Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Частина 2. ЛІСОВІ КУЛЬТУРИ
Наступним етапом курсового проектування є розробка прое кту лісових культур. Підвищення ефективності та якості лісокульту-рних робіт, збільшення обсягів штучного лісовідновлення та лісо розведення, створення лісових культур в зелених зонах міст і сіл є одним з найважливіших завдань лісогосподарського виробництва.
Майбутні інженери садово-паркового господарства повинні бути добре підготовлені до самостійного і творчого вирішення за вдань, пов'язаних з створенням штучних лісових насаджень як в лісах зелених зон і рекреаційних лісах, так і в лісах держлісфонду в різних типах лісу для отримання деревної продукції.
Робота над другою частиною курсового проекту має велике значення для розвитку практичних навиків самостійної та творчої роботи у студентів в області проектування лісових культур.
Зразок завдання для виконання другої частини курсового проекту наведений в додатку 22.
Розділ 1. Характеристика лісокультурних ділянок. Для виконання цього розділу студент повинен отримати дані безпосеред ньо на виробництві. Так, під час Різдвяних канікул студенти повинні відвідати контору лісництва або держлісгоспу, розміщених найбли жче біля їхнього місця проживання. Тут необхідно детально ознайо митися з "Проектами лісових культур" на поточний рік, звернувши увагу на особливості агротехніки створення та вирощування лісових культур до стадії зімкнення. Обов'язково звернути увагу на собівар тість створення 1 га лісових культур без агротехнічних доглядів та з агротехнічними доглядами, щоб мати контрольну цифру для порів няння при розробці власної частини курсового проекту з лісових культур. Слід також ознайомитися з переліком операцій, які прово дять на території держлісфонду лісництва при створенні лісових культур (спосіб обробітку грунту, методи та способи створення культур, кількість проведення агротехнічних доглядів, застосування механізмів тощо). Вияснити, яким чином ці операції проводять. По трібно також дізнатись і записати орієнтовну вартість 1 тис. шт. сія нців порід, які використовують при створенні штучних насаджень на території даного лісництва чи держлісгоспу, а також обсяги допов нень лісових культур.
Наступним етапом роботи над "Проектами лісових культур" є заповнення таблиці "Характеристика лісового фонду" за зразком,
який наведений в додатку 23. Тут обліковується весь лісокультурний фонд лісництва на поточний рік.
Після заповнення таблиці студент самостійно вибирає дв[ οι: ііянки^ для яких він буде розробляти проект лісових культур у відпо відності зі всіма вимогами та досягненнями лісогосподарського ви-робництва^ науки і техніки. Таким чином, студент буде мати змогу зробити порівняння власних запроектованих заходів зі створення лісових культур і тих заходів, які проектувалися в лісництві.
Вибирати ділянки для наступного проектування слід таким чином, щоб вони відрізнялися типом лісу, категорією лісокультурної площі, наявністю чи відсутністю природного відновлення. Обов'язковому вибору підлягає ділянка, де лісництвом проектується створення лісових культур в лісах зелених зон. Друга ділянка виби рається з тих площ, де проектують створювати лісові культури екс плуатаційного напрямку.
На двох листах формату А4 необхідно накреслити плани лісокультурних ділянок згідно зразка, наведеного в додатку 24. Тут же необхідно привести і результати геодезичної зйомки.
Дуже бажаним є ілюстрування розділу фотоматеріалом (ді лянки лісу, відведені в головну рубку; лісові культури цінних порід високої продуктивності та стійкості; зруб після головної рубки то що).
Ці документи, матеріали та інші відомості, занотовані при роботі над "Проектом лісових культур", студент приносить з собою на заняття на початку весняного семестру. Представлені дані є під ставою для розробки другої частини курсового проекту з лісових культур.
В цьому розділі студент вказує мету проведення лісокульту-рного проектування, наводить таблицю лісокультурного фонду ліс ництва, обґрунтовує вибір двох ділянок для проектування.
Детальний лісівничо-таксаційний опис двох ділянок прово дять за наступною схемою:
квартал, виділ (додається "План лісокультурної ділянки5'),
матеріали геодезичної зйомки, прив'язка ділянки до квартальної
сітки,, площа ділянки, га;
рельєф, крутизна схилу, експозиція, висота над рівнем мо
ря;
тип лісорослинних умов (ТЛУ), тип лісу;
- категорія лісокультурної площі, її якісна характеристика
[колишнє насадження, його вік, склад, повнота; кількість пнів на 1
га, їх середній діаметр; природне поновлення: кількість на 1 га, тис.
шт., склад по породах, вік, рівномірність розміщення по площі, по
ходження (насінне чи вегетативне); якщо ділянка вийшла з-під сіль
ськогосподарського користування, то вказати, з-під яких культур
вона вийшла - зернових чи просапних];
які насадження (вік, склад, стан) чи угіддя оточують лісоку-
льтурну ділянку;
склад підросту або підліску на ділянці;
трав'яне вкриття: склад (українські та латинські назви), сту
пінь задерніння грунту;
тип грунту (схема грунтового розрізу, опис генетичних го
ризонтів);
- зараженість ділянки личинками пластинчатовусих (кіль
кість шт. / м2 або відсутні).
Для отримання перелічених вище даних по вибраних ділян ках необхідно скористатись також "Таксаційним описом...", звідки слід переписати всі дані, які стосуються цих двох ділянок.
Обсяг розділу -3-4 сторінки рукописного тексту.
Розділ 2, Проектовані типи лісових культур. Проектовані типи лісових культур та особливості технології їх створення повинні бути глибоко і всебічно продумані та обгрунтовані. Цей розділ є центральним і основним в другій частині курсового проекту. Опис його положень слід проводити за окремими параграфами. В розділі повинні бути відображені всі аспекти проектування - від обробітку грунту і до переведення лісових культур в покриту лісом площу.
Приступаючи до проектування лісових культур, необхідно знати природу рослин, природно-історичні умови регіону і природу поєднання лісових деревних порід в конкретних умовах, тобто взає модію цих порід в різних типах лісорослинних умов.
2.1. Обґрунтування доцільності створення лісових куль тур на лісокультурних ділянках. В підрозділі слід вказати мету створення лісових культур як в регіоні, так і в Україні в цілому. По трібно вказати, в яких випадках штучне лісовідновлення має перева гу над природним, і в чому саме полягають ці переваги. Крім цього, студент повинен обгрунтувати доцільність створення лісових куль тур саме на вибраних ним лісокультурних ділянках.
При обгрунтуванні необхідності створення лісових культур в лі сах зелених зон слід пам'ятати, що ці насадження повинні володіти якнайбільшою мірою середовищно захисними, санітарно-гігієніч ними та естетичними функціями, забезпечуючи повноцінний відпо чинок людей і будучи стійкими до дії несприятливих антропогенних факторів. Для лісів зелених зон характерна густа сітка доріг і пішо хідних доріжок, порушення природної структури та ущільнення гру нтів, підвищений вміст у повітрі промислових викидів, погіршення дренажу території та підвищення інтенсивності поверхневого стоку тощо. Перелічені особливості лісів зелених зон. нарушеність в них умов місцезростання значною мірою видозмінюють загальноприйня ті лісокультурні заходи.
При написанні підрозділу7 рекомендується користуватись поло женнями літературних джерел [6, 8, 9, 13].
