Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Питання на контент менеджмент
Роль стандарту www
WWW побудована за добре відомою схемою "клієнт-сервер".Програма - клієнт виконує функції інтерфейсу користувача і забезпечує доступ практично до всіх інформаційних ресурсів Internet. У цьому сенсі вона виходить за звичайні рамки роботи клієнта тільки із сервером визначеного протоколу , як це відбувається в telnet , наприклад. Почасти , досить широко поширена думка , що Mosaic чи Netscape, що , безумовно , є WWW - клієнтами , це просто графічний інтерфейс у Internet , є вірним. Однак , як вже було відзначено, базові компоненти WWW -технології ( HTML і URL) грають при доступі до інших ресурсів Mosaic не останню роль , і тому мультипротокольні клієнти повинні бути віднесені саме до World Wide Web , а не до інших інформаційних технологій Internet . Фактично , клієнт - це інтерпретатор HTML. І як типовий інтерпретатор , клієнт у залежності від команд ( розмітки) виконує різні функції . У коло цих функцій входить не тільки розміщення тексту на екрані , але й обмін інформацією із сервером у міру аналізу отриманого HTML - тексту, що найбільше наочно відбувається при відображенні вбудованих в тексті графічних образів. При аналізі URL - специфікації по командах сервера клієнт запускає додаткові зовнішні програми для роботи з документами у форматах , відмінних від HTML , наприклад GIF , JPEG , MPEG , Postscript і т.п. Взагалі кажучи , для запуску клієнтом програм незалежно від типу документа була розроблена програма Luncher , але останнім часом набагато більше поширення одержав механізм узгодження запускаються, через MIME -типи .
Іншу частину програмного комплексу WWW становить сервер протоколу HTTP , бази даних документів у форматі HTML , керовані сервером , і програмне забезпечення , розроблене в стандарті специфікації CGI .
До самого останнього часу (до утворення Netscape ) реально використовувалося два HTTP - сервери: сервер CERN і сервер NCSA . Але в даний час число базових серверів розширилося . З'явився дуже непоганий сервер для MS- Windows і Apachie -сервер для Unix- платформ.
Існують і інші , але два останніх можна виділити з міркувань доступності використання. Сервер для Windows - це shareware , але без вбудованого самоліквідатора , як в Netscape. Враховуючи поширеність персоналок в нашій країні , таке програмне забезпечення дає можливість спробувати, що таке WWW. Другий сервер - це відповідь на погрозу комерціалізації . Netscape уже не поширює свій сервер Netsite вільно і пройшов слух , що NCSA -сервер також буде поширюватися на комерційній основі. У результаті був розроблений Apachie , який , за словами його авторів , буде freeware , і реалізує нові доповнення до протоколу HTTP , пов'язані із захистом від несанкціонованого доступу , що запропоновані групою по розробці цього протоколу і реалізуються практично у всіх комерційних серверах. Всесвітня павутина (англ. World Wide Web) - розподілена система , що надає доступ до пов'язаних між собою документам , розташованим на різних комп'ютерах , підключених до Інтернету . Для позначення Всесвітньої павутини також використовують слово веб (англ. web « павутина » ) і абревіатуру WWW.
Всесвітню павутину утворюють сотні мільйонів веб- серверів. Більшість ресурсів всесвітньої павутини засновані на технології гіпертексту . Гіпертекстові документи , що розміщуються у Всесвітній павутині , називаються веб- сторінками. Кілька веб- сторінок , об'єднаних загальною темою , дизайном , а також пов'язаних між собою посиланнями і зазвичай знаходяться на одному і тому ж веб- сервері , називаються веб- сайтом. Для завантаження і перегляду веб- сторінок використовуються спеціальні програми - браузери (англ. browser ) .
Всесвітня павутина викликала справжню революцію в інформаційних технологіях і вибух в розвитку Інтернету . Часто , кажучи про Інтернет, мають на увазі саме Всесвітню павутину , проте важливо розуміти , що це не одне і те ж. Всесвітню павутину утворюють мільйони веб- серверів мережі Інтернет , розташованих по всьому світу. Веб -сервер - це комп'ютерна програма , яка запускається на підключеному до мережі комп'ютері і використовує протокол HTTP для передачі даних. У найпростішому вигляді така програма отримує по мережі HTTP -запит на певний ресурс , знаходить відповідний файл на локальному жорсткому диску і відправляє його по мережі запит комп'ютера . Більш складні веб -сервери здатні у відповідь на HTTP -запит динамічно генерувати документи за допомогою шаблонів і сценаріїв .
