Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Нові технології в будівництві
Віддаючи належне традиційних способів зведення будівель з цегли та дерева, ринок будівельних матеріалів і послуг пропонує приватному забудовнику нові технології в будівництві, що дозволяють зводити будинки швидше, дешевше, з мінімальними трудовитратами і, що особливо актуально, - з максимальним теплозберігаючим ефектом.
Серед різноманіття пропонованих альтернативних рішень можна виділити чотири групи технологій:
незнімна опалубка;
переставна модульна опалубка;
будівництво з ЗD-панелей;
каркасне будівництво.
Незнімна опалубка
Її сенс полягає в тому, що в конструкції стін несучі функції покладаються на монолітний залізобетон, а опалубкою для нього служать блоки, плити або панелі з більш легких матеріалів, які після затвердіння бетону не видаляються, а залишаються в товщі стіни, виконуючи формотворні і теплоізоляційні функції. Опалубні елементи виставляються у відповідності з проектом і з'єднуються між собою за допомогою спеціальних кріплень, після чого в утворену порожнину закладається арматура і заливається бетон. У світі розроблено кілька технологій незнімної опалубки. Найбільш відома в Україні незнімна опалубка з порожнистих пінополістирольних блоків, наприклад, технологія «Термодім». Існує опалубка з пінополістирольних панелей високої щільності з арматурним каркасом. Поряд з пінополістирольної, у світі широке . поширення отримала і деревно-цементна незнімна опалубка, виконана у вигляді блоків і плит. Для виробництва опалубних елементів використовується тирса хвойних порід з відходів деревообробної промисловості й цемент.
Переставна опалубка
ТІСЕ - «Технологія індивідуального будівництва та екологія» - була розроблена в Росії на початку 90-х років винахідником Р. Н. Яковлєвим як «народна технологія», тобто доступна більшості. Вона передбачає зведення будинку самостійно, без застосування найманої робочої сили.
Стіни зводяться з допомогою модулів, які представляють собою переставную опалубку, дозволяє формувати безпосередньо на стіні, без підстилаючого розчину, пустотілі блоки з цементно-піщаної суміші з невеликою кількістю води. Для зведення фундаментів автором технології ТІСЕ розроблена конструкція ручного бура, що дозволяє отримати пальовий фундамент підвищеної міцності.
ЗD-панелі
Ідея даного способу будівництва народилася в Америці, отримала розвиток в Європі, але в Україну прийшла з Росії, де популяризується під торговою маркою «Російська стіна». Технологія об'єднує принципи каркасно-панельного і монолітного домобудівництва. Каркас будівлі збирається з елементів заводської готовності - пінополістирольних панелей в обплетенні з двох паралельних зварних арматурних сіток, сполучених діагональними стрижнями з оцинкованої або нержавіючої дроту. Стрижні приварюються під кутом до сіток і «прошивають» пінополістирольну плиту, утворюючи з сітками просторову конструкцію (звідси назва - 3D-панелі). Після установки панелей їх з обох боків покривають шаром бетону, який утворює суцільну монолітну оболонку. На українському ринку присутні принаймні дві подібні технології відрізняються деякими деталями в конструкції арматурного каркаса.
Каркасна технологія
Каркасні технології надзвичайно популярні в усьому світі, але мало освоєні вітчизняними забудовниками.
Особливістю каркасного будинку є поділ несучої і захисної функцій конструкції. Перша покладається на каркас - жорсткий каркас, що складається з вертикальних стійок, горизонтальних балок і діагональних розкосів, що передають навантаження від стін і покрівлі на фундамент. Каркас може бути дерев'яним або металевим. Стіни виконують тільки захисну функцію і несуть навантаження від власної ваги, що дає можливість використовувати при їх зведенні різноманітні легкі матеріали та значно зменшити навантаження на фундамент. Найбільш простий варіант каркасного будинку, що зводиться за каркасно-ра-мочно технології. Збірка всіх елементів будівлі - каркаса і стінового заповнення - відбувається безпосередньо на будмайданчику. Готовий каркас зовні облицьовують вологостійкої OSB плитою. Порожнечі між елементами каркаса заповнюють теплоізоляційним матеріалом. Щоб утеплювач всередині каркасної конструкції завжди залишався сухим, з зовнішньої сторони його захищають від атмосферної вологи і вітру спеціальною плівкою, не перешкоджає виходу залишкового водяної пари, що міститься в порах утеплювача. Щоб утеплювач не потрапив водяна пара, що утворюється в приміщенні, зсередини його закривають пароізоляційною плівкою. Зовні стіни облицьовуються фасадною штукатуркою, обшивають сайдингом, відбуваються облицювальною цеглою та ін., зсередини - найчастіше гіпсокартоном. Більш досконалий варіант каркасного будинку - каркасно-панельний. Житлове будівництво за цією технологією засноване на заводському виготовленні багатошарових стінових панелей (конструкція яких включає утеплювач, гідро - і пароизоляцион-ві плівки, комунікації, віконні та дверні отвори і т. д.) з подальшим складанням будинку на будівельному майданчику.
Важливою особливістю каркасної технології є можливість використання, поряд з пінополістиролом і мінеральною ватою, целюлозного утеплювача, поки мало поширений в Україні. Утеплювач на 81% із вторинної целюлози (переробленої макулатури), 12% становить безпечний антисептик і 7% - антипірен. Завдяки такому складові матеріал є недорогим, екологічно чистим, стійким до біологічного ураження і впливу вогню.
Утеплювач наносять або способом сухої задування (засипають всередину стінового каркасу), або шляхом вологого напилення. І в тому, і в іншому випадку утеплювач щільно заповнює порожнечі, забезпечуючи необхідний опір теплопередачі стінової конструкції (відповідно 2,5 і 2,7 м2К/Вт, при товщині шару 10 см). Стіна площею 10 м2 утеплюється «сухим» способом за 40 хв, «вологим» - за 30 хв.