КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ до виконання практичних завд

Работа добавлена на сайт samzan.net:

PAGE 2

ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

до виконання практичних завдань

з дисципліни “Економічний ризик”

для студентів спеціальності “Менеджмент організацій”

денної форми навчання форм навчання

Київ-2011

ПЕРЕДМОВА

При вивченні курсу “Економічний ризик” згідно навчальної програми студенти денної форми навчання виконують комплексне семестрове завдання, а студенти заочноїх форми навчання – контрольну роботу.

Комплексне семестрове завдання (контрольна робота) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного завдання.

Загальні вимоги до виконання та оформлення завдання (роботи) полягають перш за все у самостійному її виконанні. Перед виконанням завдання (роботи) студенти повинні опрацювати поданий методичний посібник та відповідні літературні джерела, що стосуються теми завдання (роботи). Текст завдання (роботи) не повинен дублювати текст підручника або іншого літературного джерела. При необхідності цитування треба робити відповідні посилання.

Робота повинна виконуватися акуратно з дотриманням вимог, що визначаються діючими стандартами та практикою науково-технічної діяльності. Робота виконується на державній мові. Робота може виконуватися друкарським способом, шляхом комп’ютерного набору або у рукописному вигляді. У останньому випадку робота має бути написана розбірливим почерком, чорнилом (пастою) одного кольору — чорного, синього, фіолетового.

Завдання (робота) має бути виконана з одного боку білого паперу формату А4. Робота повинна містити особистий підпис студента та номер його залікової книжки.

Комплексне семестрове завдання (контрольна робота) подається для перевірки викладачу завчасно, у встановлені навчальним планом строки. Студенти, що не подали роботу, до заліку не допускаються.

Курсова робота з курсу “Макроекономіка” виконується у вигляді реферату обсягом від 35 до 45 тис. знаків (20 - 25 стор. машинного тексту). Суттєві зміни зазначених меж небажані.

ХАРАКТЕРИСТИКА РИЗИКІВ І МОЖЛИВИХ ЗБИТКІВ

У ВИРОБНИЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

В стратегічному менеджменті найчастіше розглядаються такі види ризиків:

Економічний ризик стратегічної програми, який інтерпритується, як ризик втрат конкурентної позиції підприємства в наслідок непередбачених змін в економічному середовищі підприємства: при зростанні цін на енергоносії, підвищенні митних тарифів, зростанні процентних ставок за кредити, а також наявності інфляційних процесів в країні.
Політичний ризик – ризик появи збитків або ризик банкрутства підприємства внаслідок змін у державній політиці країни, на території якої знаходиться підприємство.
Виробничий ризик – ризик невиконання обсягів запланованих робіт, підвищення грошових і матеріальних витрат, оплата підвищених відрахунків і податків, витрати через стихійні лиха, тощо.
Фінансовий ризик – ризик, пов’язаний з виконанням фінансових операцій або із складанням фінансових угод. Цей ризик диференціюється на валютний, кредитний, інвестиційний ризик.

Інвестиційна політика підприємства будується у відповідності з цілями підприємства, які можуть бути направленими на різні сфери прикладання капіталу і повинні забезпечити:

досягнення швидких позитивних результатів у виробничій діяльності;
стійке зростання економічних показників, що свідчить про ефективність використання всіх видів ресурсів на підприємстві;
закріплення позицій підприємства на ринку товарів чи послуг;
впровадження системи заходів, що дозволяють підприємству знизити ступінь ризику і запобігти банкрутству.

В умовах ринкових відносин економічний ризик необхідно оцінювати на всіх стадіях виробничого процесу і у різних сферах підприємницької діяльності, таких як:

виробнича сфера;
інвестування;
комерційна (оптово-роздрібна торгівля);
кредитно-банківська діяльність.

Виробничі ризики виникають в процесі науково-дослідних і конструкторських розробок, у виробничій сфері, при транспортуванні та реалізації продукції, при продажу нерухомості, а також консультаційному і інформаційному обслуговуванні.

Виробничі ризики поділяються на такі основні категорії:

технічні ризики, які виникають при проведенні науково-дослідницьких робіт і пов’язані з ймовірністю недосягнення запланованих кінцевих результатів. До появи цього виду ризику приводять такі фактори:

недостатнє фінансування науково-дослідних робіт;
застаріле лабораторно-дослідницьке обладнання;
одержані результати досліджень випереджають технічні і технологічні можливості виробництва, а також випереджають матеріальні можливості споживачів нової продукції (чи послуг).

