Будь умным!

У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 2 Визначення припусків та технологічних розмірів за допомогою технологічних розмірних ланцюгів Ро

Работа добавлена на сайт samzan.net:


Тема 2

Визначення припусків та технологічних розмірів за допомогою технологічних розмірних ланцюгів

Розрахунок технологічних розмірних ланцюгів

Замикальною ланкою в технологічному розмірному ланцюзі є та,  що утворюється останньою як результат виконання всіх інших.

У технологічних розмірних ланцюгах число складових ланок рідко буває більше чотирьох. Тому їх можна розраховувати за методом максимуму – мінімуму. В тих випадках, коли число ланок більше п’яти – слід використовувати імовірнісний метод.

Методики розрахунку технологічних розмірних ланцюгів залежить від того, замикальною ланкою ланцюга є розмір припуску чи конструкторський розмір.

2.1 Розрахунок граничних значень припусків на операцію

Граничне значення припуску на операцію розраховують досить просто, якщо його визначають за двома суміжними розмірами, що складають триланковий розмірний ланцюг. Якщо ж припуск на якусь поверхню визначають за кількома операційними розмірами, його розраховують за допомогою виявлення і побудови відповідного ланцюга.

Алгоритм розрахунку [4]

  1.  За довідниковими даними чи розрахунково-аналітичним методом  встановлюють мінімальний припуск Zmin.
  2.  Складають рівняння розмірного ланцюга відповідно Zmin:

                          (2.1)

де – найменший граничний розмір збільшуючої ланки розмірного ланцюга;

– найбільший граничний розмір зменшуючої ланки розмірного ланцюга;

n – число збільшуючих ланок;

m – число всіх ланок розмірного ланцюга.

  1.  Визначають розмір шуканої розмірної ланки.

Якщо шуканий технологічний розмір є зменшувальною ланкою, використовують формулу

                   (2.2)

Якщо ж шуканий розмір є збільшувальною ланкою

                   (2.3)

  1.  Встановлюють допуск  залежно від виду технологічного переходу (чорнова або чистова обробка). Для чорнової обробки звичайно рекомендується задавати допуск за 12-м чи 14-м квалітетами, для чистової обробки за 11-м квалітетом точності.
  2.  Залежно від виду розміру (охоплюючий, охоплюваний, ін.) задають граничні відхилення відповідно за посадками h, H чи Is.
  3.  Визначають номінальний розмір Ах за однією з таких формул:

                                                   (2.4)

                                                    (2.5)

  1.  Розраховують номінальний розмір припуску

                                                     (2.6)

  1.  Визначають граничні відхилення розміру припуску

                                         (2,7)

                                        (2.8)

  1.  Якщо за відповідними стандартами на вихідні заготовки чи за довідниковими даними вже вибрані номінальні значення припусків на проміжні розміри (замість мінімальних), то в цьому випадку складають рівняння відносно номінального розміру припуску Z:

                                                       (2.9)

  1.  Із рівняння (2.9) визначають номінальний розмір шуканої ланки.
  2.  Задають допуски і граничні відхилення шуканої ланки.
  3.  Визначають граничні відхилення розміру припуску за формулами (2.7) (2.8), його мінімальне і максимальне значення.
  4.  Якщо номінальний розмір припуску буде менший одиниці, то мінімальний припуск може дорівнювати нулю чи бути меншим від нуля. В цьому випадку необхідно виконувати коригування номінального розміру припуску, перш ніж вибирати його за довідником. Щоб виключити можливість одержання Zmin0, найкраще вибрати із довідника і при розрахунках користуватись Zmin, а не номінальним значенням припуску Z.

Приклад перший до п. 2.1 [4]

Дано zmin= 0,3 мм, А2=60-0,2 мм, А3=80-0,4 мм. Визначити номінальний розмір і граничні відхилення розміру А1, якщо рівняння технологічного розмірного ланцюга має вигляд:

z = A1+А2-А3.

Вихідне рівняння:

звідки:

Приймаємо допуск розміру А1 рівним . Тоді номінальний розмір

.

Визначити номінальний розмір і граничні відхилення припуску z.

Вихідне рівняння:

Тоді zmin= 0,3 мм, а zmax= 1,08 мм.

Приклад другий до п.2.1 [4] 

Обробка втулки (рисунок 2.1, а) ведеться на токарному верстаті чорновим (рисунок 2.1, б), напівчистовим (рисунок 2.1, в) і чистовим (рисунок 2.1, г) обточуванням. Визначити граничні значення припусків на обробку поверхонь 1 і 2.

Рисунок 2.1 Втулка (а), схема її обробки (б-г) і технологічних розмірних ланцюгів (д, е)

Розв’язання.

Припуски на поверхнях 1 і 2 є замикаючими ланками відповідно розмірних ланцюгів А і Б (рисунок 2.1, д, е).

1. Визначаємо номінальний розмір припуску на поверхню 1:

2. Розраховуємо допуск на припуск:

3. Визначаємо граничні відхилення припуску:

Таким чином, , тобто припуск може коливатися від 0,52 мм до 1,50 мм.

Для визначення припуску на поверхню 2 необхідно розв’язати другий операційний розмірний ланцюг Б (рисунок 2.1, е)

1. Визначаємо номінальний розмір припуску:

2. Розраховуємо допуск на припуск:

3. Визначаємо граничні відхилення припуску:

Таким чином, , тобто припуск може коливатися від 0,9 мм до 1,86 мм.

Задачі до п.2.1

(визначення припусків)

Задача 2.1

Обробка пластини (рисунок 2.2) виконується в такій послідовності: фрезерування боків пластини (б, в); фрезерування паза (г), термічна обробка – загартовування, шліфування сторін і паза(д, е, є).

Виявивши технологічний розмірний ланцюг, визначити граничні розміри припуску на шліфування паза.

