Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ПРЕДМЕТ ПСИХОЛОГІЇ
1. Значення психологічних знань.
2. Визначення психології як науки.
3. Розвиток та основні галузі психологічної науки.
4. Зв’язок психології з іншими науками.
Література
1. Богословский В.В. Общая психология. – М.: «Просвещение», 1980.
2. Гамезо М.В. Атлас по психологии. М., 1986.
3. Годфруа Ж. Что такое психология: В 2 т. М.,1992.
4. Немов Р.С. Психология: Учеб. для студ. высш.пед.учеб.заведений. – М.: Гуманит.изд.центр «ВЛАДОС», 2003.
5. Максименко С.Д. Загальна психологія. – Вінниця.: „Нова книга”, 2004.
6. Психологія. / За ред. Ю.Л.Трофімова та ін. - К.: „Либідь”, 2003.
7. Веракіс А.І., Завалевський Ю.І. та ін. Основи психології. – К.- Х. , 2005.
8. Дрозденко К.С. Загальна психологія в таблицях і схемах. – К.: „Професіонал”, 2004.
9. Скрипченко О.В., Долинська Л.В. Загальна психологія: Підручник. – К.: „Либідь”, 2005.
1. Значення психологічних знань.
Кожен, хто вивчає психологію і хоче глибше оволодіти цією цікавою наукою, має усвідомити, для чого йому потрібні ці знання. Усвідомлення особистістю значення психологічних знань, сприятиме засвоєнню складних понять і категорій та їх ефективному використанню в житті, навчанні та професійній діяльності.
По-перше, психологічні знання потрібні для глибшого розуміння себе та інших. Людям, здатним зрозуміти, порадити, підтримати, можна довірити власні думки й переживання, отримати від них співчуття та допомогу. З іншого боку, знання власної особистості є необхідною умовою пізнання сенсу життя, місця людини у Всесвіті, розуміння складних світоглядних проблем.
По-друге, психологічні знання необхідні для самовдосконалення, пристосування до змін у навколишньому середовищі. Без саморозвитку людина не відповідає вимогам сучасності, не може самореалізуватися в суспільстві. Знання психології створює базу для самовиховання та впливу на інших людей.
По-третє, вивчення психології потрібне для підвищення ефективності власної професійної діяльності, найповнішого використання особистого потенціалу людини, налагодження стосунків між членами трудового колективу та між людиною і технікою, щоб запобігти техногенним та екологічним катастрофам.
Існує кілька джерел психологічних знань. Це народна психологія, життєва або побутова, релігійна психологія, парапсихологія та наукова психологія. Навчаючись у храмі науки, зрозуміло, що студент має надавати перевагу науковій психології.
Кожна людина зазнає того чи іншого впливу народної психології: казок, міфів, прислів’їв, приказок.
У життєвій психології втілюються надбання народної, релігійної, наукової психології, реалізується організуюча функція психологічних знань. Життєва психологія людини дедалі більше стає об’єктом уваги практичної психології.
Релігійна психологія людини характеризується спрямованістю до Божества і базується на вірі у певні постулати духовного життя.
Останнім часом набуває поширення парапсихологія – сукупність нетрадиційних поглядів на незвичайні явища та „таємниці” психіки, зокрема такі, як екстрасенсорне сприймання, телекінез, левітація, полтергейст, ясно бачення, дистанційна дія тощо. Ці явища не вдається дослідити за допомогою методів психологічної науки, що має справу з об’єктивними явищами, котрі можуть бути схарактеризовані якісно і кількісно.
Наукове дослідження об’єктивно існуючого психологічного явища або факту передбачає розкриття його природи, закономірностей розвитку, перебігу, побудови та функціонування, виявлення психічного механізму, що стоїть за ним. Наукове дослідження спирається на методологічний апарат, теоретичні принципи і методи отримання психологічних даних, серед яких слід виокремити спостереження, експеримент, опитування, тестування, засоби статистичного аналізу та інтерпретації експериментальних даних. Результатом вивчення психічних явищ і фактів є нові поняття, якими узагальнюються та фіксуються особливості, закономірності, закони психіки.
