Будь умным!


У вас вопросы?
У нас ответы:) SamZan.net

Тема 9. Аудиторський звіт і аудиторський висновок Поняття і склад аудиторського звіту

Работа добавлена на сайт samzan.net: 2015-12-26

Поможем написать учебную работу

Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.

Предоплата всего

от 25%

Подписываем

договор

Выберите тип работы:

Скидка 25% при заказе до 20.5.2024

Тема 9. Аудиторський звіт і аудиторський висновок

  1.  Поняття і склад аудиторського звіту.
  2.  Аудиторський висновок та його структура.
  3.  Види аудиторських висновків

1. Поняття і склад аудиторського звіту.

Аудиторський звіт являє собою матеріали, які складаються за результатами перевірки. Крім аудиторського висновку (акта аудиторського контролю), в документацію аудиторського звіту можна включити: річний (квартальний) звіт, акт здавання-приймання виконаних аудиторських робіт, протокол узгодження договірної ціни на аудиторські послуги, угоду на здійснення аудиторських послуг (даний документ можна також віднести до планової документації).

Крім того, до аудиторського звіту можна віднести такі документи: наказ керівника підприємства-замовника на проведення аудиторських послуг, акти інвентаризації активів і пасивів, договір на проведення попередньої експертизи.

До складу підсумкової документації відноситься аудиторський звіт. Аудиторський звіт — це внутрішній підсумковий документ, складання якого, як правило, передує складанню аудиторського висновку. Зміст аудиторського звіту носить конфіденційний характер й тому, як правило, не підлягає публічному розкриттю перед третьою стороною. Необхідність формування аудиторського звіту визначається договором на проведення аудиту. Разом з тим аудиторськими фірмами можуть виконуватися роботи, які не мають на меті формування висновку - завдання без надання впевненості. Тоді, аудиторський звіт виступає єдиною формою звітування про виконану роботу та її результати, який може отримати клієнт.

МСА не встановлюють спеціальних вимог щодо змісту та структури аудиторського звіту. Кожна аудиторська фірма самостійно розробляє та затверджує відповідні вимоги внутрішніми стандартами. Практика, пов'язана з наданням послуг з аудиту фінансової звітності, говорить про виключну важливість попереднього звітування про наслідки аудиту перед клієнтом у формі аудиторського звіту.

За наслідками проведених аудиторських процедур аудитор збирає докази щодо тверджень, які містить фінансова звітність, представлена клієнтом для перевірки. Зрозуміло, що в підсумку отримані докази можуть свідчити про існування викривлень у фінансовій звітності, які за своїм характером можуть бути як суттєвими, так і несуттєвими.

Отже, до моменту формування кінцевої форми аудиторського висновку керівництво підприємства повинно прийняти рішення або залишати фінансову звітність без змін, або внести відповідні зміни. Своє рішен-шисерівництво підприємства викладає, як правило, у листі-відповіді.

Терміни подачі аудиторського звіту керівництву та терміни розгляду такого звіту керівництвом обговорюються під час укладення договору на аудит і мають своє відображення у відповідних пунктах договору на аудит.

Таким чином, аудитор може виконати остаточні процедури щодо вибору форми висновку лише після прийняття відповідного рішення керівництвом підприємства.

За структурою аудиторський звіт може мати три основних розділи:

1. Загальні відомості про перевірку. У цьому розділі наводиться така інформація: підстави для проведення перевірки (назва та номер договору); мета перевірки; обсяг інформації, що перевіряється; терміни проведення перевірки; обсяг та зміст виконаних аудиторських процедур.

2. Загальна характеристика системи внутрішнього контролю. У

цьому розділі дається узагальнена характеристика як організаційної структури підприємства, його діяльності, так і системи внутрішнього контролю, а також розкриваються основні її недоліки, що можуть мати наслідком існування суттєвих викривлень у показниках фінансової звітності.

3. Результати виконаних процедур щодо отримання доказів стосовно тверджень у показниках фінансової звітності. Називаються всі виявлені помилки у фінансових звітах та обов'язково надається їх характеристика щодо суттєвості. У підсумку надаються рекомендації щодо можливого виправлення у фінансовій звітності, за якою передбачається надання висновку.