транспортні ризики, які існують на всіх етапах підприємницької діяльності і виникають при таких ситуаціях:

фірма-постачальник зберігає товар для продажу на своїх складах і несе за нього відповідальність після того, як гроші за товар фірмою одержані, а при транспортуванні товару до покупця ризик на себе приймає покупець;
ризик перекладається на покупця товару при його передачі в обумовленому місті, порту, кораблі;
всі види ризику транспортування покладаються на продавця товару;
за домовленістю фірма-продавець і фірма-покупець не приймають на себе ризик і за таких обставин транспортування товару страхується компаніями за спеціальними угодами.

Ступінь транспортних ризиків може бути зниженим при вірному виборі транспортних засобів, визначенні можливих форсмажорних обставин в тих регіонах, через які здійснюється транспортування товару.

ризики, що виникають у виробничій діяльності, які пов’язані з такими умовами господарювання підприємства:

зниження обсягів виробництва і реалізації продукції внаслідок зниження продуктивності праці, простоїв устаткування і недовикористання виробничих потужностей, втрат робочого часу, відсутності необхідної кількості сировини, підвищення відсотку браку;
зниження цін за якими намічалася реалізація продукції в зв’язку з погіршенням якості продукції, падінням попиту на продукцію або в зв’язку з ціновими реформами;
підвищення матеріальних витрат в зв’язку з перевитратою матеріалів, сировини, енергії і палива;
підвищення транспортних, торгівельних, накладних і побічних витрат;
перевитрати запланованого фонду оплати праці за рахунок перевищення запланованої чисельності працівників або внаслідок більш високої ніж намічено в планах заробітної плати;
сплата підвищених розмірів податків, штрафів і відрахувань;
втрати матеріальних цінностей і грошових засобів внаслідок форсмажорних обставин, шахрайства, рекету.

Аналіз можливих збитків у виробничій діяльності

Втрати (збитки) в підприємницькій діяльності оцінюються: розміром та ймовірністю їх появи. Збитки стосуються матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, втрат часу та спеціальних видів витрат.

Матеріальні збитки мають місце у випадках не передбачених підприємницьким проектом. Маючи оцінку ймовірних витрат по кожному із окремих видів матеріальних ресурсів у вартісному виразі, можна звести його до одного показника.

Трудові збитки являють собою втрати робочого часу, що зумовлені випадковими, непередбачуваними обставинами.

Фінансові втрати мають місце при прямих грошових збитках, які пов’язані з перевитратою грошей, непередбачуваними витратами (штрафами), сплатою додаткових податків, втратою цінних паперів. Фінансові збитки з’являються під час неодержання грошей з тих джерел, звідки вони повинні були надійти. Існують збитки, пов’язані з інфляцією, зміною валютних курсів.

Поряд з безповоротними можуть мати місце тимчасові втрати, зумовлені заморожуванням рахунків, несвоєчасною видачею коштів, відстрочкою виплати боргів.

Втрати часу мають місце, коли процес економічної діяльності йде з запізненням. Пряма оцінка цих витрат вимірюється: годинами, днями, тижнями, місяцями затримки в одержанні запланованого результату.

Спеціальні види збитків проявляються під час нанесення збитків здоров’ю та життю людей, оточуючому середовищу.

Виходячи із загальної оцінки розмірів ймовірних збитків, їх необхідно розподілити на визначальні та другорядні. Якщо має місце один вид, домінуючий за абсолютною величиною чи ймовірністю виникнення при оцінюванні рівня ризику до уваги можна приймати лише цей вид збитків.

СПОСОБИ РОЗВ’ЯЗАННЯ ПРОБЛЕМ РИЗИКУ

У ВИРОБНИЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Більшість теоретичних і практичних підходів щодо кількісного аналізу ризику грунтується на його визначенні в термінах теорії ймовірностей і математичної статистики, теорії корисності. У разі відсутності репрезентативної статистичної інформації використовується суб’єктивна ймовірність, яка визначається за допомогою спеціально-організованих експертних процедур, а також неформалізованої інформації.

Для кількісного аналізу ризику найчастіше використовують такі методи:

метод аналогій;
аналіз чутливості (вразливості);
методи імітаційного моделювання;
аналіз збитків і витрат.

Розглянемо приклад застосування методики аналізу ризику збитків і витрат.

