.1 Розрахунок конструкцій з цегляної кладки підсиленої ненапружуваними металевими обоймами при центральн

Работа добавлена на сайт samzan.net:

Практичне заняття 1

РОЗРАХУНОК КОНСТРУКЦІЙ ПІДСИЛЕННЯ ЦЕГЛЯНОЇ КЛАДКИ

1.1  Розрахунок конструкцій з цегляної кладки, підсиленої ненапружуваними металевими обоймами, при центральному і відцентровому стисканні при ексцентриситетах, що не виходять за межі ядра перерізу, виконується за формулами:

                                       (1.1)

при залізобетонній обоймі:

                                (1.2)

при армованій розчинній обоймі:

                   .                                                 (1.3)

       Коефіцієнти  і  приймаються при центральному стисканні  = 1 і  = 1 - при від-центровому стисканні (за аналогією з відцентрове стиснутими елементами із сітчастим ар-муванням).

                                                                  (1.4)

                                                                    (1.5)

де    N    - поздовжня сила, МН;

Ams  - площа перерізу підсилюваної кладки, м2;

- площа перерізу поздовжніх кутиків сталевої обойми чи поздовжньої арматури залізобетонної обойми, м2;

Аb  - площа перерізу бетону обойми, укладена між хомутами і кладкою (без урахування захисного шару), м2;

Rsw - розрахунковий опір поперечної арматури обойми, МПа (табл. 2);

Rsc -  розрахунковий опір кутиків чи поздовжньої стиснутої арматури, МПа (табл.2);

  -  коефіцієнт поздовжнього вигину (при визначенні  значення пружної характеристики ms  - приймається як для непідсиленої кладки (див. 4.2 СНіП 11-22);

mg  - коефіцієнт, що враховує тривалий вплив навантаження (див. 4.7 СНіП П-22);

тk - коефіцієнт умов роботи кладки, прийнятий рівним 1 для кладки без тріщин, для кладки з тріщинами - 0,7;

mb - коефіцієнт умов роботи бетону, що приймається рівним 1 при передачі навантаження на обойму і наявності опори знизу обойми; 0,7 - при передачі навантаження на обойму і відсутності опори знизу обойми і 0,35 - без безпосередньої передачі навантаження на обойму;


- відсоток армування хомутами і поперечними планками, що визначається формулою

                                                              (1.6)

де  As - площа перерізу хомута чи поперечної планки, м ;

h і b - розміри сторін підсилюваного елемента, м (h - висота перерізу в площині дії зги- нального моменту);

s - відстань між осями поперечних зв'язків при сталевих обоймах, м (h  b  s, але не більше 0,5 м) або між хомутами при залізобетонних і штукатурних обоймах (s  0,15м);

ео - ексцентриситет поздовжньої сили N щодо центра ваги перерізу, м (див. 4.7              СНіП ІІ-22).

1.2 Розрахунковий опір арматури обойми при влаштуванні обойм приймається за табл. 1.1.

Таблиця 1.1 - Розрахунковий опір арматури обойми при влаштуванні обойм

Армування	Розрахунковий опір арматури, МПа
	Сталь класу
	А-І (А240)	А-ІІ (А300), А-ІІІ (А400)
Поперечна арматура	150	190
Поздовжня арматура без безпосереднього передання навантаження на обойму	43	55
Те саме, при переданні навантаження на обойму з однієї сторони	130	160
Те саме, при переданні навантаження з двох сторін	190	240

1.З Несуча спроможність центрально-стиснутих кам'яних стовпів, підсилених по-передньо напруженими металевими навісними обоймами, МН

N = Nse +  mq φ ΔNms ,                                                     (1.7)

те саме - обоймами-стояками:

N = Nse +  mq φ (ΔNms + nNs2),                                               (1.8)

де   mg     - коефіцієнт, що враховує вплив тривалого навантаження;

Nms - збільшення несучої спроможності підсиленого кам'яного стовпа, МН;

Ns2    - несуча спроможність металевих кутиків, МН;

n      - число поздовжніх металевих кутиків з несучою спроможністю Ns2.

 ΔNms = Ams R1,t / μ* ;                                                          (1.9)

 * = 0,5(12)z / {2,2Ruln(1z / (1,1 Ru))} ;                           (1.9.а)

 z = Nse/Ams ;                                                             (1.9.б)

 = 0,2,

де     R1,t  -  мінімальна міцність цегли зовнішньої верстви на розтяг при вигині, МПа;

μ*   - коефіцієнт Пуассона, що приймається з урахуванням пластичних деформацій кладки і дорівнює 0,35  0,50

Ns2 = φs2 As2 Rs2 c2 ,                                                        (1.10)

дe   φs2    - коефіцієнт поздовжнього вигину кутика з розрахунковою довжиною, яка дорівнює кроку поперечних хомутів;

As2  –  площа поперечного перерізу кутика, м2;

Rs2  –  розрахунковий опір сталі кутика за межею текучості, МПа;

c2  –  коефіцієнт умов роботи кутика (див. 4  СНіП ІІ-23).

1.4 Поперечні хомути встановлюються, виходячи з умови міцності

                           s1 = No1  / As1 +  ΔNms * / Ams  Rs1 c1,                                       (1.11)

 де:    s1 –  напруження поперечних хомутів, МПа;

                = S H Es  / (S H Ems,0 + 2 As1 Es(1 – * )),                                     (1.12)

No1 – розрахункове зусилля попереднього напруження поперечних хомутів, МН;

As1 –  площа поперечного перерізу хомутів, м2;

Rs1 –  розрахунковий опір сталі за межею текучості, МПа;

c1 –  коефіцієнт  умов  роботи  поперечних хомутів (див. 4 СНіиП ІІ-23);

S   –  крок поперечних хомутів, м;

Н   –  висота поперечного перерізу кам’яного стовпа, м;

Еs  –  модуль пружності сталі, МПа.

Крок хомутів приймається з умов

                   S  B;      S  0,5 м;      S  40 is,                                              (1.13)

де:     В  –  ширина поперечного перерізу кам’яного стовпа, м;

is   –  радіус інерції металевого кутика обойми, м.

1.5  Максимальне значення зусилля попередньої напруги поперечних хомутів визначається, виходячи з умови відсутності вертикальних деформацій розтягу кам’яної кладки

                            Nol,max  S(b – t) Nsс / (2Ams * ) ,                                                (1.14)

де:       b і t –  ширина і товщина полиці металевого кутика.

Мінімальне значення зусилля попереднього напруження поперечних хомутів приймається, виходячи з умови забезпечення спільної роботи кам'яної кладки і металевої обойми

                   No1,min > As1(1 + 2 + 3),                                                     (1.15)

де:       1 –  втрати від усадки розчину між обоймою і кладкою, МПа (допускається приймати         1 = 30 МПа) ;

2  –   втрати від релаксації напружень (2 > 0), МПа;

                2 = (0,1No1 /Аs1) – 20 ,                                                         (1.16)

3  –  втрати від деформацій обтиснення кладки по поверхні тріщин і розчину між кутиками обойми і кладкою, МПа. При механічному способі натягу втрати напруг 3 не враховуються.

В.6 Величина зусилля попереднього напруження металевих кутиків N02 обойми стояка приймається, виходячи з умов:

                N02  0,01MH;          N02  Nse / n;          N02  Ns2 .                                  (1.17)

1.7 Попереднє напруження елементів обойми-стояка необхідно здійснювати за однією з трьох схем у залежності від деформативності кам'яної кладки і металевих кутиків:

1) за умови  ms>s2 у першу чергу виконується попереднє напруження поперечних хомутів,

де:                                                  ms = ΔNms /(Ams Ems,o) ;                                                           (1.18)

                            s2 = (Ns2 – No2)/(As2 Es).                                                         (1.19)

Металеві кутики включаються в роботу при навантаженні, МН

            

                N = Nse + ΔNse – ΔNse,1 ,                                                         (1.20)

 

де:                                ΔNse,1 = (Ns2 – No2)(Ams Ems,o + n As2 Es) / ( As2 Es);                                 (1.21)

2)  за умови ms < s2  у першу чергу виконується попереднє напруження металевих кутиків.

Поперечні хомути включаються в роботу при навантаженні, МН

                                

N = Nse + ΔNse – ΔNse,2 ,                                                      (1.22)

де:                                     ΔNse,2 = ΔNms (Ams Еms,o + n As2 Es) / (Ams Ems,o);                                 (1.23)

3)  за умови ms = s2  поперечні хомути і металеві кутики включаються в роботу одночасно.

1.8 При моделюванні спільної роботи основи і споруди в складних інженерно-геологічних умовах необхідно враховувати вертикальні і горизонтальні деформації ґрунтів від навантажень, переданих на основу, а також  примусові вертикальні і горизонтальні деформації основи від осідання, підробітку, карстових провалів тощо.

