скорочення втрат соломи агрегатом, обладнаним пристроєм типу АРШ-4,0, - 55 грн/га. В результаті, практична експлуатація нового пристрою дозволяє на кожному гектарі вирощуваних сільськогосподарських культур заощаджувати не менше 50 грн.
ВИСНОВКИ
1. Однією з причин, стримуючих широке впровадження збирання с.-г. культур методом очосу рослин на корені, є зминання стебел ходовою системою збирального агрегату, що в підсумку приводить до істотних (не менш 25%) втрат соломи. Найбільш просте й ефективне рішення цієї проблеми полягає в обладнанні зернозбиральних комбайнів шнековими пристроями для одночасного зрізання й укладання обчесаних рослин у валок.
2. За критерій оптимізації конструкції і режиму роботи шнекового апарату різання можна прийняти параметр (D), який оцінює ступінь їхнього впливу на відхилення дійсної значини висоти стерні збираємої культури від заданої.
3. Використовуючи розроблену методику встановлено, що при швидкості руху збирального агрегату 1,0...2,2 м/с, величині оцінюючого критерію D= 0,015…0,030 м і встановленій висоті зрізання рослин 0,10...0,16м, параметри шнекового апарату різання можуть приймати наступні значини:
· частота обертання шнека, хв-1: 840…1840;
· крок витка, м: 0,15...0,25;
· зовнішній діаметр шнека, м: 0,16...0,23;
· довжина леза протирізальної пластини, м: 0,07...0,10;
· кут розхилу протирізальної пластини, град.: 48...58;
· потужність, необхідна для зрізання рослин, кВт: 18...53.
4.Теоретичними дослідженнями встановлено, що з ростом швидкості поступального руху (Vм) апарату різання, частота обертання його шнекового ножа (n) повинна збільшуватися. Поряд з цим, інтенсивність росту n при збільшенні Vм залежить від величини прийнятого оцінюючого параметра D. Чим менше значина останнього, тим більшими повинні бути обороти шнекового ножа при одній і тій же швидкості руху апарату різання.
Аналогічний характер зміни частоти обертання шнекового ножа спостерігається і при зниженні висоти зрізання стебел: чим менше її значина, тим інтенсивніший ріст величини n. У противному випадку варто очікувати таке відхилення стебел шнековим апаратом різання, при якому дійсна значина оцінюючого параметру Dд буде перевищувати задану.
5. Чим більша значина оцінюючого критерію D, тим більшою (при незмінних значинах інших параметрів) може бути і величина зовнішнього діаметра шнека (dн). Причому, в інтервалі D від 0,015 до 0,024 м крутизна залежності dн = f(D) вища, ніж при D більше 0,025 м. У якісному плані характер її зміни знаходиться в протифазі стосовно залежності n =f(D).
6. Збільшення значини оцінюючого параметру D від 0,015 до 0,018 м супроводжується синхронним зменшенням кроку (S) і кута нахилу витка шнека (a). При подальшому збільшенні D від 0,018 до 0,020 м процес зміни S і a змінюється на зворотний, приймаючи стрибкоподібний характер при D=0,020 м. Наявність останнього явища пояснюється вимогою забезпечення цілого числа зон різання на довжині кроку шнекового ножа.
7. Довжина протирізальної пластини шнекового пристрою повинна зменшуватися по мірі росту оцінюючого показника D. В інтервалі зміни останнього від 0,015 до 0,025 м цей процес носить більш інтенсивний, а при D більш 0,025 м – менш інтенсивний характер.
8. В результаті теоретичних досліджень встановлено, що процес зміни витрат потужності на зрізання стебел шнеком (Nср.сум) аналогічний характеру зміни кроку його витка. При збільшенні останнього потужність Nср.сум зростає, тому що в цьому випадку збільшується число зон різання, які припадають на один крок витка шнека.
Що стосується встановленої висоти зрізання, то збільшення цього параметру допускає відповідне зниження частоти обертання шнекового ножа, а значить дозволяє знизити витрати потужності на зрізання обчесаних рослин.
9. Аналіз результатів лабораторних досліджень показав, що з метою забезпечення прийнятного ступеня зрізання обчесаних рослин (98...100%) і наступного укладання їх у валок (76...100%) крайка гвинтового ножа повинна знаходитися в площині витка шнеку.
10. З довірчою імовірністю 99% можна стверджувати, що збільшення частоти обертання і кута нахилу в поздовжньо-вертикальній площині шнекового ножа істотно знижує коливання ширини валка, роблячи його структуру більш рівномірною.
