Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
Факультет економіки та управління
Кафедра теоретичної та прикладної економіки
РОЗРОБКА ІНФОРМАЦІЙНО-ПОШУКОВОЇ СИСТЕМИ РЕЄСТРАТУРИ ПОЛІКЛІНІКИ «РЕЄСТРАТУРА»
ДИПЛОМНА РОБОТА
на здобуття освітньо-кваліфікаційного рівня
БАКАЛАВР
за напрямом підготовки 6.050103 Програмна інженерія
ВЛАСОВОЇ ОЛЕСІ ВАЛЕНТИНІВНИ
Київ 2014
Реєстрація ______________ _____________________________
Рекомендовано
до захисту ______________ _____________________________
Результат
захисту ______________ _____________________________
Голова ДЕК ______________ _____________________________
Члени ДЕК ______________ _____________________________
______________ _____________________________
______________ _____________________________
______________ _____________________________
Відповідальний
секретар ДЕК ______________ _____________________________
МІНІСТЕРСТВО СОЦІАЛЬНОЇ ПОЛІТИКИ УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПІДГОТОВКИ КАДРІВ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ ЗАЙНЯТОСТІ УКРАЇНИ
Факультет економіки та управління
Кафедра теоретичної та прикладної економіки
напрям підготовки Програмна “ЗАТВЕРДЖУЮ”
інженерія Завідувач кафедри
курс V, група ПІБ-10з _____проф.С.М. Кожем’якіна
“ 03” квітня 2014 р.
ЗАВДАННЯ
на дипломну роботу студентові
Власовій Олесі Валентинівні |
|
|
1.Тема роботи |
Розробка інформаційно-пошукової системи реєстратури поліклініки «Реєстратура» |
|
Затверджена наказом по ІПК ДСЗУ від « 02 » квітня 2014 р. № 80/1 |
|
|
2.Термін подання студентом завершеної роботи « 19 » вересня 2014 р. |
|
|
3. Вихідні дані до роботи середовище програмування – Delphi 7, обсяг пам’яті – 4,68 Мб |
|
|
4. Перелік графічного матеріалу: презентація – 13 слайдів |
|
|
5. Зміст роботи |
|
|
Вступ |
|
|
Розділ 1. Аналіз і характеристика існуючої автоматизованої інформаційно- |
|
|
пошукової системи реєстратури поліклініки «Реєстратура» |
|
|
Розділ 2. Проектування інформаційної системи |
|
|
Розділ 3. Практична реалізація |
|
|
Висновки |
КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН ВИКОНАННЯ РОБОТИ
|
№ з/п |
Етапи виконання роботи |
Термін виконання |
|
|
За планом |
Фактично |
||
|
1. |
Вибір теми і призначення наукового керівника дипломної роботи. |
20.03.2014 |
20.03.2014 |
|
2. |
Затвердження теми дипломної роботи |
25.03.2014 |
25.03.2014 |
|
3. |
Отримання завдання на виконання роботи та складання календарного плану її виконання, затвердження завдання керівником. |
03.04.2014 |
03.04.2014 |
|
4. |
Підготовка першого (чорнового) варіанту роботи і подання його на перевірку науковому керівнику. |
01.07.2014 |
01.07.2014 |
|
5. |
Доопрацювання тексту роботи з врахуванням зауважень наукового керівника, збагачення роботи додатковими дослідженнями, що проводились під час практики, і подання її на друге читання. |
01.09.2014 |
01.09.2014 |
|
6. |
Подання дипломної роботи для реєстрації на кафедрі, рецензування та написання відгуку науковим керівником. |
13.10.2014 |
13.10.2014 |
|
7. |
Підготовка до захисту дипломної роботи на засіданні Державної екзаменаційної комісії. |
16.10.2014 |
16.10.2014 |
Дата видачі завдання “ 03 ” квітня 2014 р.
Науковий керівник кандидат фізико-математичних наук, доцент кафедри теоретичної та прикладної економіки М.В. Савчук
(науковий ступінь, посада, ініціали, прізвище)
Завдання прийняв до виконання
студент-дипломник ___________________________________
(підпис студента)
АНОТАЦІЯ
В даній роботі розроблено автоматизовану інформаційну систему реєстратури поліклініки «Реєстратура».
Основною задачею запропонованої системи є запровадження автоматизованого введення, контролю та завантаження даних про пацієнтів та лікарів у електронну базу поліклініки з використанням екранних форм, а також автоматичне формування звітності наприкінці кожного робочого дня або місяця.
Створений програмний продукт надає можливість значно скоротити час на введення та корегування даних про пацієнтів, а також підвищити ефективність надання та обліку медичних послуг.
ANNOTATION
In this given work the automated informative system of register office of policlinic “Register office” is worked out.
The basic task of an offer system is an input of the automated introduction, control and loading of data about patients and doctors in the electronic base of policlinic with the use of the screen forms, and also automatic forming of accounting at the end of every working day or month.
The created software product gives possibility considerably to reduct time on introduction and adjustment of data about patients, and also to promote efficiency of grant and account of medical services.
Зміст
|
[0.0.0.1] ДИПЛОМНА РОБОТА [1] Власовій Олесі Валентинівні |
Вступ
Актуальність створення інформаційно-пошукової системи в медичних установах обумовлена необхідністю використання постійно зростаючих обсягів інформації при вирішенні діагностичних, терапевтичних, статистичних та інших медичних завдань. Зазвичай більша частина робочого часу медичного персоналу витрачається на оформлення талонів, записів в амбулаторній картці, призначень консультацій або обстежень, а також отримання необхідної звітності.
Використання сучасних комп'ютерних технологій надасть можливість полегшити та підвищити ефективність роботи медичних працівників. Автоматизація здатна не просто скоротити робочий час, але й створити принципово новий інструмент у сфері обслуговування населення в медичних установах.
Створення інформаційно-пошукової системи спрямовано на розробку автоматизації робочого місця оператора реєстратури поліклініки в частині введення та обробки даних медичної документації й одержання потрібної звітності.
Дана інформаційно-пошукова система дозволить здійснювати:
- автоматизацію введення, контролю та завантаження даних у базу поліклініки з використанням екранних форм;
- автоматизацію введення даних про пацієнтів, лікарів, запис на прийом, виклик лікаря додому ;
- формування звітності наприкінці кожного робочого дня або місяця.
Об'єкт дослідження – інформаційно-пошукова система поліклініки «Реєстратура».
Предмет дослідження – програмне забезпечення для автоматизації роботи оператора реєстратури.
Мета роботи – розробка програмного забезпечення для автоматизації роботи оператора реєстратури на прикладі ТОВ «Віта».
Завдання роботи:
Дипломна робота складається з вступу, трьох розділів, висновку, списку використаних джерел та додатків.
Розділ 1. АНАЛІЗ І ХАРАКТЕРИСТИКА ІСНУЮЧОЇ АВТОМАТИЗОВАНОЇ СИСТЕМИ «ПОЛІКЛІНІКА»
1.1. Загальні положення
ТОВ "Віта" одержало ліцензію на медичну діяльність 10.03.1998 р. Поліклініка "Віта" є багатопрофільною, оказує послуги з різних медичних напрямках, що дає можливість у рамках однієї установи всебічно й кваліфіковано виявляти й проводити лікування різних захворювань.
Приватна поліклініка ТОВ "Віта" відповідно до ліцензій здійснює наступний спектр послуг:
Громадяни України мають невід'ємне право на охорону здоров'я. Це право забезпечується охороною навколишнього природного середовища, створенням сприятливих умов праці, побуту, відпочинку, виховання й навчання громадян, виробництвом і реалізацією доброякісних продуктів харчування, а також наданням населенню доступної медико-соціальної допомоги.
У зв'язку із цим розвиток приватної медичної допомоги в нашій країні стає усе більше популярної серед населення. Приватні поліклініки усе більше містять договорів з організаціями для надання медичних послуг. Роботодавець має право на регулярне одержання достовірної й своєчасної інформації про фактори, що сприяють збереженню здоров'я своїх підлеглих та здійснюючих на його шкідливий вплив навколишнього середовища.
Організаційна структура приватного медичного підприємства ТОВ "Віта" представлена на рис. 1.1.