1.9 Площа поперечного перерізу попередньо напружених тяжів  визначається з умови міцності  кладки на зріз

                             Аs = 0,2 Rзp L h / ( Rs c) ,                                                    (1.24)

де:        А s  – площа поперечного перерізу попередньо напружених тяжів, м2;

Rзp  – розрахунковий опір зрізу кладки по неперев'язаному перерізі, МПа;

L     – довжина стіни, м ;

h     – товщина стіни, м;

Rs   – розрахунковий опір сталі, що використовується,  за межею текучості, МПа;

c – коефіцієнт умов роботи (при створенні попередньої напруги механічним шляхом з контролем зусиль c = 0,85; електротермічним шляхом з контролем подовжень – c = 0,75).

Включення тяжів у роботу необхідно робити при досягненні цементно-піщаним розчином 50 % міцності після зачеканювання тріщин.

Зусилля попереднього напруження тяжів  No  визначається за формулою

                                        No = 0,5 Аs Rs c,                                                              (1.25)

де:     No– зусилля попередньо напружених тяжів, МН.

ПЕРЕВІРКА МІЦНОСТІ І СТІЙКОСТІ ЕЛЕМЕНТІВ СТАЛЕВИХ КОНСТРУКЦІЙ З УРАХУВАННЯМ ЗМІНЕНИХ ГЕОМЕТРИЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК ПЕРЕРІЗУ

2.1 Перевірка міцності елементів, що сприймають статичне навантаження за критерієм граничної текучості, виконується за формулами:

центрально-розтягнуті чи стиснуті симетрично підсилені елементи:

         N / An  Ry0 з N,                                                            (2.1)

де N  - коефіцієнт, що враховує рівень і знак початкової осьової сили; для розтягнутих і  стиснутих елементів, підсилених без використання зварювання, N = 0,95; для стиснутих елементів, підсилених з допомогою зварювання, -  N = 0,95 – 0,250;

згинальні елементи:

            M / Wn  Rу0 з м ,                                                             (2.2)

стиснуто- і розтягнуто-вигнуті елементи:

.                                              (2.3)

У формулах (Г.2) і (Г.З) коефіцієнт умов роботи м = 0,95 для зварних конструкцій, що працюють в особливо тяжких умовах експлуатації, і м = 1 - для інших конструкцій. При                N / (An Rу0)  0,6  значення м  приймаються рівними N.

Перевірка міцності центрально-розтягнутих чи стиснутих несиметрично підсилених елементів здійснюється за формулою (Г.З), при цьому згинальні моменти підраховуються щодо осей х і у підсиленого перерізу.

Перевірку міцності згинальних і стиснуто- чи розтягнуто-вигнутих елементів по дотичних, місцевих і приведених напруженнях виконують за СНіП 11-23 з урахуванням змінних геометричних характеристик перерізу.

У формулах (Г1) – (Г3):  N - розрахункове поздовжнє зусилля;  M - розрахунковий згинальний момент МН-см;   An - площа поперечного перерізу нетто cм2;  Jxn, Jyn – моменти інерції перерізу нетто см4;  Wh   - момент опору нетто см3;    Mx, My – згинальні моменти відносно осей    x-х,  y-y  відповідно МНсм; Ry0 – розрахунковий опір підсилюваного елемента, МПа; с – коефіцієнт умов роботи, що приймається згідно з 4.5.2 даних Норм; 0 –  рівень початкового навантаження, що приймається у відповідності з 4.5.4 цих Норм.    

Перевірку міцності згинальних та стиснуто- або розтягнуто-вигнутих елементів по до-тичних, місцевих і приведених напруженнях виконують за СНіП ІІ-23 з урахуванням геомет-ричних характеристик перерізу.

2.2 Розрахунок на стійкість стиснутих елементів суцільного перерізу в площині дії моментів виконується за формулою

N/е A  з ,                                                              (2.4)

де:    А   – площа підсиленого перерізу, см2;

– усереднене  значення   розрахункового  опору,  прийняте  за Г.4 МПа;

с   –   коефіцієнт умов роботи, прийнятий відповідно до 4.5.2 цих Норм;

е – коефіцієнт, що визначається за СНіП II-23 у залежності від умовної гнучкості підсиленого елемента  і приведеного відносного ексцентриситету mef = mf ;

 – коефіцієнт  впливу форми перерізу за СНіП II-23.

Ексцентриситет визначається за  формулою

mf = ef A / Wc ,                                                               (2.5)

де : ef – еквівалентний ексцентриситет, см, що враховує особливості роботи підсиленого стержня й визначається за Г.3);

Wc –  момент опору для найбільш стиснутого волокна, см3.

Стійкість центрально стиснутих симетрично підсилених елементів перевіряється в площині їх найбільшої гнучкості (х  у). Якщо відношення гнучкості (х  у) після підсилення змінилосяі нові гнучкості 0х та 0y стали такими, що 0х  0y, то перевірка стійкості за формулою (Г.4) виконується щодо обох головних осей перерізу.

2.З Розрахункове значення еквівалентного ексцентриситету визначається за формулою

                                    ef = e + f* ,                                                                           (2.6)

де       f* - початковий прогин підсилюваного елемента, см;

е - ексцентриситет поздовжньої сили щодо центральної осі підсиленого перерізу після підсилення, см.

У тих випадках, коли ексцентриситет поздовжньої сили залишається невідомим, його  значення визначається виразом e = mf – eА , де eА - зміщення центра ваги перерізу при під- силенні, см, що приймається зі своїм знаком.

У загальному випадку стиску з вигином, а також у випадку прикладення додаткових поздовжніх чи поперечних сил після підсилення величина е визначається виразом

е = M/N,

 де      М - розрахунковий момент щодо центральної осі підсиленого перерізу.

2.4  У випадку використання елементів підсилення зі сталі, для якої розрахунковий опір Ryr не дорівнює, але близький до розрахункового опору сталі підсилюваного елемента                      Ry0 (1   = Ryr / Ry0  1,15), значення R слід приймати рівним Ry0.

При  > 1,15 усереднений розрахунковий опір бісталевого елемента визначається за формулою

R = Ry0,                                                           (2.7)

де:               ,    ;

/0, І - моменти інерції, см4, відповідно непідсиленого і підсиленого перерізу для осі, щодо якої виконується перевірка стійкості;

а0 - площа непідсиленого перерізу, см2.

2.5 Розрахунок на стійкість підсилених відцентрово стиснутих і стиснуто-вигнутих стержнів із ґратами, розташованими в площинах, паралельних площині вигину, що збігається з площиною симетрії, необхідно виконувати за формулою

,                                                                  (2.8)

де   е,  віт - коефіцієнти зниження несучої спроможності всього перерізу й окремої вітки, прийняті за (Г.6) і (Г.7);

А - площа поперечного перерізу підсилених віток, см2.

2.6   Коефіцієнт е, необхідно приймати за СНіП ІІ-23 у залежності від умовної приведеної гнучкості  і відносного ексцентриситету т, що визначаються за формулами:

 ;                                                  (2.9)

m = ef (A/Iy) ac ,                                                                 (2.10)

де:      λy    гнучкість підсиленого стрижня щодо осі, перпендикулярної до площини вигину;

αI    коефіцієнт, обумовлений за СНіП II-23;

Ad    площа підсиленого перерізу розкосів (при хрестовій схемі ґрат  двох розкосів), що лежать у площині вигину см2;

ac    відстань від осі підсиленого перерізу, перпендикулярної до площини вигину, до осі найбільше стиснутої вітки;

ef     розрахунковий ексцентриситет поздовжньої сили  ef = M/N;

M    згинальний момент з урахуванням зсуву центра ваги підсиленого перерізу, МН-см;

Е  -   модуль пружності, МПа.

2.7 Коефіцієнт віт треба приймати за СНіП ІІ-23 у залежності від умовної гнучкості підсиленого перерізу вітки λвіm і приведеного відносного ексцентриситету , що обчислюються за формулами:

                                                                                    (2.11)

                          ,                                      (2.12)

де   Івіт   - відстань між вузлами ґрат, см;

івіт - радіус інерції перерізу підсиленої вітки щодо осі, перпендикулярної до площини вигину, см.

2.8 При значних гнучкостях (λ  60) стиснутих стержнів підсилення виконується шляхом зменшення їх розрахункової довжини з допомогою встановлення додаткових стержнів, що розкріплюють підсилюваний елемент (рисунок Г.1).

Для забезпечення незмінюваності додаткових вузлів на елементі, що розкріплюється підсилення повинне мати жорсткість, що забезпечується при

,                                                         ( 2.13 )

де   l min - менша з величин /1  і  /2, см2;

I     - момент інерції стержня, що розкріплюється, см4;

с    - піддатливість системи, що розв'язує стержень, дорівнює її переміщенню, см,  від дії одиничної сили, спрямованої перпендикулярно до елемента, що розкріплюється.

Рисунок Г.1 - Схема установки додаткових стержнів, які розкріплюють підсилюваний елемент

Для схеми за рисунком Г.1 піддатливість  с  визначається формулою

  c = lr / E Ar sin2 ,                                                       (2.14 )

де:   Ar  і  lr   - площа, см , і довжина, см, стержня, що розкріплює;

       а   90° - кут між стержнями, що розкріплюють і розкріплюються.

Перерізи підтримувального стержня і прикріплення повинні бути перевірені на дію сили N, що дорівнює умовній поперечній силі

,      

де:   Ny - зусилля в підтримуваному стержні, МН.

Якщо стержень, що розкріплюється, мав викривлення зі стрілкою f0 то перевірка несучої спроможності його ділянок l1  і l2  виконується з урахуванням стрілок викривлення f0r1 і  f0r2. У випадку  l1  l2   необхідно приймати   f0r1 =  f0r2 = f0 /4.

ВИЗНАЧЕННЯ ТИСКУ ПІД ПІДОШВОЮ

ПІДСИЛЮВАНОГО ФУНДАМЕНТУ

3.1 Розрахунок тисків під підошвою підсилюваного фундаменту необхідно робити для кожної стадії провадження робіт.

3.2 Розрахунок тисків передбачає:

а) визначення тиску під підошвою існуючого фундаменту в період підсилення від но-рмативних навантажень і власної ваги фундаменту, при цьому слід дотримуватися умов:

                                                         (3.1)

де     Rt - розрахунковий опір ґрунту основи існуючого фундаменту з урахуванням тривалої його експлуатації, й риття котловану при його підсиленні, кПа (тс/м2);

Р0 - середній тиск під підошвою існуючого фундаменту, кПа (тс/м2);

Px max, Py max - максимальні крайові тиски при дії згинальних моментів уздовж осей х та у відповідно, кПа (тс/м2);

Pxy max - максимальний тиск у кутовій точці відцентрове навантаженого фундаменту, Па (тс/м );

б) визначення тиску під підошвою підсиленого фундаменту від додаткових навантажень що прикладаються до фундаменту. При цьому слід враховувати співвідношення  t, модулів загальної деформації грунту під існуючою та новою частинами підсиленого фундаменту;

                                            ( 3.2)

де  .

      и - визначаються відповідно за формулами (Е.2) и (Е.7) додатка Е до даних Норм, а визначення R0,, R0t,  и див. там же.

Напруження під підошвою фундаменту від додаткового вертикального навантаження           Nдод, кН (тс), дорівнює

                                                                                                                                                 (3.3)

 

де   А1  - площа підошви наявної частини фундаменту, м2;

A2  - площа підошви нової частини фундаменту, м2;

р1 сер  - середній тиск під існуючим фундаментом, кПа (тс/м2);

Р2 cep  -  те саме під новою частиною підсиленого фундаменту, кПа (тс/м2).

Напруження під підошвою фундаменту від додаткових згинальних моментів Мдод, кН·м (тсм), уздовж кожної осі фундаменту дорівнюють

;

                                                                                                                                        (3.4)

;

,

де    Р11 -тиск під підошвою старого фундаменту на межі з новою його частиною, кПа (тс/м2);

р12 - тиск під підошвою нової частини фундаменту на межі зі старим фундаментом, кПа (тс/м2);

р2 - крайовий тиск під підошвою підсиленого фундаменту, кПа (тс/м2);

                                                                        (3.5)

;

де   l1, b1 - розміри існуючого фундаменту уздовж і поперек осі дії згинального моменту, м;

      l2, b2      - те саме для підсиленого фундаменту, м;

в) перевірку виконання обмежень тисків біля країв підошви фундаменту від дії на нього сумарних навантажень після підсилення.

Для стовпчастих фундаментів, розширюваних в одному і двох напрямках, обмеження контактних тисків наведені на рис. 3.1,а і 3.1,б.

г) перевірку обмежень для середніх тисків під старою і новою частинами підсилюваного фундаменту від дії сумарних навантажень після підсилення

                                                       (3.6)

д) обмеження мінімальних крайових тисків, що приймаються в залежності від призначення фундаменту за п.2.207 “Посібника з проектування основ будинків і споруд” до СНіП 2.02.01.

Рис.3.1. Обмеження контактних тисків для стовпчастих фундаментів

Для стрічкових фундаментів обмеження тисків під подошвою наведені на рис.3.2.

Рисунок 3.2. - Обмеження тисків під підошвою стрічкових фундаментів

ВИЗНАЧЕННЯ РОЗРАХУНКОВОГО ОПОРУ ҐРУНТУ

ТРИВАЛО НАВАНТАЖЕНОЇ ОСНОВИ

4.1 Розрахунковий опір ґрунту тривало навантаженої основи Rt, кПа (тс/м2), визначається за формулою

,                                              (4.1)

де R0 - розрахунковий опір ґрунту основи, кПа (тс/м2), за СНіП 2.02.01 при значеннях кута внутрішнього тертя II = 0 , град. і питомого зчеплення сІІ = с0, кПа (тс/м2) що відповідають ненавантаженій основі;

е0 - модуль деформації ґрунту ненавантаженої основи, МПа (кгс/м2);

- максимальний модуль деформації ґрунту тривало навантаженої основи, МПа кгс/м2), при середньому тиску під підошвою Pо, кПа (тс/м2);

Rot  - розрахунковий опір ґрунту основи за СНіП 2.02.01 при характеристиках міцності грунту  II = t  і  сІІ = сt ,  що відповідають тривало навантаженій основі, кПа (тс/м2).

4.2 Розрахункові міцнісні і деформаційні характеристики ґрунту тривало навантаженої основи залежать від виду ґрунту, тривалості навантаження t (років) і інтенсивності середнього тиску

.                                                                     (4.2)

Кут внутрішнього тертя ґрунту t , град.

,                                                         (4.3)

де - ступінь обтиснення основи існуючого фундаменту додатковим тиском  

;                                                                  (4.4)

а  - інтенсивність вертикального побутового тиску грунту на рівні підошви фундаменту

;                                                                   (4.5)

Питоме зчеплення грунту сt, кПа (тс/м2)

                                                          (4.6)

Максимальний модуль деформації грунту , МПа

,                                                          (4.7)

де    d - глибина закладання підошви фундаменту, м;

- розрахункове значення питомої ваги грунту, що залягає вище підошви фундаменту, кН/м3 (тс/м3);

P, Рс, Ре - безрозмірні коефіцієнти, що визначаються за формулами:

;                                                             (4.8)

                                         (4.9)

                                          (4.10)

де:   e   коефіцієнт пористості;

   показник текучості для глинистих ґрунтів, а для піщаних     = 0;

, c, E – коефіцієнти, прийняті за табл. 4.1

Таблиця 4.1 - Значення коефіцієнтів , c, E 

Коефіцієнт	Найменування грунтів
	Піски	Пилувато-глинисті
	крупні, середні	дрібні, пилуваті	супіски	суглинки	глини
	0,070	0,090	0,055	0,040	0,035
c	0,250	0,350	0,110	0,070	0,040
E	0,200	0,300	0,100	0,060	0,035

1.  ТЕСТОВЫЕ ЗАДАНИЯ ДЛЯ ИТОГОВОГО КОНТРОЛЯ ЗНАНИЙ ПО ПАТОФИЗИОЛОГИИ 1
2. mericn Literture- n Overview Of The Development From The 17th To The 20th Centu-ries
3. Лыжня влюблённых 2014 на территории Судского Сельского поселения 1
4. Урок хореографии как форма учебных занятий
5. Методические рекомендации для студентов заочного отделения I курса по написанию контрольной работы по ру
6. Мировая политика Исследовательский семинар проф.html
7.  Історія економіки та економічної думки вивчає- а становлення та розвиток господарської сфери суспільст
8.  ~С6071 номера страниц по первоисточнику указаны в конце страницы
9. Организация ремонтного хозяйства предприяти
10. 1 Теоретические сведения [3] 2 Описание работы схемы [3
11. тема обеспечения кислородом ' организация здорового про
12. Самые опасные клиенты
13. магазина мобильных приложений могу скинуть инфу посмотришь Сергей Ок
14. Как много прекрасного скрывает в себе это простое казалось бы слово
15. В загнанном углу Минск 20131126 Не тыся
16. а Какой с точки зрения буддизма самый желательный тип рождения божество человек и т
17. Экологический менеджмент
18. Хагакурэ Цунэтомо Ямамото Хагакурэ http---www
19. Тема. Чередование звуков в суффиксах слов видимое на письме
20. Классикалы~ медиастиноскопияда к~рінетін лимфа т~йіндері- Паратрахеальді ж~не бифуркациялы~ лимфот~йі

Материалы собраны группой SamZan и находятся в свободном доступе