Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Зміст
Яка мета вивчення дисципліни "Охорона праці в галузі"?.
Яким чином здійснюється навчання і перевірка знань з
питань охорони праці посадових осіб та спеуіалістів?
На скільки класів підрозділяються умови праці виходячи з
принципів гігієнічної класифікації?
Назвіть основні обов'язки Фонду при настанні страхового
випадку.
В чому полягає організаційна структура СУОП?
Який вид огорожі слід передбачати на робочих місцях,що
розташовані на відстані 2м і більше від кордону перепаду
по висоті більше ніж на 1.3 м?
Список літератури…………………………………………………………………………………………….…21 ст.
№4. Яка мета вивчення дисципліни "Охорона праці в галузі"?
Стаття 1 Закону України «Про охорону праці » говорить:
Охорона праці - це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на
збереження життя,здоров'я і працездатності людини у процесі трудової діяльності.
Навчальна дисципліна «Охорона праці» включає:
З цього визначення випливає,що охорона праці-поняття інтегральне.яке включає в себе знання різних напрямків науки та техніки,а саме:
Схема. Структура наук про безпечну життєдіяльність населення.
«Охорона праці в галузі» — нормативна дисципліна, яку вивчають у вищих
навчальних закладах з метою формування в майбутніх фахівців знань про стан і
проблеми охорони праці в галузі, що відповідає напряму їх підготовки,
вивчення складових і умов функціонування СУОП, шляхів, методів і способів
забезпечення здорових умов виробничого середовища і безпеки праці в галузі
згідно з діючими законодавчими та іншими нормативно-правовими актами.
Дисципліну «Охорона праці в галузі» вивчають з метою формування в
майбутніх фахівців необхідного в їх подальшій професійній діяльності рівня
знань і умінь в галузі правових і організаційних питань охорони праці,
виробничої санітарії і гігієни праці, безпеки виробництва і пожежної безпеки, а
також з метою реалізації пріоритетності охорони життя і здоров'я працівників
стосовно результатів виробничої діяльності.
Мета дисципліни «Охорона праці в галузі» — оволодіння майбутніми
керівниками виробництва інформаційною базою з охорони праці, що необхідна
для прийняття обґрунтованих рішень. Вивчення даної дисципліни дає
можливість зрозуміти і визначити місце охорони праці в організації і розвитку
виробничого підприємства, формуванні трудового колективу, а також її вплив
на економічну діяльність підприємства в цілому.
В умовах сучасного виробництва вирішення проблеми забезпечення
безпеки праці бачиться в реалізації принципу управління безпекою праці як
однією із складових поняття «якість життя людини», а також у визначенні рівня
допустимого ризику як інтегрального критерію досягнутого рівня техніки,
технології, організації і управління виробництвом.
№16.Яким чином здійснюється навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та спеуіалістів?
Згідно до розділу 3-го "Організація охорони праці" Закону України про охорону праці ст.13 :Роботодавець зобов'язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи
управління охороною праці(ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці та промислова безпека у будівництві), а саме:
забезпечують вирішення конкретних питань охорони праці, затверджує
інструкції про їх обов'язки, права та відповідальність за
виконання покладених на них функцій, а також контролює їх
додержання;
комплексні заходи для досягнення встановлених нормативів та
підвищення існуючого рівня охорони праці;
Із Типового положення про службу охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04: згідно з Законом України «Про охорону праці» служба охорони праці створюється роботодавцем для організації виконання правових, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних, соціально-економічних і лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання нещасним випадкам, професійним захворюванням і аваріям у процесі праці.
Ст. 18 " Навчання з питань охорони праці" Закону про охорону праці стверджує, що посадові особи, діяльність яких пов'язана з організацією безпечного ведення робіт, під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, проходять навчання, а також перевірку знань з питань охорони праці за участю профспілок.
Порядок проведення навчання та перевірки знань посадових осіб з питань охорони праці визначається типовим положенням, що затверджується центральним органом виконавчої влади з нагляду за охороною праці.
Не допускаються до роботи працівники, у тому числі посадові
особи, які не пройшли навчання, інструктаж і перевірку знань з охорони праці.
У разі виявлення у працівників, у тому числі посадових осіб, незадовільних знань з питань охорони праці, вони повинні у місячний строк пройти повторне навчання і перевірку знань.
