Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Львівський національний університет імені Івана Франка
Лабінська Галина Миколаївна
УДК 911.3:33]-055.2 (477.83)
ЖІНОЧЕ НАСЕЛЕННЯ РЕҐІОНУ:
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНІ АСПЕКТИ
(на матеріалах Львівської області)
.00.02 –економічна і соціальна географія
А В Т О Р Е Ф Е Р А Т
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Львів –
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана на кафедрі економічної і соціальної географії у Львівському національному університеті імені Івана Франка Міністерства освіти і науки України
Науковий керівник: доктор економічних наук, професор
Шевчук Любов Теодорівна,
завідувач відділу територіальних суспільних систем і
просторового розвитку Інституту Реґіональних
Досліджень НАН України
Офіційні опоненти: доктор географічних наук, професор
Джаман Василь Олексійович,
завідувач кафедри географії України, картографії та
геоінформатики Чернівецького національного
університету імені Юрія Федьковича
кандидат географічних наук, доцент
Романів Оксана Яківна,
доцент кафедри економіки підприємства
Національного університету водного господарства
і природокористування,
м. Рівне
Захист відбудеться “14” грудня 2007 р. о 15 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 35.051.08 у Львівському національному університеті імені Івана Франка (79000, м. Львів, вул. Дорошенка, 41)
З дисертацією можна ознайомитись у науковій бібліотеці Львівського національного університету імені Івана Франка (79005, м. Львів, вул. Драгоманова, 17).
Автореферат розісланий 9 листопада 2007 р.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради,
кандидат географічних наук Телегуз О.Г.
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Україна входить до групи держав світу, в яких відбувається депопуляція. Зменшення населення характерне в останні роки майже для всіх її реґіонів (за винятком Закарпатської області та м. Києва, де зберігається додатній приріст населення). Оскільки динаміка населення будь-якої реґіональної суспільно-географічної системи залежить від загальних та особливих показників демовідтворення, а останні детермінуються станом, структурою та якістю насамперед жіночого населення (ЖН), якому належить провідне місце у збереженні генофонду нації, то актуальність дослідження ЖН реґіонів України важко переоцінити. В таких дослідженнях акцент має бути зроблений на тісному взаємозв’язку між демо- та соціально-економіко-географічними показниками, що логічно передбачає комплексну суспільно-географічну характеристику ЖН конкретного реґіону, яка дає змогу виявити в ньому загальні ознаки та специфічні особливості демовідтворення. Особливий інтерес становить демовідтворення в специфічних з географічної точки зору реґіонах, які мають унікальне географічне положення (наприклад, розташування в прикордонні чи на перетині транспортних осей), розвинений економічний комплекс, специфічне культурне середовище тощо, бо саме в них легко відстежити загальне і особливе в демовідворенні. Саме до таких реґіонів належить Львівська область. Адже демогеографічна характеристика ЖН Львівщини включає насамперед дослідження територіально-географічних особливостей його формування. Специфіка відтворення ЖН у цьому реґіоні, яке залежить від головних компонентів природного руху та міґрацій, пов’язана також із сімейною структурою, релігійним, національним, освітнім, соціальним складом ЖН. Її повноцінне відображення в умовах складної економічної ситуації та зниження рівня життя населення вимагає вивчення соціально-економічних проблем ― зайнятості, безробіття, структури захворюваності та злочинності ЖН.
У контексті прийнятого Верховною Радою України „Закону про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків”, який набув чинності з 1 січня 2006 р., актуалізується здійснення ґендерного аналізу населення Львівщини.
Важливим є суспільно–географічне районування території цього реґіону за низкою показників, що характеризують ЖН, оскільки з його допомогою можна не тільки корегувати демо- та соціально-економіко-географічну ситуацію у Львівській області, а й передбачити необхідні подібні заходи в інших реґіонах.
Усе це й зумовило вибір теми дослідження.
Актуальність теми, її теоретичне і практичне значення, нерозв’язаність низки згаданих вище проблем зумовили об’єкт, предмет, мету і завдання, методологію і методику дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов’язана з науковою тематикою кафедри економічної і соціальної географії ЛНУ імені Івана Франка ―„Економіко-, соціально- і еколого-географічні проблеми західноукраїнського прикордоння” (№ держреєстрації 0101U0001081).
Мета і завдання дослідження. Мета роботи полягає в аналізі суспільно-географічних аспектів ЖН Львівської області в умовах тривалої депопуляції, трансформації українського суспільства, його переходу до ринкових відносин.
Досягнення зазначеної мети вимагало розв’язання низки завдань, а саме:
1) висвітлення наукової сутності поняття “жіноче населення” як об’єкта дослідження суспільної географії (СГ);
2) систематизація і вдосконалення методики дослідження ЖН на реґіональному (обласному) рівні;
) визначення особливостей демографічних процесів у реґіоні і здійснення демогеографічного районування території Львівської області на основі демогеографічних параметрів ЖН;
4) виявлення територіальних соціально-економіко–географічних відмінностей у життєдіяльності ЖН Львівщини крізь призму ґендерного аналізу;
5) здійснення територіальної кластеризації території Львівської області на основі спектра суспільно-географічних показників, що характеризують ЖН;
6) короткострокове прогнозне оцінювання кількості ЖН з урахуванням нинішніх тенденцій у демографічній системі реґіону та окреслення головних проблем і перспектив життєдіяльності ЖН Львівської області.
Об’єктом дослідження виступає ЖН території Львівської області, його демо- та соціально-економіко-географічні особливості, структури та відношення.
Предмет дослідження ― територіальна організація ЖН Львівської області в усіх його демо- та соціально-економіко-географічних виявах, а також чинники цієї організації в історико-географічному контексті.
Методи дослідження. Методологічною основоюдослідження є фундаментальні положення теорії СГ у галузі географії населення, зокрема демогеографії. При написанні дисертації були використані теоретичні та прикладні розробки вітчизняних і зарубіжних учених: Е.Алаєва, А.Вишневського, В.Джамана, Ф.Заставного, І.Прибиткової, Е.Россета, В.Стешенко, Б.Урланіса, О.Хомри, О.Шаблія, В.Шевченко, Л.Шевчук та інших економіко-географів, демографів, соціологів тощо.
Методичну основу дисертації становлять загальнонаукові методи абстрактно-логічного аналізу, причинно-наслідкової залежності, аналогії, порівняння, системного підходу та низка конкретних методів: картографічний, математичний, екстраполяційний, статистичний. Зокрема, застосовано ґендерний підхід, суть якого полягає в дослідженні чинників можливої андрогенності, тобто гармонійної взаємодії статей. У дисертації використано центрографічний аналіз для з’ясування територіального зосередження жіночого репродуктивного потенціалу області, одновимірний (скалярний) аналіз для отримання статистичної поверхні за показником середнього віку ЖН, який є похідним від багатьох демографічних та соціально-економічних показників ЖН, багатовимірний та кластерний аналіз для виявлення територіальних закономірностей в життєдіяльності ЖН реґіону.
У роботі використано матеріали Державного комітету статистики України; Львівського обласного управління статистики; дані переписів населення 1959, 1970, 1979, 1989 і 2001 рр.; матеріали первинного обліку Відділу медичної статистики обласної клінічної лікарні, Державної судової адміністрації, Управління оперативної інформації при УМВС у Львівської області, Управління з питань внутрішньої політики при ОДА Львівської області.
Наукова новизна дослідження. У роботі:
а) поглиблено погляди на систему понять та категорій демогеографії, а саме: подано авторське розуміння місця ЖН, як самостійної демогеографічної підсистеми реґіону;
б) сформовано авторську методику дослідження ЖН реґіону, ядром якої є геометод та ґендерний аналіз;
в) виділено фази демографічного розвитку ЖН впродовж другої половини ХХ ст. –на початку ХХІ ст. на базі оцінки загальної демогеографічної характеристики ЖН Львівської області;
г) окреслено територіальні відмінності демо- та соціально-економіко-географічного розвитку ЖН області;
ґ) вперше здійснено кластерний аналіз території Львівської області на основі матриці суспільно-географічних показників, що характеризують ЖН реґіону;
д) обчислено прогнозну кількість ЖН Львівської області в цілому до 2013 р.;
е) окреслено коло головних проблем та перспектив життєдіяльності ЖН області.
Практичне значення отриманих результатів. Теоретичніта прикладні висновки дисертації можуть бути використані для вдосконалення наукових основ територіального управління і прогнозування, зокрема, при розробленні плану соціально-економічного розвитку Львівської області, в діяльності головного управління у справах сім’ї та молоді Львівської обласної держадміністрації (ОДА), а саме при виконанні національного плану дій щодо впровадження ґендерної рівності на обласному рівні. Так, результати цього дослідження впроваджені в практику роботи Львівської ОДА (довідка № 852 від 29.12.2003 р.). Окремі розробки дисертації використовувалися в процесі реалізації Програми сприяння парламенту України університету Індіани, за підтримки Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) (лютий 2006 р., квітень 2007 р., м. Львів) (інформація на сайті www.http://pdp.org.ua за напрямом сприяння: Ґендерне інтеґрування), для організаційно-методичного забезпечення науково-практичної конференції “Досвідчені жінки-політики Ї демократична і паритетна місцева влада” (січень 2007, Львів) (довідка № 31/04 від 24.05.2007).
Особистий внесок здобувача. Дисертація є результатом здійсненої впродовж 1998–рр. наукової праці, в якій викладений авторський підхід до оцінки ЖН Львівської області в контексті суспільно-географічних аспектів демовідтворення реґіону в умовах тривалої депопуляції, трансформації українського суспільства, його переходу до ринкових відносин. Наукові положення, висновки і рекомендації, які виносяться на захист, отримані автором самостійно. З наукових праць, опублікованих у співавторстві, в дисертаційній роботі використані лише ті здобутки, які отримані автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Положення дисертації доповідались і обговорювались на звітних наукових конференціях ЛНУ імені Івана Франка (1998–, 2007), на міжнародних і всеукраїнських наукових та науково-практичних конференціях: „Реґіональна політика України: наукові основи, методи, механізми” (Львів, 1998); „Українське Полісся: вчора, сьогодні, завтра” (Луцьк, 1998); „Жінка в науці: минуле, сучасне, майбутнє” (Київ, 1999, 2002); „Проблеми української термінології” (Львів, 2000); „Актуальні проблеми географічного українознавства на зламі тисячоліть (до 100-річчя від дня народження Володимира Кубійовича)” (Львів, 2000); „Гори і люди (у контексті сталого розвитку)” (Рахів, 2002); „Сучасні проблеми і тенденції розвитку географічної науки (до 120-річчя географії у Львівському університеті)” (Львів, 2003); „Управління великим містом: адміністрування і безпосередня демократія” (Львів, 2003); „Суспільство майбутнього: рівні права і рівні можливості” (Львів, 2004); „Політика демографічного розвитку: сучасний стан та її перспективи в Західному реґіоні України” (Моршин, 2005); „Досвідчені жінки-політики ― демократична і паритетна місцева влада” (Львів, 2007); демографічному конгресі „Proces starzenia siк ludnoњci –potrzeby i wyzwania” (Лодзь, 2002); наукових семінарах: „Стратегія утвердження рівності між жінками і чоловіками в Україні” (Львів, 2003); „Усні жіночі історії: нові методології для нової освіти” (Бішкек, 2004); „Доступ громадськості до законотворчого процесу (Львів, 2007); семінарі-дискусії, організованій Канадсько-Українським Ґендерним Фондом (Львів, 2004) та наукових семінарах кафедри економічної і соціальної географії та кафедри географії України Львівського національного університету імені Івана Франка.
Публікації. Всього за темою дисертації опубліковано 18 наукових праць (у тому числі одна у співавторстві), із них сім Ї у фахових виданнях, із переліку ВАК України. Загальний обсяг публікацій, що належать авторові особисто Ї чотири друковані аркуші.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел (180 позицій), проілюстрована 54 рисунками, містить 11 таблиць і 13 додатків. Текст основної частини викладений на 151 сторінці. Загальний обсяг роботи Ї 280 сторінок.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтовано актуальність, мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну і практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі “Науково-теоретичні основи дослідження суспільно-географічних аспектів жіночого населення” розглянуто місце категорії “жіноче населення” у СГ, запропоновано авторське трактування цієї дефініції, здійснено періодизацію історії суспільно-географічного вивчення ЖН. Подано методологію та методику досліджень ЖН як структурного елемента демографічної системи реґіону та проаналізовано низку чинників, виділених за територіальним охопленням, які мають вплив на формування та територіальну організацію (ТО) ЖН.
Оскільки СГ з огляду на антропоцентризм досліджень у центр вивчення ставить людину, сукупність людей ― населення, логічно, що однією із її основних складових є географія населення (демогеографія), важливою підсистемою якої є ЖН. З огляду на це в даній роботі звернено увагу на територіальні закономірності формування, розміщення і розвитку ЖН у конкретному суспільно-географічному середовищі. Вивчаються причинні залежності між кількістю ЖН, його віковою та соціальною структурою, репродуктивною мотивацією та діяльністю, формуванням і використанням жіночої робочої сили, а також розселенням у зв’язку з особливостями господарства і природного середовища.
Одним із основних методологічних прийомів у географії є просторова структуризація, або таксонування. Одним з найпоширеніших таксонів є реґіон. Багатозначний термін “реґіон” вживається для позначення таксонів, що зіставляються, але належать до різних систем таксонування; для позначення будь-яких територій, що розглядаються в дослідженні; для позначення територіальних одиниць певного класу в конкретній системі таксонування. В нашому дослідженні реґіоном виступає Львівська область Ї територія, обмежена адміністративними кордонами.
ЖН як структурний елемент демографічної системи реґіону характеризується низкою особливостей, серед яких, наприклад, вроджені і набуті демографічні ознаки, специфіка взаємопов’язаних трьох видів руху ЖН (природного, механічного та соціального) тощо, а також особливостями структури (наприклад, за демографічним, шлюбним станом, за ставленням до праці).
Демогеографія охоплює широке коло проблем ЖН: вивчає реґіональні відмінності його демографічних характеристик, інтенсивності й структури міґрації; соціального та етнічного складу; розміщення жіночої робочої сили, її використання й галузеву структуру; щільність і характер розселення; реґіональні відмінності у способі життя, культурі, побуті, трудових навичках.
Тому ЖН трактується нами як сукупне поняття, як складова частина демографічної системи, специфічні риси якої пов’язані з біологічною будовою й реалізацією репродуктивної функції, а також як складова демогеографічної системи, характерні риси якої пов’язані з територіальними відмінностями.
Замість термінів “дослідження жіночих проблем”, “феміністичні дослідження” дедалі частіше як синонім застосовується термін “ґендерні дослідження”. Останній охоплює не лише фемінність, а й маскулінність, що дає йому перевагу при використанні. Адже, саме “замаскованість” маскулінності не дає змоги зрозуміти ґендерні проблеми до кінця, а отже, й розв’язати їх. Коли йдеться про ґендерні відмінності, то маються на увазі усереднені відмінні особливості, якими наділені жінки й чоловіки. Хоча усереднені відмінності можуть стосуватися багатьох характеристик, цей поділ виявляє значно більшу подібність між жінками й чоловіками і значно більшу варіативність серед чоловіків і жінок. З огляду на це в дослідженні застосовується ґендерний аналіз.
На основі здійснених наукових пошуків ми виділили такі періоди в історії суспільно–географічних досліджень ЖН: нагромадження демографічної статистики (до середини ХІХ ст.); формування інформаційної бази в рамках статистичної науки та розгортання соціально-економіко–географічних досліджень (середина ХІХ –початок ХХ ст.); вивчення проблем ЖН у руслі радянської ідеології (структуризація у вивченні населення відбувалася як за демографічними, так і за недемографічними ознаками (рівень здоров’я, зайнятість, громадська й політична активність тощо), а також з огляду на зниження рівня народжуваності (друга половина ХХ ст.); всебічне вивчення ЖН у контексті глобальних тенденцій: зниження народжуваності, демографічне старіння населення, розгортання ґендерної політики, здійснення політики сталого розвитку.
Ми класифікували чинники ТО ЖН реґіону. Так, увесь спектр чинників, які впливають на формування та ТО ЖН реґіону пропонуємо розділяти за територіальним охопленням: загальнодержавні, реґіональні, локальні. Не можна не брати до уваги глобального рівня. Глобальні чинники діють у глобальному середовищі і є зовнішніми стосовно конкретної держави (позадержавними). У цьому зв’язку можна виділити такі підгрупи глобальних чинників: геодемографічні, геоекономічні, геокультурні. Вирізняти з-поміж них найвпливовіші, на нашу думку, недоречно оскільки на сучасному етапі має місце їх емерджентний вплив, хоча поза сумнівом основні демографічні тенденції в реґіоні відбуваються в руслі загальноєвропейських та й загальносвітових демографічних тенденцій. Загальнодержавні чинники мають вплив на формування та ТО ЖН в усіх реґіонах країни. До них можна віднести правові, інформаційні, соціальні, економічні та політичні. Реґіональні чинники формування та ТО ЖН діють у межах конкретного реґіону і часто є основою для формування реґіональної ідентичності і самоусвідомлення населення. Виявлено, що у Львівській області особливо яскраво простежується вплив історико-географічного та етнонаціонального чинників. Локальні чинники визначають формування та ТО ЖН області на найнижчому рівні ― на рівні населених пунктів, виробничих колективів, родин. Вплив їх може суттєво відрізнятися у різних частинах реґіону, однак лише на локальному рівні можна виявити чимало закономірностей, які нівелюються на рівні адміністративних районів чи області загалом.
У другому розділі “Демогеографічна характеристика жіночого населення Львівської області” відображено динаміку кількості ЖН Львівщини впродовж 47-ми років; проаналізовано зміну основних компонентів жіночого демовідтворення, з урахуванням спеціальних коефіцієнтів; висвітлено сучасні репродуктивні мотивації ЖН, його міґраційну активність, виявлено зміни в шлюбно-сімейній структурі ЖН.
У динаміці кількості ЖН Львівщини впродовж 1959 –рр. виділяємо два періоди: період збільшення (1959 –рр.) та зменшення (1994 –рр.) кількості ЖН. Встановлено, що в межах цих періодів процеси відтворення ЖН відбувалися з різною інтенсивністю, що дає змогу виділити по два підперіоди в кожному з них (табл. 1). З 1994 р. в області стартувала емпірично спостережувана депопуляція, причому в міських поселеннях та сільській місцевості її початок припадав на різний час (відповідно у 1994 та 1990 рр.). Матеріали переписів 1959, 1970, 1979, 1989, 2001 рр. відображають регресивний тип відтворення ЖН Львівщини, яке кваліфікується як надстаре.
Таблиця 1
Коефіцієнти середньорічного, відносного приросту та темпів зростання ЖН Львівської області, ‰
|
Період |
Роки |
Коефіцієнт середньорічно-го приросту жіночого населення (Тпр) |
Коефіцієнт відносного приросту жіночого населення (К) |
Темп зростання жіночого населення (Тр) |
|
І |
1959 – |
187,1 |
171 |
|
|
– |
58,7 |
57 |
||
|
ІІ |
1994 – |
–,2 |
–,7 |
94,6 |
|
2002 – |
–,4 |
–,4 |
,9 |
Домінуючою групою в розподілі за місцем проживання є міські жінки. Однак має місце феномен „прихованого сільського населення”.
Виявлено, що Львівська область характеризується одним із найвищих показників коефіцієнта маскулінізації в Україні. Його повіковий розподіл відображає відому демографам закономірність переважання чоловічого населення у молодшому, а жіночого Ї у старшому віці.
Встановлено, що зниження купівельної спроможності населення та збільшення витрат на харчування у сукупному доході сім’ї зіграли вирішальну роль у скороченні народжуваності, переорієнтації соціальних норм дітності та зростанні рівнів смертності, особливо серед жінок працездатного віку.
Процесам формування шлюбного складу населення притаманна циклічність. Відтермінування вступу у шлюб (оскільки знижується відсоток жінок, що рано вийшли заміж), паралельно із збільшенням кількості позашлюбних народжень є ознакою наявності консенсуальних шлюбів. На Львівщині, як виявлено, вони, однак, не є альтернативою усталеному шлюбу.
Зростання розлучуваності і особливо у сільській місцевості робить у штучний спосіб те, до чого призводив вищий рівень смертності в давнішу епоху. Очевидним є також те, що чинник стабільності шлюбів прямопропорційний дітності сім’ї.
У процесі дослідження встановлено, що на загальноукраїнському тлі Львівська область вирізняється специфікою господарчого і шлюбно-сімейного укладу життя, згідно з яким тут менша частка бездітних і однодітних сімей, а батьки старшого віку частіше проживають у сім’ях дітей. Розподіл населення за демографічними типами сімей (домогосподарств) є наслідком змін їхнього складу на послідовних стадіях повного життєвого циклу сім’ї, починаючи від укладення шлюбу. У 1989 –рр. у сільській місцевості зросла частка домогосподарств, які складаються з трьох поколінь, об’єднаних спорідненістю чи свояцтвом. Зростає контингент дітей-сиріт та частка сімей без батьків (як наслідок підвищеної смертності і соціального сирітства). Збільшується частка одинаків та поширюється безшлюбна самотність ― особливо серед жінок середнього і старшого віку. Посилюється “буферна” роль родинних стосунків і сімейної кооперації у період трансформації українського суспільства до ринкових умов. Міжродинний та міжсімейний перерозподіл доходів та обмін послугами є складовою частиною способу життя українців. Особливо вагому підтримку від батьків мають молоді жінки щодо утримання, виховання, освітньо-професійної соціалізації дітей та онуків.
Усе це дає змогу припустити, що відносно низькі темпи економічного розвитку на Львівщині провокуватимуть і надалі закордонне заробітчанство, у якому жінки братимуть доволі активну участь. Трудова міґрація ґендерно орієнтована. Диференціація українських трудових міґранток за сферами зайнятості залежить від географічного чинника. Серед міґрантів жінки становлять 50%, більшість із них працездатного віку, з базовою загальною середньою освітою, заміжні, мають дітей. Основною метою перебування за кордоном жінки називають заробіток, який планують витратити на погашення боргів, купівлю нерухомості, ремонт помешкань, навчання дітей. Лише десята частина жінок, повернувшись на батьківщину, намагатимуться розпочати власний бізнес.
Спостерігається також пожвавлення міжреґіональної міґрації. В межах області основними “реціпієнтами” міґранток виступають міста Львів та Дрогобич, “донорами” Ї периферійні райони області. Аналіз темпів приросту чи скорочення ЖН у 1989-2000 та 2001-2005 рр. свідчить про тотальне скорочення кількості ЖН у сільській місцевості та диференційований приріст у міських поселеннях (особливо у містах Самбірського району).
Відсутність концепції міґраційної політики України, яка має враховувати сучасну демореальність у країні, а також процеси, пов’язані з виїздом громадян України за кордон з метою працевлаштування та імміґрацією в Україну трудових міґрантів з інших країн світу, породжує високий рівень соціальної незахищеності українок (та українців) за кордоном і стихійний характер адаптації іммігрантів в Україні.
Третій розділ“Соціально-економіко-географічна характеристика жіночого населення Львівської області” охоплює характеристику ЖН за національним, мовним, релігійним складом, освітнім та кваліфікаційним рівнем, за станом здоров’я, зайнятістю та громадсько-політичною активністю, за злочинністю.
У загальній кількості ЖН області, за переписом 2001 р. українки становили 94% (у тому числі 91% Ї у містах, та 99% Ї у селах). У 1979–рр. удвічі зменшилася кількість жінок російської, польської, білоруської національності, в дев’ять разів ― єврейської. Звертає на себе увагу збільшення кількості циганок (у 2,7 рази), німкень (у 1,3 рази), карелок (у 2 рази). За зазначений період приблизно в чотири рази розширився спектр національностей, особливо в міських поселеннях області. Відповідно найвищою однорідністю національного складу ЖН (понад 99%) характеризуються райони (Буський, Перемишлянський, Радехівський, Сколівський, Турківський), у яких рівень урбанізації не перевищує 35%.
Для 98% ЖН Львівщини рідною є мова своєї національності, у тому числі для 95% рідною є українська мова, для 4% ― російська. Відмінності за мовною ознакою спостерігаються в розрізі території проживання: село –місто.
У Львівській області канонічне підпорядкування жіночих монастирів, як своєрідних індикаторів релігійної свідомості ЖН визначається міцною позицією традиційних церков: УГКЦ, УАПЦ і УПЦ–КП. Багато з них мають більш, ніж столітню історію, давні традиції та устави. Складена оригінальна картосхема жіночих монастирів УГКЦ як найрепрезентованішої конфесії в області, яка відображає значну їх концентрацію у м. Львові. Жіночі монастирі представлені в реґіоні значно ширшим спектром чинів та згромаджень, ніж чоловічі, однак в обох випадках помітною є тенденція розширення їх мережі. Якщо зважати на високий освітній рівень монахинь, на те, що більшість жіночих згромаджень здійснюють активну харитативну діяльність, а також відновлюють матеріальну базу монастирів, то можна стверджувати, що вони реанімують колишній „статус-кво”.
ЖН області притаманний високий освітній рівень, який, однак, диференційований як в межах районів області, так і за територією проживання: місто –село. Наявність взаємозв’язку між освітнім рівнем та зайнятістю, соціальним статусом, рівнем добробуту, можливістю кар’єрного зростання зумовлює престижність вищої освіти серед ЖН області.
Встановлено, що, ґендерно структурованою є захворюваність населення реґіону, а також специфіка його звернень до медичних закладів. Так, серед осіб, котрі звернулися до лікаря вперше з тієї чи іншої причини, жінки становлять 44%, полярно інша ситуація спостерігається при повторних зверненнях. У середньому по області на 100 жінок припадає 170 звернень до лікаря. Захворюваність ЖН диференційована і за віком з огляду на його фізіологічні особливості. Високим є рівень захворюваності серед новонароджених на тлі погіршення здоров’я жінок репродуктивного віку. Виявлено, що у сукупності вагітні жінки та ті, які народили дітей у 2005 р., становили лише 5% серед осіб фертильного віку, а 90%із них народжують уперше. Участь у репродуктивній діяльності жінок підліткового віку також суттєво різниться в межах області (особливо вирізняється Сколівський район). Серед 5% жінок наймолодшого репродуктивного віку вагітність та пологи фіксуються не вперше. Зростання показників інвалідності останніми роками відбулося практично за всіма нозологічними групами, на тлі значного їх омолодження. Жіноча інвалідність у працездатному віці значно поступається чоловічій.
Рівень зайнятості працездатних жінок упродовж періоду соціально-економічних трансформацій суттєво знизився. Певна їх частина у пошуках заробітку перемістилася з офіційного до неофіційного сектора економіки, інші увійшли до складу безробітних або зневірених у пошуках роботи. Збільшилася частка економічно неактивних жінок, зайнятих домогосподарством, зростає рівень самозайнятості у власному бізнесі та за наймом.
Зарплатня ЖН області становить 75% від заробітної платні чоловіків, що зумовлюється галузевою зайнятістю, економічним розвитком, рівнем доходів та освіти, віковою структурою населення. Ґендерно структурованим є розподіл населення за групами занять.
У цьому випадку має місце описаний у наукових джерелах ефект „скляної стелі”. Суть якого полягає в тому, що кар’єрне зростання жінки є обмежене. Це яскраво демонструє детальний аналіз групи “Законодавці, вищі держслужбовці, керівники”, в якій жінки становлять переконливу меншість і тільки більш-менш представлені серед керівників структурних підрозділів (рис. 1). У міських поселеннях області, як правило, зосередженний управлінський, науковий та фаховий жіночий потенціал, натомість у сільській місцевості представництво жінок переважає (майже у чотири рази) у групі „Найпростіші професії”.
Вивільнення жінок найхарактерніше є для традиційно „жіночих” галузей економіки, в яких здебільшого відбувається ротація кадрів, позаяк основними причинами незайнятості жінок є звільнення за власним бажанням та економічні причини. Жінки швидше, ніж чоловіки, влаштовуються на роботу після завершення навчання, однак інші причини їхньої незайнятості більш диференційовані.
Рис. 1. Розподіл ЖН, зайнятого економічною діяльністю,
за групами занять (за матеріалами перепису 2001 р.):
1 –законодавці, вищі державні службовці, керівники; 2 –професіонали; 3 –фахівці; 4 –технічні службовці; 5 –працівники сфери обслуговування та торгівлі; 6 –кваліфіковані працівники сільського і лісового господарств, риборозведення та рибальства; 7 –кваліфіковані робітники з інструментом; 8 –оператори та складальники устаткування та машин; 9 –найпростіші професії; 10 –особи, які неточно вказали або не вказали заняття.
Дедалі зменшується кількість жінок, які народжують дітей, залишаються у відпустці у зв’язку з вагітністю та пологами. Зменшилася і кількість жінок, які перебувають у відпустці із догляду за дитиною до досягнення нею віку, встановленого чинним законодавством. У період масових скорочень працюючих жінок така відпустка відігравала роль “рятувального кола”, зберігаючи за жінками, які мали дітей відповідного віку, мінімальні соціальні гарантії та пільги. Нині зменшення кількості жінок, що перебувають у таких відпустках, а також зростання попиту на послуги дошкільних закладів є свідченням активної економічної діяльності ЖН області.
В умовах нових економічних відносин присутнє також стійке упередження щодо жінок на ринку праці. Працедавці ігнорують норми трудового права, які гарантують жінкам спеціальні пільги.
Змінилася структура бюджету часу жінок: зменшення питомої ваги робочого часу транслювалося у збільшення витрат часу на домашнє господарство, особливо в сільській місцевості, де виснажлива фізична праця при низькій оплаті зумовила “вимивання” насамперед ЖН.
Активна громадська та політична діяльність ЖН області історично зумовлена. Численні жіночі громадські організації (ГО) області ми згрупували, виходячи з орієнтації на спеціалізацію їхньої діяльності: доброчинні, комерційно зорієнтовані, науково-дослідницькі, оздоровчі та фізкультурно-спортивні, політично зорієнтовані, просвітницькі, соціально зорієнтовані, спеціалізовані. Найрепрезентованішими в межах області є ГО, сфокусовані на просвітницькій діяльності. В територіальному розподілі жіночих ГО наявна біполярність: з одного боку, значна їх концентрація у великих містах області, особливо в м. Львові (60% від усіх жіночих ГО), з іншого Ї цілковита відсутність їх в окремих районах (особливо у сільській місцевості).
Громадська активність жінок часто переростає у подальшу політичну діяльність. Розмаїття форм та видів політичної участі зумовлюється певними властивостями суб’єкта (статтю, віком, освітою, релігійними уподобаннями, різновидом занять тощо). В органах законодавчої влади Львівської області простежується чітка закономірність: чим вищий рівень Ради, тим менше жінок у її складі. Ґендерні диспропорції помітні і в органах виконавчої влади, зокрема, на рівні голів селищних та сільських Рад. Якісні зміни в політичному житті області, країни можливі за умови застосування правових заходів, таких як система преференцій у вигляді квот або інших соціальних практик, які сприятимуть ліквідації перешкод, що блокують можливість жінок на входження у суспільні інституції на тих же засадах, що й чоловіки.
Яскраві ґендерні відмінності простежуються і в сфері злочинності. Становлячи майже п’яту частину серед правопорушників, жінки вирізняються злочинами загальнокримінальної спрямованості, а особливо злочинами у сфері обігу наркотичних засобів та злочинами проти власності. Основними їх виконавцями є працездатні жінки, які не працюють і не навчаються, з повною або базовою загальною освітою. Тому констатуємо, що освіта ЖН на рівні середньої школи не гарантує подальшої зайнятості і стимулює до отримання прибутків протиправним шляхом, причому найактивніше цей процес протікає у тих районах, де працевлаштування жінок є невисоким і розв’язується здебільшого частковою зайнятістю. Специфіку жіночої злочинності підкреслює й невисокий рівень рецидиву. Просторовий аналіз виявив зміщення фокусу жіночої злочинності в межах області від центру до периферії (у східні райони, кількість злочинів у яких удвічі перевищує середній рівень по області).
У четвертому розділі “Територіальна організація, основні проблеми та тенденції життєдіяльності жіночого населення Львівської області” доведено історичну обумовленість ТО ЖН на теренах області, яка сформована на основі відповідності обласної системи розселення (СР) територіальній структурі обласного господарського комплексу. Здійснено районування території області за демо- та соціально-економіко-географічними параметрами ЖН; виділено чотири суспільно-географічні субреґіони Львівської області за повною матрицею показників, що характеризують ЖН, на основі кластерного аналізу. Окреслено коло головних проблем та тенденцій у життєдіяльності ЖН реґіону.
ТО ЖН області окреслюється з врахуванням сучасних поглядів географів на територіальну (геопросторову) організацію суспільства як на органічний симбіоз територіальної структури з певними функціями її просторових елементів та управління. З огляду на це, поняття ТО ЖН охоплює: 1) взаєморозміщення ЖН на території реґіону в розрізі міської і сільської місцевості та окремих населених пунктів; 2) наявність універсальних центрів ЖН –місць його концентрації в структурі центрів СР; 3) наявність специфічних монофеміністичних територіальних утворень; 3) наявність функціональних і територіальних зв’язків між центрами ЖН різних форм і типів; 4) управління ними в процесі функціонування і саморозвитку.
На нашу думку, розуміння особливостей ТО ЖН вимагає здійснення історичного екскурсу в територіальні особливості соціально-економічних процесів. На різних історичних етапах концентрація ЖН у межах районів Львівщини зумовлювалася специфікою як жіночої, так і чоловічої зайнятості.
Універсальні центри ТО ЖН виділено згідно з ієрархією центрів СР області. В їхніх рамках виділяються підцентри: шість видів населених пунктів кількісної концентрації ЖН Ї низької (до 5 тис. осіб), невисокої (5–тис. осіб), середньої (10–тис. осіб), високої (20–тис. осіб), доволі високої (50–тис. осіб) та значної (понад 300 тис. осіб) (рис. 2).
Згідно з цією градацією, населені пункти, у яких зосереджено до 10 тис. жінок називаємо пунктами, а з концентрацією 10–тис. жінок Ї центрами ТО ЖН, які відповідають рівневі локальних та районних систем розселення відповідно. Міські поселення, у яких сконцентровано великий демографічний (понад 20 тис. жінок) та соціально-економічний потенціал ЖН, що вирізняються жіночою громадською та політичною активністю, називаємо ядрами системоформування (у Львівській області такими є міста Дрогобич, Стрий, Червоноград як міжрайонні центри СР). Специфіка ядер системоформування ТО ЖН виявляється в концентрації ЖН за видами жіночої зайнятості: лікарняні установи, навчальні заклади, управлінська ланка, ГО, жіночі монастирі тощо. Найбільше ядро ТО ЖН, яке помітно вирізняється на тлі реґіону, назване макроядром (місто Львів). І якщо концентрація ЖН у містах визначається особами працездатного віку, то сільська місцевість усіх районів області без винятку Ї дітьми і жінками післяпрацездатного віку.
d2
cf ’ff
cf ’ff
c7
ca
c4