Обсяг підрозділу7 - 2-3 сторінки рукописного тексту
2.2. Системи і способи обробітку грунту під лісові культури. Обробіток грунту під лісові культури - це механічний, хімічний чи термічний вплив на грунт на всій лісокультурній площі чи її частині, що забезпечує сприятливі умови для росту культивованих рослин. Під створення лісових культур найчастіше використовують частко вий обробіток грунту, рідше - суцільний (зяблевий чи паровий). Су цільний обробіток грунту застосовують на площах, які не були під лісом, або після розкорчування ділянки. Головне завдання обробітку грунту полягає в поліпшенні повітряного, водного, теплового режи мів грунту, підвищенні його родючості та ін.
Спосіб обробітку грунту в залежності від типу лісорослинних умов та цільового призначення культур може проводитися шляхом прокладання смут, борозен, гребенів, терас, площадок, ямок та ін.
Площадки влаштовують на ділянках, де використання ґрунтооб робних знарядь ускладнене або неможливе. Обробіток грунту пло щадками застосовують переважно в гірській місцевості, де перева жають круті схили (> 15°), а також на зрубах з наявністю природного відновлення^ розміщеного на площі куртинами і при реконструкції малоцінних насаджень. Залежно від ступеня зволоження та задер ніння грунту, розміщення природного відновлення площадки влаш товують розмірами 0,4 χ 0,4...2,0 χ 2,0 м. При створенні культур на ділянках з надмірним зволоженням площадки влаштовують на мік-ропідвищеннях, на сухих - на мікропониженнях. Площадки можуть бути квадратної або прямокутної форми.
В лісах зелених зон агротехніка створення насаджень склад ніша, ніж звичайних лісових культур. Зокрема, це стосується і обро бітку грунтч Так, останній зводиться переважно до влаштування ям різного розміру ямокопачами КПЯШ-60 та КЯУ-100. Для поліпшен ня грунтового живлення в ями вносять грунт з-під лісових насаджень або стартові дози мінеральних добрив.
Оскільки в лісокультурному фонді зелених зон основною ка тегорією є не зруби, а пустища, прогалини, землі з-під сільськогос подарського користування, піски і т.п., то на таких ділянках найкра ще проводити суцільну оранку з перевертанням скиби на глибину 27-30 см, однак, глибина оранки не повинна перевищувати товщини гумусового горизонту. При недостатній зволоженості грунт оброб ляють за системою чорного або раннього пару.
Для культур, які створюють під наметом розріджених наса джень і на галявинах зелених зон обробіток грунту полягає у влаш туванні площадок або шурфів. Кількість площадок і шурфів зале жить від стану лісокультурної площі. На кожній площадці висаджу ють п' ять, а в шурфи - по одному сіянцю або саджанцю. Останні менше пошкоджуються і швидше облагороджують ландшафт, тому при створенні культур в лісах зелених зон, особливо під наметом розріджених насаджень і на полянах. їм слід віддавати перевагу.
Студент повинен вказати, що таке обробіток грунту, яка мета проведення цього заходу, обгрунтувати доцільність прийнятого спо собу обробітку грунту на лісокультурних ділянках. Потрібно описа ти весь процес проведення обробітку грунту з вказанням агрегатів, використовуваних ручних знарядь, термінів проведення тих чи ін ших операцій. Особливу увагу при цьому слід звертати на категорію лісокультурної площі, оскільки від цього параметра значною мірою залежить і спосіб обробітку грунту.
Основні положения та рекомендації з питань обробітку грун ту при створенні лісових культур відображені в спеціальній літера турі [2, 5, 6, 8, 9, 13, 16, 17]/
Обсяг підрозділу - 3-4 сторінки рукописного тексту.
23. Види, методи та способи створення лісових культур. Тут слід навести і коротко охарактеризувати існуючі види, методи та способи створення лісових культур, дати їх визначення [6, 7, 9].
Студент, виходячи з характеристики лісокультурних ділянок, повинен визначити принциповий підхід до здійснення робіт зі штуч ного лісовідновлення за трьома позиціями: 1) часом виробництва культур відносно проведення рубки головного користування (попе редні - наступні); 2) принципом формування штучного насадження (суцільні - часткові); 3) початковим складом лісових культур (чисті - змішані). Крім цього, потрібно визначитись із методом створення штучних насаджень (садіння, сівба, комбінований), а також спосо бом створення культур садінням (рядкове, стрічкове, коридорне, біогрупами, широкосмугове) та сівбою (рядкова, рядково-ямкова, стрічкова, біогрупами, врозкид).
Наступним завданням є обгрунтування вибору видів, методів і способів створення штучних насаджень на лісокультурних ділянках №1 і №2. Обгрунтуванню підлягає кожен вибраний студентом пара метр. Однак, це обгрунтування необхідно проводити лише стосовно проектованих типів лісових культур на вибраних двох ділянках, а не обмежуватись наведенням загальних формулювань з літературних джерел.
Рекомендації до написання підрозділу полягають в наступ ному. Переважаючим методом створення лісових культур є садіння. Рідше застосовують сівбу, хоча цей метод певною мірою імітує саму природу лісу. Основний недолік останнього методу - вимокання або вимерзання насіння в грунті на лісокультурній площі, знищення його лісовою фауною, тривалість і складність проведення агротехнічних доглядів, більш тривалі терміни змикання лісових культур. Зовсім рідко використовують комбінований метод створення лісових куль тур, коли одні породи вводять садінням, а інші - посівом (напр.; з високою швидкістю росту в молодому віці).
В лісах зелених зон широко застосовують загальноприйняті в лісокультурній практиці методи і способи створення культур, які в даних умовах виявились вдалими. Культури створюють переважно методом садінням з використанням великомірного садивного матері алу. На постійне місце висаджують сіянці та саджанці деревних і чагарникових рослин - 3-7-річного віку. Садіння проводять вручну. При створенні крупних масивів зелених насаджень в лісах зелених зон проводять такі ж агротехнічні заходи, як і при створенні звичай них лісових культур.
З метою створення різновікових та декоративних насаджень в лісах зелених зон бажано проектувати створення лісових культур в два прийоми, тобто неодночасне введення деревних і чагарникових рослин в склад майбутніх насаджень.
В процесі вирощування лісових культур часто виникає по треба в їх доповненні - висаджуванні садивного матеріалу на місце рослин, що загинули. Доповнення лісових культур зумовлено пере важно об'єктивними причинами. Серед них - посушлива весна та посушливе літо, вимерзання рослин» вимокання, видування грунту7 тощо. Доповнення проводять в культурах 1-3-річного віку за резуль татами осінньої інвентаризації. Обсяги доповнень бувають різними, в середньому - 10-25% від числа посадкових місць.
Студент в процесі проектування може передбачити в своїй роботі доповнення лісових культур, виходячи із тих умов, для яких ведеться розробка проекту лісових культур, В конкретному районі переважають ті чи інші негативні природні фактори, які негативно впливають на приживлення рослин. Тому обсяги з доповнень на те риторії держлісфонду тих чи інших лісництв або держлісгоспів є відносно стабільними.
Обсяг підрозділу - 3-4 сторінки рукописного тексту.
2.4. Склад лісових культур, вибір головних, супутніх і чага рникових порід. Слід вказати, що таке склад лісових культур, як він визначається і від чого залежить. Також потрібно описати, що таке головні, супутні та чагарникові породи, які види сюди відносяться і яку роль вони відіграють. Основним завданням є правильний підбір головних, супутніх і чагарникових рослин для даного типу лісорос-линних умов і типу лісу з врахуванням біологічних і екологічних особливостей деревних компонентів. При цьому слід користуватися наступними положеннями.