Згідно НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці» :
1. Перелік посад посадових осіб, які проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці ,під час прийняття на роботу і періодично, один раз на три роки, навчаються згідно з Типовими тематичним планом і програмою навчання з питань охорони праці посадових осіб .
2. Перші заступники та заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади, перші заступники та заступники міністрів, керівників інших центральних органів виконавчої влади Ради міністрів Автономної Республіки Крим, заступники керівників обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій; керівники об’єднань підприємств, керівники підприємств (чисельністю понад 1000 працівників), керівники та фахівці служб охорони праці, члени комісій з перевірки знань з питань охорони праці цих підприє.
Перевірка знань з питань охорони праці цієї категорії посадових осіб проводиться комісією, створеною наказом спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці. Очолює комісію Голова (заступник Голови), до складу комісії входять керівники управлінь та відділів цього органу та представники інших органів державного нагляду за охороною праці, а також представники відповідних профспілок.
До складу комісії можуть також залучатися викладачі охорони праці Головного навчально-методичного центру Держнаглядохоронпраці
3. Посадові особи районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування, функціональні обов’язки яких пов’язані із забезпеченням охорони праці; спеціалісти науково-дослідних, конструкторських, проектних і технологічних відділів, які займаються проведенням експертизи проектно-конструкторської документації, на яку поширюються вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, а також ті, які виконують розробки з питань охорони праці; керівники підприємств чисельністю менше 1000 працівників, керівники та спеціалі
Перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб, які пройшли навчання у галузевих навчальних центрах проводиться комісією, створеною наказом вищого органу. Очолює комісію керівник або заступник керівника цього органу, до службових обов’язків якого входить організація роботи з охорони праці, чи керівник служби охорони праці цього органу.
До складу комісії входять представники органів державного нагляду за охороною праці та відповідних профспілок. До складу комісії можуть також залучатися представники відповідних обласних галузевих структурних підрозділів, інших органів виконавчої влади та місцевого самоврядування, а також викладачі охорони праці того суб’єкта господарської діяльності, де проводилося навчання.
Перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб, які пройшли навчання в інших навчальних закладах та установах, проводиться комісією відповідного територіального управління спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю представників інших органів державного нагляду за охороною праці або комісією, створеною місцевим органом виконавчої влади.
4. Посадові особи малих підприємств, де немає можливості провести навчання безпосередньо на підприємстві та створити комісію з перевірки знань з питань охорони праці, проходять навчання у навчальних закладах та установах, які отримали відповідний дозвіл на навчання з питань охорони праці.
Перевірка знань з питань охорони праці таких посадових осіб проводиться комісією, створеною місцевим органом виконавчої влади або територіальним управлінням спеціально вповноваженого центрального органу виконавчої влади з нагляду за охороною праці за участю представників інших органів державного нагляду за охороною праці.
5. Посадові особи, крім зазначених у пп. 2 та 3, проходять навчання і перевірку знань з питань охорони праці стосовно робіт, що входять до їх функціональних обов'язків, безпосередньо на підприємстві.
6. Особи, відповідальні за технічний стан і безпечну експлуатацію машин, механізмів, обладнання підвищеної небезпеки та посадові особи, службові обов'язки яких пов'язані з:
а) керівництвом та контролем за виконанням робіт з підвищеною небезпекою;
б) будівництвом, експлуатацією, реконструкцією, технічним переоснащенням, консервацією та ліквідацією об’єктів підвищеної небезпеки;
в) розробкою проектів, технологічних регламентів та іншої технічної документації для робіт підвищеної небезпеки;
г) підготовкою персоналу для обслуговування машин, механізмів та устаткування підвищеної небезпеки;
ґ) розробкою нормативно-правових актів з питань виготовлення, монтажу та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки та об'єктів підвищеної небезпеки,
7. Позачергове навчання і перевірка знань посадових осіб, а також фахівців з питань охорони праці проводяться при переведенні працівника на іншу роботу або призначенні його на іншу посаду, що потребує додаткових знань з питань охорони праці;
Посадові особи, у тому числі фахівці з питань охорони праці підприємств, де стався нещасний випадок (професійне отруєння) груповий або із смертельним наслідком, повинні протягом місяця пройти позачергове навчання і перевірку знань з питань охорони праці в порядку, встановленому Типовим положенням, якщо комісією з розслідування встановлено факт порушення ними вимог нормативно-правових актів з охорони праці.
