Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
18
ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ТОНКОГЛАС
Олександр Аркадійович
УДК 616.441-091.8-071.3-089
КЛІНІКО-МОРФОЛОГІЧНІ ЗІСТАВЛЕННЯ В
ДІАГНОСТИЦІ І ХІРУРГІЧНОМУ ЛІКУВАННІ
ЗАХВОРЮВАНЬ ЩИТОВИДНОЇ ЗАЛОЗИ
14.01.03-Хірургія
АВТОРЕФЕРА
дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Харків - 1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана на кафедрі факультетської хірургії Харківського державного медичного університету МОЗ України.
НАУКОВИЙ КЕРІВНИК: доктор медичних наук, професор Шевченко Станіслав Іванович, Харківський державний медичний університет, завідувач кафедри факультетської хірургії.
ОФІЦІЙНІ ОПОНЕНТИ:
. Завідуючий кафедрою хірургії та проктології Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Даценко Борис Макарович.
. Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор кафедри хірургії стоматологичного факультету національного медичного університету ім. О.О. Богомольця Черенько Макар Петрович.
ПРОВІДНА УСТАНОВА: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ Украіни, кафедра шпитальної хірургії.
Захист відбудеться “_11__”_листопада__1999р. о “ 13-30 “ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 64.600.01 при Харківському державному медичному університеті. (Адреса: 310022, м. Харків, пр. Леніна, 4).
З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці університету. (Адреса: 310022, м. Харків, пр. Леніна, 4).
Автореферат розіслано “_4_” _жовтня 1999р.
Вчений секретар
спеціалізованої ради
канд. мед. наук, доцент Танько О.П.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Захворювання щитовидної залози (ЩЗ) займають одне з центральних місць в патології ендокринної системи. Останнім часом відзначається тенденція до зростання цих захворювань, число яких до 2000 року сягне 2,0-2,3 тисяч на 10000 населення. Прогресуюче погіршення екологічного стану довкілля дозволяє вважати цей показник заниженим [Литовченко Ю.С., Чернобров А.Д., Турчин В.І., 1994]. Треба чекати, що потік хворих з різноманітною патологією ЩЗ в поліклініках і стаціонарах буде зростати і до 2005 року збільшиться в 1.5-2 рази [Богданова Т.И., Тронько Н.Д., Соболев В.Г., 1997]. Зростання кількості хворих із захворюваннями ЩЗ потребує змін тактичного підходу до вирішення проблеми швидкої, якісної і економічно вигідної діагностики. З метою отримання найбільш повної і точної діагностичної інформації про характер патологічних змін дослідження пацієнтів із захворюваннями ЩЗ повинні бути комплексними при мінімально можливих променевих навантаженнях і тривалості обстеження. Своєчасне вирішення діагностичних і тактичних питань на ранньому етапі ( тобто безпосередньо при первинному зверненні хворого в поліклініку чи стаціонар) спричиняє не тільки покращенню рузультатів лікування, але і дає суттєвий економічний ефект.
В останнє десятиріччя досягнуті значні успіхи в області діагностичної радіології [Barzel U.S., 1995; Bednar J., 1994; Wolters U., Krug B. Et al., 1997]. Методи медичних неінвазивних досліджень визначили прогрес ранньої і уточнюючої діагностики новоутворень різних локалізацій. Серед цих методів найбільше розповсюдження в клінічній практиці одержала ультрозвукова томографія [Cox M.R., Marshall S.G., Spence R.A., 1991; Messina G., Viceconti N., Trinti B., 1997; Becker D., Bair H., Becker W., et al., 1997; Hatada T., Jkada K. Et al., 1998]. Цей метод досить простий, доступний, особливо зручний для обстеження малих дітей та вагітних жінок, оскільки при його використанні відсутнє променеве навантаження на організм пацієнта. Він дозволяє визначити розміри, форму, локалізацію патологічних осередків в ній, забезпечує можливість більш детальної оцінки структурних особливостей ураженої залози. Однак, дані тільки ультразвукового дослідження не можуть стати основою для установи остаточного діагнозу і вибору адекватної тактики хірургічного втручання у хворих з осередковими змінами в щитовидній залозі.
Застосування в сучасній клініці ультразвукової и комп’ютерної діагностичної техніки висовує перед спеціалістами необхідність вирішення нових проблем - визначення розташування органів в просторі і по відношенню до поверхні тіла [Takai S., Kakuda K., Kakuma K., et al., 1997; Sabel M., Haque D., 1998].
Отже, не дивлячись на значну кількість методів діагностики захворювань ЩЗ, проблему постановки точного діагнозу в максимально короткі терміни при найменших економічних затратах на сьогодні не можна вважати не вирішеною.
Зв’язок роботи з науковими програмами. Дисертаційна робота виконона згідно з планом науково-дослідних робіт Харківського державного медичного університету (номер державної реєстрації 01950023465), та є частиною науково-дослідної роботи кафедри факультетської хірургії “Оптимізація хірургічних методів у комплексному лікуванні хворих на захворювання щитовидної залози”.
Мета і задачі дослідження. Метою даного дослідження є підвищення ефективності обстеження і хірургічного лікування хворих із захворюваннями ЩЗ.
Основні задачі досліджень:
Наукова новизна отриманих результатів. 1. Вперше запропонована схема проекції ЩЗ на передню поверхню шиї і візуалізація її на площині в системі координат.
2. Вперше розроблена уніфікована система оцінки результатів УЗД, яка забезпечує точність пункційних методів дослідження.
3. При використанні запропонованої методики досягнуто значно більш висока вірогідність доопераційного діагнозу, а візуалізація ЩЗ в системі топографічних координат дозволяє наочно планувати оперативне втручання.
4. Доведена економічна ефективність розробленої діагностичної схеми.
5. Розроблена стандартна карта для динамічного спостереження за хворими із захворюваннями ЩЗ вперше дозволяє забезпечувати повну передатність в динамічному спостереженні лікарями різних лікувальних закладів.
Практичне значення результатів дослідження. Практичне значення работи полягає в розробці алгоритму діагностичних заходів у пацієнтів із захворюваннями ЩЗ. Доведено доречність застосування системи топографічних координат, яка дозволяє об’ємно візуалізувати ЩЗ за даними ультразвукового сканування, що дає можливість наочно планувати оперативне втручання, дозволяє скоротити час на пошук вузлоутворень та інших патологічних вогнищ під час операції, забезпечити максимально зручний доступ, а це означає оптимальний об’єм операції. Проведена на підставі наших досліджень стандартизація діагностики дозволяє зменшити кількість діагностичних заходів і зумовлює високу економічну ефективність. Використання єдиної стандартної карти для динамічного спостереження за хворими полегшує вирішення задачі передатності в спостереженні і лікуванні хворого після виписки його з хірургічного стаціонару в поліклініку за місцем проживання.
Результати роботи впроваджено в практику роботи хірургічних відділень Харьківської обласної клінічної лікарні, Міської клінічної лікарні швидкої і невідкладної допомоги
м. Харкова , міської клінічної лікарні N 2.
Особистий внесок здобувача. Всі дані, одержані під час дослідної роботи є власним внеском автора в опрацьовану проблему. Внесок автора в одержання наукових результатів є основним і полягає у визначенні напрямку, обсягу та методів дослідження, постановки мети та формування задач, проведенні всіх клінічних, лабораторних та спеціальних методів дослідження; аналізі та узагальненні результатів, статистичній обробці одержаних даних, у підготовці наукової роботи до друку.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації викладені на науковій конференції Харківського наукового медичного товариства “Структурно-функциональные единицы органов: теоретические и прикладные аспекты” (1998 р.), на науковій конференції Харківського державного медичного університету, присвяченій 15-річниці кафедри хірургічних хвороб “Актуальные вопросы неотложной хирургии органов брюшной полости” (м. Харків, 1998р.).
Публікації За темою дисертації опубліковано 7 наукових робіт, з них 5- в наукових фахових журналах, одна - у матеріалах конференції, отримано один патент на винахід.
Структура дисертації. Дисертація складається з вступу, огляду літератури, чотирьох розділів власних досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних джерел літератури. Роботу викладено на 176 сторінках машинопису, ілюстровано 34 малюнками, вона містить 19 таблиць та 2 формули. Обсяг ілюстрацій становить 17 сторінок. Список використаних літературних джерел викладено на 25 сторінках, містить 223 найменувань.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Матеріал та методи дослідження. Для виконання поставлених задач цієї роботи проведено клініко-інструментальне і морфологічне дослідження 188 хворим, які підлягали оперативному втручанню з приводу різних захворювань ЩЗ в хірургічному відділенні обласної клінічної лікарні м. Харкова з січня 1995 по грудень 1997рр.
З метою визначення оптимальної діагностичної схеми у пацієнтів із захворюваннями ЩЗ застосовувались інструментальні методи дослідження. При цьому ультразвукове сканування, морфологічні і радіоімунологічні методи були застосовані у всіх хворих, а комп’ютерна томографія і радіонуклідні методи дослідження - тільки у контрольній групі.
Об’єктом для поглибленого клініко-інструментального і морфологічного дослідження були 100 хворих, які підлягали оперативному втручанню з приводу різних захворювань ЩЗ. Як групу порівняння розглянуто 118 хворих. Чоловіків в основній групі було 11%, жінок - 89%, в контрольній - відповідно 16,1% і 83,9%. Вік коливався від 16 до 73 років, середній вік в основній групі склав 45 3,4 роки, в контрольній - 44 6,5 років.
Треба звернути увагу, що всі групи зіставлені по статі і віку, основну частину (72-73,74%) склали хворі віком 31-60 років, при цьому максимальна кількість хворих була віком 41-50 років - 30-33% від загального числа. Відзначається значна перевага жінок, які склали 92,2%.
Ультразвукове дослідження ЩЗ проводилось на ультразвуковому діагностичному томографі “Sal 77 A” фірми “Toshiba” (Японія), який працює в реальнім масштабі часу з робочою частотою 3,75 МГц з використанням конвексних датчиків. Потім детально вивчали паренхіму органа із застосуванням лінійного високоякісного датчика 7,5 МГц.
Комп’ютерна томографія ЩЗ проводилась на комп’ютерному томографі СТ МАХ фірми GENERAL ELECTRIC. Напруга на трубці томографа складала 120 kV, а сила струму 63 мА, час сканування - 5,76 сек.
У випадку виявлення дрібних ділянок чи ділянок із зниженою щільністю проводилися зрізи шириною 2 мм.
Радіометрія щитовидної залози. Тест проводився після перорального прийому пацієнтом розчину йодиду натрію активністю 0,075 МБк, розведеного в 50-70 мл води.
Радіометрія ЩЗ проводилась через 2, 4 і 24 години після прийому РФП. Накопичення радіойоду в ЩЗ визначалось по відношенню до введеної кількості РФП (виміряного в фантомі шиї за тотожних геометричних умов) у відсотках.
Гамма-топографія ЩЗ з тиреотропним РФП. Для гамма-топографії ЩЗ використовували РФП I (активність 0,925 МБк), mTc - пертехнетат (активність 37 МБк). Сканування проводилось на сканері МВ-9200 (Венгрія).
Для характеристики функції ЩЗ і її центрального регулятора - гіпофізу проводили радіоімунологічне дослідження. Вивчалась концентрація в сироватці крові трийодтироніну (Т), тироксину (Т) і тиротропіну (ТТГ) з використанням стандартних сироваток зарубіжних фірм і інституту біоорганічної хімії АН Бєлорусії. Коцентрація ТТГ виражалась в мілі-одиницях на літр, Т і Т - в наномоль на літр.
Морфологічному і цитологічному дослідженню підлягала тканина ЩЗ всіх 188 хворих. Еталоном для контролю діагнозу захворювання ЩЗ стали стандартні гістологічні висновки, одержані після дослідження операційного матеріалу.
Забір біопсійного матеріалу для гістологічного дослідження здійснювався безпосередньо в передопераційній. Для дослідження із видаленої тканини ЩЗ вирізались 8-10 кусочків із зон, які мікроскопічно найбільше відповідали вузлоутворенню (вузол, ділянки, підозрілі на пухлинний ріст, зона капсули чи зона межі пухлини і тканини залози, яка оточує вузол). Мазки - відбитки одержували переважно з вирізаних для гістологічного дослідження кусочків ЩЗ.
Тонкогольна пункція ЩЗ в передопераційнім періоді проводилась з використанням запропонованого нами методу кількісного і якісного аналізу анатомічної структури ЩЗ.
Для гістологічного дослідження готувались парафінові зрізи тканини ЩЗ, яку фіксували в 10% розчині нейтрального формаліну, котрі забарвлювалися гематоксиліном і еозином, пікрофуксином по Ван-Гізону, альціановим синім, конго-рот на амілоід; проводили ШІК-реакцію. Матеріал для цитологічного дослідження (аспірат і мазки відбитки забарвлювались за методом Паппенгейма).
Результати власних досліджень та їх обговорення. При аналізі патології ЩЗ матеріал класифікували відповідно до міжнародної класифікації (ВОЗ, 1986): вузловатий зоб, тиреоїдити, аденома і рак ЩЗ. Як еталон правильності діагнозу приймалися результати гістологічного дослідження видаленого препарату (тої чи іншої ділянки ЩЗ). Розподілення хворих за діагнозом на підставі результатів післяопераційної гістології подано в табл.1.
Табл.1 Розподілення хворих аналізованих груп за характером патології
|
Характер патології |
Основна група |
Група порівнювання |
|
Різні форми зобу |
54 |
52 |
|
Тиреоїдити |
20 |
15 |
|
Аденоми |
15 |
12 |
|
Злоякісні новоутворення |
11 |
9 |
Діагностичні дослідження проводилися на основі візуалізіції ЩЗ в системі топографічних координат.
Основою даного методу є визначення проекції ЩЗ, візуалізація якої на площину в системі координат (топографічну сітку) здійснюється з допомогою ультразвукового сканування.
Цей спосіб полягає в тому, що на координатній сітці фіксується центр вирізання грудини як не зміщене по відношенню до щитовидної залози утворення ( за умови фіксованого положення хворого). Він приймається за точку відліку чи нульову крапку і легко визначається на екрані при ультразвуковому дослідженні. При виконанні дослідження здійснюється побудова реальної проекції ЩЗ конкретного хворого на координатній сітці по відношенню до вирізання грудини. Це дозволяє визначити і, головне, наочно продемонструвати розміри і конфігурацію самої залози, локалізацію, глибину розповсюдження і взаєморозташування виявлених патологічних об’єктів в товщі ЩЗ в реальних масштабах. Проекція ЩЗ в системі координат і на передню поверхню шиї в реальних масштабах дає можливість планування об’єму оперативного лікування і хірургічного доступу.
Запропонована методика нанесення контуру ЩЗ на схему слідуюча: з допомогою накладеного на шию датчика УЗД фіксується нульова крапка. Тобто центр вирізання грудини як основа відліку всіх дистанцій. Потім визначають відстань до крайньої точки нижнього полюсу правої долі ЩЗ від горизонтальної і вертикальної вісьової лінії, яка проходить через нульову крапку. Одержану крапку фіксують на координатній сітці. Аналогічно відмічають всі крайні крапки долей і перешийка.
Далі всі нанесені на координатну сітку точки з’єднують плавною лінією. Це дозволяє демонстративно відобразити контур даної ЩЗ на площині в системі координат. Цей етап є базовим при ультразвуковому дослідженні хворих з патологією ЩЗ. Після діагностування патологічних утворень в товщі ЩЗ аналогічно відмічають на координатній сітці крайні горизонтальні і вертикальні крапки кіст, вузлів і т.п., одержують їх контур (практично відображення). Глибину розташування цих утворень від поверхні шиї до передньої і задньої стінки (тобто по суті і товщині утворення) указують двома цифрами в мм (в числівнику до передньої стінки, в знаменнику до задньої) (рис. 1).
Рис. 1. Візуалізація ЩЗ з патологічним осередком в системі координат
Визначення локалізації патологічного об’єкту по відношенню до
а) центральної точки вирізки грудини як відправної нульової точки системи координат;
б) полюсам заінтересованої долі і перешийку ЩЗ;
в) передньої і задньої стінки капсули ЩЗ, що робить можливим проведення прицільної біопсії.
Практична можливість застосування цього методу була доведена в експерименті.
Дослідження виконані на 20 трупах. В секційній виконувалось УЗД ЩЗ трупа, що дозволило визначити разміщення ЩЗ. Потім на координатну сітку наносилось як орієнтир вирізка грудини і через крапку, розташовану в її центрі, проводилася сагітальна лінія. За даними УЗД на схему наносилось відображення ЩЗ, визначалось розташування долей.
Після цього, маючи на руках тільки схематичне зображення ЩЗ з умовним “патологічним осередком” (верхній чи нижній полюс ЩЗ, перешийок і таке інше), зафіксованим довільно на координатній сітці, на передній поверхні шиї трупа відзначили з допомогою спеціальної м’ягкої лінійки координати ЩЗ і крапок, відповідних заздалегідь запланованим по схемі “патологічним осередком”. В крапку (точніше, ділянка не більше 3 мм в диаметрі) вводили контрастну речовину (тріомбраст 0,3). Після цього виконували екстірпацію ЩЗ і рентгенографію (технічний режим рентгенографії: 40Квт, 40Мам, 0,20 сек) в прямій проекції. Співподання “хмарки” контрастної речовини на рентгенограмі з долею, яка відмічена на схемі, як запланована для пункції, свідчило про точність попадання.
В роботі проаналізовано результати, а саме вірогідність отриманого діагнозу, двох варіантів діагностичних алгоритмів в основній групі дослідження обмежувалося найбільш інформативними методиками, вірогідність яких підвищувалась за рахунок використання топографічної системи координат для об’ємної візуалізації ЩЗ.
В групі порівняння використовувався практично повний діагностичний “набір”, який може бути виконаний тільки у достатньо сучасній, добре обладнаній клініці. Однак, при зіставленні вірогідності різних діагностичних методик, їх вартості, виявлено ряд досліджень, які при дуже високій вартості дають достатньо низький відсоток достовірних результатів (радіонуклідна діагностика, КТ), в той же час, як УЗД ТАБ, ПБ, мають високу вірогідність при низьких економічних затратах. Висока достовірність одержаних в основній групі результатів пункційної діагностики визначилась використанням системи координат, що забезпечило прицільність пункції і, отже, дало можливість правильно оцінити наявні гістологічні зміни.
Вірогідність даних, одержаних при основних методах дослідження, і їх вартість зіставлені на рис.2.
Рис.2 Вірогідність результатів різних діагностичних методик і їх вартість.
Методика випробувана в клініці: хворі основної групи, яку аналізують, оперовані на підставі аналізу сукупності даних, одержаних при використанні запропонованого діагностичного алгоритму з урахуванням графічного зображення ЩЗ на площині в системі координат і проекції на передню поверхню шиї в реальному масштабі ( 100 хворих), 88 хворих групи порівняння оперовані за класичними принципами. В основній групі виконані наступні оперативні втручання (таб.2).
Табл.2 Характер виконаних хірургічних втручань у хворих основної групи.
|
Видалення однієї долі ЩЗ |
17 |
|
Видалення однієї і резекція другої долі ЩЗ |
37 |
|
Субтотальна резекція |
46 |
Можливість попереднього аналізу зображення ЩЗ, який одержують за допомогою запропонованої методики, з урахуванням результатів доопераційної біопсії, точність котрої також забезпечується використанням графічного зображення ЩЗ в системі координат, дозволяє безпосередньо перед початком операції спланувати ії об’єм. Таким чином, з одного боку, можна уникнути надмірної травматизації як тканин, що оточують, так і самої залози, з іншої сторони, практично виключено вірогідність недостатної радикальності проведеного хірургічного втручання. На підставі одержаного зображення хірург може виконати кожний розтин максимально адекватно по відношенню до наявного патологічного утворення, як вузла, так і всієї ЩЗ.
Використання графічного зображення забезпечує обмежену економну резекцію, дозволяє таким чином зберігати в післяопераційному періоді у більшості хворих функцію ЩЗ на достатньому рівні. Всі ці чинники в комплексі приводять до зменшення тривалості операції і знижують ризик післяопераційних ускладнень.
На практиці методика застосовувалась таким чином. Безпосередньо на операційному столі хірург, що має на руках схематичне зображення ЩЗ на площині в системі координат відносно вирізки грудини, відмічав з допомогою розчину брильянтового зеленого на шкірі передньої поверхні шиї всі наявні патологічні утворення (вузли). Зазделегідь знаючи гістолоічний характер цих вузлів, хірург планував об’єм операції.
При аналізі результатів лікування основної групи хворих ми виявили, що тривалість операції при використанні графічного зображення ЩЗ, за нашими даними, склала в середньому 249хв. при повній відсутності післяопераційних ускладнень. Результати аналізу тривалості операції у хворих різних нозологічних груп з використанням запропонованої методики і без неї подано в таблиці 3.
Табл. 3 Аналіз тривалості операції у хворих різних нозологічних груп.
|
Діагноз |
Тривалість операції у хворих основної групи ( в хвилинах ) |
Тривалість операції у хворих групи,яка порівнюється ( в хвилинах ) |
|
Різні форми зоба Аденоми Тиреоідити Рак |
31,5_+3 ,4_+4 ,1_+2 ,1_+2 |
,2_+4 ,1_+6 ,4_+3 ,4_+3 |
На рис. 3 подано динаміку зміни тривалості операції при використанні запропонованої схеми (за аналогічний трьохлітній проміжок).
d2 ( )
d2 ( )
Рис.3 Тривалість операції ( в хвилинах )
Таким чином, на основі клініко-морфологічних зіставлень різних комплексів досліджень виділений стандартний діагностичний комплекс на основі візуалізації ЩЗ в системі координат. Проекція ЩЗ на передню поверхню шиї в реальному масштабі дозволила наочно планувати оперативне втручання і, таким чином, знизити тривалість операції і реабілітаційного періоду.
Висновки:
Практичні рекомендаціі
1.Використання стандартного комплексу діагностичного обстеження з візуалізацією ЩЗ, в умовах зростання потоку хворих, дозволить скоротити час обстеження, зберегти його якість, зменшити економічні затрати.
2.Для підвищення ефективності оперативного лікування у хворих з хірургічними захворюваннями ЩЗ рекомендовано використовувати візуалізацію ЩЗ в системі топографічних координат для наочного планування доступу і об’єму операцій.
3.В практичну охорону здоров’я рекомендована стандартна карта динамічного спостереження, яка дозволяє наочно прослідкувати за динамікою захворювання ЩЗ як до операціі так і в післяопераційному періоді.
4.Застосування проекції ЩЗ і ії патологічних утворень на передню поверхню шиї в реальнім масштабі дозволить з великою достовірністю проводити пункційні дослідження.
Перелік основних робіт, надрукованих за темою дисертації
1. Тонкоглас О.А.//Передопераційна діагностика захворювань
щитовидної залози/ Укр. Радіологічний Журнал.-1998.- №4.-
С. 472-476
визуализации щитовидной железы в системе координат
/Клин. Хирургия.-1999.-№6.-С. 44-45.
кількісного і якісного аналізу анатомічної структури
/Заявлено 27.01.97; Опубл. 15.07.97 // Бюл.№1.
наблюдения патологических процессов в щитовидной железе /
Медицина сьогодні і завтра.-1999.-№1.-С.19-21.
качества диагностики заболеваний щитовидной железы на
основе визуализации и стандартизации обследования/ Клін.
Хірургія.-1999.-№7.-С.19-21.
7. Тонкоглас А.А.//Проецирование щитовидной железы в системе
топографических координат / Сборник работ научно-
практической конференции, посвященной 15-летию кафедры
хирургических болезней. Харьков, сентябрь 1998.-С 206-207.
АНОТАЦІЯ
Тонкоглас О.А. Клінініко-морфологічні зіставлення в діагностиці і хірургічном лікуванні захворювань щитовидної залози. - Рукопис.
Дисертація на здобуття вченого ступеню кандидата медичних наук за спеціальністю 14.01.03 - хірургія.- Харківський державний медичний університет, Харків, 1999.
На основі клініко-морфологічних зіставлень обгрунтований вибір стандартного комплексу діагностичного обстеження при хірургічному захворюванні ЩЗ.
Стандартний комплекс обстеження базується на оригінальному способі візуалізації ЩЗ.
Проекціювання ЩЗ в системі топографічних координат в тому числі і на передню поверхню шиї в реальнім масштабі дозволяє наочно планувати оперативне втручання.
Указано на доцільність використання стандартної карти динамічного спостереження при хірургічних захворюваннях ЩЗ. Ключові слова: діагностика, клініко-морфологічні зіставлення, візуалізація ЩЗ, система координат, стандартна карта спостереження.
АННОТАЦИЯ
Тонкоглас А.А. Клинико-морфологические сопоставления в диагностике и хирургическом лечении заболеваний щитовидной железы. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата медицинских наук по специальности 14.01.03 - хирургия. - Харьковский государственный медицинский университет, Харьков, 1999.
Увеличение количества больных с заболеваниями ЩЖ потребует изменений тактических подходов в решении проблемы быстрой, качественной и экономически выгодной диагностики. С целью получения наиболее полной и точной диагностической информации о характере патологических изменений наблюдаемых у пациентов с заболеваниями ЩЖ должны быть комплексными при минимально возможных лучевых нагрузках и продолжительности обследования.
На основании клинико-морфологических сопоставлений обоснован выбор стандартного комплекса диагностического обследования при хирургических заболеваниях ЩЖ.
Стандартный комплекс обследования базируется на оригинальном способе визуализации ЩЖ. Практическое значение работы состоит в разработке алгоритма диагностических исследований у пациентов с заболеваниями ЩЖ. Доказана возможность использования системы топографических координат, которая позволяет объемно визуализировать ЩЖ по данным ультразвукового сканирования. Проведенная на основе наших исследований стандартизация диагностики позволяет уменьшить количество диагностических исследований и обеспечивает высокую экономическую эффективность. Использование единой стандартной карты для динамичного наблюдения за больными облегчает решение задач приемственности в наблюдении и лечении больного после выписки его из хирургического стационара в поликлинику по месту жительства.
Проецирование ЩЖ в системе топографических координат в том числе и на переднюю поверхность шеи в реальном масштабе позволяет наглядно планировать оперативное вмешательство, а значит обеспечить максимально удобный доступ, радикальность и органосохраняемость операции
Указано на целесообразность использования, при хирургических заболеваниях ЩЖ, стандартной карты динамического наблюдения.
Ключевые слова: диагностика, клинико-морфологические сопоставления, визуализация ЩЖ, система координат, стандартная карта наблюдения.
The summary
A.A. Tonkoglas. Clinic and morphological comparisons in diagnostics and surgical treatment diseases of thyroid gland.- Manuscript.
Thesis for scientific degree of Candidate of Medical Science in speciality 14.01.03. - Surgery - Kharkov State Medical University, Kharkov, 1999.
On the basis of clinic and morphological comparisons the choice of a standard complex of diagnostic inspection is reasonable at surgical diseases TG.
The standard complex of inspection is based on an original way of visualization TG. Projection of the TG in system of topographical coordinates including on a forward surface of a neck in real scale allows evidently to plan operative intervention.
Is specified on expediency of use, at surgical diseases TG, standard card of dynamic supervision.
Key words: diagnostics, clinic and morphological comparisons, visualization TG, system of coordinates, standard card of supervision.