Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Комунальний заклад
«Бердянський медичний коледж»
Запорізької обласної ради
Навчально – методичний
комплекс студента з хірургії
Тема: «Післяопераційний період.
Лікування хворого у відділенні
інтенсивної терапії»
Спеціальність: 5.12010101 «Лікувальна справа»
Курс: ІІІ
Кількість навчальних годин: 2
Розроблено: Приходько О. О., спеціалістом
вищої категорії, викладачем хірургії.
2010 р.
Ускладнення післяопераційного періоду
|
Кровотеча, запалення, розходження швів |
Гостра серцева недостатність, тромбози, емболія |
Гостра дихальна недостатність, бронхіт, пневмонія, ателектази |
Парез кишечнику, перитоніт |
|
Рана |
Серцево-судинна система |
Дихальна система |
Органи травлення |
|
Ускладнення післяопераційного періоду |
|
Нервова система |
Печінка і нирки |
Сечова система |
Інше |
|
Операційний шок, біль, порушення сну |
Печінково-ниркова недостатність |
Уроінфекція, порушення сечовиділення |
Пролежні, паротит та інше |
16
Науково-методичне обґрунтування теми. Ціль оперативного втручання – вилікування хворого.
Однак добре проведена операція і її вихід будуть залежать від того, як проводився післяопераційний період.
Велика роль в післяопераційному періоді належить медичній сестрі, тому, що вона виконує всі призначення лікаря, проводить усі дії по догляду за хворими, спостерігає за хворим після операції.
Тому медична сестра повинна знати, які бувають ускладнення в післяопераційному періоді, вміти проводити профілактику ускладнень і вміти їх лікувати.
Добра професійна підготовка, ласкаве і чутливе відношення до хворого, додержання принципів медичної етики та деонтології служать тому, щоб задачі післяопераційного періоду та догляду за хворими будуть виконані на належному рівні.
План викладання лекційного матеріалу
1.Післяопераційний період, його фази, варіанти перебігу.
2.Порушення функцій життєво-важливих органів і процесів обміну після операції.
3.Організація роботи і гігієнічний режим у відділенні реанімації та інтенсивної терапії (ВРІТ). Клінічний та моніторний нагляд за хворими.
5.Післяопераційні ускладнення, їх профілактика і усунення: психічні та невротичні розлади, порушення діяльності серцево-судинної системи,
порушення діяльності дихання, порушення діяльності травного каналу,
порушення діяльності сечовиділення, в ділянці рани й дренажів.
7.Післяопераційний режим, дієта, лікарська терапія, лікувальна фізкультура.
8.Лабораторний та функціонально - діагностичний контроль за станом хворого. Документація ВРІТ.
Рекомендована література
1.Буянов В. М., Несторенко Д. А. «Хірургія» - М. Медицина, 1990 р.
2.Скрипниченко Д. Ф. «Хірургія» - Київ «Вища школа», 1992 р.
3.Хіміч С. Д. «Хірургія» - Київ «Здоров’я», 2004 р.
4.Роздольський І. В. «Посібник з хірургії» - Київ «Здоров’я», 2003 р.
5.Несторенко Ю. А. «Хирургические болезни» - М. Медицина, 1983 г.
6.Сыромятникова А. В. «Руководство к практическим занятиям по
хирургии» - М. Медицина, 1987 г.
7.Цитовская Л. В. «Руководство к практическим занятиям по хирур-
гии» - М. Медицина, 1997 г.
1
Карта орієнтовної основи дій (ООД) роботи студентів з літературою
|
№ |
Основні завдання |
Вказівки |
Відповіді |
|
1. |
Ускладнення післяопераційного періоду: - зі сторони післяопераційної рани, - зі сторони серцево-судинної системи, - зі сторони дихальної системи, - зі сторони нервової системи, - зі сторони сечовидільної системи, - зі сторони травневої системи. |
Законспектувати профілактику і лікування цих ускладнень післяопераційного періоду |
ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНИЙ ПЕРІОД
Період лікування хворого, який починається з моменту
закінчення операції до відновлення працездатності.
Поділяється на три фази:
1 – рання фаза – 3-5 днів,
11 – друга фаза – до 2-3 тижнів – до виписки із стаціонару,
111 – віддалена фаза – до відновлення працездатності.
ЛІКУВАННЯ ХВОРОГО У ВІДДІЛЕННІ
(ПАЛАТІ) ІНТЕНСИВНОЇ ТЕРАПІЇ
Після поступлення хворого після операції у відділення інтенсивної терапії – він передається медсестрі відділення ІТ і лікарю реаніматоло-гу, який працює в тому відділенні.
Виконується оцінка загального стану хворого і стану його основних функціональних систем. Виявляються основні направлення інтенсивного спостереження і інтенсивної терапії у даного конкретного хворого. Складається повна лікарська програма ІТ порушених функцій травлення, сечовиділення, внутрішнього середовища організму, системи коагуляції крові, які мають місце у даного хворого.
2
|
ІНШІ УСКЛАДНЕННЯ |
||
|
23. Пролежні |
Виснаження, вимушене положення на спині, порушення нервової трофіки (при пошкодженні спинного мозку) |
Підкладний круг, догдяд за шкірою спини (протирання камфорним спиртом, УФО), активація хворого |
|
24. Гнійний паротит |
Обезводнення, зменшення або зупинка виділення слини |
Старанний догляд за порожниною рота і боротьба з обезводненням, антибіотикотерапія, теплові і фізпроцедури (УВЧ), розтин гнояків, дренування |
15
|
19. Гостра печінкова недостатність |
Гіпоксія, гострий і хронічний гепатит, цироз печінки, тяжка форма ангіохоліту, механічна жовтяниця та інш. |
Лікування повинно бути направлене на: дезінтоксикацію, підвищення опору до токсинів і нормалізацію функції печінки – 40% розчин глюкози з інсуліном, вітаміни С, групи В, фоліїва кислота, амінокислоти, трансфузії плазми, гормонотерапія (кортизон), гемодез, гемосорбція, плазмоферез |
|
УСКЛАДНЕННЯ ЗІ СТОРОНИ |
||
|
20. Затримка відділення сечі нирками (анурія) |
Інтоксикація, нервово – рефлекторні причини |
Паранефральна блокада, введення 1 мл 1% розчину пілокарпіну, осмотичні діуретики, гемодіаліз |
|
21. Затримка сечовипускання |
Нервово – рефлек-торні причини, незвичайне поло-ження хворого |
Грілки на ділянку сечового міхура, введення атропіну, катетеризація сечового міхура |
|
22.Запальні захворювання ниркової парен-хіми і сечового міхура |
Загострення колишніх захворювань |
Старанна передопераційна підготовка, антибіотики, нітрофуранові препарати, промивання сечового міхура антисептичними розчинами |
14
Забезпечується основа Інтенсивної Терапії
– інтенсивний нагляд за хворим
Для спостереження за хворим застосовується 4 виду інтенсивного нагляду:
Візуальне спостереження – є важливим і доступне.