Позачергове навчання з метою ознайомлення з новими нормативно-правовими актами з охорони праці може проводитися у формі семінарів.
№34.На скільки класів підрозділяються умови праці виходячи з принципів гігієнічної класифікації?
Основна мета атестації робочих місць за умовами праці (надалі —
атестації) полягає у врегулюванні відносин між роботодавцем або
уповноваженим ним органом і працівниками в сфері реалізації прав на здорові і
безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги і компенсації за
роботу в несприятливих умовах.
Атестація проводиться на підприємствах і в організаціях незалежно від
форм власності і господарювання, де технологічний процес, використовуване
устаткування, сировина і матеріали є джерелом шкідливих і небезпечних
виробничих факторів, що можуть негативно впливати на стан здоров'я
працівників, а також на їх потомство, як у даний час, так і в майбутньому.
Атестація проводиться відповідно до НПАОП 0.00-8.04-92 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці».
Згідно гігієнічних норм ГН 3.3.5-8-6.6.1 2002 р. :
Принципи класифікації умов праці:
Умови праці розподіляються на 4 класи:
1 клас - ОПТИМАЛЬНІ умови праці - такі умови, при яких зберігається не лише здоров'я працюючих, а й створюються передумови для підтримання високого рівня працездатності.
Оптимальні гігієнічні нормативи виробничих факторів встановлені для мікроклімату і факторів трудового процесу. Для інших факторів за оптимальні умовно приймаються такі умови праці, за яких несприятливі фактори виробничого середовища не перевищують рівнів, прийнятих за безпечні для населення.
2 клас - ДОПУСТИМІ умови праці - характеризуються такими рівнями факторів виробничого середовища і трудового процесу, які не перевищують встановлених гігієнічних нормативів, а можливі зміни функціонального стану організму відновлюються за час регламентованого відпочинку або до початку наступної зміни та не чинять несприятливого впливу на стан здоров'я працюючих та їх потомство в найближчому і віддаленому періодах.
3 клас - ШКІДЛИВІ умови праці - характеризуються такими рівнями шкідливих виробничих факторів, які перевищують гігієнічні нормативи і здатні чинити несприятливий вплив на організм працюючого та/або його потомство.
Шкідливі умови праці за ступенем перевищення гігієнічних нормативів та вираженості можливих змін в організмі працюючих поділяються на 4 ступені:
1 ступінь (3.1) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу, які, як правило, викликають функціональні зміни, що виходять за межі фізіологічних коливань (останні відновлюються при тривалішій, ніж початок наступної зміни, перерві контакту з шкідливими факторами) та збільшують ризик погіршення здоров'я;
2 ступінь (3.2) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні викликати стійкі функціональні порушення, призводять у більшості випадків до зростання виробничо-обумовленої захворюваності, появи окремих ознак або легких форм професійної патології (як правило, без втрати професійної працездатності), що виникають після тривалої експозиції (10 років та більше);
3 ступінь (3.3) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які призводять, окрім зростання виробничо-обумовленої захворюваності, до розвитку професійних захворювань, як правило, легкого та середнього ступенів важкості (з втратою професійної працездатності в період трудової діяльності);
4 ступінь (3.4) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, які здатні призводити до значного зростання хронічної патології та рівнів захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, а також до розвитку важких форм професійних захворювань (з втратою загальної працездатності);
4 клас - НЕБЕЗПЕЧНІ (ЕКСТРЕМАЛЬНІ) - умови праці характеризуються такими рівнями шкідливих факторів виробничого середовища і трудового процесу, вплив яких протягом робочої зміни (або ж її частини) створює загрозу для життя, високий ризик виникнення важких форм гострих професійних уражень.
№49.Назвіть основні обов'язки Фонду при настанні страхового випадку.
Згідно із ст.5 Закону України про охорону праці «Усі працівники згідно із законом підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які
спричинили втрату працездатності.»
Страхування від нещасного випадку здійснює Фонд соціального страхування від нещасних випадків - некомерційна самоврядна організація, що діє на підставі статуту, який затверджується її правлінням у порядку і на умовах ,що визначаються діючим законодавством.
