Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА: ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА СТУПЕНЯ ВАЖКОСТІ ТА НАПРУЖЕНОСТІ ПРАЦІ
МЕТА ЗАНЯТТЯ: Оволодіти методикою гігієнічної оцінки праці за ступенем важкості та напруженності з використанням ергономічних даних показників та даних психофізіологічних досліджень.
ПИТАННЯ ТЕОРЕТИЧНОЇ ПІДГОТОВКИ:
1. Види праці та їх фізіолого—гігієнічна характеристика.
2. Фактори що сприяють виникненню передчасної втоми та заходи щодо її профілактики.
3. Критеріїї гігієнічної оцінки роботи за ступенем важкості та ступеня напруженості.
4. Методи дослідження функціонального стану організму в ході виконання фізичної та розумової праці.
5. Загальна система профілактичних заходів щодо раціональної організаціїї трудового процесу.
ЗАВДАННЯ:
1. Вивчити рівень працездатності студентів з використанням ергономічних показників та даних психофізіологічних досліджень (частота серцевих скорочень, сила та витривалості м’язів кисті, станова сила, увага, пам’ять, латентний період сенсомоторних реакцій, самооцінка психічного стану тощо).
2. Оцінити ступінь важкості та напруженості праці за даними ситуаційної задачі.
ЛIТЕРАТУРА:
1. Габович Р.Д., Шахбазян Г.Х., Познанский С.С. Гигиена. — К.: Вища школа. 1983. — С. 191—202.
2. А.А.Минх. Методы гигиенических исследований. — М., Медицина, 1971. — С. 261—307.
3. Покровский В.А. Гигиена. — М., Медицина, 1979. — С. 291—300.
4. Руководство к лабораторным занятиям по гигиене // Под ред. Ю.П. Пивоварова. — М.: Медицина, 1983. — С. 224—300.
5. Руководство к практическим занятиям по гигиене труда // Под ред. проф. А.М.Шевченко. — К.: Вища шк. 1986. — С. 31—35.
6. Сергета І.В. Практичні навички з загальної гігієни. — Вінниця, 1997. — 86 с.
7. Методика исследований в физиологии труда // Под ред. С.И.Горшкова. — М. Медицина.—1974. — 352 с.
8. Шеррер Ж.. Физиология труда — М.: Медицина. — 1973. — 496 с.
9. Руководство по физиологии труда // Под ред.З.М.Золиной, Н.Ф.Измерова.—М.: Медицина. — 375 с.
МЕТОДИКА ВИКОНАННЯ САМОСТІЙНОЇ РОБОТИ
В ході заняття студенти оволодівають методикою вимірювання і оцінки фізіологічних показників оцінки ступеня важкості (частота серцевих скорочень, сила та витривалість м’язів кисті тощо) та ступеня напруженості (увага, оперативна пам’ять,латентний період сенсомоторних реакцій тощо) праці. Оцінка ступеня важкості та напруженості праці за фізіологічними показниками проводиться на підставі оцінки ступеня їх змін протягом робочого дня (додаток 1). Оцінка ступеня важкості та напруженості праці за ергономічними показниками передбачає визначення характеристик динамічної та статичної фізичної праці, уваги та стану аналізаторних систем, монотонності тощо
З метою вивчення ступеня важкості та напруженості навчальної діяльності у вищому навчальному закладі студенти на початку та наприкинці практичного заняття визначають стан провідних психофізіологічних операцій та особливостей організму, розраховують дані щодо рівня змін функцій у % та обгрунтовують висновки щодо спрямованості та ступеня змін фізіологічних функцій, які підлягали дослідженню.
Визначення швидкості зорово—моторної реакції. Для визначення швидкості простої зорово—моторної реакції використовують методику хронорефлексометрії. Необхідно запропонувати досліджуваному у відповідь на появу світлового сигналу на панелі приладу з максимальною швидкістю натискувати на кнопку або навпаки (у залежності від конструкції хронорефлексометра) відпускати її. Дослідження повторють від 10 до 100 разів. Реєструють середню величину латентного періоду простої зорово—моторної реакції.
