Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Зміст
Вступ……………………………………………………………………………3
1. Інструментальне середовище Visual Basic for Application та
створення власної панелі інструментів……………………………..5
1.1. Створення файлу…………………………………………………….5
1.2. Створення панелі інструментів…………………………………….6
1.3. творення макросів програми……………………………………….6
1.4. Заповнення власної панелі інструментів піктографічними
клавішами……………………………………………………………………………8
1.5. Редагування піктографічних кнопок панелі інструментів………8
2. Програмування алгоритмів лінійної структури……….......10
2.1. Постановка задачі……………………………………………..…...10
2.2. Блок-схема……………………………………………………….....10
2.3. Таблиця ідентифікаторів…………………………………………..10
2.4.Текст програми………………………………………………….…..10
2.5. Тестування програми……………………………………...……….11
3. Програмування алгоритмів розгалуженої структури…......13
3.1. Постановка задачі…………………………………………………..13
3.2. Блок-схема……………………………………………………….....13
3.3. Таблиця ідентифікаторів…………………………………………..14
3.4. Текст програми……………………………………………………..15
3.5. Тестування програми……………………………………...……….16
Висновок…………………………………………………………...…………16
Список використаної літератури…………………………………………….17
Вступ
1. Етапи розв’язування задач на ЕОМ
Розв’язок будь-яких задач за допомогою ЕОМ, як правило, відбувається в
кілька етапів, основними з яких є наступні:
В цій РГР ми використаємо лише 2 типи: лінійний і розгалужений.
3. Основне про Visual Basic for Applications (VBA)
Це засіб програмування, який практично нічим не відрізняється від
класичного Visual Basic, і призначений для написання макросів та інших
прикладних програм для конкретних програм. Найбільшу популярність здобув
завдяки своєму використання в пакеті Microsoft Office. Широке розповсюдження
Visual Basic for Applications в поєднанні з споконвічно недостатньою увагою до
питань безпеки призвело до значного поширення макровірусів.
VBA є інтерпретованою мовою. Як свідчить його назва, VBA близький до
Visual Basic, але може виконуватися лише в рамках застосунку, в який він
вбудований. Крім того, він може використовуватися для управління одним
застосунком з іншого, за допомогою OLE Automation (наприклад, таким чином
можна створити документ Word даних з Excel). В майбутньому Microsoft планує
замінити VBA на Visual Studio Tools for Applications (VSTA) — інструментарій
розширення функціональності застосунків, заснований на Microsoft .NET.
4. Макроси в MS Word
Макрос —це набір команд і інструкцій, виконуваних як одна команда.
Тому виконання задачі, яка часто виконується в Microsoft Word, можна
автоматизувати за допомогою макросу.
Для створення макросу в Microsoft Word існує два методи:
використовування засобу для запису макросів і пряме програмування в редакторі
Visual Basic.
Макроси використовуються для таких цілей:
1. Інструментальне середовище Visual Basic forApplication та
створення власної панелі інструментів
Мета роботи 1.2.Створення панелі інструментів
Відкривши цей документ створюємо власну панель інструментів з ім’ям
Бондаренко В.В.
Для цього викликаємо контекстне меню → настройки → панель інструментів
→ создать.
Вводимо в поле введення «Зделать панель доступной для файла «Бондаренко
В.В.doc»
1.3.Створення макросів програми
Змн. Арк. № докум. Підпис
Дата
Наступним кроком створюємо макроси програм
Сервіс → макрос → макроси
У полі введення «макроси із» вводимо «Бондаренко В.В.doc»
Створюємо 4 макроси для програм:
Лінійна програма – Line
Розгалуджена програма – Rozgal
Циклічна програма – Cikl
Програма ітерації – Iter
У вікні «макрос» вводимо ім’я 1-ї програми і натискаємо піктографічну кнопку
«Создать». Після цього відкривається вікно Visual Basic. Доповнюємо заготовку
програми коментарями:
’Автор студент групи 204-Б Бондаренко В.В.
’Лінійна програма
MsgBox ("Лінійна програма")
Натискаємо клавішу що вказує на те, що наша заготовка працює
правильно. Повторюємо дану операцію для інших програм.
Змн. Арк. № докум. Підпис
Дата
1.4.Заповнення власної панелі інструментів піктографічними клавішами
Заповнення власної панелі інструментів піктографічними кнопками:
Контекстне меню → настройка → команди → категорії → макроси.
Створені мною макроси починаються з слова «Project». Перетягуємо макроси
на власну панель. Основний стиль піктографічної кнопки приймає вигляд іконки.
1.5. Редагування піктографічних кнопок панелі інструментів
Змн. Арк. № докум. Підпис
Дата
При включеному вікні настройок викликаємо контексне меню відповідної
програми → змінити значок на кнопці та змінюємо зовнішній вигляд всих 4-х
кнопок.
«Панель інструментів»
Висновок: в ході виконання цієї роботи мною було ствлрено власне
піктографічне меню «Бондаренко В.В». яке я наповнив піктографічними
кнопками з заголовками макросів які буду використовувати в майбутньому.
