Незважаючи на досконалість інженерних методів охорони природи та природоохоронне законодавство підприємс.
Работа добавлена на сайт samzan.net:
Методи управління природокористуванням. Незважаючи на досконалість інженерних методів охорони природи та природоохоронне законодавство, підприємства не будуть їх використовувати, якщо їм це не вигідно.
Існують два механізми управління природоохоронною діяльністю:
Методи управління природокористуванням.
Існують два механізми управління природоохоронною діяльністю:
Методи управління природокористуванням
Адміністративні Економічні
Нормативно- Організаційно-
правові управлінські Лімітування Фінансування Стимулювання
А) Нормативно-правові способи регулювання
Дія правового й нормативного механізмів проявляється через загальнодержавне законодавство, а також стандартизацію. Саме правове регулювання природокористування є одним з основних ва желів управління цим процесом.
До правових основ охорони навколишнього середовища й раці онального природокористування належить система державних за ходів, що її закріплено в праві та спрямовано на збереження і від новлення природних ресурсів і поліпшення умов, необхідних для життя людини й розвитку матеріального виробництва.
До системи права у сфері раціонального природокористування входять:
- правове регулювання, збереження і відновлення природних ре сурсів;
- державний і. громадський контроль над виконанням вимог охо рони природи й раціонального природокористування;
- юридична відповідальність правопорушників.
Сукупність природоохоронних норм і правових актів, об'єднаних спільністю об'єкта, предмета, працівників і мети правової охорони природи, утворює природоохоронне законодавство.
Як первинний документ у випадку розв'язання питань про за стосування юридичної відповідальності використовується акт про порушення правил охорони природи. У сфері навколишнього середовища здебільшого застосовуються чотири види юридичної відповідальності: кримінальна, адміністративна, цивільно-правова , дисциплінарна.
Існують певні форми законодавства, у тому числі й природоохоронного; зокрема, такими є нормативні акти, що містять норми права з охорони природи й раціонального природокористування. Вони поділяються на законі й підзаконні акти.
Природоохоронне законодавство як важіль управління про сом природокористування почало формуватися в 1991 р., коли було прийнято Закон України «Про охорону навколишнього природного середовища», де було сформульовано завдання природоохоронного законодавства. Це — регулювання відносин у сфері охорони, використання і відтворення природних ресурсів, гарантування екологічної безпеки, запобігання й ліквідації негативного впливу господарської та інших видів діяльності на навколишнє природне середовище, збереження природних ресурсів , генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та об'єктів, пов'язаних історико-культурною спадщиною.
Економічний механізм забезпечення охорони навколишнього природного середовища розглядається в законі України про охорону навколишнього природного середовища в розділі 10, де безпосередньо сформульовано економічні та фінансові заходи щодо охрони навколишнього природного середовища 0бгрунтовується плата за спеціальне використання природних ресурсів, за забруднення навколишнього природного середовища, за погіршення якості природних ресурсів на основі нормативів плати та лімітів використання, викидів і скидів . Крім цього, розглядаються питання розподілу платежів, створення фондів охорони навколишнього природного середовища, стимулювання, екологічного страхування.
Б) Організаційно-управлінська система регулювання
Організаційно-управлінська система — це управління з охоро ни природи на всіх регіональних рівнях (державному, обласних, районних).
Державне керування в галузі охорони навколишнього природно го середовища здійснюють Кабінет Міністрів України, рада народних депутатів та їхні виконавчі й розпорядчі органи, а також спеціальні уповноважені на те державні органи з питані, охорони природного середовища та використання природних ресурсів (таким органом в Україні є Міністерство екології і природних ресурсів).
Мінекології здійснює координацію всіх природоохоронних ро біт в Україні, готує для Кабінету Міністрів пропозиції з питань охо рони природи й раціонального використання ресурсів, розробляє пропозиції щодо вдосконалення господарського механізму керу вання процесом природокористування, екологічні нормативи, пра вила та стандарти; готує довгострокові державні цільові програми з охорони довкілля, здійснює екологічну експертизу схем розвитку й розміщення продуктивних сил України, контроль над дотриман ням екологічних норм під час розроблення нової техніки, техноло гій та матеріалів, екологічну експертизу Проектів усіх новобудов і діючих промислових об'єктів.
Рішення Мінекології, ухвалені в межах його компетенції, є обов'язковими для виконання всіма міністерствами, об'єднан нями, підприємствами та організаціями.
Контроль над дотриманням природоохоронного законодавства Україні здійснюють різні державні та громадські організації. Серед них вирізняються Державні органи загальної, соціальної та галузевої компетенцій.
Для першої групи органів природоохоронний контроль — це частина їхніх загальних контрольних повноважень, що здійснюються в різних сферах життя суспільства. До цих органів належать Верховна Рада,
Кабінет Міністрів, виконавчі комітети місцевих рад народних депутатів, місцеві адміністрації.
Важлива роль в охороні навколишнього середовища належить правоохоронним органам. Органи
прокуратури здійснюють вищий нагляд за виконанням законодавства про охорону навколишнього середовища всіма міністерствами й відомствами, підприємствами, установами та громадянами. Судом розглядаються кримінальні, громадянські й адміністративні справи, пов'язані, зокрема, з порушенням вимог природоохоронного законодавства. Наступні важливі способи регулювання природокористування - система контролю: екологічний моніторинг, екологічна паспортизація й аудит, екологічна експертиза, стандартизація і нормування.
Система державного моніторингу навколишнього природного середовища створюється з метою забезпечення збирання, опрацюваня, зберігання й аналізу інформації про стан навколишнього природного середовища, прогнозування його змін та розроблення науково обґрунтованих рекомендацій для прийняття ефективних уравлінських рішень;
Метою екологічної експертизи є запобігання негативному впливу антропогенної діяльності на стан навколишнього природного середовища та здоров'я людей, а також оцінювання ступеня екологічної безпеки господарської діяльності й екологічної ситуації на окремих територіях і об'єктах.
Екологічна стандартизація і нормування проводяться з метою створення комплексу обов'язкових норм, правил, вимог щодо охо пи навколишнього природного середовища, використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки.
Г) Економічний спосіб регулювання
Економічне регулювання — це керування природокористувачами, що ґрунтується на економічному стимулюванні, коли з допомогою різних важелів (цін, платежів, податкових пільг і по карань) держава створює для підприємств умови, за яких більш ви гідним матеріально, тобто більш прибутковим, є дотримання при родоохоронного законодавства, а не його порушення.
Підприємства-природокористувачі самі по собі не зацікавле ні в природоохоронній діяльності з кількох причин. По-перше, природоохоронна діяльність не приносить прибутку, за винятком випадків, коли економічно вигідною є утилізація (вторинне вико ристання) відходів виробництва (твердих відходів, стічних вод, га зів, що викидаються). По-друге, часто спостерігається розбіжність у часі між моментом завдання шкоди навколишньому середовищу й моментом розплати за це. Наприклад, забруднення навколиш нього середовища може позначитися на здоров'ї людини аж через кілька років або десятиліть. По-третє, часто збитків природному середовищу завдають одні підприємства або галузі (підприємства- « забруднювачі »), а економічно страждають, більшою мірою, зовсім інші (підприємства-«реципієнти»). Наприклад, основними забруд нювачами навколишнього середовища є промисловість та енерге тика, а страждають охорона здоров'я, комунальне, сільське, лісо ве й рибне господарства, оскільки збільшуються витрати на ліку вання хворих і ремонт будівель, знижується врожайність та якість рослинницької продукції, продуктивність тваринництва тощо.
Отже, підприємства-природокористувачі не займатимуться природоохоронною діяльністю задурно, оскільки сама по собі вона не вигідна. Командно-адміністративний шлях керування природокористувачами в чистому вигляді дорогий і малоефективний, оскільки вимагає великої кількості перевіряючих і постійного контролю. З іншого боку, винятково економічні методи не завжди забезпечують потрібний результат. Найкращі результати дає ро зумне поєднання економічної зацікавленості природокористувачів із жорстким контролем та адміністративним примусом.
Серед економічних важелів регулювання можна виокремити прямі й непрямі. До прямих належать: купівля-продаж ресурсів, орендні платежі, прямі платежі за ресурси або забруднення, пря мі податки; до непрямих — непрямі платежі, різні пільги або за борони економічного характеру, штрафні санкції. До економічних заходів регулювання зараховують також формування ринку еколо гічних послуг та економічних фондів.
Об'єктами плати є джерела природних ресурсів — родовища ко рисних копалин, водосховища, лісові ділянки тощо, а суб'єктами — підприємства, організації й установи, їх філії та об'єднання, окремі громадяни, які використовують природні ресурси.
Плата за використання природних ресурсів стягується з усіх природокористувачів як на території України, так і в межах її морської економічної зони й континентального шельфу.
Плата за природні ресурси може вноситися у формі спеціальних зборів, податків (земельного, лісового тощо), орендної плати в інших формах, передбачених законодавством.
Платежі за охорону й відтворення природних ресурсів є формою компенсації бюджетних та інших витрат власника чи користувача ресурсів на збереження, відновлення й підвищення якості природноресурсного потенціалу. Зокрема, вони передбачають відшкодування витрат на геологорозвідувальні роботи, відтворення поголів'я тварин, відновлення рибних запасів, рибопромислових угідь тощо.
Економічні санкції у формі штрафних платежів за понадлімітне нераціональне використання природних ресурсів встановлюється з метою посилення відповідальності підприємств та інших природокористувачів за порушення чинних норм і правил використання природних ресурсів.
Ради народних депутатів у межах своїх повноважень мають право встановлювати для користувачів
природних ресурсів різні пільги — з метою створення необхідних сприятливих умов для підприємств, а
також заохочення або підтримання економічно слабких природокористувачів.
Основними формами таких пільг є зниження ставок платежів, повне або часткове звільнення від них на певний час або безстроково, відстрочення виплат, установлення диференційованих термінів виплат з метою
стимулювання й заохочення. Передбачається також пільгове кредитування заходів з раціонального використання природних ресурсів, пільгове оподаткування в разі досягнення високої ефективності природоохоронної діяльності, звільнення від плати до основних фондів у природоохоронній сфері тощо .
2. Задание 2 Разработка программы обучения персонала организации Постановка задачи Исполнитель ори
3. U.RU А
4. ~~ќыќ принциптері
5. на тему Античная философия космоцентризм Античная философия возникла в греческих городахгосударствах
6. Лекция 7 Дофамин и Серотонин
7. Социальное государство условия возникновения и этапы развития
8. Миома матки
9. 7 реферат дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук Київ
10. Расчёт токарного резца для работы на станке с ЧПУ
11. Новгородский государственный университет имени Ярослава Мудрого Биполярный
12. тематичних наук Київ ~ Дисертацією є рукопис Робота виконана в Інституті фізи.html
13. Особенности маркетинга услуг
14. тематика вищих рослин
15. Да или нет Если вы согласны с утверждением напишите да если не согласны ~ нет
16. ~ вежливость королей
17. Лечение и реанимационые мероприятие терминальных состоянии.html
18. Тема Алиментные обязательства членов семьи 1
19. кассовое обслуживание А.
20. Использование компьютерных технологий в повышении эффективности учебного процесса