Рисунок 2.2 Пластина (а) і схема її обробки (б-е), до задачі 2.2

Задача 2.2

Брус (рисунок 2.3) обробляється так: фрезерування площин основи (б, в), фрезерування боків виступу (г, д), шліфування боків виступу (е, є).

Виявивши технологічний розмірний ланцюг, визначити граничні розміри припуску на шліфування на останній операції.

Рисунок 2.3 Брус (а) і схема його обробки (б-е) до задачі 2.2

Задача 2.3

Поверхні рами (рисунок 2.4) обробляються фрезеруванням у послідовності, показаній на рисунках 2.4, б – д. На основі виявленого технологічного розмірного ланцюга, визначити граничні розміри припуску на фрезерування поверхні А паза.

Рисунок 2.4 Рама (а) і схема її обробки (б - д) до задачі 2.3

2.2 Розрахунок технологічних розмірів і їх граничних відхилень

Якщо замикальною ланкою розмірного ланцюга є конструкторський розмір, то розрахунок такого розмірного ланцюга зводиться до визначення номінального розміру, допуску і граничних відхилень шуканого розміру складової ланки за відомими значеннями номінальних розмірів допусків і граничних відхилень замикальної і складових ланок розмірного ланцюга.

Задачі такого типу виникають при визначенні технологічних розмірів з метою забезпечення креслярського розміру, що безпосередньо не виконується при обробці.

Розрахунок необхідно проводити в суворій послідовності, порушення якої неминуче призведе до грубих помилок.

Алгоритм розрахунку

  1.  Для розробленого технологічного процесу виявляють технологічний розмірний ланцюг. При цьому треба пам’ятати, що при роботі на налагодженому верстаті безпосередньо витримується за кожною координатою розміри від технологічних баз до оброблюваної поверхні з точністю похибки методу обробки.
  2.  Складають схему технологічного розмірного ланцюга, виявляють відомі ланки (отримані на попередніх операціях).
  3.  Ставлять і чітко формулюють задачу, для розв’язання якої використовується розмірний ланцюг. Важливо врахувати, що кожний розмірний ланцюг дає розв’язок лише однієї задачі.
  4.  Виходячи з поставленої задачі, знаходять замикальну ланку технологічного розмірного ланцюга.

Звичайно замикальною ланкою технологічного розмірного ланцюга є креслярський розмір або поворот з регламентованим допуском, що безпосередньо не витримується при обробці, або операційний припуск на обробку, виходячи з мінімального значення якого слід встановити операційні розміри для всіх етапів обробки даних взаємозв’язаних поверхонь.

  1.  Складають рівняння розмірного ланцюга

                                                        (2.10)

  1.  Виходячи з рівняння (2.10), визначають номінал Ат шуканого технологічного розміру.

Якщо шукана ланка є збільшувальною,

                                     (2.11)

Якщо шукана ланка є зменшувальною,

                                      (2.12)

  1.  Визначають допуск, з яким повинен бути витриманий шуканий технологічний розмір з умови забезпечення безпосередньо не витримуваного креслярського розміру (замикального в технологічному розмірному ланцюгу):

                                             (2.13)

Якщо допуск на певну складову ланку невідомий, його задають таким, що дорівнює похибці методу обробки, за допомогою якого він одержується. Поле допуску направляють у + для охоплюючих, у - – для охоплюваних поверхонь, симетрично – для інших розмірів.

  1.  Перевіряють відповідність знайденого допуску шуканого технологічного розміру економічній точності методу обробки, який використовують для одержання цього розміру. Тобто перевіряють можливість виконання технологічного розміру із знайденим допуском:

                                                             (2.14)

Якщо умова(2.14) виконується – розв’язання задачі доводять до кінця.

Якщо , можливі такі шляхи:

  1.  Зменшити допуски на інші складові ланки, застосувавши точніший метод обробки. Допуски зменшують з урахуванням розмірних інтервалів та економічної точності прийнятих методів обробки на операціях, де одержують відомі складові ланки.
  2.  Перебудувати технологічний процес із скороченням числа ланок ланцюга аж до виконання креслярського розміру безпосередньо.
  3.  Одночасно обробляти поверхні, наприклад, набором фрез, різцевим блоком, тощо.
  4.  При заданих розмірах програми випуску, наприклад, при одиничному і мало серійному виробництвах, відмовитись від роботи на налагодженому верстаті і працювати за промірами (методом індивідуального одержання розмірів). 
  5.  Визначити верхнє і нижнє відхилення шуканого технологічного розміру, виходячи з рівнянь:

                                             (2.15)

                                                   (2.16)

                                                   (2.17)

  1.  Перевіряють правильність розв’язку. Повинні виконуватись дві умови:

                                                               (2.18)

                                                         (2.19)

Розрахунок розмірних ланцюгів відносних поворотів виконується за формулами для розрахунку лінійних розмірних ланцюгів. Тому що допуски у більшості випадків симетричні, немає необхідності в розрахунку верхнього і нижнього граничних відхилень.

Якщо ланки задані в лінійних відносних одиницях, то перед розрахунком необхідно допустимі відхилення для всіх ланок привести до однієї базової довжини. За таку звичайно приймається базова довжина шуканої ланки.

Потім відкидається знаменник і розрахунки ведуть тільки за відхиленням, вказаним у чисельнику, які розглядаються як граничні відхилення лінійних розмірів.

Знайдені значення граничних відхилень у лінійних одиницях переводять у відносні, вказуючи в чисельнику одержане граничне відхилення, а в знаменнику – базову довжину.

Приклад перший до п.2.2 [4]

Розв’язання технологічного розмірного ланцюга методом максимуму - мінімуму (пряма задача). За службовим призначенням валка (рисунок 2.5 а) важливим е розмір 200-0,5 мм. Технологічний процес обробки побудовано таким чином, що вказаний розмір при обробці безпосередньо не витримується (рисунок 2.5 б, в)

Рисунок 2.5 Валок (а), схема одержання його поздовжніх розмірів (б, в)

і технологічного розмірного ланцюга (г).