Витрати виробництва в сучасних умовах господарювання поділяються на такі види:

постійні витрати, які не залежать від обсягу виробництва і складаються з накладних витрат, амортизаційних відрахувань, зобов’язань попередніх років, стандартне позначення (Fixed Costs) FC;
зміні витрати, які залежать від обсягу виробництва, причому при відсутності виробництва змінні витрати також відсутні, змінні витрати (Variable Costs) позначаються через VC;
валові витрати (ТС), які складаються із суми постійних та змінних витрат, якщо вказувати залежність витрат від обсягу виробництва (Q), то :

ТС (Q) = FC + VC (Q)

граничні витрати (МС) визначаються як приріст витрат при збільшенні виробництва на одиницю:

МС (Q) = ТС (Q + 1) - ТС (Q) = ТС (Q) - ТС (Q -1)

загальна виручка (ТR) – це сума отримана від реалізації всіх одиниць продукції:

TR = P x Q,

де Р – ціна одиниці виробу;

Q – кількість вироблених одиниць продукції.

гранична виручка (МR) – це зміна загальної виручки при збільшенні обсягу виробництва на одиницю:

МR = d TR / d Q

прибуток підприємства (П) визначається як різниця між сумами загальної виручки та загальних витрат:

П = ТR – ТС

За оптимальний рівень виробництва Q для підприємства приймається той обсяг, при якому прибуток від реалізації максимальний:

П = ТR – ТС max,

або

МR = МС,

тобто виконується умова рівноваги підприємства.

Приклад. Розглядаються варіанти виробництва продукції Х. Для цих цілей необхідно придбати технологічну лінію, термін служби якої 3 роки, а витрати на придбання її становлять 100 тис. грн. Маркетингові дослідження свідчать, що протягом 5 років можна продавати щорічно 19,5 тис. одиниць продукції Х по початковій ціні 6,45 грн. за одиницю. Витрати на заробітну платню при виробництві продукції Х складатимуть 2 грн. за одиницю, інші змінні витрати – 2,4 грн. за одиницю. Постійні витрати – 8 600 грн. за рік. Амортвідрахування – 26 400 грн. Розрахунок капіталовкладень в грн. представлений в таблиці 1.

Таблиця 1

Назва показника	Вартісний вираз показника, грн.
1) Щорічні доходи	19,5 тис. од. х 6,45 грн. = 125 775 грн.
2) Щорічні витрати на зарплату	19,5 тис. од. х 2,0 грн. = 39 000 грн.
3) Інші змінні витрати	19,5 тис. од. х 2,4 грн. = 46 800 грн.
4) Разом (р. 2 + р. 3)	39 000 грн. + 46 800 грн. = 85 800 грн.
5) Різниця між доходами та змінними витратами (р. 1 – р. 4)	125 775 грн. – 85 800 грн. = = 39 975 грн.
Постійні щорічні видатки
6) Відрахування для покриття витрат на придбання обладнання	26 400 грн.
7) Інші постійні відрахування	8 600 грн.
8) Разом (р. 6 + р. 7)	35 000 грн.
9) Різниця між доходами та змінними і постійними витратами (р. 5 – р. 8) (чистий прибуток)	39 975 грн. – 35 000 грн. = 4 975 грн.

Припускається, що на підприємстві ризик пов’язаний:

з ціною;
з кількістю проданих одиниць продукції Х;
витратами на зарплату.

Доходи від продажу продукції Х в залежності від ймовірностей продажу, ціни і обсягу продажу представлені в таблиці 2. А розмір витрат в залежності від ймовірностей продажу і ймовірностей витрат на зарплатню представлені в таблиці 3.

Таблиця 2

Назва показника

Ймовірність

Оптимістична оцінка

р (х) = 0,25

Середня оцінка

р (х) = 0,5

Песимістична оцінка

р (х) = 0,25

Ціна одиниці продукції (грн.)

6,5

6,45

6,4

Кількість одиниць продажу (тис. од.)

19,5

18,5

Доходи від продажу (тис. грн.)

130

125 775

118,4

Таблиця 3

Назва показника	Ймовірність
	Витрат на ЗП	Сумарна
Оптимістична оцінка – 0,25
1) Витрати на ЗП зростають на 3%	0,3	0,075
2) Витрати на ЗП не змінюються	0,6	0,15
3) Витрати на ЗП знижуються на 2%	0,1	0,025
Середня оцінка – 0,5
4) Витрати на ЗП зростають на 3%	0,3	0,15
5) Витрати на ЗП не змінюються	0,6	0,3
6) Витрати на ЗП знижуються на 2%	0,1	0,05
Песимістична оцінка – 0,25
7) Витрати на ЗП зростають на 3%	0,3	0,075
8) Витрати на ЗП не змінюються	0,6	0,15
9) Витрати на ЗП знижуються на 2%	0,1	0,025

Розглянемо чисті щорічні доходи 9-ти варіантів.