У разі настання страхового випадку Фонд зобовязаний,відповідно до статті 21 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", у встановленому законодавством порядку надати соціальні послуги і провести відповідні виплати:
1) своєчасно та в повному обсязі відшкодовувати шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров'я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які перебували на його утриманні:
а) допомогу у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю до відновлення працездатності або встановлення інвалідності;
б) одноразову допомогу в разі стійкої втрати професійної працездатності або смерті потерпілого;
в) щомісяця грошову суму в разі часткової чи повної втрати працездатності, що компенсує відповідну частину втраченого заробітку потерпілого;
г) пенсію по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
д) пенсію у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;
є) допомогу дитині відповідно до статті 9 цього Закону;
2) організувати поховання померлого, відшкодувати вартість пов'язаних з цим ритуальних послуг відповідно до місцевих умов;
3) сприяти створенню умов для своєчасного надання кваліфікованої першої невідкладної допомоги потерпілому в разі настання нещасного випадку, швидкої допомоги в разі потреби його госпіталізації, ранньої діагностики професійного захворювання;
4) організувати цілеспрямоване та ефективне лікування потерпілого у власних спеціалізованих лікувально-профілактичних закладах або на договірній основі в інших лікувально-профілактичних закладах з метою якнайшвидшого відновлення здоров'я застрахованого;
5) забезпечити потерпілому разом із відповідними службами охорони здоров'я за призначенням лікарів повний обсяг постійно доступної, раціонально організованої медичної допомоги, яка повинна включати:
а) обслуговування вузькопрофільними лікарями та лікарями загальної практики;
б) догляд медичних сестер удома, в лікарні або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
в) акушерський та інший догляд удома або в лікарні під час вагітності та пологів;
г) утримання в лікарні, реабілітаційному закладі, санаторії або в іншому лікувально-профілактичному закладі;
д) забезпечення необхідними лікарськими засобами, протезами, ортопедичними, коригуючими виробами, окулярами, слуховими апаратами, спеціальними засобами пересування, зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів).
З метою найповнішого виконання функцій, передбачених пунктами 4 і 5 частини першої цієї статті, Фонд соціального страхування від нещасних випадків створює спеціалізовану медичну та патронажну службу соціального страхування;
6) вжити всіх необхідних заходів для підтримання, підвищення та відновлення працездатності потерпілого;
7) забезпечити згідно з медичним висновком домашній догляд за потерпілим, допомогу у веденні домашнього господарства (або компенсувати йому відповідні витрати), сприяти наданню потерпілому, який проживає в гуртожитку, ізольованого житла;
8) відповідно до висновку лікарсько-консультаційної комісії (далі - ЛКК) або медико-соціальної експертної комісії (далі - МСЕК) проводити навчання та перекваліфікацію потерпілого у власних навчальних закладах або на договірній основі в інших закладах перенавчання інвалідів, якщо внаслідок ушкодження здоров'я або заподіяння моральної шкоди потерпілий не може виконувати попередню роботу; працевлаштовувати осіб із зниженою працездатністю;
9) організовувати робочі місця для інвалідів самостійно або разом з органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування чи з іншими заінтересованими суб'єктами підприємницької діяльності; компенсувати при цьому витрати виробництва, які не покриваються коштами від збуту виробленої продукції, за рахунок Фонду;
10) у разі невідкладної потреби подавати інвалідам разову грошову допомогу, допомогу у вирішенні соціально-побутових питань за їх рахунок або за рішенням виконавчої дирекції Фонду та її регіональних управлінь - за рахунок Фонду;
11) сплачувати за потерпілого внески на медичне та пенсійне страхування;
12) організовувати залучення інвалідів до участі у громадському житті.
Усі види соціальних послуг та виплат, передбачені цією статтею, надаються застрахованому та особам, які перебувають на його утриманні, незалежно від того, перебуває на обліку підприємство, на якому стався страховий випадок, у Фонді соціального страхування від нещасних випадків чи ні.
Схема. Страхові виплати
Відповідно до статті 24 Закону про страхування...: фонд соціального страхування від нещасних випадків зобов'язаний:
1) здійснювати облік та вести реєстр платників страхових внесків;
2) письмово повідомляти страхувальнику умовний клас професійного ризику його підприємства - групу галузей (підгалузей) економіки або видів діяльності, що мають визначений для цієї групи рівень виробничого травматизму та професійної захворюваності;
3) укладати угоди з лікувально-профілактичними закладами та окремими лікарями на обслуговування потерпілих на виробництві;
4) вивчати та використовувати досвід управління охороною праці та страхування від нещасного випадку в зарубіжних країнах;
5) співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів.
Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат;
6) виконувати інші роботи, пов'язані з координацією страхової діяльності.
№79.В чому полягає організаційна структура СУОП?
Із ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці та промислова безпека у будівництві" пункт 5 створюючи нове підприємство, організовуючи його роботу власник має керуватися ст.13 Закону України про охорону праці, тобто створити в кожному структурному підрозділі і на робочому місці умови праці відповідно до вимог нормативних актів,а також забезпечити дотримання прав працівників.гарантованих законодавством з охорони праці.
Для реалізації цих цілей власник створює відповідні служби,що вказані у Типових положеннях про службу з охорони праці НПАОП 0.00-4.35-04.
На підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб
роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового
положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади
з питань нагляду за охороною праці.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції
служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва
особи, які мають відповідну підготовку.
На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для
виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні
спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну
підготовку.
Служба охорони праці підпорядковується безпосередньо
роботодавцю.
Ліквідація служби охорони праці допускається тільки у разі
ліквідації підприємства чи припинення використання найманої праці
фізичною особою.
Організаційна структура СУОП вказана у пункті 5 ДБН А.3.2-2-2009 ,а саме:
2.1 СУОП є підсистемою системи управління будівельним виробництвом, мета якої — створення комплексної системи профілактики небезпечних ситуацій, виробничого травматизму, професійної і загальної захворюваності.
Основні положення функціонування СУОП повинні відповідати вимогам ДСТУ ISO серії 9000 та BSI-OHSAS 18001 [1].
2.2 Сутність СУОП полягає в тому, що профілактика травматизму і професійних захворювань переходить на якісно новий дотравматичний рівень — профілактику небезпечних ситуацій.
2.3 Організаційна структура СУОП базується на існуючій системі управління будівельним виробництвом. Структурна схема СУОП у будівельній організації наведена у додатку В.
Основні цілі функціонування СУОП досягаються встановленням прав, обов’язків, зацікавленості і відповідальності всіх категорій працюючих за дотримання норм і правил охорони праці; організацією ефективної системи навчання; здійсненням безперервного і діючого контролю за станом умов праці на робочих місцях; введенням єдиної методики оцінки ступеня безпеки виробництва і стимулюванням за досягнуті результати.
3 Управління охороною праці в будівельних організаціях забезпечується виконанням комплексу наступних взаємопов’язаних функцій:
— планування діяльності структурних і виробничих підрозділів, функціональних служб по забезпеченню безпеки праці;
— організація виконання планових заходів і робіт по забезпеченню безпеки праці і функціонування СУОП;
— контроль за станом охорони праці і функціонуванням СУОП;
— облік, аналіз, оцінка стану безпеки та охорони праці;
— координація діяльності із забезпечення безпеки і охорони праці;
— стимулювання за досягнуті результати.
2.4 Визначені функції реалізуються керівниками структурних і функціональних підрозділів спільно з фахівцями служби охорони праці будівельних організацій шляхом:
— розробки структури системи управління охороною праці;
— визначення функціональних обов’язків всіх категорій працюючих;
— створення систем:
— контролю за виконанням виробничих процесів і робіт;
— координації діяльності по забезпеченню безпечних умов праці;
— оцінки стану безпеки раці та стимулювання за досягнуті в галузі охорони праці результати.
2.5 Критеріями ефективності функціонування СУОП є:
— поліпшення загальних технічних, санітарно-гігієнічних, психофізіологічних і санітарно-побутових умов праці;
— зростання показників продуктивності, якості, будівельного виробництва за рахунок поліпшення умов і підвищення безпеки праці працюючих;
— поліпшення стану повсякденної профілактичної роботи;
— зниження кількості і рівня небезпеки травмонебезпечних ситуацій і, як наслідок — зниження рівня травматизму і профзахворюваності.
2.6 На підприємствах повинні розроблятись, тиражуватись у необхідній кількості документи з охорони та безпеки праці — правила, регламенти, положення, інструкції та інші документи, що затверджуються роботодавцем в установленому порядку і є чинними у межах даного підприємства.
