Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
6
Реферат на тему:
«ЗАПИЛЕНІСТЬ ПОВІТРЯ ВИРОБНИЧИХ ПРИМІЩЕНЬ»
Загальні положення
Пил різного походження, що утворіться внаслідок механічної дії на тверді тіла подрібненням, розмелюванням, розтиранням, при завантажувально-розвантажувальних, вибухових, зварних, земляних та інших роботах, згубно діє на органи дихання, очі і шкіру людини. Пил класифікується за ступенем дисперсності, за речовиною, шкідливістю для організму, вибухонебезпечністю.
За характером дії на організм людини пил поділяється на подразнюючий і токсичний. До подразнюючого належить мінеральний (вугільний, наждаковий, кварцовий тощо), металевий (чавунний, сталевий, цинковий та ін.) і деревний пил.
Проникаючи в легені і лімфатичні залози, він спричинює захворювання - пневмоконіоз, силікоз. Може проявлятися механічна дія пилу у вигляді шкірних гноячкових захворювань і подразнення слизових оболонок очей - кон'юнктивіт.
Токсичний пил (ртуті, миш'яку, свинцю та ін.), розчиняючись у біологічному середовищі, діє як введена в організм отрута і завдає величезної шкоди здоров'ю.
При роботі в приміщеннях з високою запиленістю-потрібно користуватися індивідуальними засобами захисту; респіраторами, спецодягом і протипиловими окулярами [ 6, с. 288-300].
Крім шкідливої дії на організм людини, пил також підвищує зношення обладнання, збільшує брак продукції.
Санітарними нормами проектування промислових підприємств (СН 245-71) та ГОСГ І2.І.ОО5-88 (Повітря робочої зони) встановлені граничне допустимі концентрації (ГДК) шкідливих аерозолів, які не мають згубної дії на організм людини.
Для оцінки запиленості повітряного середовища даного приміщення і встановлення правильних методів боротьби з пилом необхідно знати концентрацію пилу в повітрі (мг/м3), ступінь дисперсності (розміри часток пилу), хімічний склад, розчинність і токсичність, а також їхню форму [ 4, с. 4-6].
Ступінь запиленості повітря можна визначити ваговим, розрахунковим, електричним і фотоелектричним методами. В даних методичних вказівках викладено ваговий спосіб, який дозволяє визначити кількість міліграмів пилу в одному кубічному метрі досліджуваного повітря. Для цього повітря фільтрують через ватяний тампон, закладений у скляну трубку (алонж), або спеціальні фільтри АФА, закладені в патрон-фільтротримач.
Місце для проби повітря вибирають на висоті І,5....1,7 м від підлоги ( на рівні дихання працівника). В кожній зоні беруть дві паралельні проби [ 1, с. 13-223].
Прилади та обладнання:
аспіратор для відбору проб повітря; патрон-фільтротримач; камера з пилом; змішувач з пилом; алонж; пісковий годинник; аерозольні фільтри (АФА); ваги аналітичні (ВА-200); рівноваги до 200 г; пінцет; термометр; барометр; вата.
Порядок виконання роботи
Експериментально-дослідницька робота
Робота проводиться на установці, зображеній на рис. І.
Аспіратор в установці має два ротаметри, градуйованих від 0 до 20 л/хв. Вони використовуються для відбору проб повітря на запиленість для дослідницької роботи. Два інші призначені для проведення газових аналізів і градуйовані від 0 до І л/хв.
В чистий і сухий алонж, який являє собою скляну трубку з притертою пробкою, кладуть кружок з металевої сітки, над ним розміщують навіску гігроскопічної вати, в середньому 0,5 г, товщина ватного фільтра 3...4 см. З'єднаний з аспіратором алонж закривають пробкою, з'єднаною шлангом з пиловою камерою.
Для аналізу пилу використовують фільтри АФА (аналітичний фільтр аерозольний), виготовлені з синтетичних волокон. Цей фільтр з нетканого матеріалу, вкладений в захисне кільце з ручкою, виготовлений з двох шарів паперу. Загальна маса фільтра 75 мг, діаметр 70 мм [ 14, с. 157-162 ].
Рис. 1. Схема установки для взяття проби запиленого повітря:
І - аспіратор; 2 - алонж; 3 - з'єднувальні гумові шланги; 4 –патрон-фільтротримач; 5 - пилова камера; 6 - змішувач
Фільтри АФА практично повністю затримують аерозолі будь-якого ступеня дисперсності і мають малий аеродинамічний опір потоку повітря порівняно з фільтрами з вати.
Фільтр АФА зберігається в спеціальному пакеті, який відкривають перед використанням. Зважений фільтр вставляють ручкою у проріз кришки спеціального металевого патрона фільтротримача. Загвинчуванням кільця притискують його до кришки патрона, що має в центрі отвір з штуцером, на який натягнуто гумовий шланг від аспіратора.
Патрон-фільтротримач розміщують на пиловій камері, що імітує виробниче приміщення. До камери підведена гумова трубка, якою надходить запилене повітря від змішувача.
Під час експерименту визначають масу фільтра і вати до і після досліду. Різниця цієї маси і становитиме масу пилу відфільтрованою повітря, об'єм якого визначається за ротаметром аспіратора (л/хк) множенням на час відбору проби (хв).
Концентрація пилу X1в 1 м3 повітря (мг/м3) визначається за формулою
Р1 –Р
X = (7)
V1
де Р1 , Р - маса фільтра чи вати до Р і після досліду Р1 мг,
V1 - об'єм (л) просоченого через фільтри повітря;
визначається за формулою
V1 = V ·Т (8)
де V- показання поплавця ротаметра аспіратора, об'ємна
швидкість, л/хв;
Т - час досліду, хв.
Об'єм просоченого повітря V0 , приведеного до нормальних умов (до такого об'єму, який він займав би при температурі 0 °С і тиску 760 мм рт.;:г.). дорівнює:
V1 ·273 · В
V0 = (9)
(273 + t) · 760
де В - барометричний тиск в місці відбору проби. мм рт.ст.;
t - температура повітря в місці відбору проби, °С.
Концентрація пилу Хо в 1 м3 повітря за нормальних умов становитиме:
Р1 –Р
X0 = (10)
V0
Оцінку результатів дослідження провести порівнянням їх з ГДК за СН І245-7І та ГОСТ І2.І.005-88 (див. додаток 3).
Дослідження виконати двічі і вивести середні результати запиленості повітря.
Дані дослідження занести у звіт, дати короткий виклад теоретичної частини та методики вимірювання запиленості повітря, описати прилади, які використовуються, та схему установки.
Результати вимірів зведіть у табл.2. Зробіть висновки результатів дослідження.
Поставте дату і підпис.
Контрольні запитання
Завдання для самостійної роботи
1. Вивчити біологічну дію пилу на організм людини [ 16, с. 84-87]
2. Запропонувати заходи захисту від пилу [ 16, с. 99].
Додаток 3
Гранично допустимі концентрації аерозолів
(СН 245-71 та ГОСТ 12.1.005-88)
|
Речовина |
Допустима концентрація, мг/м3 |
Клас небезпечності |
|
Алюміній |
||
|
Мідь |
||
|
Нікель |
,5 |
|
|
Хромовий ангідрид |
,01 |
|
|
Оксид цинку |
||
|
Карбід кремнію |
||
|
Азбест природний та штучний |
||
|
Глина |
||
|
Чавун |
||
|
Зерновий пил |
4 |
|
№ зважування |
Вага фільтра АФА |
Вага вати |
Температура повітря °с |
Барометричний тиск, В мм рт.ст |
Швидкісний об’єм за ротаметром, л/хв, V |
Об'єм повітря, який просочується при даній температурі, м3 , V1 |
Концентрація пилу, мг/м3, X1 |
Приведений об’єм повітря, м3 ,V0 |
Концентрація пилу в І м3 за нормальних умов, мг/м3 , X0 |
Назва пилу |
ГДК пилу за СН 245-71 мг/м3 |
Час проведення досліду, хв., Т |
Перевищення норми |
|||
До досліду, Р, мг |
Після досліду, Р1, мг |
До досліду, Р, мг |
Після досліду, Р1, мг |
Мг/м3 |
% |
|||||||||||
|
1 |
||||||||||||||||
|
1 |
||||||||||||||||
|
2 |
||||||||||||||||
|
3 |
||||||||||||||||
|
4 |
||||||||||||||||
|
5 |