Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Київський національний університет будівництва і архітектури
Кафедра охорони праці і навколишнього середовища
Індивідуальна робота з дисципліни
«Основи охорони праці»
Варіант №17
Виконала:
Перевірив:
ст .викл. Дзюбенко В.Г.
Київ 2013
1. Яким чином здійснюється зв'язок дисципліни «Охорона праці в галузі» з іншими загальноосвітніми та спеціальними дисциплінами?
“Охорона праці – це система правових, соціально-економічних, організаційно-технічних, санітарно-гігієнічних і лікувально-профілактичних заходів та засобів, спрямованих на збереження здоров'я і працездатності людини в процесі праці” – говорить ст.1 Закону України “Про охорону праці”.
З цього визначення випливає, що охорона праці – поняття інтегральне, яке включає в себе знання різних напрямів науки і техніки, а саме:
Рис. Структура наук про безпеку праці
Курс охорони праці пов’язаний з такими дисциплінами як екологія, економіка, право, технічна естетика, інженерна психологія, та ін.
Охорона праці виявляє і вивчає можливі причини виробничих нещасних випадків, професійних захворювань, аварій, вибухів, пожеж і розробляє систему заходів і вимог з метою усунення цих причин і створення безпечних і сприятливих для людини умов праці. З питаннями охорони праці нерозривно пов’язане і вирішення питань охорони навколишнього середовища.
Складність задач, що постають перед охороною праці, вимагає використання досягнень багатьох наукових дисциплін, прямо або побічно позв’язаних із задачами створення здорових і безпечних умов праці.
Тому що головним об’єктом охорони праці є людина в процесі праці, а тому при розробці вимог гігієни праці використовуються результати досліджень ряду медичних, біологічних дисциплін і загально - освітніх дисциплін.
Особливо тісний зв’язок існує між охороною праці, безпекою життєдіяльності, організацією праці, ергономікою, інженерною психологією, технічною естетикою та трудовим правом.
Безпека життєдіяльності - це дисципліна, що вивчає загальні закономірності виникнення небезпек, їх властивості, наслідки впливу на організм людини, способи та засоби захисту здоров’я та життя людини і середовища її проживання від небезпек.
Метою наукової організації праці є розробка та впровадження в практику раціональної побудови трудового процесу, при якій забезпечується висока продуктивність праці, створюються умови для збереження здоров’я працівників, збільшується період їх трудової діяльності.
Ергономіка досліджує, розробляє та дає рекомендації щодо конструювання, виготовлення та експлуатації технічних засобів, які забезпечують людині в процесі праці необхідні зручності, зберігають її сили, працездатність та здоров’я.
Інженерна психологія вивчає взаємодію людини з новою технікою і встановлює функціональні можливості людини в трудових процесах з метою створення таких умов праці, при яких зберігаються високі психофізіологічні можливості людини.
У трудовому праві використовуються поняття охорони праці як системи правових норм, що передбачають у законодавстві, колективних і трудових договорах і угодах заходи і засоби по забезпеченню безпечних і здорових зусиль праці працівників і заходи для оздоровлення і поліпшення цих умов.
Всі вищезазначені дисципліни належать до комплексу наук, що вивчають людину в процесі праці. В цих дисциплінах єдина мета - сприяти підвищенню продуктивності праці, збереженню здоров’я, зменшенню впливу несприятливих факторів. В той же час всі вони підходять до цієї мети з різних сторін і на різних рівнях.
Тому охорону праці кожна наука вивчає у своєму аспекті - не тільки юридичні, але і технічні, економічні, медичні й ін. Лише таке поняття охорони праці здатне забезпечити безпечні умови праці працівників. Якщо хоча б один її компонент не забезпечується, порушується вся система охорони праці працівника. У цьому разі охорона праці потрібна скрізь, де трудиться людина. Але Закон „Про охорону праці” поширює це поняття більш обмежено - на працю в виробництві усіх форм власності, включаючи працю як працівників, так і адміністрації, членів виробничих кооперативів, студентів - практикантів, військовослужбовців, залучених до роботи на підприємствах, будівництвах, громадян, що відбувають виправні роботи на підприємствах.
24. Чим визначається порядок проведення атестації?
Атестація проводиться на виконання вимог Закону України «Про охорону праці» (ст. 7, 13) згідно з порядком, затвердженим постановою КМ України від 01.08.92 р. №442, і відповідно до Методичних рекомендацій щодо проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених постановою Міністерства праці України і Головним санітарним лікарем України від 01.09.92 р. №41.
Атестація робочих місць за умовами праці (далі по тексту - атестація) має проводитися на підприємствах, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працівників, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Фактично під це визначення попадають всі діючі підприємства та організації, бо мало знайдеться місць, де б не було жодного шкідливого фактора.
Головна мета атестації - регулювання відносин між роботодавцем та працівниками щодо реалізації їхніх прав на охорону здоров'я і безпечні умови праці, пільги й компенсації за роботу в несприятливих умовах.
Результати атестації є основою для вирішення питань надання пенсій за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення», інших пільг та компенсацій (таких як - щорічна додаткова відпустка, доплата працівникам за умови праці, скорочена тривалість робочого тижня, видача молока та інших рівноцінних продуктів тощо), а також розроблення і реалізації організаційних, технічних, економічних та соціальних заходів (включаючи і колективний договір) щодо покращання умов трудової діяльності.
Періодичність атестації встановлюється підприємством у колективному договорі, але не рідше одного разу на 5 років.
Атестація робочих місць полягає у:
Організаційне, методичне керівництво і контроль за проведенням всіх етапів атестації на підприємстві здійснює призначена наказом керівника постійно діюча атестаційна комісія. В цю комісію, як правило, можуть входити фахівці служби охорони праці, відділу кадрів, праці і заробітної плати, головні спеціалісти підприємства, медичні працівники органів охорони здоров'я підприємства тощо. На великих підприємствах із цеховою структурою інколи створюються кілька цехових атестаційних комісій.
Приблизний порядок дій комісії з атестації щодо організації атестації включає:
Лабораторно-інструментапьні дослідження фізичних, хімічних, біологічних, визначення психофізіологічних факторів проводяться в процесі роботи працівників у характерних (типових) виробничих умовах, при справних і ефективно діючих засобах колективного і індивідуального захисту.
За оцінку умов праці керівників та спеціалістів береться оцінка умов праці керованих ними працівників, якщо вони зайняті виконанням робіт в умовах, передбачених у Списках №1 і №2 для їхніх підлеглих протягом повного робочого дня.
Результати досліджень оформляються протоколами (форма яких затверджена наказом №91 Міністерства охорони здоров'я України від 21.04.1999 р.). У протоколах визначається гігієнічна оцінка умов праці шляхом співставлення фактично встановлених показників із нормативними, а також визначається рівень шкідливості та небезпечності кожного фактора виробничого середовища і процесу за критеріями, що визначені Гігієнічною класифікацією праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу, затвердженою МОЗ України від 27.12.2001 р. №528.
На підставі даних протоколів досліджень заповнюється один із основних документів атестації - Карта умов праці.
Карта умов праці оформляється на кожне визначене робоче місце або групу аналогічних місць відповідно до вимог Інструкції по заповненню Карти умов праці при проведенні атестації робочих місць (затверджена за №06-4148 від 20.11.1992 р. Головним державним експертом України з умов праці і заступником Головного державного санітарного лікаря України від 27.11.1992 р.).
На підставі комплексної оцінки умов праці в Карті умов праці зазначаються рекомендації щодо поліпшення умов праці, їх економічне обґрунтування, а також пропозиції щодо встановлення пільг і компенсацій за роботу в шкідливих і небезпечних умовах.
Карта умов праці підписується всіма членами атестаційної комісії і з її змістом ознайомлюють працівників, зайнятих на робочому місці.
За результатами атестації складається перелік:
робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, передбачені законодавством;
робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких пропонується встановити пільги і компенсації за рахунок коштів підприємства згідно з ст. 26 Закону України «Про підприємства», і ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення»;
робочих місць з несприятливими умовами праці, на яких необхідно здійснити першочергові заходи щодо їх поліпшення.
Перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад, працівникам яких підтверджено право на пільги і компенсації, зокрема, на пільгове пенсійне забезпечення, передбачене законодавством, підписує голова комісії за погодженням з профспілковим комітетом. Він затверджується наказом по підприємству. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії і посади яких внесено до переліку.
Матеріали атестації робочих місць є документами суворої звітності і зберігаються на підприємстві протягом 50 років.
84. В чому полягають соціальні, юридичні, психологічні та етичні методи рішення завдань охорони праці?
Соціальні методи підвищення безпеки праці пов'язані з життєдіяльністю трудового колективу і містять у собі такі елементи:
Юридичні методи підвищення безпеки праці містять у собі законодавчі нормативні акти, які є базою СУОП (див. розділ 2), тому що охорона праці трудящих є однією з основних функцій держави, закріплених Конституцією України.
З прийняттям Закону “Про охорону праці” державні функції нагляду за охороною праці, як уже відзначалося, передані безпосередньо органам державного нагляду за охороною праці. При цьому вперше був закріплений законодавчо (ст. 4 Закону) пріоритет життя і здоров'я трудящих стосовно результатів виробничої діяльності.
Законодавчо визначені вимоги охорони праці до технологічних процесів, устаткування (машин і механізмів), виробничих будівель і споруд, до засобів захисту працюючих.
Вимоги щодо охорони праці обов'язкові до виконання на всіх стадіях проведення робіт, включаючи проектування, безпосередньо будівництво й експлуатацію, як на нових, так і на реконструйованих будинків.
Психологічні методи і засоби підвищення безпеки праці поєднують у собі підходи, що визначають ступінь психологічного впливу на людину факторів навколишнього середовища в процесі її навчання, при реалізації нею у виробничих умовах отриманих знань і навичок.
Статистика нещасних випадків, результати аналізу причин і обставин їх виникнення, тобто виникнення небезпечних ситуацій, свідчать про те, що в абсолютній більшості нещасних випадків винним частково або цілком є сам потерпілий. На думку психологів праці, саме людина вносить найбільший “інформаційний шум” у систему “л-м-с”. Вроджене почуття небезпеки у людини, у порівнянні з іншими біологічними видами, розвинене зовсім недостатньо. В ряді мотивацій його діяльності “безпека” стоїть на другому місці після “вигоди”, тому нещасні випадки бувають частіше пов'язані зі ставленням до питань охорони праці, чим із кваліфікацією або конструкцією машин, механізмів, устаткування. З іншого боку, психічно нормальна людина не прагне до самознищення, одержання травми, тому можна припустити, що його невірна поведінка, порушення правил і норм охорони праці викликані якимись зовнішніми факторами. З викладеного випливає, що врахування її психічних характеристик необхідне при професійному підборі і професійному навчанні.
Сучасне будівельне виробництво це, як правило, спільна трудова діяльність деякої спільноти людей, тому на рівень безпеки праці значно впливають на психологічний клімат, психологічна сумісність членів колективу будівельників.
Питання професійної підготовки кадрів – їх підбору, навчання, розстановки та ефективного використання займають особливе місце в процесі забезпечення сприятливих і безпечних умов праці. Врахування психологічних особливостей працюючих, вимог психології безпеки праці дозволяє передбачати і запобігати стресовому стану людей у процесі праці, при яких імовірність виникнення небезпечних ситуацій значно підвищується.
Етичні методи підвищення безпеки праці відображають взаємини між учасниками трудового процесу. Характер і прояв таких відносин є одним з найважливіших аспектів охорони праці. Взаємини працівників у процесі праці можуть відповідати, не відповідати, а іноді і суперечити принципам організації виробництва. Керівники колективів будівельників – інженерно-технічні працівники зобов'язані формувати міжособистісні відносини в трудовому колективі на основі правил внутрішнього трудового розпорядку, діючих норм і правил охорони праці.
Форми відносин у колективі залежать від ряду об'єктивних причин і можуть бути різними: підпорядкування, співробітництво, взаємодопомога, залежність тощо.
Список літератури