Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Приклад рішення практичного завдання:
Умова: Никитенко в березні 2004 року продав Кошелеву за нотаріально-посвідченим договором житловий будинок, власником якого він був. Ще в січні місяці Микитенко письмово повідомив про намір продати будинок свою дочку, яка була власницею 1/4 частини будинку. Дочка (Киктєєва) у червні 2004 року подала в суд позов про визнання договору купівлі-продажу недійсним і визнання за нею права власності на 1/4 частину житлового будинку, успадкованого нею в 2000 р. після смерті матері шляхом фактичного вступу в володіння спадщиною. Крім того, позивачка також стверджувала, що при укладенні договору купівлі-продажу було порушено її переважне право купівлі частки в спільній власності.
Районний суд визнав за Киктєєвою право власності на 1/4 частину житлового будинку, а договір купівлі-продажу визнав недійсним в цілому. Суд також зазначив, що позивачка має право переважної купівлі частки у праві спільної часткової власності на житловий будинок, але може його здійснити тільки після реєстрації за нею 1/4 частини будинку.
Чи правильне рішення виніс суд?
Рішення: Аналіз умов завдання дає підстави визнати, що для його вирішення необхідно вивчити теми "Правочини", "Право спільної власності", "Спадкове право" і, насамперед, розглянути питання про право привілейованої купівлі частки в спільній власності (ст. 362 ЦК України).
Як витікає з умов завдання, спірний житловий будинок був спільною власністю подружжя Никитенко. Після смерті матері в 2000 році Киктєєва набула права власності на 1/4 частину житлового будинку, тому її батько міг продати тільки 3/4 частини дому, що належала йому.
Оскільки батько продав весь будинок, то договір купівлі-продажу щодо 1/4 його частини, яка належить позивачці, є недійсним, тому що порушує її право власності. Висновок суду відносно того, що Киктєєва не вправі здійснити своє переважне право купівлі частки у праві спільної власності тому, що не зареєструвала право власності на 1/4 частину дому, безпідставний. Відповідно до ч.5 ст.1268 ЦК прийнята спадщина признається належною спадкоємцю з часу відкриття спадщини. Отже, Киктєєва, прийнявши спадщину, стала власницею 1/4 будинку 2000 році, тому на момент укладення договору купівлі-продажу перед відповідачами вона, як співвласниця, мала переважне право купівлі частки у праві спільної власності.
Проте, знаючи про продаж будинку ще в січні 2004 року, Киктєєва протягом більш як півроку, поки справа розглядалася судом, позову про перехід на неї прав і обов'язків покупця не пред'явила і не внесла на депозитний рахунок обумовлену суму. З огляду на вищевикладені обставини і керуючись ст.215, 216, 217, 362, 1268 ЦК України, варто визнати, що угода купівлі-продажу підлягає визнанню недійсної тільки на 1/4 частину житлового будинку, що належить на праві власності Киктєєвій, оскільки 3/4 частини будинку Никитенко міг продати Кошелеву, який і став власником цієї частини.