Змн. Арк. № докум. Підпис
Дата
2. Програмування алгоритмів
лінійної структури
Хід роботи
2.1. Постановка задачі
Розробити алгоритм та програму
розрахунку значень функції y і z згідно
з формулами:
Протестувати роботу програми за
такими
вхідними даними: a=2 g=5 x=-2
2.2. Блок-схема
Блок-схему алгоритму наведено на рис.1.
2.3. Таблиця ідентифікаторів
Змінна
алгоритму
x y z g a
Ідентифіка
тор
x y z g a
Тип Single Single Single Single Single
2.4. Текст програми
Sub Line1
‘ оголошення змінних
Dim x As Single, y As Single, z As Single
Dim g As Single, a As Single
‘ уведення вхiдних даних
a = InputBox (“Уведiть a” )
g = InputBox ( “Уведiть g” )
початок
кінець
g g x x g x z
x a g a x ag gx tg a y
x
x = InputBox ( “Уведiть x” )
‘ обрахування виразiв
y = a * Tan(g * x) ^ 2 + a * g * (x / 2) * (2 * x + a * g) ^ (1 / 4) - Cos(2 * a + x)
z = Sin(3.14 * x) + g ^ 3 * x * Abs(Cos(3.14 * x) - g) + g
‘ виведення результатiв
MsgBox ( “Значення y: “ +str(y))
MsgBox ( “Значення z: “ + str(z))
End Sub
2.5. Тестування програми
Задаємо змінним значення: x=-2, a=2 g=5 . Виконуємо на калькуляторі
підрахунки значень у і z згідно з формулами: у=-14,00128 z=-994,9972
Результати роботи програми у вікнах діалогу InputBox та MsgBox:
Уведiть x
Уведiть g
Уведiть a
Змн. Арк. № докум. Підпис
Дата
Значення y:
Значення z:
Похибка Δ
у=0,01% Δ
z=0,015%
% 100
. 3. Програмування алгоритмів розгалуженої структури
3.1. Постановка задачі.
Розробити алгоритм та програму знаходження значень функції
3.3. Таблиця ідентифікаторів:
Змінна
алгоритму
a b c x y
Ідентифікатор a b c x y
Тип single single single single single
3.4. Текст програми:
Sub Rozgal1()
‘ оголошення змінних
Dim a As Single, b As Single, c As Single, y As Single, x As Single
‘ Уведення вхiдних даних
a = InputBox ( “Уведiть a” )
b = InputBox ( “Уведiть b” )
c = InputBox ( “Уведiть c” )
x = InputBox ( “Уведiть x” )
‘ обчислення значення функції у
If x<a then
If x <> 0 Then
y = Log(x ^ 2) + c ^ 2 * x
Else
MsgBox ("Розв`язку не існує")
End If
Else
If a <= x <= b Then
y = 2 * a * Cos(x) + x
Else
y = c * x - b * Tan(x)
End If
End If
‘ виведення результатiв
MsgBox ( “Значення y” + str(y))
End Sub
Змн. Арк. № докум. Підпис
Дата
3.5. Тестування програми
Контрольний приклад для тестування програми.
Обчислення за першою формулою при a=-1,3 , b=0,2, c=-1,4, x=-2, у=-2,533705
Результати роботи програми на екрані монітора за другою формулою:
при a=-1,3, b=0,2, c=-1,4, x=0, у= -2,6
Змн. Арк. № докум. Підпис
Дата
Результати роботи програми на екрані монітора за третьою формулою
при a=-1,3 , b=0,2, c=-1,4, x=3 у=5,57398
Похибка Δ
у
=0,01%
% 100
. В результаті теслування програм я виявив, що похибка обрахунків за
допомогою калькулятора і програм становить 0,015%, що що є менше заданої
точності (1%), а значить програми написані вірно.
Список використаної літератури
1. ДСТУ Б А. 2. 4 – 4 – 95. Основні вимоги до робочої документації.– К.–
1997.
2. Лук‘янова В.В. Комп‘ютерний аналіз даних: Посібник. – К.: Видавничий
центр „Академія”, 2003. – 344с. (Альма-матер
3. Джонс 3., Саттон Д. Библия пользобателя Office 97. К.: Диалектика, 1997.
4. Методичні вказівки для виконання курсової роботи "Використання Місrosoft
Office (текстового редактора Word 97). О.І.Корох, М.Е Рогоза. 1999.
5. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт на тему: «Підготовка
текстового документа у редакторі Місrosoft Word», О.А.Харченко,
О.І.Сороковий. 2002.
6. Конспект курсу лекцій з дисципліни «Інформатика та комп'ютерна техніка»
(друга частина). Укладач В.І.Кліменко. Полтава ПДТУ 2000.
7. Методичні вказівки до виконання лабораторних робіт з Інформатики та
комп'ютерної техніки. Укладачі Харченко О.А., Сороковий 0.І., Полтава,
ПНТУ, 2003.
Змн. Арк. № докум. Підпис
Дата