Розв’язання

1. Формулюємо задачу: визначити, які розміри і з якою точністю необхідно витримати при обробці, щоб забезпечити точність розміру 200.

2. Встановлюємо замикаючу ланку мм, , .

3. Користуючись ескізом деталі і схемою обробки (технологічним маршрутом) виявляємо і будуємо схему розмірного ланцюга (рисунок 2.5,г).

4. Виявляємо характер ланок і визначаємо рівняння розмірного ланцюга на основі рівняння для методу максимуму-мінімуму за рівнянням (2.20) визначаємо номінал замикаючої ланки:

ТΔр =               (2.20)

5. Знаходимо номінальне значення розміру   :

6. Вибираємо метод розв’язання розмірного ланцюга. Оскільки, число складових ланок дорівнює трьом, вирішуємо використати метод максимуму – мінімуму.

7. Визначаємо невідомі допуски складових ланок. Скористувавшись методом рівного квалітету, визначаємо середній допуск за формулою (2.21):

Тсер.= ТΔ/m-1                   (2.21)

Враховуючи умови обробки, а також стандартні значення допусків залежно від номінальних розмірів ланок   ; ;

8. Знаходимо розташування полів допусків відносно номінальних розмірів складових ланок. Для ланки А1 двостороннє симетричне:  .   Для ланки  А3  одностороннє:  

Координату середини поля допуску ланки   одержуємо з рівняння (2.22)

ΔоΔр =Δоі                                (2.22)

звідки

9. Визначаємо граничні відхилення розмірів складових ланок за формулами (2.23); (2.24):

Δвіу = Δоіу + 0,5Тіу ;                      (2.23)

Δніу = Δоіу - 0,5Тіу;                       (2.24)

Таким чином, для розв’язання поставленої задачі необхідно витримати такі операційні технологічні розміри:

Приклад другий до п.2.2 [4]

(обернена задача).

Валок (рисунок 2.5, а) обробляється за наведеним маршрутом (рисунок 2.5,б,в). Операційні технологічні розміри:

Визначити, чи буде витримана в заданих кресленням межах довжина ступеня діаметром D).

  1.  Будуємо схему розмірного ланцюга (рисунок 2.5,г), виявляємо замикаючу ланку і характер складових ланок.
  2.  Визначаємо номінальний розмір замикаючої ланки

  1.  За міркуваннями попередньої задачі вирішуємо розмірний ланцюг методом максимуму - мінімуму.
  2.  Визначаємо координату середини поля допуску замикаючої ланки

  1.  Знаходимо поле допуску замикаючої ланки за формулою (2.20):

  1.  Визначаємо граничні відхилення замикаючої ланки за формулами (2.23, 2.24):

Таким чином, одержуємо   що відповідає вимогам креслення (рисунок 2.5, а).

Приклад третій до п. 2.2 [4]

Розв’язання технологічного розмірного ланцюга імовірнісним методом (пряма задача). За службовим призначенням валка (рисунок 2.6, а) важливим є розмір 200-0,5 мм. Технологічний процес обробки побудовано таким чином, що вказаний розмір при обробці безпосередньо не витримується (рисунок 2.6, б).

Визначити, які розміри і з якою точністю необхідно витримати при обробці, щоб забезпечити точність розміру 200-0,5 мм.

  1.   Встановлюємо точнісні параметри замикаючої ланки

мм, , .

Рисунок 2.6 Валок (а) і схема технологічного розмірного ланцюга (б),

що виникає при обробці.

  1.    За схемою розмірного ланцюга виявляємо характер ланок і
    визначаємо рівняння розмірного ланцюга

  1.    Визначаємо номінальне значеній розміру  :

  1.    Вибираємо метод розв’язання розмірного ланцюга. Оскільки число складових ланок дорівнює п’яти  використаємо імовірнісний метод.
  2.    Визначаємо невідомі допуски складових ланок. Скориставшись методом рівного квалітету, визначаємо середній допуск за формулою (2.25):

Тсер. = ТΔ/1.2                                   (2.25)

при цьому спочатку необхідно прийняти деякий допустимий процент ризику, а також вибрати припустимі закони розсіювання розмірів складових ланок. Оскільки обробка ведеться на налагоджених верстатах, можна припустити, що розподілення похибок буде близьким до нормального (крива Гауса), тому для всіх складових ланок приймаємо   , Р = 1%. Тоді  tΔ = 2,57, звідси

Орієнтуючись на одержане середнє значення допуску, враховуючи точність методу обробки (чорнове фрезерування торців під зацентрування і чистове точіння інших торців) залежно від номінальних розмірів, встановлюємо:

; ; ; ;

Допуск розміру  розраховуємо за формулою (2.26):

(2.26)

Правильність розрахунків перевіряємо за формулою (2.27)

          (2.27)

  1.    Визначаємо розташування полів допусків відносно номінальних розмірів складових ланок. Приймаємо для ланок А1, А2, А5 - двостороннє симетричне:    .

Для ланки А3 - одностороннє:    .

Координату середини поля допуску ланки   А4 одержуємо з рівняння

звідки

7.  Визначаємо граничні відхилення ланок   А3 , А4, за формулами (2.23, 2.24):

    

Загалом одержуємо А1 = 10±0,05 мм;  А2 = 50±0,1 мм;  А3 = 350-0,3мм;     ; А5 = 15±0,05 мм при ризику   Р = 1%.

Приклад четвертий до п. 2.2 [4]

(обернена задача)

При обробці валка (рисунок 2.6) витримуються такі поздовжні розміри (рисунок 2.6, б):

А1 = 10±0,05 мм;   А2 = 50±0,1 мм;   А3 = 350-0,3мм;   ;   А5 = 15±0,05мм.

