Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство аграрної політики України
Одеський державний аграрний університет
Кафедра бухгалтерського обліку і аудиту
Курсова робота
з управлінського обліку на тему
«Релевантність облікової інформації та її вплив на прийняття управлінських рішень» за матеріалами ВАТ «Комсомолець» Арцизького району Одеської області
Виконала:
студентка 4 курсу 4 групи
економічного факультету
спеціальності «Облік і аудит»
Ломажук О.В.
Перевірив:
ст. викладач Коміренко В.С.
Одеса-2008р.
Зміст
Вступ
1. Теоретичні основи релевантної облікової інформації та її вплив на прийняття управлінських рішень
2. Природно-економічна характеристика ВАТ «Комсомолець»
. Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень.
.1. Процес формування управлінських рішень
.2. Типи операційних рішень. Аналіз і вибір альтернативних варіантів
.3. Оптимальне використання ресурсів за умов обмежень
.4. Рішення стосовно запасів
.5. Прийняття рішень за умов невизначеності
Висновки і пропозиції
Список використаної літератури
1. Теоретичні основи релевантної облікової інформації та її вплив на прийняття управлінських рішень
На сучасному етапі для ефективного управління сільськогосподарським підприємством і його структурними підрозділами в умовах коли постійно змінюється кон’юнктура і розвивається конкуренція товаровиробників, необхідна своєчасна і достовірна інформація.
Таку інформацію дає бухгалтерський облік, як основний засіб накопичення інформації, яка необхідна для регулювання виробничого процесу, а також як необхідного елемента на другій стадії процесу розробки і реалізації управлінського рішення. Питанням ролі фінансової інформації присвячені праці Ф.Ф. Бутинця, С.Ф. Голова, М.Ф. Кропивко, В.Г. Лінника, М.С.Пушкаря, С.В.Сопка, П.Я.Хомина та інших. Дослідниками визнано, що інформаційний аспект управління пов'язаний з вивченням і порівнянням інформаційних потоків, які у взаємозв’язку з іншими науковими практичними засобами сприяють поглибленому розумінню та оптимізації господарської діяльності.
Специфіка і значення облікової інформації полягає в тому, що вона є основною інформацією, що надходить із об’єкта управління до його суб’єкта. За її допомогою суб’єкт здійснює попередній, поточний і подальший контроль за об’єктом, а також зв'язок із середовищем. Як вказує Правдюк Н.Л.: «проблеми звітної інформації лежать в площині не самої тільки звітності, а системи управління» [21, с.17].
Нині фінансова звітність є невід’ємною складовою інформаційної системи АПК, що використовується з метою державного регулювання у сільському господарстві. Її завданням є надання інформації про показники господарювання підприємства, на підставі яких можна робити обґрунтовані висновки про досягнутий рівень розвитку галузі та приймати вивірені управлінські рішення на мікро-і макрорівнях.
Але склад, зміст і ступінь достовірності показників сучасної фінансової звітності «ні в якій мірі не задовольняють потреби державного регулювання, зокрема в галузі АПК. І це пов’язується із недосконалістю законодавчого , методичного забезпечення, значною невідповідністю міжнародним стандартам, національним податковому, статистичному законодавству із національними проблемами щодо бухгалтерського обліку, …за даними сучасної звітності неможливо простежити динаміку структури витрат на виробництво, відсутня системна інформація про продуктивність праці, якість, стан фондів» [15, с.5-6].
Як зазначає П.Хомин, «суттєвим недоліком вітчизняної системи звітності є те, що вона не забезпечує достатньої та оперативної інформації для прийняття управлінських рішень менеджерами сільськогосподарських підприємств» [26, с.45].
Велике значення для побудови обліку витрат має їх групування. Майже у всіх роботах, присвячених цьому питанню, спостерігається єдиний підхід як щодо бази групування, так і щодо поділу на групи.
Вихід з цього становища слід шукати в розробці методичних рекомендацій, в яких би були враховані особливості системи контролю витрат з урахуванням технології кожної окремої галузі народного господарства.
Перш за все слід відмітити, що після опублікування робіт ряду авторів з розвинених країн розширилися класифікаційні ознаки витрат та по-іншому розглядається роль саме класифікації для виявлення шляхів підвищення рівня ефективності виробництва.
