Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Тема 2
Визначення припусків та технологічних розмірів за допомогою технологічних розмірних ланцюгів
Розрахунок технологічних розмірних ланцюгів
Замикальною ланкою в технологічному розмірному ланцюзі є та, що утворюється останньою як результат виконання всіх інших.
У технологічних розмірних ланцюгах число складових ланок рідко буває більше чотирьох. Тому їх можна розраховувати за методом максимуму мінімуму. В тих випадках, коли число ланок більше пяти слід використовувати імовірнісний метод.
Методики розрахунку технологічних розмірних ланцюгів залежить від того, замикальною ланкою ланцюга є розмір припуску чи конструкторський розмір.
2.1 Розрахунок граничних значень припусків на операцію
Граничне значення припуску на операцію розраховують досить просто, якщо його визначають за двома суміжними розмірами, що складають триланковий розмірний ланцюг. Якщо ж припуск на якусь поверхню визначають за кількома операційними розмірами, його розраховують за допомогою виявлення і побудови відповідного ланцюга.
Алгоритм розрахунку [4]
(2.1)
де найменший граничний розмір збільшуючої ланки розмірного ланцюга;
найбільший граничний розмір зменшуючої ланки розмірного ланцюга;
n число збільшуючих ланок;
m число всіх ланок розмірного ланцюга.
Якщо шуканий технологічний розмір є зменшувальною ланкою, використовують формулу
(2.2)
Якщо ж шуканий розмір є збільшувальною ланкою
(2.3)
(2.4)
(2.5)
(2.6)
(2,7)
(2.8)
(2.9)
Приклад перший до п. 2.1 [4]
Дано zmin= 0,3 мм, А2=60-0,2 мм, А3=80-0,4 мм. Визначити номінальний розмір і граничні відхилення розміру А1, якщо рівняння технологічного розмірного ланцюга має вигляд:
z = A1+А2-А3.
Вихідне рівняння:
звідки:
Приймаємо допуск розміру А1 рівним . Тоді номінальний розмір
.
Визначити номінальний розмір і граничні відхилення припуску z.
Вихідне рівняння:
Тоді zmin= 0,3 мм, а zmax= 1,08 мм.
Приклад другий до п.2.1 [4]
Обробка втулки (рисунок 2.1, а) ведеться на токарному верстаті чорновим (рисунок 2.1, б), напівчистовим (рисунок 2.1, в) і чистовим (рисунок 2.1, г) обточуванням. Визначити граничні значення припусків на обробку поверхонь 1 і 2.
Рисунок 2.1 Втулка (а), схема її обробки (б-г) і технологічних розмірних ланцюгів (д, е)
Розвязання.
Припуски на поверхнях 1 і 2 є замикаючими ланками відповідно розмірних ланцюгів А і Б (рисунок 2.1, д, е).
1. Визначаємо номінальний розмір припуску на поверхню 1:
2. Розраховуємо допуск на припуск:
3. Визначаємо граничні відхилення припуску:
Таким чином, , тобто припуск може коливатися від 0,52 мм до 1,50 мм.
Для визначення припуску на поверхню 2 необхідно розвязати другий операційний розмірний ланцюг Б (рисунок 2.1, е)
1. Визначаємо номінальний розмір припуску:
2. Розраховуємо допуск на припуск:
3. Визначаємо граничні відхилення припуску:
Таким чином, , тобто припуск може коливатися від 0,9 мм до 1,86 мм.
Задачі до п.2.1
(визначення припусків)
Задача 2.1
Обробка пластини (рисунок 2.2) виконується в такій послідовності: фрезерування боків пластини (б, в); фрезерування паза (г), термічна обробка загартовування, шліфування сторін і паза(д, е, є).
Виявивши технологічний розмірний ланцюг, визначити граничні розміри припуску на шліфування паза.
Рисунок 2.2 Пластина (а) і схема її обробки (б-е), до задачі 2.2
Задача 2.2
Брус (рисунок 2.3) обробляється так: фрезерування площин основи (б, в), фрезерування боків виступу (г, д), шліфування боків виступу (е, є).
Виявивши технологічний розмірний ланцюг, визначити граничні розміри припуску на шліфування на останній операції.
Рисунок 2.3 Брус (а) і схема його обробки (б-е) до задачі 2.2
Задача 2.3
Поверхні рами (рисунок 2.4) обробляються фрезеруванням у послідовності, показаній на рисунках 2.4, б д. На основі виявленого технологічного розмірного ланцюга, визначити граничні розміри припуску на фрезерування поверхні А паза.
Рисунок 2.4 Рама (а) і схема її обробки (б - д) до задачі 2.3
2.2 Розрахунок технологічних розмірів і їх граничних відхилень
Якщо замикальною ланкою розмірного ланцюга є конструкторський розмір, то розрахунок такого розмірного ланцюга зводиться до визначення номінального розміру, допуску і граничних відхилень шуканого розміру складової ланки за відомими значеннями номінальних розмірів допусків і граничних відхилень замикальної і складових ланок розмірного ланцюга.
Задачі такого типу виникають при визначенні технологічних розмірів з метою забезпечення креслярського розміру, що безпосередньо не виконується при обробці.
Розрахунок необхідно проводити в суворій послідовності, порушення якої неминуче призведе до грубих помилок.
Алгоритм розрахунку
Звичайно замикальною ланкою технологічного розмірного ланцюга є креслярський розмір або поворот з регламентованим допуском, що безпосередньо не витримується при обробці, або операційний припуск на обробку, виходячи з мінімального значення якого слід встановити операційні розміри для всіх етапів обробки даних взаємозвязаних поверхонь.