Рис. 1.1. Організаційна структура приватного медичного підприємства ТОВ "Віта".
Відділ по уведенню й обробці даних виконаних обсягів медичної допомоги - до складу цього відділу входять оператори (реєстратура) який створює БД поліклініки, де реєструються всі звернення до лікарів у цілому й до кожного окремо.
1.2. Аналіз існуючих розробок і обґрунтування вибору технології проектування
Зіткнувшись з об'єктивною необхідністю проведення автоматизації будь-якого підрозділу або організації в цілому, неминуче виникає питання: чи підійде для даної організації будь-яка з пропонованих на ринку готових рішень, або ж необхідно розробляти власну систему. Цим обумовлена наступна послідовність дій при прийнятті рішень про автоматизацію:
Після прийняття стратегічного рішення про розробку власної системи, необхідно вибрати технологію її проектування. Для цього потрібно розглянути безліч доступних технологій - технології оригінального проектування, технології типового проектування, технології автоматизованого проектування.
Оригінальне (індивідуальне) проектування характеризується тим, що всі види проектних робіт орієнтовані на створення індивідуальних для кожного об'єкта проектів, які в максимальній мірі відображають всі його особливості. При використанні методу оригінального проектування найбільш важливими роботами, які повинні закінчуватися проектної документації є:
Безперечною перевагою такої системи є вкрай висока гнучкість в її налаштування та супроводі.
Основною концепцією технології типового проектування є виділення типових компонент в економічних підсистемах і створення для них типових проектних рішень, які потім об'єднуються в єдину систему шляхом параметричної настройки, доопрацювання окремих компонент за допомогою внутрішнього мови програмування.
До переваг такого рішення можна віднести невеликі терміни реалізації проекту і легкість подальшого супроводу окремих модулів системи внаслідок їх уніфікації. Серед недоліків необхідно виділити неминучість перегляду бізнес-процесів у різних підрозділах організації та приведення їх до якогось уніфікованого вигляду.
Для створення АРМ оператора реєстратури була вибрана технологія оригінального проектування. Як середовище для програмування був вибраний додаток Borland Delphi 7. В основі якої загальновизнаної популярності лежить той факт, що Delphi, як ніяка інша система програмування, задовольняє викладеним вимогам. Програми з допомогою Delphi розробляються швидко, причому взаємодія розробника з інтерактивним середовищем Delphi не викликає внутрішнього відторгнення, а навпаки, залишає відчуття комфорту. Delphi-додатки ефективні, якщо розробник дотримується певних правил. Ці програми надійні і при експлуатації володіють передбачуваною поведінкою.
Як засіб для збереження оброблюваних даних була вибрана СУБД Access, яка входить до складу широко розповсюджених офісних додатків Microsoft Office. Microsoft Access на сьогоднішній день є одним з найпоширеніших настільних додатків для роботи з базами даних. Це пов'язано з тим, що в Access дуже широкий діапазон засобів для введення, аналізу і представлення даних. Цей засіб є не тільки простим та зручним, а й високопродуктивними, що забезпечує високу швидкість розробки додатків. Access має ряд унікальних можливостей, таких як уміння зводити воєдино інформацію з різних джерел (електронних таблиць, текстових файлів, інших баз даних), подання даних в зручному для користувача вигляді за допомогою таблиць, діаграм, звітів, інтеграція з іншими компонентами Microsoft Office. Access стала інструментом, який може задовольнити потреби самих різних категорій користувачів: від новачка, якому подобається дружній інтерфейс системи, що дозволяє йому впоратися із завданнями, до професійного розробника, який має весь необхідний інструментарій для побудови унікальних рішень.
Для роботи з базами в Delphi є кілька наборів компонентів Кожен режим дуже добре підходить для вирішення певного кола завдань. Всі вони використовують різні технології доступу до даних і відрізняються за можливостями. На відміну від Microsoft, яка вбудувала в свої продукти розробки тільки технологію доступу до даних ADO власної розробки, фірма Borland дала нам різноманітність засобів працюють через різні технології і не обмежує нас тільки своїми розробками.
ADO (Active Data Objects) - технологія доступу до даних, розроблена корпорацією Microsoft. Дуже гарна бібліотека, але її слід використовувати тільки з базами даних Microsoft, а саме MS Access або MS SQL Server. Насправді ADO є частиною більш великомасштабної технології під назвою Microsoft Data Access Components (MDAC). Термін MDAC є загальним позначенням для всіх розроблених компанією Microsoft технологій, пов'язаних з БД. Робота з базами даних Access йде через спеціальну надбудову DAO, яка може встановлюватися на комп'ютер разом з програмою Office або йти як окрема установка.
1.3. Критерії (вимоги) до створення АРМ Оператора реєстратури
Критерії до створення АРМ оператора реєстратури за технічним забезпеченням
Технічне забезпечення (ТЗ) являє собою комплекс технічних засобів, призначених для обробки даних в рамках економічної інформаційної системи. До складу комплексу входять ЕОМ, що здійснюють обробку економічної інформації, засоби підготовки даних на машинних носіях, засоби збору і реєстрації інформації, засоби накопичення, зберігання даних і видачі результатної інформації, допоміжне обладнання та організаційна техніка.
Для впровадження даного проекту буде потрібно персональний комп'ютер з наступними характеристиками:
|
Процесор |
- не гірше Celeron 2000 Mhz |
|
Оперативна пам'ять |
- 1024 Мб |
|
Жорсткий диск (HDD) |
- 120 Гб |
|
Мережева плата |
- 100 Мбіт/с |
|
Монітор |
- LCD (широкоформатний) 19 дюймів з роздільною здатністю 1920x1080 |
|
Клавіатура |
- стандартна |
|
Маніпулятор «миша» |
- стандартна |
|
UPS (джерело безперебійного живлення) |
- будь-яке |
|
МФУ (принтер, сканер, копір) |
- будь-який |
Операційна система Wіn'2000, Wіn NT, Wіn ME, WіnXP.
Критерії до створення АРМ Оператора реєстратури за інформаційним забезпеченням
Інформаційне забезпечення (ІЗ) поділяють на 2 види:
До позамашинного ІЗ відноситься та частина інформаційного забезпечення, яка сприймається людиною без будь-яких технічних засобів. До його складу входять всі документи (вхідні та вихідні), класифікатори і довідники, що використовуються при виконанні завдання.
У сучасному світі в багатьох видах діяльності людини застосовуються засоби автоматизації, що полегшують працю й підвищують його продуктивність.
Розглянемо автоматизацію відділу по введенню й обробці даних.
Серед функцій, які здійснюються у відділі по введенню й обробці даних, як об'єкт дослідження була обрана діяльність реєстратора. Основними функціями реєстратора є:
До недоліків, що існують у реалізації функцій реєстратора, можна віднести:
Розробка інформаційної системи "Реєстратура" необхідна для полегшення роботи реєстратора й зручностей пацієнта, тому що пацієнтові не прийдеться довго стояти в чергах, а одержати своєчасну медичну допомогу. Застосування інформаційної системи підніме якість обслуговування в поліклініки на більше високий рівень, що помітно позначиться на відвідуваності поліклініки.
Більш раціональним способом зберігання даних представляється використання бази даних. База даних - це пойменована сукупність взаємозв'язаних даних, що відображає стан об'єктів та їх відносин у розглянутій предметній області, організованих у вигляді файлів.
У порівнянні з організацією інформаційної бази у вигляді локальних файлів при такому способі досягається значне зменшення синтаксичної та семантичної надмірності інформації, що зберігається, і, як наслідок - прискорення її пошуку та обробки. Крім того, забезпечується відповідність даних реальному стану об'єкта, простота і легкість редагування, фізична і логічна незалежність даних від програм їх обробки, зниження витрат на створення і впровадження баз даних.
В даний час розрізняють три основні моделі баз даних:
Цей поділ баз даних по типу моделі даних ґрунтується на характері зв'язків між записами. Запис - набір полів певного формату, що описують властивості одного елемента або процесу.
Мережеву модель баз даних можна уявити у вигляді орієнтованих графів. Вона схожа на ієрархічну, але в ній породжений елемент може мати більше одного вихідного.