11. Кореляційно-спектральний аналіз показав, що коливання стерні поперек і уздовж руху агрегату практично однакові як по частоті, так і по енергії. Шлях кореляційного зв'язку в обох процесів приблизно однаковий, періодичні складові коливань відсутні.
Що стосується нормованих спектральних щільностей, то їхні максимуми припадають на частоти 23...25 м-1 або 3,7...4,0 Гц. В с.-г. виробництві коливання більшості процесів з такою частотою прийнято вважати високочастотними.
12. Розрахунками встановлено, а практикою підтверджено, що не менш ніж на 85% зібраної площі відхилення висоти зрізання рослин шнековим ножем не буде перевищувати раніше заданої межі. При цьому, у процесі руху збирального агрегату на кожних 10 м шляху очікується 14 випадків виходу значини цього параметру за встановлений допуск. При швидкості 1,68 м/с частота цього явища складе 2,35 рази за 1 секунду або всього лише 0,37 Гц.
13. Застосування шнекового апарату різання у складі агрегату для збирання зернових культур методом очосу рослин на корені забезпечує зниження втрат соломи приблизно на 25% . В результаті це дозволить на кожному гектарі вирощуваних сільськогосподарських культур заощаджувати не менше 50 грн.
СПИСОК
опублікованих наукових праць по темі дисертації
1. Голубев И.К., Аюбов А.М., Иорганский П.А. Перспективный способ уборки незерновой части урожая// Труды Таврической государственной агротехнической академии. - Т.1, вып.1.- Мелитополь, 1997.- С.78-82.
2. Погорелый Л.В., Аюбов А.М. Теоретическое обоснование конструктивных параметров винтовой поверхности устройства для сбора пожнивных остатков// Труды Таврической государственной агротехнической академии. - Т.10, вып.1.- Мелитополь, 1999.- С.88-92.
3. Аюбов А.М. Теоретичні основи вибору параметрів пристрою для зрізання стебел с.-г. культур// Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Т.13, вип..2.- Мелітополь,1999.- С.86-90.
4. Аюбов А.М. Теоретическое обоснование конструктивных параметров кожуха режущего аппарата шнекового типа// Труды Таврической государственной агротехнической академии. - Т.15, вып.2.- Мелитополь,2000.- С.104-109.
5. Аюбов А.М. Засіб для збирання незернової частини врожаю// Праці Таврійської державної агротехнічної академії. - Т.16, вип.2.- Мелітополь, 2001.- С.128-131.
6. Голубев И.К., Аюбов А.М. Моделирование процесса очеса растений на корню// Труды международной конференции “Моделирование процессов и технологического оборудования в сельском хозяйстве”.- Мелитополь, ТГАТА.- 1994.- С.135.
7. Любов А.М. Вибір і обґрунтування оцінюючого параметру роботи шнекового апарату різання// Праці Таврійської державної агротехнічної академії. – Т.18, вип.. 2.- Мелітополь, 2002,- С.130-135.
Анотація
Аюбов А.М. Обґрунтування параметрів і режимів роботи шнекового апарату різання для збирання незернової частини врожаю. – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.05.11 – машини і засоби механізації сільськогосподарського виробництва, Таврійська державна агротехнічна академія, Мелітополь, 2002.
Дисертацію присвячено розробці методики вибору основних параметрів шнекового апарату різання (ШАР), який використовується при збиранні зернових колосових культур методом обчісування рослин на корені. Для розв'язку цієї задачі розроблено критерій, який дозволяє оцінювати ступінь впливу конструктивних та кінематичних параметрів ШАР на енергетичні і якісні показники його роботи; розроблено та проаналізовано аналітичні залежності, що відображають взаємозв'язок оцінюючого критерію з конструктивними, кінематичними та енергетичними параметрами нового пристрою; оцінено вплив параметрів гвинтового ножа на якість різання обчесаних рослин і формування валка; проведено експлуатаційно-технологічні випробування збирального агрегату, обладнаного ШАР; розроблено науково – обґрунтовані рекомендації по вибору параметрів шнекового апарату різання.
Встановлено, що застосування шнекового апарату різання у складі агрегату для збирання зернових колосових культур методом обчісування на корені забезпечує зниження витрат соломи приблизно на 25%. В результаті це дозволяє на кожному гектарі вирощуваних сільськогосподарських культур економити не менше 50 грн.