Визначити: чи буде витримано конструкторський розмір 200-0,5 мм ступеня валка діаметром D.

  1.  Будуємо схему розмірного ланцюга, виявляємо замикаючу ланку і характер ланок.
  2.  Розраховуємо номінальний розмір замикаючої ланки

  1.  Визначаємо координату середини поля допуску замикаючої ланки:

  1.  Вибираємо метод розв’язання розмірного ланцюга. На тій самій основі, що й у попередньому прикладі, приймаємо імовірнісний метод розрахунку.
  2.  Приймаємо ризик Р = 0,27%, при якому коефіцієнт  = 3, а відносне середнє квадратичне відхилення розмірів усіх складових ланок  = 1/9.
  3.  Визначаємо допуск замикаючої ланки за формулою (2.28):

 (2.28)

  1.  Визначаємо граничні відхилення замикаючої ланки:

Тоді АΔ = 200 мм.

Таким чином, при ризику   Р = 0,27% заданий конструкторський розмір не буде витримано. Задача буде розв’язана, якщо збільшити ризик Р до 1%.

Приклад п’ятий до п. 2.2 [4]

Визначити умови, при яких буде виконано вимоги креслення щодо точності розміру А1 вала, який обробляється на токарному багаторізцевому напівавтоматі (рисунок 2.7)

Рисунок 2.7 Вал (а) і схема його обробки (б)

Розв’язання.

При підрізанні торця 2 з використанням плаваючого центра технологічними базами є центрові гнізда і торець 3. Технологічна 3 та вимірювальна 1 бази не збігаються. У зв’язку з цим вимагається визначити технологічний розмір А2.

Виявивши технологічний розмірний ланцюг, бачимо, що розміри

А1 і А2  - збільшуючий і зменшуючий відповідно, а розмір 80-0,2 є замикаючою ланкою.

Визначимо номінальне значення технологічного розміру А2:

Визначимо допуск розміру А2:

Оскільки допуск – величина суттєво позитивна, то при показаних допусках  і  потрібна точність витримана не буде. Для забезпечення потрібної точності слід виконати такі заходи.

  1.  Точніше оброблювати поверхні 1 і 2, тобто виконувати розмір 460 з точністю 8-го квалітету.

Тоді ; а

  1.  Підвищити точність при обробці  торця 2 і виконувати її з точністю чистового точіння.

Тоді ТА1 = ΔмА1 = 0,06 мм; а

  1.  Сумістити вимірювальну і технологічну бази, тобто технологічною базою використати торець 1.
  2.  Виконувати обробку на токарному верстаті методом індивідуального одержання розміру 80-0,2, контролюючи при обробці кожної заготовки точність цього розміру.

  1.  Перерахунки розмірних ланцюгів при несуміщенні

конструкторської і технологічної баз

Приклад перший до п. 2.3 [4]

Потрібно обробити отвір ø6+0,1 втулки (рисунок 2.8, а) Виходячи з конструкторського розмірного ланцюга, за опорну технологічну базу потрібно брати поверхню 1. Але при цьому кондукторна плита пристосування буде розташована надто далеко від втулки і напрям свердла буде незадовільним (рисунок 2.8, б). Не вирішує питання і використання подовженої кондукторної втулки, оскільки її потрібно буде весь час знімати при зміні оброблюваної заготовки. Виходячи з цього, як базу слід використовувати поверхню 2 (рисунок 2.8, в). Але при цьому конструкторський розмір К2 буде замикаючою ланкою технологічного розмірного ланцюга В. Потрібно визначити точнісні параметри операційного технологічного розміру від технологічної бази до оброблюваної поверхні так, щоб при витримуванні їх і заданих параметрів розміру В1=К1 розмір К2=В∆ витримувався в межах заданої кресленням точності.

Рисунок 2.8 Втулка (а) і схема обробки отвору (б, в)

Розв’язання

1. Визначаємо номінальне значення технологічного розміру В2, виходячи з рівняння:

2. Розраховуємо допуск розміру В2.

3. Перевіряємо виконання умови  ТАТ  Δм              (2.29)

ТB2 = 0,12  0,1 = Δм

4. За формулою (2.30) визначаємо координату середини поля допуску :

ΔоАΔ = ΔоАі - ΔоАі  (2.30)

5. Розраховуємо граничні відхилення технологічного розміру:

Перевірка показує, що розрахунки виконані правильно. Таким чином, необхідний технологічний розмір В2 буде .

Задачі до пп. 2.2, 2.3

(визначення технологічних розмірів)

Задача 2.4

При фрезеруванні паза шириною В його розташування легше забезпечити не від торця (розмір С), а від торця буртика вала Т, отже треба забезпечити заміну баз і виконати відповідні розрахунки (див. пп 2.1.2, 2.1.3) (рисунок 2.9 )

Рисунок 2.9 до задачі 2.4

№ вар.

А

В

С

№ вар.

А

В

С

1

 10±0,05

2,0Н10 

2 12

16

30±0,10

2Н10 

17 12

2

 12±0,06

 2,5Н10

3 12

17

 32±0,12

 3Н10

18 12

3

 14±0,07

 3,0Н10

4 12

18

 35±0,12

 4Н11

19 12

4

 16±0,08

 3,5Н11

5 12

19

 40±0,14

 5Н11

20 12

5

 18±0,09

 4,0Н11

6 12

20

 45±0,17

 6Н11

21 13

6

 20±0,10

 4,5Н11

7 13

21

 50±0,18

 7Н11

22 13

7

 22±0,11

 5Н11

8 13

22

 55±0,19

 8Н11

23 13

8

 25±0,12

 6Н11

9 13

23

 60±0,20

 9Н11

24 13

9

 30±0,14

 7Н11

10 13

24

 65±0,17

 10Н11

25 13

10

 35±0,25

 8Н11

11 14

25

 70±0,18

 11Н12

26 13

11

 40±0,26

 9Н11

12 14

26

 75±0,19

 12Н12

27 14

12

 45±0,28

 10Н11

13 14

27

 80±0,20

 14Н12

28 14

13

 50±0,30

 11Н12

14 14

28

 85±0,18

 16Н12

29 14

14

 55±0,32

 12Н12

15 14

29

 90±0,20

 18Н13

30 14

15

 60±0,35

 14Н12

16 14

30

 100±0,35

 20Н13

32 14

Література: 17, 18, 30, 33, 44 

Задача 2.5

При виконанні токарної операції легше забезпечити довжину торця великого діаметра, отже треба провести заміну баз і виконати відповідні розрахунки.

