Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
9
Міністерство охорони здоров’я україни
національний фармацевтичний Університет
Лукієнко Ольга Василівна
РОЗРОБКА ТЕХНОЛОГІЇ ЕКСТЕМПОРАЛЬНИХ
ПРОПИСІВ М’ЯКИХ ЛІКАРСЬКИХ ФОРМ
ТА МАЗІ НА ОСНОВІ ПРОПОЛІСУ
І ЯНТАРНОЇ КИСЛОТИ
15.00.01 —технологія ліків та організація
фармацевтичної справи
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата фармацевтичних наук
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі аптечної технології ліків Національного
фармацевтичного університету, Міністерство охорони здоров’я України.
Науковий керівник: доктор фармацевтичних наук, професор
ЯРНИХ Тетяна Григорівна
Національний фармацевтичний університет,
завідувачка кафедри технології ліків
Офіційні опоненти: доктор фармацевтичних наук, професор
ДМИТРІЄВСЬКИЙ Дмитро Іванович
Національний фармацевтичний університет,
завідувач кафедри заводської технології ліків
кандидат фармацевтичних наук
КОЗЛОВА Неллі Георгіївна
Державний науковий центр лікарських засобів,
старший науковий співробітник, завідувачка
сектором супозиторних лікарських форм
Провідна установа: Запорізький державний медичний університет,
кафедра технології ліків
Захист відбудеться “ ”січня 2005 року о год. на засіданні спеціалізованої Вченої ради Д 64.605.01 при Національному фармацевтичному університеті за адресою: 61002, м. Харків, вул. Пушкінська, 53.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного фармацевтичного університету (61168, м. Харків, вул. Блюхера, 4).
Автореферат розісланий “ 23 ” грудня 2004 р.
Вчений секретар
спеціалізованої Вченої ради,
д-р біол. наук, професор МАЛОШТАН Л.М.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Важливим завданням сучасної фармації є забезпечення широких верств населення України ефективними лікарськими препаратами, у тому числі і для лікування запальних захворювань опорно-рухового апарату (зокрема, артритів, бурситів, міозитів), які вимагають комплексної фармакотерапії. Для вирішення цього завдання практичне значення має приготування екстемпоральних ліків багатокомпонентного складу, які є досить ефективними, але не випускаються фармацевтичною промисловістю у зв’язку з проблемою їх стандартизації.
Наприклад, для лікування вказаної патології широко використовують лікарські препарати з природними компонентами: прополісом, жовчу медичною, янтарною кислотою, які прописуються лікарями у різних співвідношеннях та комбінаціях з іншими лікарськими речовинами. Враховуючи, що препарати, призначені для локальної терапії запальних захворювань опорно-рухового апарату, повинні мати протизапальну та анальгетичну дію, доцільним є створення комбінованих мазей, як для промислового виробництва, так і для виготовлення в умовах аптек.
Як відомо, виробництво лікарських засобів в аптеках країн Європейського Співтовариства здійснюється згідно зі стандартами Належної аптечної практики (НАП). В Україні виробнича діяльність аптек регулюється відповідними наказами та інструкціями. Але на сьогодні вимоги до виготовлення більшості екстемпоральних лікарських препаратів практично відсутні. Лише технологія рідких лікарських форм має нормативне обґрунтування (наказ МОЗ України № 197 від 07.09.1993 р.). При приготуванні м’яких та інших лікарських форм аптеки керуються навчально-методичною та довідковою літературою. Наказом МОЗ України № 637 від 31.12.03 р. передбачено створення документів з питань стандартизації та сертифікації виробництва лікарських засобів, у тому числі і екстемпоральних ліків. Тому сьогодні великої уваги набуває проблема оптимізації та раціоналізації аптечного виготовлення лікарських препаратів.
У зв’язку з цим, розробка методичних рекомендацій, що регламентують технологію і якість екстемпоральних препаратів та створення мазі на основі вищевказаних лікарських речовин, є актуальним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана згідно з планами науково-дослідних робіт Національного фармацевтичного університету “Створення нових лікарських препаратів на основі рослинної та природної сировини, зокрема продуктів бджільництва, для дорослих і дітей”, № держреєстрації 0198U007008.
Мета і задачі дослідження. Метою роботи є теоретичне та експериментальне обґрунтування технології екстемпоральних прописів м’яких лікарських форм та створення мазі з прополісом і янтарною кислотою, що має протизапальну та анальгетичну дію.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
Об’єкти дослідження. Екстемпоральна рецептура аптек та мазь на основі прополісу і янтарної кислоти.
Предмет дослідження. Розробка технології 80 екстемпоральних прописів мазей, а також створення лікарського препарату з прополісом і янтарною кислотою для аптечного і промислового виробництва.
Методи дослідження. При вивченні властивостей мазі на основі прополісу і янтарної кислоти було використано методи, які широко застосовуються у фармацевтичній практиці: органолептичні (опис, колір, запах); фізичні та фізико-хімічні (гравіметричне визначення масової частки води, потенціометричне визначення показника рН водних розчинів дослідних зразків мазей, структурно-механічні дослідження мазей (структурна в’язкість, тиксотропність та ін.); біофармацевтичні (метод дифузії в агаровий гель); біологічні (вивчення специфічної активності експериментальних зразків).
Якісний та кількісний аналіз діючих речовин здійснювали за допомогою кольорових і осадових реакцій, методів тонкошарової та газорідинної хроматографії, кислотно-основного титрування, спектрофотометричного методу. При вивченні екстемпоральної рецептури застосовували системний метод.
Обробку експериментальних даних здійснювали за допомогою методів математичної статистики.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше теоретично та експериментально обґрунтовано науково-методичні підходи до технології екстемпоральних прописів мазей. Поглиблено емпіричні положення з правил технології м’яких лікарських форм в умовах аптек та розроблено вимоги до їх виготовлення.
Обґрунтовано доцільність введення до складу гідрофобних та гідрофобних абсорбційних мазей аптечного виготовлення гідрофільних неводних розчинників (поліетиленоксиду-400 та пропіленгліколю), які покращують їх біофармацевтичні властивості. Обґрунтовано та розроблено технологію 80 екстемпоральних прописів мазей.
Вперше на підставі фізико-хімічних, реологічних і біофармацевтичних досліджень теоретично та експериментально обґрунтовано склад і раціональну технологію аптечного та промислового виробництва комбінованої мазі з прополісом та янтарною кислотою під умовною назвою “Фесхолід”, яка має протизапальну та анальгетичну дію (рішення про видачу деклараційного патенту на корисну модель, заявка № 2004010564).
Визначено вплив допоміжних речовин на структурно-механічні властивості мазі та вивільнення з неї діючої речовини.
Розроблено методики якісного та кількісного аналізу діючих речовин мазі, вивчено її стабільність у процесі зберігання, а також специфічну активність та нешкідливість.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено методичні рекомендації “М’які лікарські форми: Екстемпоральна рецептура”, які ухвалені ПК "Фармація" МОЗ України і АМН України (протокол № 21 від 20.03.2002 р.), узгоджені в МОЗ України та впроваджені в роботу аптек №№ 9, 360 м. Харкова, ЦРА № 63 Куп’янського району Харківської області, ЦМРА № 217 м. Новоград-Волинська Житомирської області, КП ОЗ ЦРА № 62 м. Чугуєва Харківської області, а також Одеського державного медичного університету (акт впровадження від 22.12.2003 р.).
Створено і запропоновано для практичної медицини новий комбінований лікарський препарат у формі мазі з прополісом та янтарною кислотою, що має протизапальну та анальгетичну дію.
Розроблено проекти АНД та технологічного регламенту на виробництво препарату, які апробовано в умовах ТОВ “Фармацевтична компанія “Здоров’я” (акт апробації від 09.12.2003 р.)
Розроблено та затверджено Українським центром наукової медичної інформації та патентно-ліцензійної роботи МОЗ України Інформаційний лист “Технологія та контроль якості мазі з прополісом та янтарною кислотою” (№ 59-2003), який впроваджено в роботу аптек (акти впровадження від 10.11.2003 р., 14.11.2003 р., 17.11.2003 р., 19.11.2003 р., 20.11.2003 р.).
Фрагменти роботи використані при написанні навчально-методичної літератури: “Практическое руководство к лабораторным занятиям по аптечной технологии лекарств” (англійською та французькою мовами), “Практикум з аптечної технології ліків”, “Учебное пособие по аптечной технологии лекарств” і впроваджені до навчального процесу Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького (акт впровадження від 03.06.02 р.), Запорізького державного медичного університету (акт впровадження від 14.05.02 р.), Національного фармацевтичного університету (акт впровадження від 05.11.03 р.) та Київського Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця (акт впровадження від 17.06.02 р.).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто:
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідалися на науково-практичних конференціях “Вчені України –вітчизняній фармації” (Харків, 2000 р.), “Сучасні проблеми фармацевтичної науки і практики” (Харків, 2001 р.), “Ліки –людини” (Харків, 2001, 2002 рр.), ІІ Національному з’їзді фармакологів України “Фармакологія 2001 –крок у майбутнє” (Дніпропетровськ, 2001 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Вчені майбутнього” (Одеса, 2002 р.), “Фармація ХХІ століття” (м. Харків, 2002 р.), “Апітерапія: Погляд у майбутнє” (м. Харків, 2002 р.), XL naukowej Konferencji Pszczelarskiej (Польща, Пулява, 2003 р.), Tartautinės mokslinės konferencijos “Farmacija šiuolaikinėje visuomenėje” medžiaga (Литва, м. Каунас, 2003), науково-практичній конференції з міжнародною участю „Створення, виробництво, стандартизація, фармакоекономіка лікарських засобів та біологічно активних добавок” (Тернопіль, 2004).
Публікації. За матеріалами дисертаційного дослідження опубліковано 18 наукових робіт, у тому числі 6 наукових статей (у фахових виданнях), 2 коротких повідомлення, 1 науково-методичні рекомендації, 1 інформаційний лист та 8 тез доповідей.
Обсяг та структура дисертації. Дисертаційна робота викладена на 145 сторінках друкованого тексту, складається зі вступу, огляду літератури, 5 розділів експериментальної частини, висновків, списку використаних літературних джерел, додатків. Робота ілюстрована 26 таблицями, 32 рисунками. Бібліографія включає 152 джерела літератури, з яких 34 –іноземні.
Аналіз виробничої діяльності аптек та розробка
технології екстемпоральних мазей
В наш час виробнича функція аптек набуває суттєвих змін. Внаслідок об’єктивних та суб’єктивних причин значно скорочується обсяг екстемпоральної рецептури, а виготовлення ліків має тенденцію до концентрації виробництва в окремих аптеках.
Вибірковий аналіз виробничої діяльності аптек м. Харкова показав, що м’які лікарські форми в структурі загальної кількості екстемпоральних прописів посідають друге місце і складають до 17% (табл. 1). Найбільш часто готують прописи гідрофобних та гідрофобних абсорбційних мазей, що містять речовини протизапальної, місцевоанестезуючої, антисептичної, антигістамінної дії. Понад 60% від загальної кількості екстемпоральних прописів м’яких лікарських форм складають мазі багатокомпонентного складу, що містять 4, 5 та більше інгредієнтів.
Аналіз магістральних прописів таких мазей вказує на те, що найбільш часто у їх складі прописують анестезин, димедрол, стрептоцид, кислоту саліцилову і борну, резорцин, ментол, новокаїн, сірку осаджену, вісмуту нітрат основний, камфору, іхтіол та ін.
Разом з тим, способи приготування мазей з ними не містять наукового обґрунтування. А саме, не досліджувався вплив на біофармацевтичні показники екстемпоральних мазей таких фармацевтичних факторів, як ступінь подрібнення речовин, природа допоміжних речовин та порядок введення компонентів.
На сьогодні існують сучасні допоміжні речовини, такі як поліетиленоксид-400 (ПЕО-400), пропіленгліколь (ПГ) та ін., що мають ряд переваг від традиційних гідрофобних (масло вазелінове).
Вказані гідрофільні неводні розчинники (ГНР) добре змішуються з водою, ланоліном, є розчинниками багатьох речовин, що може сприяти покращенню біофармацевтичних властивостей гідрофобних абсорбційних мазей.
Таблиця 1
Структура екстемпоральної рецептури аптек м. Харкова
|
Вид лікарської |
Кількість інгредієнтів, шт. |
Разом |
|
1 |
понад 4 |
|||||
|
Рідкі лікарські форми (РЛФ) |
||||||
|
– |
|
|
|
|
|
|
2 |
|
|
|
|
|
|
– |
– |
|
|
|
|
|
– |
– |
|
|
– |
|
|
Тверді лікарські |
39 |
|
|
|
|
|
|
М’які лікарські форми (МЛФ) |
||||||
|
– |
|
|
|
|
|
|
– |
– |
|
|
– |
7 |
|
Разом |
41 |
|
|
|
|
|
У зв’язку з цим, метою наших досліджень стало теоретичне обґрунтування і розробка технології екстемпоральних мазей, з метою створення банку даних для приготування їх в аптеках. Нами було досліджено вплив ГНР на вивільнення лікарських речовин (анестезину, стрептоциду, новокаїну) з гідрофобних та гідрофобних абсорбційних мазей. Для цього при приготуванні зразків мазей із вказаними речовинами, замість масла вазелінового використовували ПЕО-400 та ПГ, а в якості основи –ланолін-вазелінову та основу Кутумової.
У досліджуваних зразках мазей стрептоцид і анестезин подрібнювали спочатку зі спиртом етиловим, а потім з маслом вазеліновим, новокаїн розчиняли у воді очищеній і вводили за типом емульсії.
Приготовлені зразки піддавались біофармацевтичним дослідженням
(рис. 1), результати яких вказують на те, що ГНР сприяють покращенню біофармацевтичних властивостей усіх зразків мазей. Вивільнення стрептоциду, анестезину та новокаїну з основи Кутумової на 1,5-5% вище, ніж з ланолін-вазелінової основи (на 24 годину експерименту). Введення лікарських речовин з використанням ГНР також збільшує вивільнення (на 2-6%).
1
6
5
4
3
2