Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Міністерство охорони здоров’я України
Національний медичний університет ім.О.О.Богомольця
Черкашина Лідія Володимирівна
УДК: 616.517-092:612.015.14:612.26.015.11
Комплексне лікування хворих на псоріаз з урахуванням стану перекисного окислення ліпідів, білків, нуклеїнових кислот та антиоксидантної системи
14.01.20 –шкірні та венеричні хвороби
Автореферат
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук
Київ 2007
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана у Харківському державному медичному університеті МОЗ України.
Науковий керівник: доктор медичних наук, професор
Дащук Андрій Михайлович,
Харківський державний медичний університет МОЗ
України, завідувач кафедри шкірних, венеричних
хвороб та СНІДу
Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор
Глухенький Борис Тихонович,
Інститут медицини праці АМН України, провідний науковий співробітник відділу професійної патології
кандидат медичних наук
Лобанов Геннадій Феодосійович,
Київський обласний шкірно-венерологічний диспансер, головний лікар
Провідна установа: Дніпропетровська державна медична академія МОЗ
України, кафедра шкірних та венеричних хвороб.
Захист відбудеться 20 червня 2007 р. о 13 год на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02 при Національному медичному університеті ім. О.О.Бого-мольця за адресою: 01023, м. Київ, вул. Шовковична, 39/1, Центральна міська клінічна лікарня, корпус 2, аудиторія кафедри шкірних та венеричних хвороб.
З дисертацією можна ознайомитись в бібліотеці Національного медичного університету імені О.О.Богомольця за адресою: 01057, м. Київ, вул. Зоологічна, 3.
Автореферат розісланий 17 травня 2007 року.
Вчений секретар
спеціалізованої вченої ради Д 26.003.02
доктор медичних наук, професор С.Г.Свирид
1
Загальна характеристика роботи
Актуальність теми. Проблема удосконалення лікування хворих на псоріаз продовжує зберігати актуальність, що пов’язано з хронічним рецидивуючим перебігом псоріатичного процесу, тяжкістю ускладнень, зниження працездатності та якості життя хворих, що додатково підкреслює медико-соціальну значимість подальших наукових розробок з профілактики, діагностики та лікування (Коляденко В.Г., 2006; Степаненко В.І., 2005; Мавров І.І., 2006; Чернишов П.В., 2006).
Відомо, що питома вага цього системного дерматозу в структурі захворювань шкіри коливається у межах (3,0÷10,0)%, а в структурі профільної госпіталізованої захворюваності –(20,0÷25,0)%, що потребує подальшого удосконалення спеціалізованої допомоги, диспансерного нагляду та адаптації лікувальних стандартів (Мавров І.І., 2006; Свирид С.Г.. 2004 Андрашко Ю.В., 2003; Глухенький Б.Т., 2002).
Сучасні погляди на етіологію та патогенез псоріазу базуються на багатофакторній природі цього системного захворювання; базовими теоріями залишаються: неврогенна, інфекційна, дисметаболічна (Степаненко В.І., 2005; Дащук А.М., 2005; Ка-люжна Л.Д., 2004; Солошенко Е.М., 2003; Nicolaeva Z.A., Stepanenko V.I., 2003).
Серед чинників, що сприяють розвитку та клінічній маніфестації і перебігу псоріатичної хвороби, значиме місце відводиться генеалогічним факторам, нейрогуморальним та імунним розладам, порушенням клітинного метаболізму, які призводять до неконтрольованої проліферації епідермісу (Мавров І.І., 2006; Коляденко В.Г., 2005; Харитончук О.Л, 2003; Фицпатрик Т.,1999).