Для перегляду інформації , отриманої від веб -сервера , на клієнтському комп'ютері застосовується спеціальна програма - веб -браузер. Основна функція веб- браузера - відображення гіпертексту . Всесвітня павутина нерозривно пов'язана з поняттями гіпертексту та гіперпосилання. Велика частина інформації в Інтернеті представляє собою саме гіпертекст .
Для полегшення створення , зберігання і відображення гіпертексту у Всесвітній павутині традиційно використовується мова HTML (англ. HyperText Markup Language « мова розмітки гіпертексту »). Робота зі створення ( розмітці ) гіпертекстових документів називається версткою , вона робиться веб- майстром або окремим фахівцем по розмітці - верстальником . Після HTML - розмітки отриманий документ зберігається в файл , і такі HTML - файли є основним типом ресурсів Всесвітньої павутини. Після того , як HTML - файл стає доступний веб -серверу , його починають називати « веб- сторінкою» . Набір веб- сторінок утворює веб -сайт.
Гіпертекст веб- сторінок містить гіперпосилання . Гіперпосилання допомагають користувачам Всесвітньої павутини легко переміщатися між ресурсами ( файлами) незалежно від того , знаходяться ресурси на локальному комп'ютері або на віддаленому сервері. Для визначення місцезнаходження ресурсів у Всесвітній павутині використовуються одноманітні локатори ресурсів URL ( англ. Uniform Resource Locator ) . Наприклад , повний URL головної сторінки російського розділу Вікіпедії виглядає так: http://ru.wikipedia.org/wiki/Заглавная_страница . Подібні URL - локатори поєднують в собі технологію ідентифікації URI ( англ. Uniform Resource Identifier « однаковий ідентифікатор ресурсу» ) і систему доменних імен DNS ( англ. Domain Name System ) . Доменне ім'я ( в даному випадку ru.wikipedia.org ) у складі URL позначає комп'ютер ( точніше - один з його мережевих інтерфейсів ) , який виконує код потрібного веб -сервера. URL поточної сторінки зазвичай можна побачити в адресному рядку браузера , хоча багато сучасні браузери воліють за замовчуванням показувати лише доменне ім'я поточного сайту.
2.загальна характеристика сайту типу «Візитна картка»
Візитна картка
Сайт типу “Візитна картка” рекомендується невеликим компаніям та окремим особам, які бажають бути представленими в Інтернет для довідкової підтримки клієнтів, анонсування інформації щодо пропонованих товарів і послуг. До сайта такого типу входять такі розділи:
− про компанію;
− розділ, присвячений презентації компанії, опису роду діяльності, рекламі;
− послуги (товари) і ціни;
− “як нас знайти”;
− розділ, який містить контактну інформацію, графічну карту проїзду, можливість зворотнього зв’язку (E-Mail), опис маршруту;
− розділ новин компанії.
Розробка такого сайту включає:
− розробку дизайну;
− сканування і опрацювання графічних матеріалів та ілюстрацій;
− створення інформаційного наповнення (приблизно 7 сторінок);
− використання анімації (динамічні кнопки, підказки та ін.).
Можна виділити такі стандартні види сайтів:
− “візитна картка”;
− Інтернет-представництво;
− корпоративний сайт.
Сайт-візитка - це віртуальна візитна картка компанії. Основне призначення даного виду сайту - коротко, компактно і головне оперативно надавати необхідну користувачам інформацію.
Сайт-візитку, як правило, вибирають компанії, які вперше створюють власний інтернет-ресурс. Створення сайту-візитки вимагає мінімальних фінансових вкладень, які можна окупити, зробивши постійними клієнтами своєї компанії всього декілька відвідувачів сайту.
Основними характеристиками даного сайту є стильний дизайн, що запам'ятовується, невеликий обсяг інформації і зручна навігація. Незважаючи на свої малі розміри, сайти-візитки не менш ефективні, ніж інші види сайтів. Вони прості у використанні і не вимагають значних фінансових вкладень.
Стандартний зміст сайту-візитки:
- Опис діяльності компанії;
- Загальна інформація про продукцію або послуги;
- Новини;
- Прайс-лист;
- Зразки документів: договори, ліцензії, дипломи та нагороди;
- Контактна інформація: телефони, адреси, схема проїзду;
Переваги сайту-візитки: низькі витрати на створення і підтримку ресурсу, стислі терміни виконання проекту.
Привабливість сайту-візитки для відвідувача: конкретна інформація про переваги співпраці з вашою компанією, легкість навігації, мінімальні витрати часу на вивчення матеріалу....
3.Створення посилання на інше місце в тому ж таки web- документі
Посилання є частиною Web-сайту (створеного зазвичай за допомогою HTML, але не завжди), які вказують на інші ресурси – інші документи HTML, текстові файли, файли PDF, і т.д. Існують посилання, по яким браузер має переходити автоматично, створені за допомогою елементів link (ви вже зустрічали деякі з них у попередніх лекціях – вони використовуються для імпорту файлів CSS в документ HTML), та існують також посилання, які користувач не зобов’язаний активувати. Вони називаються анкерами, і їх можна додавати в документ за допомогою елемента
Посилання складається з двох частин: вказівник посилання (те, що видно на сторінці) та
адресна частина (яка надає інструкцію браузеру).
Вказівником посилання може бути слово, група слів або зображення. Текстові вказівники
є словом або групою слів, які виділяються підкресленням. Графічний вказівник – це
зображення, яке виділяється рамкою.
Існує 3 основні види гіперпосилань:
внутрішні (посилання на об’єкти в межах одного документа);
відносні (посилання на інші Web-документи, які знаходяться на тому ж Web-
сервері, що й даний документ);
зовнішні (посилання на інші Web-сервери).
http://office.microsoft.com/uk-ua/word-help/HA010165929.aspx
Якір і його призначення
|
Зв'язок - це з'єднання одного ресурсу Веб з іншим. Хоч і простий за принципом, зв'язок був одним з рушіїв успіху Веб. Зв'язок має два кінці -- так звані якорі -- і напрямок. Зв'язок має початок в якорі "джерела" і вказує на якір "призначення", котрим може бути будь-який ресурс Веб (тобто, зображення, відеокліп, звук, програма, HTML документ, елемент всередині HTML-документу і т.п.). Поведінка зв'язку за замовченням - це досягнення іншого Веб-ресурсу. Наступна частина HTML коду містить два зв'язки, якір призначення одного з яких - HTML документ, що називається "chapter2.html", а якір призначення іншого - зображенням у форматі GIF, файл "forest.gif": |
|
Якір призначення зв'язку може бути елементом всередені HTML документу. Тобто посилатись з документу на якусь частину цього ж документу. Якорі призначення в HTML документах можуть бути визначені за допомогою елементу A (присвоєнням значення атрибуту name ), або за допомогою будь-якого іншого елементу (присвоєнням значення атрибуту id). Таким чином, наприклад, автор може створити зміст, складові якого зв'язані з заголовочними елементами H2, H3, і т.п., у тому ж документі. |
|
За звичай, зміст елементу A не представляється якимось особливим чином, коли A визначає лише якір. Визначивши якір, ми можемо вказати зв'язок до нього з цього ж самого або іншого документу. URI, котрі встановлюють якорі, містять символ "#", за яким йде ім'я якоря (ідентифікатор фрагменту). |
|
Ім'я якоря - це значення атрибуту name або id, які використовуються в змісті якоря. Імена якорів мають відповідати настуним правилам: Унікальність: Імена якорів мають бути унікальними всередині документу. Імена якорів, що відрізняються лише розміром (розрядом) літер, не повинні з'являтись в одному і тому ж самому документі. Точне співпадання рядків: Порівняння ідентифікаторів фрагментів і імен якорів має призвести до точного (чутливого до розміру літер) їх співпадання. |