Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Дорогі студенти!
Будьте толерантними й ввічливими, не відповідайте агресією на агресію!
У випадку невиправданої загрози ви повинні знати:
Законодавством України встановлено два види затримання: адміністративне затримання і за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення.
Адміністративне правопорушення (проступок) — протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на державний або громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законодавством передбачено адміністративну відповідальність.
Адміністративне затримання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, може провадитися органами внутрішніх справ; Державної прикордонної служби України; старшою у місці розташування охоронюваного об'єкта посадовою особою воєнізованої охорони; посадовими особами Військової служби правопорядку у Збройних Силах України; органами СБУ; посадовими особами органів і установ виконання покарань та слідчих ізоляторів.
Адміністративне затримання особи може тривати не більш як 3 години, за винятком окремих випадків (ст. 263 КпАП України). Про адміністративне затримання складається протокол та повідомляються родичі затриманого. Строк адміністративного затримання обчислюється з моменту доставлення порушника для складення протоколу, а особи, яка перебувала у стані сп’яніння, – з часу її витвереження (ч. 5 ст. 263 КпАП України).
За підозрою у вчиненні кримінального правопорушення відповідно до ст. 208 КПК України уповноважена службова особа має право без ухвали слідчого судді, суду затримати особу, підозрювану у вчиненні злочину, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі, лише у випадках:
1) якщо цю особу застали під час вчинення злочину або замаху на його вчинення;
2) якщо безпосередньо після вчинення злочину очевидець, у тому числі потерпілий, або сукупність очевидних ознак на тілі, одязі чи місці події вказують на те, що саме ця особа щойно вчинила злочин.
Крім того, кожен має право затримати без ухвали слідчого судді, суду будь-яку особу:
1) при вчиненні або замаху на вчинення кримінального правопорушення;
2) безпосередньо після вчинення кримінального правопорушення чи під час безперервного переслідування особи, яка підозрюється у його вчиненні.
Кожен, хто не є уповноваженою службовою особою (особою, якій законом надано право здійснювати затримання) і затримав відповідну особу, зобов’язаний негайно доставити її до уповноваженої службової особи або негайно повідомити уповноважену службову особу про затримання та місцезнаходження особи, яка підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення.
Уповноважена службова особа, що здійснила затримання особи, повинна негайно повідомити затриманому зрозумілою для нього мовою підстави затримання та у вчиненні якого злочину він підозрюється, а також роз’яснити право мати захисника, отримувати медичну допомогу, давати пояснення, показання або не говорити нічого з приводу підозри проти нього, негайно повідомити інших осіб про його затримання і місце перебування, вимагати перевірку обґрунтованості затримання.
Про затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину, складається протокол.
Строк затримання особи без ухвали слідчого судді, суду не може перевищувати 72 годин з моменту затримання. Особа є затриманою з моменту, коли вона силою або через підкорення наказу змушена залишатися поряд із уповноваженою службовою особою чи в приміщенні, визначеному уповноваженою службовою особою.
Що робити у випадку затримання?
1. З'ясувати підстави затримання;
2. Одержати відомості про осіб, які здійснили затримання (прізвище, ім’я, по батькові, місце роботи, посаду, звання) і попросити пред’явити службове посвідчення;
3. Вимагати роз’яснення прав (зокрема знати підстави затримання; не відповідати на запитання та не давати показання або пояснення щодо себе, членів своєї сім’ї або близьких родичів; мати захисника та побачення з ним до першого допиту; давати пояснення з приводу затримання чи в будь-який момент відмовитися їх давати; вимагати перевірки законності затримання);
4. Вимагати повідомлення про затримання родичів чи близьких осіб;
5. У протоколі затримання викласти свої зауваження, які стосуються порушення порядку затримання, якщо такі мали місце.