Ключові слова: обчісування, валок, стебло, різання, виток, протиріжуча пластина, потужність
Аннотация
Аюбов А.М. Обоснование параметров и режимов работы шнекового режущего устройства для уборки незерновой части урожая. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.05.11 – машины и средства механизации сельскохозяйственного производства. – Таврийская государственная агротехническая академия, Мелитополь, 2002.
Одной из причин, сдерживающих широкое внедрение уборки с.-х. культур методом очеса растений на корню, является смятие стеблей ходовой системой уборочного агрегата, что в итоге приводит к существенным (не менее 25%) потерям соломы. Наиболее простое и эффективное решение этой проблемы заключается в оборудовании зерноуборочных комбайнов шнековыми устройствами для среза и укладки очесанных растений в валок. В связи с этим диссертация посвящена разработке методики выбора основных параметров шнекового срезающего устройства (ШСУ), используемого при уборке зерновых колосовых культур методом очеса растений на корню. Для решения этой задачи разработан критерий, позволяющий оценивать степень влияния конструктивных и кинематических параметров ШСУ на энергетические и качественные показатели его работы; разработаны и проанализированы аналитические зависимости, отражающие взаимосвязь оценочного критерия с конструктивными, кинематическими и энергетическими параметрами нового устройства; оценено влияние параметров винтового ножа на качество среза очесанных растений и формирование валка; проведены эксплуатационно - технологические испытания уборочного агрегата, оборудованного ШСУ; разработаны научно-обоснованные рекомендации по выбору параметров шнекового срезающего устройства. Использование разработанной методики позволило установить, что при скорости движения уборочного агрегата 1,0…2,2 м/с, величине оценочного параметра 0,015…0,030 м и установочной высоте среза растений 0,10…0,16 м, значения параметров шнекового срезающего устройства изменяются в следующих пределах: частота вращения шнека - 840…1840 мин-1; шаг витка - 0,15…0,25 м; наружный диаметр шнека - 0,16…0,23 м; длина лезвия противорежущей пластины - 0,07…0,10 м; угол раствора противорежущей пластины - 48…58 град; мощность, необходимая для срезания растений - 18…53 кВт. Расчетами установлено, а практикой подтверждено, что не менее чем на 85% убранной площади отклонение высоты среза растений шнековым ножом не будет превышать ранее заданного предела. При этом, в процессе движения уборочного агрегата на каждых 10 м пути ожидается 14 случаев выхода значения этого параметра за установленный допуск. При скорости 1,68 м/с частота этого явления составит 2,35 раза за 1 секунду или всего лишь 0,37 Гц. Доказано, что применение шнекового срезающего устройства в составе агрегата для уборки зерновых культур методом очеса растений на корню обеспечивает снижение потерь соломы примерно на 25% . В результате это позволит на каждом гектаре выращиваемых сельскохозяйственных культур экономить не менее 50 грн.
Ключевые слова: очес, валок, шнек, стебель, срезание, стерня, виток, противорежущая пластина, мощность.
Annotation
Аjubоv А.М. The substantiations of main parameters and modes of operations
center-delivery auger cutting device for cleaning non-corn part of the crop.-Manuscript.
Thesis for the candidate's degree of technical sciences by specialty 05.05.11 - machine and means for mechanization of agricultural manufacture. - Таvriya state agree-technical academy, Меlitopol, 2002.
The dissertation is devoted to development of the technique choice of main parameters center-delivery auger cutting device (CDACD), used for harvesting grain ear of cultures by the method combing of the plant on the root. For decision of this problem criterion, enabling evaluate degree of influence constructive and kinematical parameters of CDACD on power and qualitative parameters of its work is developed; analytical dependences, the reflecting interrelation of estimated criterion with constructive, kinematical and power parameters of the new device are analyzed; influence of parameters screw knife on quality cut combing plants and formation swath-maker is appreciated; technological tests of the harvesting unit, equipped CDACD are conducted; saintliest-justified recommendations for choice of the parameters CDACD are developed.
Is installed, that the application CDACD in a structure of the unit for cleaning of grain cultures by the method combing plants on a root provides decries of the losses straw about on 25 %. As a result it will allow on each hectare of agricultural cultures save not less than 50 грн.
Key words: combing, swath, auger, stalk, cutting, straw, auger flight, anti-cutting plate, capacity.
Подписано к печати “___”________2001 г.
Формат 60х84 1/16. Усл.- печатн. листов: 0,9. Тираж 100 экз.
Отпечатано в Таврической государственной агротехнической академии
Адрес: 72312 Запорожская обл., г. Мелитополь,
пр. Б.Хмельницкого, 18