Тема 7 Аналіз виробничих запасів та ефективності їх використання 2 год План лекції 1

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Тема 7

Аналіз виробничих запасів та ефективності їх використання (2 год)

План лекції

1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробничих запасів

2. Аналіз забезпеченості підприємства виробничими запасами

3. Аналіз ефективності використання виробничих запасів

Мета: охарактеризувати особливості аналізу процесів забезпечення виробничої діяльності підприємств виробничими запасами та ефективності їх використання в умовах ринкових відносин.

Ключові слова та терміни: виробничі запаси, норма, норматив матеріаловіддача, матеріаломісткість.

Література:

1.  Косова Т.Д., Сухарев П.М., Ващенко Л.О. та ін. Організація і методика економічного аналізу. Навч.посіб. – К.: Центр учбової літератури, 2012. – 528 с.
   1.  Андрєєва Г.І., Андрєєва В.А. Організація і методика економічного аналізу. – Суми: ДНВЗ «УАБС НБУ», 2009. – 353 с.
      1.  Барабаш Н.С. Аналіз господарської діяльності / Наталія Степанівна Барабаш. – К.: КНТЕУ, 2005. – 395 с .
      2.  Мних Є.В. Економічний аналіз: Підручник: - 2-ге вид., перероб. та доп. / Євген Володимирович Мних – К.: ЦНЛ, 2005. – 472 с.

5.   Чумаченко М.Г. Економічний аналіз / Микола Григорович Чумаченко. – К: КНЕУ, 2003. – 586 с.

1. Завдання та інформаційне забезпечення аналізу виробничих запасів

Для того, щоб стабільно здійснювати процес виробництва продукції на підприємстві постійно мають бути в наявності оборотні засоби в матеріальній формі. Так, підприємство повинне мати в необхідних розмірах запаси сировини, матеріалів, палива та інших цінностей задіяних у виробничому процесі. При їх витрачанні збільшуються витрати на виробництво, результатом якого є створення готової продукції.

Виробничі запаси – це складова частина запасів, яка використовується у процесі виробництва протягом одного виробничого циклу, повністю переносить свою вартість на вартість створеної продукції, раціональне використання якої є однією з головних передумов ефективного господарювання.

Виробничі запаси класифікуються за певними критеріями (табл. 7.1).

Таблиця 7.1

Класифікація виробничих запасів

№ з/п	Критерії класифікації	Вид запасів	Характеристика
1	2	3	4
1.	За призначенням	постійні	частина виробничих запасів, що забезпечують безперервність виробничого процесу між двома черговими постачаннями
сезонні	запаси, що накопичуються для сезонного виробництва продукції
2.	За місцем знаходження	запаси складські	запаси, що знаходяться на складах підприємства
запаси у виробництві	запаси, що знаходяться в процесі обробки
3.	За нормованістю	нормативні	запаси, що відповідають запланованим обсягам запасів, необхідним для забезпечення безперебійної роботи підприємства
понаднормові	запаси, що перевищують їх нормативну кількість

5.	Стосовно до балансу	балансові	запаси, що є власністю підприємства і відображаються в балансі
позабалансові	запаси, що не належать підприємству, і знаходяться на ньому в силу визначених обставин
6.	За ступенем ліквідності	ліквідні	виробничі запаси, що легко перетворюються в кошти в короткий термін і без значних утрат первісної вартості таких запасів
неліквідні	виробничі запаси, що неможливо легко перетворити в готівку в короткий термін і без значних втрат первісної вартості таких запасів
7.	За походженням	первинні	запаси, що надійшли на підприємство ззовні, від інших підприємств і не підлягали обробці на даному підприємстві
вторинні	матеріали і вироби, що після первинного використання можуть застосовуватися вдруге у виробництві (відходи виробництва і споживання продукції)
8.	За обсягом	вільні	запаси, що знаходяться в надлишку на підприємстві
обмежені	запаси, що знаходяться в обмеженій кількості на підприємстві

Неефективна система управління виробничими запасами призводить до несвоєчасного забезпечення виробництва необхідною сировиною і матеріалами або до надлишкового їх накопичення на підприємстві, неможливості своєчасної акумуляції грошових коштів для придбання запасів і, як наслідок, до можливої зупинки виробництва.

