Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
PAGE 8
МІНІСТЕРСТВО АГРАРНОЇ ПОЛІТИКИ ТА ПРОДОВОЛЬСТВА УКРАЇНИ
МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
Навчально-науковий інститут економіки та управління
Факультет менеджменту
Кафедра економіки підприємств
ЕКОНОМІКА ПІДПРИЄМСТВ:
положення для проходження виробничої практики та її організаційно-методичне забезпечення і оформлення результатів виконання програмних завдань студентами денної форми навчання факультету менеджменту спеціальності 7.03060101 «Менеджмент організацій і адміністрування»
Миколаїв
2013
ББК 65.012.2
Друкується за рішенням науково-методичної комісії факультету менеджменту Миколаївського національного аграрного університету від 10.06.2013 протокол №10
Укладачи:
О.І. Котикова – доктор екон. наук, доцент, завідувач кафедри економіки
підприємств, Миколаївський національний аграрний
університет
І.О. Мельник – канд. екон. наук, доцент кафедри економіки підприємств,
Миколаївський національний аграрний університет
О.А. Христенко - канд. екон. наук, доцент кафедри економіки підприємств,
Миколаївський національний аграрний університет
О.А. Мамалюк - канд. екон. наук, доцент кафедри економіки підприємств,
Миколаївський національний аграрний університет
І.В. Безп’ята - канд. екон. наук, доцент кафедри економіки підприємств,
Миколаївський національний аграрний університет
О.Р. Полішкевич - канд. екон. наук, доцент кафедри економіки підприємств,
Миколаївський національний аграрний університет
Рецензенти:
О.В. Калюжна – канд. екон. наук, доцент кафедри управління виробництвом та
інноваційною діяльністю підприємств Миколаївського
національного аграрного університету
О.В. Погорєлова - – канд. екон. наук, завідувач кафедри обліку і економічного
аналізу Національного університету кораблебудування
ім. Адмірала Макарова
Виробнича практика студентів економічного факультету є продовженням навчального процесу в умовах виробництва певного підприємства, установи, організації агропромслового комплексу.
Мета виробничої практики – в реальних умовах діяльності підприємства закріпити отримані теоретичні знання та вміти застосовувати їх на практиці для вирішення різноманітних виробничих ситуацій.
Завданням виробничої практики є поглиблене вивчення:
- розміру і напрямку спеціалізації підприємства;
По закінченню виробничої практики студент повинен вміти проводити всебічний і глибокий економічний аналіз господарської діяльності підприємства, визначати напрямки удосконалення та підвищення ефективності використання виробничого потенціалу, що підтверджується розрахунками та захистом звіту з практики.
Виробничу практику студенти проходять на підприємствах, установах, організаціях агропромислового комплексу за погодженням з кафедрою економіки сільського господарства та деканатом економічного факультету університету.
Загальна тривалість практики становить 2 тижні. Послідовність проходження практики визначається в календарному плані, який складається студентом і погоджується з керівноком практикою від університету та з керівником від підприємства (додаток 1).
Бюджет часу практиканта визначається керівником від підприємства. Пропонується на вивчення та виконання кожного пункту завдання виробничої практики витрачати один робочий день.
Від університету керівництво практикою здійснює керівник практики від кафедри економіки сільського господарства. Він консультує практиканта за всіма питаннями щодо практики, ведення щоденника та написання звіту, перевіряє якість та послідовність проходження практики. Також він інформує кафедру та деканат про хід проходження практики студентами, клопоче перед ректором університету про усунення від практики тих студентів, які не виконують програму, порушують дисципліну та правила проходження практики.
Від підприємства, установи, організації керівником практики є економіст, бухгалтер або інший спеціаліст. Він дає практиканту виробничу характеристику, в якій ставить попередню оцінку з практики. При цьому враховується ступінь та якість виконання практикантом завдань практики.
Практикант повинен вести щоденник з практики, який заповнюється кожного робочого дня і в якому відображається зміст виконаної роботи, власні спостереження, вмсновки, зауваження та пропозиції. Зразок титульного листа та форма його ведення наведені в додатках 2 та 3.
Щоденник є основою для написання звіту з виробничої практики.
Звіт з виробничої практики складається студентом безпосередньо на підприємстві. Основою для звіту повинні бути записи щоденника та виконані студентом розрахункові таблиці з питань, які передбачені програмою. Студент, який не надав звіт з виробничої практики або одержав незадавільну оцінку, повторно направляється на практику без права переходу на ІV курс.
Звіт пишеться на лицевій стороні стандартних аркушів паперу формату А-4. Загальний обсяг 30-40 сторінок. На початку наводиться зміст звіту, потім розкривається кожне питання з наведенням розрахунків і посиланням на додатки.
Написання звіту відбувається безпосередньо на практиці і надається на перевірку одразу після поверення з неї та початку навчального процесу (до 5 вересня).
На кафедру подаються наступні документи:
Після перевірки і письмової рецензії викладача кафедри, звіт захищається студентом на засіданні спеціально створеної комісії не пізніше, ніж через 10-15 днів після початку занять. Оцінка за практику ставиться у залікову книжку студента. Перездача оцінки, одержаної в результаті захисту звіта, не дозволяється.
4. ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ
Текст пишеться від руки або друкується через два міжрядкових інтервали (6 мм) до 30 рядків на сторінці. Мінімальна висота шрифту – 1,8 мм. При використанні текстового редактору Microsoft Word використовується чотирнадцятий розмір шрифту, міжрядковий інтервал 1,5. на кожній сторінці залишаються поля таких розмірів: лівий – 30 мм, верхній та нижній – не менше 20 мм, правий – не менше 10 мм.
Будь-які скорочення слів в роботі не допускаються, крім загальноприйнятих : грн., кг, ц, т, га та інші .
Щільність тексту повинна бути однаковою, букви або цифри – чіткими. Описки і неточності, які виявилися в процесі написання роботи, можна виправляти підчищенням або зафарбуванням білою фарбою і нанесенням на тому ж місці або між рядками виправленого тексту.
Текст основної частини роботи поділяють на розділи та підрозділи.