Ці документи не можуть містити вимоги з охорони та безпеки праці менші ніж ті, що містяться в державних нормативно-правових актах.
2.7 На підприємствах повинні бути створені умови для вивчення нормативно-правових актів з охорони праці, вимоги яких поширюються на даний вид виробничої діяльності. Для цього у кожному виробничому підрозділі підприємства має бути комплект цих документів, який може бути використаний працівниками для самопідготовки.
ДОДАТОК Л
(довідковий)
СТРУКТУРА СИСТЕМИ УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ (СУОП) У БУДІВЕЛЬНІЙ ОРГАНІЗАЦІЇ
№109. Який вид огорожі слід передбачати на робочих місцях,що розташовані на відстані 2м і більше від кордону перепаду по висоті більше ніж на 1.3 м?
Згідно ГОСТ 12.4.059-89: Тип ограждения устанавливают по совокупности характеризуемых свойств, указанных в таблице.
----------------------------T--------------------T------------------+
¦ Характеризуемое свойство ¦ Наименование типа ¦ Обозначение ¦
¦ ¦ ограждения по ха- ¦ типа ограждения ¦
¦ ¦ рактеризуемому ¦ по характеризуе- ¦
¦ ¦ свойству ¦ мому свойству ¦
L---------------------------+--------------------+-------------------
1. Функциональное назначение Защитное Зщ
Страховочное Ст
Сигнальное Сг
2. Место установки относи- Внутреннее Вн
тельно границы рабочего
места вблизи перепада Наружное Нж
по высоте
3. Способ крепления ограж- Опорное Оп
дения к элементам
здания Навесное Нв
Устанавливается следующая структура условного обозначения ограждений.
Х Х Х Х
-T- -T- -T- -T-
¦ ¦ ¦ ¦
L-----+-----+-----+------------- Обозначение типа ограждения по
¦ ¦ ¦ функциональному назначению
¦ ¦ ¦
L-----+-----+------------- Обозначение типа ограждения по
¦ ¦ месту установки относительно
¦ ¦ границы перепада по высоте
¦ ¦
L-----+------------- Обозначение типа ограждения по
¦ способу крепления
¦
L------------- Обозначение настоящего стан-
Дарта
1.Защитные ограждения рассчитывают на прочность и устойчивость к поочередному действию как горизонтальной, так и вертикальной равномерно распределенных нормативных нагрузок 400 Н/м (40 кгс/м), приложенных на поручень.
В местах, предназначенных для пребывания не более двух человек, допускается принимать в качестве нормативной сосредоточенную нагрузку, равную 400 Н (40 кгс), поочередно приложенную как горизонтально, так и вертикально в любом месте по длине поручня.
2.Страховочные ограждения рассчитывают на прочность и устойчивость к действию горизонтальной сосредоточенной нагрузки на менее 700 Н (70 кгс), приложенной в любой точке по высоте ограждения в середине пролета, а страховочные наружные, кроме того, на прочность к действию груза массой 100 кг, падающего с высоты 1 м от уровня рабочего места в середине пролета.
3. Коэффициент надежности по нагрузке для защитного и страховочного ограждения следует принимать 1, 2.
4. Значение величины прогиба поручня защитного ограждения под действием расчетной нагрузки должно быть не более 0,1 м.
5. Высота защитных и страховочных ограждений (расстояние от уровня рабочего места до самой низкой точки верхнего горизонтального элемента) должна быть не менее 1,1 м, сигнальных - от 0,8 до 1,1 м включительно.
6. Расстояние между узлами крепления защитных и страховочных ограждений к устойчивым конструкциям здания или сооружения (длина одной секции ограждения) не должно превышать 6,0 м, сигнальных - допускается до 12,0 м.
7. Расстояние от границы перепада по высоте до ограждения должно быть для:
Защитные внутренние ограждения устанавливают без ограничения расстояния от границы перепада по высоте.
8. Расстояние между горизонтальными элементами в вертикальной плоскости защитного ограждения должно быть не более 0,45 м.
9. Высота бортового элемента защитного ограждения должна быть не менее 0,10 м.