 З огляду на це, головною метою аналізу виробничих запасів підприємства є визначення рівня забезпеченості підприємства ними, встановлення оптимального їх розміру для ведення безперебійної роботи та оцінка ефективності їх використання для пошуку резервів раціонального використання і зниження матеріаломісткості продукції.

Завданнями аналізу виробничих запасів виступають:

1.  аналіз динаміки та структури виробничих запасів на підприємстві;
2.  оцінка забезпеченості підприємства виробничими запасами;
3.  визначення оптимального розміру виробничих запасів для ведення безперебійної роботи;
4.  аналіз ефективності використання виробничих запасів;
5.  виявлення внутрішньовиробничих резервів економії виробничих запасів і розробка заходів по їх реалізації.

Джерелами інформації для аналізу виробничих запасів є:

а) планові дані: бізнес-план підприємства, план матеріально-технічного постачання;

б) первинні документи: довіреності, прибуткові ордери, акти приймання матеріалів, лімітно-забірні картки, накладні-вимоги на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів, картки складського обліку матеріалів, відомості обліку залишку матеріалів на складі, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні тощо.

в) інформація рахунків обліку 20 «Виробничі запаси», 23 «Виробництво», 24 «Брак у виробництві» та інші.

г) облікові регістри: журнал 5, відомість 5.1;

д) фінансова звітність: ф. №1 баланс (звіт про фінансовий стан), ф. №2 звіт про фінансові результати (звіт про сукупний дохід), ф. №5 примітки до фінансової звітності;  

е) статистична звітність: ф. №1-підпрємництво (річна) «Структурне обстеження підприємства», ф. №1-підприємництво (коротка) (річна) «Структурне обстеження підприємства», ф. № 5-С «Звіт про витрати на виробництво продукції (робіт, послуг)», ф. № 4-МТП «Звіт про залишки і використання палива та паливо-мастильних матеріалів» ;

є) інші джерела (результати попередніх аналітичних досліджень, угоди на постачання сировини і матеріалів, нормативи витрачання виробничих запасів тощо).

2. Аналіз забезпеченості підприємства виробничими запасами

В процесі аналізу забезпеченості підприємства виробничими запасами необхідно:

1) оцінити потребу підприємства у різних видах виробничих запасів;

2) вивчити рівень та джерела покриття планової потреби у виробничих запасах;

3) знайти резерви зниження потреби у виробничих запасах та скорочення наднормативних та зайвих матеріалів.

Оцінюючи потребу у матеріалах, слід визначити та передбачити ті напрями діяльності, де використовуються відповідні види запасів. Крім виробництва, серед них можуть бути: експериментально-дослідні, ремонтно-експлуатаційні роботи, ведення капітального будівництва та ін.

Загалом визначення потреби у виробничих запасах тісно пов'язане з процесом їх нормування, тобто встановленням гранично допустимої витрат конкретного виду виробничих запасів на виробництво одиниці продукції чи виконання одиниці роботи. Норми встановлюють на одиницю продукції, виходячи з того, що вони мають враховувати підвищення якості продукції, її конкурентоздатність, прогресивність нових видів. Норми витрат матеріалів розробляються, як правило, самими підприємствами. У деяких випадках на замовлення підприємств ці норми можуть розроблятись галузевими науково-дослідними організаціями. Норми витрат виробничих запасів мають бути прогресивними, технічно та економічно обґрунтованими (з урахуванням досягнень науки і техніки, передового досвіду, перспектив на майбутнє). 