Важлива аналітична інформація та розрахунки наводяться у додатках до аудиторського звіту,

Колений аудиторський звіт повинен мати такі обов'язкові реквізити: • реквізити аудиторської організації, а саме:

а) найменування і юридична адреса фірми або прізвище, ініціали і адреса аудитора;

б) номер і дата свідоцтва про внесення до реєстру суб'єктів аудиторської діяльності;

в) номер і дата сертифіката аудитора; реквізити підприємства-замовника, а саме:

а) офіційне найменування і юридична адреса;

б) номер і дата реєстраційного посвідчення;

в) перелік посадових осіб (прізвища, ініціали, посади), відповідальних за складання фінансової звітності.

Аудиторський звіт надається, як правило:

а) особі, яка підписала договір (контракт, лист-зобов'язання) на надання аудиторських послуг;

б) будь-якій іншій особі - у випадку письмової вказівки на те, що в адресу аудиторської організації, підписаної особою, яка засвідчила договір (контракт, лист-зобов'язання) на надання аудиторських послуг.

2. Аудиторський висновок та його структура

Аудиторський висновок – це систематизоване узагальнення виявлених порушень, характеристика стану фінансової та бухгалтерської звітності, висновки про її достовірність, повноту та відповідність чинному законодавству та встановленим нормативам.

Аудиторські висновки можна класифікувати за двома ознаками:

• за економічною характеристикою досліджень;

• за видами.

Перша група включає: аудиторські загальноприйняті висновки і аудиторські висновки спеціального призначення.

Загальноприйняті висновки: аудиторський висновок про фінансову звітність, аудиторський висновок про фінансовий стан підприємства, аудиторський висновок (акт) про проведення консультацій.

До аудиторських висновків з аудиту спеціального призначення належать: висновки щодо фінансових звітів, складених відповідно до всеохоплюючої основи бухгалтерського обліку, відмінні від міжнародних чи національних стандартів бухгалтерського обліку, висновки щодо компонентів або фінансових звітів, висновки щодо виконання контрактних угод, висновки щодо узагальнених фінансових звітів.

Друга група включає: безумовно-позитивний аудиторський висновок, умовно-позитивний аудиторський висновок, відмову від висловлення, негативний аудиторський висновок.

Результатом копіткої роботи аудитора по виконанню договору на аудит фінансової звітності  є аудиторський висновок. Стаття 7 Закону України «Про аудиторську діяльність» дає таке визначення аудиторського висновку.

Аудиторський висновок - документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувалися при її складанні. Концептуальними основами можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела.

Узагальнення результатів господарської діяльності підприємство може подавати у різних формах звітності. Як відомо, в Україні це може бути статистична звітність, податкова звітність, фінансова звітність, внутрішньо корпоративна звітність. Проте формування судження аудитора у документі, який має назву «аудиторський висновок» може робитись лише щодо інформації, яка міститься у поєному комплекті фінансової звітності.

Як відомо, повний комплект фінансової звітності включає такі компоненти: Баланс, Звіт про фінансові результати, Звіт про власний капітал, Звіт про рух грошових коштів, Примітки.

При складанні фінансової звітності в Україні використовуються Положення (Стандарти) бухгалтерського обліку, які й формують концептуальну основу фінансової звітності в Україні. Відомо, що формування показників фінансової звітності може здійснюватися з використанням іншої концептуальної основи, наприклад, Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ).

Повний комплект фінансової звітності, який підготовлений у відповідності до концептуальної основи фінансової звітності, метою якої є задоволення інформаційних потреб в загальній інформації широкого діапазону користувачів, отримав назву фінансових звітів загального призначення. Зрозуміло, що в Україні статус фінансових звітів загального призначення матиме повний комплект фінансової звітності, підготовлений на основі П(С)БО.