Психологія сформувала систему наукових уявлень, які розкривають природу психіки, слугують поліпшенню життя людей, їхньої поведінки та діяльності. Інтенсивне дослідження найскладнішого з існуючих у науці об’єктів – психіки людини – триває.
2. Визначення психології як науки.
ПСИХОЛОГІЯ – наука про душу, яка займається вивченням розвитку і проявів психіки .
Психологія – це наука про закономірності формування і розвитку психіки як особливої форми життєдіяльності. Вона вивчає психічне життя людини в його суб’єктивних та об’єктивних вимірах.
Психологія – наука і система знань про закономірності, механізми, психічні факти і явища в житті людини.
Психічні факти виявляються як зовні (у міміці, жестах, діях, вчинках та ін.), так і внутрішньо (у відчуттях, сприйманні, пам’яті, уяві та ін.)
Основними механізмами психіки людини є:
Коло явищ, які вивчає психологія, у кожної людини виявляються чітко і виразно: це наші почуття, думки, образи, сприймання, бажання, уява – все, що створює внутрішній зміст нашого життя.
3. Розвиток та основні галузі психологічної науки.
Психологія як наука володіє особливими якостями, які відрізняють її інших наук. Як систему перевірених знань психологію знає не багато людей, в основному лише ті, хто нею спеціально займається. Разом з тим, як систему життєвих явищ, психологія відома кожній людині. Вона представлена людині у вигляді власних відчуттів, образів, уявлень, явищ пам’яті, мислення, мовлення, волі, уяви, інтересів, мотивів, потреб, емоцій та ін. Основні психічні явища ми безпосередньо можемо виявити у себе або спостерігати у інших людей
У науковому вжитку термін „психологія” з’явився вперше в ХУІ ст. Спочатку він стосувався науки, котра вивчала душевні чи психічні явища, які кожна людина може виявити у себе, в своїй свідомості у результаті самоспостереження. Пізніше, в 17 -19 ст. сфера досліджень психологів значно розширилась і включала в себе і включала в себе неусвідомлені психічні процеси ( несвідоме ) та діяльність.
В ХХ ст. дослідження вийшли за рамки тих явищ, навкруг яких протягом століть концентрувалися. У зв’язку з цим, назва „психологія” частково втратила свій початковий зміст, коли вона стосувалася безпосередньо сприйнятих процесів свідомості. Однак, завдяки традиції, що склалася, за наукою збереглася її попередня назва.
З ХХІ ст. стає самостійною і експериментальною наукою.
Що ж є предметом вивчення психології?
Предмет психології – закономірності розвитку і вияву психічних явищ та їх механізми.
Перш за все предметом вивчення є психіка людини і тварини. Психіка, яка включає багато суб’єктивних явищ, таких, як сприймання, увага, пам’ять, уява, мислення, мовлення, за допомогою яких людина пізнає світ. Тому, їх ще часто називають пізнавальними процесами. Інші явища регулюють спілкування людини, безпосередньо керують діями та вчинками. Їх називають психічними властивостями (спостережливість, чутливість, розумові, емоційні, вольові якості, здібності, риси характеру тощо) і станами :уважність, байдужість, спокій, схвилювання, піднесення, зацікавленість тощо. До психічних станів та властивостей особистості належать потреби, мотиви, цілі, інтереси, воля, почуття та емоції, схильності та здібності, знання та свідомість.
Крім цього психологія вивчає людське спілкування і поведінку, їх залежність від психічних явищ і залежність формування і розвитку психічних явищ від спілкування і поведінки.
Психічні процеси, властивості і стани людини, її спілкування і діяльність розділяються і вивчаються окремо, хоча в дійсності вони тісно пов’язані одна з одною і складають єдине ціле, що називають життєдіяльністю людини.
Вивчаючи психологію і поведінку людини, вчені шукають їм пояснення з одного боку в біологічній природі людини, з другого – в її індивідуальному досвіді, з третього – в законах, на основі яких будується і функціонує суспільство. Окрім індивідуальної психології поведінки, в круг явищ, що вивчає психологія, входять і ставлення людей один до одного в різноманітних людських об’єднаннях – великих і малих групах.
Основні галузі психології.
На даний час психологія являє собою розгалужену систему наук. В ній виокремлюється багато галузей, які є відносно самостійними напрямками наукових досліджень. Маючи на увазі, що на даний час система психологічних наук продовжує активно розвиватися (кожні 4 -5 років з’являється новий напрямок), правильніше було б говорити не про одну науку, а про комплекс психологічних наук, що розвиваються. Їх, в свою чергу, можна розділити на фундаментальні і прикладні, загальні і спеціальні.
Фундаментальні (чи базові), галузі психологічних наук мають загальне значення для розуміння і пояснення психології і поведінки людей незалежно від того, хто вони і якою діяльністю займаються. Ці області покликані давати знання однаково необхідні всім, хто цікавиться психологією та поведінкою людей. В силу такої універсальності ці знання об’єднують терміном „загальна психологія”.
Прикладними називають галузі науки, досягнення яких використовують на практиці.
Загальні галузі ставлять і вирішують проблеми однаково важливі для розвитку всіх наукових напрямків, а спеціальні – виокремлюють питання, які є цікавими для пізнання однієї з груп явищ.
Розглянемо деякі галузі психології глибше. Загальна психологія вивчає індивіда, виокремлюючи в ньому пізнавальні процеси і особистість. За допомогою пізнавальних процесів людина отримує і переробляє інформацію про світ, вони ж беруть участь у формуванні і перетворюванні знань. Особистість володіє властивостями, що визначають дії та вчинки людини. Це – емоції, здібності, диспозиції, установки, мотивації, темперамент, характер і воля.
Спеціальні галузі психології, які мають відношення до навчання і виховання можна зобразити у схемі.
4. Зв’язок психології з іншими науками.
Зв’язок психології з ін науками обопільний: в одних випадках психологія використовує досягнення ін наук для розв’язання своїх проблем, в інших випадках – різні науки використовують психологічні знання для пояснення або розв’язання своїх питань.
В різні часи для психології відводилося і різне місце: Кант – поряд з діалектикою, фізикою та етикою; Гегель – сходинка саморозвитку духу поряд з феноменологією та антропологією; у системі класифікації по О.Канту для психології взагалі не було місця.
І справді, психологічна наука вирішує такі питання, які знаходяться віддалено від інших наук.
На даний час місце психології можна визначити по класифікації, створеній Б.Кедровим: схема у вигляді трикутника, вершини якого є науки: природничі, соціальні та філософські.
Природничі
Соціальні Філософські
Психологія розташована в середині трикутника. Таке розташування психології обумовлене реальною близькістю предмета і методів кожної з цих наук до предмета і методів психології, зорієнтованих залежно від знань у бік однієї з вершин трикутника. Але все ж таки психологія розташовується ближче до філософських наук.
Міжпредметні зв’язки психології з іншими науками сприяють їх взаємному розвитку та застосуванні на практиці. Психологія, розробляючи свої питання, опирається на дані біології, анатомії та фізіології. В свою чергу, дані психології широко використовуються в медицині, зокрема в психіатрії, в педагогіці. Тісним взаємозв’язок психології з літературою, мовознавством, історією, мистецтвом, кібернетикою та іншими науками.
PAGE 4
ЗОВНІШНІ
(ПОВЕДІНКОВІ)
ВНУТРІШНІ
( ПСИХІЧНІ)
ГРУПОВІ
ІНДИВІДУАЛЬНІ
ВЛАСТИВОСТІ
СТАНИ
ПРОЦЕСИ
ддлоообббюбюорпрпапаВ
Психологія особистості
Психологія пізнавальних процесів
Загальна психологія
Спеціальні галузі психології
Психологія
Генетична психологія
Диференційна психологія
Вікова психологія
Соціальна психологія
Психофізіологія (нейропсихологія)
Педагогічна психологія
Медична психологія
Юридична психологія
Патопсихологія
Психодіагностика
Психотерапія