Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
8
УДК 657.4
ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ЗАТРАТ НА ВИРОБНИЦТВО
ТА КАЛЬКУЛЮВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ПРОДУКЦІЇ
( на матеріалах підприємств гірничовидобувної галузі )
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Київ –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі обліку в промисловості Київського національного економічного університету Міністерства освіти і науки України.
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Кужельний Микола Васильович,
Київський національний економічний університет,
завідувач кафедри обліку в промисловості.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Кірейцев Григорій Герасимович,
Національний аграрний університет,
професор кафедри бухгалтерського обліку та аудиту.
кандидат економічних наук, професор
Верига Юстина Андріївна,
Полтавський кооперативний інститут,
завідувач кафедри бухгалтерського обліку та аудиту.
Провідна установа: Львівський національний університет імені
Івана Франка, кафедра обліку та аудиту,
Міністерство освіти і науки України, м. Львів.
Захист відбудеться “ 25 ” квітня 2001 р. о 16-00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.006.02 у Київському національному економічному університеті за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1, аудиторія 317.
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного економічного університету за адресою: 03680, м. Київ, просп. Перемоги, 54/1.
Автореферат розісланий “ 23 ” березня 2001 р.
Вчений секретар спеціалізованої
вченої ради, к.е.н., професор А.М.Поддєрьогін
Актуальність теми. В Україні відбуваються радикальні зміни в системі бухгалтерського обліку та економічного контролю з метою одержання достовірної інформації для прийняття обгрунтованих управлінських рішень. Тому вивчення досвіду розвинутих країн і пропозицій вітчизняних економістів щодо реформування обліку є одним із найважливіших завдань науки і практики в сучасних умовах господарювання.
Вирішення цього завдання пов’язано з адаптацією існуючої системи обліку та контролю до міжнародних стандартів, посиленням теоретичних досліджень, впровадженням у практику нових підходів і методик організації обліку та контролю ресурсів і їх використання, підвищенням ролі бухгалтера в управлінні виробництвом.
Удосконалення організації ведення бухгалтерського обліку нерозривно пов'язано з вирішенням актуальних питань: визначенням складу затрат і порядку їх відображення; коригуванням затрат на виробництво; організацією обліку за центрами затрат і центрами відповідальності. Чітка побудова обліку підвищує його роль як основного засобу контролю за ефективним використанням матеріальних, трудових і грошових ресурсів підприємства та зниженням собівартості продукції.
Облік затрат виробництва і калькулювання собівартості продукції в останній час зазнають критичних оцінок, пропонуються шляхи їх удосконалення. У наукових і практичних публікаціях по-різному трактуються існуючі методи обліку виробничих затрат і визначення собівартості продукції. На Україні вже ведеться велика робота по наближенню бухгалтерського обліку та контролю до міжнародних стандартів. Але вивчення зарубіжної методології обліку виробничих затрат і її адаптація до економічних умов України - дуже складний процес і не завжди ефективний. А тому, наукові розробки по удосконаленню бухгалтерського обліку та контролю затрат виробництва потрібно орієнтувати не тільки на міжнародні стандарти і досвід, а й на конкретні умови та специфіку підприємств відповідної галузі, на можливі зміни у процесі економічних реформ.
Розвитку теорії та практики обліку і калькулювання собівартості, внутрішньогосподарського контролю затрат виробництва сприяли роботи як західних економістів К.Друрі, Макконелла, Б.Нідлза, П.Самуельсона, П.Фрідмана, Ч.Т.Хорнгрена, так і вітчизняних М.Т.Білухи, В.І.Єфіменка, М.В.Кужельного, А.М.Кузьмінського, В.В.Сопка, М.Г.Чумаченка, Ф.Ф.Бутинця, Г.Г.Кірейцева, В.П.Завгороднього, З.В.Гуцайлюка, М.С.Пушкаря, В.Г.Линника, А.М.Герасимо-вича, інших.
Вищевикладене зумовило вибір теми дисертаційного дослідження і його основні напрямки.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана у відповідності до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку в промисловості Київського національного економічного університету з теми: “Організація і методологія обліку, аналізу і контролю в галузях народного господарства”, номер державної реєстрації 0198V000785. Особистий внесок полягає в запропонованій, уточненій методиці калькулювання собівартості в гірничовидобувній галузі, а також у пропозиціях більш досконалої методики обліку і контролю затрат на виробництво.
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розробка методологічних і прикладних питань виробничого обліку, калькулювання собівартості продукції та контролю затрат на виробництво з урахуванням особливостей гірничовидобувної галузі.