Припустимо, що дані однакові для кожного з 5-ти років життя, капіталовкладень, результати розрахунків приведені в таблиці 4.

Таблиця 4

Назва показників

Ймовір-ність

Щорічні доходи, тис. грн.

Щорічні витрати

Щорічний чистий прибуток, тис. грн.

змінні, тис. грн.

постійні тис.грн.

Ціна одиниці продукції Х = 6,5 грн.

Річний обсяг продажу 20 тис.од.

1) Витрати на ЗП зростають на 3%

0,075

130

89,2 =

2х0,03х

20000 + 2,4х2000

5,8

2) Витрати на ЗП не змінюються

0,15

130

7,0

3) Витрати на ЗП зменшуються на 2%

0,025

130

87,2

7,8

Ціна одиниці продукції Х = 6,45 грн.

Річний обсяг продажу 19,5 тис.од.

1) Витрати на ЗП зростають на 3%

0,15

125,775

86,97

3,805

2) Витрати на ЗП не змінюються

0,3

125,775

85,8

4,975

3) Витрати на ЗП зменшуються на 2%

0,05

125,775

85,02

5,755

Ціна одиниці продукції Х = 6,4 грн.

Річний обсяг продажу 18,5 тис.од.

1) Витрати на ЗП зростають на 3%

0,075

118,4

82,51

0,89

2) Витрати на ЗП не змінюються

0,15

118,4

81,4

3) Витрати на ЗП зменшуються на 2%

0,025

118,4

80,65

2,75

Математичне сподівання щорічного чистого прибутку (М (Х)) визначається таким чином:

М (Х) =

М (Х) = 0,075 х 5,8 + 0,15 х 7 + 0,025 х 7,8 + 0,15 х 3,805 + 0,3 х 4,975 + + 0,05 х 5,755 + 0,075 х 0,89 + 0,15 х 2 + 0,025 х 2,75 = 4,468 тис. грн.

Побудуємо графік залежності щорічного прибутку та ймовірності його одержання на основі даних таблиці 5 (див. рисунок 1).

Таблиця 5

Розмір щорічного прибутку, тис. грн.	Ймовірність одержання щорічного прибутку, %
0,89	7,5
2	15
2,75	2,5
3,805	15
4,975	30
5,755	5
5,8	7,5
7	15
7,8	2,5

Ймовір-

ність,% 30

7,5

2,75

0,89 2,0 2,75 3,8 4,9 5,8 7,0 7,8

Прибуток, тис. грн.

Рисунок 1. Полігон розподілу ймовірностей одержання прибутку.

ПРОГНОЗУВАННЯ ПОПИТУ НА ПРОДУКЦІЮ

ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИЗИКУ

В умовах ринкової економіки головним фактором впливу на обсяги виробництва є попит. Обсяг попиту на продукцію виробництва визначається, як загальна кількість продукції, яку бажають придбати споживачі продукції за одиницю часу при визначених умовах (детермінантах попиту). Функція залежності обсягу попиту від основних детермінант має вигляд:

Q = f (Pa, Pb, Pc, …, Pz, I, T, N, W), (1)

де Q – обсяг попиту на товар А;

Ра – ціна товару А;

Pb, Pc, …, Pz – ціни інших товарів;

І – прибуток споживача;

Т – смаки та переваги;

N – кількість споживачів на ринку;

W – інші фактори.

Якщо всі детермінанти попиту вважати фіксованими, за виключенням ціни даного товару, то можна визначити залежність обсягу попиту від ціни: чим вища ціна товару, тим менший обсяг попиту, і навпаки – при низьких цінах більший обсяг попиту.

Q = f (Ра) (2)

В ринкових умовах зв’язок ціни і попиту на продукцію можуть бути представлені у вигляді лінійної функції:

Q = + р, (3)

де Q – обсяг попиту;

р – ціна товару;

, - параметри функції попиту.

Залежність ціни від обсягу попиту можна також представити в вигляді лінійної функції:

Р = а + b x Q (4)

де а, b – параметри функції, що визначаються за допомогою методу найменших квадрантів.

Для знаходження параметрів а і b необхідно скористатися співвідношеннями:

а = а / ; (5)

b = b / ; (6)

де - головний визначник системи нормальних рішень;

а і b – допоміжні визначники, які знаходяться за допомогою рівнянь:

= n x - x (7)

a = x - x Q x (8)

b = n х х Q - x (9)

де n – кількість пар спостережень “ціна - обсяг”.