В ході визначення диференційованої зорово—моторної реакції досліджуваному пропонують у відповідь на пред’явлення сигналів білого (жовтого), зеленого та червоного кольорів реагувати таким чином: при появі білого (жовтого) та зеленого кольорів з максимальною швидкістю натискувати або відпускати кнопку, а на червоне світло — не реагувати. Дослідження проводять від 5 до 25 разів. Реєструють середню величину латентного періоду диференційованої зорово—моторної реакції у відповідь на появу білого (жовтого) світла.
Визначення рухомості нервових процесів. Хід дослідження аналогічний попередньому. Проте реєструють число зривів умовних реакцій у відповідь на пред’явлення диференційованого подразника — світлового сигналу червоного кольору.
Визначення врівноваженості нервових процесів. Як критерій оцінки врівноваженості нервових процесів використовують величину помилки в ході визначення реакції на об’єкт, який рухається (стрілка електродинамічного хронорефлексометра). Необхідно запропонувати досліджуваному шляхом натискування кнопки зупинити стрілку на місці, яке було обумовлене заздалегідь. Дослідження проводять від 10 до 100 разів. Реєструють середню величину помилки.
Дослідження переключення уваги. В ході визначення швидкості переключення уваги досліджуваному пропонують, під час роботи з 3 варіантами червоно—чорних таблиць Шульте—Платонова, на першій з них з максимальною швидкістю показати у порядку зростання всі чорні цифри з 1 до 25, на другій — у порядку спадання всі червоні цифри з 24 до 1і, зрештою, на третій — одночасно почергово показати чорні та червоні цифри: чорні у порядку зростання, червоні у порядку спадання. Наприклад: 1(чорна) — 24(червона), 2(чорна) — 23(червона) і т.д.
Для оцінки швидкості переключення уваги реєструється час виконання завдань, а також число помилок в ході роботи з таблицями. Величина інтегрального показника переключення уваги розраховується за формулою: Т = С — (А + В), де А, В, та С час (у с), витрачений на виконання завдання відповідно на першій, другій та третій таблицях.
Дослідження стійкості уваги. Стійкість уваги вивчається з використанням коректурних таблиць, під час роботи з якими досліджувані протягом 1—2 хвилини повинен викреслювати або підкреслювати певні букви, або буквосполучення. наприклад, підкреслювати літеру «А», та закреслювати літеру «К». Як показники стійкості уваги використовують кількість знаків, що простежені, та кількість помилок у перерахунку на 500 знаків. Оцінка результатів проводиться за наступною схемою: число знаків, що продивився студент: до 250 знаків — «незадовільно»; 250—350 — «задовільно»; понад 350 — «добре»; число помилок у перерахунку на 500 знаків: до 3 — «добре», 3—6 «задовільно», понад 6 — «незадовільно».
Дослідження оперативної пам’яті. Метод використовується для оцінки об’єму короткочасної оперативної пам’яті на підставі оцінки результатів запамятовування геометричних фігур. Досліджуваний впродовж 8 секунд дивиться на набір 6 трикутників, що мають різноманітну штриховку та складені у певному порядку і намагається запамятати усі необхідні деталі і потім відтворити побачене склавши у відповідному порядку трикутники з іншого подібного набору геометричних фігур. Оцінка результатів: «добре» —5—6 трикутників, що були вірно відтворені; «задовільно» —3—4; «незадовільно» — менше 3 трикутників.
Визначення лінійного окоміру. З метою дослідження точності лінійного окоміру використовують окомірну лінійку Гальтона. Поставивши на певну поділку один з бігунків лінійки, пропонують досліджуваному рухами протилежного бігунка спочатку від центра лінійки до її краю, а потім від краю до центру установити відрізок аналогічний за розмірами заданому. Визначення проводять 10 разів (по 5 разів у кожній спробі). Реєструють середню помилку у відтворенні відстані, що була задана.
