Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Український державний лісотехнічний університет
Адамовський Олександр Миколайович
УДК 630*.31:338.2.001.573 (075.8)
ОПТИМІЗАЦІЯ ЛІСОКОРИСТУВАННЯ
НА ОСНОВІ ЕКОЛОГО-ЕКОНОМІЧНИХ КРИТЕРІЇВ
(на прикладі підприємств Українських Карпат)
Спеціальність 08.08.01 –Економіка природокористування і охорони навколишнього ередовища
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Українському державному лісотехнічному університеті Міністерства освіти і науки України.
|
Науковий керівник |
- |
доктор економічних наук, професор, член-кореспондент НАН України, Туниця Юрій ЮрійовичУкраїнський державний лісотехнічний університет, ректор |
|
Офіційні опоненти: |
- |
доктор економічних наук, професор, Коваль Ярослав Васильович, Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, завідувач відділу проблем використання і охорони лісових ресурсів |
|
- |
кандидат економічних наук, доцент Максимів Людмила Іванівна, Український державний лісотехнічний університет, доцент кафедри обліку та аудиту |
|
|
Провідна установа |
- |
Інститут регіональних досліджень НАН України, відділ регіональної соціально-економічної політики та територіального управління, м. Львів |
Захист відбудеться 24 вересня 2003 р. о 14 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д35.072.01 в Українському державному лісотехнічному університеті за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 103, зал засідань.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Українського державного лісотехнічного університету за адресою: 79057, м. Львів, вул. Ген. Чупринки, 101.
Автореферат розісланий 22 серпня 2003 р.
|
Вчений секретар спеціалізованої вченої ради |
Р.Я.Кіндрат |
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Ріст стурбованості станом лісових екосистем планети наприкінці ХХ століття знайшов своє відображення у прийнятих на Міжнародній конференції ООН в Ріо-де-Жанейро (1992), Всесвітньому Саміті Землі в Йоганнесбурзі (2002) документах, які встановлюють пріоритети лісової політики. Проголошена в них концепція сталого лісокористування є розвитком і поглибленням ідей неперервного лісокористування, яка виникла більш як два століття тому.
Оцінка практики лісокористування на території Українських Карпат протягом останнього століття в світлі концепції сталого розвитку дає змогу зробити такий висновок: надмірна експлуатація лісових ресурсів, що здійснювалася в минулому, недостатній контроль за їх використанням стали причинами того, що значна частина лісових насаджень Українських Карпат не лише втратила сировинний потенціал, а й перестала виконувати екологічні функції. Площа лісів за останні століття скоротилася майже у три рази, відбулося антропогенне переформування лісових екосистем, знизилася їх природна продуктивність, збіднилося біологічне різноманіття, виснажилися лісоексплуатаційні запаси. Через відсутність необхідних коштів залишаються низькими темпи лісовідновлення і лісорозведення, не виконуються заходи з інтенсифікації лісовирощування, поглибилась диспропорція між лісоресурсною базою та економічним потенціалом деревообробної, целюлозно-паперової, лісохімічної та іншими галузями економіки, що традиційно є споживачами лісової продукції. Лісова національна політика не узгоджується з вимогами збалансованого розвитку та ринкової моделі економіки.
За останні роки загальна економічна криза в країні, відсутність жoрcткoгo державного контролю за лісокористуванням призвели до збільшення обсягів заготівлі з порушенням екологічних вимог, а також нелегальних рубок. Основним видом рубок залишаються суцільні. Застосовувані технології здебільшого не забезпечують належного природного поновлення лісів.
У 2000 році обсяг продукції лісового господарства становив 744,4 млн. грн. (0,27% від всієї виробленої продукції в Україні), що на 18% більше у порівняні з попереднім роком. Простежується тенденція до зростання обсягів експлуатації лісу, тоді як для забезпечення сталості подальшого лісокористування доцільніше було б надавати більшу увагу його відновленню та догляду.
Все це зумовлює актуальність пошуку нових підходів до організації лісокористування на еколого-економічних засадах. Оптимізація лісокористування з врахуванням ресурсного та екологічного потенціалу деревостанів значною мірою залежить від науково обґрунтованого обороту рубки, що базується на встановленні віку стиглості лісу. При цьому екологічні та економічні підходи часто протиставляються, особливо щодо лісів різного цільового призначення.