Перевірити можливість виконання одержаних технологічних допусків під час токарної обробки, якщо економічна точність одержання лінійних розмірів дорівнює ∆м. Якщо немає можливості забезпечити необхідну точність технологічних розмірів то запропонувати конструктивне або технологічне рішення (рисунок 2.10)

Рисунок 2.10 до задачі 2.5

№ вар.

А

Б

∆м

№ вар.

А

Б

∆м

1

10+0,15

22±0,20

0,14

16

35-0,30

55±0,28

0,29

2

12±0,15

24-0,40

0,15

17

54+0,55

0,30

3

14-0,30

25+0,42

0,16

18

38±0,15

52-0,56

0,30

4

15±0,12

26-0,40

0,17

19

40+0,28

0,30

5

16+0,25

28±0,22

0,18

20

42-0,30

58-0,58

0,31

6

18-0,26

30+0,45

0,19

21

44±0,15

56+0,58

0,31

7

20±0,15

31-0,48

0,2

22

45+0,30

55±0,30

0,32

8

22±0,16

0,21

23

46±0,15

56+0,60

0,32

9

24-0,28

35±0,25

0,22

24

48+0,28

68-0,60

0,32

10

25+0,28

36-0,50

0,23

25

50±0,16

70±0,30

0,32

11

0,24

26

52+0,28

0,32

12

28+0,26

40+0,50

0,25

27

54±0,15

0,33

13

30-0,35

0,26

28

56±0,16

76±0,32

0,34

14

32+0,28

0,27

29

58-0,32

78+0,65

0,34

15

34±0,16

0,28

30

60+0,35

0,35

Література: 17, 18, 30, 33, 44

Задача 2.6.

Обробку поверхні √ краще виконати від основи деталі, отже треба змінити бази і виконати необхідні розрахунки. Знаком √ показана оброблювана поверхня (рисунок 2.11)

Рисунок 2.11 до задачі 2.6

№ варіанта

Завдання №1

Завдання №2

А

Б

А

Б

1

 

 

 170±0,3

 

2

 

 

 

 40±0,2

3

 

 3±0,08

 

 50±0,3

4

 

 

 200±0,3

 

5

 

 

 

 80±0,2

6

 

 

 

 

7

 

 

 230±0,3

 

8

 

 

 

140 ±0,3

9

 

 3±0,08

250±0,3

 

10

30±0,04

160±0,3

11

6±0,12

180±0,2

12

8±0,15

13

14

12±0,18

15

55±0,2

250±0,3

16

260±0,2

17

25±0,3

18

300±0,2

19

20

80±0,2

45±0,4

370±0,3

21

22

350±0,2

23

24

70±0,3

370±0,3

25

110±0,2

420±0,4

380±0,3

26

27

400±0,4

28

110±0,4

420±0,4

29

130±0,4

30

480±0,5

Згідно з отриманим технологічним допуском призначити метод обробки.

Література:17, 18, 30, 33, 44.

Задача 2.7

При свердлінні отворів, показаних на ескізі, їх розташування легше забезпечити від лівого торця, отже треба змінити бази і виконати відповідні розрахунки (рисунок 2.12) 

Рисунок 2.12 до задачі 2.7

№ Вар.

L

А

Б

d

№ Вар.

L

А

Б

d

1

40±0,1

15-0,1

10+0,1

5

16

20-0,3

10±0,12

5±0,08

2

2

45-0,2

15±0,2

12-0,3

5

17

25±0,2

10-0,24

8±0,10

3

3

50±0,12

15-0,3

14±0,2

8

18

30-0,4

10±0,14

10-0,20

5

4

50-0,25

15±0,22

16-0,3

8

19

35±0,2

20-0,25

15-0,28

8

5

50±0,14

20-0,35

18±0,22

10

20

50-0,3

15±0,15

20±0,16

10

6

55-0,3

20±0,2

20-0,45

10

21

55±0,2

15-0,30

25-0,25

12

7

60±0,16

20-0,4

22±0,24

12

22

70-0,4

20±0,16

30-0,35

15

8

65-0,36

20±0,22

25-0,45

12

23

70-0,4

20-0,35

35±0,20

16

9

70±0,18

25-0,45

30±0,28

15

24

80-0,5

20±0,18

40±0,22

18

10

80-0,38

25±0,25

35-0,5

15

25

90-0,5

25-0,4

45-0,5

18

11

100±0,2

25-0,25

40±0,3

18

26

100-0,5

25±0,2

50-0,55

20

12

100-0,4

30±0,33

40-0,55

18

27

100-0,5

25-0,4

45-0,52

18

13

100±0,2

30-0,55

30±0,28

15

28

100-0,5

30±0,25

35±0,22

16

14

100-0,45

40±0,3

25-0,24

12

29

100-0,5

30-0,5

30±0,25

15

15

100±0,3

40-0,6

30±0,3

14

30

100-0,5

50±0,3

25-0,4

12

Перевірити можливість забезпечення одержаних технологічних допусків, якщо свердління здійснюється по кондуктору:

а) для чавуну,

б) для сталі.

