Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Назва реферату: Підстава та умови матеріальної відповідальності
Розділ: Трудове право України
Підстава та умови матеріальної відповідальності
Підставою виникнення матеріальної відповідальності є трудове майнове правопорушення, тобто винне порушення однією зі сторін трудового договору своїх обов'язків, що при звело до заподіяння майнової шкоди іншій стороні. Власник або уповноважений ним орган у відповідності до статей 131, 153 КЗпП України зобов'язаний створити умови, необхідні для нормальної роботи і забезпечення повного збереження дорученого працівникам майна, створити безпечні й нешкід ливі умови праці. Працівники повинні дбайливо ставитися до майна підприємства, установи, організації і вживати за ходів для запобігання шкоди. Невиконання сторонами тру дового договору цих обов'язків може привести до заподіян ня шкоди і притягнення до матеріальної відповідальності.
Елементи трудового майнового правопорушення є одно часно умовами матеріальної відповідальності сторін трудо вого договору. Такими умовами є:
— наявність прямої дійсної шкоди, під якою потрібно розуміти втрату, погіршення або пониження цінності майна, необхідність для підприємства, установи, організації зробити витрати на відновлення, придбання майна або інших ціннос тей або зробити зайві виплати. До прямої дійсної шкоди відносяться, наприклад, нестача, ушкодження цінностей, ви трати на ремонт зіпсованого майна, штрафні санкції за неви конання господарських зобов'язань. Згідно зі ст.130 КЗпП не підлягають відшкодуванню нестримані доходи (упущена вигода), під якими розуміються прибутки, які були б отри мані, якби працівник не здійснив протиправного діяння. Не може бути стягнена шкода, що відноситься до категорії нор мального виробничо-господарського ризику, а також шкода, заподіяна працівником, який перебуває у стані крайньої не обхідності. До нормального виробничого ризику відносить ся шкода, яка заподіяна, наприклад, при випробуванні нових технічних засобів виробництва, коли неможливо було досяг ти бажаного результату іншим шляхом і було вжито всіх заходів щодо запобігання шкоди. Щодо прямої дійсної шко ди, заподіяної працівникові незаконними діями (бездіяльніс тю) власника чи уповноваженого ним органу, то під нею слід розуміти втрачений працівником заробіток за час вимуше ного прогулу при незаконному звільненні, переведенні, затримці видачі трудової книжки при звільненні; витрати, по в'язані з ушкодженням здоров'я внаслідок трудового каліцтва чи професійної хвороби (втрачений заробіток, додаткове хар чування, придбання ліків, санаторно-курортне лікування, від шкодування моральної шкоди та ін.); вартість особистих речей працівника, які зіпсовані чи знищені (викрадені) внаслі док незабезпечення їх збереження власником;
— протиправність дії або бездіяльність однієї зі сторін трудового договору (невиконання або неналежне виконання трудових обов'язків). Коло обов'язків сторін трудового дого вору, встановлених нормами трудового права, досить багато манітне, і дії, які порушують ці норми, є неправомірними або протиправними. Протиправною є поведінка працівника, який не виконує або неналежним чином виконує обов'язки, перед бачені законодавством, правилами внутрішнього трудового розпорядку, посадовими інструкціями, трудовим договором, наказами і розпорядженнями власника або уповноваженого ним органу. До протиправних дій власника (уповноваженого ним органу) можна віднести такі, як незабезпечення здоро вих і безпечних умов праці, умов, необхідних для нормальної роботи і забезпечення повного збереження майна, незаконні звільнення, переведення, відсторонення від роботи тощо;
— причинний зв'язок між протиправним порушенням стороною трудового договору свого обов'язку і майновою шкодою, що наступила, тобто результат з неминучістю випливає із заподіяного особою діяння. Відповідальність не може насту пити за випадкові наслідки діяння. Слід зазначити при цьому, що п. 2 ст. 133 КЗпП встановлює матеріальну відповідальність керівників підприємств, установ, організацій, керівників струк турних підрозділів та їх заступників у випадках, коли май нова шкода виникла у зв'язку з неправильною постановкою обліку і зберігання грошових цінностей, невжиттям необхід них заходів для запобігання простоям, випуску недоброякісної продукції, розкраданню, знищенню і псуванню матеріальних чи грошових цінностей. У цих випадках дії (бездіяльність) названих осіб були лише умовою в розвитку причинно-наслідкового зв'язку, і притягти їх до матеріальної відпові дальності можна тоді, коли безпосередній заподіювач шко ди не відшкодував заподіяну шкоду в повному розмірі. Коли шкода відшкодована повністю, вказаних керівників підпри ємств, структурних підрозділів (їх заступників) можна при тягти до дисциплінарної відповідальності;
— вина працівника, власника або уповноваженого ним органу. Вина являє собою відношення працівника до заподія ної шкоди у формі умислу чи необережності. Потрібно звер нути увагу на те, що на відміну від цивільно-правової май нової' відповідальності, коли передбачаються випадки май нової відповідальності без вини, матеріальна відповідальність у трудовому праві не може наступити без вини. При покла данні на працівника матеріальної відповідальності вина по винна бути обов'язково встановлена. Форма вини впливає на вид матеріальної відповідальності, і відповідно умисне заподіяння майнової шкоди тягне за собою повну матеріаль ну відповідальність. Як уже відмічалося, тягар доведення вини лежить на власникові або уповноваженому ним органі, крім випадків відшкодування шкоди працівниками, які не суть повну матеріальну відповідальність за спеціальними законами, уклали договір про повну матеріальну відпові дальність або отримали матеріальні цінності за разовим до рученням. Такі працівники вважаються винними, доки самі не доведуть свою невинність у виникненні шкоди.
Для притягнення до матеріальної відповідальності не обхідні всі вказані умови у сукупності.