Необхідно оцінювати колір шкірних покровів і видимих слизових оболонок, положення хворого, його дихальна активність, вираз обличчя, наявність або відсутність свідомості, слідкувати за станом дренажів, катетерів, зондів.
До візуального контролю можна віднести зміни показників пульсу, дихання, АТ, температури тіла.
Отримані показники медсестра вносить в карту інтенсивного спостереження. Періодичність змін і їх фіксування встановлює лікар індивідуально для кожного хворого.
Моніторне спостереження – це автоматичний догляд за ЕКГ, частотою серцевих скорочень і дихання, температурою тіла, АТ, ВТ, біоелектричною активністю мозку.
Перевагою такого спостереження оперативність, одночасне отримання інформації про багатьох параметрів.
Негативними сторонами є складність застосування такої апаратури, можливість виходу її із строю і висока вартість.
Лабораторне спостереження – виконування ряду досліджень, таких, як визначення Нв, Нt, ОЦК і плазми, показників згортання крові, електролітів крові, загального білку, остаточного азоту, креатиніну, деяких отрут та інш.
Комбіноване спостереження – яке поєднує у собі всі вище перелічені види інтенсивного спостереження, є найбільш повним і широко застосовується.
У відділенні ІТ ліжка функціональні, установлюються так, щоб можна було з усіх боків підійти до хворого. Головна спинка відсутня (для необхідності реанімаційних дій).
Встановлюють у ліжка необхідну апаратуру і штативи для подання
3
кисню, для закріплення систем для інфузійної терапії, закріплення склянок для збору відділення із шлунка, плевральної порожнини, жовчних шляхів, сечового міхура та інш.
В післяопераційному періоді в організмі хворого завжди виникають реактивні зміни і різні відхилення від норми стани.
4
|
14.Інфільтрати, нагноєння рани |
Наявність некротичних тканин, інфекція, грубі грануляції |
Зняття швів, розведення країв рани, дренування, призначення антибіотиків, протеолітичних ферментів, УВЧ, УФО |
|
15. Розходження операційної рани і евентерація |
Різке зниження процесів регенерації, авітаміноз, виснаження |
Затримка зняття швів. При розходженні – повторні шви |
|
УСКЛАДНЕННЯ ЗІ СТОРОНИ |
||
|
16. Відрижка, блювота, метеоризм |
Порушення прохідності, парези в зв’язку з операціями на ШКТ, травматичність операції |
Трансназальним зондом відсосування і повторні промивання шлунка, відновлення моторної функції кишкового тракту введенням п/ш стимуляторів перистальтики: прозерин та інш. |
|
17. Порушення прохідності шлунково-кишкового тракту |
Механічні причини: набряк анастомозу, дефекти накладення анастомозів, защемлення петель кишок в брижі. Динамічні: атонія, парез, спазм кишок. |
Відновлення тонусу кишечнику, виявлення причин, патогенетична терапія |
|
18. Перитоніти |
Прободна виразка шлунка, панкреатит, гострий апендицит, запалення придатків матки, розходження швів |
Операція, антибіотики, дренування черевної порожнини, релапаротомія, дезінтоксикаційна терапія, перитонеальний діаліз, лаваж черевної порожнини |
|
8. Тромбоз вен |
Уповільнення кровотоку, підвищення зсідання крові, порушення обміну речовин, наявність тромбозів в анамнезі |
Профілактика: раннє вставан-ня, активна ЛФК, боротьба з обезводненням, при підвище-ному згортанні крові – антико-агулянти, при варикозному розширенням вен – еластичне бинтування нижніх кінцівок |
|
9.Тромбоембо-лія легеневої артерії |
Швидка смерть від зупинки дихання і серця |
в/в гепарин, фібринолізин в 500 мл фіз. розчину. ШВЛ + зовнішній масаж серця, дефібриляція серця |
|
10. Гіпертонічний криз |
Гіпертонічна хвороба, сильний біль |
Обмеження перелитої рідини, сольових розчинів, спазмолі-тики, гангліоблокатори, обезболюючі, діуретики. Лікування: препарати, які знижують АТ : спазмолітики, гангліоблокатори, наркотичні анальгетики, діуретики: ла-зикс, нітрогліцерин під язик |
|
11. Бронхіти і застійні пневмонії |
Порушення вентиляції легень |
Дихальна гімнастика, антибіотики, сульфаніламіди, інгаляції, вібромасаж |
|
12. Плеврити і післяопераційні пневмонії |
Поверхневе дихання, накопичення слизу у бронхах, болі, які обмежують дихання, метеоризм, блювота |
Дихальна гімнастика, антибіо-тики, обхаркуючи засоби, боротьба з метеоризмом, оксигенотерапія, пункція плеври, дренування та інш. |
|
УСКЛАДНЕННЯ ЗІ СТОРОНИ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОЇ РАНИ |
||
|
13.Кровотеча, гематома |
Зісковзування лігатури, кровотеча із паренхіматозних органів, кровотеча із перев’язаних судин, порушення згортання крові |
Переливання крові, введення хлориду кальцію, плазми, амінокапронової кислоти 5%, в/м вікасол та інш., тампонада, повторна операція, при гематомах – пункція |
В період пробудження після наркозу хворий, до якого свідомість повернулась не повністю, може піднятися і сісти, що може нашкодити післяопераційній рані.
Крім того, може виникнути блювота і блювотні маси попавши в дихальні шляхи, визивають задуху або аспіраційну пневмонію.
При паралітичному стані шлунка необхідно його промивання. Рекомендується ввести в шлунок через ніс зонд для постійної аспірації шлункового вмісту.
При виникненні блювоти треба повернути голову хворого на лівий бік, поставити ниркоподібний тазик. Після блювоти слід очистити у хворого порожнину рота і дати прополоскати його.
Спостереження за пов’язкою, накладеною на рану.
В найближчі години після операції дуже важливо слідкувати за пов’язкою, так як вона може промокнути кров’ю або іншим відділенням, або зміститися. При цьому ні в якому разі не можна проводити підбинтування, а треба повідомити лікаря, який вияснить причини і характер промокання пов’язки.
Спостереження за загальним станом хворого.
Треба рахувати його зовнішній вид, колір шкірних покровів, температуру, пульс, дихання і скарги.
Першими скаргами хворого після повертання свідомості частіше всього є біль у рані, сухість в роті, жага.
Для зменшення болів застосовують анальгетики (за призначенням лікаря).
Якщо операція не на ШКТ – то через деякий проміжок часу дають пити хворому. Якщо операція була під наркозом, то через 3-4 години дають пити, щоб не визвати блювоту.
Після операції на шлунку протягом 1-2 діб пити не дають, а вводять рідини в/в краплинно (до 5 літрів: розчини електролітів, 5% глюкози, білкових препаратів, препаратів крові).
Спостереження й догляд за шкірними покровами
Після операції хворі часто бліді, адже як правило на другий день шкірні покрови вже мають нормальний колір.
Посилення блідості шкірних покровів і слизових оболонок повинно звернути увагу медсестри, так як це може бути ознакою внутрішньої кровотечі або інших ускладнень.
Поява гіперемії обличчя і підвищення температури може бути
ознакою початком розвитку запалення легень.
5
Жовтушність шкірних покровів і склер виникають з боку патології печінки і жовчних шляхів.
Шкірні покрови хворого повинні бути у чистоті. йому треба допомагати вмиватися, мити руки. Шкірні покрови, особливо на спині, протирають камфорним спиртом не менш 2 рази на день (камфори 1 частина, спирту 7 частин, води 2 частини).
Профілактика пролежнів у тяжких хворих
Перестилають, перевертають, звертають увагу на ділянки, де частіше всього виникають пролежні, щодня 2 рази на день протирають шкірні покрови камфорним спиртом. Треба підкладати гумовий круг.
Тяжким хворим виконують обтирання теплою водою з милом і витирають рушником (воду можна з горілкою або со спиртом)
Виміряють температуру 2 рази на день, при необхідності - частіше.
Спостереження за серцево – судинною системою
Медсестра слідкує за пульсом, повинна вміти не тільки рахувати його, адже й визначити ритмічність, наповнення, напругу.
Пульс частішає в післяопераційному періоді в зв’язку з кровотечею, підвищенням температури.
Підвищення температури на 1 градус супроводжується вчащан-ням пульсу на 8-10 ударів за 1 хвилину. Виміряє АТ.
Спостереження за дихальною системою
Одним із ускладнень післяопераційного періоду є пневмонія внаслідок зменшення дихальної екскурсії, затримки кашлю.
Дихальна недостатність може бути обумовлена різними причинами:
Для попередження вказаних ускладнень інтубаційну трубку слід видаляти тільки після того, як у хворого відновиться достатньо активне дихання і не буде симптомів порушення газообміну.
6
|
ПОРУШЕННЯ ДІЯЛЬНОСТІ СЕРЦЕВО-СУДИННОЇ, ДИХАЛЬНОЇ СИСТЕМ, ПОРУШЕННЯ ЗСІДАННЯ КРОВІ |
||
|
5. Серцево-судинна недостатність |
Захворювання серцево-судинної системи, шок, крововтрата, гіпоксемія, порушення водного обміну |
Покращення живлення серцевого м’яза /антиспазматичні засоби, глюкоза/, введення серцевих і тонізуючих засобів, оксигенотерапія, боротьба з метеоризмом |
|
6. Гіпотонія |
Адреналінова недо-статність при хроніч-них гнійних захво-рюваннях легень, ти-реотоксикоз, масте-нія, захворювання печінки і жовчних шляхів, злоякісні захворювання. |
Застосування кортикостероїдів в передопераційному періоді. Крапельне введення в/в 50-100 мг гідрокортизону в 200 мл 5% розчину глюкози |
|
7. Набряк легень |
Гостра лівошлуночкова недостатність |
Серцеві засоби вводити під час і після операції, оксигенотерапія, п/ш камфора. Лікування: кровопускання, п/ш 1 мл 0,1% розчину атропіну, в/в 10 мл 10% розчину кальцію хлориду, диуретики: лазикс 60-120 мг, антигістамінні препарати з наркотиками, вдихання кисню, зволоженого спиртом, в/в серцеві засоби, на нижні кінцівки накладають венозні турнікети |
11
УСКЛАДНЕННЯ ПІСЛЯОПЕРАЦІЙНОГО ПЕРІОДУ
|
Ускладнення п/о періоду |
Причини, які їх визивають |
Профілактика і лікування |
|
ПОРУШЕННЯ ЗІ СТОРОНИ НЕРВОВОЇ СИСТЕМИ |
||
|
1. Біль |
Травматичність операції, збудження нервової системи |
Обережне проведення операції, старанний гемостаз, комфортне положення в ліжку, адекватне обезболювання. |
|
2. Шок |
Операційна травма, крововтрата |
Раціональна передопераційна підготовка, повне обезболювання під час операції, своєчасне поповнення крововтрати |
|
3. Порушення сну |
Біль, інтоксикація, нервово-психічне збудження |
Дача снодійних, дезінтоксикація, введення наркотиків, патогенетична терапія |
|
4.Післяопера-ційний психоз |
Операція, психічна травма, гіпоксія мозку, порушення електролітного балансу, дефіцит магнію, біль, безсоння |
Встановити ще до операції характер психічної діяль-ності хворого, провести психопрофілактичну підго-товку, усунути біль, покра-щити настрій хворого, забезпечити нормальний сон, дезінтоксикаційна тера-пія, в/м введення магнію, аміназину. При збудженні прифіксувати до ліжка білизною, в/м нейролепти-ки: дроперидол, седуксен, в/в наркоз: тіопентал, окси-бутират натрію. Спостереження психіатра |
|
10 |
Профілактика пневмонії в післяопераційному періоді
Особливо старанний догляд потребують хворі, яким проводиться ШВЛ (штучна вентиляція легень) через трахеостому або ендотрахеальну трубку. У цих хворих практично відсутній кашель, в дихальних шляхах накопичується велика кількість мокроти.
Тому кожні 30-40 хвилин слід проводити аспірацію секрету із трахеї спеціальним катетером, який приєднується до електровідсмоктувачу.
Спостереження за травневою системою
Медсестра повинна слідкувати за порожниною рота хворого. Виконувати часте полоскання, у тяжких хворих обробляти антисептичними розчинами (розчином фурациліну 1:5000 або 2% розчином борної кислоти або 0,1% розчином перманганату калію).
Язик змазують гліцерином.
Недостатній догляд за порожниною рота веде до ускладнення – паротиту (гнійному запаленню навколовушної слинної залози)
Після операції на органах черевної порожнини, особливо в перші дні, нерідко спостерігається здуття живота і не відходять гази. Здутий кишечник тисне на діафрагму, утруднює дихання, визиває відрижку і веде до розвитку гіпостатичної (застійної) пневмонії, особливо у старечих людей. Допомога при цьому - це ведення в пряму кишку газовідвідної трубки. Всі останні міри (гіпертонічні і сифонні клізми, в/в введення гіпертонічного розчину, паранефральні блокади) проводяться тільки за призначенням лікаря.
Перше самостійне відходження газів указує на появу перистальтики після операції на ШКТ – це завжди є доброю ознакою.
Спостереження і догляд за сечовидільною системою
Нерідко після операції спостерігається порушення сечовипускання – затримка сечі. Причини її різні. Головними із них є: боязнь болю при скороченні м’язів черевної стінки і невміння мочитися лежачи.
7
Самий кращій засіб – дозволити хворому мочитися в привичному для нього положенні (з дозволу лікаря). Рекомендується виводити сечу катетером при безуспішності самостійно помочитися (перший раз після операції не пізніше через 4-6 годин). При катетеризації повинна додержуватися асептика.
Часте болісне сечовипускання свідчіть про запалення сечового міхура (циститі) і потребує спеціального лікування.
Спостереження за нервовою системою
В післяопераційному періоді хворому необхідний повний фізичний і психічний спокій, особливо нормальний сон. Відсутність сну виснажує хворого, сповільнює процес загоєння післяопераційної рани и одужання.
Боротьба з болем є важливою ланкою у догляді за хворими. Призначають промедол, омнопон п/ш через 4 години, новокаїнові блокади.
В післяопераційному періоді можуть виникати психози. З’являються збудженість, сплутаність мислення і марення. Хворий не спить, постійно говорить, зриває пов’язку, хоче встати, бігти або стрибнути у відкрите вікно. Звичайно стан гострого післяопераційного психозу триває 1-2 дні, а потім змарнілий хворий засипає. Після цього він нічого не пам’ятає , що з ним було. Можуть приступи повторюватися. Необхідно тому постійне спостереження за хворим. С тумбочки необхідно убрати всі предмети, які можуть бути небезпечними в цієї ситуації. Під час приступу необхідно фіксувати хворого простирадлами до ліжка. На початку приступу рекомендується клізма з хлоралгідратом, в/в оксибутират натрію, промедол, омнопон, димедрол, седуксен і інші транквілізатори.
Питання про вставання хворого після операції вирішує тільки лікуючий лікар.
Медсестра повинна слідкувати за тим, щоб хворий правильно виконував рекомендовані йому рухи. Раннє призначення ЛФК має велике значення для гладкого перебігу післяопераційного періоду, так як сприяє зникненню закрепів, профілактиці периферичних тромбозів, легеневих ускладнень і спайкових процесів, усуває затримку сечовипускання, а також стимулює процеси регенерації.
Харчування хворого після операції повинно відповідати характеру захворювання, операції і особливостями післяопераційного перебігу.
8
ВЕДЕННЯ ДОКУМЕНТАЦІЇ У ВІДДІЛЕННІ ІТ
Показання до переводу хворого в хірургічне відділення
ПРОДОВЖЕННЯ ЛІКУВАННЯ В ХІРУРГІЧНОМУ ВІДДІЛЕННІ
Задачі лікування після переводу із палати ІТ – продовження лікування хворого в післяопераційному періоді до виздоровлення і виписки.
Особливості цього етапу лікування направлено на спостерігання за хворим з ціллю профілактики і виявлення і лікування можливих ускладнень.
Проводиться направлена терапія цих ускладнень.
Також проводиться місцеве лікування операційної рани, виконуються перев’язки.
Проводиться післяопераційне обстеження і долікування хворого.
9
Тестовий контроль
|
1. Медсестру викликали в післяопераційну палату, де у хворого раптово виникло тремтіння всього тіла. Пацієнт відмічає, що він змерз, часто позіхає. Що повинна зробити медсестра в першу чергу: |
1 виміряти температуру тіла 2 укутати хворого 3 покликати лікаря 4 налагодити терапію киснем 5 заспокоїти пацієнта |
|
2. У хворого на 4 день після операції не з’явилась перистальтика. Він нічого не їв і боїться вставати. Вкажіть найбільш ефективний засіб для стимуляції перистальтики і звільнення газів: |
1 спонукати до ходи 2 призначити загальний стіл 3 вставити газовідвідну трубку 4 призначити УФО черевній стінки 5 вживати гарячу рідину |
|
3. Під час ліцензійного іспиту медсестра повинна відповісти, коли закінчується післяопераційний період: |
1 випискою із стаціонару 2 видужанням хворого або переведення його на інвалідність 3 випискою на роботу або навчання 4 через 2 місяці після операції 5 видужанням хворого, яке підтверджується аналізами |
|
4. Чергову медсестру викликали в палату до хворого через 2 години після холецистектомії. Хворий скаржиться на загальну слабість, головокружіння, запаморочення голови, виділення свіжої червоної крові по дренажній трубці. Об’єктивно: шкіра бліда, вкрита холодним потом, пульс 110 ударів у хвилину, слабкий, АТ 90/60 мм рт. ст.. Яке післяопераційне ускладнення виникло: |
1 первинна артеріальна кровотеча 2 рання вторинна артеріальна кровотеча 3 пізня артеріальна вторинна кровотеча 4 первинна венозна кровотеча 5 рання вторинна венозна кровотеча |
|
5. Хворий Л. оперований з приводу гострого апендициту. Як провести профілактику ранньої кровотечі з ділянки післяопераційної рани: |
1 підняти хворого з ліжка 2 накласти на ділянку рани гніт на 2 години 3 ввести хлористий кальцій 4 призначити УВЧ 5 покласти грілку |
|
6. У пацієнтці 45 років після ургентного втручання з приводу механічної кишкової непрохідності спостерігають здуття живота, нудоту, блювання, затримка газів, випорожнень. Яка найбільш вірогідна причина цього післяопераційного ускладнення: |
1 пухлина кишечнику 2 порушення моторно евакуаторної функції кишечнику 3 стеноз кишечнику 4стиснення кишки спайкою 5 вузлоутворення |
|
7. Вчора пацієнту 58 років проведена операція в зв’язку з перфоративної виразкою шлунка. При огляді: перистальтика кишечнику ослаблена. Призначено в/в введення 10% розчину хлористого натрію. Вкажіть мету призначення 10% розчину хлориду натрію: |
1 попередження пневмонії 2 активізації регенерації тканин 3 усунення парезу кишечнику 4 нормалізація серцевої діяльності 5 нормалізація сечовипускання |
|
8. Пацієнтка 50 років. Проведена операція апендектомія. Страждає варикозним розширенням вен нижніх кінцівок. Які завдання медсестри з профілактики тромбоутворення в післяопераційному періоді: |
1 вводити фібриноген 2 вводити 5000 ОД гепарину 3 проводити знеболення 4 слідкувати за раннім вставанням пацієнтки в післяопераційному періоді 5 проводити переливання крові |
|
9. Хворому 70 років проведена операція з приводу защемленої пахової грижі. З моменту операції минуло 20 годин. Хворий самостійно не може помочитися. Дії медсестри: |
1 катетеризація сечового міхура м’яким гумовим катетером 2 визвати лікаря 3 пузир з льодом на ділянку сечового міхура 4 грілку на ділянку сечового міхура 5 введення діуретинів |
|
10. Після апендектомія у хворого знаходиться дренажна трубка в ділянці рани. В якому положенні бажано знаходитись хворому у ліжку: |
1 на лівому боці 2 на спині з піднятими ногами 3 напівлежачому (Фаулера) 4 положенні Сімса 5 на лівому боці з піднятим ножним кінцем |
|
11. Через який час виникають ранні післяопераційні кровотечі: |
1 протягом першої доби 2 протягом першої години 3 протягом другої доби 4 протягом третьої доби 5 протягом першого тижня |
|
12. Визначить яке незалежне мед сестринське втручання ви виконаєте при ускладненні раннього післяопераційного ускладнення – метеоризм: |
1 накладання грілки на живіт 2 введення газовідвідної трубки 3 проведення сифонної клізми 4 проведення очисної клізми 5 призначення проносних засобів |
|
13. Що повинна зробити тяжкохворому чергова медсестра в післяопераційному періоді з метою профілактики розходження операційної рани та евентерації: |
1 покласти міхур з льодом 2 застосувати бандаж 3 покласти мішечок з піском 4 лікувальні фізичні вправи 5 активне положення хворого в ліжку |
|
14. Незалежне медсестринське втручання при появі ознак внутрішньої черевної кровотечі у післяопераційного хворого: |
1 тягар на живіт і викликати лікаря 2 ввести в/в розчин 10% хлориду кальцію 10 мл 3 ввести р. вікасолу 1% - 3 мл в/в 4 холод на живіт і викликати лікаря 5 викликати лаборанта для забору крові для клінічного аналізу |
|
15. Хворому 60 років накладена цистостома – дренування сечового міхура з метою відтоку сечі. На 4 день під час перев’язки хворого, медсестра виявила почервоніння та подразнення шкіри навколо гумового дренажу. Що вона повинна зробити для усунення цих симптомів: |
1 доповісти лікарю 2 сказати хворому 3 накласти пасту Ласара 4 обмити водою 5 видалити дренаж |
|
16. Хворій 52 років виконана операція у зв’язку з варикозним розширенням вен нижніх кінцівок. Яку з перелічених рекомендацій запропонує хворій медсестра: |
1 бинтувати вранці, не встаючи з ліжка 2 бинтувати на ніч 3 носити бинт постійно, не знімати на ніч 4 прати та прасувати бинт щодня 5 бинтувати перед навантаженням |
|
17. Пацієнту у зв’язку з травмою тазовостегнового суглоба зроблена операція. Рухомість його обмежена. Через 5 днів скаржиться на біль в ділянці крижі, при огляді якої медсестра помітила гіперемію і набряк. Який патологічний процес запідозрила медсестра? |
1 флегмона 2 запалення 3 некроз 4 пролежень 5 дерматит |
|
18. Старша медсестра хірургічного відділення складає порціонний лист харчування хворих. Який дієтичний стіл призначають хворим сечовидільної системи у післяопераційному періоді? |
1 стіл № 7 2 стіл № 5 3 стіл № 1 4 стіл № 9 5 стіл № 15 |
|
19. Жінці 45 років повинні зробити операцію – венектомії правої нижньої кінцівки. При підготовці операційного поля медсестра помітила гнійник в н/3 стегна. Лікар відмінив операцію. Виникнення якої потенційної проблеми попередив лікар пацієнтки: |
1 тромбофлебіт 2 післяопераційний сепсис 3 тромбоз 4 варикозне розширення вен лівої нижньої кінцівки 5 підшкірну гематому правої нижньої кінцівки |
|
20. На третю добу після операції на товстому кишечнику пацієнту призначено дієта № 1а. Який набір продуктів можна дозволити вживати хворому: |
1 каша, яйця, овочеве пюре 2 мінеральна вода без газів 3 бульйон, кисіль, сухарики 4 овочевий протертий суп 5 чай, компот |
|
21. Ви м/с палати інтенсивної терапії, ведете нагляд за хворим після операції: резекції 2/3 шлунку з приводу виразки шлунку. Через 5 годин після операції Ви помітили промокання пов’язки кров’ю яскравого червоного кольору. Ваші незалежні втручання: |
1 покласти міхур з льодом та викликати лікаря 2 зробити зміну пов’язки хворому 3 покласти міхур з вантажем 4 ввести в/в 10% розчин хлориду кальцію 5 покласти пов’язку на рану з гіпертонічним розчином |
|
22. При затримці сечовипускання в післяопераційному періоді слід: |
1 ввести 2,4% розчин еуфіліну 2 покласти грілку на низ живота 3 ввести сечогінні засоби 4 призначити антибіотики 5 призначити пити багато рідини |
|
23. При появі початкових ознак пролежнів у після операційних хворих змінені ділянки шкіри змазують: |
1 5% розчином йоду 2 10% розчином йоду 3 5-10% розчином перманганату калію 4 припудрити тальком 5 маззю Вишневського |
|
24. В першу добу після операції ампутації середньої третини стегна почалась сильна пульсуюча кровотеча. Дії медичної медсестри: |
1 холод на куксу 2 накласти джгут 3 зробити перев’язку 4 накласти давлючу пов’язку 5 терміново викликати лікаря |
|
25. Хворому зроблена операція з приводу гострого холециститу. Що треба зробити для профілактики пневмонії в післяопераційному періоді: |
1 введення хлориду натрію 2 призначення протикашлевих засобів 3 проведення дихальної гімнастики 4 додержування ліжкового режиму |
|
26. Хворому через 2 години після неускладненої апендектомія призначено перевертатись з боку на бік. Яка мета цього призначення: |
1 прискорення регенерації тканин 2 профілактика занесення інфекції в рану 3 усунення фази гідратації 4 профілактика вторинної кровотечі 5 профілактика парезів |
|
27. Хворому з варикозним розширенням вен проведена холецистектомії. Як будете проводити профілактику тромбозів в післяопераційному періоді? |
1 суворий ліжковий режим 2 активне ведення післяопераційного періоду 3 уникання хворим переохолодження 4 зменшення прийому рідини 5 введення сечогінних засобів |
|
28. Для профілактики запалення привушних залоз у післяопераційних хворих ротову порожнину слід полоскати: |
1 теплою водою з лимонним соком 2 1% розчином соди 3 2% розчином соди 4 ізотонічним розчином 5 гіпертонічним розчином |
|
29. Для контролю за післяопераційною раною пов’язку міняють: |
1 на 2-3 день 2 на 4-5 день 3 на 6-7 день 4 на 7-8 день 5 не міняють до дня зняття швів |
|
30. Медсестринське втручання при нагноєнні рани у післяопераційного хворого: |
1 прикласти холод 2 ввести антибіотики 3 накласти тугу пов’язку 4 сповістити лікаря 5 змінити пов’язку |
|
31. При сухості рота в післяопераційному періоді рекомендується: |
1 санація каріозних зубів 2 змазування порожнини рота синтоміциновою емульсією 3 систематичне полоскання рота гіпертонічним розчином 4 систематичне полоскання рота ізотонічним розчином 5 систематичне полоскання і змазування слизової оболонки вазеліновим маслом |
|
32. Вкажіть термін закінчення післяопераційного періоду: |
1 після усунення ранніх післяопераційних ускладнень 2 після зняття швів 3 після виписки із стаціонару 4 після відновлення працездатності 5 після сан курортного лікування |
|
33. Що із переліченого відноситься до пізніх ускладнень в післяопераційному періоді: |
1 асфіксія 2 пневмонія 3 грижі 4 нагноєння рани 5 кровотеча |
|
34. Що з перерахованого відноситься до пізніх ускладнень в післяопераційному періоді: |
1 внутрішня кровотеча 2 тромбофлебіт 3 гостра серцева недостатність 4 зовнішня кровотеча 5 лігатурний свищ |
|
35. Профілактика тромбоемболії в післяопераційному періоді: |
1 тривалий ліжковий режим 2 напівспиртові компреси на гомілки 3 нормалізація водно сольового балансу 4 введення антикоагулянтів 5 гігієнічна ванна |
|
36. Мета введення 10% розчину натрію хлориду в післяопераційному періоді: |
1 прискорення регенерації тканин 2 усунення парезу кишечнику 3 усунення больового синдрому 4 профілактика пневмонії 5 усунення порушення діяльності серця |
|
37. Яке ускладнення виникає в післяопераційному періоді у першу добу: |
1 пневмонія 2 нагноєння рани 3 кровотеча 4 пролежні 5 гострий психоз |
|
38. Медична сестра пацієнту після операції поклала вантаж на ділянку рани. З якою метою вона це зробила: |
1 попередження кровотечі 2 зменшення болю 3 попередження нагноєння 4 попередження розходження швів 5 попередження утворення пролежнів |
|
39. На який день (за умови нормального перебігу післяопераційного періоду) після операції на травневому каналі хворому дозволяють ходити: |
1 на 1-й день 2 на 2-й день 3 на 2-3-й день 4 на 3-й день 5 на 4-й день |
|
40. На який день знімають усі шви з рани: |
1 на 3-й день 2 на 4-й день 3 на 5-й день 4 на 6-й день 5 на 7-й день |
|
41. Що робити, коли в перший день після операції пов’язка не дуже просякла кров’ю: |
1 покликати лікаря 2 зробити перев’язку 3 пов’язку змазати йодонатом і підбинтувати 4 зняти 1 шов і зробити ревізію рани 5 вставити гумовий дренаж |
|
42. Коли знімають дренажі і тампони, введені під час чистих операцій: |
1 через 12 годин 2 на 2-гу і 3-тю добу 3 на 4-ту добу 4 на 5-ту добу 5 на 6-ту добу |
|
43.Післяопераційний період – це період після: |
1 закінчення операції і переведення хворого в післяопераційну палату 2 закінчення операції і до виписки хворого з хірургічного відділення 3 закінчення операції до зняття швів з післяопераційної рани 4 закінчення операції і переведення хворого з відділення реанімації в хірургічне відділення 5 закінчення операції до закриття листа непрацездатності |
|
44.Коли починають проводити профілактику післяопераційних ускладнень: |
1 у передопераційний період 2 під час операції 3 одразу після операції 4 коли з’являються перші ознаки ускладнення 5 на другий день після операції |
|
45.Пацієнт 42 років доставлений в післяопераційну палату після апендектомії з дренуванням черевної порожнини. Назвіть самостійні дії постової м/с в ранньому післяопераційному періоді: |
1 заміна дренажів 2 призначення контрольного аналізу крові 3 призначення антибіотиків 4 допомога хворому у здійсненні заходів особистої гігієни 5 рекомендації щодо подальшого лікування |
|
46.Ви працюєте медсестрою хірургічного відділення. Лікар призначив газовивідну трубку пацієнту в ранньому післяопераційному періоді з метою усунення метеоризму. На яку відстань необхідно ввести газовивідну трубку в товстий кишечник: |
1 10 см 2 25 см 3 20 см 4 7 см 5 15 см |
|
47.У пацієнта в ранньому післяопераційному періоді виник парез кишечнику. Призначена гіпертонічна клізма. Вкажіть лікувальний розчин, який найдоцільніше потребує використати при проведенні цієї процедури: |
1 2% розчин новокаїну 2 2% розчин натрію гідрокарбонату 3 10% розчин магнію сульфату 4 5% розчин глюкози 5 10% розчин натрію хлориду |
|
48.Дотримання якої з методик у післяопераційному періоді запобігає можливості розвитку тромбозів судин: |
1 активне ведення післяопераційного періоду 2 призначення серцевих засобів 3 уникнення переохолодження 4 призначення дихальних аналептиків 5 суворий ліжковий режим |
|
49.У хірургічному відділенні знаходяться 5 хворих в ранньому післяопераційному періоді. У кого з них можна запідозрити розвиток гострої затримки сечі: |
1 якому під час операції перелили 500 мл рідини 2 який за 4 години перед операцією вживав багато рідини 3 який за 2 години перед операцією вживав багато рідини 4 який не помочився на протязі перших 2-3 годин після операції 5 який не помочився на протязі перших 4-6 годин після операції |
|
50.Ви доглядаєте за пацієнтом 73 років з колостомою. Визначте, яка потенційна проблема може виникнути у пацієнта: |
1 не може здійснити самодогляд 2 пролежні 3 біль у животі 4 затримка стільця 5 мацерація шкіри |
|
51.Пацієнту 21 рік. Проведена операція холецистектомії. Доставлений в палату. М/с приготувала вантаж для накладання на операційну рану. Яка мета накладання вантажу на рану в післяопераційному періоді: |
1 для угамування болю 2 попередження набряку 3 попередження розвитку інфекції 4 попередження розходження країв рани 5 попередження кровотечі |
|
52.Хворому 24 років в післяопераційному періоді помилково ввели 10 000 ОД гепарину замість 5 000 ОД. що робити медсестрі, щоб нейтралізувати надлишок циркулюючого гепарину: |
1 зробити ін’єкцію протамін сульфату 1-2 мл 1% 2 в/в ввести 5% розчин натрію бікарбонату 50 мл 3 в/в ввести 5% розчин натрію бікарбонату 100 мл 4 в/в ввести 5% розчин хлориду натрію 10 мл 5 дати хворому 2 ст. ложки калію хлориду |
|
53.Медична сестра зафіксувала, що у післяопераційного хворого через катетер за годину виділилось 15 мл сечі. Вкажіть нормальні показники виділення сечі за годину: |
1 від 5 мл і більше 2 від 15 мл і більше 3 від 20 мл і більше 4 від 25 мл і більше 5 від 50 мл і більше |
|
54.У післяопераційного хворого виник біль за грудиною, значний ціаноз, ядуха, тахікардія, шийні вени набухли. З чим пов’язані дані проблеми: |
1 тромбоемболія легеневої артерії 2 розрив аневризми аорти 3 інфаркт легень 4 інфаркт міокарда 5 приступ стенокардії |
|
55.У хворого, що зловживає алкоголем, оперованого з приводу гострого панкреатиту, на другу добу післяопераційного періоду вночі виникло психомоторне збудження, поривається встати, вийти з палати, дезорієнтований у просторі і часу. На вмовляння медсестри не реагує. Які першочергові дії палатної медсестри: |
1 заспокоїти хворого 2 зафіксувати хворого до ліжка, викликати чергового лікаря 3 ввести розчин аміназину 4 викликати рідних хворого 5 випустити хворого з відділення |
|
