Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Білет №22-1
Технолог. обл.. для пров. мікробіологічних процесів. Класна Пневматична ящична солодовня. Агрегат для вирощування дріжджів. Констр. та принцип дії агрегатів ХТР та И8-ХТА
Основними процесами в харч. пром., де застосов.мікробіол. препарати є бродильні виробн. до яких належать виробн. дріжджів, спирту, вина, квасу, солоду, хліба, ферментних препаратів.
В основу класифік. обл.. для пров. мікробіолог. Процесі закладені в знаки, що характ. різні мікробіолог., фізіологічні, біохім., реологічні та ін. процеси.
За цими ознаками технолог. обл. ділиться на такі групи:
Розглянемо пневмат. ящичну солодовню. Конструкт. схема зобр. на рис.1 і включає пересувну грядку 1 з решіткою 2, поділену на секції 3, зрошувачі 4, встановлені над першою і другого секціями, і рухому перегородку 5.
В установку входять також ківшовий перегрібач 6 з приводом 7, вентилятор 8, нагнітальний патрубок якого з’єднаний з соплом 9, і насос 10, сполучений нагнітальним патрубком з колектором 11, викон. з форсунками. В жолоб 12 опущений насос 10 і через вентиль сполучений з ємністю 13 для активатора росту. За пересувною грядкою знах. прийм. бункер 14 з горизонт.15 та похилим 16 шнеками. Для нагнітання повітря і всмоктув. вуглекислоти служить повітропровід 17 і вікна 18, а подача зерна в ящик Пров. повторним щільовим соплом 19.
Принцип дії солодовні.
Вимите і продезінфіковане зерно через поворотне щільове сопло 19 завантажується в першу секцію пересувної грядки 1.
У перших двох секціях проводиться замочування зерна через зрошувачі 4, причому процес повітряно-зрошувального замочування в першій секції проходить протягом 12 годин, після чого перегрібачем 6 зерно перемішується і переміщається на половину другої секції грядки 1, при цьому зерно додатково аерується повітрям, що подається вентилятором 8 через сопло 9. Крім того, при солодоростінні, повітря разом з вуглекислим газом відсмоктується з шару солода через решітку 2, вікна 18 і повітропровід 17.
При наступному перемішуванні через 24 години перегрібач 6 переміщає зерно в другу секцію грядки 1, звільняючи при цьому першу секцію для завантаження свіжої порції зерна. На ділянці перших двох секцій шар замочуваного зерна продувається періодично охолодженим повітрям, що поступає по повітропроводу 17 через вікна 18 і решітку 2, а зрошування його проводиться протягом 10-15 хвилин через кожні 1-1,5 години із зрошувачів 4. А потім пророщений зелений солод переміщається перегрібачем до наступних секцій грядки з одночасною аерацією і відсмоктуванням вуглекислоти при перемішуванні.
Додаткове зволоження солоду охолодженою водою або обприскування його активатором росту проводиться за допомогою насоса 10 через колектор 11 з форсунками.
При солодоростінні проводиться періодична продувка шару солоду охолодженим повітрям, що поступає по повітропроводу 17 при відкритих вікнах 18, в результаті чого солод аерується і підтримується оптимальний температурний режим солодоростіння.
При почерговому перемішуванні солоду ківшовим перегрібачем 6 він вивантажується в приймальний бункер 14, звідки шнеками 15 і 16 подається на сушіння.
Дріжджеростильні апарати призначені для розмноження дріжджів при збереженні їх підйомної сили.
Фактори, що сприяють розмноженню дріжджів, протилежні тим, що сприяють бродінню, тому в дріжджовому виробництві прагнуть погасити процес бродіння і активізувати розмноження. Це досягається підтриманням належного режиму живлення дріжджів і аерації їх під час розмноження.
До сучасних дріжджеростильних апаратів ставляться такі вимоги:
n = tр /(tр+tз),
де tр і tз – період корисної роботи і зупинок апарата, год. При цьому за корисну роботу приймається період процесу розмноження дріжджів в апараті. А за період зупинки – час. Затрачений на розвантаження апарату, миття, дезінфекцію і підготовку до наступного процесу.
Дріжджеростильний апарат ВДА_100 зображений на рис. 9.7 і включає вертикальний циліндричний корпус 1 з охолоджувальною оболонкою 2, що складається з десяти поясів. Апарат споряджений повітророзподільними коробами 3 із соплами 4 для промивання їх, гідро затвором 5, трубою 6 для підводу повітря, колектором 7 для подачі води в пояси охолоджувальних оболонок. На кришці апарата встановлена витяжна труба 8, яка перекривається заслонкою 9. Заслонка з’єднана через шток з поршнем 10, що рухається в циліндрі 11. Вода для промивання подається шлангом 12. Подача повітря через розподільний колектор 13 регулюється вентилем 14. Бражка з апарата спускається по трубі 15. Спостереження за процесом проводиться через оглядове вікно 16 за допомогою світильника 17. Для ремонту апарата служать люки 18.
