Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
15
PAGE 2
ДЕРЖАВНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІНФОРМАЦІЙНО-КОМУНІКАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ
МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
до виконання практичних завдань
з дисципліни “Економічний ризик”
для студентів спеціальності “Менеджмент організацій”
денної форми навчання форм навчання
Київ-2011
ПЕРЕДМОВА
При вивченні курсу “Економічний ризик” згідно навчальної програми студенти денної форми навчання виконують комплексне семестрове завдання, а студенти заочноїх форми навчання – контрольну роботу.
Комплексне семестрове завдання (контрольна робота) виконуються з метою закріплення, поглиблення і узагальнення знань, одержаних студентами за час навчання та їх застосування до комплексного вирішення конкретного завдання.
Загальні вимоги до виконання та оформлення завдання (роботи) полягають перш за все у самостійному її виконанні. Перед виконанням завдання (роботи) студенти повинні опрацювати поданий методичний посібник та відповідні літературні джерела, що стосуються теми завдання (роботи). Текст завдання (роботи) не повинен дублювати текст підручника або іншого літературного джерела. При необхідності цитування треба робити відповідні посилання.
Робота повинна виконуватися акуратно з дотриманням вимог, що визначаються діючими стандартами та практикою науково-технічної діяльності. Робота виконується на державній мові. Робота може виконуватися друкарським способом, шляхом комп’ютерного набору або у рукописному вигляді. У останньому випадку робота має бути написана розбірливим почерком, чорнилом (пастою) одного кольору — чорного, синього, фіолетового.
Завдання (робота) має бути виконана з одного боку білого паперу формату А4. Робота повинна містити особистий підпис студента та номер його залікової книжки.
Комплексне семестрове завдання (контрольна робота) подається для перевірки викладачу завчасно, у встановлені навчальним планом строки. Студенти, що не подали роботу, до заліку не допускаються.
Курсова робота з курсу “Макроекономіка” виконується у вигляді реферату обсягом від 35 до 45 тис. знаків (20 - 25 стор. машинного тексту). Суттєві зміни зазначених меж небажані.
У ВИРОБНИЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
В стратегічному менеджменті найчастіше розглядаються такі види ризиків:
Інвестиційна політика підприємства будується у відповідності з цілями підприємства, які можуть бути направленими на різні сфери прикладання капіталу і повинні забезпечити:
В умовах ринкових відносин економічний ризик необхідно оцінювати на всіх стадіях виробничого процесу і у різних сферах підприємницької діяльності, таких як:
Виробничі ризики виникають в процесі науково-дослідних і конструкторських розробок, у виробничій сфері, при транспортуванні та реалізації продукції, при продажу нерухомості, а також консультаційному і інформаційному обслуговуванні.
Виробничі ризики поділяються на такі основні категорії:
Ступінь транспортних ризиків може бути зниженим при вірному виборі транспортних засобів, визначенні можливих форсмажорних обставин в тих регіонах, через які здійснюється транспортування товару.
Аналіз можливих збитків у виробничій діяльності
Втрати (збитки) в підприємницькій діяльності оцінюються: розміром та ймовірністю їх появи. Збитки стосуються матеріальних, трудових і фінансових ресурсів, втрат часу та спеціальних видів витрат.
Матеріальні збитки мають місце у випадках не передбачених підприємницьким проектом. Маючи оцінку ймовірних витрат по кожному із окремих видів матеріальних ресурсів у вартісному виразі, можна звести його до одного показника.
Трудові збитки являють собою втрати робочого часу, що зумовлені випадковими, непередбачуваними обставинами.
Фінансові втрати мають місце при прямих грошових збитках, які пов’язані з перевитратою грошей, непередбачуваними витратами (штрафами), сплатою додаткових податків, втратою цінних паперів. Фінансові збитки з’являються під час неодержання грошей з тих джерел, звідки вони повинні були надійти. Існують збитки, пов’язані з інфляцією, зміною валютних курсів.
Поряд з безповоротними можуть мати місце тимчасові втрати, зумовлені заморожуванням рахунків, несвоєчасною видачею коштів, відстрочкою виплати боргів.
Втрати часу мають місце, коли процес економічної діяльності йде з запізненням. Пряма оцінка цих витрат вимірюється: годинами, днями, тижнями, місяцями затримки в одержанні запланованого результату.
Спеціальні види збитків проявляються під час нанесення збитків здоров’ю та життю людей, оточуючому середовищу.
Виходячи із загальної оцінки розмірів ймовірних збитків, їх необхідно розподілити на визначальні та другорядні. Якщо має місце один вид, домінуючий за абсолютною величиною чи ймовірністю виникнення при оцінюванні рівня ризику до уваги можна приймати лише цей вид збитків.
У ВИРОБНИЧІЙ ДІЯЛЬНОСТІ
Більшість теоретичних і практичних підходів щодо кількісного аналізу ризику грунтується на його визначенні в термінах теорії ймовірностей і математичної статистики, теорії корисності. У разі відсутності репрезентативної статистичної інформації використовується суб’єктивна ймовірність, яка визначається за допомогою спеціально-організованих експертних процедур, а також неформалізованої інформації.
Для кількісного аналізу ризику найчастіше використовують такі методи:
Розглянемо приклад застосування методики аналізу ризику збитків і витрат.
Витрати виробництва в сучасних умовах господарювання поділяються на такі види:
ТС (Q) = FC + VC (Q)
МС (Q) = ТС (Q + 1) - ТС (Q) = ТС (Q) - ТС (Q -1)
TR = P x Q,
де Р – ціна одиниці виробу;
Q – кількість вироблених одиниць продукції.
МR = d TR / d Q
П = ТR – ТС
За оптимальний рівень виробництва Q для підприємства приймається той обсяг, при якому прибуток від реалізації максимальний:
П = ТR – ТС max,
або
МR = МС,
тобто виконується умова рівноваги підприємства.
Приклад. Розглядаються варіанти виробництва продукції Х. Для цих цілей необхідно придбати технологічну лінію, термін служби якої 3 роки, а витрати на придбання її становлять 100 тис. грн. Маркетингові дослідження свідчать, що протягом 5 років можна продавати щорічно 19,5 тис. одиниць продукції Х по початковій ціні 6,45 грн. за одиницю. Витрати на заробітну платню при виробництві продукції Х складатимуть 2 грн. за одиницю, інші змінні витрати – 2,4 грн. за одиницю. Постійні витрати – 8 600 грн. за рік. Амортвідрахування – 26 400 грн. Розрахунок капіталовкладень в грн. представлений в таблиці 1.
Таблиця 1
|
Назва показника |
Вартісний вираз показника, грн. |
|
1) Щорічні доходи |
19,5 тис. од. х 6,45 грн. = 125 775 грн. |
|
2) Щорічні витрати на зарплату |
19,5 тис. од. х 2,0 грн. = 39 000 грн. |
|
3) Інші змінні витрати |
19,5 тис. од. х 2,4 грн. = 46 800 грн. |
|
4) Разом (р. 2 + р. 3) |
39 000 грн. + 46 800 грн. = 85 800 грн. |
|
5) Різниця між доходами та змінними витратами (р. 1 – р. 4) |
125 775 грн. – 85 800 грн. = = 39 975 грн. |
|
Постійні щорічні видатки |
|
|
6) Відрахування для покриття витрат на придбання обладнання |
26 400 грн. |
|
7) Інші постійні відрахування |
8 600 грн. |
|
8) Разом (р. 6 + р. 7) |
35 000 грн. |
|
9) Різниця між доходами та змінними і постійними витратами (р. 5 – р. 8) (чистий прибуток) |
39 975 грн. – 35 000 грн. = 4 975 грн. |
Припускається, що на підприємстві ризик пов’язаний:
Доходи від продажу продукції Х в залежності від ймовірностей продажу, ціни і обсягу продажу представлені в таблиці 2. А розмір витрат в залежності від ймовірностей продажу і ймовірностей витрат на зарплатню представлені в таблиці 3.
Таблиця 2
|
Назва показника |
Ймовірність |
||
|
Оптимістична оцінка р (х) = 0,25 |
Середня оцінка р (х) = 0,5 |
Песимістична оцінка р (х) = 0,25 |
|
|
Ціна одиниці продукції (грн.) |
6,5 |
6,45 |
6,4 |
|
Кількість одиниць продажу (тис. од.) |
20 |
19,5 |
18,5 |
|
Доходи від продажу (тис. грн.) |
130 |
125 775 |
118,4 |
Таблиця 3
|
Назва показника |
Ймовірність |
|
|
Витрат на ЗП |
Сумарна |
|
|
Оптимістична оцінка – 0,25 |
||
|
1) Витрати на ЗП зростають на 3% |
0,3 |
0,075 |
|
2) Витрати на ЗП не змінюються |
0,6 |
0,15 |
|
3) Витрати на ЗП знижуються на 2% |
0,1 |
0,025 |
|
Середня оцінка – 0,5 |
||
|
4) Витрати на ЗП зростають на 3% |
0,3 |
0,15 |
|
5) Витрати на ЗП не змінюються |
0,6 |
0,3 |
|
6) Витрати на ЗП знижуються на 2% |
0,1 |
0,05 |
|
Песимістична оцінка – 0,25 |
||
|
7) Витрати на ЗП зростають на 3% |
0,3 |
0,075 |
|
8) Витрати на ЗП не змінюються |
0,6 |
0,15 |
|
9) Витрати на ЗП знижуються на 2% |
0,1 |
0,025 |
Розглянемо чисті щорічні доходи 9-ти варіантів.
Припустимо, що дані однакові для кожного з 5-ти років життя, капіталовкладень, результати розрахунків приведені в таблиці 4.
Таблиця 4
|
Назва показників |
Ймовір-ність |
Щорічні доходи, тис. грн. |
Щорічні витрати |
Щорічний чистий прибуток, тис. грн. |
|
|
змінні, тис. грн. |
постійні тис.грн. |
||||
|
Ціна одиниці продукції Х = 6,5 грн. Річний обсяг продажу 20 тис.од. |
|||||
|
1) Витрати на ЗП зростають на 3% |
0,075 |
130 |
89,2 = 2х0,03х 20000 + 2,4х2000 |
35 |
5,8 |
|
2) Витрати на ЗП не змінюються |
0,15 |
130 |
88 |
35 |
7,0 |
|
3) Витрати на ЗП зменшуються на 2% |
0,025 |
130 |
87,2 |
35 |
7,8 |
|
Ціна одиниці продукції Х = 6,45 грн. Річний обсяг продажу 19,5 тис.од. |
|||||
|
1) Витрати на ЗП зростають на 3% |
0,15 |
125,775 |
86,97 |
35 |
3,805 |
|
2) Витрати на ЗП не змінюються |
0,3 |
125,775 |
85,8 |
35 |
4,975 |
|
3) Витрати на ЗП зменшуються на 2% |
0,05 |
125,775 |
85,02 |
35 |
5,755 |
|
Ціна одиниці продукції Х = 6,4 грн. Річний обсяг продажу 18,5 тис.од. |
|||||
|
1) Витрати на ЗП зростають на 3% |
0,075 |
118,4 |
82,51 |
35 |
0,89 |
|
2) Витрати на ЗП не змінюються |
0,15 |
118,4 |
81,4 |
35 |
20 |
|
3) Витрати на ЗП зменшуються на 2% |
0,025 |
118,4 |
80,65 |
35 |
2,75 |
Математичне сподівання щорічного чистого прибутку (М (Х)) визначається таким чином:
М (Х) =
М (Х) = 0,075 х 5,8 + 0,15 х 7 + 0,025 х 7,8 + 0,15 х 3,805 + 0,3 х 4,975 + + 0,05 х 5,755 + 0,075 х 0,89 + 0,15 х 2 + 0,025 х 2,75 = 4,468 тис. грн.
Побудуємо графік залежності щорічного прибутку та ймовірності його одержання на основі даних таблиці 5 (див. рисунок 1).
Таблиця 5
|
Розмір щорічного прибутку, тис. грн. |
Ймовірність одержання щорічного прибутку, % |
|
0,89 |
7,5 |
|
2 |
15 |
|
2,75 |
2,5 |
|
3,805 |
15 |
|
4,975 |
30 |
|
5,755 |
5 |
|
5,8 |
7,5 |
|
7 |
15 |
|
7,8 |
2,5 |
|
Ймовір- ність,% 30 15
7,5
2,75 |
||||||||||||||
0,89 2,0 2,75 3,8 4,9 5,8 7,0 7,8
Прибуток, тис. грн.
Рисунок 1. Полігон розподілу ймовірностей одержання прибутку.
ПІДПРИЄМСТВА В УМОВАХ РИЗИКУ
В умовах ринкової економіки головним фактором впливу на обсяги виробництва є попит. Обсяг попиту на продукцію виробництва визначається, як загальна кількість продукції, яку бажають придбати споживачі продукції за одиницю часу при визначених умовах (детермінантах попиту). Функція залежності обсягу попиту від основних детермінант має вигляд:
Q = f (Pa, Pb, Pc, …, Pz, I, T, N, W), (1)
де Q – обсяг попиту на товар А;
Ра – ціна товару А;
Pb, Pc, …, Pz – ціни інших товарів;
І – прибуток споживача;
Т – смаки та переваги;
N – кількість споживачів на ринку;
W – інші фактори.
Якщо всі детермінанти попиту вважати фіксованими, за виключенням ціни даного товару, то можна визначити залежність обсягу попиту від ціни: чим вища ціна товару, тим менший обсяг попиту, і навпаки – при низьких цінах більший обсяг попиту.
_
Q = f (Ра) (2)
В ринкових умовах зв’язок ціни і попиту на продукцію можуть бути представлені у вигляді лінійної функції:
Q = + р, (3)
де Q – обсяг попиту;
р – ціна товару;
, - параметри функції попиту.
Залежність ціни від обсягу попиту можна також представити в вигляді лінійної функції:
Р = а + b x Q (4)
де а, b – параметри функції, що визначаються за допомогою методу найменших квадрантів.
Для знаходження параметрів а і b необхідно скористатися співвідношеннями:
а = а / ; (5)
b = b / ; (6)
де - головний визначник системи нормальних рішень;
а і b – допоміжні визначники, які знаходяться за допомогою рівнянь:
= n x - x (7)
a = x - x Q x (8)
b = n х х Q - x (9)
де n – кількість пар спостережень “ціна - обсяг”.
Після того, як визначені параметри функції попиту а і b, необхідно визначити якою має бути ціна товару, якщо підприємство поставить на ринок певну кількість товару виді А.
Приклад. При визначенні споживчого попиту на свою продукцію менеджерами підприємства проведені експертні опитування. Експертам було запропоновано оцінити можливий обсяг попиту при п’яти різних рівнях цін. Обробка результатів опитування дозволяє визначити ціну товару в залежності від кількості продукції Q, що поставляється на ринок підприємством (Q = 110).
Проведено п’ять пар спостережень “ціна – обсяг попиту” результати представлені в таблиці 6.
Таблиця 6
Ціни та обсяги попиту
|
Номер спостереження |
Ціна одиниці продукції (Р), грн. |
Обсяг попиту продукції (Q ), тис. од. |
|
1 |
226 |
16 |
|
2 |
248 |
15 |
|
3 |
270 |
14 |
|
4 |
292 |
13 |
|
5 |
314 |
12 |
Для спрощення розрахунків складається таблиця 7.
Таблиця 7
Розрахунок коефіцієнтів системи нормальних рівнянь
|
Номер спо-стереження |
Q |
Q х Q |
Р |
Р х Q |
|
1 |
16 |
256 |
226 |
3616 |
|
2 |
15 |
225 |
248 |
3720 |
|
3 |
14 |
196 |
270 |
3780 |
|
4 |
13 |
169 |
292 |
3796 |
|
5 |
12 |
144 |
314 |
3768 |
|
Всього |
= 70 |
= 990 |
= 1350 |
= 18680 |
Розраховуються ,а, b згідно з формулами (7, 8, 9):
= 5 х 990 – 70 х 70 = 4950 – 4900 = 50
а = 1350 х 990 – 18680 х 70 = 1336500 – 1307600 = 28900
b = 5 х 18680 – 70 х 1350 = 93400 – 94500 = - 1100
Визначаються параметри функції попиту за формулами (5) і (6):
а = 28900 / 50 = 578
b = (-1100) / 50 = -22
Рівняння функції попиту визначається за формулою (4) і має вигляд:
Р = 578 – 22 х Q (10)
Після підставлення в рівняння (10) значень Q , що змінюються від 1 тис. од. до 10 тис. од., визначаються рівні цін на продукцію, що поставляється на ринок:
Р1 = 578 – 22 х 1 = 556 грн.
Р2 = 578 – 22 х 2 = 534 грн.
……………………………..
Р10 = 578 – 22 х 10 = 358
Результати розрахунків представляються у вигляді таблиці 8:
Таблиця 8
Зв’язок між обсягом виробництва та ціною за одиницю продукції
|
Обсяг виробництва, тис. од. (Q) |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|
Ціна одиниці продукції, грн. (Р) |
556 |
534 |
512 |
490 |
468 |
446 |
424 |
402 |
380 |
358 |
Метод виконання контрольної комплексної роботи студентами є визначення оптимального плану виробництва продукції підприємством в умовах ризику (підприємство функціонує в умовах конкуренції і в ситуації невизначеності в цінах).
При виконанні комплексної контрольної роботи на основі інформації представленої в таблиці 9 “Ціни та обсяги попиту” необхідно визначити параметри функції попиту а та b, а також визначити ціну товару при реалізації на ринку продукції в обсязі Q = 1, 2, 3,…, 10 тис. од. продукції.
Результати прогнозування студентом необхідно представити у вигляді таблиці 8 “Зв’язок між обсягом виробництва та ціною за одиницю продукції”.
Таблиця 9
Ціни та обсяги попиту
|
Варіант |
1 |
2 |
3 |
|||
|
№ спосте-реження |
Ціна товару Р, грн. |
Обсяг товару Q, тис. од. |
Ціна товару Р, грн. |
Обсяг товару Q, тис. од. |
Ціна товару Р, грн. |
Обсяг товару Q, тис. од. |
|
1 |
10 |
12 |
10 |
14 |
110 |
10 |
|
2 |
20 |
11 |
20 |
13 |
220 |
9 |
|
3 |
30 |
10 |
30 |
12 |
330 |
8 |
|
4 |
40 |
9 |
40 |
11 |
440 |
7 |
|
5 |
50 |
8 |
50 |
10 |
550 |
6 |
|
Варіант |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
10 |
|||||||
|
№спост |
Р |
Q |
Р |
Q |
Р |
Q |
Р |
Q |
Р |
Q |
Р |
Q |
Р |
Q |
|
1 |
20 |
26 |
40 |
16 |
20 |
28 |
10 |
36 |
22 |
50 |
370 |
6 |
50 |
11 |
|
2 |
40 |
24 |
60 |
14 |
30 |
24 |
20 |
34 |
52 |
45 |
310 |
7 |
100 |
10 |
|
3 |
60 |
22 |
80 |
12 |
40 |
20 |
30 |
32 |
82 |
40 |
250 |
8 |
150 |
9 |
|
4 |
60 |
20 |
100 |
10 |
50 |
16 |
40 |
30 |
112 |
35 |
190 |
9 |
200 |
8 |
|
5 |
100 |
18 |
120 |
8 |
60 |
12 |
50 |
28 |
142 |
30 |
130 |
10 |
150 |
7 |
Варіант для виконання практичної частини обирається студентом згідно з останньою цифрою номера його залікової книжки.
Варіант для виконання реферативної частини контрольної роботи обирається згідно перших двох значень в номері залікової книжки студента. Обсяг реферативної частини роботи не повинен перевищувати 15 сторінок машинописного тексту формату А4.
РИЗИК І МЕТОДИ ЙОГО ВИМІРЮВАННЯ”
ЛІТЕРАТУРА