На підтвердження цього можна привести той факт, що раніше важливим моментом класифікації було обґрунтування необхідності виділення окремої статті чи включення якогось виду витрат у витрати виробництва певного виду продукції. Для прикладу слід привести статтю Соколова Я.В.[24], який пропонував у промисловості виділяти в складі цехових витрат витрати на експлуатацію обладнання та відносити їх у собівартість конкретних видів продукції пропорційно базі, яка характеризує рівень експлуатації обладнання, а всі інші загально виробничі витрати –пропорційно оплаті праці виробничих робітників або інших показників.
Зараз же класифікація витрат набула іншого забарвлення. При прийнятті рішення щодо можливості економії витрат витрати поділяють на релевантні та нерелевантні. Першими слід вважати витрати, на які можна впливати, тобто ті, які стосуються конкретного рішення [7, с.509] або величина яких може бути змінена внаслідок прийняття рішення [9, с.146].
Рішення –це вибір одного із можливих альтернативних варіантів, спрямованого на досягнення поставленої мети. Управлінські рішення бувають організаційні, економічні, технічні, соціальні та ін. Управлінські рішення здійснюються на рівнях:
Рішення можуть відноситися до підприємства в цілому, або бути пов’язані з конкретним питанням ( виконання плану цехом, підвищення якості продукції, зменшення собівартості продукції, раціональне використання ресурсів). Основними формами рішення є: наказ, розпорядження, програма, план. Наприклад, щорічно приймається наказ на кожному підприємстві щодо облікової політики.
Концепція диференціальних витрат і доходів альтернативна концепції повних витрат і повної собівартості. Використовують цю концепцію при вирішенні тимчасових проблем(проблем альтернативного вибору), коли керівник змушений вибрати кращу з декількох можливих альтернативних моделей поведінки.
Для вибору кращого варіанта, як правило, порівнюють витрати і доходи та визначають прибуток (або збиток), що його забезпечує прийняття того або іншого варіанта рішення. Тому для аналізу альтернативних варіантів рішення доцільно брати лише релевантні доходи і витрати, тобто такі, як можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення. Зміненими ж можуть бути лише доходи і витрати, які стосуються майбутнього, а ті, що мали місце в минулому, вже ніякими управлінськими рішеннями не можна змінити. Отже, минулі витрати не можуть бути релевантними.
На думку С. Ф. Голова значну частину робочого часу менеджер витрачає на прийняття різних управлінських рішень.
Ці рішення можуть стосуватися як довгострокових перспектив розвитку підприємства, так і поточних проблем, що виникають у процесі господарської діяльності.
Довгострокові або стратегічні рішення пов’язані з майбутніми можливостями, які прогнозуються, і які потребують конкретних кроків сьогодні або найближчим часом. Об’єктом таких рішень зазвичай є інвестиції для збільшення виробничих потужностей, розробка нових виробів, опанування нових ринків тощо.
Поряд зі стратегічними рішеннями менеджери приймають рішення, пов’язані з використанням ресурсів у процесі поточної діяльності. Такі рішення називаються короткостроковими або операційними. Вони стосуються головним чином нижчого та середнього рівнів управління. Об’єктом короткотермінових рішень можуть бути ціна і обсяг реалізації продукції, прийняття спеціальних замовлень, скорочення або розширення виробництва певних виробів тощо.
Здебільшого прийняття рішення передбачає вибір з кількох можливих варіантів того варіанта, який найкращим чином уможливлює досягнення необхідних результатів.
Отже, прийняття рішення –цілеспрямований вибір з кількох альтернативних варіантів такої дії, що забезпечує досягнення обраної мети або розв’язання певної проблеми.
Процес підготовки і прийняття рішення містить кілька етапів (рис.1)
|
1)Вибір мети(постановка проблеми) |
)Визначення можливих варіантів дії |
)Збирання даних про альтернативи |
)Аналіз кількісних показників з урахуванням якісних факторів |
)Прийняття рішення |
Рис.1 Процес підготовки і прийняття рішення
Метою некомерційних організацій здебільшого є забезпечення власними послугами споживачів у межах наявних ресурсів. Тому вибір конкретної мети залежить від сфери й умов діяльності компанії.
На шляху до обраної мети компанія може зіткнутися з різними проблемами, що потребують розв’язання. У зв’язку з цим завданням менеджера є правильний вибір мети діяльності й чітке усвідомлення наявних проблем.
Другий етап підготовки рішення полягає у виявленні дій, які можна застосовувати для досягнення поставленої мети або розв’язання певної проблеми.
Це передбачає дослідження всіх можливих варіантів дій, які можуть бути обрані, але на практиці, звісно, розглядають лише кілька основних альтернатив.