Змішані за складом насадження є більш продуктивними та біо логічно стійкими , ніж чисті. Чисті культури потрібно створювати пере важно в тих умовах, які є придатними для зростання однієї породи (на приклад, чисті культури сосни в умовах Ао, Аь чисті культури вільхи э умовах С5 тощо). При створенні змішаних культур для успішного зрос тання в межах одного насадження потрібно висаджувати породи світло любні з тіневитривалими, швидкорослі з повільнорослими, з тими, що мають глибоку І поверхневу кореневу систему і т.п.
Потрібно пам'ятати, що на лісокультурній ділянці може зро-стаї и одночасно декілька головних порід (наприклад, в умовах
свіжої грабової діброви головними породами є дуб звичайний, ясен звичайний та модрина європейська). Головними можуть бути як або ригенні (місцеві) породи, так і породи-інтродуііенти (екзоти).
Супутні породи (липа, клен, граб, черемха та ін.) сприяють покращенню росту головних (притінення стовбура, збагачення грун ту опадом тощо), а також самі є об'єктом лісокористування. При підборі супутніх і чагарникових рослин потрібно звертати уваг>7 та кож і на господарське значення цих порід, віддаючи перевагу техні чним, плодовим та іншим цінним породам, які володіють грунтопо-ліпшуючими, ґрунтозахисними та іншими корисними функціями.
У виборі головної (головних) порід вирішальними є наступні критерії: а) економічні; б) екологічні; в) можливість досягти дерев ними породами високої продуктивності в даному типі лісорослинних умов. Всі наступні лісокультурні заходи потрібно проектувати таким чином, щоб головна порода могла досягти найвищої продуктивності, а насадження в цілому володіло би високою біологічною стійкістю.
Вибравши головну (головні) породу з врахуванням її біоеко-логічних властивостей в даному типі лісорослинних умов, вирішу ють питання про створення змішаних культур: підбирають, орієнту ючись на головну породу, всі інші деревні компоненти, які повинні бути активаторами щодо головної породи (див. табл. 2,2).
Основним лімітуючим фактором впровадження цінних лісо вих порід в культури є тип лісу, а саме - зволоженість (гігротоп) та багатство (трофотоп) грунту. Наприклад, вільха чорна не може зрос тати в свіжих типах лісу, так само, як і липа, клен чи біла акація - в сирих і мокрих умовах. Такий яскраво виражений мегатроф, як ясен звичайний погано росте навіть в судібровах, тоді як сосна звичайна в трудових типах лісу формує стовбури та деревину дуже низької яко сті. Іншими словами, кожна деревна порода має свої оптимальні лі-сорослинні умови, в межах яких вона зростає найкраще (напр., ясен звичайний - D2, сосна звичайна - В2, С2, дуб звичайний - D3).
Д,Д.Лавриненко [11] пропонував враховувати успішність ро сту тих чи інших деревних рослин в різних типах лісорослинних умов через такий показник, як ступінь конкурентноздатності, який визначається за п'ятибальною шкалою. Найвищий клас конкурентноздатності властивий породі в найбільш сприятливих для неї типах лісорослинних умов. Так, І клас характеризує дуже
сильну ступінь конкурентноздатності породи, II клас - сильну, ПІ середню, IV - слабку, V - дуже слабку (табл. 2.1).
Таблиця 2.1
Потенційна конкурентноздатність деревних порід за типами лісорослинних умов Лісостепу України
|
— - Порода |
Потенційна конкурентноздатність (бали) в типах лісорослинних умов |
||||||||||
|
А! |
Α2 |
Аз |
Β2 |
Вз |
Β4 |
с2 |
Сз |
D, |
D2 |
D3 |
|
|
Сосна звичайна |
ΐν,ο |
ΗΙ,Ο |
111,5 |
11,5 |
11,8 |
πιο |
ΐι,ο |
11,3 |
ΙΙΙ,Ο |
11,5 |
11,8 |
|
Береза повисла |
IV;5 |
111,0 |
111,5 |
ΙΙ,Ο |
Η,5 |
111,5 |
1,5 |
1,8 |
1,5 |
1,3 |
1,5 |
|
Береза пухнаста |
ν,ο |
111,5 |
ΠΙ,Ο |
и,з |
ΙΙ,Ο |
ΙΙ,Ο |
1,8 |
1,5 |
Η,Ο |
1,5 |
1,3 |
|
Дуб зви чайний |
ν,ο |
IV.8 |
IV,5 |
111,8 |
111,5 |
111,8 |
11,8 |
Η,3 |
Π,5 |
ΙΙ,Ο |
1,5 |
|
Ясен зви чайний |
ν,ο |
ν,ο |
ν,ο |
IV,3 |
IV,5 |
IV,5 |
Ш,5 |
ΠΙ,8 |
11,8 |
10 |
1,8 |
|
Осика |
ν,ο |
IV,5 |
ιν,ο |
ΙΙΙ,Ο |
11,5 |
11,5 |
1,5 |
1,3 |
Ιί,Ο |
U |
1,0 |
|
Тополя чорна |
ν,ο |
ν,ο |
ν,ο |
ΙΠ,5 |
ΠΙ,Ο |
111,0 |
ΙΙ,Ο |
1,5 |
ΙΙ,Ο |
ΐ,ο |
ι,ο |
|
Клен ост-ролистий |
ν,ο |
ν,ο |
ν,ο |
ΐν,ο |
IV,5 |
IV58 |
ΙΙΙ,Ο ______ |
ΠΙ,3 |
ΙΙΙ,Ο |
11,3 |
Η,5 |
В зв'язку з цим, проектування лісових культур повинно базуватись на типологічній основі. Проектований склад лісових культур повинен відповідати породному складу конкретного типу лісу.
Хоча це правило має певні винятки. Так, в склад дубових насаджень за певних умов і за спеціальною технологією можна і доцільно вво дити такі цінні та швидкорослі породи-інтродуценти, як модрина євро пейська, псевдотсуга Мензіса, горіх чорний тощо. Відомості щодо цих та інших аспектів можна почерпнути з літературних джерел [5, 6, 13].
Іншим дуже важливим аспектом при підборі порід для створення лі сових культур є їх взаємовплив при сумісному зростанні на одній ділян ці.
Механізм біологічного взаємовпливу рослинних організмів визнача ється насамперед через їх вплив на елементи навколишнього середови ща. В процесі росту і розвитку кожна рослина вибирає з навколишнього середовища певну частку поживних речовин, вологу, кисень, вуглекис лий газ тощо. У надземній частині рослини перехоплюють світло.
внаслідок чого умови освітлення та теплового балансу змінюються. Взаємодія рослинних організмів відбувається і через виділення в підземній і надземній частині лісового фітоценозу хімічних сполук, які можуть помітно змінювати ґрунтове середовище та умови жив лення рослин.
Ці зміни суттєво відображаються на життєздатності різних видів деревних рослин. Тому при проектуванні складу лісових куль тур деревні породи слід підбирати таким чином, щоб не допустити сумісного зростання на одній ділянці порід-антагоністів.
М.В.Колесниченко [10] на основі вивчення біохімічної взає модії між деревними породами визначив для деяких видів деревних рослин породи, які стимулюють (активатори) або пригнічують (інгі бітори) їх ріст (табл, 2.2).
Помилки, допущені при проектуванні складу лісових куль тур, в майбутньому виправити дуже складно, або й неможливо.
В лісах зелених зон метою лісокультурних заходів є не лише відновлення бажаних для лісового господарства деревних порід, але й створення нових за складом насаджень, які найбільшою мірою відповідали би призначенню таких лісів. Тут необхідно проектувати комплекс заходів, які забезпечили б створення та формування довго вічного, здорового та красивого лісу, стійкого проти несприятливих умов середовища, зумовлених близькістю населених пунктів та зна чною відвідуваністю населенням, стихійних природних явищ, лісо вих пожеж, шкідників і хвороб лісу. Крім цього, породний склад таких штучних лісів повинен максимальною мірою сприятливо впливати на стан повітряного басейну та мікроклімату населених пунктів. Тому при підборі асортименту деревних рослин для ство рення лісових культур в лісах зелених зон необхідно враховувати їх газостійкість, декоративність, здатність затримувати пил з атмосфе ри. Бажаним є створення і вирощування різновікових багатоярусних і змішаних за складом деревостанів з двома-трьома головними поро дами. Для урізноманітнення ландшафтів створюють ділянки і чистих деревостанів - соснові бори, березові, дубові чи кленові гаї. В бага тоярусних деревостанах завжди більша, ніж в простих одноярусних, фотосинтезуюча та пилепоглинаюча поверхня листя, що сприяє кращому очищенню повітря, посиленню газообміну.
Головними в культурах повинні бути породи найбільш дов говічні та стійкі проти несприятливих умов середовища, і, поряд з цим, вони повинні відзначатись високою декоративністю.
Т
Таблиця 2.2
Алелопатичні групи деревних порід
|
Головна по рода |
Порода-активатор |
1 Порода-інгібітор |
|
Дуб звичайний |
Гледичія, горіх волоський, жимолость татарська, клен гостролистий, клен польо вий, клен татарський, лі щина, свидина криваво-червона |
Береза повисла, в'яз гра болистий, клен ясенелис- ! тий, осика, робінія звичай на, сосна звичайна, скум пія, тополя канадська, ясен звичайний |
|
Сосна звичайна |
Модрина сибірська, скум пія |
Береза повисла, дуб зви чайний, жимолость татар ська, жовта акація |
|
Модрина сибірська |
В'яз граболистий, дуб звичайний, клен гостроли стий, липа дрібнолиста, сосна звичайна, ясен звичайний |
Береза повисла і І |
|
Береза повисла |
Клен гостролистий, липа дрібнолиста, модрина си бірська, ясен зелений |
1 В'яз граболистий |
|
Тополя канадська |
Вільха чорна, жимолость татарська, жовта акація, робінія звичайна, скумпія, ясен пухнастий |
Береза повисла, в'яз дріб нолистий, бузина червона |
|
Горіх волоський |
Дуб звичайний |
При цьому часто використовують місцеві дерева та чагарни ки. Однак, асортимент їх може бути доволі обмеженим, тому необ хідно широко використовувати інтродуковані породи. Високодеко-ративними є ялина колюча, псевдотсуга Мензіса, сосна Веймутова, дуб північний, робінія звичайна, бархат амурський. горіхи маньч журський, чорний, сірий, Зібольда та інші. Із чагарників доцільно використовувати види із яскравим забарвленням листя та плодів (різні види глоду, маслинки, кизильника тощо), плодово-ягідні види (аронія чорноплідна, обліпиха, ірга, шипшина зморшкувата та ін.)? а також садові форми чагарникових рослин з пірамідальною, куляс тою, плакучою та іншими декоративними формами крон. Густі кур тини, створені із чагарників, забезпечать також умови для гніздуван ня птахів.
Введення в склад насаджень зелених зон тополі китайської та пірамідальної, деяких видів горобини, липи, жимолості сприяє очищенню повітря від патогенів. Тополя канадська, шовковиця біла, робінія звичайна вловлюють значну кількість токсичних ви кидів промислових підприємств і автотранспорту.
Слід також зауважити, що з екологічної та естетичної точ ки зору надавати перевагу лише листяним породам не доцільно, оскільки деякі хвойні (сосна чорна, модрина європейська, модри на японська, туя західна) достатньо стійкі до забруднення повітря та відносно не вибагливі до ґрунтових умов.
За інших однакових умов для культур в зелених зонах кращими будуть породи, які розвивають глибинну кореневу сис тему та відзначаються високими декоративними якостями. Поро ди з глибинною кореневою системою добре переносять ущільнен ня грунту та його задерніння.
Обсяг підрозділу - 3-4 сторінки рукописного тексту.
2.5. Типи, схеми і способи змішування порід. Потрібно запроектувати типи, способи та схеми змішування порід на обох лісокультурних ділянках. Вибір типів, схем та способів змішуван ня порід повинні бути всебічно обгрунтовані. Необхідно також викреслити запроектовану схему змішування деревних рослин на першій і другій лісокультурних ділянках.
Тип змішування рослин характеризує особливість сумісної участі в лісових культурах деревних порід різних груп. Типи змі шування деревних порід в лісових культурах є наступними: дере вний, деревно-тіньовий, деревно-чагарниковий та комбінований (деревно-тіньово-чагарниковий). В історії лісокультурної справи відомі випадки, коли неправильно застосовані типи змішування (напр., "нормальний тип змішування", "донський тип" та ін.) були причиною загибелі лісових культур. Детально про типи змішу вання можна дізнатись з літературних джерел [2, 6, 9].
Спосіб змішування рослин у лісових культурах - це поря док групування на лісокультурній площі дерев однієї породи від носно дерев інших порід. Висвітлюючи питання підбору способу змішування порід в культурах, потрібно пам'ятати, що всі вони поділяються на три групи (змішування в рядах, змішування ряда ми, змішування рядами і в рядах), кожна з яких в свою чергу поді ляється на власне способи змішування (ланковий, групово-ланковий, шахівками, рядовий, кулісний і т.д.). Використання того чи іншого способу змішування залежить від виду та участі дерев них компонентів в складі насадження, застосування тих чи інших
механізмів при створенні лісових культур та догляді за ними, від їх цільового призначення. Доцільність застосування тих чи інших спо собів змішування обгрунтовано в літературних джерелах [2, 6, 8, 9].
Схема змішування - це порядок розташування рослин різних порід на лісокультурній площі. Схеми змішування постійно удоско налюються та поповнюються новими модифікаціями. Основними критеріями їх розробки є оптимізація взаємовідносин рослин на лі сокультурній ділянці в конкретних едафічних умовах.
В завданні до частини II курсового проекту вказані деревні породи, які повинні бути введені в склад проектованих лісових куль тур. Тому схему змішування потрібно підбирати і складати з таким розрахунком, щоб в ній брали участь рекомендовані породи. При цьому необхідно користуватися положеннями та рекомендаціями, вміщеними в літературних джерелах [2, 8, 9, 13, 16, 17]. Більш дета льно вибір схем і способів змішування в розрізі типів лісу та катего рій лісокультурних площ висвітлено в роботах [5,6].
В лісах зелених зон широко застосовують загальноприйняті в лісокультурній практиці типи та способи змішування деревних і ча гарникових рослин. Поряд з використанням чергування порід окре мими садивними місцями в рядах, рядовим та кулісним способами змішування, доцільним є застосування шахівкового, ланкового, гру пово-ланкового способів змішування.
Вибір схем змішування при створенні штучних насаджень в лісах зелених зон є дуже відповідальним етапом у лісокультурному проектуванні, оскільки цільове призначення цих культур полягає не в якнайшвидшому накопиченні деревної маси, а у виконанні ними санітарно-гігієнічних, рекреаційних, естетичних та інших корисних функцій. Участь у складі майбутнього насадження значної кількості порід, в т.ч. і різних видів чагарників ускладнює проектування схем змішування, робить це завдання більш складним, ніж при створенні звичайних лісових культур. Використовувані тут способи та схеми змішування порід повинні забезпечити не лише високу стійкість штучних насаджень, але й їх декоративність.
Обсяг підрозділу - 3-4 сторінки рукописного тексту.
2.6. Густота лісових культур та розміщення садивних місць. Густота лісових культур - це кількість садивних місць рослин на одиниці площі. Іншими словами - це число деревних і чагарнико вих рослин, які культивуються на 1 га (шт./га). Від густоти культур залежать біологічна стійкість і продуктивність
майбутніх насаджень. Потрібно навести розрахунок густоти лісових культур на обох проектованих ділянках, а також привести формулу початкового складу лісових культур за відсотковою участю садивних місць деревних порід.
Початкову густоту лісових культур визначають з урахуван ням наступних факторів: біологічні та лісівничі властивості дерев них порід (для світлолюбних порід приймається менша густота, для тіневитривалих - більша; для швидкорослих - менша, для повільно-рослих - більша); едафо-гідрологічні умови (у більш сухих умовах і на бідніших грунтах приймається більша густота, оскільки рослини тут ростуть повільніше, а в оптимальних умовах вологості та родю чості грунту густота повинна бути меншою, оскільки рослини тут ростуть швидше та існує висока вірогідність появи природного від новлення).
Початкову густоту лісових культур і відповідне розміщення садивних місць визначають окремо за лісорослинними зонами, лісо-культурними районами, типами лісорослинних умов та типами лісу. Практичні аспекти даного питання детально висвітлені в роботі [5].
Густоту лісових культур при однакових ширині міжрядь та розміщенні в рядах визначають за формулою: N = 10000 / а * Ь, де N - кількість садивних місць на 1 га (шт./га), а - ширина міжрядь або відстань між рядами (м), b - відстань в рядах між рослинами або крок садіння (м).
При різній відстані в рядах між рослинаїми, що пов'язано з їх швидкістю росту, розрахунок густоти лісових культур проводиться дещо іншим способом. Пропонується наступний варіант розрахунку.
Приклад. Схема змішування рослин наступна: 2р.С ір.Лщ 4р.Д ір.Клг; ширина міжрядь - 2,0 м; крок садіння в рядах: сосни -0,8 м, дуба - 0,6 м, ліщини - 1,2 м, клена - 1,0 м.
Розрахунки ведемо на 1 та лісокультурної площі. Припуска ємо, що розміри площі 100 χ 100 м, тоді, з врахуванням ширини між рядь, кількість рядів порід на 1 га буде: 100 м / 2 м = 50 рядів. Один цикл змішування складає 8 рядів. При довжині сторони ділянки в 100 м ряди порід, з врахуванням їх кількості, будуть розміщуватися наступним чином: 2141 2141 2141 2141 2141 2141 2. З них, сосни -14 рядів, ліщини - 6, дуба - 24 і клена - 6 рядів. Кількість рослин в одному ряду, довжиною 100 м становитиме:
сосни - 100 м І 0,8 м 125 шт. в ряду;
- дуба - 100 м / 0,6 м 166 шт. в ряду; ліщини ~ 100 м / 1,2 м - 83 шт. в ряду; клена - 100 м / 1,0 м = 100 шт. в ряду.
Таким чином, кількість посадкових місць на 1 га по породах з врахуванням кількості їх рядів становитиме:
сосни - 125 шт. · 14 рядів = 1750 шт./га; дуба - 166 шт. · 24 ряди = 3980 шт./га; ліщини - 83 шт. · 6 рядів = 500 шт./га; клена -100 шт.· 6 рядів = 600 шт./га.
Отже, загальна початкова густота культур становитиме 6830 шт./га або 6,8 тис. шт./га.
Початковий склад лісових культур за кількістю посадкових місць знаходимо за пропорцією: 6830 шт./га - 100%, а 1750 шт./га -X. Звідси X = 26% або 3 одиниці (од.). Таким же чином розраховує мо участь в початковому складі культур і інших порід.
Отже, початкова формула складу культур за кількістю садив них місць буде мати наступний вигляд: бДЗСІКлг + Лщ.
В лісах зелених зон для формування добре розвиненої крони у деревних рослин, що особливо важливо для чагарників, у культу рах доцільно застосовувати квадратне розміщення садивних місць. Уздовж доріг, стежок і на галявинах розміщують цінні декоративні рослини.
Якщо створення лісових культур відбувається на ділянці, де є часткове природне відновлення, то слід звертати увагу на характер його розміщення. При рівномірному розміщенні природного віднов лення на ділянці розрахунок густоти проводять наведеними вище способами. Різниця полягає лише в тому, що ширина міжрядь та крок садіння будуть значно більшими, ніж при створенні суцільних лісових культур. Відповідно, кількість введених штучним шляхом рослин на одиницю площі буде помітно меншою.
При розміщенні природного відновлення на ділянці окреми ми групами чи куртинами, слід встановити загальну площу цих груп чи куртин на 1 га (напр., 4225 м2), а визначення густоти культур за прийнятими схемами та розміщенням садивних місць проводити лише з розрахунку на площу 5775 м2.
Якщо проектується створення культур біогрупами, то слід враховувати площу такої біогрупи, схему розміщення самих біогруп на лісокультурній ділянці, кількість рослин в біогрупі.
О1
Розрахувавши густоту культур за породами, необхідно ви значиш вартість садивного матеріалу, необхідного для створення лісових культур на лісокультурних ділянках. Форма відомості для заповнення подасться (табл. 2.3).
Таблиця 2.3 Розрахунок кількості та вартості посадкового матеріалу
|
Назва поро ди |
Вид садив ного мате-ріа-лу |
Вік сади вного матеріалу (років) / вартість 1 тис. шт. (грн.) |
Кількість садив ного матеріалу, шт. |
Вартість садив ного матеріалу, грн. |
||
|
на 1 га |
на всю площу |
на 1 га |
на всю площу |
|||
|
Лісокультурна ділянка № 1 (S = 0,6 га) |
||||||
|
Сосна |
||||||
|
І ; |
||||||
|
Разом |
V |
Σ |
τ |
Σ |
||
|
Лісокультурна ділянка № 2 (S - 2,4 га) |
||||||
|
Дуб |
||||||
|
Разом |
Σ |
Σ |
ν |
Σ |
Запроектувавши певні види, методи та способи створення лі сових культур, підібравши асортимент порід, типи, способи та схеми змішування, розміщення посадкових місць, потрібно підсумково охарактеризувати запроектований тип лісових культур на кожній лісокультурній ділянці в цілому.
Обсяг підрозділу - 5-6 сторінок рукописного тексту.
2.7. Види, терміни, кількість і технологія проведення аг ротехнічних доглядів. Агротехнічні догляди за лісовими культура ми представляють собою сукупність заходів, спрямованих на поліп шення умов приживлюваності та зростання деревних порід у лісових культурах. Ці заходи проводяться до часу переведення лісових куль тур до категорії вкритих лісовою рослинністю земель, після чого настає потреба в проведенні вже іншого роду доглядів - лісівничих (освітлювання, прочитування та ін.).
Основне завдання агротехнічних доглядів - знищення тра в'яної рослинності, яка конкурує з деревними рослинами за поживні речовини та вологу, поліпшення водного та повітряного режимів грунту. До агротехнічних доглядів належать: оправлення сіянців і
саджанців після механізованого садіння, розпушування грунту в міжряддях і рядах з одночасним видаленням трав'яної рослинності, вижинання (обжин) бур'янів вздовж рядів, в рядах чи в площадках.
Догляд за грунтом в лісових культурах може також проводи тись і хімічним шляхом - через використання гербіцидів. Відомості про цей вид догляду можна знайти в літературних джерелах [2, 13 16, 17].
Кількість доглядів необхідно проектувати в залежності від1 грунтово-кліматичних умов району, стану лісокультурної площі, конкретних погодних умов, типу лісорослинних умов, густоти куль тур, виду садивного матеріалу, способу обробітку грунту, інтенсив ності заростання лісокультурних ділянок. Загальна кількість агроте хнічних доглядів може становити в середньому 6-12. В посушливі роки кількість доглядів за культурами збільшується. При створенні лісових культур саджанцями із швидкорослих порід, а також культур високої густоти кількість та тривалість агротехнічних доглядів сут тєво скорочується, оскільки такі культури швидко змикаються -протягом трьох-чотирьох років.
Орієнтовну кількість доглядів за лісовими культурами до пе реведення їх у вкриті лісом землі наводимо в табл. 2.4.
Таблиця 2.4 Кількість та тривалість доглядів за лісовими культурами
|
і Вік культур, роки |
Полісся |
Лісостеп |
Степ |
|
1 |
3-4 |
4-5 |
5-6 |
|
2 |
2-3 |
3-3 |
3-4 |
|
3 |
1-2 |
1-2 |
2-3 |
|
4 |
1-1 |
1-1 |
1-1 |
|
5 |
- |
1-1 |
1-1 |
|
6 |
- |
- |
1 - 1 |
|
Всього |
7-Ю |
10-12 |
13-16 |
Якщо догляди проводять окремо в міжряддях і окремо - в рядах і захисних зонах, то необхідно пам'ятати, що культури в рядах змикаються швидше, ніж в міжряддях, тому і кількість доглядів в рядах повинна бути меншою.
Як окремий вид догляду за суцільними лісовими культурами можуть бути висів люпину в міжряддях в умовах свіжих і вологих борів та суборів, вирощування сільськогосподарських культур (на пр., кукурудзи) в умовах свіжих і вологих сугрудів та грудів, вико ристання мінеральних добрив.
Агротехнічні догляди, в залежності від конкретних орографі чних та економічних умов, можуть проводитися механізовано або вручну. Із ручних інструментів використовують мотики, серпи, спе ціальні коси. Ручні догляди за культурами є найбільш розповсюдже ними. В гірських умовах або на місцевостях з розчленованим рельє фом агротехнічні догляди проводять лише з використанням ручних інструментів.
В рівнинних умовах та на схилах крутизною до 8-12° можли ве застосування механізмів. Так, для розпушування грунту в міжряд дях лісових культур та полезахисних смуг застосовують культивато ри КЛ-2,6; в міжряддях лісових культур, плодових і декоративних розсадників - висококліренсний навісний культиватор КВП-2,8; для догляду в міжряддях за лісовими культурами на пісках та нерозкор-чованих площах - культиватор дисковий лісовий ДЛКН-6, а також культиватор лісовий борозний КЛБ-1,7.
Для механізації робіт з догляду за грунтом в рядах лісових культур та полезахисних смут розроблені спеціальні ротаційні куль тиватори КРЛ-1 та КБЛ-1, Технічна характеристика цих та інших культиваторів подана в спеціальній літературі [18].
Як приклад, наводимо розрахунок обсягів проведення агро технічних доглядів. Так, на лісокультурній ділянці площею 2,4 га при ширині міжрядь 2,0 м кількість рядів на 1 га становитиме 50 шт. Загальна довжина їх на 1 га складає 5000 м, а на площі 2,4 га - 12000 м. Для доглядів в міжряддях використовуємо агрегат ТДТ-55А + КЛБ-1,7 шляхом сідлання ряду та залишення дорожнього просвіту (захисної зони по обидва боки ряду) шириною 60 см. Загальна дов жина одноразового обробітку міжрядь на всій площі - 12 км, а з вра хуванням 10-разової повторності - 120 км. Площу для обробітку в рядах і захисних зонах розраховували наступним чином. Ширина смуги одного ряду для обробки агрегатом типу «Секор-3» становить 0,6 м, загальна довжина рядів на площі 2,4 га - 12000 м, шукана площа - 0,72 га, а з врахуванням 8-разової повторності - 5,76 га.
Як в рівнинних, так і в гірських умовах, а особливо - в лісах зелених зон при проведенні агротехнічних доглядів за лісовими культурами добре зарекомендували себе моторизовані агрегати
•'Stihr та ^Huskwarna" із змінними робочими органами. Насадки можна змінювати в залежності від того, який вид рослинності підлягає знищенню: трав'яниста рослинність чи порость мало цінних порід. Більш широке використання цих агрегатів стриму ється ЇХ ВИСОКОЮ ЦІНОЮ.
В лісах зелених зон інтенсивний ріст сіянців і саджанців у перші роки після садіння забезпечується систематичним розпу шуванням грунту у міжряддях до змикання крон і тимчасовим обмеженням відвідування зон відпочинку. Необхідно орієнтува тися лише на проведення механічних доглядів. При введенні по рід біогрупами доцільним є застосування при агротехнічних до глядах моторизованих інструментів типу "Секор-З".
Студент, враховуючи всі вище перелічені аспекти, пови нен розробити план проведення агротехнічних доглядів для лісо-культурних ділянок №1 та №2 з вказанням їх кількості, термінів та місця проведення. Як приклад, наводимо орієнтовну схему проведення агротехнічних доглядів тривалістю 5 років (табл. 2.5).
Крім цього, в даному підрозділі необхідно привести під сумкову таблицю, в якій були би зведені всі основні запроекто вані заходи зі створення та вирощування лісових культур на обох лісокультурних ділянках (дод. 25).
Обсяг підрозділу - 5-6 сторінок рукописного тексту.
Розділ 3. Економічна оцінка проектованих типів лісо вих культур. Розробка проектів створення лісових культур не можлива без економічного обгрунтування запроектованих захо дів. Як відомо, найбільш високопродуктивними та біологічно стійкими вважаються насадження, для створення та вирощування яких застосована передова технологія в оптимальних для росту даної породи типах лісорослинних умов. Однак, при складанні калькуляції витрат на лісокультурні роботи виникає необхідність в економічній оцінці лісових культур, яка, поряд з іншими скла довими, враховувала б витрати на створення таких насаджень.
В зв'язку з цим, на обох запроектованих під створення лі сових культур ділянках, проводимо економічне обгрунтування намічених заходів. Для цього проектуємо комплекс робіт як руч них, так і механізованих з виконання необхідних операцій по створенню і вирощуванню лісових культур до стадії переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю земель.
Таблиця 2.5 Кількість та терміни проведення агротехнічних доглядів
|
ί і |
Зага- |
||||
|
МІС |
ЯЦІ |
льна |
|||
|
кіль- |
|||||
|
Роки |
кість |
||||
|
Червень |
Липень |
Серпень |
Вересень |
дог- |
|
|
лядів |
|||||
|
Догляд в |
Догляд в |
Догляд в |
|||
|
- |
міжряддях |
міжряддях |
міжряддях |
3 |
|
|
(І декада); |
(І декада); |
(II декада); |
|||
|
догляд в |
догляд в |
догляд в |
|||
|
2003 |
| рядах і |
рядах і |
рядах ι |
||
|
- |
захисних |
захисних |
захисних |
3 |
|
|
зонах |
зонах |
зонах |
|||
|
(І декада) |
(II декада) |
(II декада) |
|||
|
Догляд в |
Догляд в |
Догляд в |
Догляд в |
||
|
міжряддях |
міжряддях |
міжряддях |
міжряддях |
4 |
|
|
(НІ дека- |
(II декада); |
(І декада); |
(II декада); |
||
|
7004 |
да); догляд |
догляд в |
догляд в |
догляд в |
|
|
в рядах і |
рядах і |
рядах і |
рядах і |
||
|
захисних |
захисних |
захисних |
захисних |
4 |
|
|
зонах |
зонах |
зонах |
зонах |
||
|
(ПІ декада) |
(II декада) |
(І декада) |
(II декада) |
||
|
Догляд в |
Догляд в |
Догляд в |
|||
|
міжряддях |
міжряддях |
міжряддях |
3 |
||
|
(І декада); |
(І декада); |
(II декада); |
|||
|
догляд в |
догляд в |
догляд в |
|||
|
2005 |
рядах і |
рядах і |
рядах і |
||
|
захисних |
захисних |
захисних |
|||
|
- |
зонах |
зонах |
зонах |
j |
|
|
(І декада) |
(І декада) |
(II декада) |
|||
|
Догляд в |
Догляд в |
||||
|
- |
міжряддях |
міжряддях |
- |
2 |
|
|
(І декада); |
(І декада) |
||||
|
2006 |
догляд в |
||||
|
рядах і |
ι |
||||
|
захисних |
- |
- |
I |
||
|
- |
зонах |
||||
|
(II декада) |
|||||
|
Догляд в |
1 |
||||
|
- |
міжряддях |
- |
- |
1 |
|
|
2007 |
- |
(І декада) |
- |
- |
3.1. Розрахунок витрат па створеним і вирощування лісо вих культур до стадії переведення їх в категорію вкритих лісовою рослинністю земель. Розрахунок затрат на лісокультурні роботи проводять на підставі передбачених завданням обсягів робіт, діючих типових змінних норм виробітку, вартості машино-змін, тарифних ставок, цін на насіння, вапно, добрива, сіянці, саджанці та інші вико ристовувані матеріали.
В даному розділі студент повинен скласти розрахунково-технологічну карту (РТК) та виконати розрахунки з визначенням собівартості створення 1 га лісових культур - без врахування агроте хнічних доглядів та разом з ними. Розрахунково-технологічна карта на створення і вирощування лісових культур - це зведений перелік технологічних операцій та послідовності їх виконання з вказанням складу агрегатів, норм виробітку, обсягів робіт і тарифних ставок.
Розрахунково-технологічну карту потрібно складати на кож ну лісокультурну ділянку окремо, використовуючи при цьому відпо відні нормативні матеріали, а також дані, наведені в додатку 26. Пе релік операцій в РТК буде різним, оскільки завдання студенту вида ється таким чином, щоб умови проектування лісових культур на обох ділянках кардинально відрізнялися між собою.
Зразок заповнення розрахунково-технологічної карти на створення і вирощування лісових культур поданий в табл. 3.L
Після закінчення роботи над розрахунково-технологічною картою необхідно визначити собівартість створення і вирощування до стадії зімкнення 1 га лісових культур окремо за видами витрат. Роботу з визначення собівартості 1 га лісових культур студент вико нує для кожної лісокультурної ділянки окремо (дод. 27).
Наступним етапом є порівняння собівартості створення 1 га лісових культур на обох дшянках, а також кількості витрачених на проведення операцій людино-днів та машино-змін. Якщо ці показ ники відрізняються між собою чи є досить подібними, потрібно вка зати на причини, що призвели до цього. Потрібно вказати також, наскільки запроектована собівартість створення 1 га лісових культур відрізняється (чи не відрізняється) від такої у виробничих умовах, які причини зумовили таку відмінність. Також необхідно намітити шляхи здешевлення створення 1 га лісових культур.
Закінчується курсовий проект списком використаної літера тури, який необхідно навести згідно існуючих стандартів.
БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК
З Гордієнко М.І., Маурер В.М., Бровко Ф.М. Лісовий розсадник. Методичні рекомендації до курсового проектування для студен тів лісогосподарського факультету з спеціальності 7.130401 "Лі сове господарство". - К.: НАУ, 1995. - 58 с.
Осмола М.Х., Дебринюк Ю.М. Методичні вказівки для
виконання курсової роботи з лісових культур студентами
лісогосподарського факультету (спеціальність 31.12 "Лі
сове і садово-паркове господарство"). - Львів: ЛЛТІ,
1992.-ЗО с
Редько Г.И., Родин А.Р,, Трещевский И.В. Лесные
культуры. - Μ.: Агропромиздат, 1985. - 400 с.
Сироткин Ю.Д., Праходский А.Н. Лесные культуры. -
Минск: Вышейшая школа, 1988. - 239 с.
Справочник механизатора лесного хозяйства /Албяков
М.П., Ильин Г.П., Климов Г.Б. и др. - М.:Лесн. пром-сть,
1977.-296 с.
ГОСТ 24835-81. Саженцы деревьев и кустарников. Тех
нические условия. - Μ.: ПК СССР по стандартам, 1981. -
20 с.
ГОСТ 3317-90. Сеянцы деревьев и кустарников. Техни
ческие условия. - М.: ПК СССР по управлению качеством
продукции и стандартам, 1990. - 44 с.
Додаток 21 Тарифні ставки за розрядами для лісокультуриих робіт
|
I j |
І і |
І |
Π |
■ г·— ■■■ І f |
III |
IV |
V |
: |
VI |
|
|
Механізовані роботи |
ι ! 7 |
,912 |
8,536 |
І 9 і |
.496 |
10.696 |
12 |
л |
84 | 1 і |
14Л40 |
|
Ручні та кінно-ручні роботи |
|б і |
,712 |
7,240 |
! 8 |
.056 |
9.064 |
10 |
,3 |
60 1 |
12,088 |
Примітка. Тарифні ставки приведені станом на 05.2002 року
Додаток 22
Вінницький транспортний коледж Спеціальність "Лісове господарство"
Дисципліна "Лісові культури"
Курс 3 Семестр 6 Група 3-Л-51
Держлісгосп Лісництво
ЗАВДАННЯ для виконання курсового проекту "Проект лісових культур" (ч.2)
I. Лісокультурна ділянка №1
після суцільної санітарної рубки насадження, яке сильно потерпіло від
сніголаму та сніговалу
k 7. Рекомендовані породи псевдотсуга Мензіса, глід одноматочко-
вий, інші - за вибором
II. Лісокультурна ділянка №2
на лесах
6. Природне відновлення задовільне із рівномірно розміщеним
природним відновленням супутніх порід - граба, клена, в'яза, бере
зи
7. Рекомендовані породи ясен звичайний, модрина європейська, інші -
за вибором
Керівник курсового проектування:
Дата видачі завдання
Прізвище та ініціали студента
Термін виконання курсового проекту
Додаток 23 Характеристика лісокультурного фонду Голицького л-ва Славутського ДЛГ на 2002 рік
|
Міси ΥΛΙΤΛ |
іезна-сення інки |
Площа га |
Тип ЛРУ, тип лісу |
Категорія лісокуль-турної ділянки |
Склад колиш нього насаджен ня |
Вік, років |
Таксаційні показники |
Наявність природного відновлення |
||||
|
ДІЛ* |
Висота, м |
Діаметр, см |
Пов нота |
Клас боні тету |
Запас, м3/га |
|||||||
|
КВ. |
виділ |
|||||||||||
|
46 |
2 |
2,8 |
С3; Сз-г-сД |
Свіжий зруб |
6Ял2С2Дч (лісові культури) |
95 |
28,5 |
31,0 |
0,7 |
І |
520 |
Незадовільне сосни, ялини, граба, осики |
|
53 |
5 |
4,0 |
В2; В2-дС |
Давній зруб |
8С1Дч1Ял (лісові культури) |
85 |
25,5 |
28,0 |
0,7 |
І |
480 |
Незадовільне сосни, ялини, дуба, задові льне - берези |
|
48 |
4 |
3,3 |
с3; С3-г-сД |
Свіжий зруб |
8Дч2С+Бб |
120 |
25,0 |
26,0 |
0,7 |
II |
350 |
Незадовільне сосни, дуба та берези |
|
57 |
8 |
в3; ВгдС |
Згарище |
ЮС+Б+Ос (лісові культури) |
39 |
21,5 |
20,0 |
0,8 |
ІЬ |
270 |
Відсутнє |
Додаток 24
План
розміщення лісокультурної ділянки №1, запроектованої під ство рення лісових культур на 2004 рік в кв. 24, в. 11, пл. 2,5 га
Μ 1 : 10000
|
№ точок |
Румби |
Довжина ліній |
|
|
Назва |
Величина |
||
|
0-1 |
ПнЗх |
1° |
557 |
|
1-2 |
ПнСх |
3й |
430 |
|
2-3 |
ПнЗх |
Iй |
50 |
|
3-4 |
ПдЗх |
3° |
430 |
|
4-1 |
ПнСх |
50 |
Додаток 25
Відомість запроектованих лісовідновних заходів
|
№ л/к ділянки та місце розташування |
Площа, га; тип ЛРУ; тип лісу |
Спосіб обробітку грунту |
Схема змішу вання |
Розміщення садивних місць |
Густота л/к, шт./га; початковий склад л/к; вид лісових культур |
Метод та спосіб створення лісових культур |
Кількість агротехнічних доглядів |
|
№ 1; кв. 24 в. 11 |
|||||||
|
№2; кв. в. |
Додаток 26 І Іормативні дані для заповнення розрахунково-технологічних карт
Продовження додатку 26
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 J |
|
Внесення торфо-мінеральних компостів з розрахунку 40 т/га при відстані перевезення до 0,5 км та ручному навантаженні |
МТЗ-82 + 1-ПТУ-4 |
га |
0,75 |
IV |
|
Копання ям діаметром 80 см та глибиною 30 см |
МТЗ-82 + КЯУ- 100 |
шт. |
520 |
IV |
|
Копання ям для доповнення культур в лісах зелених зон |
МТЗ-82 + КЯУ-100 |
шт. |
150 |
і IV |
|
Садіння сіянців з підновкою грунту: |
і |
|||
|
під меч Колесова на грунтах -легких; середніх; важких |
тис, шт. |
1,94; 1,60; 1,27 |
1 III; IV |
|
|
під лопату на грунтах легких; середніх; важких |
- |
тис. шт. |
1,54; 1,30; 0,82 |
III; III |
|
Садіння лісових культур під мотику, грунти середні: хвойні /листяні |
- |
шт. |
590/ 450 |
III |
|
Садіння лісових культур під мотику, грунти легкі: хвойні /листяні |
шт. |
790/ 610 |
III |
|
|
Садіння лісових культур |
Т-74 + МЛУ-1 |
км |
9,2 |
V; IV; IV; II |
|
Оправка лісових культур після ручного садіння під мотику при слабкій забур'яненості |
■Mt |
Юм2 |
19,3 |
II |
|
Обжинання лісових культур при середній забур'яненості |
Юм2 |
14,5 |
II |
|
|
Обжинання лісових культур при сильній забур'яненості |
- |
10 м2 |
10,9 |
II |
|
Розпушування грунту в площад ках лісових культур при слабкій забур'яненості |
- |
Юм2 |
22,0 |
и |
|
Розпушування грунту в площад ках лісових культур |
- |
10 м2 |
17,2 |
II |
|
Закінчення додатку 26 |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Механізований догляд в рядах і міжряддях |
"Секор" |
га |
0,85 IV |
|
|
Механізований догляд "сідланням" ряду при захисній зоні ЗО см |
Т-74 + ДЛКН-8 |
га |
10.6 V |
|
|
Механізований догляд в міжряддях |
МТЗ-82 + КЛ-2,6 |
га |
9,6 |
V |
|
Дискування міжрядь |
Т-74 + БДНТ-2,2 |
га |
22,4 IV |
|
|
Ручний догляд в рядах сапкою з шириною оброблюваної смуги ЗО см |
- |
м2 |
1254 |
Π |
|
Внесення симазину з розрахунку 3-4 кг/га в суміші з торфом в кількості 800 кг/га |
МТЗ-82 + НРУ-0?5 |
га |
15,3 |
IV |
|
Доповнення лісових культур, 20% від числа посадкових місць |
меч Колесо ва |
шт. |
939 |
IV |
|
Доповнення лісових культур, 15% від числа посадкових місць |
меч Колесо ва |
шт. |
688 |
IV |
|
Доповнення лісових культур, 10% від числа посадкових місць |
меч Колесо ва |
шт. |
474 |
IV |
Примітка Дана таблиця вміщає далеко не повніш перелік операцій^ які повинна включати розрахунково-технологічна карта створення лісових культьур. Змінні норми виробітку та тарифні розряди відсутніх тут операцій потрібно шукати в спеціальній нормативно-довідковій літературі
Калькуляція виробничої собівартості створення 1 га лісових культур на лісокультурній ділянці №
|
1 п/п |
Види витрат |
Вартість робіт, грн. |
|||||||
|
на всю площу |
на 1 га |
||||||||
|
людино-днів |
коне-днів |
машино-змін |
разом |
людино-днів |
коне-днів |
машино-змін |
разом |
||
|
1. |
Підготовка ділянки |
||||||||
|
2. |
Обробіток ґрунту |
||||||||
|
3. |
Садіння (сівба) |
||||||||
|
4. |
Агротехнічні догляди |
||||||||
|
5. |
Охорона та захист культур |
||||||||
|
6. |
Вартість мінеральних добрив та гербіцидів |
||||||||
|
7. |
Вартість посадкового матеріалу |
- |
- |
- |
- |
- |
|||
|
ВСЬОГО |