Витрати виробництва, дохід та прибуто
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Лекція 9::25.03.2010
Витрати виробництва, дохід та прибуток.
1. Сутність та види витрат
2. Виробнича функція та ефект масштабу виробництва
3. Прибуток. Його види та функції.
4. Залежність витрат фірми від обсягу продукції в короткостроковому та довгостроковому періоді.
Амортизація - поступове перенесення вартості основного капіталу на готову продукцію, і акумулювання цих коштів в спец. амортизаційному фонді.
Прискорена амортизація - 50% в перший рік, 50% в наступні 5 років.
Фізичний знос:
- від використання
- від невикористання
Моральний знос:
- більш продуктивне, якісне, ефективне обладнання (засоби виробництва)
- та ж продуктивність, ефективність за менші кошти
Витрати - розходи фірми, підприємства на виробництво товірів та послуг, проданих впродовж певного періоду часу.
- речові фактори (витрати здійснюються в грошовій формі)
-
W=(C+V)+m - підприємець
W=C+(V+m) - суспільство
m’=(m/V)*100%
p’=(m/(C+V))*100%
Розглядають індивідуальні витрати(собівартість) і суспільні витрати(повна вартість)
Бухгалтерські витрати (зовнішні, явні) - витрати в грошовій формі власникам зовнішніх факторів виробництва (РС-робоча сили, ЗВ-засоби виробництва).
Економічні витрати - витрати, які дорівнюють суиі доходів, які можна було б отримати при найкращому із усіх варіантів використанні наявних ресурсів. Економічні витрати існують як оцінка.
Неявні, або вміненні(вмененные) витрати - грошові доходи, якими «жертвує» фірма-власник ресурсів, використовуючи їх для власного виробництва, а не продає їх на ринку споживачам. Це оцінка, не грошова форма.
Вміненні витрати представляють собою нормальний прибуток, який є складовою собівартості продукції. Фактично це плата підприємцю за його підприємницькі здібності і ресурси з метою утримання його в даній сфері діяльності, в конкретній формі виробництва. Нормальний прибуток є складовою частиною підприємницького доходу (гарантованого).
Другою частиною підприємницького доходу є економічний прибуток, (може бути, може не бути).
Невозвратные издержки (витрати, які ніколи не будуть повернені).
Види витрат (Cost):
TC(заг.витрати)=FC(постійні витрати)+VC(змінні витрати)
ATC(середні валові витрати)=AFC+AVC або TC/Q=FC/Q+VC/Q
MC(граничні витрати, повязані з випуском ще однієї одиниці продукції) = (∆TC)/(∆Q)
MP(граничний продукт праці) =
MP(граничний продукт капіталу) =
Q=f(K,L)
MRTS(гранична норма заміщення)
Короткостроковий період(SAC) - фірма не може змінити, як правило, капітальні витрати, але можна змінити змінні ресурси (кількість зайнятих і обсяг сировини).
Довгостроктвий період(WAC) - можна змінити всі ресурси.
Періоди відрізняються не часом, а періодом змани ресурсів. Для різних галузей різні.
Ефект масштабу:
1. позитивний ефект - масштаб виробництва зростає швидще ніж обсяги витрат
2. незмінний ефект - витрати~виробництво
3. негативний - витрати збільшуються швидше ніж масштаб
SAC - довгостроковий період
LAC - короткостроковий період
AC<||=||>P
Закон спадної граничної віддачі - поступове поєднання додаткових одниць змінного ресурсу(праці) до постійного ресурсу(капіталу) починаючи з певного моменту призводить до зменшення додаткового або граничного продукту, отриманого в розрахунку на кожну додаткову одиницю змінного ресурсу.
Доход фірми:
Валовий (TR) - p(ціна)*Q(кількість продукції)
Середній (AR) - ціна одиниці продукції
Граничний дохід (MR) - збільшення валового доходу в рузультаті продажу 1 додаткової одиниці продукції (демонструє окупність).
Основний принцип діяльності фірми - отримання прибутку.
Прибуток P=TR-TC
- валовий (сплачені витрати виробництва)
- чистий (сплачені всі борги)
Бухгалтерський прибуток = заг.виручка - бух. витрати.
Економічний прибуток = валовий дохід - економічні витрати.
Функції прибутку:
- основний орієнтир
- економічний прибуток - перспектива розвитку фірми
- один з критеріїв діяльності фірми
Лекція 10::01.04.2010
Ціна та ціноутворення (Самостійно).
Лекція 11::01.04.2010
Національна економіка. Макроекономічні показники.
1. Національна економіка. Зміст, означення, цілі.
2. Національне багатство та його структура.
3. Відтворення та його типи й види.
4. Система національних рахунків та методи вимірювання ВВП та ВНП.
Національна економіка - сукупність ресурсів і дій у сфері виробництва, розподілу, обороту і споживання тієї чи ін. країни; охоплює: промисловість, будівництво, торгівлю, комунальне господарство, освіту, науку, культуру й мистецтво, охорону здоров'я та соціальне забезпечення, фінанси й страхування, державну адміністрацію, правосуддя.
Суб’єкти:
- фінансово-кредитна установа
- військово-промисловий комплекс
- сектор некомерційних організацій
Ознаки:
1. Наявність тісних стабільних економічних зв’язків
2. Загальне економічне середовище
3. Єдине економічне законодавство
4. Єдина грошова система
5. Єдина фінансова система
6. Наявність єдиного економічного центру
7. Загальна система економічного захисту та забезпечення національної безпеки, наявність економічних кордонів.
Національне багатство - сукупність створених, нагромаджених працею теперішніх та попередніх поколінь матеріальне та духовне багатство.
Фонд невиробничого споживання:
- фонд невиробничого призначення
- фонд суспільного призначення
Структура духовного національного багатства:
- досвід
- рівень освіти
- майстерність
- здатність до творчості
Природні ресурси входять в духовне багатство
Умовою прискорення є процес відтворення, безперервність та повторюваність виробництва.
Відтворення:
- індивідуальне
- суспільне
Як відбувається відтворення
- відтворення продуктивних сил
- відтворення виробничих відносин
- відтворення природних ресурсів та зовнішнього середовища
Існує:
- просте відтворення
- розмірне (в збільшених обсягах)
- звужене відтворення
- екстенсивне відтворення - кількісне збільшення
- інтенсивне - збільшення обсягів виробництва за рахунок якісних змін
Сукупний суспільний продукт
ССП = C+V+m
I = C+V+m - засоби виробництва
II = C+V+m - засоби споживання
СХЕМА РЕАЛІЗАЦІЇ СУКУПНОГО ПРОДУКТУ
Процес реалізації сукупного продукту К.Маркс аналізує при простому й розширеному відтворенні. Враховуючи, що основою сучасного господарства є розширене відтворення, розглянемо саме цей варіант.
Розглядаючи розширене відтворення, К.Маркс користувався схемою, яка виражається для першого року в таких умовних цифрах:
При цьому, передбачається: 1)що в першому підрозділі капіталізується (йде на нагромадження) половина всієї додаткової вартості, а друга половина йде на особисте споживання підприємців; 2)що органічна будова капіталу (с/у) залишається в обох підрозділах незмінною. А це означає, що додаткова вартість І підрозділу (1000) ділиться на фонд особистого споживання підприємців у сумі 500 одиниць і фонд нагромадження також у 500 одиниць:
При незмінній органічній будові капіталу (вона в І підрозділі складає с/у = 4 : 1)500 одиниць ФН розпадуться на 400 одиниць додаткового постійного капіталу й 100 одиниць додаткового змінного капіталу:
Отже, при переході від першого року до другого вартість річної продукції першого підрозділу поділяється на такі частини:
І (4000 + 400)С+(1000+ 100)V+500m=6000.
Після цього починається реалізація продукції першого року. Як вона проходить?
Підприємці І підрозділу купують один в одного засоби виробництва на суму 4000 для відшкодування спожитого за рік постійного капіталу й ще на 400 - для розширення виробництва. Таким чином, у середині І підрозділу з усієї річної продукції в 6000 . реалізується 4400 одиниць.
За вирахуванням цієї суми залишаються ще нереалізованими засоби виробництва на суму 1600, які за своєю вартістю є втіленням змінного капіталу й додаткової вартості, що надходить на особисте споживання підприємців І підрозділу. За натуральною формою - це засоби виробництва. Тому ця частина продукції І підрозділу не може бути реалізована всередині нього, бо ж як робітникам (на суму 1100), так і підприємцям (на суму 500) у І підрозділі потрібні не засоби виробництва, а предмети споживання, а вони виробляються в II підрозділі. Отже, 1600 одиниць засобів виробництва повинні бути продані І підрозділом у II підрозділ для того, щоб взамін купити 1600 одиниць предметів споживаня.
У зв'зку з тим, що в І підрозділі за вирахуванням внутрішнього обороту (4400), залишається для зовнішнього продажу лише 1600 одиниць засобів виробництва, то цим і обмежується розширене відтворення в II підрозділі. Тобто, підприємці II підрозділу в нашому прикладі можуть збільшити свій постійний капітал лише на 100 одиниць, з 1500 (стартовий капітал) до 1600.
Далі. Якщо постійний капітал II підрозділу зростає на 100 одиниць, то змінний капітал повинен збільшитись на 50 одиниць, оскільки зберігається незмінна органічна будова капіталу (у II підрозділі C/V=2:1). Звідси випливає, що вся додаткова вартість II підрозділу (750 одиниць) розпадається на такі частини: 100 одиниць - додатковий постійний капітал, 50 одиниць - додатковий змінний капітал і 600 одиниць - додаткова вартість, що споживається підприємцями II підрозділу.
Таким чином при переході від першого року до другого вартість річної продукції II підрозділу поділиться на такі частини:
II(1500+100)C+(750+50)V+600m=3000.
У нашому прикладі II підрозділу потрібні засоби виробництва, тобто продукція І підрозділу, на суму 1600 (1500 - для заміщення спожитого за рік постійного капіталу й 100 - для розширення виробництва). Отже, з усієї продукції II підрозділу частина, що дорівнює 1600, може бути реалізована тільки шляхом обміну з І підрозділом. Що стосується іншої частини (1400), то вона може бути реалізована всередині II підрозділу. Робітники II підрозділу купляють у підприємців II підрозділу предмети споживання на 800 (750+50) грошових одиниць, а підприємці II підрозділу купляють один в одного необхідні їм предмети споживання на 600 одиниць.
Передбачаючи, що норма додаткової вартості залишається незмінною й дорівнює 100%, ми отримаємо для другого року такі величини:
В результаті бачимо, що обсяг виробництва розширився, вартість річного продукту порівняно з попереднім роком зросла на 800 одиниць (9800 - 9000); Маса додаткової вартості, а отже, й прибутки зросли на 150 одиниць (1900 за 2-й рік - 1750 1-го року). Якщо ми й далі будемо продовжувати цей процес (на третій, четвертий і т.д. роки), дотримуючись попередньо визначених умов, то все повториться, зміняться (зростуть) лише цифри. Проведений аналіз може бути представлений схемою 127.
Схема 127
Реалізація суспільного продукту при розширеному відтворенні (схема К.Маркса)
1-ий рік
Система національних рахунків - система взаємопов’язаних показників, що характеризують найважливіші процеси й явища в економіці.
ВВП - система кінцевої продукції, що створена в країні за рік.
ВНП -
ЧНП - чистий національний продукт
НД - національний дохід
ОД - особистий дохід
ВЗ -
Методи розрахунку ВНП
- виробничий
- за доходами
- за розходами
Лекція 12::08.04.2010
Економічні цикли та криза
1. Циклічність та економічна рівновага в ринковій економіці.
2. Економічний цикл: сутність, структура, характеристики. Особливості сучасних економічних циклів.
3. Довгі хвилі(цикли) Кондратьева.
4. Антикризове регулювання держави.
Циклічність (чергування підйомів та спадів економічної активності), хоча це більш позитивна риса (оновлення)
Циклічність - рух від одного стану макроекономічної рівноваги до іншого
Циклічність - форма руху національної економіки, світового господарства вцілому, яка передбачає зміну революційних та еволюційних стадій розвитку економіки.
Економічна рівновага розгладається як вихідний стан циклічності.
Економічний цикл - період від початку однієї кризи до початку другої кризи. Або від одного буму до іншого.
Рецесія - уповільнення темпів зростання.
Спад - суттєве зменшення (0 або менше)
Криза - мінусові показники, різке падіння
- падіння цін
Економічна криза як правило криза перевиробництва відносно платоспроможного попиту. Зростають товарні запаси, ціни знижуються, безробіття зростає, банкрутство зростає, обсяги виробництва зменшуються.
На фазі депресії оновлюється основний капітал (первинний).
На фазі піднесення збілюшується зарплата, зростають обсяги виробництва.
На фазі підйому оновлюється капітал (весь?).
У фазах піднесення і підйому вирішуються минулі протирічча, і створюються нові, на наступну кризу.
Антикризове регулювання держави - цілеспрямовані дії держави і могутніх корпорацій і наднаціональних органів з метою зменшення глибини падіння економічних криз і стабілізації господарської коньюнктури і темпів економічного зростання. При кризі мають знизитись податки, зменшити відсотки по кредитах. При піднесенні і підйомі збільшуються податки і кредитна ставка, щоб підйом був не таким різким.
Види криз (за Шонпетером, рівні криз)
1. Малі цикли (3-4 роки, цикли Кітчена). Характерні для грошово-фінансової системи.
2. Середні цикли (цикли Джугляра, середні, торгово-промислові, базові(змістом є оновлення основного капіталу. 5-7 років).
3. Великі цикли (довгі хвилі Кондратьева, 40-50-60 років). Цей цикл має лише дві фази: висхідна та низхідна. Кондратьев - радянський економіст.
Перелік економічних криз:
1770-1830 - домонополістичний період, приватна власність, дрібний бізнес
1830-1880 - монополізація, колективно-приватна властність, великий бізнес
1880-1930 - державно-монополічтичний, державна власність,
1930-1980 - транснаціональні корпорації,
1980-2030 - науково-технічна революція (з закінченням цієї хвилі почнеться постіндустріальна стадія розвитку), монополія буде працювате на конкретну людину, а не на абстрактну
Лекція 13::15.04.2010
Макроекономічна нестабільність, інфляція та безробіття
1. Інфляція - сутність, причини, види інфляції. Соціально-економічні наслідки інфляції.
2. Безробіття як прояв макроекономічної нестабільності. Сутність, структура, форми безробіття.
3. Крива Філіпса.
4. Закон Оукена.
Інфляція (лат. inflatio) - здуття, збільшення.
Інфляція - переповнення каналів грошового обігу грошовою масою над потребами товарообігу, що викликає знецінення грошової одиниці та зростання товарних цін. Невідповідність між кількістю грошей і кількістю товарів.
Причини інфляції:
1. Порушення рівноваги на ринку сукупного попиту і сукупної пропозиції. Диспропорційність, незбалансованість держ. доходів і розходів. Диспропорційність приводить до дефіциту держ. бюджету.
2. Інвестиції пов’язані з мілітаризацією економіки.
3. Монополізація сучасної економіки.
4. Інфляційні очікування населення.
Види інфляції:
1. Інфляція попиту.
2. Інфляція витрат.
Причини інфляції:
Мілітаризація економіки.
Дефіцит держ. бюджету і зростання внутрішнього боргу.
Кредитна експансія банків.
Імпортована інфляція.
Лідерство в цінах.
Велике зростання цін на енергоносії та основні види сировини та матеріалів.
Зростання грошової маси за рахунок емісії.
Монопольне ціноутворення.
Індекс інфляції (вимірює інфляцію) = (Ціни поточного року / Ціни базового року)*100%
Темп інфляції:
Ті=(Іцпр-Іцбр)/Іцбр*100%
Норма інфляції: за Кейнсом 4% (плата за науково-технічний прогрес), в сучасності 5%.
Рівні інфляції:
1. Повзуча = 10% на рік
2. Галопуюча = 10-100(200)%
3. Суперінфляція = 50%
4. Гіперінфляція = 100 і більше
Соціально-економічні наслідки інфляції (пропадають стимули до розвитку та продуктивної діяльності):
1. Зниження купівельної спроможності
2. Перерозподіл доходів і багатства, поляризація суспільства
3. Прихована державна конфіскація грошових засобів через податки
4. Відставання цін державних підприємств від ринкових
5. Прискорена матеріалізація коштів
6. Нестабільність економічної інформації
7. Обернено-пропорційна залежність темпу інфляції від безробіття.
Підходи до вирішення інфляції
1. Активна бюджетна політика
2. Гнучка грошово-кредитна регулятивна політика. ЦБ збільшує кількість грошей через зміну ставки облікового відсотка.
При зростанні інфляції держава має обмежувати доходи та збільшувати податки. Для зниження інфляції на 1% безробіття має бути вищим на 2% від норми, при цьому ВНП зменшиться на 4%.
Безробіття - неможливість отримати робоче місце. Незайнятість трудового населення.
Зайнятість - забезпеченість працездатного населення робочими місцями та його участь у суспільно корисній діяльності, що приносить заробіток та прибуток.
Повна зайнятість - використання усіх придатних до праці ресурсів.
Населення
Зайняті \
Часткова |
Неповна |
Добровільна > робоча сила (економічно-активне населення)
Примусова |
Безробітні /
Непрацездатні
до 16, зеки, непрацездатні - економічно неактивні
Форми безробіття:
Фрикційне
Структурне
Циклічне
Технологічне
Сезонне
Приховане
Соціально-економічні наслідки безробіття:
1. Незайнята робоча сила означає недовикористання економічного потенціалу суспільства, прямі економічні втрати, які є наслідком природного і фактичного безробіття ( і відповідно зайнятості)
2. Безробіття сковує вимоги профспілок про підвищення заробітної плати, ніби спрацьовує на користь спілки підприємців.
3. Під час тривалого безробіття працівник втрачає кваліфікацію, а отримання нової кваліфікації й адаптації до нових умов часто проходять для нього важко.
4. Безробіття веде до прямого занепаду раніше досягнутого рівня життя. Допомога по безробіттю завжди менша від заробітної плати, має тимчасовий характер. Зростання безробіття знижує купівельний та інвестиційний попит, скорочує обсяг заощаджень у населення.
5. Сам факт безробіття завдає людині важкої психологічної травми, яку можна порівняти з найнеприємнішими обставинами. Багато соціологів пов’язують зростання злочинності зі зростанням безробіття.
Лекція 14::22.04.2010
Загальноекономічна рівновага. Базисна модель економічного розвитку.
ОПРАЦЮВАТИ САМОСТІЙНО.
Лекція 15::22.04.2010
Фінансово-кредитна система.
1. Сутність і внутрішня структура фінансової системи
2. Державний бюджет. Бюджетний дефіцит. Державний борг.
3. Податкова система. Сутність, структура, види податків. Крива Лафера.
4. Кредит. Сутність(необхідність), види, функції.
5. Сучасна банківська системи та її рівні.
6. Ринок цінних паперів та фондова біржа.
Фінанси - грошові потоки (грошові фонди) необхідні для забезпечення функціонування економіки та її розвитку.
Фінанси мають багаторівневу структуру і є однією з найбільш складних і важливих економічних категорій. Видима сторона фінансів проявляється в грошових потоках, які рухаються між суб’єктами ринкових відносин. Прихована сторона фінансів це те що відображають фінансові потоки.
Об’єктом відносин є ВВП. Іншим об’єктом є національне багатство.
Суб’єктом є фізичні і юридичні особи (підприємці, робітники та службовці, які мають право на ВВП). Другим суб’єктом виступає держава - як керуюча структура або як підприємець(якщо державна власність).
Організаційна структура - сукупність державних органів та інституцій, які характеризують систему управління фінансами.
Система управління фінансами:
КРУ,
казначейство,
мінфін,
рахункова палата,
комітет нагляду за страховою діяльністю.
Фінансові інституції:
нацбанк,
комерційні банки,
фондові біржі,
фінансові посередники
Фінанси:
загальнодержавні фінанси
фінанси органів місцевого самоврядування
фінанси підприємців
фінанси громадських організацій
фінанси недержавних позабюджетні фонди
Функції:
управління наргоспом,
оборона та правопорядок,
забезпечення фундаментальної науки,
космічні дослідження,
охорона природи.
Фінанси областей та місцевого самоврядування
кошти від приватизації
орендна плата
дивіденди від підприємницької діяльності
місцеві податки
Функції фінансів:
алокативна - надання товарів і послуг
дистрибутивна - корекція доходів та майна
стабілізаційна - держава може підтримувати рівень цін і безробіття
Держ. бюджет - фінансовий план утворення (формування) та використання грошових коштів які регулюються відповідними органами центральної або місцевої влади.
Держ. бюджет - державний фінансовий план.
За допомогою державного бюджету держава здійснює територіальні та міжгалузеві розподіли національного продукту.
Структура бюджету:
Доходи - джерела наповнення. Витрати - напрямки використання державних доходів.
Бездефіцитний (збалансований бюджет) це коли доходи == витрати.
Внутрішній борг - держава випускає облігації, цінні папери
Дефіцит бюджету може бути циклічний та циклічний.
70-80% бюджету - податки.
Податки - обов’язкові платежі та відрахування до загальнодержавних і місцевих бюджетів юридичними та фізичними особами. Механізм переміщення коштів із сфери індивідуального споживання у сферу колективного використання.
Податкові системи:
прогресивна - зростають доходи зростають податки
пропорційна - стале відрахування незалежно від доходу
регресійні податки - менше доход більше податок
Види податків:
прямі - на індивіда, фірму
непрямі - на товари та послуги (акцизи та ін.)
Функції податків:
регулююча
стимулююча
фіскальна
Кредит (довіра) є основою сучасної ринкової економіки.
особливості процесу відтворення
наявність тимчасово вільних коштів
Форми кредиту:
історично першим був комерційний кредит - кредит підприємців одне одному, рухаються товари а не гроші (за товари розплачуєтесь потім).
банківський - грошова форма.
іпотечний кредит - кредит під купівлю землі або нерухомості
споживчий - для купівлі товарів і послуг широкого вжитку
державний - розміщення державних позик
міжнародний - як правило в грошовій формі. Зараз все більше переходимо до товарної.
лихварський
Принципи отримання кредиту
повернення кредиту - повернути
забезпеченість
терміновість - на певний термін
платність - відсоткова ставка (норма 5-7%). В довгострокових ставки нижчі.
Лекція 16::22.04.2010
Доходи у суспільстві.
1. Сутність, види та джерела формування доходів. Номінальні та реальні доходи.
2. Сутність, види та форми заробітної плати.
3. Диференціація доходів населення. Крива Лоренса та коефіцієнт Джинні.
4. Соціальний захист населення.
Доходи - сума грошових коштів (потік грошових коштів) отриманих за відповідний проміжок часу і призначених для придбання благ та послуг з метою задоволення особистих потреб.
Доходи розрізняють за
- джерелами формування
- доходи від власності та підприємницької діяльності - прибуток (засоби виробництва), робоча сила, рента, дивіденди (акції, вклади в банк), лізингові (аренда найновішої техніки з подальшим викупом) платежі, оренда
- соціальні (трансферні) платежі - пенсії, стипендії, безоплатні послуги, благодійна допомого, пільги, натуральні видачі
- способом отримання
- трудові доходи
- легальні - заробітна платка, прибуток, особисте підсобне господарство,
- нелегальні
- нетрудові доходи - відсотки по вкладах, спадщина, благодійні фонди,
Роль і значення доходів - самостійно
Заробітна плата - плата за відпрацьований час - це ілюзія.
Заробітна плата - перетворена форма вартості або ціни робочої сили.
Форми заробітної плати:
- погодинна
- поштучна (відрядна, сдельная) - норма виробки продукції в одиницю часу.
В умовах НТР переважає погодинна форма заробітної плати.
Розрізняють заробітну плату:
номінальну (в грошах)
реальну (що за них можна купити)
КРИВА ЛОРЕНСА - реальний розподіл доходів. Чим вона пряміша, тим справедливі ший розподіл доходів.
Нерівномірність розподілу доходів: Україна (1:40, 1:60), СССР (1:4).
Лекція 17::13.05.2010
Сутність та основні риси світового господарства.
1. Сутність, основні риси та етапи становлення світового господарства. Структура СГ.
2. Міжнародний поділ праці та інтернаціолізація економіки як основа формування СГ.
3. ТНК. Міжнародна економічна інтеграція та її форми.
4. Світова торгівля. Теорія порівняльних переваг. Сучасні тенденції розвитку СТ.
5. Міжнародні кредитні відносини ті їх механізми. Світова валютна система.
6. Світовий ринок праці та міграція робочої сили.
За останні 25 років з РФ виїхало 750000 вчених. З України 250000.
7. Глобалізація загально цивілізаційні проблеми людства.
САМОСТІЙНО
Світове господарство (СГ) - цілісна і взаємозалежна система національних господарств, що взаємодіють на основі спільних економічних законів і формують загальносвітові явища та процеси, комплекс міжнародних економічних відносин.
Суб’єкти:
- нац. господарства (нац. економіки)
- транснаціональні корпорації (ТНК)
- міжнародні інтеграційні об’єднання
Характерні риси СГ:
- міжнародний поділ праці
- загальний поділ праці (спеціалізація (країн) за сферами виробництва)
- сировинні
- аграрні
- індустріальні
- частковий поділ праці (спеціалізація у певних галузях)
- одиничний поділ праці (спеціалізація країни на виготовленні окремих агрегатів, машин, вузлів, технологічних стадій процесу виробництва)
- інтернаціолізація виробництва та капіталу (формування стійких виробничих зв’язків між країнами на основі міжнародного поділу праці)
Етапи індустріалізації:
1. 17ст. - виникає міжнародна торгівля.
2. 18-початок19ст. - міжнародна торгівля стає частиною економіки країн. Формується колоніальна система. Британія. Світовий ринок.
3. 19кінець-середина20ст. - вершина машинного виробництва. Створюються умови для автоматизації за рахунок спеціалізації.
4. середина20ст-середини 90-х. - Після 2 світової руйнується колоніальна система. Розпад СССР. Двополюсна система перетворилась на однополюсну.
Підходи до структури СГ:
1. Формаційний підхід - все господарство ділиться на капіталістичну і соціалістичну
2. 3 світи - соціалізм, капіталізм, і 3-й світ.
3. Поділ на північ і на південь.
4. Центр та периферія. Якщо людина отримує менше 2000$ на рік, країну не відносять до розвиненої.
5. За ВВП на душу населення.
6. Ефективність праці.
7. Доля промислової продукції експорту до експорту.
Розвинені індустріально країни: США, Канада, Японія, Австралія та ін.
Малі дракончики (розвивались до кризи): Бразилія, Мексика, Аргентина, пд.Корея.
Країни, що розвиваються. Діляться ні розвинені і нерозвинені. Мають однобічний розвиток. Аграрні, слабка система управління.
Структура господарства:
- аграрні
- аграрно-промислові
- промислово-аграрні
- промислово-розвинені
Ознаки найменш розвинених країн:
- доля промисловості не більше 10%
- дохід на душу населення менше 2000$
- високі темпи приросту населення
- надлишок трудових ресурсів
- кількість письменного населення 98%
- тривалість життя 45-50 років
Країни, що розвиваються:
- зміна структури
- прискорення процесів
- ринкова уніфікація
- зростаючий динамізм зміни продуктивних сил і виробничих відносин
- посилення диференціації країн що розвиваються
Форми міжнародних економічних відносин:
- міжнародна торгівля товарами та послугами (середньосвітові суспільно-необхідні умови виробництва товарів та послуг)
- міжнародні валютні відносини
- міжнародне науково-технічне та виробниче співробітництво
- міграція робочої сили
- вивіз капіталу (прямі та портфельні інвестиції) та міжнародний кредит
- митний союз
- загальний (спільний) ринок
- політичний союз
- економічний та валютний союз
- створення зон вільної торгівлі (технопарк, технополіс)
Методи взаємодії між країнами:
- протекціонізм (система тарифних та нетарифних обмежень імпорту)
- фрідрейдерство (немає обмежень на зовнішньоторговий оборот)
- демпінг товарний і валютний (продаж за цінами нижчими ніж в своїй країні)
- вільна економічна зона (пільговий податковий та візовий режим. Створюються технопарки, бізнес-інкубатори)
- зміна парадигми сучасного світового розвитку (концепція сталого розвитку).
Збільшуючи обсяги виробництва зменшувати обсяги ресурсів.
Гармонізувати екологію.
Глобалізація - сучасний етап розвитку інтеграції виробництва. Вона зближує нац. економіки так, що вони втрачають своє обличчя.
- поглиблення інтернаціолізації
- в створенні кінцевого продукту приймають участь десятки й сотні фірм
- змінюється характер міжнародної торгівлі
- суттєво зростають обсяги міграції робочої сили
Глобалізація на макрорівні - держава виходить за свої економічні межі
на мікрорівні - компанії розширюють діяльність за межі свого внутрішнього ринку
Плюси і мінуси глобалізації
Плюсы - единение разных народов, примирение, а минусы - уход от индивидуальности нации, от традиций, "обезличивание"
плюси:
1.Свiтова економiчна система, забезпечена безлiччю мiжнародних угод сприяє потокам товарiв i капiталу мiж країнами i таким чином прискорює дозрiвання бiдних.
2.Те ж саме стосується науки i технiки: торгiвля, системи зв'язку, повiтряний транспорт, ТНК, патенти, iнтернет, поширюють сучаснi технологiї в усьому свiтi.
3.Подiбнi ж процеси стосуються полiтики: про прихильнiсть до демократiї i цивiльних прав декларують усi країни. Це не завжди вiдповiдає дiйсностi, але тенденцiя безсумнiвна.
4.Об'єднуючою силою є ООН. Вона здiйснює i координує гуманiтарну допомогу. Очолює (поряд iз Мiжнародним Банком Реконструкцiї i Розвитку) спостереження за всiма сторонами життя країн, що розвиваються i бiдних. Її Рада Безпеки (i НАТО), зупиняють вiйськовi конфлiкти.
5.Країни з однотипною економiкою та iдеологiєю прагнуть до бiльш глибокої iнтеграцiї. (Приклад - Європейська Спiвдружнiсть.)
6.Сильно зросла мiжнародна мiграцiя. Вченi шукають умови для науки, спортсмени й артисти - грошей i слави, а бiднi i безробiтнi - заробiтку. Наблюдається концентрацiя iнтелектуальних сил з усього свiту в найбiльш розвинених країнах.
7.Культура i спорт. Йде поширення по усьому свiту новин, поп-музики, голлiвудських фiльмiв, мод одягу, манери поведiнки, англiйської мови, стандартiв освiти, iнтернет. Особливо це стосується молодi. Бурхливо росте мiжнародний туризм i дiловi подорожi.
8.Екологiя стає частиною "моралi людства".
Мінуси:
1. Глобалiзацiя не зупинила, а навiть пiдсилила розшарування країн: уперед виходять багатi, енергiйнi, освiдченнi. Тi, що не зумiли включитися у свiтовi фiнанси i торгiвлю - приреченi на вiдставання. До числа їх вiдносяться всi країни СНД. На жаль!
2. Професiоналiзм пiдвищився в цiнi, а безробiття серед неквалiфiкованих робiтникiв збiльшилося. У результатi зросла нерiвнiсть на ринку працi, що породжує бiднiсть i нестабiльнiсть у суспiльствi.
3. Йде укрупнення ТНК, деякi з них по багатству перевершують бюджет середньої країни i стають майже свiтовими монополiстами.
4. Бiльш того, глобалiзацiя несе прямi загрози. Наприклад, фiнансовий обвал в однiй країнi може швидко охопити половину свiту - як було в 1998-99 р. Вiдповiдно - десятки мiльйонiв людей виявляється в бiдностi, а країни можуть загубити полiтичну стабiльнiсть. (Iндонезiя 1997 р.).
5. Мiжнароднi торговi i фiнансовi зв'язки використовуються злочинцями для торгiвлi наркотиками i зброєю, служать засобом маскування для полiтичних терористiв.
6. Поширення низькопробної голлiвудської продукцiї i поп-музики витискає нацiональну культуру i навiть загрожує самобутностi народiв. i - одночасно - знижує рiвень моралi, сприяє росту злочинностi.
20% населення землі володіють 80% багатства людства.
358 мільярдерів володіють тим же багатством що й 50% населення землі.
Виграють від глобалізації 15% населення (1 мільярд)
2. Коммерческий банк и система денежных расчетов
3. задание по дисциплине Экология Описательный проект строительства экодома
4. Психічний розвиток дитини-дошкільника в інтернатних закладах
5. Гигиена тела хирургического больного
6. полноценным языком программирования а ориентирован на использование возможностей той среды в которой сце
7. Введение 3 2
8. тема как основной механизм нервногуморальной регуляции секреции гормонов
9. Острый сюжет плавное развитие действия прекрасная стихотворная форма меткое русское слово все это сдела
10. функциональная и матричная системы не всегда удовлетворяют требованиям предъявляемым рынком Дивизиональ
11. Тема- Міжнародне гуманітарне право Розробив- викладач
12. Важнейшие разновидности социального менеджмента на сервисном предприятии на примере автоцентра «Вираж»
13. Основы экономической теории для студентов 2 курса всех специальностей Понятие экономика
14. Основные причины реформирования местного самоуправления в Российской Федерации
15. тематика Чтение Письмо Физра Математика Окр
16. Есенина Каждый человек познает окружающий мир при помощи пяти органов чувств.
17. Вариант 3 В результате проведения мероприятий по повышению безопасности технологических процессов и произ
18. Тема 1 Кинематика точки
19. Технологія приготування кремів та збитих вершків
20. реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата мистецтвознавства Київ 2004 Дисерта