Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА»
ДОСЛІДЖЕННЯ ДВОТАКТНОГО ТРАНСФОРМАТОРНОГО КАСКАДУ ТРАНЗИСТОРНОГО ПІДСИЛЮВАЧА
Інструкція до лабораторної роботи № 15
з дисципліни: “Електроніка та мікросхемотехніка”
для студентів базового напряму
050201 «Системна інженерія»
Затверджено
на засіданні кафедри
Комп’ютеризовані системи автоматики
Протокол №1 від 30 серпня 2010 р.
Львів – 2010
Дослідження двотактного вихідного каскаду транзисторного підсилювача: Інструкція до лабораторної роботи №15 з дисципліни: “Електроніка та мікросхемотехніка” / Укл.: Вітер О.С., Львів: Видавництво Національного університету “Львівська політехніка”, 2010. 6 с.
Укладач Вітер О.С., к. т. н., доц.
Відповідальний за випуск Наконечний д.т. н., проф.
Рецензент Проць Р.В., к. т. н., доц.
I. ПОПЕРЕДНЯ ПІДГОТОВКА ДО РОБОТИ
Схема дослідження двотактного вихідного каскаду на транзисторах наведена на рис.1. Джерелом вхідного сигналу є генератор типу Г3-34, увімкнений в первинну обмотку вхідного трансформатора .
Як навантаження можна використовувати проградуйований реостат із опором (30-40) Ом або магазин опорів (типу Р33).
Рис.1. Схема макету для дослідження двотактного трансформаторного каскаду підсилювача потужності на транзисторах
Транзистори і повинні бути ідентичними за своїми параметрами. При використанні транзисторів типу КТ814А напруга джерела живлення . Вхідний () і вихідний () трансформатори виконані на осердях із пластин Ш-8Х8. Дані обмоток трансформаторів наведені в табл.1.
Дані обмоток трансформаторів
Таблиця 1
|
Позначення |
Обмотка |
Марка та діаметр провідника |
Кількість витків |
|
І ІІ |
ПЕВ-2 - 0,1 ПЕВ-2 - 0,14 |
2200 480+480 |
|
|
І ІІ |
ПЕВ-2 - 0,18 ПЕВ-2 - 0,29 |
350+350 184 |
Складання і випробовування схеми
Схему дослідження двотактного вихідного каскаду складають відповідно до рис.1. Перевіривши складену схему, починають її випробовувати. Вмикають джерело живлення та подають на вхід підсилювача напругу порядку (12) В від звукового генератора. За допомогою вольтметра або осцилографа перевіряють наявність напруги на виході схеми. При незмінній частоті генератора змінюють значення опору та спостерігають за змінами напруги на виході схеми. Ця напруга повинна змінюватися в межах, достатніх для зняття навантажувальної характеристики . Одночасно стежать за показами вимірювача нелінійних спотворень С6-11. При зміні коефіцієнт нелінійних спотворень також повинен змінюватися.
Регулюючи частоту звукового генератора (при незмінній напрузі на вході підсилювача), стежать за показами вольтметра, переконуючись у можливості зняття частотної характеристики .
Зняття навантажувальної характеристики підсилювача та визначення впливу величини опору на коефіцієнт нелінійних спотворень
Встановлюють частоту звукового генератора , а напругу на вході підсилювача порядку (1÷2) В. Змінюючи опір навантаження від до , стежать за показами вольтметра. Спостереження проводять для п’яти – шести значень . Вихідну потужність підсилювача визначають за формулою . Одночасно використовуючи приладу С6-11 визначають значення , а за допомогою осцилографа знімають епюри вихідної напруги при різних значеннях . Результати досліджень записують у таблицю спостережень (табл.2).
Навантажувальна характеристика підсилювача
Таблиця 2
|
; |
||||||
За даними із цієї таблиці знаходять оптимальний опір навантаження , який відповідає максимальній вихідній потужності каскаду.
Зняття частотної характеристики підсилювача
При незмінній напрузі на вході підсилювача і оптимальному значенні опору навантаження знімають залежність вихідної напруги від частоти підсилюваного сигналу. Частоту генератора змінюють в межах від до (1012) значень. Дані спостережень записують в таблицю спостережень (табл.3)
Частотна характеристика підсилювача
Таблиця 3
|
; |
||||||
Побудова навантажувальної та частотної характеристик підсилювача
За даними табл.2 і табл.3 в прямокутній системі координат будують графіки залежностей та
Частотну характеристику будують у логарифмічному масштабі.
Звіт повинен містити
Література