Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 2
МІНІСТЕРСТВО ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ
Харківський національний університет внутрішніх справ
Факультет права та масових комунікацій
Кафедра кримінально-правових дисциплін
ЗАТВЕРДЖУЮ
Завідувач кафедри кримінально-
правових дисциплін ФПМК
______________ В. Б. Харченко
(підпис)
___________________________
(дата, місяць, рік)
з дисципліни
ЕКОНОМІЧНІ ЗЛОЧИНИ
Тема: Загальна характеристика економічних злочинів
Галузь знань 0304 ПРАВО
Напрям підготовки (спеціальність) 6.030401 ПРАВОЗНАВСТВО
Спеціалізація КРИМІНАЛЬНО-ПРАВОВА
Освітньо-кваліфікаційний рівень БАКАЛАВР
Форма навчання ДЕННА, ЗАОЧНА
Розробив
доцент кафедри, к.е.н., _________ М.М.Дудін
Харків, 2013
Тема: Загальна характеристика економічних злочинів.
Навчальні та виховні цілі: сформувати цілісне уявлення економічних злочинів, а також сформувати у студентів вміння здійснювати кваліфікацію зазначених злочинів та відмежувати їх від інших складів злочинів.
Час: 2 години
Навчальні питання (згідно навчального плану):
1. Загальна характеристика економічних злочинів.
1.2. Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності.
Література:
1. Горицькая Н. Криминализация процесса приватизации по- украински // Предпринимательство, хозяйство и право. – 1999 - № 4. - С. 3 – 8.
2. Про оренду державного та комунального майна: Закон України від 10. 04.92 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 30.- Ст.416.
3. Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію): Закон України від 6. 03.92 // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24.- Ст.350
4. Про приватизацію державного майна: Закон України від 4.03.92 зі зм. та допов. // Відомості Верховної Ради України. – 1992. – № 24.- Ст.348
Текст лекції:
Загальна характеристика економічних злочинів.
Економічні відносини грають життєво важливу роль як існування будь-якої сучасної держави.
По-перше: у процесі їх існування та розвитку створюються і використовуються фонді грошових засобів, необхідні для забезпечення безпеки держави, охорони навколишньої середи, задоволення соціально-культурних потрібностей громадян, вміст органів державної влади і управління і так далі.
По-друге: в рамках цих стосунків реалізуються конституційні права громадян на підприємницьку діяльність, незаборонену законом.
По-третє: вони повинні забезпечувати захист прав споживачів у сфері забезпечення якості та безпеки продукції, товарів і послуг, від якого частенько залежить життя і здоров'я громадян.
Таким чином, суспільна небезпека злочинів у сфері господарської діяльності виявляється в:
1. Спричиненні збитку державі, підприємствам і організаціям, громадянам;
2. Не охоплюваному розпорядженні статей цього розділу шкоді, яка може виявлятися у втраті робочих місць, зменшенням прибутку, зниженням зарплат;
3. Втраті довіри до державного апарату і управлінських структур недержавних організацій, підрив економічного порядку як умови соціальної стабільності.
ЗЛОЧИНИ ПРОТИ ВЛАСНОСТІ
1.1. Загальна характеристика злочинів проти власності.
Об'єктом злочинів проти власності є суспільні відносини власності, що охороняються кримінальним законом як частина економічних відносин, як основа економічної системи держави. Юридичним виявом відносин власності є право власності — це, відповідно до статей 316, 317 Цивільного кодексу України, є право власника на володіння, користування та розпоряджання своїм майном за своєю волею незалежно від волі інших осіб.
На підставі статей 324-327 ЦК суб'єктами права власності є народ України, фізичні та юридичні особи, держава, територіальні громади.
Стаття 13 Конституції України проголошує рівність усіх суб'єктів права власності перед законом і забезпечення захисту їх прав державою. Тому кримінальне законодавство рівним чином охороняє права всіх суб'єктів власності.
Небезпечність злочинів проти власності, важливість її охорони кримінально-правовими засобами визначається тим, що вона є найважливішою соціальною цінністю: нормальне функціонування відносин власності забезпечує стабільність всієї економічної системи, підвищення рівня добробуту народу.
Особливе значення для цих злочинів має їх предмет. Ним є приватне, державне та комунальне майно, яке має певні обов'язкові ознаки: 1) юридична — право на майно належить певному власнику або особі, якій воно на законній підставі ввірено, перебуває у її віданні чи під її охороною, для винного майно є чужим; 2) економічна — майно має становити певну матеріальну цінність, мати певну вартість. Іноді цю ознаку називають соціальною, оскільки вона означає, що в майно вкладено працю людини. Цінність, вартість майна саме й вимірюється цією працею; 3) фізична — це предмети, речі, які можна вилучити, привласнити, спожити, пошкодити, знищити тощо.
Не є предметами злочинів проти власності такі, що перебувають у природному стані: ліс на корені, риба та інші водяні тварини в природних водоймах, звірки у лісі тощо. Їх незаконне знищення, пошкодження, вилов належать до злочинів проти довкілля (статті 246,248 і 249). Однак ці предмети стають предметом злочинів проти власності, якщо вони вже вилучені з природного за допомогою праці людини або вирощуються людиною в спеціальних розплідниках, ставках тощо.
Не є предметом злочинів проти власності вогнепальна зброя, бойові припаси, вибухові речовини, радіоактивні матеріали — статті 262-267; наркотичні засоби, психотропні речовини, їх аналоги та прекурсори — ст. 312 та ін..; військове майно — статті 410,411 та ін., які внаслідок особливих (небезпечних) їх властивостей віднесено до злочинів проти громадської безпеки, здоров'я людей тощо.