Дослідження м’язово—суглобової чутливості. Прикріпивши кінематометр Жуковського до руки, яка зігнута у ліктьовому суглобі під кутом 90°, необхідно запропонувати досліджуваному розігнути руку, а потім з максимально можливою точністю повернути у вихідне положення. Дослідження проводять 3 рази. Реєструють середню помилку в ході відтворення заданого положення верхньої кінцівки у просторі.
Дослідження координації рухів. Досліджуваному пропонують зручно розміститися перед тремометром і взявши у руку спеціальний щуп з максимальною точністю та середньою швидкістю провести його по прорізях лабіринтів, намагаючись не зачіпати їх країв. Дослідження повторюють 3 рази. Реєструють кількість дотиків та інтегральний показник координації рухів, який розраховується шляхом ділення числа дотиків на час, що був витрачений на проходження лабіринтів.
Визначення мязової витривалості. В ході вивчення мязової витривалості досліджуваний повинен спочатку з максимальною силою рукою, що витягнута та відведена у бік стиснути пружину динамометра. Після реєстрації даних щодо мязової сили визначають 1/2 або 3/4 від її величини та пропонують досліджуваному через 5—7 хвилин після остаточного відновлення мязової активності знову стиснути динамометр на величину, що була визначена, та утримувати її в такому стані максимально можливий час, який і є критерієм оцінки мязової витривалості.
Дослідження особливостей темпераменту з використанням особистісного опитувача Г.Айзенка.
Чи частим у вас є потяг до нових вражень, розваг?
Чи часто ви потребуєте товарищ\шів, які вас розуміють, можуть підбадьорити або чимось втішити?
Ви людина безтурботна?
Чи вважаєте ви, що вам дуже важко говорити «ні»?
Чи обдумуєте ви наперед свої вчинки?
Якщо ви обіцяєте щось зробити, чи завжди ви достримуєте слова незалежно від того, зручно вам це чи ні?
Часто бувають у вас спади і піднесення настрою?
Задумуєтесь ви надсвоєю поведінкою чи дієте швидко, без роздумів?
Часто ви почуваєте себе нещасливою людиною без достатніх на те причин?
Чи зробили б ви все що завгодно об заклад?
Чи виникає у вас відчуття невпевненості або збентеження, коли ви хочете завести знайомство з симпатичною особою протилежної статі?
Чи втрачаєте ви часом витримку, тратуєтесь?
Чи части ви дієте під впливом хвилинного настрою?
Чи часто переживаєте, коли зробили або сказали щось таке, чого не потрібно було б робити або казати?
Чи важливіші для вас: книги, ніж зустрічі з людьми?
Чи легко вас образити?
Чи любите ви часто бувати в компаніях?
Чи виникають у вас думки, які ви хотіли б сховати від інших?
Чи правда те, що інколи буваєте ви сповнені енергії, а іноді зовсім мляві?
Чяи краще для вас мати друзів мало, але близьких вам?
Чи часто ви мрієте?
Коли на вас кричать, ви відповідаєте тим же?
Чи часто вас бентежить почуття провини?
Чи всі ваші звички добрі й бажані?
Чи здатні ви дати волю своїм почуттям і від душі повеселитись в компанії?
Чи вважаєте ви себе людиною чутливою?
Чи вважають вас людиною життєрадісною і веселою?
Чи часто ви, після того як зробили якусь важливу справу, відчуваєте, що могли б зробити її ще краще?
Чи мовчазливі ви у товаристві?
Ви іноді обмінюєтесь плчтками?
Чи трапляється так, що вам не спиться через те, що різні думки лізуть у голову?
Якщо ви хочете дізнатись про щось, то вважаєте за краще прочитати про це в книжці чи спитати?
