Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Реферат на тему:
ДОТРИМАННЯ ВІЙСЬКОВОСЛУЖБОВЦЯМИ
СТАТУТНИХ СТОСУНКІВ. ПРАВИЛА ВІЙСЬКОВОЇ ВВІЧЛИВОСТІ
Стосунки між військовослужбовцями ґрунтуються на взаємній повазі. Усі військовослужбовці під час зус трічі (обгону) вітають один одного, дотримуючись пра вил, визначених статутом. З питань служби звертаються один до одного на «ви».
Начальники і старші, звертаючись із питань служби до підлеглих і молодших, називають їх за військовим званням і прізвищем або тільки за званням, додаючи в останньому випадку перед званням слово «товариш» або «пан». Наприклад: «Рядовий Коваленко» або «Пане ря довий»; «Сержант Шевчук» або «Товаришу сержант»; «Прапорщик Іваненко» або «Пане прапорщик»; «Лейте нант Петренко» або «Пане (товаришу) лейтенант».
У вільний від служби час військовослужбовці можуть звертатись один до одного на ім'я, а до начальників і стар ших — на ім'я та по батькові.
Військовослужбовці мають постійно бути зразком високої культури, скромності і витримки, берегти вій ськову честь, захищати свою й поважати чужу гідність, пам'ятати, що за їхньою поведінкою судять не лише про них, а й про Збройні Сили України в цілому.
Військовослужбовці повинні бути ввічливими у став ленні до цивільного населення, виявляти особливу ува гу до літніх осіб, жінок і дітей, поступатися місцем у гро мадському транспорті, захищати честь і гідність грома дян, сприяти дотриманню громадського порядку, нада вати допомогу постраждалим під час нещасних випад ків, стихійного лиха.
У громадських місцях, у міському транспорті та приміських поїздах військовослужбовець мусить запро понувати начальникові '(старшому) своє місце, якщо не має вільних місць.
Коли під час зустрічі немає можливості вільно роз минутися з начальником (старшим), підлеглий (молод ший) повинен зійти з дороги і, вітаючи, пропустити йо го. В разі потреби обігнати начальника (старшого) вій ськовослужбовець просить у нього дозволу на це.
Правила військової ввічливості, поведінки і військового привітання обов'язкові також для прапорщиків, мічманів, офіцерів, генералів та адміралів, які перебувають у запасі й у відставці, якщо вони носять військову форму.
Звертаючись один до одного поза строєм, а також віддаючи чи вислуховуючи наказ, військовослужбовці мають стати у стройове положення «струнко», піднести руку до головного убору (в разі його наявності) й опус тити її. Віддаючи або вислуховуючи рапорт, військово службовець опускає руку від головного убору після закінчення рапорту.
Військовослужбовець завжди, за всіх умов зверта ється до командира згідно з вимогами статуту. Це сто сується і таких, наприклад, випадків, коли солдат слу жить під командою земляка, товариша по цивільній ро боті або навіть родича.
Начальники мають право віддавати підлеглим нака зи і повинні перевіряти їх виконання. Підлеглі повинні виконувати накази начальників (командирів).
Накази віддаються, як правило, в порядку підлег лості. В разі крайньої потреби старший начальник мо же віддати наказ підлеглому, минаючи його безпо середнього начальника, про що повідомляє безпосе реднього начальника підлеглого чи наказує підлеглому особисто доповісти своєму безпосередньому началь никові.
Вислухавши наказ, військовослужбовець відповідає «Так» і виконує його. Про виконання наказу військово службовець зобов'язаний доповісти начальникові, який віддав наказ, і своєму безпосередньому начальникові. Наказ має бути сформульований виразно, чітко, щоб не допустити його подвійного тлумачення і не викликати сумнівів у підлеглого щодо його змісту.
Начальник (командир), який віддав наказ, повинен забезпечити його виконання. Він несе відповідальність за наслідки та відповідність наказу чинному законодав ству, а також за невжиття заходів щодо його виконання. Якщо військовослужбовець, котрий виконує наказ, одержав від іншого начальника, старшого за службо вим становищем чи військовим званням, новий наказ, який стає перешкодою для виконання попереднього, він доповідає про це начальникові, який віддав другий наказ, і за його згоди виконує останній. Начальник, який віддав новий наказ, повідомляє про це того начальника, що віддав попередній наказ.
Військовослужбовці, підлеглі й молодші, звертаю чись у службових справах до начальників і старших, на зивають їх за військовим званням, додаючи перед зван ням слово «товариш» або «пан». Наприклад: «Товаришу (пане) сержант», «Товаришу (пане) прапорщик», «Това ришу (пане) капітан».
Коли хочуть звернутися до іншого .військовослуж бовця в присутності командира (начальника) чи старшо го, просять на це дозволу командира (начальника) чи старшого. Наприклад: «Товаришу майор. Дозвольте звернутися до лейтенанта Коваленка».
Зі службових та особистих питань військовослужбо вець звертається до свого безпосереднього командира, а в разі необхідності — до вищого начальника.
Військова ввічливість — це постійний зразок високої культури, скромності й витримки, це збере ження військової честі, це обов'язкове військове при вітання, як один із видів військового ритуалу. Військову честь зобов'язані віддавати один одному всі військовослуж бовці, в тому числі й рівні за військовим званням. Військову честь (привітання) віддають при зустрічі і при обгоні. Першим віддають військову честь підлеглі і мо лодші за військовим званням.
Військовослужбовці зобов'язані віддавати військову честь могилі Невідомого Солдата, бойовим прапорам вій ськових частин, військово-морському прапору під час прибуття на військовий корабель і в разі відбуття з ньо го, похоронним процесіям, що супроводжуються війсь ковими. Коли виконується Державний гімн України, військовослужбовці приймають положення «струнко» і прикладають руку до головного убору.
ОБОВ'ЯЗКИ СОЛДАТА (МАТРОСА)
ТА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ПО СЛУЖБІ
Солдат (матрос) у мирний і воєнний час відповідає за точне і вчасне виконання покладених на нього обов'язків і поставлених перед ним завдань, а також за справний стан своєї зброї, дорученої йому техніки і цілісність ви даного йому майна. Він підпорядкований командирові відділення.
Солдат (матрос) зобов'язаний: виявляти повагу до командирів (начальників) і старших; шанувати честь і гідність товаришів по службі, дотри муватися правил військової ввічливості, поведінки і при вітання (мал. );
зразково виконувати службові обов'язки, сумлінно вивчати військову справу; засвоювати все, чого навчають командири (начальники); бути готовим до виконання зав дань, пов'язаних із захистом народу України (мал. 16);
оберігати державні і військові таємниці;
точно, ініціативно і сумлінно виконувати накази командирів (начальників);
повсякденно загартовувати себе, вдосконалювати свою фізичну підготовку;
досконало володіти зброєю і технікою, тримати її зав жди справною, вичищеною, готовою до бою;
постійно бути за формою та охайно вдягненим (мал. 17), дотримуватися правил особистої та громадської гігієни, охайно носити одяг і взуття, своєчасно й акуратно лагодити його, щоденно чистити та зберігати зброю у визначених місцях, дорожити державним і військовим майном;
бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати не гідних вчинків і утримувати від них інших;
неухильно виконувати правила безпеки під час викорис тання зброї, в роботі з технікою та в інших випадках (мал. 18), а також дотримуватися правил пожежної безпеки;
під час перебування поза розташуванням військової частини не допускати порушень громадського порядку і негідних вчинків щодо цивільного населення;
знати посади, військові звання і прізвища своїх пря мих начальників до командира дивізії включно.