Наприклад, для збільшення прибутку і зміцнення власних позицій на ринку компанія може розглядати такі альтернативи:
- розробляти новий вибір для існуючих ринків;
- розробляти новий вибір для нових ринків;
- шукати нових ринків для існуючих виробів.
Щоб зробити правильний вибір, менеджеру потрібна вся інформація про варіанти дії.
Завданням бухгалтера є забезпечення менеджера такою інформацією. Облікова інформація, що використовується для прийняття управлінських рішень, мусить бути релевантною, своєчасною і достовірною.
Релевантність означає, що данні обліку мають задовольняти конкретні інформаційні потреби користувачів. У системі бухгалтерського обліку накопичується багато інформації, але це не означає, що вся інформація буде корисною для менеджера. Релевантною є тільки та інформація, що може вплинути на рішення менеджера. Таким чином, роль бухгалтера в процесі підготовки рішення полягає у своєчасному забезпечені менеджера достовірною і релевантною інформацією. Різні типи управлінських рішень потребують різних даних.
Таким чином, роль бухгалтера в процесі підготовки рішення полягає у своєчасному забезпеченні менеджера достовірною і релевантною інформацією. Різні типи управлінських рішень потребують різних даних.
Релевантними є витрати і доходи, які можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення. Але розв’язання будь-якої проблеми стосується лише майбутніх витрат і доходів.
Витрати і доходи, що мали місце в минулому, вже не можуть бути змінені внаслідок прийняття рішення.
Релевантними є тільки майбутні диференціальні витрати і доходи.
Розглядаючи різні варіанти рішень, слід враховувати не лише дійсні (реальні), а й альтернативні витрати.
Дійсні витрати –витрати, що потребують сплати грошей або витрачання інших активів.
Альтернативні витрати –вигода, що втрачається, коли вибір одного напряму дії вимагає відмовитися від альтернативного рішення. [ 10 ]
На думку С. Паркінсон, М. Рутомджі –«Рішення, як правило, є наслідком вибору з кількох альтернатив. Якщо вибір очевидний, рішення можна прийняти на нижчому рівні управління. Однак як тільки питання набуває важливості, аза″ і ″проти″ між альтернативними напрямами дій виявляються майже збалансованими. У такій ситуації Друкер радить керівникові перш ніж прийняти рішення ознайомитися з якомого більшою кількістю думок. Рішення має базуватися на думках, а не на фактах, оскільки останні часто дуже складно встановлювати; вони нерідко заводять у глухий кут, їх завжди можна підтасувати.
Приймаючи рішення, важливо виявити приховану причину, що криється за кожним окремим випадком. Зрештою на поверхню випливуть деякі постійні фактори, після чого може з’явитися стратегічне рішення, яке нейтралізує такі випадковості.
Один із варіантів прийняття рішень –бездіяльність. «Хороший хірург не робитиме операції, доки це не стане необхідним». Навіщо приймати рішення, якщо воно не поліпшить існуючого стану справ? Є чи мало ситуацій, коли розв’язання дрібної проблеми дисбалансує всю систему і в результаті завдає великої шкоди. Краще з самого початку не приймати такого рішення». [ 19 ]
Управління та інформація безперервно взаємодіють один з одним, вони знаходяться в постійному русі та зміні.
Після отримання інформації, її аналізу та відповідній обробці виробляється рішення, яке приймає суб’єкт управління для подальшого впливу на систему. Під впливом управлінських рішень система знову змінюється, про що надходить відповідна інформація. Такий плин подій являється об’єктивним, це відбувається безперервно. Інша справа –якою інформацією наділений суб’єкт управління. Якщо цієї інформації недостатньо, якщо вона необ’єктивна або поверхова, не глибоко відображає процеси, які відбуваються в суспільстві, то управлінське рішення може бути необґрунтоване, тобто не мати належної наукової основи.
Науковці відмітили цілий ряд структур, що функціонують в суспільстві. Перш за все виділяють управління місцевого типу. Воно здійснюється в тих організаціях, де особа, наділена функціями управління, підпорядковується вище стоячій організації, а в його розпорядженні знаходяться декілька виконавців. У цьому випадку інформація рухається зверху вниз, і вся вона проходить через керівника, який одразу відчуває перевтому, як тільки задачі ускладнюються. Але при невеликому об’ємі інформації, достатньому для вирішення нескладних питань, дана система управління і інформації діє нормально.[25, с.56-58]
В даний час процес розвитку і становлення теорії прийняття рішення як науки проходить досить інтенсивно. Це пов’язано з розвитком і впливом на виробництво результатів інновацій, застосування ЕОМ, а також сучасних кількісних методів. При цьому спостерігається взаємне проникнення і збагачення між окремими дисциплінами і областями знань. Із аналізу складових частин теорії проникнення рішень виникає, що вона не вузька галузь, а наука, яка синтезує безліч знань із різних областей, використовуючи і направляючи їх на підвищення якості розроблених рішень і ефективності управління виробництвом.