Досліджуючи метаболічні механізми при псоріазі з використанням новітніх біохімічних та імунологічних методів, доведено активацію перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), пригнічення антиоксидантної системи (АОС) хворих, зокрема її ферментативної та неферментативної ланок: супероксиддисмутази (СОД), каталази (Кат), глутатіонпероксидази (ГПР), α-ςокоферолу (α-лутатіону, карназину) на тлі змін процесів вільнорадикального окислення (ВРО) та деяких інших порушень метаболізму (Коляденко В.Г., 2005; Романенко В.М., 2005; Дащук А.М., 2005; Коржова Т.П., Степаненко В.І., 2002; Болотна Л.А., 2002)
Водночас, відсутність даних щодо закономірностей окисної модифікації білків (ОМБ) та нуклеїнових кислот (НК), а також щодо впливу NO-залежних метаболітів не дозволяє визначитись стосовно глибини та типів метаболічних порушень у функціональних підсистемах окисно-відновно метаболізму (ОВП): ПОЛ / АОС, ОМБ та НК, біоенергетичного обміну (БЕО) хворих (Ляшенко І.Н., 2001; Біловол А.М., 2004; Романенко К.В., 2003). З цієї ж причини, комплексне лікування хворих на псоріаз потребує подальшого удосконалення, в основі якого –застосування фармакотерапевтичних та фізіотерапевтичних засобів, спрямоване на пригнічення гіперпроліферації епідермісу у поєднанні з засобами патогенетичної корекції порушень у системі імунного та антиоксидантного захисту (АОЗ) хворих (Ніколоева Е.А., 2007; Андрашко Ю.В., 2004; Коляденко О.В., 2003; Мельников О. Ф., 2000).
2
Гіпотеза дослідження базується на тому, що підвищення ефективності комплексного лікування хворих на псоріаз можливе за умов забезпечення системної антиоксидантної корекції біоенергетичних та окисно-відновних процесів на рівні перекисного окислення ліпідів, окисної модифікації білків та нуклеїнових кислот.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження є фрагментом планової НДР Харківського державного медичного університету “Корекція порушень стану перекисного окислення ліпідів, білків, нуклеїнових кислот та антиоксидантної системи у хворих на псоріаз з метою оптимізації патогенетичної терапії” (держреєстрація № 0101U001904). Безпосередньо автором вивчено закономірності формування та особливості метаболічного забезпечення, обґрунтована система критеріїв для оцінки клініко-метаболічних типів, а також клінічний моніторинг хворих на псоріаз з аналізом метаболічної, функціональної та морфологічної ефективності системної антиоксидантної корекції.
Мета дослідження полягала в підвищенні ефективності комплексного лікування хворих на псоріаз за умов забезпечення системної антиоксидантної корекції порушень біоенергетичних та окисно-відновних процесів на рівні перекисного окислення ліпідів, окисної модифікації білків та нуклеїнових кислот.
Для досягнення поставленої мети визначено наступні основні задачі:
1. Дослідити закономірності формування біоенергетичних та вільнорадикальних процесів на рівні перекисного окислення ліпідів, окисної модифікації білків та нуклеїнових кислот у взаємозв’язку з факторами формування клінічної маніфестації та прогресування псоріазу, його формою та тривалістю перебігу.
. Вивчити особливості метаболічного забезпечення біоенергетичних, вільнорадикальних процесів на рівні перекисного окислення ліпідів, окисної модифікації білків та нуклеїнових кислот залежно від тяжкості і стадії псоріазу.
. Обґрунтувати систему критеріїв для оцінки метаболічних змін на рівні перекисного окислення ліпідів, окисної модифікації білків та нуклеїнових кислот у взаємозв’язку з базовими індикаторами клінічної діагностики псоріазу.
. Визначити клініко-метаболічні типи для скринінг оцінки стану вільнорадикальних процесів на рівні перекисного окислення ліпідів, окисної модифікації білків та нуклеїнових кислот, біоенергетичного забезпечення у хворих на псоріаз.
.Вивчити клінічну (метаболічну, функціональну, морфологічну) ефективність системної антиоксидантної корекції - застосування антиоксидантного засобу “Тіотриазолін”у системі комплексного лікування хворих на псоріаз.
Об’єкт дослідження –окисна модифікація білків, нуклеїнових кислот, фосфоліпідів та біоенергетика і метаболічне забезпечення про-, антиоксидантного захисту хворих на псоріаз.
Предмет дослідження –функціональний стан системи про-, антиоксидантного захисту при різних формах, тяжкості, поширеності, стадіях на етапах його патогенетичної корекції із застосуванням препарату “Тіотриазолін”.
3
Методи дослідження. Застосовано комплекс клінічних (анамнестичне обстеження за спеціальною програмою, клініко-топографічні, загальноклінічні методи та моніторинг на етапах лікування), морфологічних (динамічний контроль ефлоресценції висипів), біохімічних та біофізичних (окисної модифікації білків та нуклеїнових кислот, аеробного та анаеробного гліколізу і біоенергетики клітини, а також перекисного окислення ліпідів та ферментативного ланцюга антиоксидантного захисту).
При виконанні дослідження використано низку клініко-статистичних методів, зокрема тих, які базуються на параметричній і непараметричній статистиці, імовірнісному розподілі ознак та оцінці достовірності результатів.
Наукова новизна результатів дослідження полягає у розширенні уявлень щодо ролі та механізмів реалізації оксидативного стресу при системних дерматозах, зокрема при псоріазі:
- вперше доведено, що процеси вільнорадикального окислення проявляються одночасно та характеризуються визначеною послідовністю метаболічних змін на рівні перекисного окислення ліпідів, окисної модифікації білків з поглибленням їх деструкції та нуклеїнових кислот з характерною зміною біоенергетичних процесів на рівні аеробного та анаеробного механізмів гліколізу та біоенергетики клітин;
- з’ясовано, що ці процеси взаємопов’язані з давністю, тяжкістю та поширеністю псоріатичного пошкодження та визначаються клініко-функціональним станом різних ланок про-, антиоксидантного захисту хворих, що є передумовою клінічної гетерогенності та індивідуалізації антиоксидантної терапії хворих;
- вперше визначені спільні для різних клінічних форм псоріазу фактори, які сприяють маніфестації та формуванню його загострень, а також топографія первинних висипів з класифікацією за координатними та функціональними дерматомами і частинами тіла. Доведена наявність ізольованого впливу віку та статі на глибину дисметаболічних порушень АОЗ хворих, що визначається різними рівнями АО резервів та реалізується із залученням різних механізмів компенсації порушеного АОЗ;
- вперше за даними клінічного моніторингу хворих доведена наявність характерних для стаціонарної та прогресуючої стадії псоріазу розладів біоенергетичного та метаболічного забезпечення АОЗ, значимих для оцінки стану ВРО на етапах комплексного лікування, а також перебіг морфологічних змін псоріатичних висипів під впливом удосконаленого лікування (Пат. 56910 А, Україна);
- доведено, що антиоксидантна терапія хворих на псоріаз характеризується системним (ПОЛ/АОС, ОМБ та НК, БЕО та механізми гліколізу) метаболічним впливом з відповідним його селективним розподілом на рівнях корекції оксидативного стресу, а антиоксидантні засоби –клініко-метаболічними мішенями.
Практичне значення результатів дослідження полягає у забезпеченні системного підходу до удосконалення діагностики та лікування, який базується на урахуванні патогенетичних механізмів та клінічної, функціональної, метаболічної і морфологічної ефективності антиоксидантних засобів в системі комплексного лікування:
4
- методика реєстрації висипів за координатними та функціональними дерматомами, застосування якої у поєднанні з інтегральним показником тяжкості та поширеності псоріазу удосконалює систему методів диспансеризації хворих на псоріаз (методичні рекомендації МОЗ України, 2007.-15 с.);
- методика морфохроноґрафії псоріатичних висипів дозволяє в системі клінічного моніторингу хворих (у стаціонарній та прогресуючій стадії) використовується при оцінці ефективності комплексного лікування із застосуванням антиоксидантних засобів (методичні рекомендації МОЗ України, 2007.-16 с.);
- застосування антиоксидантів при лікуванні хворих на псоріаз характеризується системним метаболічним впливом, що у разі препарату “Тіотриазолін”дозволяє забезпечити вищу клініко-метаболічну, клініко-морфологічну ефективність та може виконуватися за запропонованою терапевтичною схемою (заявка до Реєстру галузевих нововведень МОЗ України, 2007)
- для урахування системних метаболічних змін у стані вільнорадикального окислення при доборі та клінічній індивідуалізації антиоксидантних засобів необхідно враховувати компенсацію/декомпенсацію механізмів АОЗ, що можливо завдяки обґрунтованій за результатами дослідження типології цих клініко - фізіологічних реакцій (методичні рекомендації МОЗ України, 2007.-16 с.);
Дані щодо підвищенні ефективності комплексного лікування хворих на псоріаз шляхом системної антиоксидантної корекції порушень біоенергетичних та вільнорадикальних процесів на рівні ПОЛ, ОМБ та НК, а також розроблені авторські методики застосовуються у клінічних дослідженнях, а також у навчальному процесі та в системі післядипломної освіти фахівців: НМУ ім. О.О.Бого-мольця, Харківської медичної академії післядипломної освіти МОЗ України, Інституту дерматології та венерології АМН України, Харківського державного медичного університету, Національної фармацевтичної академії МОЗ України.
Опрацьовані за результатами дослідження спосіб лікування та методики клінічного моніторингу впроваджено у лікувально діагностичний процес в Харківському та Черкаському обласному, Роменському та Харківському міському шкірно-венерологічних диспансерах, у поліклінічному відділенні та стаціонарі Інституту дерматології та венерології АМН України (Харків).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є особистою науковою працею здобувача. Зокрема, автором на основі вивчення літератури та пріоритетних розробок у галузі дерматології обґрунтована тема дослідження, сформульовано мету та його задачі, а також застосовано методи клінічної діагностики та новий метод лікування і оцінки його ефективності. Первинний матеріал повністю зібраний автором дисертації, а також виконана його систематизація, узагальнення закономірностей та їх аналіз. Дисертант самостійно виявив особливості метаболічного забезпечення про-, антиоксидантного захисту хворих на псоріаз із комплексним урахуванням стану перекисного окислення ліпідів, окисної модифікації білків та нуклеїнових кислот, біоенергетичного забезпечення окисно-
5
відновних процесів. На основі виконаних безпосередньо автором досліджень написані усі розділи дисертації, сформульовано висновки та практичні пропозиції. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дослідження виконана на галузевому та регіональному рівнях, зокрема на: конференції, присвяченій 120 річчю кафедри шкірних та венеричних хвороб ХДМУ та 80 річчю з дня народження проф. Б.А.Задорожного (Харків, 2002), науково-практичних конференціях молодих вчених (Харків, 2003, 2006), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Від фундаментальних досліджень - до прогресу в медицині" (Харків, 2005), на підсумкових регіональних науково-практичних конференціях (Харків, 2004, 2006) та на міському семінарі для лікарів-інтернів дерматовенерологів (Харків, 2003).
Публікації. За результатми дослідження опубліковано 16 наукових праць, у тому числі 7 у фахових виданнях (одноосібно –5), 5 –у збірниках наукових праць і матеріалах конференцій різного рівня. Результати дослідження стали науковим підгрунттям винаходу, авторське право на який захищено патентом України та методичних рекомендацій МОЗ України.
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена українською мовою, загальним обсягом 213 сторінок машинопису. Складається із вступу, аналітичного огляду літератури, розділу, у якому викладені матеріали та методи дослідження, трьох розділів з результатами власних досліджень, аналізом та узагальненням результатів, висновків, практичних пропозицій, списку використаної літератури, який містить 266 найменувань (203 вітчизняних та 63 іноземних авторів; 22 сторінки). Робота ілюстрована 36 рисунками та 38 таблицями (обсяг 26 сторінок), додатки –25 сторінок.
Основний зміст роботи
Матеріали та методи дослідження. Для досягнення мети та виконання задач дослідження за спеціально опрацьованою комплексною програмою виконано вивчення особливостей формування стану ОВП та їх біоенергетичного забезпечення у 110 хворих на псоріаз до та після патогенетичної корекції із застосуванням антиоксидантної терапії. Дослідження виконано на кількох рівнях складності, з кількісним обґрунтуванням об’єму груп клінічного спостереження.
Оскільки задачами дослідження визначено вивчення ОВП, які можуть залежати від віку і статі, то значимим є однорідність наповнення груп порівнян-ня, що забезпечено використанням схеми вікової періодизації онтогенезу людини (Крикун А.Н., 1998; Семенова Л.К., 1986) з розподілом статевих груп за онтогенетичними періодами (табл.1). З метою впровадження результатів у клінічну практику та згідно рекомендацій ВООЗ (WHO, 2000), при аналізі застосовано роз-поділ за віком: середній вік осіб чоловіків склав (39,9±1,8) р., жінок - (36,9±2,8) р.
6
У дослідженні використано загальновживані у клінічній практиці класифікації: за онтогенетичним періодом первісних висипів (Коляденко В.Г., 2006), оцінки клінічних та сезонних форм псоріазу (Харитончук О.Л., 2002), стадійності захворювання (Дащук А.М., Яковлєва О.В., 2005), тяжкості та поширеності процесу (Андрашко Ю.В., Миронюк І.С., Батюк А.В., 2001; Nevit G. J., 1996) і клінічної топографії ураження шкіри (Бурих М.П., 2005).
Таблиця 1
Віко-статевий розподіл хворих на псоріаз
|
№ п/п |
Розподіл пацієнтів за онтогенетичними періодами |
Розподіл хворих за статтю |
Усього хворих (абс.) |
|||
|
чоловіча стать |
жіноча стать |
|||||
|
абс. |
(М±m) % |
абс. |
(М±m) % |
|||
|
1 |
Юнацький вік |
18 |
,7±4,1 |
5 |
,7±6,1 |
|
|
2 |
Зрілий вік (І пер.) |
13 |
,1±4,3 |
,2±8,4 |
||
|
3 |
Зрілий вік (ІІ пер.) |
37 |
,7±5,7 |
,3±8,2 |
||
|
4 |
Похилий вік |
8 |
,5±3,5 |
,8±4,9 |
||
|
Усього |
76 |
,0 |
,0 |
Стан ОВП визначали із урахуванням ПОЛ/АОС, ОМБ та НК, рівня вмісту аденілових нуклеотидів та механізмів гліколізу. Вміст продуктів ПОЛ - дієнових кон’югатів (ДК) визначали спектрофотометрично (Гаврилов Б.В., 1998; Dillard C.J., Tappel A.L., 1992); колориметрично - продукти ПОЛ в реакціях з тіобарбітуровою кислотою (Лошинский А.В., 1991; Якушев В.С., Лифшиц Р.И., 1979;). Для визначення стану АОС були виконані дослідження стану ферментативного ланцюга (СОД, Кат, ГПР) та α-ТФА (Dubinina E.E., 1992; Дубинина Е.Е., 1988). Показники ОМБ визначені у сироватці крові при λ=254, 270, 280 нм (“УФС - 365”) –для ідентифікації ступеня окисної деструкції білків (Дубинина Е.Е. и др., 1995), рівень вмісту ОМНК оцінювали за їх екскреторним індикатором методом хроматографії на пластинках ״Силуфол״ (Sarsunova M., Schwarz V., Michalec C., 1980). Оцінку активності механізмів гліколізу, зокрема анаеробного окислення виконано за вмістом малату, пірувату, лактату, які визначені біохімічно у специфічних відновних реакціях (Прохорова М.И., 1982); активність аеробного окислення (рівень малату та лактату) досліджено біохімічно з наступною спектрофотометричною реєстрацією результату (Арутюнян А.В., Дубинина Е.Е., Зыбина Н.Н., 2000), а рівень вмісту АТФ, АМФ, АДФ визначали хроматоґрафічно з ідентифікацію результату спектроґрафічно.
Для відображення ОВП у хворих нами адаптовано стандартну методику складання формул стану (ФСОВП) та формул розладів (ФРОВП) багатокомпонентної системи з розрахунком діагностичної цінності (Караулов А.В., 2002; Кulback S., 1967) з наступним складанням рейтингового алгоритму за ступенем метаболічних порушень. Визначення мішеней антиоксидантної корекції вико-
нано за стандартною методикою (Караулов, 2002; Земсков А.М., 1995) із урахуванням особливостей метаболічного профілю хворих на псоріаз.
Комплексне лікування 110 хворих на псоріаз (Пат. 56910 А, Україна), передбачало включення до терапевтичного комплексу антиоксидантного засобу “Тіотриазолін”у лікувальній дозі: 2,0 мл 2,5% розчину у поєднанні з місцевим застосуванням 2,0% мазі “Тіотріазолін”. Оцінку ефективності фармакотерапевтичного впливу на ОВП виконано із застосуванням аналізу клініко-метаболічних ефектів з урахуванням наявних компенсаторних реакцій на рівні окремих підсистем. Клініко-морфологічну ефективність лікування оцінено за результатами моніторингу хворих за стандартизованою програмою –морфохронограмами стадій процесу.
При виконанні дослідження використано низку клініко–статистичних методів, зокрема тих, які базуються на параметричній і непараметричній статистиці, імовірнісному розподілі ознак та способах оцінки достовірності результатів (Гудман С.Н., 2003; Москаленко В.Ф.,2002; Гублер Е.В., 1990). При статистичній обробці використано ліцензовані програмні продукти (“Excel”, “STATISTICA”), що дозволило забезпечити необхідний рівень стандартизації (Лапач С.Н., Губенко А.В., Бабич П.Н., 2001; ЧубенкоА.В., 2003; Реброва О.Ю., 2003).
Результати дослідження та їх аналіз. Закономірності формування ОВП, які досліджені у взаємозв’язку з факторами формування клінічної маніфестації та прогресування, а також формою та тривалістю перебігу псоріазу дозволи визначитись стосовно факторів, які характерні для окремих клінічних форм сезонності псоріазу. Середня кількість з’ясованих факторів ризику за формами псоріазу становить: весняно-літня форма –,5; осінньо-зимова форма –1,7; позасезонна –,2. Найбільш виразною (р<0,05) є відмінність факторної структури при позасезонній формі псоріазу, при якій провідними факторами є вплив стресових ситуацій, зловживання алкоголем та прояви зниження неспецифічної резистентності.
Вивчення клінічної топографії первинних осередків псоріатичного запалення шкіри серед 110 хворих дозволило з’ясувати, що найбільша частота первинного псоріатичного ураження шкіри - у зональних дерматомах V-С, С , L(23,6±4,1%); достовірно частіше (р<0,05) –у окремих дерматомах верхніх (С-С: 25,5±4,2%) та нижніх (L-L: 28,2±4,3%) кінцівок, ніж шкіри тулуба, шиї чи голови. З’ясовано, що найбільша частота (р<0,05) первинних осередків псоріатичного ураження шкіри на тулубі розташована між сосковою та пупочною паралелями (П –П); на голові –у координатній зоні над орбіто-ментальною паралеллю, а найбільш частими зонами первинної локалізації псоріазу на верхніх кінцівках є поверхня шкіри між третьою та п’ятою (Р–Р) паралелями.
Доведено, що найбільш значимими та статистично вірогідними відмінностями перебігу різних форм псоріазу є достовірно (р<0,05) менша тривалість загострень при весняно-літній формі –(20,9±2,2) діб у порівнянні з осінньо-зимовою формою (25,1±1,8) діб. Статеві відмінності характеризуються достовірно (р<0,05) більшою тривалістю загострень у осіб чоловічої статі –(23,6±0,1)
8
діб, ніж у осіб жіночої –(21,7±0,1) діб, при достовірно (р<0,05) більш тривалому періоді ремісії у чоловіків (жінки –(12,0±0,1) міс; чоловіки –(14,6±1,0) міс).
Аналіз залежностей між показниками тривалості захворювання та показниками, які характеризують стан ПОЛ виявив відносне зменшення ТК та підвищення активності ГПР, що пояснюється формуванням компенсаторної реакції при тривалості захворювання понад 5 р. Аналіз спонтанної та індукованої ОМБ не виявив залежності між давністю псоріатичного процесу та ступенем окисної деструкції. Однак, у разі іОМБ від тривалості псоріатичного процесу достовірно (р<0,05) залежить вміст фрагментарних білкових комплексів середнього розміру, що можна розглядати у якості одного із значимих індикаторів для оцінки хронізації запального процесу унаслідок накопичення продуктів ОМБ.
Упродовж розвитку та перебігу псоріатичного процесу виявлені достовірні зміни БЕО, аеробного гліколізу та активності окислення у циклі Кребса, які в узагальненому вигляді характеризуються як зниження БЕО з пошкодженням окремих (зростання АДФ) ланок енергетичного метаболізму за рахунок гальмування аеробних процесів. Індикаторами оцінки впливу псоріатичного процесу на БЕО клітин є компенсаторне підвищення вмісту АДФ та зниження вмісту малату.
Аналіз статевих відмінностей за показниками накопичення продуктів ПОЛ у чоловіків (р<0,05), ніж у жінок і, навпаки, достовірно вищі рівні накопичення NO- метаболітів в жінок у поєднанні з вищим рівнем ферментативного забезпечення АОЗ у жінок (р<0,05), що може пояснюватись гетерогенністю клінічних проявів та онтогенетично зумовленими особливостями метаболізму.
Метаболічне забезпечення окисно-відновних процесів у хворих на псоріаз досліджено у взаємозв’язку з тяжкістю та поширеністю і стадією псоріазу.
Стан ПОЛ та NO-залежних метаболітів залежно від ступеня псоріатичного ураження шкіри характеризується змінами вмісту метаболітів та функціональними змінами на рівні ферментативного ланцюга про-, антиоксидантної системи. Зокрема, залежно від обмеженості висипів виявлено достовірні зміни у вмісті NO (30,55±1,026 мкмоль/л), який збільшується при поширених формах до (31,54±0,227 мкмоль/л); інші метаболіти ПОЛ характеризуються відносною стабільністю (р>0,05). Значимі та достовірні (р<0,05) зміни зареєстровані лише при аналізі стану ферментативного ланцюга АОЗ, зокрема каталази: при обмежених формах її активність становить (6,400±0,103) у.о./хв; при поширених –(6,147±0,036) у.о./хв. Аналіз залежностей між поширеністю / обмеженістю проявів та метаболічними показниками, які характеризують стан про-, антиоксидантного захисту виявив відносне збільшення вмісту NO (р>0,05) та зменшення активності каталази (р>0,05), що можна пояснити впливом накопичених NO-залежних метаболітів функціональною декомпенсацією; виявлено (р<0,05) наявність прямого взаємозв’язку (rXY=+0,275) між рівнем вмісту NO-залежних метаболітів та зменшенням активності каталази.
З’ясовано, що вміст альдегідних продуктів сОМБ достовірно залежить від ступеня ураження шкіри; в групі хворих з обмеженим запальним процесом рівень
9
вмісту альдегідних продуктів сОМБ становить (80,12±1,03) у.о./мг білка, тоді як з поширеним –(82,32±0,37) у.о./мг білка. Рівень вмісту 8-ГКН у хворих з обмеженим запальним ураженням шкіри достовірно (р<0,05) вищий –(0,575±0,018) нмоль/л, ніж при поширеному псоріазі –(0,539±0,005) нмоль/л. Наведене дозволило дійти висновку, що ступінь ураження шкіри псоріатичним процесом може бути клінічним проявом глибини метаболічних порушень, зокрема пов’язаних зі сОМБ. Аналіз спонтанної та іОМБ виявив достовірні залежності (р<0,05) між ступенем запального пошкодження шкіри та вмістом альдегідних продуктів і модифікованих НК.
Стан окислення фосфоліпідів та NO-залежних метаболітів залежно від стадії псоріазу характеризується різноспрямованими змінами вмісту метаболітів та вмісту ферментів АОЗ. Стаціонарна стадія характеризується достовірно (р<0,05) більшим вмістом МДА –(0,823±0,003) мкмоль/л у порівнянні з прогресуючою - (0,812±0,003) мкмоль/л, що відбувається на тлі зростання (р<0,001) вмісту NO з (30,74±0,126) мкмоль/л до (32,03±0,300) мкмоль/л. Наведене дозволяє констатувати наявність залежності між стадією псоріазу та накопиченням продуктів ПОЛ і NO-залежних метаболітів. Значимі та достовірні (р<0,05) зміни виявлені при аналізі стану ферментативного ланцюга АОЗ: менша активність ГПР при прогресуючій стадії –(32,10±0,196) у.о./хв, ніж у хворих зі стаціонарною стадією - (32,80±0,281) у.о./хв. Аналіз залежностей виявив відносне зменшення вмісту продуктів ПОЛ, накопичення NO-залежних метаболітів на тлі зниження активності ГПР, що пояснюється формуванням метаболічної декомпенсації системи АОЗ при прогресуванні псоріазу та підтверджується наявністю значимого зворотнього середньої сили кореляційного взаємозв’язку (rXY=-0,365) між цими показниками.
У хворих з прогресуючою стадією виявлено (р<0,05) відносно менший вміст усіх досліджуваних груп сОМБ (при стаціонарній –(2,266±0,016) у.о./мг білка; при прогресуючій –(2,209±0,014) у.о./мг білка, відповідно). Аналогічною закономірністю характеризується ОМНК: у хворих зі стаціонарною стадією вміст 8-ГКН становить (0,570±0,012) нмоль/л, а з прогресуючою –(0,534±0,006) нмоль/л (р<0,05), що може пояснюватися переважним витрачанням вільних форм кисню в процесах ПОЛ і на інактивацію метаболітів, що є передумовою індивідуалізації антиоксидантів із урахуванням стадії псоріатичного процесу.
Аналіз БЕО виявив, що рівень вмісту АТФ при стаціонарній стадії достовірно (р<0,05) вищий, ніж при прогресуючій (відповідно: (1,202±0,001) мкмоль/г (Нb) та (1,197±0,002) мкмоль/г (Нb). Вміст АДФ у прогресуючій стадії - (0,334±0,003) мкмоль/г (Нb) достовірно (р<0,05) нижчий, ніж у стаціонарній - (0,348±0,005) мкмоль/г (Нb), що свідчить на користь змін БЕО клітини при прогресуванні псоріатичного процесу. Зміни окисного анаеробного гліколізу стаціонарній стадії також достовірні та характеризуються відносно більшим вмістом лактату у порівнянні з хворими у прогресуючій стадії.
10
ce f1
d2↓6^
d1
e2baec’ff <0,05
cc↑e
ce
f4
f2 NO-
ec