Техніко-економічне обґрунтування норм витрат виробничих запасів пов'язане з аналізом їхньої структури, яка являє собою склад і співвідношення окремих її елементів. Для більшості матеріалів структура норми витрат (Нв) має такий вигляд:

Нв = ВЗв + ВЗвтрати + ВЗінші ,                                                   (7.1)

де Нв - норма витрат, грн.; ВЗв — чисті витрати матеріалу на одиницю продукції або роботи, грн.; ВЗвтрати — неминучі технологічні відходи та втрати, грн.; ВЗінші — інші організаційно-технологічні втрати, що виникають у процесі транспортування, зберігання тощо, грн.

Загалом розрізняють поняття «норма» і «норматив». Норма – це мінімальні запаси товарно-матеріальних цінностей, яка розраховується найчастіше в днях запасу. Норматив -  поняття, похідне від норми, яке визначається як добуток норми на той показник, відносно якого визначається норма. Так, норматив певного виду виробничих запасів () визначається як добуток норми запасу в днях і середньоденної витрати відповідних ресурсів:

                                     ,                                                     (7.2)                                                  

де — середньодобове споживання і-го виду матеріалів, грн; — норма і-го виду запасу в днях.

В свою чергу середньодобове споживання і-го виду матеріалів визначається формулою:

,                                                                        (7.3)

де — загальна річна потреба в даному виді матеріалів,  грн.; КРД — кількість робочих днів.

Також, плануючи потребу у виробничих запасах, необхідно визначити певний норматив утворення їх залишку для ведення безперебійного виробництва та забезпечення його ритмічності. Для розрахунку такого нормативу залишки виробничих запасів поділяють на: транспортні, поточні, підготовчі (технологічні), резервні (страхові).

Транспортний залишок виробничих запасів (ВЗтр) створюється на період з моменту оплати виставленого постачальником рахунку до прибуття вантажу на склад підприємства. На практиці його величина визначається на основі фактичних даних за попередній рік:

,                                         (7.4)  

де Ттр — термін транспортування, дні.

Поточний залишок (ВЗпот) є найбільшим за розміром, він створюється для забезпечення безперебійного процесу виробництва матеріальними ресурсами в період між двома черговими поставками:

,                                         (7.5)

де Тпост — перерва між постачаннями, днів.

Підготовчий (технологічний) залишок (ВЗтехн) створюється на період, необхідний для приймання, складування та підготовки до виробництва виробничих запасів:

,                                        (7.6)

де Тпідг – термін підготовки, днів.

Резервний (страховий) (ВЗрез) формується на випадок можливих перебоїв у постачанні (інших непередбачених обставин):

,                                         (7.7)

де Трез – тривалість можливого зриву поставок, днів.

Виходячи з цього, можна визначити максимальний залишок виробничих запасів, який потрібний для безперебійної роботи, середній та мінімальний:

1.  максимальний (ВЗмаксим) :

ВЗмаксим = ВЗтр + ВЗпот + ВЗтехн. + ВЗрез ;                       (7.8)

1.  середній (ВЗсер):

ВЗсер = ВЗтр + ВЗпот + ВЗтехн. ;                               (7.9)

1.  мінімальний (ВЗмін):

ВЗсер = ВЗтр + ВЗпот.                                    (7.10)

Таким чином, загальна потреба основного виробництва в матеріалах (сировині) ( ) визначається за формулою:

 ,                                       (7.11)

де - норма витрат i-го виду матеріалу на одиницю j-ї продукції; - плановий обсяг виробництва j-ї продукції.

Залежно від того, які норми застосовуються для розрахунків розрізняють такі методи розрахунку потреби в матеріально-технічних ресурсах: подетальний; за окремими виробами; за аналогією; за типовими представниками.

У разі розрахунку за окремими виробами або за подетальним методом застосовуються норми витрат на виробництво одиниці виробу чи деталі.

Метод визначення потреби за аналогією полягає у тому, що вироби, які в період розрахунку потреби не мають норм витрат, прирівнюються до аналогічних виробів, на які є норми витрат матеріалів. При цьому необхідно враховувати характерні особливості нового виробу, для чого в розрахунок вводяться коригуючі коефіцієнти:

,                                 (7.12)                           

де - норма витрати і-го виду матеріалу на аналогічний виріб; - коефіцієнт, що враховує особливості споживання матеріалу для виробництва даного виробу порівняно з аналогічним.

У разі великої різноманітності асортименту продукції, що випускається, а також за відсутності уточненої програми випуску за кожною позицією виконується розрахунок потреби в матеріалах на типовий виріб або деталь, норма витрат матеріалу на виробництво яких є середньозваженою для планованої групи виробів або деталей.

Якщо за окремими видами номенклатури продукції відсутні розроблені норми витрат у плановому періоді, потреба в матеріальних ресурсах розраховується за формулою:

 

,                                  (7.13)

де - фактичні витрати і-го матеріалу в попередньому періоді; - індекс збільшення або зменшення виробничої програми в плановому періоді порівняно з базовим; - індекс середнього зниження норм витрат матеріалу в плановому періоді.

Після визначення розміру потреби у виробничих запасах необхідно вивчити рівень та джерела її покриття. Такі джерела поділяють на внутрішні та зовнішні.  До внутрішніх відносять: зворотні відходи, власне виробництво матеріалів, економія при транспортуванні, зберіганні, використанні новітніх технологій. Зовнішніми джерелами покриття є виробничі запаси, які  надходять від постачальників та інших організацій за оплату, у вигляді обміну чи безоплатно.

Для покращення системи забезпечення виробничими запасами можна обрати екстенсивний аба інтенсивний шляхи (рис. 7.1).

Шляхи покращення забезпечення виробничими запасами

Екстенсивний

Збільшення видобутку  сировинних ресурсів

Використання нових технологій

Утилізація  відходів сировинних ресурсів

Збільшення придбання і виробництва  виробничих запасів

Раціональне використання матеріалів

Застосування прогресивних  науково обґрунтованих  норм  витрачання виробничих запасів

Інтенсивний

Рис. 7.1. Забезпеченість потреби у виробничих запасів

Потреба у завезенні матеріалів з боку визначається різницею між загальною потребою в і-му виді матеріалів і сумою внутрішніх джерел її покриття. Ступінь забезпеченості потреби у виробничих запасів договорами на їхнє постачання оцінюється за допомогою наступних показників:

1.  коефіцієнт забезпеченості за планом (відношення вартості матеріалів за укладеними договорами до планової потреби);
2.  коефіцієнт забезпеченості фактичний (вартість фактично придбаних матеріалів поділена на планову потребу).

Аналіз даних коефіцієнтів проводиться за кожним видом матеріалів.

3. Аналіз ефективності використання виробничих запасів

Оцінка ефективності виробничих запасів передбачає використання системи узагальнюючих та одиничних показників. До узагальнюючих показників відносять прибуток на 1 грн. матеріальних затрат матеріаломісткість, матеріаловіддачу, питому вагу матеріальних затрат у собівартості продукції. До одиничних показників можна віднести коефіцієнти використання окремих видів матеріалів, показник конструктивної, технологічної матеріаломісткості тощо.

Прибуток на 1 грн. матеріальних затрат визначається як співвідношення прибутку від основної діяльності до суми матеріальних затрат.

Матеріаломісткість продукції є вартісним показником, який відображає рівень матеріальних затрат на кожну гривню реалізованої продукції та розраховується як співвідношення суми всіх матеріальних затрат до обсягу реалізованої продукції.

Матеріаловіддача (зворотний показник до показника матеріаломісткості) характеризує вихід продукції з кожної гривні витрачених матеріалів та розраховується як співвідношення обсягу реалізованої продукції до суми матеріальних затрат.

Матеріаловіддача дозволяє виявити резерви збільшення обсягів виробництва. Питома вага матеріальних затрат у собівартості продукції відображає не тільки рівень використання виробничих запасів, а й структуру виробництва продукції.