Розглядаючи теорію прийняття рішень як узагальнюючу, інші теорії або їх частини, слід перш за все виділяти фактори, що їх визначають. Це умови, в яких прийняття рішення; особа, яка приймає рішення; процес розробки та прийняття рішення.
Умови, в яких необхідно приймати рішення, ряд вчених трактують таким чином; а) вибір рішень в умовах визначеності, тобто, коли результат кожної дії відомий; б) вибір рішень в умовах ризику, коли кожна дія приводить до визначеного результату, причому кожен результат має відому правдоподібну появу і ці імовірності приймаючому рішення відомі; в) вибір рішення в умовах невизначеності, коли кожна дія має багато виходів, правдоподібності яких невідомі. [11, с.10]
О.В. Лишиленко розкриваючи питання місця і ролі облікової інформації в системі прийняття управлінських рішень, необхідно окрему увагу приділити аналізу на підприємствах, які виробляють і реалізують продукцію, оскільки із збільшенням асортименту продукції зростає й кількість варіантів можливих рішень, які можуть приймати менеджери з метою просування продукції на ринок і поліпшення фінансового ставища фірм. [ 14 ]
На думку Н.Цвєткової –процес управління включає планування, облік, контроль, аналіз і прийняття управлінських рішень. В сучасних умовах бухгалтерський облік виконує не тільки інформаційну, контрольну, аналітичну функції, а й комунікаційну –передачу інформації менеджерам для прийняття управлінських рішень. Згідно з Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні»:
«Бухгалтерський облік –процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передача інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень». [ 27 ]
Огляд літератури показав, що вчені досліджують ті чи інші теоретико-методологічні та практичні проблеми, так як застосуванню інформації бухгалтерського обліку в процесі прийняття управлінських рішень присвячено недостатньо робіт. Практика показує, що інформація, яку отримують менеджери, не повністю задовольняє їх потреби. [ 13,с.170 ]
2. Природно-економічні умови господарювання та стан економіки ВАТ "Комсомолець"
Територія землекористування відкритого акціонерного товариства (ВАТ) "Комсомолець" розташована на півдні міста Арциз - 2. На півночі землекористування радгоспу обмежуються руслом р. Кагільник, на сході - землями КСП " Путь Ілліча", на півдні, південному-заході землями сільського господарства "Бургуджи", на заході та північному заході - землями ПСП ім. Кірова.
Віддаль до найближчої залізничної станції - Арциз - 5 км; до районного центру - 5 км.; до обласного центру - 160 км.
Землекористування господарства розташоване в зоні різнотравно-злакових степів з посушливим кліматом, недостатньою кількістю опадів та високою інсоляцією, а в літній період нерідко з періодичними суховіями. По метеорологічним даним річна кількість опадів складає 400 мм. Безморозний період триває 200 днів. Зима м'яка, коротка, вона продовжується біля 2,5 місяців і характеризується частими відлигами. Середня місячна температура повітря самого холодного місяця січня - 2,5. весна дружня, наступає, зазвичай, в перших числах березня. Літо тривале, жарке. Осінь тривала, тепла.
Температурні умови сприятливі для розвитку більшості сільськогосподарських культур, дозволяють вирощувати ряд цінних теплолюбивих культур: виноград, баштанні, овочі, зерно, рис та ін.
Нестача вологи є одним з головних лімітуючих факторів урожайності. В боротьбі з посухою велика роль належить всьому комплексу агропідприємств направлених на нагромадження та зберігання вологи в грунті.
Територія ВАТ "Комсомолець" є частиною Причорноморської низини, яка відрізняється рівним характером рельєфу і розташована на водорозділі між пересихаючими ріками Кагільнік і Аліяга.
Загальний нахил більшої частини території на південний схід до Чорного моря.
Менша частина території являє собою прирічкову полосу шириною 1-1,5км. Нахилену на північ та північний захід - до р. Кагільник. межею вказаних частин території є водорозділ шириною 200-300 м., що перетинає землеугіддя господарств на схід.