Заголовки структурних частин роботи “Вступ”, “Розділ”, “Висновки”, “Список використаних джерел”, “Додатки”, виконуються симетрично до тексту великими літерами. Заголовки підрозділів пишуть маленькими літерами (крім першої великої ) з абзацного виступу. Крапку в кінці заголовка не ставлять.
Відстань між заголовком та текстом повинна дорівнювати 3-4 інтервали (9-14 мм).
Нумерація. Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, рисунків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знаку №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш (додаток А), який включають до загальної нумерації сторінок. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять, на наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті без крапки в кінці.
“Зміст”, “Вступ”, “Висновки”, “Список використаних джерел” не нумерують. Номер розділу ставлять після слова “Розділ”, після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка дається заголовок розділу.
Таблиці нумерують послідовно (за винятком таблиць, поданих у додатках) в межах розділу. В правому верхньому куті над відповідним заголовком таблиці розміщують надпис “Таблиця” із зазначенням її номера. Номер таблиці повинен складатися з номеру розділу і порядкового номеру таблиці, між якими ставиться крапка, наприклад: “Таблиця 1.2” (друга таблиця першого розділу).
В разі, якщо таблиця не розміщується на одній сторінці і при переносі частини її на інший аркуш (сторінку) слово “Таблиця” і номер її вказують один раз над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова “Продовження табл.” і вказують номер таблиці, наприклад: “Продовження табл. 1.2”.
Формули в роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу, як ілюстрації та таблиці. Номери формул пишуть біля правого берега аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (1.1) (перша формула першого розділу).
Кожна таблиця повинна мати назву, яку розміщують над таблицею, починаючи з великої літери. Назву не підкреслюють.
Таблицю розміщують після першого згадування про неї в тексті таким чином, щоб її можна було читати без повороту аркуша або з поворотом, але за годинниковою стрілкою. На всі таблиці повинні бути посилання в тексті, при цьому слово “таблиця” в тексті пишуть скорочено, наприклад: “… в табл. 1.2”. У повторних посиленнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово “дивись”, наприклад: “… див. табл. 1.2”…
Список використаних джерел. Використану літературу можна розміщувати в списку в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Відомості про джерела, які включені до списку літератури, необхідно давати згідно з вимогами державного стандарту з обов’язковим наведенням праць. Приклад оформлення відомостей:
Губський Б.В. Біржові технології ринку.-К.:Нора-Прінт, 1996. – 296с.
Суржик В.Г. Фінансове прогнозування доходів і витрат акціонерного
підприємства // Фінанси України. – 1997. - №12. – С.70-78
Додатки. Додатки оформлюють як продовження звіту з виробничої практики на наступних його сторінках, розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.
Кожний додаток повинен починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок у горі малими літерами з першої великої симетрично відносно сторінки. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої пишуться слово “Додаток…..” і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначити послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер Г, Є, І, Ї, Й, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, Б і т.д.
Звіт про проходження виробничої практики на конкретному підприємстві повинен містити не менше 80% від рекомендованого:
В першому питанні надається коротка характеристика місцезнаходження підприємства, природно-кліматичні умови (рельєф, ґрунти, температура, опади), організаційно-виробнича структура господарства, віддаленість від пунктів збуту готової продукції та закупівлі матеріальних ресурсів, районного та обласногоцентрів, наявність доріг та їх характеристика. Також необхідно розглянути показники розміру господарства та рівень його спеціалізації за останні три роки (на основі аналізу фактичних даних щодо обсягів виробництва і реалізації продукції у вартісному виразі, валового доходу, прибутку, рентабельності).
Показники розміру господарства свідчать про рівень концентрації виробництва (таблиця 1).
Таблиця 1
Показники розміру виробництва ________________
|
Показники |
Роки |
В середньому на одне господарство району у звітному році |
||
|
200_ |
200_ |
200_ |
||
|
Валова продукція в порівнянних цінах 2000 р. |
||||
|
Грошова виручка від реалізації, тис.грн. |
||||
|
Площа сільськогосподарських угідь, га |
||||
|
Вартість основних фондів, тис.грн. |
||||
|
Середньорічна чисельність працівників, чол. |
||||
|
Середньорічна кількість худоби та птиці в перерахунку на умовне поголів'я, гол |
Аналізуючи дані таблиці 1, необхідно визначити, яке за розмірами досліджуване господарство – велике, середнє чи мале.
Основним показником, за допомогою якого визначається спеціалізація господарства, структура його грошових надходжень від реалізації товарної продукції (таблиця 2).
Таблиця 2
Розмір та структура грошових надходжень від реалізації
товарної продукції в ___________
|
Галузі та види продукції |
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. |
В середньому за 3 роки |
||||
|
тис. грн. |
% |
тис. грн. |
% |
тис. грн. |
% |
тис. грн. |
% |
|
|
Зерно Цукровий буряк Соняшник Овочі і т.д. Інша продукція рослинництва |
||||||||
|
Разом по рослинництву |
||||||||
|
Молоко ВРХ на м’ясо Свинарство Птахівництво і т.д. Інша продукція тваринництва |
||||||||
|
Разом по тваринництву |
||||||||
|
Всього по сільськогосподарсь-кому виробництву |
||||||||
|
Продукція інших галузей |
||||||||
|
Всього по господарству |
У другому питанні необхідно описати форму власності та господарювання даного господарства, вивчити ретроспективні їх зміни, висвітлити значення в сучасних умовах, ефективність використання та невирішені проблеми розвитку.
Відповідно до закону “Про підприємства в Україні” в нашій державі можуть діяти такі види підприємств:
а) державне комунальне підприємство, що грунтується на власності адміністративно-територіальних одиниць (муніципальне підприємство);
б) державне підприємство, що грунтується на загальнодержавній власності.
Третє питання присвячується аналізу розвитку і ефективності використання ресурсного потенціалу. Включає в себе вивчення окремих видів ресурсів, які використовуються в господарстві (основні фонди, нематеріальні ресурси та активи, інвестиції, капітальні вкладення). Визначається економічна ефективність за групами ресурсів, недоліки, які мають місце в їх складі, структурі та використанні.
Таблиця 3
Забезпеченість _______________________ виробничими ресурсами
та ефективність їх використання
|
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. в % |
|
|
200_ |
200_ |
||||
|
Припадає на одного середньорічного працівника, зайнятого в с/г виробництві: с/г угідь, га основних виробничих фондів с/г призначення, тис.грн. енергетичних потужностей, к.с. |
|||||
|
Припадає на 100 га с/г угідь: основних виробничих фондів с/г призначення, тис.грн. затрат праці, тис.люд.-год. енергетичних потужностей, к.с. |
|||||
|
Одержано на 100 га с/г угідь, тис.грн.: валової продукції сільського господарства (в порівняних цінах 2000 р.) товарної продукції прибутку |
|||||
|
Одержано на одного працівника, зайнятого в с/г виробництві, тис.грн. валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 2000 р.) товарної продукції прибутку |
|||||
|
Фондовіддача, грн./грн. |
|||||
|
Рівень рентабельності, % |
|||||
|
Норма прибутку, % |
Ресурсний потенціал – це сукупність природних та техногенних матеріальних елементів, які можуть бути використані людиною для своєї життєдіяльності і залучені в процес праці для виробництва різних матеріальних благ та споживчих вартостей. До ресурсного потенціалу аграрних підприємств відносять земельні ресурси, виробничі фонди та трудові ресурси.
Для визначення ефективності використання земельних ресурсів необхідно привести показники розміру та структури сільськогосподарських угідь, рівень їх використання, структуру посівних площ сільськогосподарських культур (таблиця 4 та 5)
Таблиця 4
Розмір та структура сільськогосподарських угідь в _____________
|
Види угідь |
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. |
В середньому |
||||
|
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
|
|
Загальна земельна площа |
- |
- |
- |
- |
||||
|
В т.ч. сільськогосподарських угідь |
100 |
100 |
100 |
100 |
||||
|
З них:
|
Рівень інтенсивності використання земельних ресурсів можливо розглянути за допомогою наступних показників:
- коефіцієнт господарського використання землі, який розраховується діленням площі сільськогосподарських угідь на всю земельну площу господарства;
Таблиця 5
Розмір та структура посівних площ в _____________
|
Культури |
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. |
В середньому |
||||
|
га |
% |
га |
% |
га |
% |
га |
% |
|
|
Зернові і зернобобові – всього в т.ч.
|
||||||||
|
Соняшник Цукрові буряки |
||||||||
|
Овочі |
||||||||
|
Кормові культури – всього, в т.ч.
|
||||||||
|
Всього посівів |
100 |
100 |
100 |
100 |
Вказані показники слід звести у таблицю слідуючої форми (таблиця 6).
Про економічну ефективність використання землі свідчить система натуральних і вартісних показників.
До натуральних показників відносять: урожайність сільськогосподарських культур; виробництво окремих видів рослинницької і тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (молоко і м`ясо всіх видів, вовни- на 100 га сільськогосподарських угідь, свинини і зерна – на ріллю, продукції птахівництва – на площу посіву зернових).
Таблиця 6
Рівень використання земельних ресурсів в _______________
|
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. |
У середньому по господарствах району у звітному році |
|
Коефіцієнт господарського використання землі |
||||
|
Коефіцієнт розорюваності |
||||
|
Коефіцієнт використання ріллі |
||||
|
Коефіцієнт меліорації |
||||
|
Питома вага інтенсивних культур |
||||
|
Коефіцієнт повторного використання землі |
З початку необхідно охарактеризувати зміну врожайності сільськогосподарських культур (таблиця 7).
Таблиця 7
Культури |
Перший період |
В середньому за 2 роки першого періоду |
Другий період |
В середньому за 2 роки другого періоду |
||
|
Бази-сний рік |
Наступний за базисним рік |
Перед звітний рік |
Звіт-ний рік |
|||
|
Зернові в цілому (без кукурудзи) в тому числі: озимі зернові з них: озима пшениця озимий ячмінь Ярі зернові: з них: ярий ячмінь овес Кукурудза на зерно Горох |
||||||
|
Соняшник Цукровий буряк Овочі |
В аналізі даних необхідно вказати причини зміни врожайності сільськогосподарських культур та відхилень від середньо районних показників – це можуть бути: не дуже добрі попередники; не використовуються нові перспективні сорти та і якість насіння занадто низька; низька якість виконаних механізованих робіт, до того ж вони виконувалися не в оптимальні агротехнічні строки; на низькому рівні ведеться боротьба з бур'янами, хворобами і шкідниками; мали місце значні втрати врожаю під час збору і таке інше.
Необхідно розглянути виробництво окремих видів тваринницької продукції на 100 га відповідних земельних угідь (таблиця 8).
Таблиця 8
|
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. |
Вироблено на 100 га сільськогосподарських угідь, ц:
Вироблено на 100 га ріллі, ц:
Вироблено на 100 га посівів зернових:
|
Для визначення економічної ефективності використання земельних ресурсів доцільно розглянути вартісні показники (таблиця 9).
Таблиця 9
|
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. |
|
Вироблено на 1га сільськогосподарських угідь, грн :
Вироблено валової продукції (у поточних цінах) в розрахунку на 1 грн. витрат на її виробництво, грн. |
На матеріалах досліджуваного господарства проаналізувати в динаміці рівень інтенсифікації землеробства (таблиця 10).
Таблиця 10
Основні показники рівня інтенсифікації використання землі в _____________
|
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. |
|
Приходиться на 1 га оброблюваних земель:
|
Також необхідно розглянути економічну ефективність інтенсифікації використання землі (таблиця 11).
Таблиця 11
Економічна ефективність інтенсифікації використання землі в _____________
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. |
|
Одержано на 1 га оброблюваних земель, грн.:
|
|||
|
Вироблено валової продукції (у порівнянних цінах 2000р.) в рослинництві в розрахунку на 1 люд.-годину затрат праці, грн. Рівень рентабельності рослинництва, % |
Для визначення ефективності використання основних виробничих фондів розглядається забезпеченість ними підприємства в середньому за останні роки (таблиця 12) та рівень забезпечення енергоресурсами (таблиця 13).
Таблиця 12
Розмір та структура основних виробничих фондів в _____________________
|
Найменування фондів |
В середньому за рік |
200__ р. у % до 200__р. |
|||
|
200_ р. |
200_ р. |
||||
|
тис.грн |
% |
тис.грн |
% |
||
|
Виробничі фонди с.г. призначення в т.ч. будівлі споруди машини і обладнання транспортні засоби інвентар та інструмент робоча худоба продуктивна худоба багаторічні насадження Фонди рослинництваФонди тваринництва Виробничі фонди не с.г. призначення Невиробничі основні фонди Всього |
Таблиця 13
Рівень забезпечення підприємства основними фондами
і енергоресурсами в _____________________
|
Показники |
В середньому за рік |
200__ р. в % до 200__ р. |
|||
|
200_ р. |
200_ р. |
||||
|
на 100 га с/г угідь |
на 1 праців-ника |
на 100 га с/г угідь |
на 1 праців-ника |
||
|
Виробничі фонди с.г. призначення, тис.грн. Виробничі фонди не с.г. призначення, тис.грн. Енергетичні потужності, к.с. |
Стан і відтворення основних фондів аналізується за комплексом показників : Кз – коефіцієнт зносу – відношення суми зносу (З) до первинної вартості основних фондів (Ф) за мінусом основних засобів, за якими знос не нараховується (продуктивна худоба, робочі воли, молоді багаторічні насадження). Чим нижче коефіцієнт зносу, тим кращий стан засобів і навпаки:
Кз =
коефіцієнт придатності або збереження Кзд – відношення залишкової вартості основних фондів до загальної первинної вартості.
Кзи = · 100 % ;
Темп зростання – Тр – відношення вартості фондів на кінець періоду (Фк) до їх вартості на початок року (Фп)
Тр = ;
Темп приросту – Тп – визначається за формулою
Тп =
Коефіцієнт вибуття – Кв – відношення вартості основних фондів, що вибули (Фв) до їх вартості на початок року в процентах
Кв =
Коефіцієнт оновлення – Ко – відношення вартості основних фондів, яких поступили (Фпос) до їх вартості на кінець року :
Ко =
Розраховані показники офрмлюємо в таблиці 14.
Таблиця 14
Показники відтворення основних фондів в __________________
|
ПОКАЗНИКИ |
20__р. |
20__р. |
20__р. |
|
Коефіцієнт зносу; Коефіцієнт придатності (збереження); Темп зростання; Темп приросту Коефіцієнт вибуття Коефіцієнт оновлення |
Потім визначаються показники економічної ефективності використання основних виробничих фондів.
Таблиця 15
Показники ефективності використання основних виробничих
фондів в _________________
|
Показники |
200_р. |
200_р. |
200_р. в % до 200_р. |
|
Фондовіддача (за валовою продукцією), грн. Фондоємкість, грн. Прибуток на 1 грн. основних виробничих фондів, грн. Строк окупності основних виробничих фондів, років. |
Зробити висновки щодо ефективності використання ресурсного потенціалу досліджуваного підприємства.
В четвертому питанні необхідно вивчити трудові ресурси господарства, підприємства, організації – їх склад, потреба в основних групах спеціалістів, забезпеченість ними та рівень використання в господарстві
Забезпеченість трудовими ресурсами та ефективність їх використання є дуже актуальною проблемою сьогодення. Враховуючи складну ситуацію на селі, кризу виробничої та соціальної інфраструктури чисельність зайнятих робітників в сільськогосподарському виробництві поступово скорочується. Зменшується кількість робітників в сільськогосподарських підприємствах усіх форм власності. Напрямки вирішення даної проблеми повинні реалізовуватися через державу.
Перша частина таблиці характеризує показники інтенифікації використання трудових ресурсів, друга частина містить показники економічної ефективності інтенсифікації використання трудових ресурсів в сільськогосподарському підприємстві (табл.16).
Таблиця 16
Основні показники використання трудових ресурсів в _________________
|
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
Темп росту,% |
|
Припадає на одного середньорічного працівника:
Відпрацьовано середньорічним робітником за рік, люд.-год. Припадає на 100 грн. вартості валової продукції сільського господарства (в порівнянних цінах 200_ р.), грн.:
Отримано на одного працівника сільського господарства, грн.:
господарства (в порівнянних цінах 200_ р.)
|
Також необхідно вивчити показники продуктивності праці при виробництві основних видів продукції, окреслити можливі шляхи її підвищення.
Продуктивність праці – це здатність конкретної праці виробляти за одиницю часу певну кількість продукції. Продуктивність праці характеризують перш за все такі показники: - виробництво валової продукції на одного працівника, на одну люд.-год.
Основні задачі дослідження - проаналізувати рівень і тенденцію зміни продуктивності праці; визначити вплив окремих факторів на її відхилення; виявити резерви зростання продуктивності праці. На продуктивність праці впливають два показники:
Для розрахунку використаємо метод прямих та обернених зв’язків.
Таблиця 17
Вихідні дані та розрахунок впливу факторів на продуктивність праці в _____
|
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
|
Факторні Вартість валової продукції сільського господарства в поточних цінах реалізації, тис.грн. Прямі витрати праці на виробництво сільськогосподарської продукції, тис. люд.-год. Результативний Продуктивність праці, грн. / люд.-год. Умовний показник Загальне відхилення, В т.ч. за рахунок факторів:
|
Рівень продуктивності праці одного працівника за рік залежить від:
Частка їх впливу на відхилення результативного показника визначається за допомогою прийому обчислення різниць (табл. 18).
Таблиця 18
Вихідні дані та розрахунок впливу факторів на продуктивність праці в _____
|
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
|
Факторні Відпрацьовано за рік одним працівником, люд.-год. Вироблено продукції за одну люд.-год. Результативний Продуктивність праці одного працівника за рік, грн. Загальне відхилення, В т.ч. за рахунок факторів:
|
Оберненим показником до продуктивності праці є працемісткість продукції. Проаналізуємо вплив факторів на працемісткість будь-якого виду продукції рослинництва та тваринництва (табл.19, 20).
Таблиця 19
Вихідні дані та розрахунок впливу факторів на працемісткість
соняшнику в ___________________________________
|
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
|
Факторні Прямі витрати праці на соняшник в розрахунку на один га, люд.-год. Врожайність соняшнику, ц /га |
Продовження таблиці 19
|
Результативний Прямі витрати праці на 1 ц соняшнику (працемісткість), люд.-год. Умовний показник Загальне відхилення, В т.ч. за рахунок факторів:
1 га
|
Таблиця 20
Вихідні дані для визначення впливу факторів
на працемісткість молока в ____________________________
|
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
|
Факторні Прямі витрати праці на молоко в розрахунку на одну корову, люд.-год. Надій на одну середньорічну корову, ц Результативний Прямі витрати праці на 1 ц молока (працемісткість), люд.-год. Умовний показник Загальне відхилення, В т.ч. за рахунок факторів:
середньорічну корову
|
Щоб знизити працемісткість продукції необхідно: в рослинництві підвищити врожайність і знизити витрати праці на один га, в тваринництві – підвищити продуктивність худоби і знизити витрати на одну голову.
Для того, щоб виявити шляхи зниження витрат на 1 га угідь і на одну голову худоби треба перш за все визначити структуру витрат праці за всіма видами робіт у відповідних галузях рослинництва і тваринництва.
В п’ятому питанні визначаються розміри виробничих витрат на виробництво окремих видів продукції, аналізуються фактори, що впливають на собівартість та шляхи її зниження.
Собівартість продукції – це виражена в грошовій формі сукупність витрат з виробництва та реалізації.
У собівартості продукції знаходять відображення індивідуальні витрати кожного підприємства на виробництво і реалізацію продукції, виконання робіт та послуг. Зменшення цих витрат забезпечує підприємству конкурентоспроможність на ринку, зростання прибутку, рівня рентабельності, тому аналіз досягнення неухильного зниження собівартості продукції, пошуку резервів подальшої економії усіх витрат на виробництво і реалізацію продукції являє собою один з обов’язкових напрямків економічного аналізу діяльності будь-якого аграрного підприємства.
Задачі аналізу:
- виявити основні напрямки зміни собівартості продукції
- розрахувати вплив окремих факторів на їх відхилення
- визначити резерви та намітити заходи по зниженню собівартості продукції
Основні напрямки аналізу собівартості продукції:
- у динаміці по багаторічним періодам та окремим рокам
- порівняння фактичних показників з плановими
- порівняння фактичних показників аналізованого господарства з середніми показниками господарств району, а також передового господарства тієї ж спеціалізації
- порівняння собівартості продукції по окремих виробничих підрозділах
По відношенню до продукту розрізняють:
собівартість сукупної продукції
собівартість загальної кількості окремого продукту
собівартість одиниці продукції
На величину собівартості окремого виду продукції рослинництва чи тваринництва впливають 2 фактори: кількість виробленої продукції та собівартість одиниці продукції.
У ході дослідження важливо вивчити основні напрями зміни собівартості одиниці продукції, виявити причини її відхилення.
Для визначення впливу причин відхилення собівартості окремих продуктів рослинництва можна використовувати два способи поглиблення аналізу. При першому способі рахують за базисний та звітний періоди витрати по кожній статті у розрахунку на 1ц продукції та визначають відхилення витрат на 1ц продукції по окремим статтям (таблиця 21).
Таблиця 21
Визначення витрат по статтях на виробництво 1ц ___________ у_____________________________
|
Статті затрат |
Витрати на основну продукцію, тис. грн. |
Витрати на 1 ц, грн. |
Відхилення (+,-) |
||
|
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. |
200_ р. |
||
|
Витрати на оплату праці |
|||||
|
Насіння та посадковий матеріал |
|||||
|
Паливо – мастильні матеріали |
|||||
|
Добрива |
|||||
|
Засоби захисту рослин |
|||||
|
Роботи та послуги |
|||||
|
Витрати на ремонт необоротних активів |
|||||
|
Інші витрати на утримання основних засобів |
|||||
|
Інші витрати |
|||||
|
Непродуктивні витрати |
|||||
|
Загальновиробничі витрати |
|||||
|
Всього витрат: |
|||||
|
Одержано продукції |
При другому способі аналізу визначають вплив на собівартість окремих видів продукції рослинництва: рівня виробничих витрат на 1 га та рівня врожайності. Потім вивчають причини відхилення кожного з цих факторів в звітному періоді в порівнянні з базисним (таблиця 22).
Таблиця 22
Вихідні дані аналізу собівартості 1 ц ________ у ___________
|
Показники |
200_ р. |
200_ р. |
|
Факторні Витрати на основну продукцію в розрахунку на 1 га, тис.грн. |
||
|
Врожайність, ц/га |
||
|
Результативний Собівартість 1 ц, грн. |
||
|
Умовний показник Загальне відхилення В т.ч. за рахунок факторів - витрат в розрахунку на 1 га - врожайності |
Для виявлення причин відхилення собівартості одиниці тваринницької продукції використовуються ті ж два способи поглибленого аналізу, що і у рослинництві. Відмінність другого способу аналізу полягає в тому, що тут визначають, який вплив на зміну собівартості 1ц продукції тваринництва справляють затрати на 1 голову та рівень її продуктивності.
При виробництві тваринницької продукції найбільшу питому вагу займають витрати на корми, які в собівартості виробленої продукції займають до 60% від загальних витрат. Саме, тому при проведенні дослідження необхідно виявити причини відхилення витрат на корми в розрахунку на 1 ц продукції.
В шостому питанні приділяється увага дослідженню такого показника, як прибуток в цілому по підприємству та по окремим галузям, видам продукції. Необхідно вивчити напрямки і темпи зміни прибутку, визначити ступінь виконання плану прибутку, встановити прибуток і збиток галузі , структуру прибутку господарства, з’ясувати ступінь впливу окремих факторів на відхилення прибутку, виявити резерви збільшення прибутку, розробити заходи спрямовані на усунення недоліків, мобілізацію внутрішніх резервів нарощування маси прибутку.
Необхідно визначити розмір фінансового результату діяльності окремих галузей підприємства (таблиця 23).
Таблиця 23
Прибуток (+), збиток ( - ) по галузям сільськогосподарського виробництва, тис грн., в ______________________________
|
Галузь |
200__р. |
200__ р. |
Відхилення (+, - ) |
|
Зерновиробництво |
|||
|
Овочівництво |
|||
|
Виноградарство |
|||
|
Молочне скотарство |
|||
|
М’ясне скотарство |
|||
|
Свинарство |
|||
|
………….. |
|||
|
…………. |
|||
|
…………. |
Необхідно дослідити динаміку та виконання плану одержання прибутку по основним видам продукції підприємства(таблиця 24).
Поглиблюючи аналіз, з’ясуємо, які фактори і в якому напрямку вплинули на прибуток (збиток) від реалізації основних видів продукції сільського господарства. На розмір прибутку від реалізації окремого виду продукції впливають три фактори :
Таблиця 24
Прибуток (+) , збиток ( -) від реалізації основних видів сільськогосподарської продукції в _______________________
|
Види продукції |
200__ р. |
200__ р. |
|||
|
За планом |
фактично |
200__ р. в % до |
|||
|
Плану |
200__ р. |
||||
|
Пшениця |
|||||
|
Соняшник |
|||||
|
Цукровий буряк |
|||||
|
Овочі |
|||||
|
Виноград |
|||||
|
Молоко |
|||||
|
М’ясо |
|||||
|
……….. |
|||||
|
………. |
|||||
|
………. |
Слід зауважити, що розмір прибутку знаходиться в прямій залежності від перших двох факторів (чим більше реалізовано продукції і вище її ціна, тим більше при інших рівних умовах буде отримано абсолютної суми прибутку і навпаки) і в обернений від третього фактору.
Таблиця 25
Вихідні дані та визначення впливу факторів на загальної суму прибутку
у ___________________________
|
Показники |
200__ р. |
200__ р. |
|
1) Дані для розрахунку факторів: а) грошова виручка від реалізації, тис.грн. б) собівартість реалізованої продукції, тис.грн. в) прибуток (+), збиток (-) всього, тис.грн. (ряд 1а – ряд.1б) |
||
|
2) Фактори , що впливають на прибуток (збиток ) а) кількість реалізованої продукції, ц б) середня ціна реалізації 1 ц, грн. (1а: 2а) в) собівартість 1 ц продукції, грн. (1б : 2а) г) прибуток (+) , збиток (-) на 1ц, грн. (ряд.2б – ряд.2в) |
Слід мати на увазі, що абсолютна маса прибутку, хоч і є важливим показником, але сама по собі не може повно і всебічно відобразити рівень прибутковості , в зв’язку з цим виникає необхідність визначення і аналізу прибутку в розрахунку на 1 га площі. По однорічних культурах для цього використовується посівна площа, а по багаторічних насадженнях –плодоносна.
Факторами , які впливають на розмір прибутку з 1га:
Таблиця 26
Вихідні дані для аналізу прибутку з 1 га в ___________________________
|
Показники |
200__ р. |
200__ р. |
|
1. Дані для розрахунку прибутку з 1га і факторів, що на нього впливають а) площа посіву, га б) кількість реалізованої продукції, ц в) виручка від реалізації, тис.грн. г) собівартість реалізованої продукції, тис. грн. д) прибуток (+), збиток (-) всього, тис.грн. (ряд 1в – ряд 1г) є) прибуток (+), збиток (-) на 1 га, грн. (ряд.1д : ряд 1а) ІІ. Фактори, які впливають на прибуток (збиток) з 1 га а) кількість реалізованої продукції з 1га, ц ( ряд 1б : ряд.1а) б) середня ціна реалізації 1ц, грн. (ряд.1в : ряд.1б) в) собівартість 1ц реалізованої продукції, грн. (ряд.1в : ряд.1б) г) прибуток (+) , збиток ( -) в розрахунку на 1ц , грн. ( ряд.2б – ряд.2в) |
В сьомому питанні детально описується технологія виробництва основної продукції, її ефективність, канали реалізації, ціни і прибутковість за останні 2-3 роки, аналіз ринку даного виду продукції в районі чи області. Аналогічний аналіз проводиться по 1-2 додаткових видах продукції, за результатами аналізу наводяться висновки та пропозиції.
При дослідженні реалізації основного да додаткових видів продукції необхідно з’ясувати причини зміни її обсягі. При цьому враховують причини зміни обсягів реалізованої продукції. Загальний обсяг реалізації окремого виду продукції (зерна, овочів, молока та інше ) може бути розглянутий як результат впливу двох або більшого числа факторів :
1 варіант :
1. Валове виробництво продукції ( в натурі )
2.Рівень товарності , %
2 варіант :
1. Площа сільськогосподарських. культур , га (поголів’я худоби,гол)
2.Врожайність, ц/га (продуктивності однієї голови)
3.Рівень товарності , %
3 варіант :
1.Площа сільськогосподарських культур (поголів’я худоби)
2.Врожайність (продуктивності однієї голови )
3.Індекс якості продукції, що розраховується, як відношення до її фізичної ваги
4.Рівень товарності, %
В процесі подальшого дослідження необхідно з’ясувати причини зміни грошової виручки. При цьому враховують , що розмір грошової виручки від реалізації окремого виду продукції в кінцевому результаті залежить від ряду факторів.
1 варіант
1. кількості реалізованої продукції
2.середньої ціни реалізації одиниці продукції.
2 варіант
1. обсягу виробленої продукції
2. рівня товарності
3. середньої ціни реалізації одиниці продукції
3 варіант
1. площі культури ( поголів’я худоби і птиці даного виду ) врожайності культури ( продуктивності 1 гол)
2.рівня товарності;
3. середньої ціни реалізації одиниці продукції
Аналізу отриманої грошової виручки від окремого виду продукції по 1 варіанту, як правило , проводиться за допомогою методу абсолютних різниць , а по 2 і 3 варіантам – ланцюгових підстановок. Інформаційної базою для проведення обсягу грошової виручки від реалізації є ф.50 с.-г. та ф.21 заг. Вплив факторів на обсяг грошової виручки від реалізації окремого виду сільськогосподарської продукції наведено в таблиці 27.
Таблиця 27
Вихідні дані та визначення впливу факторів на грошову виручку отриману від реалізації у ____________________________
|
Показники |
200__ р. |
200__ р. |
|
Факторні Кількість реалізованої продукції , ц Середня ціна реалізації 1ц, грн. |
||
|
Результативний Грошова виручка від реалізації, тис. грн. |
||
|
Загальне відхилення: В т.ч. за рахунок факторів: - кількість реалізованої продукції - середня ціна реалізації 1ц |
Грошову виручку від реалізації окремого виду худоби та птиці деталізують на:
Враховуючи, що вартість 1 голови худоби і птиці залежить від середньої ваги 1 голови і рівня реалізаційної ціни 1 кг живої ваги, в кінцевому рахунку, грошова виручка від реалізації худоби, птиці залежить від :
В даному випадку аналіз грошової виручки здійснюється за допомогою прийому ланцюгових підстановок.
Аналіз грошової виручки від продажу худоби і птиці доцільно проводити не тільки в цілому, а й по окремим каналам реалізації.
Таблиця 28
Вихідні дані для визначення впливу факторів на грошову виручку від продажу свиней у ___________________
|
Показники |
200__ р. |
200__ р. |
|
Факторні Продано тварин, гол. Середня жива маса 1 голови, кг Середня ціна реалізації 1 кг живої маси, грн. |
||
|
Результативний Грошова виручка від реалізації тварин, тис.грн. |
За допомогою прийому ланцюгових підстановок визначимо напрямки і розмір впливу кожного з 3-х факторів на це відхилення.
Таблиця 29
Визначення впливу факторів на зміну грошової виручки від реалізації свиней у _______________________
|
Підстановки |
Про-дано Голів |
Середня жива маса 1 голови, кг |
Середня Ціна 1 кг Живої маси, грн. |
Грошова виручка, тис.грн. |
Відхилення, + , - |
Причини відхи- лення |
|
Всі показники базисні : |
||||||
|
1 підстановка: 1-й показник звітного року 2-й і 3-й базисного року |
||||||
|
ІІ підстановка: 1-й і 2-й показники звітного року 3-й базисного |
||||||
|
ІІІ підстановка: Всі показники звітного року |
||||||
|
Разом: |
Х |
Х |
Х |
Х |
Х |
Визначивши вплив окремих факторів на розмір грошової виручки, необхідно з’ясувати причини, від яких залежить розмір самих факторів.
На ціну реалізації продукції, а відповідно на обсяг грошових надходжень від реалізації певного виду продукції впливають строки реалізації. Враховують і особливості тієї чи іншої продукції, та строки оптимальної реалізації (продукція, що швидко псується). Продаж ряду продуктів (овочі, фрукти, ягоди) в більш ранні строки, а також в зимово-весняний період (після її зберігання), як правило, здійснюється за більш високим цінам, що впливає на рівень середньої реалізаційної ціни.
Таблиця 30
|
Місяць |
Овочі |
Соняшник |
Молоко |
|||
|
200__ р. |
200__ р. |
200__ р. |
200__ р. |
200__ р. |
200__ р. |
|
|
Січень |
||||||
|
Лютий |
||||||
|
Березень |
||||||
|
Квітень |
||||||
|
Травень |
||||||
|
Червень |
||||||
|
Липень |
||||||
|
Серпень |
||||||
|
Вересень |
||||||
|
Жовтень |
||||||
|
Листопад |
||||||
|
Грудень |
На ціну реалізації продукції, а відповідно і на можливі обсяги грошових надходжень від реалізації впливують канали реалізації продукції. Вибір найбільш оптимальних та економічно вигідних дає можливість отримати високу ціну за одиницю реалізованої продукції та збільшити грошову виручку від реалізації.
Таблиця 31
|
Види продукції |
200__ р. |
200__ р. |
||||
|
Середня |
Фактична |
|||||
|
По догові-рах |
На ринку |
Перероб-ним підпр-вам |
По Іншім Каналам |
|||
|
Озима пшениця |
||||||
|
Соняшник |
||||||
|
Цукровий буряк |
||||||
|
Молоко |
||||||
|
М’ясо |
Покращення якості продукції в сучасних умовах – один з вирішальних факторів росту ефективності виробництва. По деяким видам рослинницької продукції ціни диференціюються в залежності від того, якими біологічними сортами вона представлена.
В ході виконання завдання необхідно означити фактично одержані показники рентабельності окремих видів продукції, проаналізувати основні фактори, що виливаються на рентабельність, визначити резерви її приросту.
Рівень рентабельності в цілому по господарству визначається результатами роботи всіх галузей. В зв’язку з цим має велике значення аналіз рівня рентабельності галузей і окремих видів продукції (табл.32).
Поглиблюючи дослідження, слід з’ясувати причини відхилення від рівня рентабельності, і особливо, по тим галузям і видам продукції, по яким є тенденція до зниження. Зміна рівня рентабельності окремого виду продукції залежить в кінцевому результаті від того, наскільки за досліджуваний період змінювались розміри прибутку (в цілому або на 1ц продукції) і собівартості реалізованої продукції (в цілому або на 1ц продукції).
Таблиця 32
|
Галузі та види продукції |
200__ р. |
200__ р |
200__ р. в % до 200__ р. |
|
Сільське господарство в цілому В т.ч.: Рослинництво: - зерновиробництво - виробництво соняшнику - виробництво кукурудзи - …………………… - …………………… |
|||
|
Тваринництво: - молочне скотарство - м’ясне скотарство - свинарство - птахівництво - …………….. |
|||
|
Переробка продукції |
|||
|
Виконані роботи та послуги |
|||
|
Інша продукція та послуги виконані стороннім організаціям |
При цьому рівень рентабельності збільшиться, при наступних умовах:
Проведемо розрахунок впливу вказаних вище факторів на зміну рівня рентабельності виробництва на прикладі основного виду продукції підприємства. Необхідна для його здійснення вихідна інформація наведена в таблиці 33.
Таблиця 33
Вихідні дані та розрахунок впливу факторів на рівень рентабельності виробництва у________________________
|
Показники |
200__ р. |
200__ р. |
|
Факторні Прибуток (збиток) від реалізації продукції, тис.грн. Собівартість реалізованої продукції, тис. грн. Результативний Рівень рентабельності (збитковості) виробництва, % |
||
|
Умовний показник |
||
|
Загальне відхилення В т.ч. за рахунок факторів: - прибутку (збитку) від реалізації продукції - собівартості реалізованої продукції |
В сучасних умовах повинна забезпечуватися не лише економічна ефективність виробництва певного виду продукції, а і ефективна її реалізації, для визначення зміни показників розраховують рівень рентабельності продаж (табл.34).
Таблиця 34
Вихідні дані та розрахунок впливу факторів на рівень рентабельності
продаж в________________________
|
Показники |
200__ р. |
200__ р. |
|
Факторні Прибуток (збиток) від реалізації продукції, тис.грн. Виручка від реалізації продукції, тис. грн. Результативний Рівень рентабельності (збитковості) продаж, % |
||
|
Умовний показник |
||
|
Загальне відхилення В т.ч. за рахунок факторів: - прибутку (збитку) від реалізації продукції - виручки від реалізації продукції |
Окрім наведених вище показників необхідно визначати загальний рівень рентабельності по підприємству. На загальний рівень рентабельності впливають:
Прибуток по підприємству повинен відображати всю масу прибутку (збитку) отриману від всіх видів діяльності досліджуваного підприємства, інформаційною базою для дослідження є форма № 2 “Звіт про фінансові результати”.
Для визначення суми середньорічної вартості активів можна використати ф. 1 “Баланс” або ф. 50 с.-г. Вплив факторів на загальний рівень рентабельності представлено в таблиці 34.
Таблиця 34
Вихідні дані та визначення впливу факторів на загальну рентабельність по підприємству у _____________________
|
Показники |
200__ р. |
200__ р. |
|
Факторні Прибуток по підприємству, тис. грн. Середньорічна вартість основних та оборотних засобів, тис. грн. Результативний Загальна рентабельність (Норма прибутку), % |
||
|
Умовний показник |
||
|
Загальне відхилення В т.ч. за рахунок факторів: - прибутку підприємства - середньорічної вартості основних та оборотних засобів |
Восьме питання присвячується аналізу сировинної бази господарства – канали поставок основних видів сировини, закупівельні ціни, основні постачальники, джерела, відстані, періоди, доставки, форми оплати та оформлення взаємовідносин. Необхідно навести в додатках типові форми договорів на поставку окремих видів продукції чи виконання певних видів робіт.
В дев’ятому питанні необхідно вказати, з якими підприємствами і організаціями сфери АПК господарство має договірні відносини, якими формами договорів вони оформлені, взаємні права та обов’язки. Необхідно провести аналіз виконання договірних зобов’язань, навести приклади договорів, вказати на участь підприємства у міжгосподарському кооперуванні, науково-виробничих системах, співпрацю із зарубіжними партнерами.
Агропромисловий комплекс складається з трьох великих сфер – матеріального виробництва та інфраструктури (виробничої і соціальної). Перша сфера включає галузі, які виробляють засоби виробництва для АПК. До неї належать тракторне та сільськогосподарське машинобудування, виробництва спеціалізованого транспорту, меліоративної техніки, мінеральних добоив, пестицидів, комбікормова і мікробіологічна промисловості та ін. друга сфера – це галузі сільського господарства (землеробство і тваринницво). Третя сфера – галузі промисловості по переробці сільськогосподарської сировини: всі підгалузі харчової, борошно-мельно-круп’яної, м’ясо-молочної, рибної промисловості, громадського харчування, галузі легкої промисловості.
У десятому питанні надається характеристика зовнішньоекономічної діяльності даного підприємства, специфіка взаємовідносин із зарубіжними партнерами, аналізується законодавчо-нормативна база, якою керується підприємство при здійсненні цього виду діяльності.
Останнє одинадцяте питання присвячується особистому внеску практиканта у діяльність підприємства, розкривається зміст виконаної їм роботи, її значущість для підприємства та пізнавальна корисність для виконавця.
У висновках та пропозиціях наводяться короткі висновки щодо роботи підприємства, на основі конкретних, обгрунтованих розрахунків наводяться пропозиції по підвищенню економічної ефективнсоіт його виробництва.
В додатках до звіту наводяться зразки первинних документів, договорів, річних звітів різних форм та інших документів, які вивчалися та розрахунків, що використовувалися для написання звіту.
Додаток 1
МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
КАФЕДРА ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ
ЗВІТ З ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ З ЕКОНОМІКИ ПІДПРИЄМСТВ
Студента 3 курсу факультету менеджменту
денної форми навчання
Спеціальність 6.030601 «Менеджмент»
Іванова Івана Івановича
Керівник практики
_______ ________________________________
(підпис та печатка) (посада, прізвище та ініціали відповідальної особи)
Кількість балів: _______ Оцінка: ECTS ______
Члени комісії
___________________ О.І. Котикова
___________________ І.О. Мельник
_________________ ____________________
Миколаїв
2013
МИКОЛАЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ АГРАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
|
Виробнича практика з економіки підприємств Студента 3 курсу Іванова Івана Івановича Факультет менеджменту Кафедра економіки підприємств Спеціальність 6.030601 «Менеджмент» Студент Іванов Іван Іванович Прибув на підприємство, організацію, установу Печатка ____________ ____________________________________________________ Вибув з підприємства, організації, установи Печатка _____________ _____________________________________________________ |