(2.10)
Якщо шукана ланка є збільшувальною,
(2.11)
Якщо шукана ланка є зменшувальною,
(2.12)
(2.13)
Якщо допуск на певну складову ланку невідомий, його задають таким, що дорівнює похибці методу обробки, за допомогою якого він одержується. Поле допуску направляють у + для охоплюючих, у - для охоплюваних поверхонь, симетрично для інших розмірів.
(2.14)
Якщо умова(2.14) виконується розвязання задачі доводять до кінця.
Якщо , можливі такі шляхи:
(2.15)
(2.16)
(2.17)
(2.18)
(2.19)
Розрахунок розмірних ланцюгів відносних поворотів виконується за формулами для розрахунку лінійних розмірних ланцюгів. Тому що допуски у більшості випадків симетричні, немає необхідності в розрахунку верхнього і нижнього граничних відхилень.
Якщо ланки задані в лінійних відносних одиницях, то перед розрахунком необхідно допустимі відхилення для всіх ланок привести до однієї базової довжини. За таку звичайно приймається базова довжина шуканої ланки.
Потім відкидається знаменник і розрахунки ведуть тільки за відхиленням, вказаним у чисельнику, які розглядаються як граничні відхилення лінійних розмірів.
Знайдені значення граничних відхилень у лінійних одиницях переводять у відносні, вказуючи в чисельнику одержане граничне відхилення, а в знаменнику базову довжину.
Приклад перший до п.2.2 [4]
Розвязання технологічного розмірного ланцюга методом максимуму - мінімуму (пряма задача). За службовим призначенням валка (рисунок 2.5 а) важливим е розмір 200-0,5 мм. Технологічний процес обробки побудовано таким чином, що вказаний розмір при обробці безпосередньо не витримується (рисунок 2.5 б, в)
Рисунок 2.5 Валок (а), схема одержання його поздовжніх розмірів (б, в)
і технологічного розмірного ланцюга (г).
Розвязання
1. Формулюємо задачу: визначити, які розміри і з якою точністю необхідно витримати при обробці, щоб забезпечити точність розміру 200.
2. Встановлюємо замикаючу ланку мм, , .
3. Користуючись ескізом деталі і схемою обробки (технологічним маршрутом) виявляємо і будуємо схему розмірного ланцюга (рисунок 2.5,г).
4. Виявляємо характер ланок і визначаємо рівняння розмірного ланцюга на основі рівняння для методу максимуму-мінімуму за рівнянням (2.20) визначаємо номінал замикаючої ланки:
ТΔр = (2.20)
5. Знаходимо номінальне значення розміру :
6. Вибираємо метод розвязання розмірного ланцюга. Оскільки, число складових ланок дорівнює трьом, вирішуємо використати метод максимуму мінімуму.
7. Визначаємо невідомі допуски складових ланок. Скористувавшись методом рівного квалітету, визначаємо середній допуск за формулою (2.21):
Тсер.= ТΔ/m-1 (2.21)
Враховуючи умови обробки, а також стандартні значення допусків залежно від номінальних розмірів ланок ; ;
8. Знаходимо розташування полів допусків відносно номінальних розмірів складових ланок. Для ланки А1 двостороннє симетричне: . Для ланки А3 одностороннє:
Координату середини поля допуску ланки одержуємо з рівняння (2.22)
ΔоΔр =Δоі (2.22)
звідки
9. Визначаємо граничні відхилення розмірів складових ланок за формулами (2.23); (2.24):
Δвіу = Δоіу + 0,5Тіу ; (2.23)
Δніу = Δоіу - 0,5Тіу; (2.24)
Таким чином, для розвязання поставленої задачі необхідно витримати такі операційні технологічні розміри:
Приклад другий до п.2.2 [4]
(обернена задача).
Валок (рисунок 2.5, а) обробляється за наведеним маршрутом (рисунок 2.5,б,в). Операційні технологічні розміри:
Визначити, чи буде витримана в заданих кресленням межах довжина ступеня діаметром D).
Таким чином, одержуємо що відповідає вимогам креслення (рисунок 2.5, а).
Приклад третій до п. 2.2 [4]
Розвязання технологічного розмірного ланцюга імовірнісним методом (пряма задача). За службовим призначенням валка (рисунок 2.6, а) важливим є розмір 200-0,5 мм. Технологічний процес обробки побудовано таким чином, що вказаний розмір при обробці безпосередньо не витримується (рисунок 2.6, б).
Визначити, які розміри і з якою точністю необхідно витримати при обробці, щоб забезпечити точність розміру 200-0,5 мм.
мм, , .
Рисунок 2.6 Валок (а) і схема технологічного розмірного ланцюга (б),
що виникає при обробці.
Тсер. = ТΔ/1.2 (2.25)
при цьому спочатку необхідно прийняти деякий допустимий процент ризику, а також вибрати припустимі закони розсіювання розмірів складових ланок. Оскільки обробка ведеться на налагоджених верстатах, можна припустити, що розподілення похибок буде близьким до нормального (крива Гауса), тому для всіх складових ланок приймаємо , Р = 1%. Тоді tΔ = 2,57, звідси
Орієнтуючись на одержане середнє значення допуску, враховуючи точність методу обробки (чорнове фрезерування торців під зацентрування і чистове точіння інших торців) залежно від номінальних розмірів, встановлюємо:
; ; ; ;
Допуск розміру розраховуємо за формулою (2.26):
(2.26)
Правильність розрахунків перевіряємо за формулою (2.27)
(2.27)
Для ланки А3 - одностороннє: .