На південь від цього водорозділу переважають плато і схили крутизною менше 1, а в південно-західній частині землекористування господарства значну площу складають слабо пологі схили, крутизною 1-3
На північ водорозділу переважають схили крутизною від 3 до 12, зустрічаються сильно покаті і круті схили 12-20. тому на південь від вказаного водорозділу сучасні процеси ерозії ґрунту (змив і розмив) слабо виражений, в той час як на північ від водорозділу значно розвинутий поверхневий сток води в період танення снігу і великих дощів обкладеного та ливневого характеру, а тому сильніше розвинена водна ерозія ґрунтів та іде утворення активних форм глибинної ерозії - промоїн та ярів.
Грунтотвірні породи на території господарства представлені лесами, лісовидними суглинками, які підстеляються супісками, бурою легкою глиною, щільними глинами, делювіально-алювіальним та делювіальними відкладами.
Ґрунти ВАТ "Комсомолець" представлені головним чином чорноземами звичайними перехідними до південних мало гумусними, важко суглинистими на лесах.
Господарство в більшій мірі спеціалізується на вирощуванні і реалізації зернових культур і соняшника, а також продукції тваринництва.
Спеціалізація сільського господарства –це переважний розвиток однієї або кількох галузей у виробництві товарної продукції в окремих господарствах, районах, областях і регіонах. Розвиток цих галузей і виробництво відповідних продуктів визначають виробничий напрям сільського господарства.
Таблиця 2.1 Структура товарної продукції в ВАТ "Комсомолець" Арцизького району Одеської області
|
Вид продукції |
рік |
рік |
2007 рік |
В середньому |
|
Тис.грн |
% |
Тис.грн. |
% |
Тис.грн |
% |
Тис.грн. |
% |
|
|
Зерно |
,9 |
,72 |
11,66 |
,5 |
,88 |
|||
|
Соняшник |
,57 |
,88 |
,12 |
,5 |
,07 |
|||
|
Овочі відкритого грунту |
___ |
___ |
,19 |
,10 |
___ |
___ |
||
|
Плоди |
,92 |
,06 |
,77 |
,5 |
,23 |
|||
|
Виноград |
,90 |
,12 |
,16 |
,5 |
,85 |
|||
|
Інша продукція рослинництва |
,06 |
,81 |
,71 |
,35 |
||||
|
Всього по рослинництву |
3361 |
,4 |
,78 |
,74 |
,58 |
|||
|
Молоко |
,074 |
,93 |
1,36 |
,64 |
||||
|
ВРХ |
,72 |
,0 |
,22 |
1,02 |
||||
|
Всього по тваринництву |
230 |
,79 |
,93 |
,57 |
,66 |
|||
|
Промислова продукція та реалізація іншої продукції, робіт, послуг |
4354 |
,81 |
,29 |
,68 |
,32 |
|||
|
Всього по господарству |
8245 |
Кз = _______________________100___________________________________________________ =
43,35*(2*1-1)+18,88*(2*2-1)+4,23*(2*3-1)+3,07*(2*4-1)+1,64*(2*5-1)+1,02*(2*6-1)+0,85*(2*7-1)
=100/ 0+37,76+16,92+9,07+9,64+11,02+12,85= 100/97,26= 1,03
Дані таблиці 1 свідчать, що ВАТ "Комсомолець" має зерновий напрямок (зерно займає питому вагу в товарній продукції 18,88 %). Виноград займає 0,85 %, соняшник –,07 %, плоди –,23%. В тваринницькій галузі молоко займає 1,64 %, ВРХ –,02 %.
У структурі товарної продукції в середньому за 2005-2007 роки найбільшу питому вагу займає зерно –,88 %. На основі коефіцієнта зосередженості товарного виробництва, який становить 1,03 можна зробити висновок, що ВАТ "Комсомолець" має визначену вузьку галузеву спеціалізацію.
У своїй діяльності ВАТ «Комсомолець» використовує земельні ресурси, які представленні у таблиці 2.
Таблиця 2.2 Склад і структура земельних угідь підприємства ВАТ «Комсомолець»
|
Види угідь |
2005 рік |
рік |
рік |
рік +, - 2005 рік |
|
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
|
|
С/г угіддя |
,1 |
,21 |
,3 |
,4 |
,7 |
,4 |
,04 |
|
|
В т.ч. рілля |
,2 |
,3 |
,4 |
,4 |
,6 |
,4 |
,06 |
|
|
Сінокоси |
,06 |
,07 |
____ |
____ |
-2 |
-100 |
||
|
Пасовища |
,1 |
,7 |
____ |
____ |
-121 |
-100 |
||
|
Багаторічні насадження |
,7 |
,9 |
,2 |
____ |
____ |
-736 |
-100 |
|
|
Інші землі |
,9 |
,8 |
,7 |
,6 |
,3 |
-238,4 |
-0,78 |
|
|
Всього земель |
-123 |
-0,04 |
З даної таблиці ми бачимо, що у 2007 році порівняно з 2005 роком сільськогосподарські угіддя у ВАТ«Комсомолець» збільшились на 0,04%,також збільшилась площа ріллі на 0,06%.