Реляційна модель заснована на математичній логіці і є найпростішою і найбільш звичною формою представлення даних у вигляді таблиць. Рядок таблиці еквівалентний запису файлу бази даних, а стовпець - полю запису. Реляційна модель баз даних має ряд переваг у порівнянні з ієрархічною і мережевий моделями:
При зазначених достоїнства недоліком реляційної моделі є жорсткість структури даних і залежність швидкості її роботи від розміру бази даних. Для багатьох операцій, визначених у такій моделі, може виявитися необхідним перегляд всіх записів бази даних. Тим не менш, у даний час реляційні системи найкраще відповідають технічним можливостям персональних комп'ютерів і цілком задовольняють вимогам більшості користувачів. Швидкісні характеристики цих СУБД підтримуються за допомогою спеціальних засобів прискореного доступу до інформації - індексування баз даних.
За результатами аналізу всіх трьох моделей побудови баз даних, для даного проекту була обрана остання, реляційна модель. Інформаційна база проекту формується відповідно до таких принципів:
Критерії до створення АРМ Оператора реєстратури за програмним забезпеченням
Обґрунтування проектних рішень з програмного забезпечення завдання полягає у формуванні вимог до системного (загального) та спеціальному прикладного програмного забезпечення і у виборі на основі цих вимог відповідних компонентів програмного забезпечення.
До загального програмного забезпечення (ПЗ) відносяться операційні системи (ОС), засоби автоматизації програмування, СУБД, а також комплекс програм технічного обслуговування, призначених для управління роботою процесора, організації доступу до пам'яті, периферійних пристроїв і мережі, запуску прикладних програм і управління процесом їх виконання, а також для забезпечення виконання програм на мовах програмування високого рівня. В їх оточенні, під їх впливом функціонують прикладні програми.
Операційні системи можуть відрізнятися особливостями реалізації внутрішніх алгоритмів керування основними ресурсами комп'ютера (процесорами, пам'яттю, пристроями), особливостями використаних методів проектування, типами апаратних платформ, областями використання і багатьма іншими властивостями.
Операційна система Microsoft Windows XP, забезпечує надійність (оновлене ядро Windows, вдосконалені засоби перевірки драйверів пристроїв, підтримка декількох версій бібліотеки DLL, захист файлів Windows), швидкодія (багатозадачність з витісненням, масштабована підтримка пам'яті та процесора), безпека, зручність використання відповідає всім вимогам ГУО МФЕК. Важливим фактором при виборі саме цієї ОС для розробки даного проекту стало те, що в організації є достатня кількість ліцензій на її використання.
На вибір СУБД при побудові системи автоматизації багато в чому визначає такі її параметри, як:
Критерії до створення АРМ Оператора реєстратури за технологічним забезпеченням.
Під технологічним процесом обробки інформації розуміється певний комплекс операцій, які виконуються в строго регламентованої послідовності з використанням певних методів обробки та інструментальних засобів, які охоплюють всі етапи обробки даних, починаючи з реєстрації первинних даних і закінчуючи передачею результатної інформації користувачеві для виконання функцій управління.
Під технологічною операцією розуміється сукупність функціонально-зв'язаних дій з перетворення даних, що виконуються безперервно на одному робочому місці.
Весь процес обробки інформації розбивається на кілька етапів. Перший етап: початковий збір інформації. Другий етап: реєстрація первинної інформації. Третій етап: систематизація та організація зберігання накопичених даних, для подальшого використання, а також здійсненню внутрішнього пошуку і швидко вилучення потрібних документів. Четвертий етап: глибокий аналіз інформації. П'ятий, завершальний етап: формування звіту.
Розділ 2. Проектування інформаційної системи
2.1. Обґрунтування вибору середовища програмування та засобів збереження даних
Використання баз даних на яких побудовано існування різних організацій, пильну увагу розробників додатків викликають інструменти, за допомогою яких такі програми можна було б створювати. Висунуті до них вимоги в загальному вигляді можна сформулювати як: "швидкість, простота, ефективність, надійність".
Серед великої різноманітності продуктів для розробки додатків, Delphi займає одне з провідних місць. Delphi віддають перевагу розробники з різним стажем, звичками, професійними інтересами. За допомогою Delphi написана колосальна кількість додатків, десятки фірм і тисячі програмістів-одинаків розробляють для Delphi додаткові компоненти.
В основі такої загальновизнаної популярності лежить той факт, що Delphi, як ніяка інша система програмування, задовольняє багатьом вимогам. Дійсно, програми з допомогою Delphi розробляються швидко, причому взаємодія розробника з інтерактивним середовищем Delphi не викликає внутрішнього відторгнення, а навпаки, залишає відчуття комфорту. Delphi-додатки ефективні, якщо розробник дотримується певних правил. Ці програми надійні і при експлуатації володіють передбачуваною поведінкою.
Пакет Delphi - продовження лінії компіляторів мови Pascal корпорації Borland. Pascal як мова дуже проста, а строгий контроль типів даних сприяє ранньому виявленню помилок і дозволяє швидко створювати надійні та ефективні програми. Корпорація Borland постійно збагачувала мову. Колись у версії 4.0 були включені засоби роздільної трансляції, пізніше, починаючи з версії 5.5, з'явилися об'єкти, а до складу шостої версії пакету увійшла повноцінна бібліотека класів Turbo Vision, що реалізує віконну систему в текстовому режимі роботи відеоадаптера. Це був один з перших продуктів, що містили інтегроване середовище розробки програм.
У класі інструментальних засобів для початківців програмістів продуктам компанії Borland довелося конкурувати з середовищем Visual Basic корпорації Microsoft, де питання інтеграції та зручності роботи були вирішені краще. Мова, якою належить працювати користувачеві Delphi, відрізняється від вихідного не тільки наявністю безлічі нових понять і конструкцій, а й ідейно: в ньому замість мінімізації числа понять і використання найпростіших конструкцій (що, безумовно, добре для навчання, але не завжди виправдано в практичній роботі), перевага віддається зручності роботи професійного користувача. Як мова Turbo Pascal природно порівнювати з його найближчими конкурентами - численними варіаціями на тему мови Basic і з C++. Turbo Pascal істотно перевершує Basic за рахунок повноцінного об'єктного підходу, що включає в себе розвинені механізми інкапсуляції, спадкування і поліморфізм. Остання версія мови, що застосовується в Delphi, за своїми можливостями наближається до C++. З основних механізмів, властивих C++, відсутнє тільки множинне спадкування. Плюси застосування мови Pascal очевидні: з одного боку, на відміну від Visual Basic, заснованого на інтерпретації проміжного коду, для нього є компілятор , що генерує машинний код, що дозволяє отримувати значно швидші програми. З іншого - на відміну від C++ синтаксис мови Pascal сприяє побудові дуже швидких компіляторів.
Delphi містить повноцінний текстовий редактор типу Brief, призначення клавіш у якому відповідають прийнятим в Windows стандартам, а глибина ієрархії операцій Undo необмежена. Як це стало вже обов'язковим, реалізовано колірне виділення різних лексичних елементів програми. Процес побудови програми досить простий. Потрібно вибрати форму, задати її властивості і включити в неї необхідні компоненти (видимі і, якщо знадобиться, неотображаемие): меню, інструментальні панелі, рядок стану і т. п., задати їх властивості і далі написати (за допомогою редактора вихідного коду) обробники подій. Object Browser Вікна типу Object Browser стали невід'ємною частиною систем програмування на об'єктно-орієнтованих мовах. Робота з ними стає можливою відразу після того, як ви скомпілювали додаток.
Projeсt Manager - це окреме вікно, де перераховуються модулі і форми, складові проект. При кожному модулі вказується маршрут до каталогу, в якому знаходиться вихідний текст. Жирним шрифтом виділяються змінені, але ще не збережені частини проекту. У верхній частині вікна є набір кнопок: додати, видалити, показати вихідний текст, показати форму, задати опції і синхронізувати вміст вікна з текстом файлу проекту, тобто з головним програмою на мові Pascal.