Крім майна у деяких злочинах проти власності предметом можуть бути право на майно, а також дії майнового характеру, наприклад, при вимаганні (ст. 189) та шахрайстві (ст. 190).
Специфіка об'єкта та предмета визначають і загальні об'єктивні та суб'єктивні ознаки злочинів проти власності.
З об'єктивної сторони переважна більшість із них сконструйована законодавцем як злочини з матеріальним складом — їх обов'язковою ознакою є спричинення суспільно небезпечних наслідків у вигляді матеріальної шкоди в певному розмірі відносинам власності. Тому закінченими вони є з моменту настання цієї шкоди. Однак для закінчення таких злочинів, як розбій, вимагання, погроза знищення майна, не потрібно фактичного настання шкоди (це так звані усічені склади злочинів).
З суб'єктивної сторони більшість злочинів проти власності характеризуються прямим умислом, за якого особа усвідомлює, що посягає на чужу власність, на яку вона не має права, передбачає спричинення матеріальної шкоди та бажає цього, одночасно бажаючи власного незаконного збагачення. Певні особливості суб'єктивної сторони мають злочини, передбачені статтями 194,196,197, про що буде сказано далі.
За наявності низки загальних ознак, що характеризують злочини проти власності, вони істотно розрізняються між собою за характером діяння, способом їх вчинення, мотивами та метою. Саме це дає можливість класифікувати їх на різні групи, побудувати їх систему.
Зокрема, за наявності як обов'язкової ознаки корисливих мотиву та мети злочини проти власності поділяють на корисливі та некорисливі. Корисливі злочини, своєю чергою, за характером діяння, за способом їх вчинення можуть бути поділені на злочини: пов'язані з незаконним обертанням чужого майна на користь винного або інших осіб і не пов'язані з таким обертанням.
ЗЛОЧИНИ У СФЕРІ ГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ.
1.2. Загальна характеристика злочинів у сфері господарської діяльності.
Родовим об'єктом цих злочинів є суспільні відносини у сфері господарської діяльності. Економічний зміст цих відносин характеризується тим, що вони виникають із приводу виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів, робіт і послуг.
Безпосереднім об'єктом злочинів є суспільні відносини, що складаються у певній сфері господарської діяльності.При вчиненні деяких злочинів одночасно має місце посягання і на додаткові безпосередні об'єкти, наприклад, на життя та здоров'я людини чи власність - при протидії законній господарській діяльності.
Відповідальність за окремі злочини у сфері господарської діяльності законодавець пов'язує з розміром предмета злочину, наприклад, із великим розміром бюджетних кощтів при порушенні законодавства про бюджетну систему України. При визначенні такого розміру в неоподатковуваних мінімумах доходів громадян слід виходити з того, що один мінімум становить визначену законом кількість процентів від офіційно встановленої мінімальної заробітної плати на 1 січня відповідного року: в 2004 році – ЗО% (61 гр. 50 коп.); у 2005 році – 50%; у 2006 році – 80%; у 2007 році - 100 % (див. п. 22.5 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб» від 22 травня 2003 р.)-
З об'єктивної сторони більшість злочинів у сфері господарської діяльності вчинюються шляхом дії (фіктивне підприємництво, контрабанда тощо). Окремі злочини можуть полягати у бездіяльності (наприклад ухилення від повернення виручки в іноземній валюті).
Більшість диспозицій статей про ці злочини є бланкетними, тому встановлення ознак об'єктивної сторони злочинів передбачає звернення до нормативних актів господарського, цивільного, митного, податкового законодавства тощо.
Значна частина злочинів у сфері господарської діяльності має формальні склади, вони вважаються закінченими з моменту вчинення вказаних у законі дій, наприклад, із моменту вчинення хоча б однієї незаконної дії з підакцизними товарами. Є злочини з так званим матеріальним складом, для об'єктивної сторони яких необхідно встановити також настання суспільно небезпечних наслідків, наприклад, при доведенні до банкрутства.
Суб'єктивна сторона цих злочинів характеризується виключно умисною формою вини. Для деяких злочинів обов'язковими є мотив або мета їх вчинення. Зокрема, розголошення комерційної таємниці вчинюється з корисливих чи інших особистих мотивів, а комерційне шпигунство — з метою розголошення чи іншого використання відомостей, що становлять комерційну таємницю.
Суб'єктами злочинів у сфері господарської діяльності можуть бути особи, які досягли 16-річного віку,є злочини зі спеціальним суб'єктом: посадова особа, платник податків, засновник, власник суб'єкта господарської діяльності та ін.
Залежно від безпосереднього об'єкта злочини у сфері господарської діяльності можна поділити на такі групи:
Злочини у сфері кредитно-фінансової, банківської та бюджетної систем України (статті 199,200,201,210,211, 212,212-1,204 і 216КК).
Злочини у сфері підприємництва, конкурентних відносин та іншої діяльності суб'єктів господарювання (статті 203-1,203-2, 205,206,209,209-1, 213,229,231,232,232-1,232-2КК).
Злочини у сфері банкрутства (стаття219КК).
Злочини у сфері використання фінансових ресурсів та обігу цінних паперів (статті 222,222-1,223-1,223-2 і 224КК).
Злочини у сфері обслуговування споживачів і захисту їх прав (статті 227КК).
Злочини у сфері приватизації державного і комунального майна (статті 233КК).