Дріжджеростильні апарати обладнуються повітророзподільними системами для насичення сусла киснем у період розмноження дріжджів. Ці системи поділяються на три групи:
Агрегат типу ХТР застосув. для двостадійного приготов. Тіста. До складу агрегата входять: бродильний агрегат, який склад. з двох секцій 5 і 10, двох машин безпер. дії 3 і 9, автоматич. дозувальних станцій 2 і 7, шнекового дозатора опари 14. Бродильний апарат виготовлено у вигляді коритоподібної ємкості, яку розділено заслінкою 13 на 2 секції, які встановлені під кутом 3 градуси. Борошно для приготув. опари і тіста подається дозаторами до місильної машини, що встановлена над секцією5.
Під напором шнекового витка 4 і сил гравітації опара повільно переміщується, доки не дійде до кінця секції 5, звідки через отвір у дні ємкості вивант. і далі шнеком дозатора 14 по трубопроводу 6 подається до тістоніс. машини 9, куди подається борошно дозатором 8 і всі рідкі компоненти з дозатора7.
Тісто безпер. замішується і подається для бродіння при повільному перемішуванні вздовж апарату під дією шнеку 12. Виброджене тісто через отвір в апараті поступ. до ділильної машини 11. Тривалість бродіння опари і тіста регулюється змінної частоти оберт. вала 15 за допом. храпового механізму.
Агрегат потокового приготув. тіста ХТР
Бункерний агрегат И8-ХТА-12 (рис.6.7). Призначений для приготування пшеничного тіста двофазним способом на великій густій опарі. Обладнаний стаціонарним шестисекційним бункером для опари місткістю 12 м^3 і похилим коритом для бродіння тіста місткістю 2,8 м^3, яке встановлене так, щоб тісто з нього надходило самопливом у тісто подільну машину. Тісто замішується в машинах И8-ХТА і транспортується трубами за допомогою лопатевого насоса-дозатора. Бункер 3 агрегату встановлений на опорах 2.
Тістомісильні машини 10 для замішування опари і тіста розташовані так, що під ними розміщений лопатевий дозатор 9 і аналогічний за конструкцією нагнітач тіста. Замішана опара надходить в бункер транспортною трубкою 8 і за допомогою розподільного поворотного лотка 14 спрямовується в певну секцію бункера. Лоток закріплений на загальному валу з поворотним днищем, що розташоване в конусі 4. У поворотному днищі є виріз для вивантаження опари з однієї секції бункера. Привідний пристрій 15 періодично в міру завантаження секції опарою обертає лоток і поворотне днище на один крок і переводить завантаження на наступну секцію. Виброджена опара за допомогою дозатора 5 транспортується трубою 6 до тістомісильної машини. Замішане тісто подається лопатевими насосом по трубі 7 в похиле корито 18, встановлене на чотирьох опорах 1.
Характерною особливістю агрегату є те, що в ньому застосовані роторні дозатори опари і аналогічні за конструкцією нагнітачі тіста, вони працюють надійніше, ніж шнекові, і не викликають помітного нагрівання тіста. Для бродіння тіста використовується похиле корито без механічного спонукача переміщення тіста. Об’єм корита зменшений у зв’язку зі скороченням тривалості бродіння тіста через інтенсивнішу його проробку в тістомісильній машині і транспортних пристроях.
Показники надійності роботи обл-ня.
Надійність – здатність виробу виконувати задані функції, зберігаючи свої експлуатаційні показники у проміжку потрібного часу або при виконанні потрібного об’єму роботи. Розрізняють надійність теоретичну і фактичну. Теоретична надійність забезпечується у процесі конструювання виробу, а фактична – в процесі його виготовлення.
Надійність кількісно оцінюють по слідуючим показникам: наробка на відмову, вірогідність безвідмовної роботи і т.д.
Надійність – це тривалість функціонування виробу або об’єму виконаної їм роботи за проміжок часу. Виміряється у: часах, тонах, штуках.
Розрізняють види: змінна, суточна, місячна, між відмовами місячну.
Наробка на відмова – середній час роботи машини від запуску до першої відмови, а для відновлюючих машин вводиться ще середній час між двома сусідніми відмовами. Кількісними показниками довговічності виробу є строк служби, ресурс і коефіцієнт технічного використання.
Строк використання – календарна тривалість експлуатації до повного фізичного зносу, або до першого капітального ремонту, між кап. ремонтами.
Середній технологічний ресурс – середня наробка машини до кінцевого стану. Він являє собою суму часу безвідмовної роботи машини за період експлуатації до зруйнування. Надійність виробу характеризується його безвідмовністю довговічністю і ремонтопридатністю
Безвідмовність - властивість машини зберігати роботоздатність,
без вимушених перерв протягом заданої наробки.
Довговічність – властивість машини зберігати свою роботоздатність до кінцевого стану з необхідними перервами на технічне обслуговування і ремонт.
Ремонтопридатність – пристосованість машини до попередження виявлення і усунення відмов і неполадок з допомогою технічного обслуговування і ремонту. Сукупність властивостей безвідмовності, довговічності і ремонтопридатності визначає надійність машини.
Збереженість – властивість машини зберігати експлуатаційні показники після строку транспортування, зберігання і монтажу.