Література: 8, 9, 16, 18, 24.

Задача 2.8

При виконанні свердлильної операції, показаної на ескізі (рисунок 2.13) забезпечення положення отворів від одного торця призводить до підвищення трудомісткості. Треба змінити бази і виконати відповідні розрахунки. Перевірити можливість забезпечення одержаних технологічних допусків, якщо свердління здійснюється по кондуктору:

а) для латуні,

б) для сталі.

Рисунок 2.13 до задачі 2.8

№ Вар.

А

Б

d

№ Вар.

А

Б

d

1

20-0,16

10+0,10

5

16

22-0,22

10-0,08

5

2

25+0,40

12-0,30

5

17

26+0,28

12-0,10

5

3

30-0,48

14-0,20

5

18

48-0,14

14-0,20

5

4

30-0,20

16-0,30

8

19

30+0,30

16+0,20

8

5

35+0,50

18-0,22

8

20

36-0,32

18-0,12

8

6

40-0,28

20-0,45

8

21

40-0,16

20-0,24

8

7

40+0,56

22-0,24

10

22

42+0,34

22+0,26

10

8

45-0,58

25-0,45

10

23

46-0,36

24-0,14

10

9

50±0,30

30±0,25

10

24

50±0,18

26+0,28

10

10

55±0,32

35-0,50

12

25

55+0,38

28-0,28

12

11

65+0,65

40±0,28

12

26

55-0,40

30±0,15

12

12

70-0,70

42-0,52

12

27

60±0,20

32+0,30

12

13

80±0,36

45±0,30

14

28

60+0,42

34-0,30

14

14

90±0,38

48+0,54

14

29

70-0,42

36±0,16

14

15

100+0,70

50-0,56

14

30

70±0,26

40-0,40

14

Література: 17, 30, 33, 44.

Задача 2.9

Для токарної операції, показаної на ескізі, довжини  східців легше витримувати від лівого торця (тут можна встановити упор) Отже треба змінити бази та виконати відповідні розрахунки.

Перевірити можливість забезпечення одержаних технологічних допусків токарною обробкою, якщо економічна точність лінійних розмірів дорівнює ∆м.

В разі неможливості забезпечення технологічних допусків запропонувати конструктивне або технологічне рішення (рисунок 2.14) 

Рисунок 2.14 до задачі 2.9

№ Вар.

L

А

Б

∆м

№ Вар.

L

А

Б

∆м

1

30h11

8h14

10h10

0,12

16

65h11

35h14

18h10

0,27

2

35h11

10h14

12h10

0,13

17

70h11

36h14

18h10

0,28

3

35h11

12h14

12h10

0,14

18

70h11

38h14

18h10

0,29

4

40h11

14h14

12h10

0,15

19

75h11

40h14

20h10

0,3

5

40h11

15h14

12h10

0,16

20

75h11

42h14

20h10

0,31

6

45h11

16h14

14h10

0,17

21

80h11

44h14

20h10

0,32

7

45h11

18h14

14h10

0,18

22

80h11

45h14

20h10

0,33

8

50h11

20h14

14h10

0,19

23

90h11

46h14

24h10

0,34

9

50h11

22h14

14h10

0,2

24

90h11

48h14

24h10

0,35

10

55h11

24h14

14h10

0,21

25

100h11

50h14

24h10

0,35

11

55h11

25h14

16h10

0,22

26

100h11

52h14

24h10

0,35

12

60h11

26h14

16h10

0,23

27

110h11

54h14

25h10

0,36

13

60h11

28h14

16h10

0,24

28

110h11

56h14

25h10

0,36

14

60h11

30h14

16h10

0,25

29

120h11

58h14

25h10

0,36

15

60h11

32h14

16h10

0,26

30

120h11

60h14

25h10

0,36

Література: 17, 18, 30, 33, 44 

Задача 2.10

Перейти від координатного до ланцюгового методу поставляння розмірів. Перерахувати переваги і недоліки ланцюгового методу (рисунок 2.15

Рисунок 2.15 до задачі 2.10

№ варіанта

l1

l2

l3

l4

l5

1

10±0,10

22+0,05

35-0,08

45±0,09 

 

2

12±0,12

25-0,05

35+0,08

 50±0,10

3

14-0,14

 30+0,06

45-0,09

 60±0,11

 

4

15±0,15

 30-0,06

 45+0,09

 60±0,12

 

5

16±0,16

 30+0,07

 45-0,10

 65±0,13

6

18±0,17

 35-0,07

 48+0,10

 65±0,14

 

7

20±0,18

 38+0,08

 50-0,12

 70±0,15

8

22±0,19

 40-0,08

 55+0,12

 75±0,16

9

24±0,20

 45+0,10

 60-0,14

 80±0,17

 

10

26±0,21

 50-0,10

 65+0,14

 85±0,18

11

28±0,22

 52+0,12

 70-0,15

 90±0,19

12

30±0,23

 55-0,12

 75+0,15

 95±0,20

 

13

32±0,24

 60+0,14

 80-0,16

 100±0,21

14

34±0,25

 65-0,14

 85+0,16

 110±0,22

 

15

35±0,26

 70+0,16

 90-0,18

 120±0,23

 

16

20±0,10

 10-0,05

 10+0,08

 15±0,05

 

17

25±0,12

 15+0,05

 15-0,08

 20±0,06

 

18

30±0,14

 20-0,08

 20+0,10

 25±0,07

19

30±0,15

 30+0,08

 30-0,10

 35±0,08

 

20

35±0,16

 35-0,10

 35+0,15

 40±0,09

 

21

35±0,18

 40+0,10

 40-0,15

 45±0,10

 

22

40±0,20

 45-0,15

 45+0,20

 50±0,11

 

23

40±0,22

 50+0,15

 50-0,20

 55±0,12

 

24

45±0,24

 55-0,20

 55+0,25

 60±0,13

 

25

45±0,25

 60+0,20

 60-0,25

 65±0,14

26

50±0,26

 65-0,25

 65+0,30

 70±0,15

 

27

50±0,28

 70+0,25

 70-0,30

 80±0,16

 

28

55±0,30

 80-0,30

 80+0,35

 90±0,17

 

29

55±0,35

 90+0,30

 90-0,35

 100±0,18

 

30

60±0,40

 100-0,35

 100+0,40

 120±0,20

Література:17, 30, 33, 44. 