Visual Component Library (VCL) Багатство палітри об'єктів для побудови користувальницького інтерфейсу - один з ключових чинників при виборі інструмента візуального програмування. При цьому для користувача має значення як число елементів, включених безпосередньо в середу, так і доступність елементів відповідного формату на ринку.
Компілятори мови Pascal компанії Borland ніколи не змушували користувача подовгу чекати результатів компіляції. Виробники стверджують, що на сьогодні даний компілятор - найшвидший у світі. Компілятор, вбудований в Delphi дозволяє обробляти 120 тис. рядків вихідного тексту в хвилину на машині 486/33 або 350 тис. - при використанні процесора Pentium/90. Він пропонує легкість розробки і швидкий час перевірки готового програмного блоку.
У сенсі проектування Delphi мало чим відрізняється від проектування в інтерпретируючому середовищі, однак після виконання компіляції ми отримуємо код, який виконується в 10-20 разів швидше, ніж теж саме, зроблене за допомогою інтерпретатора. В Delphi компіляція проводиться безпосередньо в рідний машинний код, в той час як існують компілятори, що перетворюють програму у так званий p-код, який потім інтерпретується віртуальною p-машиною. Це не може не позначитися на фактичній швидкодії готової програми.
Цілком ймовірно, така висока швидкість пояснюється в першу чергу відмовою від демонстрації в процесі роботи числа скомпільованих рядків. Слід зазначити також, що завдяки опції оптимізації сегментів вдається істотно скоротити розмір виконуваного файлу. Можна запустити компілятор в режимі перевірки синтаксису. При цьому найбільш тривала операція компонування і виготовлення виконуваного файлу виконуватися не буде.
Ймовірно, та обставина, що Delphi позиціонується як засіб створення додатків, взаємодіючих з базами даних, і орієнтоване переважно на ринок інструментальних засобів клієнт / сервер, де до цього моменту домінують інтерпретовані мови, дозволило його авторам не замислюватися над створенням оптимизирующего компілятора, здатного використовувати всі гідності архітектур сучасних процесорів.
Delphi працює з програмами, створеними раніше засобами Borland Pascal. Необхідність в деяких удосконаленнях давно відчувалася. Найпомітніше з них - апарат виняткових ситуацій, подібний до того, що мається на C++, був першим реалізований в компіляторах корпорації Borland. Не секрет, що при написанні об'єктно-орієнтованих програм, що активно працюють з динамічною пам'яттю та іншими ресурсами, чималу трудність представляє акуратне звільнення цих ресурсів у разі виникнення нештатних ситуацій. Особливо це актуально для середовища Windows, де число видів ресурсів досить велике, а неохайна робота з ними може швидко привести до зависання всієї системи. Передбачений в Delphi апарат винятків максимально спрощує кодування обробки нештатних ситуацій та звільнення ресурсів.
Об'єктно-орієнтований підхід у новій версії мови набув значного розвитку. Перелічимо основні нововведення.
• введено поняття класу.
• реалізовані методи класів, аналогічні статичним методам C++. Вони оперують не екземпляром класу, а самим класом.
• механізм інкапсуляції в чому вдосконалений. Введено захищені поля і методи, які, подібно приватним, не видно ззовні, але відрізняються від них тим, що доступні з методів класу-спадкоємця.
• введена обробка виняткових ситуацій.
• з'явилося кілька зручних синтаксичних конструкцій, в числі яких перетворення типу об'єкта з контролем коректності (у разі невдачі ініціюється виключення) і перевірка об'єкта на приналежність класу.
• посилання на класи надають додатковий рівень гнучкості, так, коли ви хочете динамічно створювати об'єкти, чиї типи можуть бути відомі лише під час виконання коду. Наприклад, посилання на класи використовуються при формуванні користувачем документа з різного типу об'єктів, де користувач набирає пункти з меню або палітри. Власне, ця технологія використовувалася і при побудові Delphi.
• введено засіб, відоме як механізм делегування. Під делегуванням розуміється те, що якийсь об'єкт може надати іншому об'єкту відповідати на деякі події. Він використовується в Delphi для спрощення програмування подієво-орієнтованих частин програм, тобто для користувача інтерфейсу і всіляких процедур, що запускаються у відповідь на маніпуляції з базою даних. Після того як Borland внесла перераховані зміни, вийшов потужна об'єктно-орієнтована мова, порівнянна за своїми можливостями з C++.
Мова програмування Delphi базується на Borland Object Pascal.
Крім того, Delphi підтримує такі низькорівневі особливості, як підкласи елементів керування Windows, перекриття циклу обробки повідомлень Windows, використання вбудованого асемблера.
Об`єктно-орієнтовна моделі в Delphi робиться на максимально повторному використанні коду. Це дозволяє розробникам будувати додатки досить швидко з заздалегідь підготовлених об'єктів, а також дає їм можливість створювати свої власні об'єкти для середовища Delphi. Ніяких обмежень по типах об'єктів, які можуть створювати розробники, не існує. Дійсно, все в Delphi написано на ньому ж, тому розробники мають доступ до тих же об'єктів та інструментів, які використовувалися для створення середовища розробки. У результаті немає ніякої різниці між об'єктами, що поставляються Borland або третіми фірмами, і об'єктами, які ви можете створити.
У стандартну поставку Delphi входять основні об'єкти, які утворюють вдало підібрану ієрархію з 270 базових класів. На Delphi можна однаково добре писати як додатки до корпоративних баз даних, так і, наприклад, ігрові програми. Багато в чому це пояснюється тим, що традиційно в середовищі Windows було досить складно реалізовувати користувальницький інтерфейс. Саме розробка інтерфейсу в Delphi є найпростішим завданням для програміста.
Завдяки такій можливості програми, виготовлені за допомогою Delphi, працюють надійно і стійко. Delphi підтримує використання вже існуючих об'єктів, включаючи DLL, написані на С і С++, OLE сервера, VBX, об'єкти, створені за допомогою Delphi. З готових компонентів працюючі додатки збираються дуже швидко. Крім того, оскільки Delphi має повністю об'єктну орієнтацію, розробники можуть створювати свої повторно використовувані об'єкти для того, щоб зменшити витрати на розробку.
Delphi пропонує розробникам - як у складі команди, так і індивідуальним - відкриту архітектуру, що дозволяє додавати компоненти, де б вони не були виготовлені, і оперувати цими знову введеними компонентами в візуальному будівнику. Розробники можуть додавати CASE-інструменти, кодові генератори, а також авторські help'и, доступні через меню Delphi.
Компоненти, що використовуються при розробці в Delphi, вбудовані в середовище розробки додатків і являють собою набір типів об'єктів, використовуваних як фундаменту при будівництві програми.
Цей кістяк називається Visual Component Library (VCL). У VCL є такі стандартні елементи управління, як рядки редагування, статичні елементи керування, рядки редагування зі списками, списки об'єктів. Ще є такі компоненти, які раніше були доступні тільки в бібліотеках третіх фірм: табличні елементи управління, закладки, багатосторінкові записні книжки. Всі об'єкти розбиті на сторінки за своєю функціональністю і представлені в палітрі компонент.
VCL містить спеціальний об'єкт, що надає інтерфейс графічних пристроїв Windows, і дозволяє розробникам малювати, не піклуючись про звичайні для програмування в середовищі Windows деталях.
Ключовою особливістю Delphi є можливість не тільки використовувати візуальні компоненти для будівництва додатків, але і створення нових компонентів. Така можливість дозволяє розробникам не переходити в інше середовище розробки, а навпаки, вбудовувати нові інструменти в існуюче середовище. Крім того, можна поліпшити або повністю замінити існуючі за умовчанням в Delphi компоненти.
Тут слід зазначити, що звичайних обмежень, властивих середах візуальної розробки, в Delphi немає. Сам Delphi написаний за допомогою Delphi, що говорить про відсутність таких обмежень.
Класи об'єктів побудовані у вигляді ієрархії, що складається з абстрактних, проміжних, і готових компонент. Розробник може користуватися готовими компонентами, створювати власні на основі абстрактних або проміжних, а також створювати власні об'єкти.
Як засіб для збереження оброблюваних даних була вибрана СУБД Access, яка входить до складу широко розповсюдженого сімейства офісних додатків Microsoft Office. Microsoft Access на сьогоднішній день є одним з найпоширеніших настільних додатків для роботи з базами даних. Це пов'язано з тим, що Access має дуже широким діапазоном засобів для введення, аналізу і представлення даних. Цей засіб є не тільки простим та зручним, а й високопродуктивними, що забезпечує високу швидкість розробки додатків. Спочатку Access мала ряд унікальних можливостей, таких як уміння зводити воєдино інформацію з різних джерел (електронних таблиць, текстових файлів, інших баз даних), подання даних в зручному для користувача вигляді за допомогою таблиць, діаграм, звітів, інтеграція з іншими компонентами Microsoft Office. Удосконалюючись від версії до версії, Access стала інструментом, який може задовольнити потреби самих різних категорій користувачів: від новачка, якому подобається дружній інтерфейс системи, що дозволяє йому впоратися із завданнями, до професійного розробника, який має весь необхідний інструментарій для побудови унікальних рішень.
Дана СУБД була обрана з наступних причин: простота засобів реалізації; легкість освоєння інструментарієм розробника (VBA); наочність візуалізації інформації.
Бази даних створені за допомогою системи управління базами даних «Microsoft Access» повністю реалізую реляційну модель побудови даних. База даних «Microsoft Access» являє собою набір груп об'єктів, таких як таблиці, запити, форми, звіти.
Зв'язки між таблицями можна розбити на чотири базових реляційних типу з відносинами: один-до-одного; один-до-багатьох; багато-до-одного; багато-до-багатьох. Структура організації таблиць дозволяє створення первинних і зовнішніх ключів. Є можливість зміни типу внутрішніх об'єднань для зв'язаних таблиць.
2.2. Алгоритм програми
Процес проектування бази даних є послідовністю переходів від неформального словесного опису інформаційної структури предметної області до формалізованого опису об'єктів предметної області в термінах деякої моделі. В загальному випадку можна виділити наступні етапи проектування:
1) системний аналіз і словесний опис інформаційних об'єктів предметного області;
2) проектування інфологічної моделі предметного області – частковий формалізований опис об'єктів предметного області в термінах деякої семантичної моделі;
3) даталогічне або логічне проектування БД, тобто опис БД в термінах прийнятої даталогчної моделі даних.
4) фізичне проектування БД, тобто вибір ефективного розміщення БД на зовнішніх носіях для забезпечення найефективнішої роботи додатку.
Інформаційна модель та її опис.
Інформаційна модель завдання, являє собою рух документів з моменту складання картки хворого до запису на прийом до лікарів або аналізи.
Інформаційна модель містить у собі сукупність вхідних і вихідних документів, файлів вхідної, оперативної постійної та результативної інформації.
Контекстна діаграма системи наведена на рис. 2.1
Рис. 2.1 Контекстна модель системи
Рис. 2.2. Діаграма потоків даних.
При декомпозиції системи отримуємо 4 основні підсистеми:
На мал. 3 наведена модель підсистеми "АРМ оператора" по методології Гейна /Сарсона. Підсистема працює з наступними сховищами даних:
Інфологічна модель.
При розробці інформаційних систем проект бази даних є тим фундаментом, на якому будується вся система в цілому. Отже, інфологічна модель повинна включати такий опис наочної області, який буде легко «читатися» не тільки фахівцями по базах даних. Цей опис повинен бути настільки ємким, щоб можна було оцінити глибину і коректність опрацьовування проекту БД, і воно не повинне бути прив'язано до конкретної СУБД. Загальноприйнятим стала скорочена назва ER-модель.
Метод сутність-зв'язок є простим і швидким. Оскільки для полегшення процесу проектування і наочності вироблюваних операцій можливе використовування CASE-засобів.
Для побудови інформаційної моделі використовувався CASE-засіб ERWin, внаслідок чого була одержана модель сутність-зв'язок. В ній визначені всі основні сутності і зв'язки, які існують між ними.
Схема інфологічної моделі комплексу завдань АІС "Реєстратура" поліклініки представлена на рис. 2.3. В даній інфологічній моделі можна виділити такі прості інформаційні об'єкти, як "Хворий", "Лікар" й "Розклад", "Виклик додому ", "Запис на прийом", "Запис на аналізи", це основні об'єкти, всі інші сутності є довідниками й таблицями для подання зв'язків 1:М.
Рис. 2.3. ІЛМ модель системи
Характеристика первинних документів з нормативно - довідковою та вхідною оперативною інформацією
Під документом розуміється певна сукупність відомостей, використовувана при рішенні економічних завдань, розташована на матеріальному носії у відповідності до встановленої форми. Документ розглядається як спеціальний знак економічної мови, що має єдність форми, змісту й матеріального носія та володіючий наступними властивостями:
Первинні документи призначені для відображення процесів у матеріальній сфері та представляють всю постійну та оперативну інформацію, необхідну для рішення економічних завдань і управлінських рішень [24].
До числа основних вимог до первинних документів, можна віднести наступні:
- не надмірність і повноту інформації для рішення завдань;
- високу вірогідність і своєчасність зібраної інформації.
Крім того, первинна інформація повинна бути розташована в документі таким чином, щоб ураховувалися вимоги зручності для наступної обробки даних на ЕОМ.
При проектуванні форм первинних документів, в інформаційній системі враховувалися наступні вимоги:
Вхідною інформацією є наступна:
Даталогічна модель
Даталогічна модель бази повинна відображати вимоги конкретної СУБД, в даному випадку MS Access 2003, тому в її склад входять таблиці, що містять відомості про інформаційні об'єкти й зв'язки між ними. Всі таблиці даталогічної моделі можна розбити на таблиці з оперативною інформацією й таблиці з умовно-постійною інформацією.
Склад поля, їхнє найменування, ідентифікатори відображені у відповідних таблицях, представлених нижче.
Таблиця 2.1.
Структура таблиці "Хворий"
|
№ п/п |
Найменування поля |
Ідентифікатор поля |
Тип поля |
Довжина поля |
Ознака ключа |
|
1 |
Kard |
Номер карти |
Текст |
10 |
Первинний ключ |
|
2 |
org_strahov |
Організація страхування |
Текст |
50 |
|
|
3 |
Polisa |
Номер поліса |
Текст |
50 |
|
|
4 |
kod_ligoty |
Пільги |
Число |
||
|
5 |
SNILS |
СНИЛС |
Текст |
50 |
|
|
6 |
Fam |
Прізвище |
Текст |
50 |
|
|
7 |
Nam |
Ім'я |
Текст |
50 |
|
|
8 |
Otch |
По батькові |
Текст |
50 |
|
|
9 |
Pol |
Стать |
Текст |
1 |
|
|
10 |
data_roj |
Дата народження |
Дата |
||
|
11 |
post_obl |
Адреса прописки |
Текст |
50 |
|
|
12 |
post_paion |
Текст |
50 |
||
|
13 |
post_city |
Текст |
50 |
||
|
14 |
post_street |
Текст |
50 |
||
|
15 |
post_home |
Текст |
50 |
||
|
16 |
post_korp |
Текст |
50 |
||
|
17 |
post_kv |
Текст |
50 |
||
|
18 |
reg_obl |
Адреса проживання |
Текст |
50 |
|
|
19 |
reg_paion |
Текст |
50 |
||
|
20 |
reg_city |
Текст |
50 |
||
|
21 |
reg_street |
Текст |
50 |
||
|
22 |
reg_home |
Текст |
50 |
||
|
23 |
reg_korp |
Текст |
50 |
||
|
24 |
reg_kv |
Текст |
50 |
||
|
25 |
phone_home |
Текст |
50 |
||
|
26 |
phone_slug |
Текст |
50 |
||
|
27 |
doc_lgot |
Телефон домашній |
Текст |
50 |
|
|
28 |
invalid |
Телефон службовий |
Текст |
50 |
|
|
29 |
mesto_rab |
Документ підтверджуючий пільги |
Текст |
50 |
Таблиця 2.2
Структура таблиці "Лікар"
|
№ п/п |
Найменування поля |
Ідентифікатор поля |
Тип поля |
Довжина поля |
Ознака ключа |
|
1 |
spec |
Шифр |
Лічильник |
ПК |
|
|
2 |
Profil |
Профіль/спеціалізація |
Текст |
20 |
|
|
3 |
fam |
Прізвище |
Текст |
50 |
|
|
4 |
nam |
Ім'я |
Текст |
50 |
|
|
5 |
otch |
По батькові |
Текст |
50 |
Таблиця 2.3
Структура таблиці "Розклад"
|
№ п/п |
Найменування поля |
Ідентифікатор поля |
Тип поля |
Довжина поля |
Ознака ключа |
|
1 |
kod |
Шифр |
Лічильник |
ПК |
|
|
2 |
Spec |
Лікар |
Число |
Ціле |
Код для зв'язку з таблицею лікарів |
|
3 |
Week |
День |
Текст |
10 |
|
|
4 |
Time |
Час |
Текст |
50 |
|
|
5 |
Room |
Кабінет |
Текст |
50 |
Таблиця 2.4
Структура таблиці "Виклик"
|
№ п/п |
Найменування поля |
Ідентифікатор поля |
Тип поля |
Довжина поля |
Ознака ключа |
|
1 |
kod |
Шифр |
Лічильник |
ПК |
|
|
2 |
Boln |
Хворий |
Число |
Ціле |
Код для зв'язку з таблицею хворих |
|
3 |
Vrach |
Лікар |
Число |
Ціле |
Код для зв'язку з таблицею лікарів |
|
4 |
date_v |
Час виклики |
Дата/час |
||
|
5 |
Time |
Час |
Текст |
50 |
|
|
6 |
Adres |
Адреса |
Текст |
50 |
Таблиця 2.5
Структура таблиці "Запис на аналізи"
|
№ п/п |
Найменування поля |
Ідентифікатор поля |
Тип поля |
Довжина поля |
Ознака ключа |
|
1 |
kod |
Шифр |
Лічильник |
ПК |
|
|
2 |
Boln |
Хворий |
Число |
Ціле |
Код для зв'язку з таблицею хворих |
|
3 |
Analiz |
Аналіз |
Текст |
50 |
|
|
4 |
date_z |
Дата аналізу |
Дата/час |
Таблиця 6
Структура таблиці "Запис на прийом"
|
№ п/п |
Найменування поля |
Ідентифікатор поля |
Тип поля |
Довжина поля |
Ознака ключа |
|
1 |
Kod |
Шифр |
Лічильник |
ПК |
|
|
2 |
Boln |
Хворий |
Число |
Ціле |
Код для зв'язку з таблицею хворих |
|
3 |
Vrach |
Лікар |
Число |
Ціле |
Код для зв'язку з таблицею лікарів |
|
4 |
date_z |
Дата запису |
Дата/час |
||
|
5 |
Time |
Час запису |
Текст |
10 |
Взаємозв'язок між таблицями наведено на рис. 2.4
Рис. 2.4 Схема даних
Цілісність БД
Одним з понять в технології баз даних являється цілісності. В загальному випадку це поняття перш за все зв'язано з тим, що база даних відображає в інформаційному вигляді деякий об'єкт або сукупність взаємозв'язаних об'єктів. В реляційній моделі об'єкти представлені у вигляді сукупності взаємозв'язаних відносин. Під цілісністю розумітимемо відповідність інформаційної моделі предметної області, збереженої в базі даних. Будь-яку зміну в наочній області, значущу для побудови моделі, повинно відбиватися в базі даних, і при цьому повинна зберегтися однозначна інтерпретація інформаційної моделі в термінах предметної області.
Відзначили, що тільки істотні або значущі зміни предметної області повинні відстежуватися в інформаційній моделі. Дійсно, модель завжди є деяким спрощенням реального об'єкту, в моделі ми відображаємо тільки те, що нам важливо для вирішення конкретного набору задач.
Крім того, розроблені методи автоматичного перетворення проекту БД з ER-моделі в реляційну, при цьому перетворення виконується в даталогічну модель, відповідної конкретної СУБД.
Результативна інформація.
Програма створює наступні звіти та документи:
2.3. Опис інтерфейсу проекту системи
Опис (схеми) бізнес-процесів.
ПЗ дозволяє здійснювати введення й редагування інформації про пацієнтів, лікарів, запис на прийом, виклик лікарів додому . А також формувати документи на основі накопиченої інформації.
Склад даних й алгоритм обробки інформації.
Розроблене Пз дозволяє накопичувати й модифікувати інформацію, що втримується в базі даних, що складає із семи таблиць:
1) Хворі.
2) Лікарі.
3) Розклад.
4) Виклик додому .
5) Запис до лікарів
6) Аналізи
7) Запис на аналізи
При обробці бази даних ПП виконує наступні функції:
1) Введення даних у таблиці.
2) Пошук необхідних записів таблиці.
3) Фільтрацію даних.
4) Вибірку даних.
5) Зміна даних.
6) Видалення даних.
Розроблений ПЗ забезпечений спрощеною формою інтерфейсу:
1. Глибина вкладеності вікон повинна бути не більше трьох.
2. Містить короткі довідки по контексту відомості по командах.
3. Зрозумілий, простий у використанні, легко вивчаємо.
Інтерфейс ПП забезпечує легкочитаемость, пізнаванність за рахунок природної мови описів команд, операцій, функцій.
Структура меню
Хворі:
Розклад:
Виклик додому:
Запис на прийом:
Запис на аналізи
Функціональні вимоги
1. Введення бази даних Хворі.
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- висновок даних про пацієнтів.
2. Введення бази даних Лікарі.
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- відображення даних про лікарів.
3. Введення бази даних Розклад.
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- відображення даних про час прийому лікарів.
4. Введення бази даних Виклик додому .
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- відображення даних про виклики додому .
5. Введення бази даних Запис на прийом.
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- відображення даних про запис на прийом до лікарів.
6. Введення бази даних Запис на аналізи.
Дана функція повинна здійснювати один вид обліку:
- відображення даних про запис пацієнтів на здачу аналізів.
Вимоги до інформаційного забезпечення
Розроблене ПЗ забезпечує:
- збереження даних, що вводять користувачем;
- формування звітних документів;
- зміст необхідних класифікаторів, і таблиць;
- оперативний пошук запису по з користувача.
Розділ 3. Практична реалізація
3.1. Опис вхідних та вихідних даних
Структура зберігання інформації.
Необхідно вибрати структуру зберігання інформації. Існує два способи організації інформаційних масивів: файлова організація та організація бази даних. Файлова організація передбачає спеціалізацію та збереження інформації, орієнтуючись на одну прикладну задачу, та забезпечується самим програмістом. Файлова організація дозволяє досягти високої швидкості обробки інформації, але вузька спеціалізація програм і файлів даних може служити причиною великої надлишковості.
До організації даних в АРМ оператор реєстратури пред'являють дві основні вимоги:
Виконання цих вимог призвело до створення єдиної (для всіх завдань системи) бази даних. Переваги БД в даній програмі полягають у наступному:
а) Централізоване управління всіма ресурсами, синхронна підтримка даних для всіх додатків.
б) Відсутність проблеми надмірності даних внаслідок їх інтеграції.
в) Одноразове введення і багаторазове використання даних завдяки усуненню дублювання.
г) Уніфікація засобів організації даних і незалежність прикладних програм від організації даних. Виходячи з наведених доводів, була обрана організація бази даних.
На основі вихідних даних, наведених у постановці завдання, можна виділити склад функцій керування та обробки даних та їхня співпідпорядкованість, які повинні бути реалізовані для АІС "Реєстратура" (див. рис. 3.1).
Головні функції можна розділити на три класи:
АРМ "РЕЄСТРАТУРА"
Рис. 3.1. Функціональна схема
3.2. Програмні модулі
Описання програмних модулів наведено в табл. 3.1.
Таблиця 3.1
Назви програмних модулів
|
Назва модуля |
Форма |
Призначення |
|
main.pas |
Модуль головного вікна |
Головне вікно програми |
|
zapisRW |
Модуль вікна запису на кров RW |
Запис на кров RW |
|
formKR |
Модуль формування звітів по записі |
Формування відбору та звіту по записам |
|
formM |
Модуль формування звіту по хворих |
Відбір записів, формування звіту |
|
formRW |
Модуль формування звіту по хворих по даті запису |
Відбір записів, формування звіту |
|
Karta |
Модуль форми карти хворого |
Редагування даних |
|
Modul |
Не має форми |
Модуль для зв'язку із БД |
|
new_kart |
Форма для додавання нової карти |
Додавання нової карти пацієнта |
|
Raspis |
Форма розкладу |
Складання розкладу лікарів |
|
report_form |
Форма звіту |
Висновок звіту |
|
Reports |
Форма списку терапевтів |
Висновок і редагування списку терапевтів |
|
vysov_vr |
Форма виклику лікаря додому |
Редагування таблиці викликів |
|
zapis_po_vr |
Форма списку записів на прийом |
Редагування списку |
|
zapis_vr |
Форма запису на прийом |
Редагування запису на прийом |
|
zapisKR |
Форма запису на кров з пальця |
Редагування запису |
|
zapisM |
Форма запису на сечу |
Редагування запису |
3.3. Керівництво користувача
Для встановлення та настроювання системи необхідно скопіювати на жорсткий диск користувача наступні файли:
Головне вікно програми представлене на рис. 3.2, воно містить меню для виклику підмодулів.
Рис. 3.2 Головне меню
Форма "Медична карта амбулаторного хворого" призначена для редагування даних про хворих (рис. 3.3).
Рис. 3.3 Медична картка хворого
Для додавання нової карти потрібно вибрати пункт меню "Хворі" ' "Нова" (рис. 3.4).
Рис. 3.4 Нова медична картка
Форма "Розклад" призначена для формування розкладу лікарів (рис. 3.5).
Форма "Виклик лікаря додому " редагує дані про виклики (рис. 3.6).
Рис. 3.5 Розклад
Рис. 3.6 Виклик лікаря додму
Пункт головного меню "Виклик лікаря"' "Звіти" викликає форму на рис. 3.7. Для складання звіту. Приклади звітів наведені в додатку Б.
Рис. 3.7 Звіт
Запис на прийом здійснюється за допомогою форми на рис. 3.8.
Пункт "Запис на аналізи" викликає форми для додавання записів на аналізи.
Рис. 3.8 Запис на прийом до лікаря
На рис. 3.9 представлена форма для додавання й редагування записів на аналіз крові на RW.
Рис. 3.9 Запис на аналіз крові
Форма "Кров з пальця" (рис. 3.10) служить для додавання та редагування записів на аналіз крові з пальця.
Рис. 3.10 Форма додавання та редагування
Форма "Аналіз сечі" редагує запису на аналіз сечі (рис. 3.11).
Рис. 3.11 Форма редагування та запису на аналізи
Створення програми АРМ оператор реєстратури
З’єднання програми з БД MS Access
Після створення бази даних ми переходимо до проектування основного додатку, в якому використаємо ADO технології від MS.
Створивши новий проект, використаємо ADOConnection із закладки ADO палітри компонентів, та налаштуємо з'єднання з сервером, яке є у властивості ConnectionString. Для цього треба двічі натиснути по рядку ConnectionString і перед нами відкривається вікно (рис. 3.12).
Рис. 3.12 Вікно створення підєднання до БД
Тут ми вибираємо пункт «Використовувати рядок підключення (Use Connection String) та тиснимо кнопку Build і перед нами відкривається ще одне вікно.
В закладці Provider перераховані всі ADO драйвери доступу до баз даних. В даному випадку, для доступу до баз даних MS Access використовується драйвер «Microsoft Jet OLE DB Provider». Такий драйвер обов'язково встановлюється на машину разом з MS Office, а в останніх версіях Windows він встановлюється за умовчанням. Після цього натискаємо кнопку Next, або переходимо на закладку «Connection» (рис. 3.13).
Рис. 3.13. Закладка Connection
Насамперед, у цьому вікні треба ввести ім'я бази даних у рядок «Select or enter a database name». Наша база даних буде розташовуватися в тій же директорії, що і файл запуску, отже повний шлях вказувати не треба.
Щоб легше було вибрати файл необхідно натиснути кнопку з крапками праворуч від рядка введення. Крім цього нам треба заповнити наступні поля:
1. Ім'я користувача (User name), можна залишити за умовчанням, якщо не задано інше при створенні бази в MS Access;
2. Пароль (Password) - якщо база має пароль, то його необхідно вказати;
3. Порожній пароль (Blank password) - якщо пароль не потрібен, то тут бажано поставити галочку;
4. Дозволяти зберігати пароль (Allow saving password). Якщо тут поставити галочку, то пароль може бути збережений.
Як тільки виберемо базу даних, натиснемо кнопку Test Connection, щоб протестувати з'єднання. Якщо все вказано правильно, то побачимо повідомлення «Test connection succeeded» і після чого можна натиснути ОК, щоб закрити вікно створення рядка під’єднання і ще раз та вікно редактора.
Тепер у властивостях компонента ADOConnection відключимо властивість LoginPrompt, виставивши його в False. Це потрібно для того, щоб при кожному зверненні до бази не з`являлос вікно введення пароля. Тепер виставимо властивість Connected в True, щоб відбулося з'єднання з базою і на цьому з'єднання можна вважати завершеним. Тепер нам потрібно отримати доступ до створеної нами таблиці «doc». Для цього використаємо ADOTable з закладки ADO палітри компонентів. Відразу змінивши його властивість Name на ADOTable_doc та вкажемо у властивості Connection, компонент з'єднання з базою даних і виберемо єдиний пункт ADOConnection1. Далі у властивості ADOTable_doc потрібно вибрати ім'я таблиці «doc». Щоб підключити таблицю і вказані з`єднання виставляємо властивість Active в true.
Для відображення даних з таблиці потрібно встановити DataSource із закладки Data Access палітри компонентів і у властивості DataSet з випадаючого списку вибрати нашу таблицю ADOTable_doc.
Найпростіший спосіб відобразити таблицю - встановити компонент DBGrid. Це компонент-сітка, вона може показувати дані у вигляді таблиці. У цьому ж компоненті можна додавати, видаляти і редагувати рядки нашої таблиці.
Останній етап створення проекту - зв'язування компонента сітки з компонентом відображення таблиці. Для цього у властивості DataSuorce компонента DBGrid потрібно вказати створений нами компонент DataSource1.
ВИСНОВКИ
Насьогодні медичне обслуговування потребує впровадження інформаційних систем у медичних установах, головним завдання яких є підвищенні якості надання медичних послуг хворим.
Інформатизація діяльності установ охорони здоров'я дозволяє акумулювати інформацію про стан здоров'я населення в тому або іншому регіоні та розвивати діагностичну і лікувальну базу. Крім цього, інформатизація звільняє медичних працівників від паперових операцій і дозволяє їм більше часу приділяти пацієнтам.
Відділ по введенню та обробці даних, а зокрема реєстратура поліклініки, є центральним місцем медичної установи, де концентрується значна частина інформації про пацієнтів.
В дипломній роботі повністю виконано поставлені завдання. А саме:
Створений програмний продукт дозволяє здійснювати повну автоматизацію процесу оперативного введення та коригування даних про пацієнтів, запис хворих на прийом до лікарів, оформлювати виклик лікаря додому, а також отримувати опрацьовані дані у вигляді звітності наприкінці робочого дня або місяця.
Список використаних джерел
1. Архангельский А.Я. Delphi 7 Справочное пособие. – М., Бином-Пресс. -2007. -1024 с.
2. Архангельский А.Я. Программирование в Delphi 7 + дискета, – М.: Бином, 2005. – 987 с.
3. Бондаренко Е.А. Технические средства обучения в современной школе, – М.: Юверс, 2008. – 416 с.
4. Вигерс Карл. Разработка требований к программному обеспечению. /Пер, с англ. – М.: Издательско-торговый дом «Русская Редакция», 2006. - 576 с.
5. Гаврилова Т.А., Хорошевский В.Ф. Базы знаний интеллектуальных систем. – СПб.: Питер, 2010. – 384 с.: ил.
6. Глушаков С.В., Клевцов А.Л., Программирование в среде Delphi 7.0, – М.: Фолио 2008. – 528 с.
7. Гофман В.Э., Хомоненко А.Д. Delphi 5. – СПб.: БХВ – Санкт Петербург, 2010. – 800 с.
8. Дьяконов В.П. Новые информационные технологии. - М.: Изд-во "СОЛОН-Пресс", 2005. - 640 с.
9. Епанешников А., Епанешников В. Программирование в среде Delphi: Учебное пособие: В 4-х ч. Ч. 4. Работа с базами данных. Организация справочной системы – М.: ДИАЛОГ – МИФИ, 2008. – 400 с.
10. Земсков А.И., Шрайберг Я.Л. Электронные библиотеки, - М.: Либерея, 2003. - 352 с.
11. Зубков Сергей Владимирович Assembler для Dos, Windows, Unix. – М.: ДМКПресс, 2007. – 652 с.
12. Клименко Р.Н. Оптимизация и автоматизация работы на ПК на 100% (+CD), – М.: Питер Пресс, 2007. – 608 с.
13. Колин К.К. Фундаментальные основы информатики: социальная информатика / Учебное пособие для вузов. – М.: Академический проект, 2008 –350 с.
14. Кондратьев Г.Г. Осваиваем Windows XP,– М.: Питер, 2009.–512 с.
15. Красильникова В.А. Становление и развитие компьютерных технологий обучения: Монография. – М.: ИИО РАО, 2009. – 168 с.
16. Круглински Д., Уингоу С, Шеферд Дж. Программирование на Microsoft Visual C++ 6.0 для профессионалов. /Пер, с англ. – СПб: Питер; М.: Издательско-торговый дом «Русская Редакция», 2010. – 861 с.
17. Кудрявцев, Е. М. Оформление дипломных проектов на
компьютере : учеб. пособие / Е.М.Кудрявцев. – М.: Москва : АСВ, 2010. — 416 с.
18. Кэнту Марко Delphi 5.0 для профессионалов. – СПб.: Питер, 2010. – 1064 с.
19. Леонтьев Б.К., Мультимедия Microsoft Windows без страха, – М.: Новый издательский дом, 2007. – 176 с.
20. Мандел Т. Дизайн интерфейсов, – М.: ДМК Пресс, 2008. – 412 с.
21. Музыченко Е.В., Фролов И.Б., Мультимедия для Windows, – М.: Майор, 2007. – 192 c.
22. Пирогов В.Ю. Assembler учебный курс. – М.: «Нолидж», 2010. – 926 с.
23. Рейнхардт Р., Ленц Д.У. Flash 5. Библия пользователя. – М.: «Вильямс», 2010. – 1164 с.
24. Фигурнов В.Э. IBM PC для пользователя. Изд. 7-е, перераб. и доп. – М.: ИНФРА – М, 2008. – 640 с.
ДОДАТКИ
Додаток А
Блок схема
Додаток Б.
Організаційна структура поліклініки "Віта"
Додаток В.
Приклади звітів
Додаток Г.
Вихідні коди програми
unit zapisRW;
procedure TForm12.Button1Click(Sender: TObject);
begin
datamodule1.ADObolnoy.Locate('Fam',form12.Edit1.Text,[]);
end;
procedure TForm12.CheckBox1Click(Sender: TObject);
begin
if form12.CheckBox1.Checked=true then
form12.GroupBox1.Visible:=true
else
form12.GroupBox1.Visible:=false;
end;
procedure TForm12.Button2Click(Sender: TObject);
begin
datamodule1.ADObolnoy.Locate('Fam;data_roj',VarArrayOf([form12.Edit1.Text,form12.Edit2.Text]),[]);
end;
procedure TForm12.CheckBox2Click(Sender: TObject);
begin
datamodule1.ADOzapis_analiz.Append;
form12.DBEdit2.Text:=form12.DBGrid1.Fields[0].Text;
form12.DBEdit3.Text:='Кровь RW';
end;
procedure TForm12.Button4Click(Sender: TObject);
begin
form12.Close;
end;
procedure TForm12.Button3Click(Sender: TObject);
begin
datamodule1.ADOzapis_analiz.Post;
datamodule1.ADOConnection1.Connected:=false;
datamodule1.ADOConnection1.Connected:=true;
datamodule1.ADObolnoy.Active:=true;
datamodule1.ADOraspisanie.Active:=true;
datamodule1.ADOvrachi.Active:=true;
datamodule1.ADOvyzov.Active:=true;
datamodule1.ADOzapis_analiz.Active:=true;
datamodule1.ADOzapis_pr.Active:=true;
datamodule1.ADOQuery1.Active:=true;
datamodule1.ADOQuery2.Active:=true;
datamodule1.ADOQuery3.Active:=true;
datamodule1.ADOQuery4.Active:=true;
datamodule1.ADOQuery5.Active:=true;
datamodule1.profil.Active:=true;
form12.Close;
end;
procedure TForm12.Button5Click(Sender: TObject);
begin
form13.show;
end;
unit new_kart;
procedure TForm2.Button1Click(Sender: TObject);
begin
datamodule1.DataSource1.DataSet.Post;
end;
procedure TForm2.Button2Click(Sender: TObject);
begin
form2.Close;
end;
procedure TForm2.CheckBox1Click(Sender: TObject);
begin
if form2.CheckBox1.Checked=true then
begin
form2.DBobl.Text:=form2.DBoblP.Text;
form2.DBraion.Text:=form2.DBraionP.Text;
form2.DBcity.Text:=form2.DBcityP.Text;
form2.DBstreet.Text:=form2.DBStreetP.Text;
form2.DBhom.Text:=form2.DBhomP.Text;
form2.DBkorp.Text:=form2.DBhomP.Text;
form2.DBkv.Text:=form2.DBkvP.Text;
end
else
begin
form2.DBobl.Text:='';
form2.DBraion.Text:='';
form2.DBcity.Text:='';
form2.DBstreet.Text:='';
form2.DBhom.Text:='';
form2.DBkorp.Text:='';
form2.DBkv.Text:='';
end;
end;
unit zapis_vr;
procedure TForm9.Button6Click(Sender: TObject);
begin
form9.Close;
end;
procedure TForm9.Button1Click(Sender: TObject);
begin
datamodule1.ADObolnoy.Locate('Fam',form9.Edit1.Text,[]);
end;
procedure TForm9.CheckBox1Click(Sender: TObject);
begin
if form9.CheckBox1.Checked=true then
form9.GroupBox1.Visible:=true
else
form9.GroupBox1.Visible:=false;
end;
procedure TForm9.Button2Click(Sender: TObject);
begin
datamodule1.ADObolnoy.Locate('Fam;data_roj',VarArrayOf([form9.Edit1.Text,form9.Edit2.Text]),[]);
end;
procedure TForm9.CheckBox2Click(Sender: TObject);
begin
datamodule1.ADOzapis_pr.Append;
form9.DBEdit1.Text:=form9.DBGrid1.Fields[0].Text;
end;
procedure TForm9.Button5Click(Sender: TObject);
begin
datamodule1.ADOvrachi.Locate('Fam;profil',VarArrayOf([form9.Edit4.Text,form9.Edit3.Text]),[]);
end;
procedure TForm9.Button3Click(Sender: TObject);
begin
form9.DBEdit5.Text:=form9.DBGrid2.Fields[2].Text;
end;
procedure TForm9.Button4Click(Sender: TObject);
begin
datamodule1.ADOzapis_pr.Post;
datamodule1.ADOConnection1.Connected:=false;
datamodule1.ADOConnection1.Connected:=true;
datamodule1.ADObolnoy.Active:=true;
datamodule1.ADOraspisanie.Active:=true;
datamodule1.ADOvrachi.Active:=true;
datamodule1.ADOvyzov.Active:=true;
datamodule1.ADOzapis_analiz.Active:=true;
datamodule1.ADOzapis_pr.Active:=true;
datamodule1.ADOQuery1.Active:=true;
datamodule1.ADOQuery2.Active:=true;
datamodule1.ADOQuery3.Active:=true;
datamodule1.ADOQuery4.Active:=true;
datamodule1.ADOQuery5.Active:=true;
datamodule1.profil.Active:=true;
end;
procedure TForm9.Button7Click(Sender: TObject);
begin
form10.Show;
end;