Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Етапи чартистського руху та його особливості.
Безпосередньою причиною, яка дала поштовх зародженню чартизму, стали кризи 1825 та 1836 років і утворене ними безробіття 1825—1830 та 1836—1840 років, яке поширювалося переважно в на Ланкаширі. Криза викинула на ринок десятки тисяч робочих рук і значно знизила заробітню плату інших. Безробіття викликало ще в 1820-х роках довгий ряд робітничих путчів у різних містах Ланкашира, які супроводжувалися пограбуванням продовольчих магазинів.
Рух призвів до парламентської реформи 1832 року, яка отримала підтримку і у робітників. Але успіх цього руху повністю не задовольнив усі маси населення.
Реформа 1832 р. не задовольнила трудящих Великобританії, які брали активну участь у боротьбі за її проведення. У 1836 - 1838 рр.. економіка Англії знову була вражена кризою надвиробництва, який викликав нове погіршення становища робітників. Це послужило поштовхом до виникнення в Англії політичного робітничого руху - чартизму.
Чарти́зм — політичний та соціальний рух в Англії з кінця 1830-х до кінця 1840-х років, отримавший ім'я від поданої в 1839 році парламенту петиції, яка називалася хартією або народною хартією.
Головна вимога петиції, відображена в шести пунктах (виборче право для всіх чоловіків старше 21 року, таємне голосування, відміна майнового цензу для депутатів, рівні виборчі округи, річний строк парламентських повноважень) та зведене до загального, прямого, таємного і постійного виборчого права, було чисто політичним і відповідало бажанням радикальної частини буржуазії.
У 1838 р. чартисти виробили першу національну петицію про народну хартії, містила шість вимог, висунутих Лондонською асоціацією робітників. Палата громад відкинула цю петицію, застосувавши репресії до учасників руху. Восени 1839 р. почався тимчасовий спад чартистського руху. Початок 40-х рр.. відзначено новим підйомом чартизму, що супроводжувався посиленням революційних настроїв серед робітників. У травні 1842 р. чартисти внесли в парламенті другого петицію про народну хартії, яку підписали 3 млн. 300 тис. чоловік. Основу цієї петиції складали ті ж шість вимог, які містилися в першій петиції про народну хартії. Англійський парламент відкинув і цю петицію. Втретє чартисти намагалися штурмувати парламент в 1848 р. Вони вирішили 10 квітня 1848 подати в парламент петицію і провести в той же день в Лондоні масову народну демонстрацію на її захист. Але уряд, закликавши війська, зірвало проведення демонстрації. У липні 1848 р. парламент в черговий раз відкинув петицію про народну хартії, а уряд перейшов до масових репресій проти чартистів. Незважаючи на свою поразку чартизм змусив англійську буржуазію і лендлордів піти на політичні реформи наступних десятиліть.