Чи буває у вас сильне серцебиття?
Чи подобається вам робота, яка потребує постійної уваги?
Чи проймає вас іноді дрож?
Чи завжди ви платили б за провезення багажу, якби не боялись перевірки?
Вам неприємно бути у товаристві, де люблять пожартувати над товаришем?
Чи дратівливі ви?
Чи подобається вам робота, яка потребує швидкості дій?
Чи хвилюєтесь ви з причини неприємних подій, які могли б статися?
Ви ходите повільно і некваплячись?
Ви коли—небудь запізнювались на побачення або на роботу?
Чи часто вам сняться страхіття?
Ви легко вступаєте в розмову (бесіду) з незнайомою людиною, бо дуже любите поговорити?
Чи торбують вас будь—які болі?
Ви почували б себе дуже нещасним, якби на тривалий час були позбавлені широкого спілкування з людьми?
Чи можете ви назвати себе нервовою людиною?
Чи є серед ваших знайомих люди, які вам не подобаються?
Правда, що ви дуже впевнена у собі людина?
Чи легко ви ображаєтесь, коли люди вказують на ваші помилки у роботі або вади вашого характеру?
Ви вважаєте, що важко отримати справжнє задоволення від вечірки?
Чи торбує вас відчуття, що ви чимось гірші за інших?
Чи легко вам внести пожвавлення в досить нудну компанію?
Чи трапляється так, що ви говорите про речі, про які не маєте поняття?
Чи торбуєтесь ви про власне здоровя?
Чи любите ви пожартувати над іншими?
Чи страждаєте ви від безсоння?
Шкала оцінки результатів
|
№п/п |
Показник |
«Так» |
«Ні» |
|
1. |
Екстравертова-ність |
1, 3, 8, 10, 13, 17, 22, 25, 27, 39, 44, 46, 49, 53, 56 |
5, 15, 20, 29, 32, 34, 41, 51 |
|
2. |
Нейротизм |
2, 4, 7, 11, 14, 16, 19, 21, 23, 26, 28, 31, 33, 35, 38, 40, 43, 45, 47, 50, 52, 55, 57 |
— |
|
3. |
Щирість |
6, 24, 36 |
12, 18, 30, 42, 48, 54 |
Середній бал за шкалою екстравертованості — 11—12 балів (понад 12 балів — виражений рівень екстравертованості; до 11 балів — виражений рівень інтровертованості)
Середній бал за шкалою нейротизму — 12—13 балів (понад 13 балів — високий рівень нейротизму; до 12 балів — низький рівень нейротизму)
Критичні значення шкали щирості — 4—5 балів (результати сумнівні).
Визначення рівня ситуаційної та особистісної тривожності з використанням особистісного опитувача Ч.Д.Спілбергера. Досліджуваному пропонують уважно прочитати кожне з тверждень опитувача Ч.Д.Спілбергера, що приведений нижче, та визначити своє ставлення до нього з використанням спеціальної шкали у залежності від того, як відчуваєте себе у даний конкретний момент (ситуаційна тривожність) та звичайно, завжди (особистісна тривожність).
шкала ситуаційної тривожності
1 — аж ніяк 3 — вірно
2 — мабуть 4 — цілком верно
1. Я спокійний.
2. Мені ніщо не загрожує.
3. Я напружений.
4. Я відчуваю жаль.
5. Я відчуваю себе спокійним.
6. Я засмучений.
7. Мене хвилюють можливі невдачі.
8. Я відчуваю себе відпочившим.
9. Я стурбований.
10. Я відчуваю почуття внутрішнього задоволення.
11. Я впевнений у собі.
12. Я нервую.
13. Я не знаходжу для себе місця.
14. Я збуджений.
15. Я не відчуваю скутості та напруженості.
16. Я задоволений.
17. Я занепокоєний.
18. Мені ніяково, не по собі.
19. Мені радісно.
20. Мені приємно.
1 — іноді 3 — часто
2 — рідко 4 — практично завжди
21. Я відчуваю задоволення.
22. Я звичайно легко втомлююсь.
23. Я легко можу заплакати.
24. Я хотів би бути такою ж щастливою людиною, як і інші.
25. Нерідко я програю внаслідок того, що недостатньо швидко приймаю рішення.
26. Звичайно я відчуваю себе бадьорим.
27. Я спокійний, холоднокровний та зібраний.
28. Труднощі, що очікуються, як правило мене не дуже турбують.
29. Я надто переживаю із—за дрібниць.
30. Я цілком щастливий.
31. Я приймаю все надто близько до серця.
32. Мені не вистачає впевненості у собі.
33. Звичайно я відчуваю себе у небезпеці.
34. Я намагаюсь уникати критичних ситуацій та труднощів.
35. У мене буває нудьга.
36. Я задоволений.
37. Всілякі дрібниці часто мене відвертають від головної справи та хвилюють.
38. Я так сильно переживаю свої розчарувания, що довго не можу забути про них..
39. Я врівноважена людина.
40. Я відчуваю сильне занепокоєння, коли думаю про свої справи та турботи.
Шкала оцінки результатів:
|
Номер твердження |
Відповіді |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
|
|
3, 4, 6, 7, 9, 12, 13, 14, 17, 18 — 22, 23, 24, 25, 28, 29, 31, 32, 33, 34, 35, 37, 38, 40 |
1 |
2 |
3 |
4 |
|
1, 2, 5, 8, 10, 11, 15, 16, 19, 20 — 21, 26, 27, 30, 36, 39 |
4 |
3 |
2 |
1 |
Рівень оцінки ситуативної та особистісної тривожності: до 30 балів — низька тривожність, 31—45 — помірна тривожність, понад 46 — висока тривожність.
Визначення особливостей психічного стану з використанням опитувача САН (самопочуття, активність, настрій).
Досліджуваному пропонують познайомитися з двома протилежини ознаками самопочуття, активності і настрою, та дати їм відповідну оцінку в балах від 0 до 3 («3» — високий ступінь вираження ознаки, сильно виражена, «2» — середній ступінь вираження ознаки, «1» — слабкий ступінь вираження ознаки, «0» — вагання з відповіддю).
1 — самопочуття добре —3 –2 –1 0 1 2 3 самопочуття погане
2 — активний —3 –2 –1 0 1 2 3 пасивний
3 — уважний —3 –2 –1 0 1 2 3 розсіяний
4 — радісний —3 –2 –1 0 1 2 3 сумний
5 — відпочивший —3 –2 –1 0 1 2 3 втомлений
6 — безтурботний —3 –2 –1 0 1 2 3 стурбований
7 — швидкий —3 –2 –1 0 1 2 3 повільний
8 — зосереджений —3 –2 –1 0 1 2 3 незосереджений
9 — хороший настрій —3 –2 –1 0 1 2 3 поганий настрій
10 — бадьорий —3 –2 –1 0 1 2 3 в’ялий
11 — спокійний —3 –2 –1 0 1 2 3 роздратований
12 — баджання працювати —3 –2 –1 0 1 2 3 бажання відпочити
13 — повний сил —3 –2 –1 0 1 2 3 знесилений
14 — міркувати легко —3 –2 –1 0 1 2 3 міркувати важко
15 — захоплений —3 –2 –1 0 1 2 3 байдужий
16 — розслаблений —3 –2 –1 0 1 2 3 напружений
17 — витривалий —3 –2 –1 0 1 2 3 такий, що швидко втомлюється
18 — байдужий —3 –2 –1 0 1 2 3 схвильований
19 — збуджений —3 –2 –1 0 1 2 3 сонливий
20 — задоволений —3 –2 –1 0 1 2 3 незадоволений
Дані первинних результатів переведені до остаточних за допомогою наступної мемибальної шкали: «-3» — «1»; «-2» — «2»; «-1» — «3»; «0» — «4»; «1» — «5»; «2» — «6»; «3» — «7».
