Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Ібе́рія — назва, якою греки в давні часи називали те, що нині називається Піренейський півострів.
Грецький історик Геродот (біля 484—425 рр. до н. е.) використовує топонім «Іберія» для позначення півострова, вже відомого в усьому давньогрецькому світі.
Більшого поширення набула фінікійська назва цієї країни – Іспанія.
Піренейський півострів був заселений більше 500000 років тому.Приблизно 15000 років тому на півночі Іспанії вже існувала цивілізація,релігійним центром якої було місто Альтаміра. Ібери мігрували з Кавказу близько 2500 років тому, їх нащадками і є нинішні баски. Міцно закріпившись на півдні Португалії і в Андалусії (Альмерія), ібери створили потужну цивілізацію, від якої до наших днів дійшли мегалітичні споруди. Вчені виявили, що іберійські культові пам'ятники зустрічаються (крім самої Іспанії) в Аквітанії, в Бретані, в Англії (Стоунхедж) і навіть у Данії. Близько 600року до нашої ери. ібери спільно з берберами закріпилися в Тартесса (Кадіс) і через сто років вигнали альмерійцев. Фінікійці, з якими у іберів були налагоджені міцні торгові зв'язки, заздрили "розкоші їх жител і справедливості законів ". Поступово Піренейський півострів освоювався і іншими народами, на півночі влаштувалися фокейци, кельти, що мігрували по всій Європі, дісталися до Іберії і змішалися з автохтонним населенням їм. Це злиття послужило поштовхом для виникнення кельто-іберійської культури. У 223 році до нашої ери карфагенци заснували Карфаген і в кінці Другої Пунічної війни захопили Сагунто.
Римляни
Римляни почали колонізацію півострова в 202 році до нашої ери, після того як зруйнували Карфаген. Римське панування тривало п'ятсот років(з деякими перервами). Безліч чудових античних будівель, амфітеатрів і тріумфальних арок залишилося іспанцям у спадок від цієї епохи. В Іспанії народилися багато знаменитих римські письменники і поети - Сенека, Квінтілліан,Лукіан, Марціан. Два римських імператора - Траян і Адріан - уродженці Іспанії.
У 711 – 714 рр. Піренейський півострів був завойований арабами (маврами). Тільки невелика гірська область Астурія на півночі країни зберегла незалежність. Крім арабів участь у завоюванні брали корінні жителі Північної Африки – бербери. Вестготське військо зазнало поразку. Однак, дальше просування на територію Франкського королівства було зупинено Карлом Мартеллом.
Селянство, пригнічене повинностями і податками, знать, що вела боротьбу за владу, аріани та іудеї, невдоволені великим впливом католицької церкви, не чинили арабському завоюванню опору і навіть допомагали, як архієпископ Севілії.
Економіка теж переживала піднесення. Із Сходу були принесені нові культури - рис, цукрова тростина, гранатове дерево, пальма, шовковиця. Прогрес був і в ремеслі – видобутку металів, кераміці, шкіряних виробах. У Толедо вже в Х ст. виробляли папір.
На півдні були створені іригаційні системи. У центральних районах було поширене перегонне вівчарство.
Значна частина завойовників жила в містах, що стали торгово-ремісничими центрами, особливо Кордова. Жвава торгівля йшла по Середземному морю.
Істотні зміни стались і в культурному житті. На латинську мову з арабської були переведені праці арабських і грецьких вчених. Були збудовані палаци Алькасар і Альгамбра.
З 755 р. мусульманська Іспанія (аль-Андалус) входила до складу Дамаського халіфату. Коли владу там захопили Аббасиди, представник скинутих Омейядів Абд ар-Рахман утвердився в аль-Андалусі і проголосив себе еміром. З 929 р. емір Абдарахман ІІІ став іменуватись халіфом. Х ст. було вершиною політичної могутності аль-Андалуса.
Склад населення, однак, не став однорідним. Частина вестготського населення засвоїла мову і звичаї арабів (мосараби), частина – релігію (ренегадос).
Поширення набула ідея відвоювання Піренейського півострова у арабів – реконкіста. Її джерелами були християнські держави на півночі – Астурія, Галісія, Басконія, Іспанська марка на сході. Серед народу ідея реконкісти була популярна. А серед арабської знаті відбувались незгоди.
У 923 р. сформувалось графство Кастилія (країна замків) на північному заході. Воно і королівство Леон, що утворилось на місці Астурії, повели боротьбу з арабами, відвойовуючи у них території. Ці дві держави часом об‘єднувались для боротьби з маврами. У 1230 р. відбулось остаточне об‘днання Леона і Катилії в одне королівство.
У Басконії в ІХ ст. виникло графство Наварра, яке у Х ст. стало королівством.
У 1035 р. Арагон, який був у складі королівства Наварра, теж став окремим королівством. У 1137 р. з Арагоном об‘єдналась Каталонія. У кінці ХІ ст. утворилось королівство Португалія, незалежне з 1139 р., хоч і визнавало себе васалом папи.
Отож, в Іспанії утворились християнські держави. На півночі – Астурія, в центрі – Кастилія, на заході – Португалія, на сході – Наварра, Арагон, Каталонія і Валенсія.
У Піренейських державах рано з‘явились станові установи. Це викликано ростом політичної активності після реконкісти. Виникла знать, що мала політичну вагу. Від неї дуже залежали королі.