Розглянемо наявність трудових резервів, на підприємстві, у таблиці 3.
Таблиця 2.3 Наявність трудових ресурсів у ВАТ «Комсомолець» та їх використання
|
Показники |
рік |
рік |
рік |
рік +,- 2005 рік |
|
1.Середньорічна чисельність працівників, чол. |
||||
|
В рослинництві |
||||
|
В тваринництві |
-3 |
|||
|
2.Ними відпрацьовано, тис.люд-год |
-70 |
|||
|
В рослинництві |
-48 |
|||
|
В тваринництві |
-22 |
|||
|
3.Відпрацьовано працівником за рік, год. |
-486 |
|||
|
В рослинництві |
-517 |
|||
|
В тваринництві |
-617 |
|||
|
4.Відпрацьовано працівником за рік, днів |
-70 |
|||
|
В рослинництві |
-88 |
|||
|
В тваринництві |
,4 |
|||
|
5.Трудовий потенціал, тис.люд-год |
,4 |
,2 |
,8 |
-27 |
|
6.Рівень використання робочої сили, % |
,0 |
Дані таблиці показують, що чисельність працівників у 2007 році порівняно з 2005 роком збільшилась на 3 чол. (2007 рік-156 чол, 2005 рік-153 чол.). Ними було відпрацьовано у 2007 році менше на 70 тис. люд-год, в зв’язку з цим і менше було відпрацьовано в 2007 році годин на 486. Трудовий потенціал збільшився в 2007 році на 5,4 тис. люд-год. Рівень використання робочої сили в 2005 році складав 100%, а у 2007 році склав 73,0%, що на 27% менше.
Розглянемо забезпеченість підприємства фондами, таблиця 4.
Основні фонди –вартість засобів праці, які використовуються в процесі виробництва більше одного року і переносять свою вартість на вироблену продукцію частинами.
Оборотні фонди –це фонди, які беруть участь у процесі виробництва тільки один раз і переносять свою вартість повністю на виготовлений продукт.
Таблиця 2.4 Аналіз забезпеченості ВАТ «Комсомолець» основними засобами та ефективність їх використання
|
№ п/п |
Показники |
2005 рік |
рік |
рік |
рік +,- 2005 рік |
|
1. |
ВП в порівн. цінах 2000 року, тис.грн |
,4 |
,4 |
||
|
2. |
Середньорічна вартість ОВЗ, тис.грн. |
,5 |
-291,5 |
||
|
3. |
В т. ч. активна частина |
,5 |
,5 |
||
|
4. |
Середньорічна чисельність працівників, чол. |
||||
|
5. |
Фондоозброєність, ти.грн |
,4 |
,0 |
,2 |
-4,2 |
|
6. |
Фондозабезпеченість, тис.грн |
,2 |
,8 |
,4 |
-36,8 |
|
7. |
Вартість ВП в розрахунку на 100 га с/г угідь, тис.грн |
,1 |
,2 |
,4 |
,1 |
З даної таблиці можна зробити такі висновки, що вартість основних фондів зменшилася на 291,5 тис. грн,а активна частина збільшилась на 387,5 тис. грн також ми бачимо що середньорічна чисельність працівників у 2007 році збільшилась на 3 чоловіка. Показники фондоозброєності та фондозабезпеченості зменшились. У 2007 році вартість ВП в розрахунку на 100 га с/г угідь становить 168.4 тис. грн, що на 121,1 тис. грн більше ніж в 2005 році.
Кожен вид господарського обліку, контролю та аналізу є самостійним родом діяльності та видом економічної інформації, яка має вигляд економічних показників, які наведені у таблиці 5.
Таблиця 2.5 Техніко-економічні показники ВАТ «Комсомолець» за 2005 –роки.
|
№ п/п |
Показники |
рік |
рік |
рік |
|
1. |
Об’єм ВП, тис.грн |
,4 |
||
|
2. |
Чисельність персоналу, чол. |
|||
|
3. |
Фонд оплати праці, тис.грн |
|||
|
4. |
Середньомісячна зарплата, грн. |
1004,3 |
,6 |
|
|
5. |
Середньомісячна вартість ОВЗ, тис.грн |
,75 |
,3 |
,5 |
|
6. |
Фондовіддача, тис.грн |
,4 |
,7 |
,4 |
|
7. |
Прибуток (збиток), тис.грн |
|||
|
8. |
Собівартість реалізованої продукції, тис.грн |
|||
|
9. |
Рентабельність, % |
,6 |
,5 |
,8 |
Порівнюючи показники виробничої діяльності на протязі 3-х років, бачимо суттєві зміни валової продукції на 1013,4 тис. грн, чисельність персоналу в 2007 році збільшилась на 3 чоловіка, разом з тим збільшився фонд оплати праці, проте середньомісячна заробітна плата в 2007 році порівняно з 2005 роком зменшилась на 205,7 грн. Фондовіддача становить 31,4 тис. грн, прибуток (збиток) –тис. грн, що в порівнянні з 2005 роком менше на 588 тис. грн, собівартість реалізованої продукції склала 12488 тис. грн. Рентабельність підприємства у 2007 році складає 0,8%, що у 10 разів менше чим у 2005 році.
На підприємстві ВАТ «Комсомолець» облік ведеться за журнально-ордерною формою обліку.
Згідно Методичних рекомендацій з організації та ведення бухгалтерського обліку за журнально-ордерною формою на підприємствах агропромислового комплексу затверджених Наказом Міністерства аграрної політики України від 07.03.2001 року №49 журнально-ордерна форма обліку передбачає використання таких найважливіших принципів:
Основними регістрами бухгалтерського обліку являються журнали-ордери, які побудовані за кредитовою ознакою, та відомості, де відображають дебетові обороти. Записи в цих регістрах здійснюють на підставі первинних документів з зазначенням кореспондуючих рахунків. Синтетичний та аналітичний облік здійснюється в журналах-ордерах і відомостях, як правило, в єдиній системі записів.
За синтетичними рахунками, які мають велику номенклатуру об'єктів обліку, та значну кількість щомісячних записів господарських операцій, аналітичний облік ведуть в допоміжних відомостях і виробничих звітах, підсумки яких потім переносять в журнали-ордери.
В кінці місяця підсумкові дані кредитових оборотів з журналів-ордерів переносять в Головну книгу.
Облікові регістри після закінчення записів підписують виконавець і головний бухгалтер. В регістрах, показники яких переносять в Головну книгу або в інші регістри, роблять відповідну позначку про це.
Облік витрат виробництва ведеться відповідно до П(С)БО 16 "Витрати" та П(С)БО 9 "Запаси".
Для узагальнення інформації про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг) призначено рахунок 23 "Виробництво". За дебетом рахунку 23 відображаються прямі матеріальні, трудові та інші прямі витрати, а також виробничі накладні витрати та втрати від браку продукції (робіт, послуг), за кредитом - суми фактичної виробничої собівартості завершеної виробництвом продукції (у дебет рахунків 27 "Продукція сільськогосподарського виробництва"), виконаних робіт і послуг (у дебет рахунків 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут" та ін.).
Для узагальнення інформації про втрати від браку у виробництві призначено рахунок 24 "Брак у виробництві", за дебетом якого відображають витрати через виявлений зовнішній і внутрішній брак. За кредитом рахунку 24 відображають суми, що відносяться на зменшення витрат на брак, та суму, що списується на витрати виробництва як втрати від браку, суми зменшення втрат від бракованої продукції (вартість відходів від бракованої продукції, вартість утримання з винуватців браку та ін.).
Для обліку виробничих накладних витрат на організацію виробництва та управління окремими видами діяльності галузі сільського господарства (рослинництво, тваринництво, промислове виробництво), відділеннями, бригадами та іншими підрозділами основного і допоміжного виробництва призначено рахунок 91 "Загальновиробничі витрати".
За дебетом рахунку 91 відображаються суми визнаних витрат, за кредитом - щомісячне, за відповідним розподілом, списання на рахунок 23 "Виробництво".
Для відображення загальногосподарських витрат, пов'язаних з управлінням та обслуговуванням підприємства призначено рахунок 92 "Адміністративні витрати", за дебетом якого відображаються суми визнаних адміністративних витрат, а за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".
Для обліку витрат, пов'язаних із збутом продукції, товарів, робіт, послуг призначено рахунок 93 "Витрати на збут", за дебетом якого відображаються суми визнаних витрат на збут, а за кредитом - списання на рахунок 79 "Фінансові результати".
Для обліку витрат виробництва окрім Журналу-ордера N 10.1 с.-г. передбачено використовувати також Журнал-ордер N 10.2 с.-г. та Журнал-ордер N 10.3 с.-г.