Оптимізація лісокористування як наукова проблема розглядається в працях багатьох вітчизняних і зарубіжних науковців. Однак, незважаючи на накопичений досвід та отримані результати, проблема оптимізації лісокористування в умовах перехідної економіки, низької лісистості України, зростаючого глобального значення суспільних функцій лісу, заслуговує подальшого вивчення і набуває особливої актуальності.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є частиною наукових досліджень кафедри економіки та менеджменту лісових підприємств Українського державного лісотехнічного університету, що виконувалися в рамках теми "Концепція лісової політики України" (ДБ 08.25-10-03, №0103U000080), та кафедри економіки та менеджменту деревообробних підприємств, що виконувалися в рамках теми "Економічний механізм покращення фінансового стану і раціонального використання лісових ресурсів на підприємствах лісопромислового комплексу" (ДБ 08.27-02/01, №0101U005132).
Дослідження за темою дисертаційної роботи здійснювалося також в рамках міжнародних проектів ENARECO ("Економіка довкілля і природних ресурсів", T_JEP 10255-96) та Dissemination ENARECO (D_CP-20575-1999), зокрема, під час стажування автора в департаменті землекористування та агролісових систем Університету м. Падуя (Італія) та лабораторії лісівництва Королівського університету м. Ґент (Бельгія).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретичних засад і методичних підходів до оптимізації лісокористування, спрямованих на підвищення його еколого-економічної ефективності. Для досягнення цієї мети в дисертації вирішувалися такі завдання:
Об'єктом дослідження є процес лісокористування в гірських районах Українських Карпат.
Предметом дослідження є науково-методичні засади прийняття рішень лісового менеджменту, які забезпечують стале лісокористування.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є теоретичні положення економіки природокористування. Для досягнення мети дисертаційної роботи широко використовувалися економіко-математичне моделювання, методи дослідження операцій лісівничих систем, статистичний та системний аналіз. Достовірність вхідної інформаційної бази дослідження забезпечувалася використанням офіційних джерел –законів України, нормативно-законодавчих актів, прийнятих Верховною Радою України та Кабінетом Міністрів України, великої кількості статистичних матеріалів міністерств та відомств, наукових праць вітчизняних та зарубіжних вчених.
Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в розвитку й поглибленні відомих та розробці нових теоретико-методологічних положень, які є основою лісового менеджменту, що здійснюється на сталих засадах. Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
Практичне значення одержаних результатів. Матеріали дисертаційного дослідження використані ДЛГО "Львівліс" та обласним комунальним спеціалізованим лісогосподарським підприємством "Галсільліс" для удосконалення планування діяльності з відтворення і використання лісових ресурсів.
Результати дослідження впроваджено в навчальну програму дисциплін: "Дослідження операцій", "Інформаційні системи в менеджменті", "Методи та інструменти в економіці довкілля".
Основні положення дисертаційної роботи можуть бути використані при плануванні термінів та обсягів використання лісових ресурсів на лісогосподарських підприємствах всіх регіонів України.
Теоретично обґрунтовані і практично підтверджені результати дослідження можуть слугувати одним з наукових інструментів удосконалення Лісового Кодексу, інших законодавчих та нормативних актів, пов'язаних з веденням лісового господарства в Україні.
Особистий внесок здобувача. На основі аналізу особливостей та стану лісокористування в регіоні та дослідження еволюції ідеї сталого лісокористування автором розглянуто теорію і практику оптимізації лісокористування. Проаналізовано та класифіковано фактори впливу на еколого-економічну ефективність лісокористування. Запропоновано концептуальний комплексний підхід до вибору процесу лісокористування, який підлягає оптимізації (використання ресурсів деревини, недеревних ресурсів, фауни, рекреаційне лісокористування тощо).
Розроблені економіко-математичні моделі для встановлення оптимального терміну використання лісових ресурсів на основі еколого-економічних критеріїв. Одержано функції запасу для вибраних насаджень, які не лише описують хід росту дерев до віку технічної стиглості, а й імітують його до віку 140 років. Зроблено апробацію запропонованих моделей для окремих ділянок лісового фонду Славського ДЛГ і встановлено оптимальний оборот рубки. Обґрунтовано пропозиції щодо застосування запропонованих моделей як інструменту оптимізації лісокористування.
Апробація результатів дисертації. Основні положення, методологічні розробки та висновки доповідалися на міжнародній науковій конференції "Еколого-економічне вчення: витоки, проблеми, перспективи" (Львів, 2001), на щорічних наукових конференціях професорсько-викладацького складу Українського державного лісотехнічного університету (1999-2003 роки).
Публікації. За результатaми дисертаційного дослідження опубліковано 4 одноосібних статті у наукових фахових виданнях, зареєстрованих ВAК України. Загальний обсяг цих публікацій –,4 друкованих аркушів. Опубліковані робoти повністю розкривають зміст дисертації.
Структура і обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел із 212 найменувань, одинадцяти додатків. Дисертація містить 29 таблиць та 22 рисунки. Повний обсяг роботи становить 206 сторінок комп'ютерного тексту.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та завдання дослідження, об'єкт, предмет та методи дослідження, сформульовано практичне і теоретичне значення отриманих результатів дисертаційної роботи, доведено їх наукову новизну, показані форми апробації та використання.
У першому розділі дисертаційної роботи "Стале лісове користування: теорія і практика" визначено основні етапи дослідження на теоретичному та емпіричному рівнях, що відображає структурно-логічна схема (рис. 1).
Рис. 1. Структурно-логічна схема дослідження
Необхідність врахування еколого-економічних критеріїв при оптимізації процесу лісокористування базується на авторському баченні сучасних тенденцій розвитку системи "довкілля-економіка", відображених на рис. 2. Зроблено висновок про те, що сьогодні перед суспільством виникло завдання зміни тенденції занепаду якості довкілля, наслідком якої є стримування економічного розвитку.
На основі аналітичного огляду наукових праць досліджено еволюцію ідеї сталого лісокористування від її виникнення до сучасного вдосконалення основ і принципів організації сталого лісового господарства. Свій внесок в обґрунтування поняття неперервності лісокористування зробили: Генсірук С.А., Коваль Я.В., Лобовіков Т.С., Моісеєв Н.А., Петров А.П., Синякевич І.М., Туниця Ю.Ю., Bare B., Bowers J., Engler A., Faustmann M., Heyer G., Joebstl H., Judeich F. та інші. Виявлено, що особливості сучасної інтерпретації ідеї неперервності лісокористування полягають у необхідності врахування нематеріальних функцій лісу, що не враховувалося належним чином в минулому. Так, поряд з чинниками, традиційно пов'язаними з поняттям неперервності лісокористування (запас і приріст, доход, стан нормальності тощо), з'являються нові, наприклад, стабільність деревостанів, суспільні та охоронні завдання, рекреаційна цінність, біологічна стійкість, продуктивна довготривалість, ландшафтна цінність.
Встановлено, що сучасне тлумачення поняття сталого лісокористування передбачає управління та використання лісів та лісових площ таким чином і з такою інтенсивністю, які б забезпечували їх біологічне розмаїття, продуктивність, здатність до відновлення, життєздатність, а також здатність виконувати сьогодні і в майбутньому відповідні екологічні, економічні та соціальні функції на місцевому, національному та глобальному рівнях без збитків для інших екосистем.
Обґрунтовано, що втілення ідеї неперервності лісокористування лісовими підприємствами зумовлює необхідність оптимізації процесу прийняття рішень щодо розмірів та часових меж лісокористування.
На основі вивчення статистичних матеріалів проаналізовано практику лісокористування за тривалий період в Українських Карпатах, в тому числі на території Львівської області. Зроблено висновок, що вікова структура лісів Карпатського регіону істотно порушена надмірною експлуатацією лісів (особливо у 1946-1965 роках). Як результат такої господарської діяльності загальна площа пристигаючих та стиглих порід є у 1,5 рази нижчoю від оптимальної, а твердолистяних –у 1,3 рази. Ліси України (в тому числі Карпат) характеризуються нерівномірною віковою структурою зі значною перевагою молодняків і середньовікових деревостанів. Вікова структура твердолистяних порід в Українських Карпатах є кращою, ніж хвойних. У зв'язку з незадовільним фінансуванням лісового господарства за останні десять років в Українських Карпатах погіршився стан відтворення лісів.
У результаті інтенсивної експлуатації лісів у минулому розрахункова лісосіка підприємств ДЛГО "Львівліс" має тенденцію до зменшення. Аналіз таксаційних показників на вибраних ділянках свідчить про значне недовикористання можливостей лісорослинних умов внаслідок інтенсивного вирубування насаджень під час рубок догляду.
Аналіз динаміки лісогосподарських заходів, проведений на прикладі державних лісогосподарських підприємств ДЛГО "Львівліс", свідчить про те, що вони виконуються не в повних обсягах, що може призвести до втрат частини еколого-економічного ефекту, який утворюється в процесі відтворення і використання лісових ресурсів.
Доведено, що найважливішою проблемою лісозаготівельного виробництва лісових підприємств, які розташовані в регіоні Українських Карпат, є його недостатня екологічна та енергозберігаюча спрямованість. Використання лісових ресурсів Українських Карпат не відповідає принципам сталого розвитку лісового господарства, які проголошені на міжнародних конференціях і визнані Україною.
У другому розділі "Теоретичні основи оптимізації лісокористування" досліджено основні підходи до оптимізації лісокористування (об'єкти і критерії моделювання). Під лісокористуванням автор розуміє триєдиний процес використання, охорони і відтворення лісових ресурсів та корисних властивостей лісу, як системи DMF+R. Такий підхід визначає новизну оптимізації лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв.
На підставі вивчення та аналізу існуючих економіко-математичних моделей, які застосовуються для моделювання процесів лісокористування, встановлено, що об'єктами оптимізації можуть виступати розмір лісокористування або оборот рубки (час використання лісових ресурсів, "збирання врожаю"). Обґрунтовано, що стиглість лісу є головним, але не єдиним показником, на який потрібно орієнтуватись при встановленні лімітів та строків лісокористування. З нашої точки зору, для побудови оптимізаційних моделей дуже важливим є врахування екологічної, економічної та еколого-економічної стиглості деревостанів. Виділено основні існуючі критерії оптимізації: максимум обсягу лісокористування, максимум річного прибутку від використання деревини, мінімум витрат на транспортування заготовлених матеріалів тощо.
Зроблено огляд основних типів економіко-математичних моделей процесу лісокористування та проаналізовано їх здатність слугувати цілям сталого лісового менеджменту. Доведено, що змішані моделі є найбільш прийнятними, оскільки вони дають змогу поєднувати імітацію лісових процесів з екстремальними критеріями. На нашу думку, перевагу слід надавати нелінійному, динамічному моделюванню, яке у зарубіжних країнах використовується сьогодні для знаходження оптимальної стратегії лісового менеджменту.
Доведено, що в Україні об'єктивно необхідною є оптимізація лісокористування з врахуванням екологічних, економічних та соціальних чинників, що дозволить швидше втілити принципи сталого розвитку в практику ведення лісового господарства. В основу теорії оптимального лісокористування, на нашу думку, повинні бути закладені принципи неперервності, невичерпності, самовідновлюваності, сталості та рівномірності користування лісовими ресурсами. Основною метою лісового господарства повинно бути отримання максимального еколого-економічного ефекту від процесу лісовирощування.
Підкреслено зростання ролі економічної оцінки лісових ресурсів в оптимізації лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв, оскільки така оптимізація тісно пов'язана з оцінкою вигод від використання лісових ресурсів і корисних функцій лісу.
У третьому розділі "Оптимізація лісокористування в Українських Карпатах" запропоновано економіко-математичну модель оптимізації лісокористування на основі еколого-економічних критеріїв.
Проаналізовано фактори впливу на еколого-економічну ефективність лісокористування і запропоновано їх класифікацію. Усі фактори, що впливають на еколого-економічну ефективність лісокористування, доцільно розділяти за декількома ознаками. По-перше, за ступенем прогнозованості (передбачувані та непередбачувані). По-друге, за характером їх впливу на еколого-економічну ефективність лісокористування:
1) природні (кількість опадів, повені, родючість ґрунтів тощо);
) антропогенні (технології та обсяги лісокористування тощо).
Процес лісовирощування відбувається, головним чином, під впливом природних факторів, і цей вплив на лісовирощування значно більший, ніж у сільському господарстві.
Оптимізація термінів і обсягів використання лісових ресурсів базується на функції залежності запасу від часу. У загальному вигляді функція запасу деревини D(t) у насадженні, м/га, може бути подана у такому вигляді:
, (1)
де t –вік насадження, років; а, а, а, а –параметри функції.
Одержано конкретні функціональні залежності для запасу деревини змішаних насаджень ялиці білої на обраних для дослідження ділянках лісового фонду Славського ДЛГ. Вони охоплюють інтервал часу як в межах віку технічної стиглості (на основі даних таблиць ходу росту), так і поза ним (імітація ходу росту). Графічне представлення функції запасу для змішаних деревостанів ялиці білої подано на рис. 3.
t4
t3
t1
ed
f7
f1
f7
t2