10. Размер ячеи заполнения сетчатых ограждений должен быть не более 0,05 м.
|
ТЕРМИНЫ И ПОЯСНЕНИЯ Ограждение предохрани- Ограждение рабочих мест на высоте и прохо- тельное дов к ним, конструкции которого расположены в вертикальной плоскости, служащие для предотвращения падения человека Ограждение защитное Предохранительное ограждение, служащее для предотвращения непреднамеренного доступа человека к границе перепада по высоте Ограждение страховочное Предохранительное ограждение, обеспечиваю- щее удержание человека при потере им устойчивости вблизи границы перепада по высоте Ограждение сигнальное Предохранительное ограждение, предназначен- ное для обозначения опасной зоны, в преде- лах которой имеется опасность падения с высоты Ограждение внутреннее Предохранительное ограждение, в пределах рабочего места до границы перепада по высоте Ограждение наружное Предохранительное ограждение, устанавливае- мое за пределами рабочего места вблизи границы перепада по высоте Заполнение ограждения Элемент ограждения, расположенный между опорами или вертикальными поверхностями строительных конструкций зданий Ограждение опорное Предохранительное ограждение, имеющее элемент несущей конструкции (опору, раму и т.п.), используемый для навески заполнения Ограждение навесное Предохранительное ограждение, не имеющее несущей конструкции и навешиваемое непо- средственно на строительные конструкции здания СХЕМЫ ОГРАЖДЕНИЙ И ПРИМЕРЫ ИХ ОБОЗНАЧЕНИЙ Защитное внутреннее опорное ограждение (Ограждение Зщ Вн Оп ГОСТ 12.4.059-89) 1 -заполнение; 2 - стойка; 3 - бортовая доска; 4 - плита перекрытия Черт.1 Защитное наружное опорное ограждение (Ограждение Зщ Нж Оп ГОСТ 12.4.059-89) а) крепление за глухую стену б) крепление за оконный проем 1 - заполнение; 2 - стойка; 3 - бортовая доска; 4 - место крепления (к стене или за оконный проем); 5 - стена здания Черт.2 Защитное внутреннее навесное ограждение (Ограждение Зщ Вн Нв ГОСТ 12.4.059-89) 1 -заполнение; 2 - колонна здания; 3 - бортовая доска; 4 - струбцина (хомут); 5 - плита перекрытия; 6 - талреп Черт.3 Страховочное внутреннее навесное ограждение (Ограждение Ст Вн Нв ГОСТ 12.4.059-89) 1 - колонна здания; 2 - заполнение; 3 - хомут; 4 - плита перекрытия Черт.5 Сигнальное внутреннее опорное ограждение (Ограждение Сг Вн Оп ГОСТ 12.4.059-89) |
|
ДБН А.3.2-2-2009
ДОДАТОК П
(довідковий)
ОРІЄНТОВНА СХЕМА УЛАШТУВАННЯ СУЦІЛЬНИХ ЗАХИСНИХ ОГОРОДЖУВАЛЬНИХ СИСТЕМ
а - елементи системної горизонтальної опалубки робочого настилу; б - стояки системної опалубки; в - вертикальні елементи захисної огороджувальної системи; г - елементи огороджувальної системи робочого горизонту; д - елементи кріплення захисної огороджувальної системи до перекриття, розташованого нижче
Список літератури:
А.Навчально-методична література:
1. Вільсон О.Г. «Охорона праці в галузі на прикладі будівництва».Навчальний посібник.2006р.;
2. Губенко В.Д. «Охорона праці в галузі».Конспект лекцій. Харк. нац. акад. міськ. госп-ва – Х.:ХНАМГ:2009– 184 с.;
3. Пчелинцев В. «Охрана труда в ствоительстве».
Б.Навчально-технічна література:
4. Закон України «Про охорону праці» з доповненнями;
5. Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності";
6. ДБН А.3.2-2-2009 «Охорона праці та промислова безпека у будівництві»;
7. ГОСТ 12.4.059-89 «Строительство. Ограждения предохранительные инвентарные»;
9.ГОСТ23407-78 «Ограждения инвентарные строительных площадок и участков производства строительно монтажных работ»;
9. НПАОП 0.00-4.35-04 «Типове положення про службу охорони праці»;;
10.НПАОП 0.00-4.12-05 «Типове положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці»;
11.НПАОП 0.00-8.04-92 «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці»;
12.ГН 3.3.5-8-6.6.1 2002 «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності виробничого середовища,важкості та напруженості праці».