Для досягнення зазначеної мети були визначені такі задачі:
вивчити сутність затрат на виробництво та їх економічну природу;
дослідити системи класифікації затрат ї їх основні ознаки;
виявити організаційно-технологічні особливості гірничовидобувної галузі, які впливають на організацію та методологію обліку і контролю затрат на виробництво;
розглянути існуючі методологічні підходи в організації обліку і контролю затрат на виробництво і можливості їх використання та удосконалення ;
критично оцінити порядок зведеного обліку затрат на виробництво та методики калькулювання собівартості продукції;
дослідити систему внутрішньогосподарського контролю затрат на виробництво;
розробити основні принципи організації та методології виробничого обліку і контролю, калькулювання собівартості продукції, враховуючи вимоги ринкової економіки та досвід зарубіжних підприємств.
Предметом дослідження є комплекс теоретичних і практичних питань обліку і контролю затрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції у гірничовидобувній галузі.
Об'єктом дослідження проблем обліку і контролю затрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції стали підприємства гірничовидобувної промисловості державної акціонерної компанії “Укррудпром”. Об’єктивні економічні умови поставили гірничі підприємства Кривбасу перед фактом, що конкурувати на європейському сировинному ринку, який зараз заповнюється дешевою австралійською, бразильською, південноафриканською рудою, сьогодні можна тільки шляхом максимального здешевлення своєї продукції та підвищення її якості. Тому дослідження були проведені на основі даних підприємств з відкритим способом видобутку руди і наступним її збагаченням: відкритих акціонерних товариств "Південний ГЗК", "Центральний ГЗК", "Північний ГЗК", "Інгулецький ГЗК", "Полтавський ГЗК" та підземним способом видобутку руди: шахт дочірнього підприємства "Криворізький державний залізорудний комбінат", рудоуправління ім. Кірова та відкритого акціонерного товариства "Суха Балка".
Методи дослідження. Методами дослідження є діалектичний підхід до вивчення сучасного стану обліку виробничих затрат і калькулювання собівартості продукції та їх оцінки. На підставі діалектичного методу наукового пізнання у роботі проведено аналіз і синтез загальних понять, поєднання історичного і логічного в еволюції обліку затрат на виробництво і визначенні собівартості продукції. У процесі дослідження застосовувались прийоми групування, статистичних порівнянь, а також методи аналізу, спостереження, узагальнення та графічного зображення даних.
При дослідженні використовувались законодавчі акти України, нормативні документи, роботи провідних вчених-економістів, матеріали науково-практичних конференцій, семінарів, а також власних досліджень автора дисертації.
Наукова новизна одержаних результатів проведеного дослідження полягає в розроблених рекомендаціях і пропозиціях щодо вдосконалення методики обліку і контролю затрат на виробництво та калькулювання собівартості продукції на гірничовидобувних підприємствах.
Основні результати проведеного дослідження, які складають наукову новизну, характеризуються наступними теоретичними і практичними положеннями:
уточнена сутність затрат на виробництво і основні ознаки їх класифікації;
визначені особливості гірничого виробництва, які впливають на постановку і організацію обліку та контролю виробничих затрат і калькулювання собівартості продукції;
запропонована більш досконала методика виробничого обліку та контролю затрат підприємства;
обґрунтовані об'єкти обліку затрат і калькулювання собівартості продукції гірничовидобувних підприємств;
визначені можливості обліку по місцям виникнення і центрам затрат, центрам відповідальності з позицій контролю та забезпечення необхідною інформацією для прийняття управлінських рішень;
вироблені конкретні рекомендації по організації та методиці оперативного обліку та контролю прямих і непрямих витрат з урахуванням використання ПЕОМ.
Практичне значення одержаних результатів. Теоретична значимість проведеного дослідження полягає в уточненні та розробці методологічних положень удосконалення обліку та контролю затрат на виробництво і калькулювання собівартості продукції. Висновки і рекомендації, отримані в результаті досліджень, дозволяють відокремити вузлові питання та основні аспекти організації управлінського (виробничого) обліку на підприємствах гірничовидобувної галузі.
Практичне значення здійснених досліджень полягає в реалізації методичних розробок і практичних рекомендацій, у практичну діяльність гірничих підприємств з метою підвищення оперативності, аналітичності та дієвості бухгалтерського обліку.
Рекомендації забезпечують чітке розмежування впливу об'єктивних і суб'єктивних факторів на рівень виробничих витрат, методику їх обліку та контролю.
Результати досліджень дозволять підвищити в практичній діяльності шахт і гірничо-збагачувальних комбінатів наукову обгрунтованість об'єктів обліку затрат і калькулювання собівартості продукції, внести суттєві зміни в організацію виробничого обліку; пов'язати оперативний облік і контроль прямих і непрямих витрат на різних рівнях управління підприємством.
На основі запропонованих методик обліку і контролю затрат виробництва стає можливим їх подальше удосконалення за допомогою впровадження автоматизованих робочих місць бухгалтерів на відповідних рівнях системи управління.
Окремі пропозиції автора розглянуті і впроваджуються у практику роботи підприємств гірничовидобувної галузі. Вони пройшли апробацію на шахтах Родіна (довідка № 53-54/620 від 23.09.2000 р.) та ім. Леніна (довідка 53-14/138 від 23.03.2000 р.), які входять до складу дочірнього підприємства “Криворізький державний залізорудний комбінат" ( довідка № 53-01 від 18.05.2000 р.).
Підсумки наукового дослідження знайшли відтворення у восьми методичних розробках, які використовуються студентами Криворізького економічного інституту КНЕУ під час учбового процесу (довідка № 01-367 від 26.08. 2000 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і результати дослідження були представлені на:
міжгалузевій науково-практичній конференції "Проблеми реформування бухгалтерського обліку в сучасних умовах господарювання" (м. Львів, 15.05. 1997р.);
міжнародній науково-практичній конференції "Проблеми і перспективи розвитку економіки України в умовах ринкової трансформації" (м. Дніпропетровськ, 21.05. 1999 р.).
Публікації. По результатам досліджень було опубліковано 6 наукових праць загальним обсягом 1,35 д.а., з них 4 - в наукових фахових виданнях –,1 д.а., 2 –матеріали конференції –,25 д.а.
Структура, зміст та обсяги дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи 199 сторінок, 23 таблиці на 26 сторінках, 45 рисунків на 45 сторінках, 4 схеми на 4 сторінках та 23 додатка на 29 сторінках. Список використаних джерел становить 265 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У Вступі дисертації обгрунтована актуальність теми дослідження, сформульовані мета й основні завдання роботи, наведені результати виконаного дисертаційного дослідження.
Розділ 1. Економічна природа затрат на виробництво і їх сутність.Найважливішим фактором, який визначає спроможність і намагання підприємств поставити продукт на ринок, є витрати виробництва. Тому при дослідженні проблеми визначення сутності і величини вартості товару були враховані декілька альтернативних підходів, які визначені концепціями трудової теорії вартості (А.Смі- та, Д. Рікардо, К. Маркса), теорії “трьох факторів” (Ж. С. Сей), теорії витрат виробництва (Т. Мальтуса, А. Маршалла, Дж. Б. Кларка, Дж. М. Кейнса), теорії попиту і пропозиції, теорії граничної корисності (австрійської економічної школи) та теорії граничних витрат виробництва.
Оцінка трактовок витрат виробництва в рамках розглянутих концепцій дозволила відзначити, що, по-перше, в них є багато схожих моментів, по-друге, речовий зміст і соціально-економічна сутність витрат виробництва на різних етапах розвитку економіки змінювались, а, в-третє, сучасні економічні теорії розглядають
проблему витрат виробництва, виходячи з потреб зростання його ефективності.
Витрати виробництва на підприємстві і витрати суспільства мають вартісну форму. Собівартість як економічна категорія відображає відносини, які склалися між суспільством вцілому і окремим виробником. Вона завжди була і залишається важливим якісним показником, який характеризує ефективність виробництва і використання ресурсів підприємства і впливає на розміри його прибутку.
Для підвищення ефективності виробництва та зниження собівартості були відокремлені групи показників, які впливають на собівартість продукції.
Витрати виробництва суттєво впливають на ціноутворення продукції, тобто обумовлюють тісний взаємозв’язок підприємства з ринком попиту. Собівартість є одним із основних показників, який визначає конкурентоспроможність
підприємства в умовах ринку. Тому проведені дослідження на гірничовидобувних підприємствах Кривбасу дозволили за ступенем конкурентоспроможності розділити їх на три групи:
висококонкурентоспроможні;
недостатньо конкурентоспроможні;
неконкурентоспроможні.
Собівартість пов’язана з багатьма проблемами управління і планування, тому кожному рівню управління відповідає певний показник собівартості, а ефективність рішення проблем на кожному рівні забезпечується зворотним зв’язком цих показників (рис. 1.1.).
|
Технологічна собівар-тість по операціям |
|||
|
Собівартість техноло-гічного процесу |
Загальновироб- ничі витрати |
||
|
Цехова собівартість |
Адміністратив- ні витрати |
||
|
Заводська собівартість |
Витрати на збут |
Інші опера-ційні витрати |
|
|
Повна собівартість |
Рис.1.1. Склад собівартості підприємства.
На облік витрат виробництва значно впливає фактор часу, тому була досліджена поведінка витрат виробництва окремо в короткостроковому та довгостроковому періодах.
В межах короткострокового періоду виробничі потужності підприємства є фіксованими (постійними чи змінюваними). Середні постійні, середні змінювані та середні загальні витрати –це постійні, змінювані та загальні витрати виробництва в розрахунку на одиницю продукції.
За довгостроковий період підприємство має можливість змінити як кількість використовуємих ресурсів, так і розміри підприємства. Тому в довгостроковому періоді всі ресурси є змінюваними. При цьому на початку процесу розширення виробництва діє позитивний ефект масштабу, а з визначеного моменту виникає негативний ефект, пов'язаний зі складністю управління великим виробництвом.
Як відзначається в економічній літературі, за своїм змістом термін “затрати” є багатогранним і багатоаспектним (рис. 1.2.).
c2
c2
c7
ca
c5
cf