Поможем написать учебную работу
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

Подписываем
Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
22
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ РЕГІОНАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
Cальдо Володимир Васильович
УДК 332.122:338.242.4
Формування та розвиток економічної
структури великого міста
Спеціальність: 08.00.05 Розвиток продуктивних сил
і регіональна економіка
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Львів 8
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана в Інституті регіональних досліджень НАН України.
Науковий керівник: доктор економічних наук
Кравців Василь Степанович,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
директор.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук, професор
Куценко Віра Іванівна,
Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України,
завідувач відділу;
кандидат економічних наук, старший науковий співробітник
Шульц Світлана Леонідівна,
Інститут регіональних досліджень НАН України,
старший науковий співробітник.
Захист відбудеться “24” червня 2008 року о 11 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.154.01 по захисту дисертацій на здобуття наукового ступеня доктора наук в Інституті регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту регіональних досліджень НАН України за адресою: 79026, м. Львів, вул. Козельницька, 4.
Автореферат розісланий “23” травня 2008 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат економічних наук Жовтанецький В.І.
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми дослідження. Основними осередками економічного, соціального та культурного життя сучасної світової спільноти виступають міста, в яких сконцентрована найбільша частка виробничого, фінансово-економічного, соціально-інфраструктурного, соціокультурного і трудового потенціалу країн. За умов запровадження системи муніципального управління в Україні, яка передбачає надання місцевій владі сукупності повноважень щодо використання майнових, фінансових та організаційних ресурсів міст, їх можна розглядати як відносно самодостатні субєкти господарювання.
Водночас, українські міста перебувають під впливом світових і національних тенденцій розвитку економіки і змушені реагувати на вимоги сьогодення шляхом трансформації їх економічної, соціальної і територіальної структур. В умовах глобалізації і реалізації інноваційної моделі розвитку економіки України міста нарощують свої конкурентні переваги за рахунок створення інноваційного середовища, у якому розвиваються нові види економічної діяльності, використовуються нові методи та інструменти механізму управління, формуються вищі стандарти якості життя населення. Поряд з достатньо широким переліком переваг сучасні міста стикаються з великою кількістю проблем, повязаних із: загостренням протиріч інтересів господарюючих субєктів, органів влади і населення; соціальною напруженістю внаслідок розповсюдження соціальних захворювань та зростання рівня злочинності; транспортним перевантаженням, низькою якістю доріг і послуг пасажирського транспорту; невирішеністю житлової проблеми та багатьох інших. До того ж українські міста стають активними субєктами міжтериторіальних конкурентних відносин і маркетингової діяльності, що загострює проблему ефективності використання власних ресурсів і можливостей міст. Міста повинні бути каталізаторами прогресивних перетворень у суспільстві.
Проблематика міського розвитку та регулювання процесами життєзабезпечення міських громад достатньо широко представлена у вітчизняних та зарубіжних наукових публікаціях економістів, географів, істориків, соціологів і містобудівельників. Різним аспектам міської політики та розвитку урбанізованих територій присвячені роботи українських вчених: Б.І. Адамова, В.Н. Амитана, М.М. Габреля, Ю.Д. Денисова, Т.В. Дробишевської, В.І. Куценко, Г.І. Онищука, А.В. Степаненко, Л.Т. Шевчук, В.В. Фiнагiна, О.Н. Яницького та ін. Серед відомих економістів та урбаністів сучасної зарубіжної наукової школи, що займаються даною проблематикою є: Г.М.Лаппо, Е.М. Перцик, Б.С. Хорев, В.Л.Глазичев, В.Н.Лексин, А.Н.Шевцов, Ф.Спапенс, М.Карли, Т.Фкукс, К. Кусман та ін.
Необхідність дослідження і поглиблення теоретико-методичної бази з вивчення процесів і тенденцій соціально-економічного розвитку міст в умовах постіндустріалізації та їх відображення в економічній і територіальній структурі міст, пошук механізмів вирішення різнопланових проблем та вивчення специфіки соціально-економічного розвитку регіональних центрів обумовило актуальність теми дисертаційного дослідження.
Звязок роботи з науковими програмами, планами, темами. Проведене дисертаційне дослідження виконане в рамках науково-дослідних тем, які виконувалась в Інституті регіональних досліджень НАН України: „Механізм реалізації регіональної політики в умовах формування національної економіки” (номер державної реєстрації 0100U002572), де автору належить обґрунтування рекомендацій з розробки та реалізації стратегій розвитку міст, а також „Розробка методології моніторингу соціально-економічного стану у регіонах України” (номер державної реєстрації 0105U901932), в рамках якої дисертантом досліджувались проблеми організації моніторингу стійкого соціально-економічного розвитку міст.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних основ дослідження трансформації економічної структури великих міст і розробка практичних рекомендацій щодо запровадження сучасних механізмів управління міськими системами.
Основними завданнями дослідження є:
Обєктом дослідження є процеси трансформації економічної структури великих міст.
Предметом дослідження є теоретико-методологічні і методичні положення щодо оцінки якості економічної структури великих міст та розробка практичних рекомендацій з удосконалення їх структурної політики.
Методологія і методика дослідження. Теоретико-методологічною основою дисертаційної роботи стали фундаментальні економічні теорії, теорії конкурентоспроможності та структурного аналізу, теорії регіонального розвитку та економіки міст, теорії управління розвитком міських систем і муніципального менеджменту, а також сучасні теоретичні розробки з проблем формування і реалізації міської політики.
У роботі використано загальнонаукові методи пізнання: метод теоретичного узагальнення, аналізу і синтезу - для окреслення теоретичного підґрунтя дослідження і методичних підходів до розкриття сутності і ролі міських систем; структурного і статистичного аналізу - для дослідження процесів трансформації економічної структури міст; класифікації - для виокремлення економічних субструктур та формування системи їх якісних ознак; картографічний метод для візуального представлення змін у територіальній структурі м. Херсон; економіко-математичні - для оцінювання якості економічної структури міст. Інформаційною базою дослідження слугували праці українських та зарубіжних вчених з проблем міського розвитку, законодавчі та нормативні акти України, Закони України і Постанови Кабінету Міністрів України, міжнародні угоди, законодавчі та нормативні акти з питань регіональної і міської політики, документи Європейської Комісії та Ради Європи, статистичні дані Держкомстату України, дані Головного управління статистики Херсонської області та міського виконавчого комітету.
Наукова новизна отриманих результатів:
Вперше:
Удосконалено:
Отримали подальший розвиток:
Практичне значення отриманих результатів полягає у розробленні теоретико-методичних положень та рекомендацій, які слугуватимуть основою для підвищення ефективності структурної політики розвитку великих міст.
Рекомендації автора щодо оптимізації податкового навантаження на субєкти підприємницької діяльності Херсонської області використані у практичній діяльності Державної податкової адміністрації Херсонської області (довідка № 1257/10/13-027 від 05.04.2007 р.). Основні положення дисертаційного дослідження щодо залучення інструментарію територіального маркетингу використані при підготовці Програми соціально-економічного розвитку м. Херсон (довідка № 9-302-18/12 від 23.01.2008 р.). Пропозиції щодо удосконалення управління комунальною власністю міст знайшли практичне застосування при розробці проекту Стратегії розвитку м. Миколаїв (довідка №173/20/01 від 23.01.08). Окремі положення дисертації використані у навчальному процесі Миколаївського державного аграрного університету (довідка № 881 від 14.05.2008р.).
Особистий внесок автора. Результати наукового дослідження, викладені у дисертації, отримані автором особисто.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й отримані результати дисертаційного дослідження доповідались на міжнародних науково-практичних конференціях, методологічних семінарах: Міжнародній науково-практичній конференції „Регіональна політика в Україні: сучасні форми та методи реалізації” (м. Львів, 27жовтня 2004 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Євроінтеграція та конкурентоспроможність продукції агропромислового комплексу” (м. Київ, 5жовтня 2006 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Динаміка наукових досліджень ” (м. Дніпропетровськ, 16липня 2007 р.); Міжнародній науково-практичній конференції „Україна сільське господарство СОТ: теорія і практика” (м. Миколаїв, 26вересня 2007 р.).
Публікації. Результати проведених досліджень, теоретичні та методичні положення і практичні рекомендації опубліковані у 8 одноосібних наукових публікаціях у фахових виданнях, загальним обсягом 6,2 д.а.
Обсяг і структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Загальний обсяг дисертації становить 183 сторінки друкованого тексту. Робота містить 27 таблиць, 9 рисунків і 5 додатків. Список використаних джерел нараховує 171 найменування на 14 сторінках.
Основний зміст роботи
У першому розділі "Теоретично-методологічні основи формування та розвитку економічної структури великих міст" висвітлено теоретико-методологічні засади розвитку економіки міст, охарактеризовано еволюційні і трансформаційні фактори економічної реструктуризації міст, представлено методичний інструментарій оцінювання якості їх економічної структури.
Аналіз існуючих методологічних підходів до визначення особливостей розвитку міст та їх функцій у суспільному розвитку дозволив автору зробити висновок про те, що міста є складними соціально-економічними системами, які слід розглядати як обєкт міждисциплінарних досліджень, а міське середовище як багатоструктурну систему взаємозвязків між різноякісними елементами міського простору, що належать до різних сфер забезпечення життєдіяльності людини. При визначенні особливостей розвитку міст доцільно використовувати і поєднувати різні галузеві та синтетичні теорії суспільного розвитку: економічну та еволюційну, інституціалізму, стійкого і регіонального розвитку, глобалізації і урбанізації, інноваційну та містобудівельну, соціології, міської динаміки і міського менеджменту.
Автором досліджено еволюцію теорії економіки міст і проведено її періодизацію. Наведені у табл. 1 етапи розвитку теорії економіки міст демонструють значне розширення спектру напрямів наукових досліджень протягом останніх років у цій науковій сфері.
Згідно з основними положеннями теорії стійкого розвитку, стійкість міста, як системи, і потенціал його розвитку тим вищий, чим більше суспільно значимих функцій він здатен реалізувати.
Таблиця 1
Еволюція теорії економіки міст у світовій економічній теорії
Етапи |
Основні напрями досліджень |
Початок 60-х початок 70-х рр. ХХ ст. |
|
70-80 рр. ХХ ст. |
|
90-ті роки ХХ ст. |
|
Початок ХХІ ст. |
|
У роботі проаналізовано історичний, цивілізаційний, соціокультурний і системний підходи до розуміння ролі міських систем. Застосування цих підходів дозволяє говорити про їх багатофункціональність. Так, застосування цивілізаційного підходу до дослідження процесів міського розвитку передбачає розкриття сутнісних ознак поліморфності міст, багатовимірності форм міської соціально-економічної динаміки та багатоваріантності шляхів їх розвитку.
Соціокультурний підхід обґрунтовує відмінності у соціопросторовій структурі міста. Цей методологічний підхід базується на врахуванні наступних ідентифікаційних ознак міста: соціокультурної та історичної неповторності, своєрідності забудови, традиційності економічної діяльності та способу життя. Системний підхід до розкриття ролі міст у системі суспільних відносин переносить акцент з локалізаційного виміру сукупності економічних відносин та концентрації потенціалів на дослідження взаємозвязків міст із зовнішнім середовищем. В цьому контексті міста виступають активними субєктами глокалізаційних процесів, що засвідчує значимість локальних факторів розвитку в умовах глобалізації.
Розглянуті у роботі методологічні підходи до обґрунтування ролі міст дозволили виокремити найвагоміші детермінантні критерії ідентифікації їх функцій, зокрема: ціннісно-історичний, соціокультурний, політико-адміністративний і просторово-економічний. Ефективність виконання містами їх функцій залежить від дієвості міської політики та оптимальності співвідношення структурних елементів міських систем.
Міська політика може концентруватись на «часткових політиках» (економічній, фінансово-бюджетній, містобудівельній, екологічній, соціальній та інших). В ринкових умовах господарювання при формуванні міської політики доцільно використовувати суміжно-функціональний підхід, який дозволяє розглядати місто як: «містокорпорацію», «місто-соціум», «місто-підприємство», «місто-економічний кластер» тощо. Такий підхід сприятиме залученню нових інструментів реалізації міської політики, зокрема, у сфері стратегічного планування. Це дозволяє визначати стратегічні пріоритети розвитку міст не за галузевим, а за функціональним принципом.
Обґрунтовуючи відмінності між еволюційними і трансформаційними процесами у розвитку міст автор констатує, що еволюційні чинники їх розвитку слід вважати пасивними, а трансформаційні активними. До еволюційних змін міського середовища доцільно віднести: зростання концентрації міських елементів і функцій; ускладнення економічної структури міст; формування міських агломерацій тощо.
Демографічний чинник, що належить до еволюційних, безпосередньо впливає на рівень урбанізації території України. При високому рівні інваріантності системи розселення рівень урбанізації не є стабільним. Динаміку рівня урбанізації території України протягом останнього десятиліття характеризують дві тенденції: низхідна у період 1997-2003 рр. і висхідна 2004-2007 рр. Наявність цих тенденцій зумовлена змінами у динаміці чисельності міського населення.
Трансформаційні процеси у розвитку міст повязані із змінами співвідношення традиційності та інноваційності в організації економічної діяльності. Структурна трансформація міської системи зумовлена розвитком нових видів економічної діяльності, змінами у розподілі праці і спеціалізації міського господарства, реформуванням відносин власності. Важливу роль у цих процесах відіграє розподіл факторів виробництва між різними галузями і сферами економіки міста, урізноманітнення фінансово-економічних джерел міського господарства, розвиток інноваційної інфраструктури, створення ринків житла і нерухомості, залучення в практику міського управління нових форм і методів цілеспрямованого впливу на соціально-економічний розвиток міських систем.
Безпосередній вплив на розвиток міст має активізація глобалізаційних процесів, внаслідок чого загострюється міжміська конкуренція. В умовах глобалізації місто повинно бути привабливим для різних цільових груп споживачів міських послуг. Воно не може бути конкурентоспроможним у всіх галузях економіки і тому повинно орієнтуватись на пріоритетний розвиток особливо прибуткових видів економічної діяльності.
Узагальнюючи існуючу систему факторів конкурентоспроможності міст, автором здійснено класифікацію підходів до їх оцінки, в якій чільне місце посідають диверсифікованість економіки і структурні фактори. Наведені вище міркування підтверджують взаємозалежність між чинниками конкурентоспроможності міст і реформування їх економічної структури. В містах, які мають кращі конкурентні переваги, процес структурної трансформації відбувається більш інтенсивно.
Світовий досвід засвідчує, що в умовах ринкових перетворень у великих містах роль містоутворюючих функцій можуть відігравати підприємства сфери послуг, що, безумовно, впливає на зміну спеціалізації економіки міст. Сьогодні проблема досягнення балансу містоутворюючих та містообслуговуючих функцій, який доволі часто порушувався у радянський період внаслідок надмірного розвитку функцій містоутворення у великих містах та недорозвинутості їх у малих містах, залишається актуальною.
Сучасні зміни територіальної структури міст зумовили початок нового циклу їх територіальної організації, оскільки вже сьогодні формується тенденція до зростання інтенсивності використання їх внутрішнього територіального потенціалу і змін у функціональному навантаженні окремих територій.
Система якісних ознак економічної структури міста, запропонованих в роботі, включає її оцінку за: рівнем інерційності, адаптативності та інноваційності структурних зрушень, профільністю і диверсифікованістю структури. Якщо адаптивність економічної структури відображає її здатність пристосуватись до змін зовнішнього середовища та спроможність перебудовувати структурні елементи і відносини між ними у відповідності до трансформаційних тенденцій, то інерційність здатність до збереження тенденцій розвитку елементів економічної структури і відносин між ними.
У якості результуючого критерію обрано ефективність структурних зрушень. Коефіцієнт ефективності розраховується як співвідношення валового прибутку (обсяг виробленої продукції, виконаних робіт і наданих послуг), отриманого містом протягом певного періоду, до повних витрат, які включають середньорічну вартість основних фондів, середньорічну вартість оборотних коштів, інвестиції в основний капітал та інтелектуальні інвестиції.
Загалом, якість економічної структури міст слід розглядати як один з найважливіших чинників їх конкурентоспроможності в економічному просторі України.
У другому розділі «Аналіз закономірностей і тенденцій розвитку економічної і територіальної структури великого міста (на прикладі м. Херсон)» проведено оцінку рівня інерційності та адаптивності структурних підсистем міста; здійснено аналіз його конкурентних переваг; проаналізовано особливості впливу ринкових функцій на економіку міста та роль соціальних процесів у трансформації їх економічної структури.
Аналіз економічного розвитку м. Херсон дозволяє відзначити наявність позитивних тенденцій, зокрема, щодо зростання обсягів виробництва промислової продукції (протягом 2005-2006 років в середньому на 6%); збільшення перевезень пасажирів на 9,5%; збільшення обсягу роздрібного товарообороту на 35,7%, послуг на 29,2%; зростання заробітної плати на 30,3%; збільшення кількості створених робочих місць, здебільшого у сфері послуг (на 4,5% більше, ніж передбачалось плановими показниками).
Попри це, в економіці міста простежуються і негативні тенденції: призупинення діяльності ВАТ «Херсоннафтопереробка»; погіршення інвестиційного клімату через неврегульованість інтересів інвесторів ВАТ «Херсонські комбайни» і ВАТ «Херсонський бавовняний комбінат»; скорочення обсягів перевезень вантажів; зменшення експорту продукції нафтопереробки; скорочення інвестицій майже у 30 разів (з 5,5 млн. дол. у 2005р. до 0,2 млн. дол. у 2006 р.); поширення тіньових схем оплати праці у малому бізнесі; збереження значної питомої ваги збиткових підприємств і низькою конкурентоспроможністю більшості підприємств, що зумовлено їх слабкою фінансовою базою внаслідок нестабільності цін на енергоносії та зростання інших складових собівартості продукції; зниження рівня інноваційної активності підприємств в сфері оновлення технологічних процесів і втілення енергозберігаючих технологій; низька інвестиційна привабливість підприємств; зменшення обсягів прямих іноземних інвестицій внаслідок вилучення капіталу і перереєстрації підприємств в інших регіонах; збереження високого рівня тіньової економіки.
Оцінка структурних зрушень в економіці м. Херсон свідчить про відносно високий рівень інерційності його економічної структури. Це зумовлено:
Динаміка коефіцієнта диверсифікації структури промисловості м. Херсон протягом 2003-2007 років засвідчує зменшення його значення і, відповідно, збільшення рівня диверсифікації промислової структури (рис. 1).
Рис.1 Коефіцієнт диверсифікації економічної структури м. Херсон
Слід зазначити, що зростання рівня диверсифікованості структури промисловості у період 2006-2007 рр. повязано не з розширенням її галузевої структури, а із призупиненням роботи ВАТ «Херсонський нафтопереробний комплекс», питома вага якого у загальному обсязі виробництва до 2006 року сягала більше 55%.
Зростання рівня диверсифікованості економічної структури міста в цілому зумовлено активізацією розвитку сфери послуг і малого підприємництва, яке виробляє 9,4% обсягу продукції (робіт, послуг) господарського комплексу міста. Вагома роль малого бізнесу в економіці міста повязана із значною кількістю робочих місць, що щорічно створюються у цій сфері. Питома вага зайнятого у малому бізнесі населення становить 31% від загальної чисельності зайнятого населення. Розвиток малого підприємництва сприяє створенню ефективного конкурентного середовища і вирішенню багатьох соціально-економічних проблем міст, зокрема, в сфері пасажироперевезень, житлового будівництва, розвитку торгової мережі, закладів громадського харчування та інших видів послуг.
До ефективних заходів міської політики підтримки малого бізнесу, що реалізуються в місті, слід віднести: створення Реєстраційної палати, міського фонду підтримки підприємництва та Єдиного офісу з питань погодження документів для одержання дозволів на розміщення, будівництво, реконструкцію обєктів громадського і промислового значення.
Ще одним фактором диверсифікованості економічної структури міста є розвиток аграрного сектору економіки. Місто має передумови для розвитку сільськогосподарської діяльності. Територія міської громади включає 18,7 тис. га земель сільськогосподарського призначення (44% від загальної площі міських земель). Особливостями розвитку аграрного сектору економіки міських територій є: значна кількість фермерських господарств у структурі аграрних підприємств (50%); пріоритетність рослинництва, обсяги продукції якого становлять 67,6% від загального обсягу сільгосппродукції.
Аналіз маркетингового середовища міста проведений у роботі шляхом експертної оцінки впливу його складових на діяльність підприємств. Він засвідчив, що сучасне ринкове середовище є несприятливим для розвитку сільгосппідприємств, а найбільший негативний вплив на їх розвиток мають фактори мікросередовища.
Узагальнення результатів оцінки рівня диверсифікованості економічної структури міста дозволило сформулювати наступну закономірність: високий рівень диверсифікованості економічної структури великих міст, які є регіональними центрами, підтверджується високим потенціалом її адаптивності і, одночасно, високою залежністю від зовнішніх чинників (змін конюнктури ринку, політичної стабільності, довіри іноземних інвесторів та ін.). Необхідно відмітити, що позитивним чинником розширення зовнішньоекономічної діяльності та конкурентною перевагою м. Херсон є наявність на його території морського торгівельного порту.
У роботі акцентується увага на тому, що рівень адаптативності розвитку міської системи залежить від відкритості економіки міста, прогресивності структури, конюнктурності продукції і наявності агломераційного ефекту. Відзначимо, що м. Херсон має передумови для розвитку моноцентричної агломерації, оскільки його адміністративно-територіальна структура представлена пятьма міськими районами, чотирма селищами міського типу і девятьма сільськими населеними пунктами.
Важливим фактором швидкої адаптації міст до пострадянських умов функціонування є посилення їх виграшного позиціювання у просторі територіальної конкуренції. Воно забезпечуватиметься ефективною реструктуризацією їх господарських комплексів, високими темпами розвитку малого бізнесу, інтенсифікацією торгівлі та розвитком сервісної економіки, яка надає послуги необхідні для міста та його мешканців. Розвиток сфери фінансів, робота з нерухомістю та багатопрофільний консалтинг, страхова діяльність та інші обслуговуючі сфери стають в умовах постіндустріального суспільства вагомими складовими економічної структури міста.
Дослідження нових економічних функцій в структурі економіки м. Херсон дозволяє відзначити, що найвищий рівень адаптивності має сфера фінансових послуг. Розвиток фінансових функцій у великих містах є не тільки ознакою достатньо високої адаптивності економічної структури, а й необхідною передумовою її подальшого підвищення. У м. Херсон сьогодні функціонують філії 32 банків, у яких протягом 2003-2006 рр. загальна сума депозитів збільшилась у 3,2 рази, що свідчить про зростання частки доходів населення, спрямованих на заощадження і довіри до фінансово-кредитної системи загалом.
Інновації, як стратегічний пріоритет розвитку сучасної економіки стають визначальним чинником міжтериторіальної конкурентної боротьби, внаслідок чого збільшується міжміська диференціація. Проблеми високого ступеню зносу основних фондів і низького рівня впровадження енергозберігаючих технологій є актуальними для розвитку економіки м. Херсон.
Автором проведено аналіз показників, які характеризують фінансово-бюджетну політику міста. Частка промисловості в структурі податків та зборів за галузями економіки у 2006 році становила 23,5%; транспорту і звязку ,5%; торгівлі і громадського харчування - 10,1%; будівництва 8,7%; сільського господарства ,2%. Левову частку надходжень податків до бюджету міста складає податок з доходів фізичних осіб - 47,1% від загального обсягу податків і зборів; податок на прибуток ,2%; податок на додану вартість ,8%. Акцизний збір становить лише 0,7%. У структурі надходжень до міського бюджету від використання обєктів права комунальної власності найбільшу питому вагу мають податок на землю (надходження від оренди земельних ділянок, земельний податок) ,7%, надходження від відчуження обєктів комунального майна ,3% і надходження від продажу земельних ділянок ,3%.
Отже, міська фінансово-бюджетна політика повинна орієнтуватись на: досягнення якомога вищого ступеня ефективності мобілізації коштів у бюджет міста; перерозподіл та раціональне використання доходів з метою забезпечення виконання органами міського самоуправління їх функцій; створення сприятливих умов для досягнення стратегічних цілей розвитку міста. Слід відзначити, що фінансово-бюджетна політика повинна координуватись з планами соціально-економічного розвитку міст.
Основними соціальними векторами змін в економічній структурі міст є розширення системи соціальних послуг та підвищення ефективності використання трудових ресурсів. Як свідчать проведені дослідження до негативних фактів соціального розвитку міста слід віднести те, що із 62,9% населення міста працездатного віку 7% є безробітними, а також збереження значної різниці між максимальним і мінімальним рівнем середньої заробітної плати одного працівника (у 2005 р. у 2 рази, а у 2006р. в 1,5 рази).
Слід відзначити, що міські цільові програми, що діють в м. Херсон здебільшого спрямовані на вирішення соціальних проблем. Так, протягом останніх років в місті реалізується міська комплексна програма „Соціальний захист”, до складу якої увійшли цільові програми „Вдячність”, „Муніципальний хліб” та деякі інші.
Таким чином, аналіз тенденцій розвитку економічної і територіальної структури м. Херсон свідчить про нагальну потребу удосконалення його структурної політики з метою оптимізації економічних пропорцій і підвищення якості життя населення.
У третьому розділі «Удосконалення структурної політики розвитку великих міст» запропоновано стратегічні напрями їх структурної політики, подано пропозиції з удосконалення фінансового та інформаційного механізму її реалізації, визначені пріоритети інтеграційної моделі соціально-економічного розвитку міст.
Вдосконалення управління соціально-економічним розвитком міст в умовах становлення місцевого самоврядування дедалі більше потребує створення науково-методичної бази стратегічного планування соціально-економічного розвитку міст. Вдосконалення системи стратегічного планування передбачає: по-перше, зміни сутності планування із засобу адміністративного тиску на інструмент науково обґрунтованих збалансованих рішень для досягнення цілей соціально-економічного розвитку території; по-друге, посилення стратегічного характеру планування; по-третє, демократизацію процесу вироблення та прийняття стратегічних документів.
Одним з ключових завдань управління розвитком міст має стати проведення ефективної структурної політики У процесі дослідження особливостей структурної політики м. Херсон визнано доцільним збереження традиційної спеціалізації містобудівної бази; реструктуризацію промисловості на інноваційній основі, що забезпечить високу якість продукції і її конкурентоспроможність на національному, міжрегіональному і світовому рівнях; відтворення функцій з обслуговування сільського господарства; розвиток інноваційного бізнесу; диверсифікацію господарської діяльності за рахунок торгово-комерційної, митно-складської, будівельної, рекреаційної, інформаційно-рекламної та інших видів діяльності; проведення інвентаризації обєктів усіх форм власності з метою виявлення резервів для активізації економічної діяльності.
Для м. Херсон прийнятною є ресурсоефективна стратегія розвитку, суть якої полягає у забезпеченні економічного зростання і підвищення якості життя населення за умов раціонального використання ресурсів. У якості стратегічних цілей розвитку міста запропоновано:
Трансформація економічної структури призводить не тільки до змін економічного, а й архітектурно-планувального ландшафту міст. У великих містах сьогодні спостерігається витіснення житлових функцій з центральних районів та заміна їх на адміністративні, ділові і торгові функції. Внаслідок зростання автомобілізації населення, збільшується потреба в удосконаленні транспортної інфраструктури міст. Несанкціоновані порушення функціонального навантаження окремих територій міста призводять до розбалансованості його територіальної структури.
Розвязання проблем формування сучасної територіальної структури міст вимагає розробки стратегічних рішень в сфері територіального планування і посилення контролю за виконанням заходів, передбачених генеральними планами міст. Так, у генеральному плані м. Херсон доцільно передбачити наступні зміни у його територіальній структурі: завершення будівництва житлових районів, вказаних у старому генеральному плані і розбудову нових; розширення рекреаційно-відпочинкової системи міста, зокрема, на лівому березі р. Дніпро; розвиток промислових територій, в тому числі територій морського і річкового портів; винесення промислових зон за межі міст, або перепрофілювання їх у сельбищні території. Додамо, що морський і річковий порти, не маючи резервних територій, повинні розвиватись за рахунок власних територіальних ресурсів та створення сучасних ліній навантаження товарів.
Особливу увагу при реалізації стратегії розвитку міст та їх структурної політики слід звернути при плануванні бюджетних коштів на утримання житлово-комунального господарства, в тому числі на виконання заходів з упередження аварій та запобігання техногенним катастрофам у цій сфері та покращення благоустрою міст.
У сучасній системі управління розвитком міст робиться акцент на складності процесу консолідації усіх субєктів міської політики. Тому основним пріоритетом удосконалення міської політики має стати врахування інтересів територіальних громад, влади, бізнесових структур і науки, що вимагає розробки ефективного механізму налагодження системи відносин і узгодження інтересів. Механізм координації відповідатиме логіці інтеграційної моделі розвитку міста і передбачатиме:
Отже, реалізація інтеграційної моделі розвитку міст вимагає залучення новітніх механізмів муніципального управління, що базуються на активній взаємодії органів місцевого самоврядування, субєктів господарювання і територіальних громад.
Висновки
У дисертаційній роботі розроблено теоретико-методологічні і методичні положення щодо оцінки якості економічної структури міст та запропоновані практичні рекомендації з удосконалення їх структурної політики. Проведене дослідження дало змогу сформулювати наступні висновки і узагальнення:
Список опублікованих праць за темою дисертації
Публікації у фахових виданнях:
Анотація
Сальдо В.В. Формування та розвиток економічної структури великого міста. Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.05 Розвиток продуктивних сил і регіональна економіка. Інститут регіональних досліджень НАН України, Львів, 2008.
Дисертаційне дослідження присвячене удосконаленню концептуальних положень теорії економіки міст і розробці науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо вдосконалення структурної політики великих міст. Запропоновано методичні підходи до оцінювання якості економічної структури міст. Проаналізовано стан, особливості і тенденції формування та розвитку економічної структури міст. Здійснено аналіз конкурентних переваг економічного розвитку м. Херсон та проаналізовано вплив ринкових функцій на структурні зрушення в економіці міста. Охарактеризовано вплив соціальних процесів та трансформацію економічної структури міст.
На основі визначення особливостей формування стратегії міста, обґрунтування тенденцій його соціально-економічного розвитку визначені стратегічні цілі розвитку м. Херсон, запропоновано заходи з вдосконалення фінансового та інформаційного механізму реалізації стратегії.
Визначені пріоритети інтеграційної моделі соціально-економічного розвитку міст.
Ключові слова: місто, економічна структура, структурна політика, територіальна структура, стратегія розвитку міста, інтеграційна модель.
Аннотация
Сальдо В.В. Формирование и развитие экономической структуры крупного города. Рукопись.
Диссертация на соискание научной степени кандидата экономических наук по специальности 08.00.05 Развитие производственных сил и региональная экономика. Институт региональных исследований НАН Украины, Львов, 2008.
Диссертационное исследование посвящено усовершенствованию концептуальных положений теории экономики города и разработке научно- обоснованных методических рекомендаций по усовершенствованию структурной политики крупных городов.
В работе проанализированы методологические подходы к изучению особенностей развития города и их функций в общественном развитии. Определены основные критерии идентификации функций городских систем. Рассмотрен теоретический базис изучения городской экономики, что позволило провести периодизацию научных исследований в этой сфере.
В диссертации обосновано, что темпы и масштабы реструктуризации зависят от готовности региональных и городских сообществ воспринимать прогрессивные структурные изменения.
Определены эволюционные и трансформационные факторы структурных изменений и дана оценка их влияния на эти процессы. Рассмотрено проблему соотношения градообразующих и градообслуживающих функций в условиях рыночных преобразований.
Дана оценка влияния глобализационных процессов на развитие городов и рассмотрена система факторов их конкурентоспособности.
Предложена методика оценки качества экономической структуры крупных городов. Система качественных характеристик экономической структуры города заложена в основу анализа состояния, особенностей и тенденций формирования и развития экономической и территориальной структуры города.
В ходе исследования качества экономической структуры г. Херсон установлено достаточно высокий уровень ее инерционности и диверсификованности.
С целью определения конкурентных преимуществ г. Херсон проанализирован его экономический потенциал. В работе проведен анализ влияние рыночных функций на структурные изменения в экономике города. Выявлено, что более высокий уровень адаптации к существующей экономической структуре города проявился в сфере финансовых услуг.
Проведенный анализ социальных диспропорций развития города показал наличие причинно-следственной связи между социальными процессами и структурными изменениями в экономике исследуемого города. В качестве основных социальных векторов, которые влияют на трансформацию экономической структуры города, принято систему социальных услуг и эффективность использования трудовых ресурсов.
В работе рассмотрены позитивные аспекты использования маркетингового подхода в исследованиях городской среды и обосновано, что городской маркетинг является эффективным инструментом структурных изменений в экономике. Определены приоритеты городской структурной политики.
На основе изучения особенностей формирования стратегии города, обоснования тенденций его социально-экономического развития определены стратегические цели развития г. Херсон, а также предложены мероприятия по усовершенствованию финансового и информационного механизма реализации стратегии.
Обоснованы приоритеты интеграционной модели социально-экономического развития городов, которые отражают паритетность взаимодействия бизнеса, власти, населения и науки.
Ключевые слова: город, экономическая структура, структурная политика, территориальная структура, стратегия развития города, интеграционная модель.
Summary
Sal'do V.V. Formation and development of economic structure of city. Manuscript.
Dissertation on the receipt of scientific degree of candidate of economic sciences on specialty 08.00.05 - Development of productive forces and regional economy. The institute of regional researches, Lviv, 2008.
The investigation to improvement of conceptual grounds of city economy and formation of scientific grounded methodic recommendations to structure policy improvement of cities is devoted. The methodic approaches to estimation of quality of city economic structure are proposed. The stage, specialties and tendencies of formation and development of city economic structure are analyzed. The analyses of competitiveness advantages of economic development of Cherson is provided, the influence of market functions on the structure changes in the city economy is analyzed. The influence of social processes on transformation of the city economic structure is characterized.
Strategic aims of Cherson development grounded on determination of particularities of city strategy formation and tendencies its social-economic development are determined. The measures of improvement of financial and information mechanism of strategy realization are proposed.
The priorities of integration model of social-economic development of city are determined.
Keywords: city, economic structure, structure policy, territorial structure, city development strategy, integration model.