Після того, як визначені параметри функції попиту а і b, необхідно визначити якою має бути ціна товару, якщо підприємство поставить на ринок певну кількість товару виді А.

Приклад. При визначенні споживчого попиту на свою продукцію менеджерами підприємства проведені експертні опитування. Експертам було запропоновано оцінити можливий обсяг попиту при п’яти різних рівнях цін. Обробка результатів опитування дозволяє визначити ціну товару в залежності від кількості продукції Q, що поставляється на ринок підприємством (Q = 110).

Проведено п’ять пар спостережень “ціна – обсяг попиту” результати представлені в таблиці 6.

Таблиця 6

Ціни та обсяги попиту

Номер спостереження	Ціна одиниці продукції (Р), грн.	Обсяг попиту продукції (Q ), тис. од.
1	226	16
2	248	15
3	270	14
4	292	13
5	314	12

Для спрощення розрахунків складається таблиця 7.

Таблиця 7

Розрахунок коефіцієнтів системи нормальних рівнянь

Номер спо-стереження	Q	Q х Q	Р	Р х Q
1	16	256	226	3616
2	15	225	248	3720
3	14	196	270	3780
4	13	169	292	3796
5	12	144	314	3768
Всього	= 70	= 990	= 1350	= 18680

Розраховуються ,а, b згідно з формулами (7, 8, 9):

= 5 х 990 – 70 х 70 = 4950 – 4900 = 50

а = 1350 х 990 – 18680 х 70 = 1336500 – 1307600 = 28900

b = 5 х 18680 – 70 х 1350 = 93400 – 94500 = - 1100

Визначаються параметри функції попиту за формулами (5) і (6):

а = 28900 / 50 = 578

b = (-1100) / 50 = -22

Рівняння функції попиту визначається за формулою (4) і має вигляд:

Р = 578 – 22 х Q (10)

Після підставлення в рівняння (10) значень Q , що змінюються від 1 тис. од. до 10 тис. од., визначаються рівні цін на продукцію, що поставляється на ринок:

Р1 = 578 – 22 х 1 = 556 грн.

Р2 = 578 – 22 х 2 = 534 грн.

……………………………..

Р10 = 578 – 22 х 10 = 358

Результати розрахунків представляються у вигляді таблиці 8:

Таблиця 8

Зв’язок між обсягом виробництва та ціною за одиницю продукції

Обсяг виробництва, тис. од. (Q)

Ціна одиниці продукції,

грн. (Р)

556

534

512

490

468

446

424

402

380

358

Метод виконання контрольної комплексної роботи студентами є визначення оптимального плану виробництва продукції підприємством в умовах ризику (підприємство функціонує в умовах конкуренції і в ситуації невизначеності в цінах).

При виконанні комплексної контрольної роботи на основі інформації представленої в таблиці 9 “Ціни та обсяги попиту” необхідно визначити параметри функції попиту а та b, а також визначити ціну товару при реалізації на ринку продукції в обсязі Q = 1, 2, 3,…, 10 тис. од. продукції.

Результати прогнозування студентом необхідно представити у вигляді таблиці 8 “Зв’язок між обсягом виробництва та ціною за одиницю продукції”.

Таблиця 9

Ціни та обсяги попиту

Варіант	1	2	3
№ спосте-реження	Ціна товару Р, грн.	Обсяг товару Q, тис. од.	Ціна товару Р, грн.	Обсяг товару Q, тис. од.	Ціна товару Р, грн.	Обсяг товару Q, тис. од.
1	10	12	10	14	110	10
2	20	11	20	13	220	9
3	30	10	30	12	330	8
4	40	9	40	11	440	7
5	50	8	50	10	550	6

Варіант	4	5	6	7	8	9	10
№спост	Р	Q	Р	Q	Р	Q	Р	Q	Р	Q	Р	Q	Р	Q
1	20	26	40	16	20	28	10	36	22	50	370	6	50	11
2	40	24	60	14	30	24	20	34	52	45	310	7	100	10
3	60	22	80	12	40	20	30	32	82	40	250	8	150	9
4	60	20	100	10	50	16	40	30	112	35	190	9	200	8
5	100	18	120	8	60	12	50	28	142	30	130	10	150	7

Варіант для виконання практичної частини обирається студентом згідно з останньою цифрою номера його залікової книжки.

Варіант для виконання реферативної частини контрольної роботи обирається згідно перших двох значень в номері залікової книжки студента. Обсяг реферативної частини роботи не повинен перевищувати 15 сторінок машинописного тексту формату А4.

ТЕМИ РЕФЕРАТІВ З ДИСЦИПЛІНИ “ЕКОНОМІЧНИЙ

РИЗИК І МЕТОДИ ЙОГО ВИМІРЮВАННЯ”

Основні причини виникнення економічного ризику.
Класифікація ризику.
Основні типи ризику.
Об’єктивні і суб’єктивні чинники впливу на ризик.
Призначення аналізу ризику.
Принципи аналізу ризику.
Організація робіт для аналізу ризику.
Аналіз можливих збитків.
Збитки в виробничій діяльності.
Збитки у комерційному підприємництві.
Збитки у фінансовому підприємництві.
Якісний аналіз ризику.
Основні методи кількісного аналізу ризику.
Зони допустимого, критичного та катастрофічного ризику.
Кількісна оцінка ризику в абсолютних величинах.
Кількісна оцінка ризику в відносних величинах.
Оцінка ризику ліквідності за критерієм часу.
Оцінювання ризику ліквідності за інвестиційним портфелем.
Управління портфелем цінних паперів.
Портфельний ризик і норма прибутку цінних паперів.
Ризик цінних паперів.
Кореляція цінних паперів та її застосування при формуванні портфеля цінних паперів.
Структура та види запасів грошових засобів на покриття випадкових витрат.
Управління запасами грошових засобів з урахуванням ризику.
Основні принципи управління ризиком і організація робіт для аналізу ризику.
Використання факторінгу в управлінні економічним ризиком.
Ризик лізінгових операцій.
Вибір оптимальних способів зменшення ризику.
Встановлення оптимального рівня ризику підприємства.
Страхування, як спосіб зниження економічного ризику.
Оцінка доцільності державних, приватних інвестиційних проектів.

ЛІТЕРАТУРА

Ильященко С. Н. «Хозяйственный риск и методы его измерения» Суммы, 1996.
Черкасов В. В. «Деловой риск в предпринимательской деятельности» Киев «Лібра», 1996.
Уткин Э. А. «Риск - менеджмент» М., 1998.
Князевская Н. «Принятие рискованных решений в экономике и бизнесе» Москва «Экспертное бюро», 1998.
Томас Р. «Количественные методы анализа хозяйственной деятельности» М., «Дело и сервис», 1999.
Штефанич Д. А. «Управління підприємницьким ризиком» Тернопіль «Економічна думка», 1999.
Гранатуров В. М., Шевчук О. Б. «Ризики підприємницької діяльності. Проблеми аналізу» К. «Зв’язок», 2000.
Вітлінський В. В., Верченко П. І. «Аналіз, моделювання та управління економічним ризиком», Київ «КНЕУ», 2000.
Клименюк М. М., Брижань І. А. «Управління ризиками в економіці» Київ «Просвіта», 2000.

1. Лабораторная работа 7 ПОМЕХОУСТОЙЧИВОЕ КОДИРОВАНИЕ СИГНАЛОВ 1 ЦЕЛИ РАБОТЫ 1
2. Эффективность использования ресурсов на предприятии Выполн
3. Жазушы баспасын бас~арады т
4. В воздухе стоял запах корицы и свежей выпечки
5. темах и его характеристикой относительно верности или неверности- 1 число звеньев в трофической цепи не п
6. Реферат- Яды вокруг нас
7. В ходе восстания в Петрограде 25 октября 1917г
8. Письменная информация аудитора руководству проверяемого экономического субъекта по результатам проведени
9. а Задача рассеяния- постановка задачи граничное условие амплитуда рассеяния
10. КОНТРОЛЬНАЯ РАБОТА ПО ДИСЦИПЛИНЕРусский язык и культура речи Выполнила-Студентка1
11. РЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Киї
12. ла пересчета мощности при изменении d2 Для какой сети целесообразно последовательное с
13. Історичні умови
14. Решение задач по управленческому учету
15. Ручная дуговая сварка наплавка При ручной дуговой сварке наплавке к параметрам режима сварки относятся
16. html На его территории расположены 9 радиоактивных могильников
17. Кости.html
18. Дипломная работа- Анализ налоговой системы Республики Беларусь
19. Ее алфавит двухуровневые символы которыми оказалось возможным представлять кодировать любую информаци
20. Предметом філософії є- людина і його місце у світі; природа і її закони; суспільноісторичн

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе