Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 3. Капітал. Виробничі фонди та нематеріальні ресурси
Основні фонди це – засоби праці, які неодноразово беруть беруть участь у виробничому процесі, не змінюючи при цьому своєї первинної форми, їх вартість переноситься на вартість готової продукції, частинами в міру зношення, шляхом амортизаційних відрахувань.
За функціональним призначенням, основні фонди поділяються на виробничі та не виробничі.
До виробничих належать:
До не виробничих:
Оскільки не виробничі фонди не беруть участь у виробничому процесі, то їх вартість не переноситься на вартість готової продукції,їх зношення відшкодовуються за рахунок бюджетних або інших асигнувань.
В залежності від участі у процесі виробництва, тобто від ступеня їх впливу на предмет праці, основні фонди поділяються на активну і пасивну частини.
До активної частини, належать, робочі машини і механізми, транспорті засоби, числові машини і устаткування, технологічні лінії, виробничі інструменти, інвентар, до пасивної будівлі, споруди.
До основних фондів підприємства не належать і вважаються іх оборотними засобами:
Оцінка вартості основних фондів використовують такі види оцінювання:
Первісна вартість основних фондів – це їх вартість на момент введення в дію, визначаються за формулою: = + + + – первісна вартість основних фондів. – вартість придбання основних фондів. – вартість доставки основних фондів. – вартість монтажу основних фондів. – інші витрати, пов’язані з придбанням основних фондів (митні збори, комісійні посередники).
Якщо вартість основних засобів значно відрізняється (на 10% і більше) від їх реальної вартості на дату балансу, то підприємство, має їх переоцінити, при цьому виникає поняття відновної вартості (переоцінення) – це вартість їх відтворення в умовах і цінах, що склалися, вона враховує такі самі витрати, що й первісна вартість, але за сучасними цінами, визначається за формулою: – вартість відновлення. – індекс переоцінки, який визначається діленням справедливої вартості об’єкта, що переоцінюється на його залишкову вартість.
Залишкова вартість основних фондів – виникає у процесі їх експлуатації і характеризує реальну існуючу їх вартість , що ще не перенесено на вартість готової продукції, розраховується за формулою: = + – вартість залишкова. – вартість первинна. – вартість зношення (амортизаційні відрахування).
Ліквідною називається вартість основних фондів після завершення терміну її експлуатації.
Середньорічну вартість основних фондів підприємства розраховується за формулою: = + - . – вартість середньорічна. – вартість основних фондів на початок періоду. – вартість фонду, що вводиться протягом року. – вартість основних фондів, виведених із експлуатації у звітному році
Наявність і рух основних фондів у Б.О. відображається щомісяця. Вартість основних фондів на кінець розрахункового періоду визначається за формулою: = + - – вартість кінцева. – вартість поточна, початкова.
Основні засоби, що беруть участь в процесі виробництва поступово втрачають первісні характеристики, через зношення.
Під зношенням основних фондів розуміється втрата їх вартості, існують два види зношення:
Для усунення зношення, застосовують різні форми відтворення основних фондів: ремонт або модернізація. Існує два види ремонтів:
За масштабами капітальний ремонт значніше від поточного та потребує більше витрат, часу і коштів.
Просте відтворення основних фондів , забезпечується амортизаційними відрахуваннями.
Амортизація – це процес перенесення вартості основних фондів на вартість готової продукції частинами з метою готової продукції частинами з метою її повного відшкодування.
На витрати підприємства амортизації підлягають витрати, пов’язані з придбанням і введенням в експлуатацію основних фондів самостійним виготовленням основних фондів реконструкцією , модернізацією основних фондів та проведення капітальних ремонтів. Повна сума амортизаційних відрахувань за нормативний термін їх використання, складається із суми первісної вартості та витрат на підтримку їх в робочому стані.
А = + + – вартість капітального ремонту.
– вартість модернізована.
Балансову вартість основних фондів на момент ведення їх експлуатації, містить повну суму, амортизаційних відрахувань, нарахування амортизації, здійснюється протягом терміну корисної експлуатації основного фонду і призупиняється на період його реконструкції, його модернізації, добудови або консервації.
Щорічна сума амортизаційних відрахувань визначається діленням повної суми амортизаційних відрахувань на нормативний термін служби основних фондів:
= .
– нормативний термін, служби основних фондів.
Сума амортизаційних відрахувань на підприємстві визначається за допомогою, річних норм амортизації.
Річна норма амортизації – це відношення річної суми амортизації до балансової вартості основних фондів, виражена у відсотках.
=
– вартість балансова основних фондів.
– вартість ліквідна.
За бухгалтерським обліком нарахування амортизації, здійснюється щомісяця, місячну суму амортизацій визначають діленням річної суми амортизації на 12.
В Україні механізм нарахування амортизації для податкового обліку, визначається Податковим Кодексом України. Згідно з цим кодексом, застосовують три методи амортизаційних нарахувань:
Річні норми амортизаційного відрахування встановлюються у відсотках до балансової вартості кожної із 4-х груп основних фондів на початок звітного періоду.
Підприємство може, самостійно приймати рішення про застосування прискореної амортизації до третьої групи, основних фондів, за нормами в розрахунку на календарний рік:
Відповідно до положення ПСБО № 7, який має назву основні засоби суб’єктів господарювання, можуть нараховувати амортизацію за такими методами: прямолінійний або рівномірного списання:
Річну суму амортизаційних відрахувань визначають за формулою:
= .
= , де - залишкова вартість амортизації.
= () R.
На підприємствах обчислюємо значну кількість показників використання основних фондів, вони поділяються на дві групи:
Узагальненими називають показники, які використовуються на всіх рівнях економіки, галузі підприємства.
= .
= . =
=
=
Розширення відтворення основних фондів, передбачає збільшення обсягів виробництва и передбачає:
Виробнича потужність – це максимально можливий обсяг випуску продукції за певний період.
Нематеріальні ресурси – це складова потенціалу підприємства,здатна забезпечувати економічну корисність протягом тривалого періоду, для цієї складової характерні відсутність матеріальної основи невизначеність розмірів майбутнього прибутку від її використання.
Складові нематеріальних ресурсів:
Серед об’єктів промисловості, важливу роль відіграють вироби.
Винаходи – це результат творчої діяльності людини в будь-якій технології, що позначили достатньою новизною і дає позитивний ефект при його застосуванні.
Ноу – хау - це значення або досвід, технологічного управлінського, комерційного, фінансового, або іншого характеру, що можуть бути практично використані, науково досліджені у виготовленні та реалізації конкурентно спроможної продукції, забезпечуючи їх власникові певні переваги.
Гудвіл – це основний капітал підприємства або фірми здатний прискорити додаткова прибутки, завдяки підвищеній конкуренто спроможності з використанням іміджу, досвіду, ділових зв’язків, престижу товарних знаків, постійної клієнтури, прихильності споживачів.