Задача 2.11

Перейти від ланцюгового до координатного методу поставляння розмірів. Перерахувати переваги і недоліки координатного методу (рисунок 2.16)

Рисунок 2.16 до задачі 2.11

Номер варіанта

l1

l2

l3

l4

l5

1

10±0,10

12+0,05

12-0,06

15±0,03

2

12±0,12

15-0,05

15+0,06

18±0,04

3

15±0,14

18+0,08

18-0,07

20±0,05

4

18±0,15

20-0,08

20+0,07

25±0,06

5

20±0,16

25+0,10

25-0,08

30±0,07

6

25±0,18

30-0,10

30+0,08

35±0,08

7

30±0,20

35+0,12

35-0,10

40±0,09

8

35±0,22

40-0,12

40+0,10

45±0,10

9

40±0,24

45+0,14

45-0,12

50±0,11

10

40±0,25

50-0,14

50+0,12

55±0,12

11

40±0,25

55+0,15

55-0,14

60±0,13

12

40±0,25

60-0,15

60+0,14

65±0,14

13

50±0,25

65+0,16

65-0,15

70±0,15

14

50±0,26

70-0,16

70+0,15

75±0,16

15

50±0,26

75+0,18

75-0,16

80±0,17

Література: 17, 30, 33, 44 

Задача 2.12

Виявити і розв’язати технологічний розмірний ланцюг. Вихідні дані на рисунку 2.17 Похибка методу обробки – за 8-м квалітетом для всіх деталей.

Рисунок 2.17 Конструкторські (КР) і технологічні (ТР) розміри деталей до задачі2.12

Задача 2.13

Виявити і розв’язати технологічний розмірний ланцюг Б, який з’являється при обробці втулки (рисунок 2.18) похибку методу обробки прийняти за 9-и квалітетом.

Номер варіанта

Розміри, мм

К1

К2

К3

Б3

1

100-0,09

40±0,05

24-0,3

36±0,06

2

120-0,10

50±0,04

18-0,4

52±0,08

3

90-0,18

32±0,04

20-0,4

38±0,10

4

70-0,4

30±0,12

15-0,8

25±0,01

5

80-0,32

46±0,14

10-0,6

24±0,08

6

110-0,24

60±0,18

20-0,8

30±0,12

7

50-0,12

20±0,04

6-0,4

24±0,08

8

65-0,25

30±0,10

12-0,5

23±0,06

9

74-0,18

24±0,05

20-0,42

30±0,10

10

118-0,42

58±0,16

40-0,54

20±0,09

11

60-0,38

18±0,12

8-0,8

34±0,12

12

85-0,40

43±0,21

17-0,95

25±0,14

Література: 2, 17, 30, 33, 40, 44

Рисунок2.18 до задачі 2.13

Задача 2.14

При обробці пластини витримано розміри А1, А2, А3 (рисунок 2.19) Визначити яким буде розмір від поверхні М до осі отвору при заданих технологічних розмірах.

Номер варіанта

Розмір, мм

А1

А2

А3

1

20±0,10

40-0,20

8-0,09

2

15±0,08

64-0,32

20-0,18

3

30±0,15

50-0,12

10-0,20

4

20±0,12

82-0,14

18-0,18

5

32±0,10

42-0,10

5-0,09

6

10±0,14

36-0,09

10-0,20

7

40±0,3

90-0,40

25-0,18

8

20±0,10

76-0,24

16-0,10

9

15±0,12

54-0,36

15-0,10

10

25±0,20

85-0,52

30-0,14

11

18±0,10

60-0,41

24-0,16

12

30±0,15

78-0,30

18-0,12

Рисунок 2.19 до задачі 2.14

Задача 2.15

Виявити і розв’язати технологічний розмірний ланцюг Б, що виникає при обробці втулки (рисунок 2.20) Похибка методу обробки м=0,10мм.

.

Рисунок 2.20 до задачі 2.15

Задача 2.16

Виявити і розв’язати технологічний розмірний ланцюг Б (рисунок 2.21)  Похибку методу обробки прийняти за 8-м квалітетом точності.

Номер варіанта

Розмір, мм

К1

К2

К3

К4

К5

Б4

1

10±0,018

20±0,02

38-0,05

40±0,02

88-0,08

10±0,02

2

12±0,018

15±0,02

35-0,05

42±0,02

85-0,08

8±0,02

3

25±0,024

35±0,02

64-0,06

10±0,018

80-0,08

6±0,02

4

30±0,025

40±0,025

75-0,07

25±0,05

110-0,10

12±0,02

5

54±0,037

64±0,04

120-0,10

36±0,05

170-0,10

14±0,02

6

82±0,04

92±0,04

180-0,10

53±0,06

250-0,12

17±0,02

7

40±0,03

76±0,03

100-0,08

36±0,02

148-0,10

12±0,02

8

32±0,03

40±0,03

80-0,06

54±0,03

150-0,12

16±0,02

9

90±0,04

100±0,12

205-0,12

85±0,08

310-0,13

20±0,02

10

120±0,04

130±0,04

250-0,14

115±0,06

400-0,14

35±0,03

11

150±0,05

160±0,06

310-0,32

160±0,08

500-0,16

30±0,03

12

50±0,10

60±0,03

120-0,10

80±0,09

218-0,12

18±0,02

Література:2, 4, 17, 30, 40, 44 

Рисунок 2.21 до задачі 2.16

Задача 2.17

Виявити та розв’язати технологічний розмірний ланцюг (рисунок 2.22) Похибку методу обробки прийняти: а) 0,05мм; б) 0,08мм; в) 0,10мм.