Вимоги до структури, змісту та порядку вибору форми аудиторського висновку щодо фінансових звітів загального призначення викладено у таких МСА:

Міжнародний стандарт аудиту 700 (переглянутий) «Висновок незалежного аудитора щодо повного пакету фінансових звітів загального призначення» (надалі - МСА 700 (П)), Міжнародний стандарт аудиту 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора» (надалі - МСА 701). У випадку, коли аудиторська фірма отримує від замовника завдання з надання впевненості щодо:

- повного пакета фінансових звітів, які підготовлені у відповідності до іншої концептуальної основи, наприклад, в Україні - це комплект фінансової звітності, яка підготовлена у відповідності до МСФЗ,

- одного з компонентів фінансових звітів загального призначення, наприклад тільки показників Балансу або конкретного рахунка бухгалтерського обліку, або окремої статті фінансової звітності,

- виконання контрактних угод,

- узагальнених фінансових звітів,

аудитори повинні використовувати вимоги Міжнародного стандарту аудиту 800 «Висновок незалежного аудитора при виконанні завдань з аудиту спеціального призначення». У відповідності до МСА 700 (П) та МСА 701 аудиторські висновки, залежно від змісту висловленого судження у них, поділяються на дві категорії:

- перша - це безумовно-позитивний аудиторський висновок,

- друга - це модифікований аудиторський висновок. До модифікованих висновків належать:

безумовно-позитивний висновок з пояснювальним параграфом, умовно-позитивний висновок, негативний висновок, відмова від висловлення думки.

Завершальним етапом аудиту є складання аудиторського висновку. Висловленням своєї думки аудитор забезпечує впевненість користувачів  інформації в тому, що звітність є достовірною. Аудиторський висновок є офіційним документом, засвідчується підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми), складається у встановленому порядку і містить у собі висновок стосовно достовірності звітності, повнота і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності. Аудиторський висновок - документ, що складений відповідно до стандартів аудиту та передбачає надання впевненості користувачам щодо відповідності фінансової звітності або іншої інформації концептуальним основам, які використовувались при її складанні. Концептуальними основами  можуть бути закони та інші нормативно-правові акти України, положення (стандарти) бухгалтерського обліку, внутрішні вимоги та положення суб'єктів господарювання, інші джерела.

Аудиторський висновок призначений для широкого кола користувачів. Він складається з метою донесення думки аудитора про перевірену ним звітність до її зовнішніх користувачів, власників, адміністрації підприємства. Однією із вимог до аудиторського висновку є його зрозумілість і доступність сприйняття. Тому структура аудиторського висновку і формулювання, які використовуються у ньому, повинні бути типовими, однозначними, зрозумілими, чіткими.

Відповідно до МСА 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність" аудиторський висновок має містити такі елементи:

♦ заголовок;

♦ адресат;

♦ вступний або початковий параграф;

♦ параграф, що описує обсяг аудиту (опис характеру аудиторської перевірки);

♦ параграф, у якому висловлено думку аудитора щодо фінансових звітів;

♦ дата аудиторського висновку;

♦ адреса аудитора;

♦ підпис аудитора.

У заголовку аудиторського висновку вказується, що аудиторська перевірка проводилась незалежним аудитором, зазначається прізвище аудитора або назва аудиторської фірми. Термін «незалежний аудитор» слід використати для того, щоб відрізнити аудиторський висновок від звітів, складених іншими особами (наприклад, внутрішнім аудитором або радою директорів) або від висновків інших аудиторів, від яких не вимагається дотримання етичних вимог, як від незалежного аудитора, використання терміну «незалежний аудитор» підкреслює і те. що аудит був проведений з дотриманням принципу незалежності. У наступному елементі аудиторського висновку «Адресат» слід сказати реальних користувачів аудиторського висновку, відповідно до мов завдання на перевірку. Традиційно, висновок призначається для акціонерів, власників або ради директорів суб'єкта господарювання, фінансові звіти якого перевіряються.

Якщо аудит проводять за вимогою певних органів або установ у висновку зазначаються інші відповідні адресати.

За формою та змістом аудиторський висновок повинен відповідати певним вимогам, передбаченим Законом України «Про уадиторську діяльність» від 22.04.93р. № 3126-XII. Аудиторський висновок визначається як «офіційний документ, засвідчений підписом та печаткою аудитора (аудиторської фірми), містить в собі висновок стосовно достовірності звітності, повноти і відповідності чинному законодавству та встановленим нормативам бухгалтерського обліку фінансово-господарської діяльності» Законом передбачено, що аудиторський висновок, складений аудитором іноземної держави для офіційного подання, повинен бути підтверджений аудитором України, якщо інше не встановлено міжнародним законодавством.

  1.  Види аудиторських висновків

Види аудиторських висновків та порядок їх написання визначені МСА 700 «Аудиторський висновок про фінансову звітність», МСА 701 «Модифікація висновку незалежного аудитора». Аудиторський висновок може містити безумовно- позитивну думку про фінансові звіти, умовно-позитивну, негативну або надається відмова від висновку про фінансову звітність.

Відповідно до МСА 700 безумовно- позитивну думку аудитор має право висловити тоді, коли він дійшов висновку, що фінансові звіти справедливо й достовірно відображають (або подають достовірно в усіх суттєвих аспектах) інформацію відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності.

З практичної точки зору, безумовно-позитивний висновок складають тоді, коли на думку аудитора, додержано таких умов:

* аудитор отримав вичерпну інформацію і пояснення від керівництва

та персоналу підприємства-клієнта, необхідні для проведення аудиту;

* подана інформація є достатньою для відображення реального

стану суб'єкта перевірки;

*аудитор отримав достатню кількість достовірних аудиторських доказів;

* є адекватні дані з усіх питань аудиторської перевірки звітності;

* фінансову документацію складено згідно з прийнятою суб'єктом

перевірки системою бухгалтерського обліку, яка відповідає існуючим законодавчим та нормативним вимогам;

* звітність грунтується на достовірних даних, які не містять

суперечностей;

* форма звітності складається з обов'язкових форм та відповідає затвердженій у встановленому порядку.

Безумовно-позитивний висновок має містити однозначний і чітко схвалений аудитором стан обліку та звітності клієнта.

У інших випадках згідно з МСА аудитор складає модифікований аудиторський висновок. Аудиторський висновок вважається модифікованим, якщо до нього додається пояснювальний параграф або якщо думка аудитора не є безумовно-позитивною.

Аудиторський висновок може бути модифікованим з додаванням пояснювального параграфа щодо питання, яке впливає на фінансові звіти. Цей параграф розміщують після параграфа, який містить думку аудитора. При цьому додавання такого пояснювального параграфа не впливає на загальну позитивну думку аудитора про звітність і для більшої впевненості користувачів МСА 701 рекомендує включити фразу про те, що це питання не є підставою для висловлення умовно-позитивної думки. Підставою для включення пояснювального параграфу є суттєвий фактор, який стосується проблеми безперервності підприємства; суттєва невизначеність, (яка не стосується проблеми безперервності), усунення якої залежить від майбутніх подій .

Тести:

  1.  У результаті надання яких послуг висновок надається

виключно тим сторонам, які погодились на виконання процедур?

а) аудиторської перевірки;

б) огляду;

в)     проведення погоджених процедур;

г) підготовки інформації.

  1.  Якщо аудитор дійшов висновку про те, що факт невідповідності суттєво впливає на фінансові звіти та не був належним чином відображений у них, то йому слід висловити:

а) безумовно-позитивну;

б) безумовно-позитивну думку із застереженням,

в) умовно-позитивну або негативну думку;

г) відмовитися від висловлення думки.

  1.  Якщо управлінський персонал відмовляється вносити виправлення до фінансових звітів, а результати розширених аудиторських процедур не дають аудитору змоги зробити висновок, що сукупність невиправлених викривлень не є суттєвою, аудитор повинен:

а)  застосувати професійне судження;

б) відмовитись від подальшого ведення аудиту;

в) розглянути питання про внесення відповідного пояснювального параграфа до аудиторського висновку;

г) дати негативний аудиторський висновок.

4. Інформація, яку використовує аудитор для формування висновків та на якій ґрунтується аудиторська думка, називається:

а)

аудиторськими записами;

б)

документацією;

в)

аудиторськими доказами;

г)

аудиторськими міркуваннями.

  1.  Якщо управлінський персонал відмовляється дати аудиторові дозвіл на бесіду з юристами суб'єкта господарювання, це є обмеженням обсягу аудиту, що повинно призводити до вираження:

а) негативної думки;

б) умовно-позитивної думки;

в) відмови від вираження думки;

г) правильні відповіді б, в.

  1.  Якщо аудитор не визнає обгрунтованості прохання управлінського персоналу та йому заважають у виконанні, це обмежує обсяг аудиторської роботи й аудиторові слід розглянути можливість впливу на:

а) оплату аудиторських послуг;

б) не потрібно розглядати ніяких впливів;

в) аудиторський висновок;

г) правильна відповідь відсутня.

  1.  При формуванні висновку аудитор розглядає:

а) достовірність підтверджень;

б) альтернативні процедури;

в) докази, отримані в результаті інших процедур;

г) правильні відповіді а, б, в

  1.  Із попереднього аудиторського висновку можна отримати деякі аудиторські докази щодо оборотних активів і поточних зобов'язань як частину аудиторських процедур поточного періоду:

а) так, наприклад погашення дебіторської, кредиторської заборгованості, яка була на початок звітного періоду, забезпечить певними аудиторськими доказами її існування, повноту, оцінку на початок періоду;

б) ні, аудитору обов'язково необхідно здійснити свої процедури, розпочинаючи аудиторську перевірку;

в) частково, але додатково необхідно провести інвентаризацію на початок проведення аудиторської перевірки;

г) все залежить від обсягів об'єктів, що перевіряються.

  1.  Аудитор повинен висловити умовно-позитивну або негативну думку, якщо:

а) облікова політика поточного періоду не застосовувалася постійно щодо залишків на початок періоду;

б) зміна облікової політики не була належним чином врахована й розкрита;

в) робочі документи щодо залишків на початок періоду не розглядались;

г) правильні відповіді а, б.

  1.   Якщо у процесі проведення аудиту виявлено обставини, що вказують на суттєве викривлення інформації про зв'язані сторони, аудитору слід:

а) надати негативний висновок або відмовитися від проведення аудиту;

б) повідомити про виявлену інформацію управлінському персоналу та вказати про зняття з себе відповідальності за викривлення у звітності;

в) проводити додаткові процедури, що сприятимуть одержанню повних і достовірних аудиторських доказів щодо операцій зі зв'язаною стороною,

г) правильна відповідь відсутня.

  1.   Якщо до моменту опублікування аудиторського висновку стає відомо про факти, які можуть суттєво вплинути на фінансову звітність, аудитору необхідно:

а) обговорити ці факти з керівником компанії;

б) обговорити ці факти з управлінським персоналом і розглянути необхідність внесення змін до фінансової звітності;

в) надати замовнику аудиторський висновок без змін;

г) правильна відповідь відсутня

  1.   Якщо управлінський персонал вносить зміни до фінансової звітності, аудитор повинен:

а) надати новин аудиторський висновок;

б) скласти додатки до аудиторського висновку з поясненнями внесених змін;

в) надати новий аудиторський висновок по тих звітах, до яких були внесені зміни;

г) не змінювати висновок, а нову інформацію відобразити в аудиторському звіті.

  1.   Якщо управлінський персонал не вносить змін до фінансової звітності, а аудитор вважає що їх треба внести (аудиторський висновок, ще не надано замовнику), аудитор складає:

а) позитивний висновок;

б) умовно-позитивний або негативний висновок;

в) позитивний або негативний висновок;

г) відмовляється від висновку.

  1.   Яким числом датується новий аудиторський висновок?

а) датою складання фінансової звітності;

б) датою підписання аудиторського висновку;

в) датою затвердження змін до фінансової звітності;

г) не раніше дати затвердження змін до фінансової звітності.

  1.   Якщо управлінський персонал не вживає необхідних заходів щодо інформування всіх сторін, які одержали опубліковану фінансову звітність і аудиторський висновок, аудитор:

а) певними заходами застерігає цих осіб;

б) нічого не робить, тому що звільнений від відповідальності;

в) звертається до управління компанії з проханням вжити певні

заходи;

г) інформує про це правоохоронні органи.

  1.   Якщо, на думку аудитора, суб'єкт господарювання не зможе продовжувати свою діяльність на безперервній основі, то аудитор має висловити думку:

а) позитивну;

б) умовно-позитивну;

в) негативну;

г) надати відмову у наданні висновку.

  1.   Чи може відсутність в аудиторському висновку будь-яких посилань на невизначеність щодо діяльності суб'єкта господарювання на безперервній основі виступати гарантією продовження діяльності суб'єктом господарювання:

а) так;

б) ні, оскільки аудитор не може передбачити майбутні операції або обставини, що можуть спричинити припинення діяльності підприємством;

в) так, за умови надання аудитором гарантійного листа;

г) так, за умови надання аудитором позитивного висновку.

  1.  Вступний параграф аудиторського висновку згідно МСА 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність" повинен містити:

а) перелік перевірених фінансових звітів та думку аудитора щодо їх достовірності;

б) опис виконаної аудитором роботи та його відповідальність за

аудит;

в) перелік перевірених фінансових звітів і відомості про відповідальність управлінського персоналу суб'єкта господарювання та відповідальність аудитора;

г) правильна відповідь відсутня.

  1.  Параграф, в якому висловлено думку аудитора щодо фінансових звітів, згідно МСА 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність", повинен містити:

а) посилання на концептуальну основу фінансової звітності, використану при складані фінансових звітів;

б) висловлення думки щодо фінансових звітів;

в) дату аудиторського висновку;

г) правильні відповіді а, б.

20. Для висловлення аудиторської думки вимогами МСА 700 "Аудиторський висновок про фінансову звітність» рекомендується вживати термін:

а) "справедливо та достовірно відображають";

б) "подають достовірно, в усіх суттєвих";

в) правильні відповіді а, б;

г) правильна відповідь відсутня.

  1.   Датою аудиторського висновку є дата:

а) завершення аудиторської перевірки;

б) підписання договору про проведення аудиту;

в) складання фінансової звітності, що перевіряється;

г) проведення інвентаризації за участю аудитора.

22. Аудиторський висновок підписується від імені:

а) аудиторської фірми;

б) старшого аудитора;

в) власника аудиторської фірми;

г) правильні відповіді а, б.

23. Безумовно-позитивну думку аудитор повинен висловити тоді коли:

а) під час проведення інвентаризації матеріальних цінностей за участю аудитора було виявлено недостачу, іцо не перевищує 500 грн.;

б) аудитор дійшов висновку, що фінансові звіти справедливо й достовірно відображають інформацію відповідно до визначеної концептуальної основи фінансової звітності;

в) вплив будь-якої незгоди з управлінським персоналом чи обмеження обсягу не настільки суттєві та всеохопні, щоб висловити негативну думку або відмовитися від висловлення думки;

г) правильні відповіді б, в;

  1.   Аудитор не може висловити безумовно-позитивну думку, якщо:

а) обмеження обсягу аудиту може бути суттєвим;

б) незгода з управлінським персоналом щодо прийнятності обраної облікової політики, методу її застосування або відповідності розкриття інформації у фінансовому звіті;

в) якщо в результаті проведення інвентаризації за участі аудитора виявлено недостачу готівки в касі на суму 1000 грн.;

г) правильні відповіді а, б.

  1.   Якщо вплив на фінансові звіти будь-якої незгоди з управлінським персоналом є настільки суттєвим та всеохопним, що недостатньо модифікувати висновок, щоб розкрити неповний характер фінансових звітів, аудитор повинен:

а) висловити умовно-позитивну думку;

б) висловити негативну думку;

в) відмовитися від надання висновку;

г) висловити умовно-негативну думку.

26.  Відмінності аудиторських висновків полягають у тому, що:

а) аудиторський висновок стосується лише фінансових звітів за поточний період, щодо відповідних числових даних, тоді як аудиторський висновок щодо порівняльних фінансових звітів і і псується кожного періоду надання фінансових звітів;

б) аудиторський висновок щодо порівняльних фінансових звітів і і ворюється лише за допомогою різних комп'ютерних програм;

в) складаються у різні терміни - спочатку аудиторський висновок, нот ім аудиторський висновок щодо порівняльних фінансових звітів;

г) аудиторський висновок щодо порівняльних фінансових звітів може бути тільки позитивним.

  1.   Якщо аудитор вирішує зробити посилання на висновок іншого аудитора, то у його висновку слід зазначити:

а) що фінансові звіти за попередній період перевірені іншим аудитором;

б) тип висновку, наданого попереднім аудитором;

в) дату висновку попереднього аудитора;

г ) правильні відповіді а, б, в.

  1.   Якщо порівняльні дані наведено у вигляді порівняльних фінансових звітів, то аудитор повинен:

а) скласти новий висновок;

б) надати висновок без визначення порівняльних даних;

в) надати висновок, у якому визначено порівняльні дані;

г) у цьому випадку висновок не складається.

  1.   Висловлення аудитором умовно-позитивної думки може відбутися у зв'язку з:

а) незгодою аудитора з управлінським персоналом щодо недостатності розкритої інформації;

б) недостовірністю наданих аудитору документів;

в) незгодою аудитора щодо обраних методів нарахування амортизації;

г) неотримання оплати від клієнта за проведений аудит.

  1.   Незгода аудитора з управлінським персоналом з приводу недостовірного розкриття інформації може призвести до:

а) висловлення аудитором умовно-позитивної думки,

б) висловлення аудитором негативної думки;

в) відмови від висловлення аудиторської думки;

г) висловлення позитивної думки з відповідним параграфом, в якому зазначені дані незгоди.

  1.   Ненаданий аудиторського висновку або відмова від завдання залежатимуть від:

а) конкретних обставин;

б) характеру суперечності;

в) значущості суперечності;

г) правильні відповіді а, б, в.

  1.   Щодо подальших дій при виникненні суперечності аудитор повинен розглянути можливість одержання:

а) юридичної консультації:

б) додаткової інформації;

в) додаткових даних для висновку;

г) фінансової консультації.

33. Аудитор повинен для висловлення думки переглянути й оцінити:

а) висновки, зроблені на основі аудиторських доказів, отриманих під час аудиторського завдання спеціального призначення;

б) робочі документи, складені під час виконання аудиторського завдання спеціального призначення;

в)виявлені відхилення при виконанні аудиторського завдання спеціального призначення;

г) правильні відповіді а, б, в.

  1.   До основних елементів висновку аудитора щодо завдання з аудиту спеціального призначення не відносять:

а) підпис аудитора; б)заголовок;

в) вступний параграф;

г) розрахунок суми винагороди за здійснення аудиту.

  1.   До вступного параграфу висновку аудитора щодо завдання з аудиту спеціального призначення відноситься:

а) опис перевіреної фінансової інформації;

б) опис роботи, виконаної аудитором;

в) посилання на МСА;

г) правильні відповіді а, б, в.

  1.   Аудитор повинен надати відповідним чином модифікований висновок у випадку, якщо фінансові звіти:

а) підготовлені відповідно до іншої всеохопної основи;

б) не мають відповідної назви;

в) якщо основа бухгалтерського обліку невідповідно розкрита;

г) правильні відповіді а, б, в.

37. Висловлюючи негативну думку або відмовляючись від висловлення думки щодо фінансових звітів у цілому, аудитор:

а) повинен підготувати висновок щодо компонентів фінансових звітів, якщо ці компоненти не настільки великі, щоб складати більшу частину фінансових звітів;

б) обов'язково повинен підготувати висновок щодо компонентів фінансових звітів;

в) не повинен складати аудиторський висновок;

г ) правильна відповідь відсутня.

  1.   Дійти висновку про доречність безперервності без детального аналізу можливо за умови якщо:

а) суб'єкт господарювання в минулому мав прибуткові операції;

б) суб'єкт господарювання в минулому мав відкритий доступ до фінансових ресурсів;

в) правильні відповіді а, б;

г) неможливо.




1. ШАРИФ Суд Аллаха Sunnonline
2. Усі живі організми значно відрізняються від навколишньої неорганічної природи за кількісним хімічним скла
3. Лабораторная работа 6
4. на тему ldquo;6 грудня ~День збройних сил Україниrdquo; проведеного у 11 класі Хацьківської загальноосвітньої ш
5. тема образования
6. Методика обучения фонетике
7.  Изобразить расчётную схему вала и перенести на неё все внешние силы и моменты включая реакции опор
8. Тема- Применение ксенона Ксенон это инертный благородный газ использующийся для заполнения газоразряд
9. Права и обязанности супругов
10. 2014 уч года Группа Дата 13ЗЭГ51
11. Мир сверхъестественного в древнем буддизме
12. Курсовая работа- Роль внеклассных воспитательных мероприятий в нравственном развитии личности
13. тема для бизнеса образования и индивидуального программирования
14. первых мы предполагаем что мудрый насколько это возможно знает все хотя он и не имеет знания о каждом пред.html
15. а и применял свои знания на практике
16. Экономика и пути совершенствования хозяйственного механизма предприятия на примере ПСК приуральский оренбургского района
17. Учебное пособие- Маркетинг і світ, що змінюється
18. Тенденции развития взаимоотношений между печатью и государством в период 1890-1904 годов
19. Гарриет Бичер Стоу
20. Социология Аберкромби Н