Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Класифікація верхніх беззубих щелеп за Шредером (1927)
І тип — характеризується наявністю добре збереженого коміркового відростка, високим піднебінням, високим прикріпленням м’язів і утворень слизової оболонки. Цей тип щелепи найсприятливіший для протезування, бо при ньому зберігається найбільша площа протезного поля, що забезпечує добру адгезію, функціональну присмоктуваність і анатомічну ретенцію.
Для II типу характерний середній ступінь атрофії коміркового відростка. Комірковий відросток і горбки верхньої щелепи збережені, піднебіння виразне. Перехідна складка розташована трохи ближче до верхівки коміркового відростка, ніж при І типі.
III тип беззубої верхньої щелепи характеризується різкою атрофією: коміркові відростки і горбки повністю атрофовані, піднебіння плоске або навіть опукле в ротову порожнину в місці торуса. Перехідна складка розташована в одній горизонтальній площині з твердим піднебінням. Умови протезування найскладніші, оскільки протезне поле маленьке, активно-рухома слизова оболонка дуже наближена до меж протеза, анатомічна ретенція при горизонтальних рухах протеза відсутня, умови для прилипання і функціональної присмоктуваності несприятливі (мал. 110).
Мал. 110. Класифікація верхніх беззубих щелеп за Шредером
І тип II тип III тип IV тип
Мал. 111. Класифікація беззубих щелеп за Келлером
Класифікація нижніх беззубих щелеп за Келлером (1929)
І тип характеризується наявністю виражених, заокруглених коміркових відростків на широкій основі. Місця прикріплення вуздечок губи, язика та перехідної складки розташовані далеко від верхівки коміркового відростка. Цей тип щелепи спостерігають, якщо людина втрачає зуби одночасно й атрофія відбувається повільно. Умови для протезування сприятливі. Відносно велике протезне поле, широка нейтральна зона забезпечують добре прилипання, функціональну присмоктувальність та анатомічну ретенцію.
тип теж характеризується нерівномірною атрофією. Комірковий відросток збережений на бічних ділянках і повністю атро-фований на фронтальній ділянці, унаслідок чого протез втрачає опірність у передньому відділі і сповзає вперед (мал. 111).
Для фіксації протезів, крім виду і ступеня атрофії, має значення форма коміркових відростків. Розрізняють такі види схилів коміркового відростка: пологий, прямовисний і з навісом (мал. 112). Полога форма найнесприятливіша для функціонального присмоктування.
Ступінь можливого подовження дистального краю протеза залежить також від величини кута нахилу м’якого піднебіння відносно глотки. Розрізняють три форми схилу м’якого піднебіння: крутий, пологий і середній. При крутому схилі ширина піднебінної частки колового клапана маленька, при пологому — велика. При середньому схилі м’якого піднебіння дистальна межа повного знімного протеза перекриває сліпі ямки на 1—2 мм (мал. 113).
а