Рисунок 2.22 до задачі 2.17

Номер варіанта

Розмір, мм

Номер варіанта

Розмір, мм

К1

К2

А2

К1

К2

А2

1

8±0,08

32-0,039

40±0,06

7

6±0,10

74-0,046

80-0,05

2

10±0,08

20-0,033

30-0,07

8

14±0,12

60-0,040

74-0,04

3

12±0,09

24-0,033

36-0,08

9

25±0,16

100-0,054

125-0,05

4

18±0,09

40-0,040

58-0,05

10

16±0,20

80-0,046

96-0,06

5

20±0,08

36-0,040

56-0,04

11

30±0,18

120-0,054

150-0,07

6

15±0,08

50-0,046

65-0,06

12

40±0,12

180-0,060

240-0,08

Література: 2, 4, 17, 30, 40, 44  

Задача 2.18

Визначити технологічні розміри Б1 і Б2, що безпосередньо витримуються при обробці øD1 і øD2 втулки (рисунок 2.23) 

Номер варіанта

Розмір, мм

К1

К2

К3

Б1

Б2

1

15-0,13

45±0,015

80-0,046

20±0,015

65±0,023

2

20-0,13

50±0,015

90-0,050

20±0,015

70±0,028

3

125-0,24

180±0,031

400-0,089

195±0,036

275±0,032

4

10-0,36

15±0,020

50-0,082

25±0,018

40±0,040

5

25-0,12

50±0,025

120-0,050

45±0,019

95±0,050

6

60-0,19

90±0,032

240-0,06

90±0,027

180±0,038

7

12-0,14

20±0,015

80-0,080

48±0,018

68±0,028

8

40-0,24

60±0,032

160-0,05

60±0,012

120±0,040

9

85-0,30

125±0,040

300-0,12

90±0,027

215±0,052

10

150-0,35

200±0,052

400-0,16

50±0,06

250±0,084

11

35-0,42

45±0,018

130-0,10

40±0,08

95±0,075

12

32-0,26

54±0,025

118-0,09

32±0,08

86±0,013

Література: 2, 4, 17, 30, 40, 44  

Рисунок 2.23 до задачі 2.18

Задача 2.19

Визначити умови, при яких буде виконано вимоги креслення щодо точності розміру А1 вала, який обробляється на токарному багаторізцевому напівавтоматі (рисунок 2.24)

Рисунок 2.24 Вал (а) і схема його обробки (б)

Задача 2..20

Вал обробляється за таким технологічним маршрутом (рисунок 2.25:

  1.  обробка торця 1;
  2.  обточування ступеня Ø D1 до розміру А1;
  3.  обробка торця 3 до розміру А2;
  4.  обточування ступеня Ø D2;
  5.  шліфування торця 2, витримуючи розмір А3.

Визначити технологічний розмір А1.

Рисунок. 2.25 Технологічний розмірний ланцюг при обробці вала

Задача 2.21

Визначити допуск і відхилення в товщині стінок труби квадратного профілю (рисунок 2.26 а), якщо при виготовленні одержано ексцентриситет отвору відносно зовнішньої поверхні е = 0,10 мм.

Риунок. 2.26.

Задача 2.22

3.Визначити глибину А фрезерування паза у валика діаметром D =30, 6-0,1 мм (рисунок 2.27 а), враховуючи, що після загартування й шліфування його до діаметра d – 30-0,06 мм, глибина паза повинна дорівнювати заданій на кресленні К = 8+0,32 мм.

Рисунок 2.27. схема розмірних розв’язків паза вала (а) і технологічний розмірний ланцюг (б)

Задача 2.23

Визначити технологічний розмір А2 при обробці вала (рисунок 2.28), розв’язавши технологічний розмірний ланцюг, якщо похибка методу обробки Δм = о,15 мм.

№ варіанта

Розміри, мм

АΔ

А1

1

800,2

200-0,16

2

450,15

170-0,25

3

50-0,34

130-0,15

Рисунок 2.28

PAGE  32




1. Контрольная работа- Система исполнения бюджета
2. варианты проверяемое.html
3.  Д. Гетти; М. Фоллетт; Э
4. DS.- Комбинированный ожог обоих глаз I ст
5. Профилактика и меры борьбы с лептоспирозом лошадей в Республике Тыва
6. Контрольная работа- Азбука делового этикета
7. Ипостаси равенства- экономико-философский аспект
8. Творчество в жизни Исаака Ньютона
9. Дизайн Методические указания Сургут 2013 Печатается по рекомендации отд
10. Реферат- Проектирование процесса управления хлебопекарни
11. О поставках для федеральных нужд
12. Расчеты и прогнозирование свойств 2,4 диметилбутана, триметилциклогексана, пропилизобутаноата, 2метил2пентанола
13. Примат и соборность в православном понимании.html
14. Тема- ldquo; Анализ линейной динамической цепи rdquo; ЮУрГУК
15. Организованные туристы приобретают туры по заранее согласованным маршрутам срокам пребывания объему пред
16. ТЕМА 8 СОВРЕМЕННЫЕ ФОРМЫ ИНТЕГРАЦИИ ОРГАНИЗАЦИЙ 1
17. Социальное действие по Веберу это идеальный тип где действие действие человека связывающего с ним
18. ТЕМА 14. ГОСУДАРСТВЕННОПОЛИТИЧЕСКИЕ УЧЕНИЯ В УКРАИНЕ В XIX ПЕРВОЙ ПОЛОВИНЕ XX В.
19. середньовіччя був введений у науку в ХV ст
20. Москва Старая площадь д

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе