Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
№24
Прийоми виділення окремих частин тексту.
Для виділення в тексті окремих слів або частин можна порекомендувати чотири способи:
1. Великими літерами. Цей спосіб слугує для виділення окремих слів.
2. Розрідженням оформлюють окремі слова й короткі фрази. Коли слово подають розріджено, то після кожної літери роблять проміжок в один знак, а між словами й текстом - відступ у 2-3 знаки, щоб слова відділялися. Розділові знаки після таких слів ставлять на відстані одного знака, а наступне слово починають через 2-3 знаки.
3. Підкреслення - найзручніший спосіб виділення окремих слів і фраз. Лінію підкреслення починають під першою, а закінчують під останньою буквою слова, яке виділяють, включаючи лапки й дужки; розділовий знак, що стоїть після слова, не підкреслюють. Ціле речення треба підкреслювати суцільною рискою, починаючи від першої букви й закінчуючи останньою буквою речення.
4. Курсивом виділяють слова, речення, частини тексту. Цим способом переважно послуговуються, коли текст набирають на комп'ютері.
Розрізняють такі види правок:
Правка-вичитування - це звіряння виправленого тексту з текстом, що має редакторські правки і який прийнятий за взірець. За такої правки усувають технічні помилки (вписують пропущені літери).
Правка-скорочення - усунення з тексту повторів несуттєвого матеріалу.
Правка-перероблення застосовується у тих випадках, коли автор тексту погано володіє літературною мовою й невдало висловлює свою думку.
Правка-оброблення - комплексний вид правки, яким передбачено аналіз й відбір фактичного матеріалу; оцінювання й покращання структури наукового тесту; мовну правку тексту; перевірку правильності зовнішнього оформлення тексту.
№25
Труднощі узгодження присудка з підметом у тексті
Розрізняють три способи підрядного зв'язку у словосполученні: узгодження, керування, прилягання.
Узгодження - це такий тип підрядного зв'язку, за якого залежне слово уподібнюється граматичним формам головного слова. У словосполученнях життєрадісна дітвора, наш дім, п'ятий день, написаний лист залежні слова - прикметник, займенник, порядковий числівник і дієприкметник - узгоджуються в роді, числі, відмінку з головним словом - іменником. Зміна форми головного слова потребує відповідної зміни залежного слова: життєрадісній дітворі, в нашому домі, п’ятого дня, написаного листа Залежно від того, повністю чи частково узгоджується залежне слово з головним, розрізняють узгодження повне й неповне.
За повного узгодження всі форми залежного слова відповідають формам пояснюваного слова: далеке минуле (узгодження в роді, відмінку й числі), яскраві квіти (узгодження у відмінку і числі); замерзлі ріки (узгодження в числі). За неповного узгодження залежне слово уподібнюється головному тільки у формах відмінка і числа (місто Київ) або тільки відмінка (місто Суми).
Труднощі узгодження. Йдеться насамперед про узгодження присудка з підметом. Тут є кілька правил, які варто нагадати:
o Якщо підмет має в своєму складі числівник, який закінчується на одиницю, наприклад, 21,141,1991, присудок ставиться у формі однини.
o Якщо числівник у підметі закінчується на два, три, чотири, присудок ставиться у множині. Однина тут можлива лише тоді, коли по-відомлення фіксує певний факт, як підсумок, або коли повідомленню надається безособовий характер, напр.: Було переведено три працівники. Такі конструкції в ділових і наукових текстах цілком доречні.
o За підмета типу п'ять осіб, сто п 'ятнадцять тонн, сімнадцять агрегатів та інших присудок може стояти як в однині, так і в множині. Однина підкреслює внутрішню нерозчленованість, цілісність; вона надає висловленню безособового характеру, виділяє загальний підсумковий результат; однина тут може ще позначати пасивність предметів. Позначаючи велику кількість предметів, теж обирається форма однини.
o Підмети зі словами більшість, меншість, низка, частина, багато, кілька вимагають від присудка однини. Множина з'являється лише тоді, як підмет або присудок - однорідні члени, коли підмет і присудок відділені другорядними членами речення, підрядним реченням; коли підмет стоїть перед присудком. Ось один із можливих прикладів: Більшість абітурієнтів, які успішно склали вступні іспити, будуть зараховані на стипендію та забезпечені гуртожитком. Порівняймо це речення без підрядного: Більшість абітурієнтів буде зарахована па стипендію та забезпечена гуртожитком.
o За підмета, вираженого займенником хто, присудок подають у формі однини: Усі, хто не пройшов реєстрації, повинні з'явитися. За підмета, вираженого займенником ніхто, ніщо та іншими, присудок - в однині: Ніхто з присутніх па сесії участі у голосуванні не брав.
o Якщо до складу підмета входить прикладка, виражена іменником іншого, ніж підмет, роду, присудок у цих випадках узгоджується в роді з підметом, а не з прикладкою. Не завжди буває легко встановити, де у словосполученнях типу виставка-продаж, вагон-лабораторія, музей-садиба, школа-інтернат та інших підмет, а де прикладка (тобто означення, яке дає підмету нову назву). Вважається, що прикладкою є поняття вужче, видове, а підметом - ширше, родове поняття (виставка, вагон, музей, школа).
№26
Складні випадки керування
Керування – один із способів поєднання слів.
Керування - це такий тип підрядного зв'язку, за якого головне слово вимагає від залежного певної відмінкової форми: переборювати втому, переборення втоми, купувати квіти, приходити до рідних, радісно дітям, розмовляти з вихователем. Моделі поєднання слів таким підрядним зв’язком відображають специфіку мови, закономірності сполучуваності слів.
Керування може бути безпосереднім (безприйменниковим) і опосередкованим (прийменниковим) тобто залежне слово приєднується до головного за допомогою прийменника: цінити доброту, хазяїн зеті, співати пісню і передаю через знайомого, жити для народу, розповідати з натхненням.
Розрізняють сильне і слабке керування. За сильного керування семантико-граматичні особливості головного слова вимагають обов'язкової появи залежного слова: зустрів товариша, копав криницю, виконав завдання, написав на папері. За слабкого керування семантико-граматичні особливості головного слова не потребують обов'язкової появи залежного слова: цей зв'язок можливий, але не обов'язковий. Об'єктне значення залежного компонента може реалізуватися після першого об'єкта чи навіть третього. "Це так зване подвійне керування, один компонент якого перебуває в сильному зв'язку з опорним словом, інший - у слабкому": привезти підручники машиною - привезти підручники (сильне), привезти машиною (слабке). Часто слабке керування реалізується залежним компонентом - іменником у формі орудного відмінка: засіяти поле пшеницею, носити воду відром, писати листа ручкою.
До складних випадків керування, що можуть призвести до помилок, належать такі:
1) Близькозначні слова-синоніми можуть вимагати різних відмінків:
оволодіти (чим ?) англійською мовою
опанувати (що?) англійську мову
навчатися (чого?) мови – вчити (що?) мову
властивий (кому?) – характерний (для кого?)
багата (на що?) – славиться (чим?)
сповнений (чого?) – наповнений (чим?)
дорівнювати (чому?) – рівнятися (на що?)
торкатися (чого?) – доторкатися (до чого?)
знущатися (з кого?) – збиткуватися (над ким?) та ін.
2) слова-пароніми мають не тільки різне значення, а й різне керування (чи моживості керування):
оснований (на чому?) на правилах – заснований (ким?) ученим
повстати (на що? проти чого?) на боротьбу проти гніту – постати (перед чим?) перед очима;
стилізований (під що?) під старовину – стилістичний аспект
форсувати (що?) справу – форсити (чим?) модним взуттям
порівнянний (з чим?) з модулем – порівняльний аналіз
переможений (у чому?) у змаганні – переможний наступ
підсумовувати ( що?) витрати – сумувати (за чим?) за літами та ін.
3) нерозрізнення керування в українській і російській мовах: однакове за значенням дієслово може вимагати від додатків неоднакових відмінкових форм у різних мовах:
дякувати (кому?) учителеві – благодарить (кого?) учителя
завдавати (чого?) шкоди – причинять (что?) вред
постачати (що?) зброю – снабжать (чем?) оружием
потребувати (чого?) ліків – нуждаться (в чем?) в лекарствах
наслідувати (кого?) актора – подражать (кому?) артисту
вибачте (кому?) мені – извините (кого?) меня
повідомити (кого?) його – сообщить (кому?) ему
навчити (чого?) грамоти – научить (чему?) грамоте
набути (чого?) досвіду – приобрести (что?) опыт
не минути (чого?) кари – не уйти (от чего?) наказания
не перебирати (чого?) висловів – не стесняться (в чем?) в выражениях
припадати (до чого?) до душі – приходиться (по чем?) по душе
радіти (за кого? з чого?) – радоваться (кому? чему?) та ін
4) Неправильне використання прийменників. Вони можуть бути зайві, наприклад:
декларуючи про передачу землі – треба: декларуючи передачу землі
майте про це на увазі – треба: майте це на увазі
вага досягає до 60 кг – треба: вага досягає 60 кг
немає сумнівів про те, що... – треба: немає сумнівів, що...
не поступаються за рівнем – треба: не поступаються рівнем
повниться від щастя – треба: повниться щастям та ін.,
або, навпаки, правильними будуть конструкції з прийменниками, наприклад:
скупий словами – треба: скупий на слова
хворий грипом – треба: хворий на грип
уболівання нашою долею – треба: уболівання за нашу долю та ін.
5) Помилки у прийменниковому керуванні дуже часто стосуються вживання прийменника по і пов’язані з впливом російських конструкцій, де є цей прийменник. Варто запам’ятати основні відношення, які виражає прийменник по в українській мові; зокрема, він може означати мету дії (піти по гриби, по воду, по хліб, по молоко, по лікаря), місце і напрямок дії (по всій долині, рух по поверхні, покотитися по підлозі, поїхати по вулиці), вказувати на сферу діяльності (колеги по роботі, подруги по навчанню), на кількісні відношення (по 10 осіб у групі, по 8 годин на добу). У багатьох випадках використання прийменника по неправильне, замість нього потрібно вживати інші прийменники або взагалі безприйменникову конструкцію. Наведімо приклади типового перекладу таких прийменникових структур:
а) прийменником з:
лекции по математике – лекції з математики
конференция по экономической статистике—лекції з економічної статистики
по вине подчиненного – з вини підлеглого
проректор по научной работе – проректор з науковоъ роботи
исследования по проблеме безработицы – дослідження з проблеми безробіття
по многим причинам – з багатьох причин
по инициативе предприятия – з ініціативи підприємства
по всякому поводу – з усякого приводу
по необходимости – з (доконечної) потреби
по тезническим причинам – з технічних причин
б) прийменником за:
по итогам квартала – за підсумками кварталу
по указанию декана – за вказівкою декана
по приказу ректора – за наказом ректора
по специальности – за фахом
по собственному желанию – за власним бажанням
работать по совместительству – працювати за сумісництвом
по факту – за фактом
жить по адресу – мешкати за адресою
прибыл по назначению – прибув за призначенням
по примере – за прикладом
по натуре – за вдачею
по привычке – за звичкою
па нашим подсчетам – за нашими підрахунками
по результатам – за результатами
по всем правилам – за всіма правилами
в) прийменником на:
называть по имени – називати на ім’я
по просьбе коллеги – на прохання колеги
по требованию коллектива – на вимогу колективу
по заказу телезрителей – на замовлення телеглядачів
по приглашению – на запрошення
садиться по местам – сідати на місця
проживать по улице – мешкати на вулиці
рассуждения по теме – міркування на тему
расходы по бюджету – видатки на бюджет
г) прийменником у:
по делам службы – у службових справах
по направлению к городу – у напрямку міста
встречаться по выходным – зустрічатися у вихідні
оасталось по наследству – залишилось у спадок
комиссия по делам молодежи – комісія у справах молоді
д) прийменником через:
по болезни – через хворобу
по уважительной причине – через поважну причину
по невнимательности – через неуважність
списать по негодности – списати через непридатність
е) прийменником для:
комитет по борьбе с коррупцией – комітет для боротьби з корупцією
комиссия по изучению условий труда – комісія для вивчення умов праці
задачи по проведению профилактики – завдання для проведення профілактики
план по созданию – план для створення
є) прийменником щодо:
по отношению к делу – щодо справи
рекомендации по улучшению – рекомендації щодо поліпшення
меры по усилению борьбы – заходи щодо посилення боротьби
ж) прийменником після:
по окончании института – після закінчення інституту
по прибітии поезда – після прибуття поїзда
по истечении строка – післі закінчення терміну
по возвращении – після повернення
з) без прийменника:
поговорить по душам – поговорити відверто
по поште – поштою
по телефону -- телефоном
по вторникам – щовівторка
схема по обслуживанию – схема обслуговування
план по продаже – план продажу та ін.
6) Часто вживається за російським зразком прийменник при. В українській мові він має відповідники з прийменниками:
за – при жизни ученого – за життя ученого, при этих условиях – за цих умов;
під час – при встрече – під час зустрічі, при чтении – під час читання;
з / зі – при мне – зі мною;
у – при мне билет – у мене квиток, при всех – у присутності всіх.
Часові відношення можна виражати іншими синтаксичними конструкціями, напр..:
при обработке данных – коли опрацьовують відомості,
при этих словах – сказавши це,
при подписке газеты – передплачуючи газету.
7) Причиною порушення синтаксичних норм досить часто може бути ситуація, коли біля дієслів, які вимагають неоднакових відмінків, уживається спільний додаток, напр.: Я люблю (що?) і захоплююся (чим?) футболом; Ми маємо прагнути до вдосконалення (чого?) і повного опанування (чим?) методами; Оцінці підлягають і якості людей, важливі для самого процесу організації і управління, які сприяють (чому?) чи ускладнюють (що?) здійснення процесу, впливають (на що?) і спрямовують (що?) його. Про цей тип помилки ми згадували тоді, коли йшлося про вимоги до побудови однорідних членів речення.
Дотримання синтаксичних норм керування сприятиме чіткості формулювання, точності викладу, а отже, зрозумілості, дохідливості ділового чи наукового стилю.