Координату середини поля допуску ланки А4 одержуємо з рівняння
звідки
7. Визначаємо граничні відхилення ланок А3 , А4, за формулами (2.23, 2.24):
Загалом одержуємо А1 = 10±0,05 мм; А2 = 50±0,1 мм; А3 = 350-0,3мм; ; А5 = 15±0,05 мм при ризику Р = 1%.
Приклад четвертий до п. 2.2 [4]
(обернена задача)
При обробці валка (рисунок 2.6) витримуються такі поздовжні розміри (рисунок 2.6, б):
А1 = 10±0,05 мм; А2 = 50±0,1 мм; А3 = 350-0,3мм; ; А5 = 15±0,05мм.
Визначити: чи буде витримано конструкторський розмір 200-0,5 мм ступеня валка діаметром D.
(2.28)
Тоді АΔ = 200 мм.
Таким чином, при ризику Р = 0,27% заданий конструкторський розмір не буде витримано. Задача буде розвязана, якщо збільшити ризик Р до 1%.
Приклад пятий до п. 2.2 [4]
Визначити умови, при яких буде виконано вимоги креслення щодо точності розміру А1 вала, який обробляється на токарному багаторізцевому напівавтоматі (рисунок 2.7)
Рисунок 2.7 Вал (а) і схема його обробки (б)
Розвязання.
При підрізанні торця 2 з використанням плаваючого центра технологічними базами є центрові гнізда і торець 3. Технологічна 3 та вимірювальна 1 бази не збігаються. У звязку з цим вимагається визначити технологічний розмір А2.
Виявивши технологічний розмірний ланцюг, бачимо, що розміри
А1 і А2 - збільшуючий і зменшуючий відповідно, а розмір 80-0,2 є замикаючою ланкою.
Визначимо номінальне значення технологічного розміру А2:
Визначимо допуск розміру А2:
Оскільки допуск величина суттєво позитивна, то при показаних допусках і потрібна точність витримана не буде. Для забезпечення потрібної точності слід виконати такі заходи.
Тоді ; а
Тоді ТА1 = ΔмА1 = 0,06 мм; а
конструкторської і технологічної баз
Приклад перший до п. 2.3 [4]
Потрібно обробити отвір ø6+0,1 втулки (рисунок 2.8, а) Виходячи з конструкторського розмірного ланцюга, за опорну технологічну базу потрібно брати поверхню 1. Але при цьому кондукторна плита пристосування буде розташована надто далеко від втулки і напрям свердла буде незадовільним (рисунок 2.8, б). Не вирішує питання і використання подовженої кондукторної втулки, оскільки її потрібно буде весь час знімати при зміні оброблюваної заготовки. Виходячи з цього, як базу слід використовувати поверхню 2 (рисунок 2.8, в). Але при цьому конструкторський розмір К2 буде замикаючою ланкою технологічного розмірного ланцюга В. Потрібно визначити точнісні параметри операційного технологічного розміру від технологічної бази до оброблюваної поверхні так, щоб при витримуванні їх і заданих параметрів розміру В1=К1 розмір К2=В∆ витримувався в межах заданої кресленням точності.
Рисунок 2.8 Втулка (а) і схема обробки отвору (б, в)
Розвязання
1. Визначаємо номінальне значення технологічного розміру В2, виходячи з рівняння:
2. Розраховуємо допуск розміру В2.
3. Перевіряємо виконання умови ТАТ Δм (2.29)
ТB2 = 0,12 0,1 = Δм
4. За формулою (2.30) визначаємо координату середини поля допуску :
ΔоАΔ = ΔоАі - ΔоАі (2.30)
5. Розраховуємо граничні відхилення технологічного розміру:
Перевірка показує, що розрахунки виконані правильно. Таким чином, необхідний технологічний розмір В2 буде .
Задачі до пп. 2.2, 2.3
(визначення технологічних розмірів)
Задача 2.4
При фрезеруванні паза шириною В його розташування легше забезпечити не від торця (розмір С), а від торця буртика вала Т, отже треба забезпечити заміну баз і виконати відповідні розрахунки (див. пп 2.1.2, 2.1.3) (рисунок 2.9 )
Рисунок 2.9 до задачі 2.4
№ вар. |
А |
В |
С |
№ вар. |
А |
В |
С |
1 |
10±0,05 |
2,0Н10 |
2 12 |
16 |
30±0,10 |
2Н10 |
17 12 |
2 |
12±0,06 |
2,5Н10 |
3 12 |
17 |
32±0,12 |
3Н10 |
18 12 |
3 |
14±0,07 |
3,0Н10 |
4 12 |
18 |
35±0,12 |
4Н11 |
19 12 |
4 |
16±0,08 |
3,5Н11 |
5 12 |
19 |
40±0,14 |
5Н11 |
20 12 |
5 |
18±0,09 |
4,0Н11 |
6 12 |
20 |
45±0,17 |
6Н11 |
21 13 |
6 |
20±0,10 |
4,5Н11 |
7 13 |
21 |
50±0,18 |
7Н11 |
22 13 |
7 |
22±0,11 |
5Н11 |
8 13 |
22 |
55±0,19 |
8Н11 |
23 13 |
8 |
25±0,12 |
6Н11 |
9 13 |
23 |
60±0,20 |
9Н11 |
24 13 |
9 |
30±0,14 |
7Н11 |
10 13 |
24 |
65±0,17 |
10Н11 |
25 13 |
10 |
35±0,25 |
8Н11 |
11 14 |
25 |
70±0,18 |
11Н12 |
26 13 |
11 |
40±0,26 |
9Н11 |
12 14 |
26 |
75±0,19 |
12Н12 |
27 14 |
12 |
45±0,28 |
10Н11 |
13 14 |
27 |
80±0,20 |
14Н12 |
28 14 |
13 |
50±0,30 |
11Н12 |
14 14 |
28 |
85±0,18 |
16Н12 |
29 14 |
14 |
55±0,32 |
12Н12 |
15 14 |
29 |
90±0,20 |
18Н13 |
30 14 |
15 |
60±0,35 |
14Н12 |
16 14 |
30 |
100±0,35 |
20Н13 |
32 14 |
Література: 17, 18, 30, 33, 44
Задача 2.5
При виконанні токарної операції легше забезпечити довжину торця великого діаметра, отже треба провести заміну баз і виконати відповідні розрахунки.
Перевірити можливість виконання одержаних технологічних допусків під час токарної обробки, якщо економічна точність одержання лінійних розмірів дорівнює ∆м. Якщо немає можливості забезпечити необхідну точність технологічних розмірів то запропонувати конструктивне або технологічне рішення (рисунок 2.10)
Рисунок 2.10 до задачі 2.5
№ вар. |
А |
Б |
∆м |
№ вар. |
А |
Б |
∆м |
1 |
10+0,15 |
22±0,20 |
0,14 |
16 |
35-0,30 |
55±0,28 |
0,29 |
2 |
12±0,15 |
24-0,40 |
0,15 |
17 |
54+0,55 |
0,30 |
|
3 |
14-0,30 |
25+0,42 |
0,16 |
18 |
38±0,15 |
52-0,56 |
0,30 |
4 |
15±0,12 |
26-0,40 |
0,17 |
19 |
40+0,28 |
0,30 |
|
5 |
16+0,25 |
28±0,22 |
0,18 |
20 |
42-0,30 |
58-0,58 |
0,31 |
6 |
18-0,26 |
30+0,45 |
0,19 |
21 |
44±0,15 |
56+0,58 |
0,31 |
7 |
20±0,15 |
31-0,48 |
0,2 |
22 |
45+0,30 |
55±0,30 |
0,32 |
8 |
22±0,16 |
0,21 |
23 |
46±0,15 |
56+0,60 |
0,32 |
|
9 |
24-0,28 |
35±0,25 |
0,22 |
24 |
48+0,28 |
68-0,60 |
0,32 |
10 |
25+0,28 |
36-0,50 |
0,23 |
25 |
50±0,16 |
70±0,30 |
0,32 |
11 |
0,24 |
26 |
52+0,28 |
0,32 |
|||
12 |
28+0,26 |
40+0,50 |
0,25 |
27 |
54±0,15 |
0,33 |
|
13 |
30-0,35 |
0,26 |
28 |
56±0,16 |
76±0,32 |
0,34 |
|
14 |
32+0,28 |
0,27 |
29 |
58-0,32 |
78+0,65 |
0,34 |
|
15 |
34±0,16 |
0,28 |
30 |
60+0,35 |
0,35 |
Література: 17, 18, 30, 33, 44
Задача 2.6.
Обробку поверхні √ краще виконати від основи деталі, отже треба змінити бази і виконати необхідні розрахунки. Знаком √ показана оброблювана поверхня (рисунок 2.11)
Рисунок 2.11 до задачі 2.6
№ варіанта |
Завдання №1 |
Завдання №2 |
||
А |
Б |
А |
Б |
|
1 |
|
|
170±0,3 |
|
2 |
|
|
|
40±0,2 |
3 |
|
3±0,08 |
|
50±0,3 |
4 |
|
|
200±0,3 |
|
5 |
|
|
|
80±0,2 |
6 |
|
|
|
|
7 |
|
|
230±0,3 |
|
8 |
|
|
|
140 ±0,3 |
9 |
|
3±0,08 |
250±0,3 |
|
10 |
30±0,04 |
160±0,3 |
||
11 |
6±0,12 |
180±0,2 |
||
12 |
8±0,15 |
|||
13 |
||||
14 |
12±0,18 |
|||
15 |
55±0,2 |
250±0,3 |
||
16 |
260±0,2 |
|||
17 |
25±0,3 |
|||
18 |
300±0,2 |
|||
19 |
||||
20 |
80±0,2 |
45±0,4 |
370±0,3 |
|
21 |
||||
22 |
350±0,2 |
|||
23 |
||||
24 |
70±0,3 |
370±0,3 |
||
25 |
110±0,2 |
420±0,4 |
380±0,3 |
|
26 |
||||
27 |
400±0,4 |
|||
28 |
110±0,4 |
420±0,4 |
||
29 |
130±0,4 |
|||
30 |
480±0,5 |
Згідно з отриманим технологічним допуском призначити метод обробки.
Література:17, 18, 30, 33, 44.
Задача 2.7
При свердлінні отворів, показаних на ескізі, їх розташування легше забезпечити від лівого торця, отже треба змінити бази і виконати відповідні розрахунки (рисунок 2.12)
Рисунок 2.12 до задачі 2.7
№ Вар. |
L |
А |
Б |
d |
№ Вар. |
L |
А |
Б |
d |
1 |
40±0,1 |
15-0,1 |
10+0,1 |
5 |
16 |
20-0,3 |
10±0,12 |
5±0,08 |
2 |
2 |
45-0,2 |
15±0,2 |
12-0,3 |
5 |
17 |
25±0,2 |
10-0,24 |
8±0,10 |
3 |
3 |
50±0,12 |
15-0,3 |
14±0,2 |
8 |
18 |
30-0,4 |
10±0,14 |
10-0,20 |
5 |
4 |
50-0,25 |
15±0,22 |
16-0,3 |
8 |
19 |
35±0,2 |
20-0,25 |
15-0,28 |
8 |
5 |
50±0,14 |
20-0,35 |
18±0,22 |
10 |
20 |
50-0,3 |
15±0,15 |
20±0,16 |
10 |
6 |
55-0,3 |
20±0,2 |
20-0,45 |
10 |
21 |
55±0,2 |
15-0,30 |
25-0,25 |
12 |
7 |
60±0,16 |
20-0,4 |
22±0,24 |
12 |
22 |
70-0,4 |
20±0,16 |
30-0,35 |
15 |
8 |
65-0,36 |
20±0,22 |
25-0,45 |
12 |
23 |
70-0,4 |
20-0,35 |
35±0,20 |
16 |
9 |
70±0,18 |
25-0,45 |
30±0,28 |
15 |
24 |
80-0,5 |
20±0,18 |
40±0,22 |
18 |
10 |
80-0,38 |
25±0,25 |
35-0,5 |
15 |
25 |
90-0,5 |
25-0,4 |
45-0,5 |
18 |
11 |
100±0,2 |
25-0,25 |
40±0,3 |
18 |
26 |
100-0,5 |
25±0,2 |
50-0,55 |
20 |
12 |
100-0,4 |
30±0,33 |
40-0,55 |
18 |
27 |
100-0,5 |
25-0,4 |
45-0,52 |
18 |
13 |
100±0,2 |
30-0,55 |
30±0,28 |
15 |
28 |
100-0,5 |
30±0,25 |
35±0,22 |
16 |
14 |
100-0,45 |
40±0,3 |
25-0,24 |
12 |
29 |
100-0,5 |
30-0,5 |
30±0,25 |
15 |
15 |
100±0,3 |
40-0,6 |
30±0,3 |
14 |
30 |
100-0,5 |
50±0,3 |
25-0,4 |
12 |
Перевірити можливість забезпечення одержаних технологічних допусків, якщо свердління здійснюється по кондуктору:
а) для чавуну,
б) для сталі.
Література: 8, 9, 16, 18, 24.
Задача 2.8
При виконанні свердлильної операції, показаної на ескізі (рисунок 2.13) забезпечення положення отворів від одного торця призводить до підвищення трудомісткості. Треба змінити бази і виконати відповідні розрахунки. Перевірити можливість забезпечення одержаних технологічних допусків, якщо свердління здійснюється по кондуктору:
а) для латуні,
б) для сталі.
Рисунок 2.13 до задачі 2.8
№ Вар. |
А |
Б |
d |
№ Вар. |
А |
Б |
d |
1 |
20-0,16 |
10+0,10 |
5 |
16 |
22-0,22 |
10-0,08 |
5 |
2 |
25+0,40 |
12-0,30 |
5 |
17 |
26+0,28 |
12-0,10 |
5 |
3 |
30-0,48 |
14-0,20 |
5 |
18 |
48-0,14 |
14-0,20 |
5 |
4 |
30-0,20 |
16-0,30 |
8 |
19 |
30+0,30 |
16+0,20 |
8 |
5 |
35+0,50 |
18-0,22 |
8 |
20 |
36-0,32 |
18-0,12 |
8 |
6 |
40-0,28 |
20-0,45 |
8 |
21 |
40-0,16 |
20-0,24 |
8 |
7 |
40+0,56 |
22-0,24 |
10 |
22 |
42+0,34 |
22+0,26 |
10 |
8 |
45-0,58 |
25-0,45 |
10 |
23 |
46-0,36 |
24-0,14 |
10 |
9 |
50±0,30 |
30±0,25 |
10 |
24 |
50±0,18 |
26+0,28 |
10 |
10 |
55±0,32 |
35-0,50 |
12 |
25 |
55+0,38 |
28-0,28 |
12 |
11 |
65+0,65 |
40±0,28 |
12 |
26 |
55-0,40 |
30±0,15 |
12 |
12 |
70-0,70 |
42-0,52 |
12 |
27 |
60±0,20 |
32+0,30 |
12 |
13 |
80±0,36 |
45±0,30 |
14 |
28 |
60+0,42 |
34-0,30 |
14 |
14 |
90±0,38 |
48+0,54 |
14 |
29 |
70-0,42 |
36±0,16 |
14 |
15 |
100+0,70 |
50-0,56 |
14 |
30 |
70±0,26 |
40-0,40 |
14 |
Література: 17, 30, 33, 44.
Задача 2.9
Для токарної операції, показаної на ескізі, довжини східців легше витримувати від лівого торця (тут можна встановити упор) Отже треба змінити бази та виконати відповідні розрахунки.
Перевірити можливість забезпечення одержаних технологічних допусків токарною обробкою, якщо економічна точність лінійних розмірів дорівнює ∆м.
В разі неможливості забезпечення технологічних допусків запропонувати конструктивне або технологічне рішення (рисунок 2.14)
Рисунок 2.14 до задачі 2.9
№ Вар. |
L |
А |
Б |
∆м |
№ Вар. |
L |
А |
Б |
∆м |
1 |
30h11 |
8h14 |
10h10 |
0,12 |
16 |
65h11 |
35h14 |
18h10 |
0,27 |
2 |
35h11 |
10h14 |
12h10 |
0,13 |
17 |
70h11 |
36h14 |
18h10 |
0,28 |
3 |
35h11 |
12h14 |
12h10 |
0,14 |
18 |
70h11 |
38h14 |
18h10 |
0,29 |
4 |
40h11 |
14h14 |
12h10 |
0,15 |
19 |
75h11 |
40h14 |
20h10 |
0,3 |
5 |
40h11 |
15h14 |
12h10 |
0,16 |
20 |
75h11 |
42h14 |
20h10 |
0,31 |
6 |
45h11 |
16h14 |
14h10 |
0,17 |
21 |
80h11 |
44h14 |
20h10 |
0,32 |
7 |
45h11 |
18h14 |
14h10 |
0,18 |
22 |
80h11 |
45h14 |
20h10 |
0,33 |
8 |
50h11 |
20h14 |
14h10 |
0,19 |
23 |
90h11 |
46h14 |
24h10 |
0,34 |
9 |
50h11 |
22h14 |
14h10 |
0,2 |
24 |
90h11 |
48h14 |
24h10 |
0,35 |
10 |
55h11 |
24h14 |
14h10 |
0,21 |
25 |
100h11 |
50h14 |
24h10 |
0,35 |
11 |
55h11 |
25h14 |
16h10 |
0,22 |
26 |
100h11 |
52h14 |
24h10 |
0,35 |
12 |
60h11 |
26h14 |
16h10 |
0,23 |
27 |
110h11 |
54h14 |
25h10 |
0,36 |
13 |
60h11 |
28h14 |
16h10 |
0,24 |
28 |
110h11 |
56h14 |
25h10 |
0,36 |
14 |
60h11 |
30h14 |
16h10 |
0,25 |
29 |
120h11 |
58h14 |
25h10 |
0,36 |
15 |
60h11 |
32h14 |
16h10 |
0,26 |
30 |
120h11 |
60h14 |
25h10 |
0,36 |
Література: 17, 18, 30, 33, 44
Задача 2.10
Перейти від координатного до ланцюгового методу поставляння розмірів. Перерахувати переваги і недоліки ланцюгового методу (рисунок 2.15
Рисунок 2.15 до задачі 2.10
№ варіанта |
l1 |
l2 |
l3 |
l4 |
l5 |
1 |
10±0,10 |
22+0,05 |
35-0,08 |
45±0,09 |
|
2 |
12±0,12 |
25-0,05 |
35+0,08 |
50±0,10 |
|
3 |
14-0,14 |
30+0,06 |
45-0,09 |
60±0,11 |
|
4 |
15±0,15 |
30-0,06 |
45+0,09 |
60±0,12 |
|
5 |
16±0,16 |
30+0,07 |
45-0,10 |
65±0,13 |
|
6 |
18±0,17 |
35-0,07 |
48+0,10 |
65±0,14 |
|
7 |
20±0,18 |
38+0,08 |
50-0,12 |
70±0,15 |
|
8 |
22±0,19 |
40-0,08 |
55+0,12 |
75±0,16 |
|
9 |
24±0,20 |
45+0,10 |
60-0,14 |
80±0,17 |
|
10 |
26±0,21 |
50-0,10 |
65+0,14 |
85±0,18 |
|
11 |
28±0,22 |
52+0,12 |
70-0,15 |
90±0,19 |
|
12 |
30±0,23 |
55-0,12 |
75+0,15 |
95±0,20 |
|
13 |
32±0,24 |
60+0,14 |
80-0,16 |
100±0,21 |
|
14 |
34±0,25 |
65-0,14 |
85+0,16 |
110±0,22 |
|
15 |
35±0,26 |
70+0,16 |
90-0,18 |
120±0,23 |
|
16 |
20±0,10 |
10-0,05 |
10+0,08 |
15±0,05 |
|
17 |
25±0,12 |
15+0,05 |
15-0,08 |
20±0,06 |
|
18 |
30±0,14 |
20-0,08 |
20+0,10 |
25±0,07 |
|
19 |
30±0,15 |
30+0,08 |
30-0,10 |
35±0,08 |
|
20 |
35±0,16 |
35-0,10 |
35+0,15 |
40±0,09 |
|
21 |
35±0,18 |
40+0,10 |
40-0,15 |
45±0,10 |
|
22 |
40±0,20 |
45-0,15 |
45+0,20 |
50±0,11 |
|
23 |
40±0,22 |
50+0,15 |
50-0,20 |
55±0,12 |
|
24 |
45±0,24 |
55-0,20 |
55+0,25 |
60±0,13 |
|
25 |
45±0,25 |
60+0,20 |
60-0,25 |
65±0,14 |
|
26 |
50±0,26 |
65-0,25 |
65+0,30 |
70±0,15 |
|
27 |
50±0,28 |
70+0,25 |
70-0,30 |
80±0,16 |
|
28 |
55±0,30 |
80-0,30 |
80+0,35 |
90±0,17 |
|
29 |
55±0,35 |
90+0,30 |
90-0,35 |
100±0,18 |
|
30 |
60±0,40 |
100-0,35 |
100+0,40 |
120±0,20 |
Література:17, 30, 33, 44.
Задача 2.11
Перейти від ланцюгового до координатного методу поставляння розмірів. Перерахувати переваги і недоліки координатного методу (рисунок 2.16)
Рисунок 2.16 до задачі 2.11
Номер варіанта |
l1 |
l2 |
l3 |
l4 |
l5 |
1 |
10±0,10 |
12+0,05 |
12-0,06 |
15±0,03 |
|
2 |
12±0,12 |
15-0,05 |
15+0,06 |
18±0,04 |
|
3 |
15±0,14 |
18+0,08 |
18-0,07 |
20±0,05 |
|
4 |
18±0,15 |
20-0,08 |
20+0,07 |
25±0,06 |
|
5 |
20±0,16 |
25+0,10 |
25-0,08 |
30±0,07 |
|
6 |
25±0,18 |
30-0,10 |
30+0,08 |
35±0,08 |
|
7 |
30±0,20 |
35+0,12 |
35-0,10 |
40±0,09 |
|
8 |
35±0,22 |
40-0,12 |
40+0,10 |
45±0,10 |
|
9 |
40±0,24 |
45+0,14 |
45-0,12 |
50±0,11 |
|
10 |
40±0,25 |
50-0,14 |
50+0,12 |
55±0,12 |
|
11 |
40±0,25 |
55+0,15 |
55-0,14 |
60±0,13 |
|
12 |
40±0,25 |
60-0,15 |
60+0,14 |
65±0,14 |
|
13 |
50±0,25 |
65+0,16 |
65-0,15 |
70±0,15 |
|
14 |
50±0,26 |
70-0,16 |
70+0,15 |
75±0,16 |
|
15 |
50±0,26 |
75+0,18 |
75-0,16 |
80±0,17 |
Література: 17, 30, 33, 44
Задача 2.12
Виявити і розвязати технологічний розмірний ланцюг. Вихідні дані на рисунку 2.17 Похибка методу обробки за 8-м квалітетом для всіх деталей.
Рисунок 2.17 Конструкторські (КР) і технологічні (ТР) розміри деталей до задачі2.12
Задача 2.13
Виявити і розвязати технологічний розмірний ланцюг Б, який зявляється при обробці втулки (рисунок 2.18) похибку методу обробки прийняти за 9-и квалітетом.
Номер варіанта |
Розміри, мм |
|||
К1 |
К2 |
К3 |
Б3 |
|
1 |
100-0,09 |
40±0,05 |
24-0,3 |
36±0,06 |
2 |
120-0,10 |
50±0,04 |
18-0,4 |
52±0,08 |
3 |
90-0,18 |
32±0,04 |
20-0,4 |
38±0,10 |
4 |
70-0,4 |
30±0,12 |
15-0,8 |
25±0,01 |
5 |
80-0,32 |
46±0,14 |
10-0,6 |
24±0,08 |
6 |
110-0,24 |
60±0,18 |
20-0,8 |
30±0,12 |
7 |
50-0,12 |
20±0,04 |
6-0,4 |
24±0,08 |
8 |
65-0,25 |
30±0,10 |
12-0,5 |
23±0,06 |
9 |
74-0,18 |
24±0,05 |
20-0,42 |
30±0,10 |
10 |
118-0,42 |
58±0,16 |
40-0,54 |
20±0,09 |
11 |
60-0,38 |
18±0,12 |
8-0,8 |
34±0,12 |
12 |
85-0,40 |
43±0,21 |
17-0,95 |
25±0,14 |
Література: 2, 17, 30, 33, 40, 44
Рисунок2.18 до задачі 2.13
Задача 2.14
При обробці пластини витримано розміри А1, А2, А3 (рисунок 2.19) Визначити яким буде розмір від поверхні М до осі отвору при заданих технологічних розмірах.
Номер варіанта |
Розмір, мм |
||
А1 |
А2 |
А3 |
|
1 |
20±0,10 |
40-0,20 |
8-0,09 |
2 |
15±0,08 |
64-0,32 |
20-0,18 |
3 |
30±0,15 |
50-0,12 |
10-0,20 |
4 |
20±0,12 |
82-0,14 |
18-0,18 |
5 |
32±0,10 |
42-0,10 |
5-0,09 |
6 |
10±0,14 |
36-0,09 |
10-0,20 |
7 |
40±0,3 |
90-0,40 |
25-0,18 |
8 |
20±0,10 |
76-0,24 |
16-0,10 |
9 |
15±0,12 |
54-0,36 |
15-0,10 |
10 |
25±0,20 |
85-0,52 |
30-0,14 |
11 |
18±0,10 |
60-0,41 |
24-0,16 |
12 |
30±0,15 |
78-0,30 |
18-0,12 |
Рисунок 2.19 до задачі 2.14
Задача 2.15
Виявити і розвязати технологічний розмірний ланцюг Б, що виникає при обробці втулки (рисунок 2.20) Похибка методу обробки м=0,10мм.
.
Рисунок 2.20 до задачі 2.15
Задача 2.16
Виявити і розвязати технологічний розмірний ланцюг Б (рисунок 2.21) Похибку методу обробки прийняти за 8-м квалітетом точності.
Номер варіанта |
Розмір, мм |
|||||
К1 |
К2 |
К3 |
К4 |
К5 |
Б4 |
|
1 |
10±0,018 |
20±0,02 |
38-0,05 |
40±0,02 |
88-0,08 |
10±0,02 |
2 |
12±0,018 |
15±0,02 |
35-0,05 |
42±0,02 |
85-0,08 |
8±0,02 |
3 |
25±0,024 |
35±0,02 |
64-0,06 |
10±0,018 |
80-0,08 |
6±0,02 |
4 |
30±0,025 |
40±0,025 |
75-0,07 |
25±0,05 |
110-0,10 |
12±0,02 |
5 |
54±0,037 |
64±0,04 |
120-0,10 |
36±0,05 |
170-0,10 |
14±0,02 |
6 |
82±0,04 |
92±0,04 |
180-0,10 |
53±0,06 |
250-0,12 |
17±0,02 |
7 |
40±0,03 |
76±0,03 |
100-0,08 |
36±0,02 |
148-0,10 |
12±0,02 |
8 |
32±0,03 |
40±0,03 |
80-0,06 |
54±0,03 |
150-0,12 |
16±0,02 |
9 |
90±0,04 |
100±0,12 |
205-0,12 |
85±0,08 |
310-0,13 |
20±0,02 |
10 |
120±0,04 |
130±0,04 |
250-0,14 |
115±0,06 |
400-0,14 |
35±0,03 |
11 |
150±0,05 |
160±0,06 |
310-0,32 |
160±0,08 |
500-0,16 |
30±0,03 |
12 |
50±0,10 |
60±0,03 |
120-0,10 |
80±0,09 |
218-0,12 |
18±0,02 |
Література:2, 4, 17, 30, 40, 44
Рисунок 2.21 до задачі 2.16
Задача 2.17
Виявити та розвязати технологічний розмірний ланцюг (рисунок 2.22) Похибку методу обробки прийняти: а) 0,05мм; б) 0,08мм; в) 0,10мм.
Рисунок 2.22 до задачі 2.17
Номер варіанта |
Розмір, мм |
Номер варіанта |
Розмір, мм |
||||
К1 |
К2 |
А2 |
К1 |
К2 |
А2 |
||
1 |
8±0,08 |
32-0,039 |
40±0,06 |
7 |
6±0,10 |
74-0,046 |
80-0,05 |
2 |
10±0,08 |
20-0,033 |
30-0,07 |
8 |
14±0,12 |
60-0,040 |
74-0,04 |
3 |
12±0,09 |
24-0,033 |
36-0,08 |
9 |
25±0,16 |
100-0,054 |
125-0,05 |
4 |
18±0,09 |
40-0,040 |
58-0,05 |
10 |
16±0,20 |
80-0,046 |
96-0,06 |
5 |
20±0,08 |
36-0,040 |
56-0,04 |
11 |
30±0,18 |
120-0,054 |
150-0,07 |
6 |
15±0,08 |
50-0,046 |
65-0,06 |
12 |
40±0,12 |
180-0,060 |
240-0,08 |
Література: 2, 4, 17, 30, 40, 44
Задача 2.18
Визначити технологічні розміри Б1 і Б2, що безпосередньо витримуються при обробці øD1 і øD2 втулки (рисунок 2.23)
Номер варіанта |
Розмір, мм |
||||
К1 |
К2 |
К3 |
Б1 |
Б2 |
|
1 |
15-0,13 |
45±0,015 |
80-0,046 |
20±0,015 |
65±0,023 |
2 |
20-0,13 |
50±0,015 |
90-0,050 |
20±0,015 |
70±0,028 |
3 |
125-0,24 |
180±0,031 |
400-0,089 |
195±0,036 |
275±0,032 |
4 |
10-0,36 |
15±0,020 |
50-0,082 |
25±0,018 |
40±0,040 |
5 |
25-0,12 |
50±0,025 |
120-0,050 |
45±0,019 |
95±0,050 |
6 |
60-0,19 |
90±0,032 |
240-0,06 |
90±0,027 |
180±0,038 |
7 |
12-0,14 |
20±0,015 |
80-0,080 |
48±0,018 |
68±0,028 |
8 |
40-0,24 |
60±0,032 |
160-0,05 |
60±0,012 |
120±0,040 |
9 |
85-0,30 |
125±0,040 |
300-0,12 |
90±0,027 |
215±0,052 |
10 |
150-0,35 |
200±0,052 |
400-0,16 |
50±0,06 |
250±0,084 |
11 |
35-0,42 |
45±0,018 |
130-0,10 |
40±0,08 |
95±0,075 |
12 |
32-0,26 |
54±0,025 |
118-0,09 |
32±0,08 |
86±0,013 |
Література: 2, 4, 17, 30, 40, 44
Рисунок 2.23 до задачі 2.18
Задача 2.19
Визначити умови, при яких буде виконано вимоги креслення щодо точності розміру А1 вала, який обробляється на токарному багаторізцевому напівавтоматі (рисунок 2.24)
Рисунок 2.24 Вал (а) і схема його обробки (б)
Задача 2..20
Вал обробляється за таким технологічним маршрутом (рисунок 2.25:
Визначити технологічний розмір А1.
Рисунок. 2.25 Технологічний розмірний ланцюг при обробці вала
Задача 2.21
Визначити допуск і відхилення в товщині стінок труби квадратного профілю (рисунок 2.26 а), якщо при виготовленні одержано ексцентриситет отвору відносно зовнішньої поверхні е = 0,10 мм.
Риунок. 2.26.
Задача 2.22
3.Визначити глибину А фрезерування паза у валика діаметром D =30, 6-0,1 мм (рисунок 2.27 а), враховуючи, що після загартування й шліфування його до діаметра d 30-0,06 мм, глибина паза повинна дорівнювати заданій на кресленні К = 8+0,32 мм.
Рисунок 2.27. схема розмірних розвязків паза вала (а) і технологічний розмірний ланцюг (б)
Задача 2.23
Визначити технологічний розмір А2 при обробці вала (рисунок 2.28), розвязавши технологічний розмірний ланцюг, якщо похибка методу обробки Δм = о,15 мм.
№ варіанта Розміри, мм АΔ А1 1 800,2 200-0,16 2 450,15 170-0,25 3 50-0,34 130-0,15 |
|
Рисунок 2.28 |
PAGE 32