Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Поп-культура (англ. pop, від popular – популярний, загальнодоступний, і cultura – культура) – сукупність неоавангардистських поглядів на мистецтво, що сформувалися в 50-х - 60-х рр. ХХ ст., і виразилися в запереченні досвіду попередніх поколінь, у пошуку нових форм у мистецтві, а також у стилі життя, що відбиває світоглядний протест молоді проти моральних норм сучасного західного суспільства.
Термін виникає в художньому контексті Великобританії (за одними джерелами, це визначення використовується у 1947 р. щодо колажу Е. Паолоцці «Я була іграшкою багатих чоловіків», за іншимі – даним терміном вперше позначається колаж Р. Гамільтона). Термін «поп» у критичну літературу вводить Л. Оллоуей, позначаючи таким чином дії художників, які критично підходять до стереотипів, що нав'язуються ЗМІ стосовно предметів масового споживання. До середини 1950-х рр. термін «поп» позначає стиль, широко представлений у сучасній масовій культурі – від образотворчого мистецтва до кінематографа й музики поп-арту.
З виникненням у Великобританії й США на межі 60-х років рок-музики (англ. rock music) (і рок-культури взагалі), її інтенсивним поширенням по усьому світі, змінюється й значення терміна «поп-музика». Крім широкого значення цього терміна (ким позначались всі музичні стилі й напрямки, не пов'язані з «серйозною», класичною музикою), з'явилося й інше, більше вузьке тлумачення поп-музики (на відміну від рок-музики) як галузі музичного мистецтва, для якої характерні тиражування творів засобами масової інформації, комерційний характер, стандартизованість («форматність») музично-поетичної мови; розважальність, що передбачає легкість сприйняття.
Рок-культура (англ. rock – розгойдуватися, і cultura – культура) являє собою контркультурне молодіжне утворення, що сформувалося під впливом «бітництва» (англ. beat generation – розбите покоління) – літературного й молодіжного руху в США й Великобританії середини 1950-х – початку 60-х рр., що виступав за перегляд цінностей західної цивілізації.
Формування рок-культури пов'язується з так званою рок-революцією у США на початку 1960-х рр. – масовим поширенням рок-н-ролу (англ. rock and roll, від rock – розгойдуватися, і roll – крутиться), що було пов'язано з розвитком техніки, засобів комунікації, масової інформації. Рок-н-рол, увібравши в себе ідеї філософії екзистенціоналізму, дзен-буддизму, інших релігій орієнталістського напрямку, стає значним культурним явищем, перетворюючись в умовах ескалації «холодної війни» із субкультурного утворення на нову контркультурну течію, що протистоїть традиційним нормам домінуючої західної культури. Протягом наступних десятиліть у США і Європі виникають і активно розвиваються нові музичні й художні форми (поп-арт, хеппенинг, психоделія, рок-опера та ін.), виникають різні стилі рок-музики, стаючи ідейною основою й зовнішнім проявом молодіжних контркультур другої половини ХХ ст.
PAGE 170