Модифікована форма теста САН, що була використана, дозволяє оцінити настіпні характеристики психічного стану людини:
а) психічна активація (сума балів на відповіді 5, 10, 12);
б) інтерес (3, 8, 15);
в) емоційний тонус (1, 4, 14);
г) напруженість (11, 16, 18);
д) комфортність (6, 9, 20).
Шкала оцінки результатів:
Високий ступінь вираження психічної активації, інтересу, емоційного тонусу та комфортності — 3—8 балів; середній — 9—15, низький — 16—21. Високий ступінь вираження напруженості 16—20, середній — 16—21, низький — 3—8 балів.
Визначення особливостей психічного стану з використанням колірного тесту М.Люшера. Досліджуваному пропонують вибрати кольори, що представлені нижче, у порядку спадання в залежності від ступеня віддання переваги: спочатку під №1 — колір, який є найбільш привабливим, під №2 — колір, що займає за ступенем привабливості друге місце і т.д., з таким розрахунокм, щоб під №8 був розміщений колір, який викликає найбільшу антипатию.
1. Синій
2. Зелений
3. Оранжево—червоний
4. Світло—жовтий
5. Фиолетовий
6. Коричневий
7. Чорний
8. Сірий
Після проведення психофізіологічних досліджень та вивчення особливостей особистості студенти на підставі даних ситуаційної задачі визначають ступінь важкостів та напруженості трудової діяльності працівників промислових підприємств.
СИТУАЦІЙНІ ЗАДАЧІ
Задача 1
Працівниця в ході виконання трудової діяльності забирає рулони і нарізаного паперу із вихідної частини машини (висота підйому 0,5 м) і несе до ваги, що знаходиться на відстані 0,5 м, далі після зважування піднімає рулони на висоту 0,4 м і зрозташовує їх на елеваторі, опускаючи рулони при цьому на відстань 0,35 м. Вага одного рулона паперу коливається у межах від 17 до 20 кг. За зміну робітниця розміщує на елеваторі в середньому 150 рулонів нарізаного паперу. Водночас, працівниця у процесі роботи слідкує за правильністю подачі паперу в виробничу машину та рівномірністю покриття її поверхні лаком, оглядає листи паперу, розрізає їх за допомогою спеціального пристрою, зважує і перевантажує їх на електрокар. На виконання основних операцій працівниця в середньому за зміну витрачає 4 год 20 хв, операції, що повязані з підйомом та переміщенням — 2 год 30 хв. Початок робочої зміни — о 800, кінець — о 1630. Трудова діяльність відбувається у 3 зміни (2 денні: ранкова і вечірня та нічна). Найменший обєкт розрізнення становить 6 мм. Для освітлення використовується система загального освітлення. Освітленість робочої поверхні — 100 лк. Розбірливіть мови — 100%. В процесі роботи працівниця розвязує прості задачі за інструкцією. Температура повітря на робочому місці в теплий року складає в середньому 27,9С, відносна вологість повітря — 67%, швидкість руху повітря — 0,165 м/с. У повітрі робочої зони виявлені пари фенолу в концентрації 2,5 мг/м3 (ГДК — 0,3 мг/м3).
Енерговитрати працівниці за зміну у становлять 2500 ккал. Латентний період простої зорово-моторної реакції на початку зміни — 200 мс, наприкінці — 280 мс. Латентний період диференційованої зорово—моторної реакції напочатку зміни — 280 мс, наприкінці — 376мс. Частота серцевих скорочень за зміну — 82 уд/хв мязова витривалість напочатку зміни — 18 с, наприкінці — 17 с.
Примітка:
1 кал 4, 186 Дж; 1кГм 9,8 Дж; 1 Вт 1 Дж/с.
Задача 2
Працівниця, що здійснює монтаж електрокерамічних виробів, має стаціонарне робоче місце. Робоча поза — сидячи, вільна, на виконання основних операцій за робочу зміну в середньому витрачає 5 год. Початок зміни — о 800, кінець — 1630. Трудова діяльність відбувається у дві зміни (без нічної). Найменший розмір обєкту рорзрізнення складає 0,5 мм. Ступінь контрасту обєкта розрізнення з фоном — середній, фон — світлий. Використовується система загального освітлення, освітленість робочої поверхні станеовить 60 лк. Мова відчувається на відстані 1,5 м. Працівниця в процесі виконання професійної діяльності виконує трудові операції, що складається з наступних елементів: кріплення контакту, монтаж контакту до основи запобіжника, монтаж контактної пластинки. Температура повітря на робочому місці у літній період року складає 22С, відносна вологість повітря 54,5%, швидкість руху повітря 0,35 м/с, вміст пилу в повітрі робочої зони — 1,6 мг/м3 (ГДК — 4 мг/м3). Енерговитрати у монтажниці за робочу зміну у середньому складають 1500 ккал. Латентний період простої зорово-моторної реакції на початку зміни — 360 мс, наприкінці — 383 мс. Латентний період диференційованої зорово-моторної реакції на початку зміни — 420 мс, наприкінці 460 мс. Частота серцевих скорочень в середньому за зміну складає 84 уд/хв. Мязова витривалість на початку зміни — 18,4 с, наприкінці 20,2 с. Час відшукування чисел на початку зміни — 72,2 с, наприкінці — 88,0 с. На початку зміни змогла запамятати 5 фігури із 6, наприкінці — 3 фігури.
Примітка:
1 кал 4, 186 Дж; 1кГм 9,8 Дж; 1 Вт 1 Дж/с.
Додаток 1
Фізіологічні критерії важкості та напруженості праці
|
Ступінь |
Зміни функцій наприкінці робочого дня, % |
||||||
|
напру- |
Середня |
Середня |
Зменшення |
Збільшення |
|||
|
женості фізіоло- гічних функцій |
величи- на енер-говит-рат, ккал |
частота серцевих скороче-нь за 1 хв |
Мязова витри-валість |
Обєм опера-тивної памяті |
Латент-ний період ПЗМР |
Латен-тний період ДЗМР |
Кон-цент-рація уваги |
|
I (малона-пружена) |
до 174 |
до 80 |
до 10 |
до 5 |
немає |
до 5 |
до 5 |
|
II (помірно напружена) |
175-290 |
81-95 |
11-30 |
6-25 |
1-25 |
6-30 |
6-25 |
|
III (напружена) |
291-406 |
96-110 |
31-50 |
26-50 |
26-50 |
31-60 |
26-50 |
|
IV (надто напружена) |
понад 407 |
понад 111 |
понад 51 |
понад 51 |
понад 51 |
понад 61 |
понад 51 |
Примітка: ПЗМР — проста зорово-моторна реакція;
ДЗМР — диференційована зорово-моторна реакція.
Додаток 2
Ергономічні критерії оцінки важкості та напруженості праці
|
№ п\п |
Фактори |
Класи умов і характери праці |
|||
|
легка (I) |
середньої важкості (I I) |
важка (I I I) |
дуже важка (IV) |
||
|
мало напружена |
помірно напружена |
напружена |
дуже напружена |
||
|
Ступінь важкості праці |
|||||
|
Фізична динамічна робота |
|||||
|
1 |
Потужність зовніш-ньої роботи при роботі участю мзів нижніх кінцівок та тулуба, Вт |
чоловіки до 20 жінки до 15 |
21—41 16—37 |
41—90 37—63 |
понад 90 понад 63 |
|
2 |
Потужність зовніш-ньої роботи, при роботі з переваж-ною участю мязів плечового поясу |
чоловіки до 10 жінки до 7,5 |
10—22 8—17,5 |
23—45 1 8—30,5 |
понад 45 понад 30,5 |
|
3 |
Маса вантажу, що переміщується, у кг. |
Чоловіки до 10 жінки до 5 |
до 30 до 10 |
31—35 11—15 |
понад 35 понад 15 |
|
4 |
Кількість дрібних стереотипних рухів кистей і пальців рук |
до 20000 |
20001—40000 |
40001—8000 |
понад 80000 |
|
Фізична статична робота: |
|||||
|
5 |
Величина наванта-ження під час утри-мання вантажу, кгсек |
||||
|
— однією рукою |
до 18000 |
18001—43000 |
43001—97000 |
понад 97000 |
|
|
— двома руками |
до 43000 |
43001—97000 |
97001—208000 |
понад 208000 |
|
|
|
до 61000 |
61001—130000 |
130001—260000 |
понад 260000 |
|
|
6 |
Робоча поза |
вільна |
Знаходження у нахиленому стані (до 30) 25 % від часу робочої зміни |
Знаходження у нахиленому стані(до 30) 26—50 % часу від робо-чої зміни Перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочепки) до 25 % часу за зміну. |
Знаходження у нахиленому стані (до 30) понад 50 % від часу робочої зміни Перебування у вимушеній позі (на колінах, навпочіпки) понад 25 % часу за зміну |
|
7 |
Нахили корпусу |
Відсутні |
Вимушений нахил (понад 30) 50-100 разів за зміну |
Вимушений нахил (понад 30) 101-300 разів за зміну |
Вимушений нахил (понад 30 і більше) 300 разів за зміну |
|
8 |
Переміщення у про-сторі (переміщення, зумовлені техноло-гічним процесом) |
до 4 км за зміну |
4,1—10 км за зміну |
10,1—17 км за зміну |
понад 17 км за зміну |
|
Ступінь напруженості праці |
|||||
|
9 |
Увага |
||||
|
а) тривалість зосе-редженої уваги, % від часу робочої зміни |
до 25 |
25—50 |
51—75 |
понад 75 |
|
|
б) щільність сигна-лів, в середньому за годину |
до 15 |
15—35 |
35—60 |
понад 60 |
|
10 |
Напруженість аналізаторних функцій: |
||||
|
а) категорія зорових робіт, за НіП 11-4-79) |
груба і малоточна |
точна |
високоточна |
особливо точ-на із застосу-ванням оп-тичних при-ладів |
|
|
б) розрізнення мови або диференційо-ваних сигналів |
чіткість слів і сигналів 100 % |
чіткість слів і сигналів від 100 до90% |
чіткість слів і сигналів від 90 до 70% |
чіткість слів і сигналів менше 70% |
|
|
11 |
Емоційна і інтелек-туальна напруженість |
Робота за індивідуаль-ним нрафіком |
Робота згідно з встановле-ним графіком з можливістю його корекції у процесі ді-яльності |
Розвязання важких задач в умовах дефіциту часу та підвищеної відповідаль-ності |
Особистий ризик, висока ступінь не-безпеки, від-повідальності за безпеку ін-ших осіб |
|
12 |
Монотонність праці |
||||
|
а)кількість елемен-тів, робочих опера-цій, що в багатора-зово повторюються |
понад10 |
10—6 |
5—3 |
2—1 |
|
|
б)число повторів стереотипної операції, за год |
до 40 |
40—90 |
90—180 |
понад 180 |
|
|
в) час спостережен-ня за ходом вироб-ничого процесу без активних дій, від тривалості робочої зміни |
до 80 |
81—90 |
91—95 |
понад 95 |
|
|
13 |
Змінність |
однозмінна робота |
двозмінна робота (без нічної зміни) |
трьохзмінна робота (з нічною зміною) |
нерегулярна змінність з роботою у нічну зміну |
-