Для розрахунку питомої ваги матеріальних затрат у собівартості продукції сума матеріальних затрат ділиться на собівартість продукції. Даний показник відображає рівень використання матеріалів, а також структуру витрат виробництва.  

Одиничні показники ефективності використання матеріалів характеризують використання окремих їх видів (основних, допоміжних, закуплених напівфабрикатів, палива, енергії), наприклад: сировиномісткість, матеріаломісткість, паливомісткість, енергоємність тощо.

Питому матеріаломісткість конкретних видів продукції визначають як у вартісному, так і в умовно-натуральному та натуральному вираженні. Вартісний показник питомої матеріаломісткості визначають як відношення вартості витрачених матеріальних цінностей на одиницю продукції  до його ціни.

Крім питомої матеріаломісткості визначають параметральну питому матеріаломісткість як відношення матеріальних затрат до загальної потужності (продуктивності, вантажопідйомності тощо). Такий показник дає оцінку використанню матеріалів на одиницю технічного параметра.

Конструктвина питома матеріаломісткість відображає вагову характеристику виробів і визначається відношенням чистої ваги виробів на одиницю технічного параметра.

Відносна питома матеріаломісткість визначається як відношення конструктивної матеріаломісткості до коефіцієнта використання матеріалів. Даний показник використовується для оцінки тих видів матеріалів, при обробці яких досягається найбільший ефект. При цьому коефіцієнт використання матеріалів обчислюється співвідношенням корисного витрачання або чистої ваги виробу у натуральному вираженні до фактичного витрачання матеріалів, використаних на їх виготовлення.

Крім вищенаведених показників ефективності використання виробничих запасів, важливими також є наступні:

1.  коефіцієнт оборотності виробничих запасів – це кількість оборотів, що їх роблять виробничі запаси за період, який аналізується. Цей коефіцієнт характеризує розмір обсягу виручки від реалізації в розрахунку на одну гривню виробничих запасів.
2.  тривалість одного обороту в днях (То) - визначається за формулою:

,                                               (7.13)

де,  Д - кількість днів періоду, що аналізується (90, 360); Од - оборотність виробничих запасів у днях.

1.  коефіцієнт завантаження коштів в обороті (Кз). Він показує суму виробничих запасів, що авансуються на 1 грн виручки від реалізації, і визначається за формулою:

 

,                                                     (7.14)

де,  СЗ – середній залишок виробничих запасів, грн; ВР – виручка  від реалізації продукції, грн.

Коефіцієнт завантаження коштів в обороті  - величина, обернена до коефіцієнта оборотності виробничих запасів. Чим менший коефіцієнт завантаження коштів, тим ефективніше використовуються виробничі запаси.

Зміну оборотності виробничих запасів виявляють через порівняння фактичних показників з плановими або з показниками попереднього періоду. Порівнюючи показники оборотності, виявляюь прискорення чи сповільнення.

Внаслідок прискорення оборотності виробничих запасів частина їх вивільняється, а при сповільненні в оборот залучаються додаткові кошти. Вивільнення виробничих запасів може бути абсолютним або відносним.

Абсолютне вивільнення виробничих запасів відображає пряме зменшення їх залишків порівняно з нормативом (або з залишками попереднього періоду) при збереженні або підвищенні обсягів реалізації продукції за розрахунковий період. Відносне вивільнення виробничих запасів з обороту відображає стабільність або зростання виробничих запасів при зростанні обсягів реалізації продукції. При цьому темпи зростання обсягів реалізації випереджають темпи зростання залишків виробничих запасів.

Таким чином, аналізуючи навдені показники ефективності, вивчають їх динаміку та визначають суму економії чи перевитрат матеріалів внаслідок зміни матеріаломісткості. А також розраховують вплив зміни ефективності використання матеріалів на обсяг продукції після чого визначаються резерви її підвищення.