Журнал-ордер N 10.2 с.-г. призначений для обліку нарахованої оплати праці та пов'язаних з нею сум відповідних відрахувань (до Пенсійного фонду, органів соціального страхування, фонду сприяння зайнятості населення), а також амортизаційних відрахувань та забезпечення майбутніх витрат і платежів (рахунки 13 "Знос необоротних активів", 47 "Забезпечення майбутніх витрат і платежів", 65 "Розрахунки за страхуванням", 66 "Розрахунки з оплати праці").
Журнал-ордер N 10.3 с.-г. призначений для відображення кредитових оборотів щодо виходу продукції, робіт і послуг (списання для відповідних споживачів) з кредиту ` рахунків 23 "Виробництво" (за видами виробництв), 24 "Брак у виробництві, 39 "Витрати майбутніх періодів", 91 "Загальновиробничі витрати", 92 "Адміністративні витрати", 93 "Витрати на збут".
Первинні документи, накопичувальні та групувальні відомості, бухгалтерські довідки, Зведена відомість нарахування та розподілу оплати праці та відрахувань від неї за об'єктами обліку N 10.2.1 с.-г., Відомість нарахування амортизації основних засобів та інших необоротних активів N 10.2.7 с.-г., або Відомість нарахування амортизації основних засобів, передбачені податковим законодавством N 10.2.8 с.-г. тощо, є підставою для заповнення Виробничих звітів (реєстрів аналітичного обліку).
Для обліку основних виробництв (рахунок 23 "Виробництво") передбачено ведення Виробничого звіту N 10.За с.-г.; допоміжних виробництв, витрат на утримання та експлуатацію машин та обладнання (рахунок 23 "Виробництво"), обліку капітальних інвестицій (рахунок 15 "Капітальні інвестиції"); витрат на збут (рахунок 93 "Витрати на збут") та інших виробництв - Виробничий звіт N 10.3б с.-г.; загальновиробничих витрат - Виробничий звіт N 10.3в с.-г.; адміністративних витрат - Виробничий звіт N 10.3г с.-г.
Виробничі звіти складаються за місяць і наростаючим підсумком з початку року в розрізі об'єктів аналітичного обліку по відповідним статтям витрат.
Дані Виробничих звітів за кредитом аналітичних рахунків виробництв у межах структурних підрозділів та галузей виробництв переносяться до Зведеної відомості N 10.3д с.-г. до Журналу-ордера N10.3 с.-г.
Підсумки Зведеної відомості з деталізацією сум за синтетичними рахунками (субрахунками) переносять до Журналу-ордера N 10.3 с.-г., а обіги з кредиту з Журналу-ордера - до Головної книги.
Оборотна відомість за рахунками витрат виробництв N 10.3 с.-г. передбачає відображення початкового залишку, обігу з дебету і кредиту, залишок на кінець (початок) звітного періоду для кожного об'єкта аналітичного обліку. Оборотна відомість складається на підставі даних Виробничих звітів.
3. Аналіз релевантної інформації для прийняття управлінських рішень
3.1 Процес прийняття управлінського рішення
Значну частину робочого часу менеджер витрачає на прийняття різних управлінських рішень.
Ці рішення можуть стосуватися як довгострокових перспектив розвитку підприємства так і поточних проблем, що виникають процесі господарської діяльності.
Довгострокові або стратегічні рішення пов’язані з майбутніми можливостями, які прогнозуються, і які потребують конкретних кроків сьогодні або найближчим часом. Об’єктом таких рішень зазвичай є інвестиції для збільшення виробничих потужностей, розробка нових виробів, опанування нових ринків тощо.
Поряд із стратегічними рішеннями менеджери приймають рішення, пов’язані з використанням ресурсів у процесі поточної діяльності. Такі рішення називають короткостроковими або операційними. Вони стосуються головним чином нижчого та середнього рівнів управління. Об’єктом короткотермінових рішень можуть бути ціна і обсяг реалізації продукції, прийняття спеціальних замовлень, скорочення або розширення виробництва певних виробів тощо.
Здебільшого прийняття рішення передбачає вибір з кількох можливих варіантів того варіанту, яких найкращим чином уможливлює досягнення необхідних результатів.
Отже, прийняття рішення –цілеспрямований вибір з кількох альтернативних варіантів такої дії, що забезпечує досягнення обраної мети або розв’язання певної проблеми.
Процес підготовки і прийняття рішення містить кілька етапів. (рис.1)
c2 ( )
c2
c7
c0
cf