56.У хірургічному відділенні знаходиться хворий після операції резекції шлунку. Що необхідно зробити в першу чергу для профілактики застійної пневмонії: |
1 надати сидячого положення 2 дотримуватись суворого ліжкового режиму 3 вводити сечогінні 4 проводити дихальну гімнастику 5 часто провітрювати палату |
|
57.Хворий після операції скаржиться на відсутність сечовиділення. Сечовий міхур переповнений., мають місце позиви на сечовипускання. Яке ускладнення виникло у хворого: |
1 гостра затримка сечі 2 анурія 3 парадоксальна ішурія 4 олігурія 5 ніктурія |
|
58.Медична сестра чергує в палаті інтенсивної терапії хірургічного відділення. Центральний венозний тиск (ЦВТ) у хворого 150 мм водного стовпця. Про що це говорить: |
1 це нормальні показники в перші дні після операції 2 у хворого розвивається гостра серцева недостатність 3 у хворого виникла внутрішня кровотеча 4 у хворого розвивається гостра дихальна недостатність 5 хворий повністю вийшов з наркозу |
|
59.Профілактика тромбоемболії в післяопераційному періоді: |
1 активне ведення післяопераційного періоду 2 гігієнічна ванна 3 тривалий ліжковий режим 4 напівспиртові компреси на гомілки 5 нормалізація водно сольового балансу |
|
60.Мета введення прозерину 0,1% підшкірно в післяопераційному періоді: |
1 профілактика пневмонії 2 прискорення регенерації тканин 3 усунення больового синдрому 4 усунення парезу кишечнику 5 усунення порушення діяльності серця |
|
61.Хворий після апендектомії. Коли у даного пацієнта закінчиться післяопераційний період: |
1 після відновлення перистальтики 2 після загоєння рани 3 після зняття швів 4 після виписки пацієнта із стаціонару 5 після відновлення працездатності |
|
62.У хворого після апендектомії виникла затримка сечовипускання. Що повинна зробити медсестра: |
1 покласти міхур з льодом на низ живота 2 домогтися дотримання суворого ліжкового режиму 3 в/в ввести 2,4% розчину еуфіліну 4 катетеризацію сечового міхура і видалення сечі 5 здійснити зігрівання ділянки сечового міхура |
|
63.У хворого через декілька годин після операції пов’язка просякла кров’ю. Тактика медсестри: |
1 прикласти холод 2 ввести антибіотики 3 провести квартування рани 4 змінити пов’язку 5 викликати лікаря |
|
64.Пацієнту К., 44 років, була виконана операція у зв’язку з кровотечею з виразки шлунку. На 3 добу після операції з’явилося відчуття тяжкості в животі, його здуття, гази не відходять. Що повинна виконати медсестра у даному випадку: |
1 покласти грілку на живіт 2 сповістити лікаря 3 дати випити укріпну воду 4 поставити газовідвідну трубку 5 поставити очисну клізму |
|
65.У післяопераційному періоді пацієнту 32 років, який оперований з приводу гострого панкреатиту, під час перев’язки для попередження мацерації шкіри медсестрі необхідно найдоцільніше застосувати: |
1 пасту Ласара 2 гіпертонічний розчин 3 розчин фурациліну 4 розчин перекису водню 5 хемотрипсин |
|
66.У хворого А., на другий день після операції з приводу гострого гангренозного апендициту відмічається метеоризм, гикавка, дворазове блювання, порушення відходження газів. Яка найбільш вірогідна причина даних проблем: |
1 копростаз 2 обтураційна кишкова непрохідність 3 парез кишок 4 інвазійна кишкова непрохідність 5 заворот кишечнику |
|
67.Ранній післяопераційний період триває: |
1 перші 2-3 дні після завершення хірургічної операції 2 перші 5-6 дні після завершення хірургічної операції 3 перші 8-9 дні після завершення хірургічної операції 4 перші декілька днів до моменту вставання з ліжка 5 до моменту початку самостійного харчування хворого |
|
68.Основна проблема хворого в перший день після операції на шлунково-кишковому тракті: |
1 утруднення дефекації 2 спрага 3 біль у рані 4 неможливість ходити 5 неможливість сидіти |
|
69.Через деякий час після оперативного втручання у людини, якій 75 років, виник біль у нижніх кінцівках вздовж поверхневих вен. Про яке ускладнення можна думати: |
1 виразкова хвороба 2 тромбофлебіт 3 ендартеріїт 4 лімфаденіт 5 періостит |
|
70.Пацієнту 40 років була зроблена операція з приводу проривної виразки шлунку. Для запобігання скупчення ексудату в піддіафрагмальному просторі медсестра повинна надати положення пацієнту: |
1 на спині 2 на лівому боці 3 на правому боці 4 з піднятим головним кінцем 5 з опущеним головним кінцем |
|
71.Укажіть незалежні дії медсестри, направлені на профілактику післяопераційних легеневих ускладнень у пацієнта 60 років, якому напередодні зроблена операція лапаратомія з приводу спайкової непрохідності: |
1 поставити газовідвідну трубку 2 надати напівсидячого положення 3 почати антибіотикотерапію 4 рекомендувати не змінювати положення в ліжку 5 ввести знеболюючі препарати |
Правильні відповіді на тести
|
1. |
2. |
3. |
4. |
5. |
6. |
7. |
8. |
9. |
10. |
|
4 |
1 |
2 |
2 |
2 |
2 |
3 |
4 |
1 |
3 |
|
11. |
12. |
13. |
14. |
15. |
16. |
17. |
18. |
19. |
20. |
|
1 |
2 |
2 |
4 |
3 |
1 |
4 |
1 |
2 |
3 |
|
21. |
22. |
23. |
24. |
25. |
26. |
27. |
28. |
29. |
30. |
|
1 |
2 |
3 |
2 |
3 |
1 |
2 |
1 |
1 |
4 |
|
31. |
32. |
33. |
34. |
35. |
36. |
37. |
38. |
39. |
40. |
|
5 |
4 |
3 |
5 |
4 |
2 |
3 |
1 |
3 |
5 |
|
41. |
42. |
43. |
44. |
45. |
46. |
47. |
48. |
49. |
50. |
|
3 |
2 |
5 |
1 |
4 |
3 |
5 |
1 |
5 |
5 |
|
51. |
52. |
53. |
54. |
55. |
56. |
57. |
58. |
59. |
60. |
|
5 |
1 |
5 |
1 |
2 |
4 |
1 |
2 |
1 |
4 |
|
61. |
62. |
63. |
64. |
65. |
66. |
67. |
68. |
69. |
70. |
|
5 |
4 |
5 |
4 |
1 |
3 |
1 |
3 |
2 |
4 |
|
71. |
|||||||||
|
2 |