Визначення економії (перевитрат) матеріалів (Е) здійснюється за допомогою методу абсолютних різниць наступним чином:

                                       (7.15)

де,  ∆Мм – відхилення матеріаломісткості продукції, коеф.; ВР1 – обсяг виручки від реалізації у звітному періоді, тис. грн.

Додатковий випуск продукції (резерв випуску) від зміни матеріаловіддачі () чи матеріаломісткості () розраховують наступним чином:

або   ,    (7.16)   

де, ∆Мв – зміна матеріаловіддачі, коеф.; МЗ1 – матеріальні витрати у звітному періоді, тис. грн., Мм1, Мм0 – матеріаломісткість у звітному та базовому періодах відповідно, коеф., ВР1 – обсяг реалізації у звітному періоді, тис. грн.

Детальніший факторний аналіз матеріаломісткості продукції можна здійснити врахувавши ті чинники, які здійснюють вплив на зміну суми матеріальних витрат та обсягу реалізації.

Так, на суму матеріальних витрат впливає обсяг випуску продукції (ВП), структура продукції (ПВі), частка витрат матеріалів на виробництво одиниці продукції в загальній сумі матеріальних затрат (ПВмат (і)) та ціна матеріалів (Цмат(і)). В свою чергу на виручку від реалізації здійснюють вплив обсяг випуску продукції (ВП), структура продукції (ПВі) та ціна одиниці продукції (Цпрод(і)). Виходячи з цього, можна побудувати наступну детерміновану модель матеріаломісткості змішаного типу:

,                       (7.17)

Використовуючи метод ланцюгових підстановок визначаємо вплив кожного фактора на зміну матеріаломісткості:

1.  вплив зміни обсягу випуску продукції:

;  (7.18)

1.  вплив зміни структури продукції:

; (7.19)

1.  вплив зміни питомої ваги матеріальних затрат на одиницю продукції:

; (7.20)

1.  вплив зміни ціни матеріалів:

;  (7.21)

1.  вплив зміни ціни одиниці продукції:

  (7.22)

Використовуючи аналогічні підходи можна проаналізувати вплив факторів на зміну матеріаловіддачі та прибутку на 1 грн. матеріальних витрат, а також показники питомої матеріаломісткості.

За результатами таких розрахунків здійснюється пошук невикористаних резервів економії матеріальних затрат та зниження собівартості продукції в цілому.

1. основные факторы внутренней среды организации; уметь находить связь внешних и внутренних факторов
2. 06 оперативнорозыскной деятельности
3. Лабораторная работа 7 Расширение SSE Теоретическая часть 1
4. Если бы мне разрешили разработать только один документ модель или другой артефакт для поддержки программно
5. Тема- Личная гигиена и гигиена жилища беседадиалог Цель- научить детей некоторым правилам личной ги
6. На тему- Философия Древней Индии г
7. Таблица умножения в стихах
8. Тема 8 Товарознавча характеристика САНІТАРНОТЕХНІЧНОГО УСТАТКУВАННЯ ТА УСТАНОВЧОЇ АРМАТУРИ План В
9. Теория управления для студентов групп ВГ Применение идей научного управления в современной орган
10. на тему Диагностика конкурентоспособности; Диагностика конфликтности личности; Диагностика направлен
11. Йаха Исторгнув победный вопль Рикрой сильным порывом ветра отправил своего противника в продолжительны
12. Проектирование электропривода
13. 092009 Введение
14. Отречение Николая II Как это было
15. ncient Rus ws one of the erly feudl sttes nd held leding plce in the world history
16. 1Развитие координации 2Увеличение гибкости 3Развитие взрывной силы ног 4Увеличение силы Выполняя все
17. Тема- Заболевания периферической нервной системы ПНС План лекции- Анатомофизиологические особеннос
18. Понятие, уровни и характеристика социальных изменений
19. ТАЛАНТ 2014 г. Тамбов 25 января 2014 г ВНИМАНИЕ- Анкеты заполненные не полностью или нечетко Орг
20. Обвинувачений, його права та обовязки в кримінальному процесі

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе