Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
ТЕМА: АУДИТ ЗВІТНОСТІ ТА ФІНАНСОВОГО СТАНУ ГОСПОДАРЮЮЧИХ СУБ’ЄКТІВ
1. Якісні характеристики фінансової звітності
Фінансова звітність підприємства - це система узагальнених показників, що характеризують підсумки фінансово-господарської діяльності підприємства за минулий період (місяць, квартал, рік).
Фінансова звітність подається:
Стаття наводиться у фінансовій звітності, якщо відповідає таким критеріям: існує ймовірність надходження або вибуття майбутніх економічних вигод, пов’язаних з цією статтею; оцінку статті може бути достовірно визначено.
Звітним періодом для складання фінансової звітності є календарний рік. Перший звітний період новоствореного підприємства може бути меншим за 12 місяців, але не може бути більшим за 15 місяців. Звітним періодом підприємства, що ліквідується, є період з початку року до моменту ліквідації.
Фінансова звітність підприємства складається з урахуванням наступних принципів, дотримання яких підтверджується в наказі про облікову політику підприємства, зокрема:
автономності підприємства, за яким кожне підприємство розглядається як юридична особа, відокремлена від власників;
безперервності діяльності, що передбачає оцінку активів і зобов’язань підприємства, виходячи з припущення щодо безперервної діяльності підприємства;
періодичності - припускає розподіл діяльності підприємства на певні періоди часу;
історичної (фактичної) собівартості - визначає пріоритет оцінки активів, виходячи з витрат на їх виробництво та придбання;
нарахування та відповідності доходів і витрат, за якими для визначення фінансового результату звітного періоду слід зіставити доходи звітного періоду з витратами, що були здійснені для отримання цих доходів;
повного висвітлення, згідно з яким фінансова звітність повинна містити всю інформацію щодо фактичних та потенційних наслідків операцій і подій, яка може вплинути на прийняття адміністративних рішень;
послідовності: передбачає постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміну облікової політики необхідно обґрунтувати і розкрити у фінансовій звітності;
обачності: методи оцінки, що застосовуються в бухгалтерському обліку, повинні запобігати заниженню оцінки зобов’язань та витрат, завищенню оцінки активів і доходів підприємства;
превалювання змісту над формою: операції повинні обліковуватись відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми;
єдиного грошового вимірника: вимірювання та узагальнення всіх операцій підприємства у фінансовій звітності здійснюються в єдиній грошовій одиниці.
Для багатьох з користувачів фінансові звіти є основним джере лом інформації, оскільки вони не можуть отримати додаткової інфо рмації для задоволення своїх конкретних інформаційних потреб.
У міжнародній практиці фінансові звіти готують відповідно до одного або кількох зазначених документів:
Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку;
національних стандартів бухгалтерського обліку;
інших авторитетних і всеохоплюючих основ фінансової звітності, призначених для підготовки фінансової звітності та зазначе них у фінансових звітах.
Мета аудиту фінансових звітів полягає в наданні аудиторові можливості висловити думку про те, чи складені фінансові звіти в усіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуа льної основи фінансової звітності .
МСА визначають термін "фінансові звіти" як структуризоване поняття фінансової інформації, до складу якої входять примітки. Примітки виконуються на основі облікових записів та призначають ся для інформування користувачів фінансової звітності про економі чні ресурси, зобов'язання суб'єкта господарювання на певну дату, про зміни стану засобів тощо. Цей термін може означати повний пакет фінансових звітів, а та кож і окремий фінансовий звіт, наприклад, баланс або звіт про фі нансові результати.
Особливо відповідальною роботою аудитора є перевірка достові рності фінансової звітності підприємства. Аудитор, використовуючи нормативні акти, перевіряє правильність оцінки статей бухгалтерсь кого балансу та інших форм фінансової звітності, її доброякісності і своєчасності подання.
Перевіряючи фінансову звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок звітних форм поточної і річної бухгалтерської та ста тистичної звітності. Одночасно з'ясовує, як на підприємстві здійс нюється аналіз і затвердження фінансової звітності структурних підрозділів. Для впевненості у правильності складання форм фінансової звітності аудитору необхідно перевірити взаємну погодженість показників.
Значна увага приділяється перевірці систем та інформації на виході, зокрема аудитор має впевнитись у функціонуванні системи реєстрації та оброблення інформації та оцінити її адекватність як основи для складання фінансової звітності.
Аудитор повинен також виконати аналіз фінансової звітності, який був би достатнім для формування думки про неї.
Аудитор несе відповідальність за формування та висловлення думки стосовно фінансових звітів. Відповідальність за складання та подання фінансових звітів покладається на управлінський персонал суб'єкта господарювання.
МСА 200 "Мета та загальні принципи аудиторської перевір ки фінансових звітів" визначає міру відповідальності управлінсько го персоналу за складання фінансових звітів, яка включає:
розробку, впровадження та здійснення внутрішнього контро лю складання та подання фінансових звітів, що не містять суттєвого викривлення внаслідок шахрайства або помилки;
вибір та застосування відповідних облікових політик;
здійснення попередніх облікових оцінок, які є обґрунтованими за обставин.
2. Методика аудиту форм фінансової звітності
Однією з найважливіших аудиторських процедур є оцінювання фінансової звітності підприємства. При цьому аудитор керується Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та такими нормативними документами:
П (С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності";
П(С)БО 2 "Баланс";
П (С)БО 3 "Звіт про фінансові результати";
П (С)БО 4 "Звіт про рух грошових коштів";
П (С)БО 5 "Звіт про власний капітал";
П (С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових зві тах".
Порядок здійснення аудиту балансу та інших форм фінансової звітності визначається планом і програмою аудиту, що, в свою чер гу, залежить від розміру, виду, специфіки підприємства, умов дого вору на проведення аудиту, особливостей методики і техніки, які використовуються під час перевірки.
Аудитор, керуючись нормативними актами, перевіряє правиль ність оцінки статей балансу та фінансової звітності. Насамперед він оцінює використання необоротних активів, зокрема основних засо бів як сукупності матеріальних активів, що підприємство утримує з метою використання їх у процесі виробництва або постачання това рів і послуг, або надання в оренду, що діють більше одного року як у сфері виробництва, так і в невиробничій сфері. До них належать та кож капітальні вкладення в багаторічні насадження, у поліпшення земель (іригація, меліоративні та інші роботи) і в орендовані будівлі, споруди, обладнання.
Фінансові вкладення (внески до статутного капіталу, придбання цінних паперів, випуск облігацій тощо) підприємства оцінюють у балансі за фактичними витратами.
Аудитор з'ясовує, як використовуються підприємством права ко ристування природними ресурсами, авторські та суміжні з ними права.
Запаси, зокрема сировину і матеріали, паливо, запасні частини ві дображають в обліку за фактичною собівартістю.
Розрахунки з дебіторами і кредиторами, постачальниками і поку пцями в балансі та іншій фінансовій звітності показують у сумах, попередньо звірених і відображених відповідними актами звірок.
Чистий прибуток (збиток) від реалізації продукції (робіт, послуг), товарів визначається як різниця між виручкою від реалізації в цінах продажу без податку на додану вартість, акцизного збору, інших ви рахувань з доходу, собівартості реалізованої продукції, адміністра тивних витрат, витрат на збут, фінансових витрат, втрат від участі в капіталі, податку на прибуток від звичайної діяльності, надзвичай них витрат та податку від надзвичайного прибутку.
Аудитор перевіряє правильність відображення прибутку (збитку) в балансі й звіті про фінансові результати.
Аудитору необхідно з'ясувати виконання статті 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", якою передбачено, що підприємства для забезпечення достовірності даних бухгалтерського обліку і фінансової звітно сті зобов 'язані провести інвентаризацію активів і зобов 'язань.
Усі статті балансу мають бути підтверджені матеріалами інвента ризації. Від якості проведення інвентаризації залежить достовірність розкриття інформації у фінансовій звітності.
Основна мета інвентаризації необоротних активів полягає у вияв ленні фактичної наявності основних засобів, інших необоротних матеріальних активів, нематеріальних активів, перевірці правил їх утримання та експлуатації, відповідності облікової і справедливої вартості таких необоротних активів.
При проведенні інвентаризації основних засобів та інших необо ротних матеріальних активів слід пам'ятати, що:
Інвентаризації підлягають усі існуючі запаси. Необхідно встано вити достовірність відображення результатів інвентаризації запасів в
обліку, якщо виявлена нестача.
Аудитор перевіряє правильність оформлення матеріалів інвента ризації та відображення її результатів на рахунках бухгалтерського обліку й звітності. За результатами такої перевірки аудитор може зробити висновки про достовірність балансу, реальність статей ін ших форм фінансової звітності.
Оцінка фінансової звітності та своєчасність її подання у керівні інстанції і відповідним державним органам здійснюється на підставі чинного законодавства. Перевіряючи звітність, аудитор визначає повноту і взаємозв'язок (ув'язку) між даними балансу та іншими формами фінансової звітності. Якщо є відхилення між даними звіт них форм, підприємство повинно внести відповідні корективи.
3. Аудит облікової політики
Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та Національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку суб'єктам господарювання надається право самостійно визначити обліко ву політику, яка трактується як сукупність принципів, методів і процедур, які використовує підприємство для складання та подання фінансової звітності.
Центральне місце в перевірці системи бухгалтерського обліку по сідає вивчення облікової політики та основних принципів ведення бухгалтерського обліку, тобто взаємозв'язку обліку з управлінням, його інформаційного забезпечення. Інформація про облікову політи ку як невід'ємна складова бухгалтерської звітності є одним з об'єктів аудиторської перевірки. У процесі перевірки встановлюють відпо відність обраної підприємством облікової політики характеру й умо вам діяльності цього підприємства, а також діючим правилам діяльності цього підприємства та діючим правилам і загальновизнаним процедурам.
Основою для аудиторського дослідження облікової політики є внутрішня документація підприємства, у тому числі організаційно-розпорядницька документація, внутрішні правила і регламенти, про екти організації бухгалтерського обліку, проектна документація на організацію автоматизованого ведення обліку, облікова документа ція, бухгалтерська звітність та ін.
Аналіз усіх названих документів, дасть аудиторові можливість скласти досить повне уявлення про облікову політику та її реалізацію на практиці.
На першому етапі перевірки аудитор має ознайомитися зі струк турою бухгалтерського апарату підприємства, організаційними фо рмами та методами ведення бухгалтерського обліку.
Керівник підприємства зобов'язаний створити необхідні умови для правильного ведення бухгалтерського обліку, забезпечити не ухильне виконання всіма підрозділами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог головного бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку пер винних документів.
Забезпечує дотримання встановлених єдиних методологічних за сад бухгалтерського обліку головний бухгалтер або особа, на яку покладено ведення бухгалтерського обліку на підприємстві.
Головний бухгалтер підприємства:
організує контроль за відображенням господарських операцій на рахунках бухгалтерського обліку;
бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псуванням акти вів підприємства;
підписує разом з керівником підприємства документи, що є підствою для приймання і видачі товарно-матеріальних цінно стей та інших коштів, а також розрахункові, кредитні та фі нансові зобов'язання, візує господарські договори. Названі до кументи без підпису головного бухгалтера вважаються недій сними і до виконання не приймаються;
забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у філіях, відділеннях та інших відокремлених підрозділах підприємства.
Аудитор повинен перевірити, чи не обмежуються на підприємстві права головного бухгалтера і як він виконує свої обов'язки.
Під час перевірки роботи облікового апарату підприємства слід з'ясувати: як розподіляються обов'язки між працівниками бухгалте рії; чи забезпечені вони інструктивними матеріалами та обчислюва льною технікою; чи налагоджене на підприємстві систематичне ви вчення нормативно-правових актів з питань організації бухгалтерсь кого обліку, складання звітності, економічного контролю.
Аудитор повинен проаналізувати укомплектованість штатів бух галтерії, причини плинності кадрів облікових працівників, рівень їх кваліфікації, заходи щодо підвищення її та підготовки бухгалтерсь ких кадрів за рахунок підприємства.
Отже, перевірка надійності системи бухгалтерського обліку - одна зі складових аудиту фінансової звітності. Тому стан органі зації обліку та облікова політика підприємства мають бути об'єктом перевірки на всіх етапах аудиту фінансової звітності - від планування до формування висновку.
Аудит облікової політики підприємства відіграє важливу роль для оцінювання системи бухгалтерського обліку та внутрішнього контролю. Грамотно визначена облікова політика дає змогу реалізу вати бухгалтерській службі всю повноту функцій бухгалтерського обліку, робить його одним з основних інструментів управління під приємством.
Аудит облікової політики дає змогу скласти уявлення не лише про бухгалтерський облік, а й про професіоналізм бухгалтерської служби та адміністрації підприємства, зацікавленість підприємства в результатах діяльності.
Мета аудиту облікової політи ки - формувати достовірну фінансову звітність підприємства згідно з вимогами чинного законодавства, принципами бухгал терського обліку та фінансової звітності.
Інформаційною базою для ознайомлення зі змістом облікової політики і внутрішніми регламентами щодо організації бухгалтерсь кого обліку на підприємстві є:
наказ про облікову політику підприємства;
затверджені методики обліку окремих показників та інші до датки до наказу про облікову політику підприємства;
робочий план рахунків бухгалтерського обліку;
перелік затверджених форм первинних документів і форм документів для внутрішньої бухгалтерської звітності;
правила документообігу і технології оброблення облікової інформації;
розкриття інформації та інші пояснення до фінансової звіт ності.
Вивчивши і проаналізувавши надану інформаційну базу, важливо визначити, чи не є вона формальним ставленням адміністрації клієн та до формування і виконання облікової політики.
Наявність наказу про облікову політику та інших розпорядчих документів, пов'язаних з організацією облікового процесу, вчасно прийнятих і відповідно оформлених, не може достатньою мірою сві дчити про дотримання облікової політики.
Аналізуючи зміст наказу про облікову політику, аудитор повинен з 'ясувати, чи всі його положення є елементами облікової політики та чи всі аспекти облікової політики знайшли в ньому відображен ня. Для цього аудитор може провести тестування даного наказу, запропонувавши керівникові підприємства заповнити анкету.
Практика тестування аудиторами наказів про облікову політику засвідчує, що певні підприємства включають у цей документ поло ження, що не є елементами облікової політики, наприклад, методи та процедури організації бухгалтерського обліку, терміни виплати заробітної плати, тривалість відпусток тощо.
Якщо підприємство самостійно розробляє ті чи інші методи та процедури обліку, то аудитор має перевірити, чи відповідають вони допущенням і вимогам, установленим нормативними докумен тами з бухгалтерського обліку.
Особливу увагу в процесі аудиту облікової політики необхідно звернути на її зміни, що мали місце. Згідно з П(С)БО 6 "Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах", внести зміни в облікову політику можна лише в таких випадках:
зміна статутних вимог;
зміна вимог органу, що затверджує П(С)БО;
якщо зміни забезпечать достовірніше відображення подій або операцій у фінансовій звітності підприємства.
Основними споживачами фінансової звітності є зовнішні корис тувачі, які на підставі звітних даних приймають управлінські рішен ня про співпрацю з підприємством. Тому для них важливі не лише числові показники звітності, а й інформація про способи їх форму вання, тобто окремі положення облікової політики. Зовнішній кори стувач має бути впевнений у достовірності числових показників і адекватності способів їх розрахунку з урахуванням специфіки гос подарської діяльності підприємства.
Враховуючи низький рівень економічної освіти більшості керівників та менеджерів, які неспроможні самостійно проводити аналіз роботи, доцільно аудиторів залучати до виконання наступних робіт:
• удосконалення організаційних структур управління підпри ємства;
вивчення запитів менеджерів на інформацію;
розробка облікової політики;
аналіз окремих циклів управління (фінансове планування, управлінський облік, контролінг, маркетингові дослідження тощо);
контроль роботи економічних і технічних служб;
удосконалення організації і технології виробництва.
4. Оцінювання фінансового стану підприємства при проведенні аудиту
В ході аудиту фінансової звітності аудитор оцінює фінансовий стан підприємства.
Результати аналізу повинні ґрунтуватися на інформації бухгал терської звітності, достовірність якої підтверджена. Набір економіч них показників, що характеризують фінансовий стан і активність підприємства, передбачає розрахунок таких індикаторів: фінансової стійкості, платоспроможності, ділової активності та рентабельності.
Послідовність оцінювання фінансового стану аудитором (в загальному):
попереднє ознайомлення з результатами роботи підприємства;
розрахунок основних показників;
порівняння розрахованих значень з нормативними;
віднесення підприємства до певного класу за фінансовим ста ном.
Колектив авторів, під загальним керівництвом Ф.Ф. Бутинця, до кладно описує уніфіковану технологію проведення аналізу в ході аудиту та його етапи:
попередній етап: звітність готують до подальшої аналітичної роботи – оцінюють правильність її складання, ступінь достовір ності отриманих даних, групують окремі статті активу і па сиву Балансу, Звіту про фінансові результати, складають ана літичні таблиці та відбирають певні показники. Потім на під ставі опрацьованої первинної інформації відбирають абсолютні та відносні показники, які адекватно характеризують ту чи ін шу сторону діяльності підприємства, і визначають порядок їх ніх розрахунків. Усі показники зводять в аналітичні таблиці від повідно до запланованих напрямів досліджень;
аналітичний етап: визначають вид і необхідну кількість аналі тичних таблиць, обирають методичні прийоми аналізу, форми відображення динаміки та структури досліджуваних показни ків, проводять необхідні розрахунки;
заключний (інтерпретаиійний) етап аналізу: описують отрима ні результати розрахунків, формують висновки, готують аналітичні записки, коментарі, доповіді. Слід зазначити, що ре зультати виконаних аналітичних процедур не є єдиними і безу мовними критеріями для остаточного висновку щодо фінансо вого стану підприємства.
Аналітична робота аудитора може передбачати:
експрес-аналіз фінансового стану;
деталізований аналіз фінансового стану підприємства.
Завдання експрес-аналізу полягає в простому та наочному оціню ванні фінансового стану господарюючого суб'єкту. В рамках екс прес-аналізу доцільно використовувати таку послідовність взаємо пов'язаних і нескладних за структурою та кількістю показників:
господарські засоби підприємства та їхня структура (містить такі показники, як величина господарських засобів в оцінці "нетто", основні засоби, нематеріальні активи, оборотні засо би, власні оборотні засоби);
основні засоби підприємства (наводиться вартісна оцінка осно вних засобів, у тому числі активної їхньої частини за первісною і залишковою вартістю, частка орендованих основних засобів, коефіцієнти зносу та оновлення);
структура та динаміка оборотних засобів підприємства (наво диться укрупнене групування статей другого розділу балансу, а також ряд специфічних показників, таких як величина власних оборотних засобів, їх частка в покритті товарних запасів то що);
основні результати господарської діяльності підприємства (об сяг товарообороту, прибуток, рентабельність, рівень валового доходу, рівень витрат обігу, фондовіддача, виробіток, показни ки оборотності);
ефективність використання фінансових ресурсів (містить по казники загального обсягу фінансових ресурсів, в тому числі вла сних, залучених ресурсів, рентабельність авансованого капіталу, рентабельність власного капіталу тощо).
Експрес-аналіз може завершуватися висновком про доцільність чи необхідність більш глибокого та деталізованого аналізу фі нансових результатів і фінансового стану.
Деталізований аналіз фінансового стану є детальнішою характе ристикою майнового та фінансового стану підприємства, результатів діяльності в звітному періоді, а також прогнозування його розвитку на перспективу. Він конкретизує, доповнює та розширює окремі процедури експрес-аналізу, при цьому ступінь деталізації залежить від потреб користувачів.
Аудит звітності, фінансового стану господарюючого суб’єкта.
План
Фінансова звітність - це бухгалтерська звітність, що містить інформацію про фінансовий стан, результати діяльності та рух грошо вих коштів підприємств за звітний період.
Підприємства зобов’язані складати фінансову звітність відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» від 16.07.1999 р. № 996 — XIV, зі змінами та доповнення ми. А основні принципи складання фінансової звітності викладено в П(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», затвердженому наказом Міністерства фінансів України від 31.03.99 р. № 87, зі зміна ми та доповненнями.
Мета аудиту фінансової звітності відповідно до MCA 200 «Ціль і основні принципи аудиту фінансової звітності» полягає у встанов ленні аудитором відповідності фінансової звітності у всіх суттєвих аспектах чинному законодавству, що регламентує порядок підготовки та подання фінансових звітів. Тобто метою є незалежна експертиза для встановлення реальності та достовірності фінансової звітності, своє часності і точності її показників.
Критерієм оцінки при аудиті фінансової звітності будуть висту пати документ, який визначає методичні засади формування показ ників звітності, а саме П (С)БО № 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності», 77 (С)БО № 2 «Баланс», 77 (С)БО № 3 «Звіт про фінансові результати», П (С)БО № 4 «Звіт про рух грошових коштів». П (С)БО № 5 «Звіт про власний капітал». П (С)БО№ б «Виправлення помилок і зміни у фінансових звітах», П (С)БО № 20 «Консолідована фінансо ва звітність» тощо.
Об’єкти аудиту - показники фінансової звітності, а також опера ції, на підставі яких вони були сформовані.
Відповідно до Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» фінансова звітність складається з таких форм:
Баланс (форма № 1),
Звіт про фінансові результати (форма № 2),
Звіт про рух грошових коштів (форма № 3),
Звіт про власний капітал (форма № 4),
Примітки до річної фінансової звітності (форма № 5),
Інформація за сегментами (форма № 6).
Джерела аудиту фінансової звітності:
^ вимоги нормативних документів, що встановлюють порядок складання фінансової звітності;
^ наказ про облікову політику;
^ фінансова звітність і примітки до неї; бізнес-план;
регістри синтетичного і аналітичного обліку; первинні документи; статистична звітність;
^ відповіді на запити аудитора;
аудиторські звіти і висновки та результати інших форм контр олю попередніх років (періодів).
Користувачами фінансової звітності можуть бути уповноважені представники органів державної влади, юридичні та фізичні особи, зацікавлені в наслідках господарської діяльності суб’єктів (власники, засновники, кредитори, інвестори тощо), які згідно з чинним законо давством мають право на отримання інформації, що міститься у фінан совій звітності. Користувачі фінансової звітності мають право висту пати замовниками аудиту та виконання інших аудиторських послуг, визначати обсяги та напрями аудиторської перевірки в межах повно важень, наданих законодавством, установчими документами тощо.
З метою ефективності аудиту фінансової звітності необхідно здій снити такі заходи:
1. провести перевірку достовірності початкових і порівнювальних показників фінансової звітності;
2.направити письмові запити для підтвердження відповідної інформації керівництву підприємствам і третім особам;
Методика перевірки відповідності поданої фінансової звітності нормативним вимогам передбачає такі етапи.
Встановлення переліку форм фінансової звітності, які згідно з чинними вимогами повинно складати підприємство. Аудитор вста новлює, які форми звітності має подавати підприємство, тобто звітує на загальних підставах (подає всі форми) чи як мале підприємство (за скороченою формою). А також досліджує повноту складу поданої звітності з урахуванням наявних філій, представництв, інших відо кремлених підрозділів.
Перевірка правильності визначення звітного періоду, за який складена звітність. Відповідно до чинного законодавства звітним періодом для річної звітності є календарний рік. Для новоствореного підприємства звітний період може перевищувати календарний рік (але охоплювати не більше 15-ти місяців), а для ліквідованого підприємст ва він буде меншим за один рік (з 1 січня до дати ліквідації").
Перевірка правильності формування статей фінансової звітно сті. Аудитор перевіряє правомірність відображення конкретних показ ників у статтях фінансової звітності, відповідність їх вимогам діючих положень (стандартів) бухгалтерського обліку.
Проведення аналізу якісних характеристик фінансової звітно сті. При оцінці якісних характеристик фінансової звітності аудитору потрібно врахувати вимоги П (С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансо вої звітності». Зокрема, це дохідливість, достовірність, зіставність, доречність.
Перевірка дотримання основних принципів бухгалтерського обліку і звітності. Аудитор повинен встановити дотримання при складанні фінансової звітності таких принципів: автономності, безпе рервності діяльності, періодичності, історичної (фактичної) собівар тості, нарахування та відповідності доходів і витрат, повного висвіт лення, послідовності, обачності, превалювання сутності над формою, єдиного грошового вимірника.
Для встановлення реальності фінансової звітності та її доступно сті для користувачів аудитор повинен з'ясувати, чи містить вона такі дані, як: інформація щодо звітного і попереднього періоду; дату звіт ності і звітний період; валюту звітності та одиницю її виміру тощо. Важливою характеристикою фінансової звітності є її достовірність. Для встановлення чи спростування достовірності аудитор перевіряє:
^ узгодженість ідентичних даних балансу і фінансових звітів різних форм;
^ правильність розрахунків фінансових показників;
^ повноту охоплення всіх структурних підрозділів підприємства тощо.
Під час аудиту фінансової звітності необхідно розглянути такі питання:
Аналіз фінансового стану підприємства.
|
№ з/п |
Показник |
Формула розрахунку |
Значення |
Норма тивне значення |
|
|
На поча ток року |
на кінець року |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
1. Аналіз майнового стану підприємства |
|||||
|
1.1 |
Коефіцієнт зносу основних засобів |
Ф.1 р.032/Ф.1 р.031 |
Змен шення |
||
|
1.2 |
Коефіцієнт онов-лення осно вних засобів |
Ф.5 р.260 (гр. 5)/Ф.1 р.031 (гр. 4) |
Збільшення |
||
|
1.3 |
Коефіцієнт вибуття осно вних засобів |
Ф.5 р.260 (гр. 8)/Ф.1 р.031 (гр. 3) |
Менше, ніж кое фіцієнт онов лення основних засобів |
||
|
2. Аналіз ліквідності підприємства |
|||||
|
2.1 |
Коефі-цієнт покриття |
Ф.1 р.260/Ф.1 р.620 |
>1 |
||
|
2.2 |
Коефіцієнт швид-кої лік-від ності |
Ф.1 (р.260-р.100-р.110-р.120-р,1 30-р.140)/Ф.1 р.620 |
0,6-0,8 |
||
|
2.3 |
Коефіцієнт абсо-лютної ліквідності |
Ф.1 (р.220+р.230+р.240)/Ф. 1 р.620 |
>0 збіль шення |
||
|
2.4 |
Чистий оборот ний капітал, тис грн. |
Ф.1 (р.260-р.620) |
>0 збіль шення |
||
|
3. Аналіз платоспроможності (фінансової стійкості) підприємства |
|||||
|
3.1 |
Коефіцієнт пла тоспроможності (автономії) |
Ф.1 р.380/Ф.1 р.640 |
>0, 5 |
||
|
3.2 |
Коефіцієнт фінансування |
Ф.1 (р.430+р.480+р.620+р.630) /Ф.1 р.380 |
<І змен шення |
Аналіз фінансового стану підприємства - це дослідження низки показників, які відображають наявність, розміщення та використання фінансових ресурсів.
Необхідною умовою діяльності підприємства в ринковій економіці є сталий фінансовий стан, оскільки від цього залежать своєчасність і повнота погашення його зобов’язань перед працівниками щодо розра хунків з оплати праці, бюджетом, банками, постачальниками. Нера ціональне використання фінансових ресурсів або їх брак негативно впливає на розрахунки підприємства з кредиторами, бюджетом тощо, є причиною погіршення результатів господарської діяльності.
Фінансовий стан підприємства залежить не лише від суми доходів, наявності засобів, а ще й від ефективного їх використання, тобто від якості фінансової роботи. А тому в умовах ринкової економіки вини кає необхідність виявлення і мобілізації внутрішніх резервів поліп шення фінансового стану. Зважаючи на це, одним із важливих об’єктів аналізу є вивчення правильності використання фінансових ресурсів за цільовим призначенням.
Отримані коефіцієнти і показники необхідно порівняти із встанов леними нормативними (оптимальними) критеріями, з даними за попе редній період і аналогічними показниками на однотипних підприєм ствах або із середніми даними по галузі.
Отже, аудит фінансової звітності сприяє виявленню недоліків, попередженню банкрутства, визначенню перспектив розвитку вироб ництва в умовах конкурентної боротьби.
Для великих акціонерних товариств, що торгують своїми акція ми на біржах, доцільно розраховувати індекс Альтмана, який дає змогу оцінити імовірність банкрутства. Індекс Альтмана являє собою функцію від деяких показників, які характеризують економічний потенціал підприємства та результати його роботи за минулий період (три роки). Методика його розрахунку подана нижче (табл. 10.2 і 10.3).
Коефіцієнт ймовірності банкрутства (2-рахунок Альтмана): Ъ = 3,3 К1 + 1,4 К2 + 1,2 КЗ + К4 + 0,6 К5
Таблиця 10.2
|
Алгоритм розрахунку показника |
Техніка розрахунку за даними фінансової звітності |
|
|
К1 |
Балансовий прибуток / Середньорічна вартість активів |
Ф.1 ряд.350/Ф.1 ряд.640 |
|
К2 |
Нерозподілений прибуток / Середньо річна вартість активів |
Ф.1 ряд. (370+350)/Ф.1 ряд.640 |
|
КЗ |
Власні оборотні активи / Середньорічна вартість активів |
Ф.1 ряд. (260+270)/Ф.1 ряд.640 |
|
К4 |
Виручка від реалізації / Середньорічна вартість активів |
Ф.2 ряд (10—15)/Ф. 1 ряд.640 |
|
К5 |
Ринкова вартість акцій / Залучений капітал |
Ф.1 ряд.300/Ф.1 ряд. (620+480) |
Таблиця 10.3 Методика розрахунку Z-paxyнкy за три роки
|
Формула розрахунку |
Фактичне значення |
Ймовірність банкрут ства |
||
|
Р- |
Р- |
Р- |
||
|
ї = Ф.1 (р.260 + р.270)/Ф.1 р.640 * 1,2 + Ф.1 (р.370 + р.350)/Ф.1 р.640 * 1,4 + Ф.1 р.350/Ф.1 р.640 * 3,3 + Ф.1 р.ЗОО/Ф.1 (р.620 + р.460) * 0,6 + Ф.2 (10—15)/Ф. 1 р.640 |
ї < 1,8 - дуже велика, ї - 1,8-2,7 - велика; Т - 2,8-29- можлива; Т - 3 - дуже мала |
Для акціонерних товариств, які не торгують своїми акціями на біржах розраховують коефіцієнт вірогідності банкрутства (К). Розрахунок можна представити формулою:
И = 8,38 К1 + К2 + 0,054 КЗ + 0,63 К4
Методика розрахунку складових коефіцієнтів даного показника представлена у табл. 10.3, а інтерпретувати отримані результати необ хідно за даними табл. 10.4.
|
Алгоритм розрахунку показника |
Методика розрахунку за даними фінансової звітності |
|
|
К1 |
Обіговий капітал / Середньорічна вар тість активів |
Ф.1 ряд.260/Ф.1 ряд.640 |
|
К2 |
Нерозподілений прибуток / Власний капітал |
Ф.1 ряд.350/Ф,1 ряд.380 |
|
КЗ |
Виручка від реалізації / Середньорічна вартість активів |
Ф.2 ряд. (10—15)/Ф. 1 ряд.640 |
|
К4 |
Нерозподілений прибуток / Загальні витрати |
Ф.1 ряд.350/Ф.2 ряд. (040+090+070+080+140+160) |
Таблиця 10.4
Імовірність банкрутства відповідно до величини показника И
|
Величина |
Ймовірність банкрутства, % |
|
Менше 0 |
Максимальна (90-100) |
|
0-0,18 |
Висока (60-80) |
|
0,18-032 |
Середня (35-50) |
|
0,32-042 |
Низька (15-20) |
|
Більше 0,42 |
Мінімальна (до 10) |
3. Особливості аудиту окремих форм звітності
Аудит фінансової звітності проводиться з метою підготовки висновку про відповідність фінансової звітності чинному законодавст ву, що регламентує порядок підготовки та подання фінансових звітів.
При перевірці аудитор з’ясовує наявність наказу керівника підпри ємства про облікову політику та проводить аналіз дотримання бухгал терською службою принципів підготовки фінансової звітності.
Процедури завірення фінансової звітності означають підтверджен ня аудитором відповідності показників фінансової звітності даним Головної книги (оборотного балансу) і регістрам синтетичного обліку без здійснення процедур перевірки достовірності первинної бухгал терської документації.
Аудит окремих форм фінансової звітності має свої особливості. Так, відповідно до П (С)БО 2 «Баланс», метою складання балансу є надання користувачам повної, правдивої та неупередженої інформа ції про фінансовий стан підприємства на звітну дату. А тому під час аудиту балансу підприємства має бути встановлено дотримання при складанні даної форми звітності таких умов.
Аудит форми № 1 «Баланс» починають з аналізу достовірності оцінки активів та зобов’язань. При цьому, основними об’єктами ауди ту активів підприємства є нематеріальні активи; незавершене будів ництво, основні засоби, довгострокові біологічні активи, довгостро кові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи, запаси, розра хункові операції, поточні фінансові інвестиції, грошові кошти та їх еквіваленти. Аудитор має підтвердити правильність відображення в бухгалтерському балансі кожної статті.
АНАЛІЗ ПРОБНОГО БАЛАНСУ
|
Стаття |
Код рядка |
Методика обчислення (рахунок) |
За даними |
Відхилення (гр.З-гр.5) |
|
|
обліку |
аудиту |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
АКТИВ |
|||||
|
Нематеріальні активи |
|||||
|
Залишкова вартість |
010 |
Ряд. 011-ряд. 012 |
|||
|
Первинна вартість |
011 |
121-127 |
|||
|
Накопичена амортизація |
012 |
133 |
|||
|
Незавершене будівни цтво |
020 |
151-153 |
|||
|
Основні засоби |
|||||
|
Залишкова вартість |
030 |
ряд. 031-ряд. 032 |
|||
|
Первинна вартість |
031 |
101-109; 111-117 |
|||
|
Знос |
032 |
131,132 |
|||
|
Довгострокові біологічні активи: |
|||||
|
справедлива (залиш кова) вартість |
035 |
ряд. 036-ряд. 037 |
|||
|
первісна вартість |
036 |
161-166 |
|||
|
накопичена амортизація |
037 |
134 |
|||
|
Довгострокові фінансові інвестиції: |
|||||
|
які обліковую-ться за методом участі в капі талі інших підприє-мств |
040 |
141 |
|||
|
інші фінансові інвестиції |
045 |
142, 143 |
|||
|
Довгострокова дебітор ська заборгованість |
050 |
18 |
|||
|
Відстрочені податкові активи |
060 |
17 |
|||
|
Інші необоротні активи |
070 |
19 |
|||
|
Усього за розділом І |
080 |
||||
|
Запаси: |
|||||
|
Виробничі запаси |
100 |
201-209, 22 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Поточні біологічні активи |
110 |
21 |
|||
|
Незавершене виробни цтво |
120 |
23 |
|||
|
Готова продукція |
130 |
25-27 |
|||
|
Товари |
140 |
(281-284) мінус 285 |
|||
|
Векселі одержані |
150 |
34 |
|||
|
Дебіторська заборгова ність за товари, роботи, послуги: |
|||||
|
чиста реалізацій-на вар тість |
160 |
ряд. 161-ряд. 162 |
|||
|
первинна вартість |
161 |
361, 362 |
|||
|
резерв сумнівних боргів |
162 |
38 |
|||
|
Дебіторська заборгова ність за розрахунками: |
|||||
|
з бюджетом |
170 |
641,642 (дебетовий) |
|||
|
за авансами виданими |
180 |
371 |
|||
|
з нарахованих доходів |
190 |
373 |
|||
|
із внутрішніх розрахунків |
200 |
682,683 (дебетовий) |
|||
|
Інша поточна дебітор ська заборгованість |
210 |
372, 374- 377. 631, 632,643, 644,684, 685 (дебетовий) |
|||
|
Поточні фі-нансові інвес тиції |
220 |
351,352 |
|||
|
Грошові кошти та їх екві валенти: |
|||||
|
в національній валюті |
230 |
301,311,313, 331,333 |
|||
|
в іноземній валюті |
240 |
302,312,314, 332,334 |
|||
|
Інші оборотні активи |
250 |
24 |
|||
|
Усього за розділом II |
260 |
||||
|
III. Витрати майбутніх періодів |
270 |
39 |
|||
|
ІУ. Необоротні активи і групи вибуття |
286 |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
БАЛАНС |
280 |
||||
|
ПАСИВ |
|||||
|
Статутний капітал |
300 |
400 |
|||
|
Пайовий капітал |
310 |
410 |
|||
|
Додатковий вкладений капітал |
320 |
421,422 |
|||
|
Інший додатковий капі тал |
330 |
423-425 |
|||
|
Резервний капітал |
340 |
430 |
|||
|
Нерозподілений прибу ток (непокритий збиток) |
350 |
440 |
|||
|
Неоплачений капітал |
360 |
(460) |
|||
|
Вилучений капітал |
370 |
(451-453) |
|||
|
Усього за розділом І |
380 |
||||
|
Забезпечення виплат персоналу |
400 |
471,472 |
|||
|
Інші забезпечення |
410 |
473, 474 |
|||
|
Цільове фінансування |
420 |
48,49 |
|||
|
Усього за розділом II |
430 |
||||
|
Довгострокові кредити банків |
440 |
501-504 |
|||
|
Інші довгострокові фінан сові зобов’язання |
450 |
505, 506, 511, 512, 521-523 |
|||
|
Відстрочені податкові зобов’язання |
460 |
54 |
|||
|
Інші довгострокові зобов’язання |
470 |
53, 55 |
|||
|
Усього за розділом III |
480 |
||||
|
Короткострокові кредити банків |
500 |
601-606 |
|||
|
Поточна заборгованість за довгостроковими зобов’язаннями |
510 |
611, 612 |
|||
|
Векселі видані |
520 |
621, 622 |
|||
|
Кредиторська заборгова ність за товари, роботи, послуги |
530 |
631, 632 |
|||
|
Поточні зобов’язання за розрахунками: |
|||||
|
з одержаних авансів |
540 |
681 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
з бюджетом |
550 |
641 (кредитовий) |
|||
|
з позабюджетних пла тежів |
560 |
642 (креди товий) |
|||
|
зі страхування |
570 |
651-655 (кредитовий) |
|||
|
з оплати праці |
580 |
661,662 |
|||
|
із засновниками |
590 |
671,672 (кре дитовий) |
|||
|
із внутрішніх розрахунків |
600 |
682,683 (кре дитовий) |
|||
|
Інші поточні зобов’язання |
610 |
372, 377, 631, 632, 643, 644, 684, 685, (кредитовий) |
|||
|
Усього за розділом IV |
620 |
||||
|
V. Доходи майбутніх періодів |
630 |
690 |
|||
|
БАЛАНС |
640 |
Після перевірки відповідності статей активу бухгалтерського Балансу аудитор перевіряє правильність відображенням залишків на рахунках у пасиві Балансу згідно з описаною вище методикою.
Аудит Звіту про фінансові результати (форма № 2) проводить ся з метою встановлення правильності його складання, що забезпе чує користувачів повною, правдивою та неупередженою інформацією про доходи, витрати, прибутки та збитки від діяльності підприємства за звітний період.
Аудит Звіту про фінансові результати проводять за трьома розділа ми: розділ 1 «Фінансові результати», розділ II «Елементи операційних витрат», розділ III «Розрахунок показників прибутковості акцій».
Перевірку правильності заповнення розділу І «Фінансові результа ти» аудитор здійснює на основі рахунків доходів і витрат. Вони пред ставлені рахунками класів 7 «Доходи і результати діяльності» та 9 «Витрати діяльності» Плану рахунків. Після закінчення звітного періо ду дохід, відображений за кредитом рахунків класу 7, крім рахунку 76 «Страхові платежі», і суми витрат, показані за дебетом рахунків класу 9, відносяться підприємством на рахунок 79 «Фінансові результати», тобто рахунки доходів і витрат закриваються на фінансові результати.
Перевірку заповнення розділу II «Елементи операційних витрат» аудитор здійснює на основі рахунків класу 8 «Витрати за елементами» або, якщо підприємство не застосовує цей клас рахунків, інші рахунки, що передбачені діючим планом рахунків.
Правильність заповнення розділу III «Розрахунок показників прибутковості акцій» перевіряється тільки під час аудиту акціонер них товариств, оскільки інші підприємства його не заповнюють.
АНАЛІЗ ПРОБНОГО ЗВІТУ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ
|
Стаття |
ККод рядка |
За Дани-ми звіту |
За даними аудитора |
Відхи - лення (гр. 3 - гр. 5) |
|
|
Алгоритм розра хунку |
Сума |
||||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Доход (виручка) від реалізації продук ції (товарів, робіт, послуг) |
010 |
Оборот рахунків 701-703 |
|||
|
Податок на додану вартість |
015 |
Податок на додану вартість, що враховано в сумі рядка 010 |
|||
|
Акцизний збір |
020 |
Акцизний збір, що враховано в сумі рядка 010 |
|||
|
025 |
Збір у Пенсійний фонд від реалі зації ювелірних прикрас, податок з реклами, |
||||
|
Інші вирахування з доходу |
030 |
Суми повернень, знижок (без податку на додану вартість) плюс рахунок 704 |
|||
|
Чистий доход (виручка) від реалі зації продукції (това рів, робіт, послуг) |
035 |
ряд. 010 мінус сума ряд.015-030 |
|||
|
Собівартість реалізо ваної продукції (това рів, робіт, послуг) |
040 |
Оборот рахунків 901 -903 |
|||
|
Валовий: |
|||||
|
- прибуток |
050 |
ряд. 035 мінус ряд. 040 |
|||
|
- збиток |
055 |
ряд. 040 мінус ряд. 035 |
|||
|
Інші операційні доходи |
060 |
Оборот рахунків 711-719 |
|||
|
Адміністративні витрати |
070 |
Оборот рахунку 92 |
|||
|
Витрати на збут |
080 |
Оборот рахунку 93 |
|||
|
Інші операційні витрати |
090 |
Оборот рахунків 941-949 |
|||
|
Фінансові резуль тати від операцій ної діяльності: |
|||||
|
- прибуток |
100 |
ряд. 050 плюс ряд. 060 мінус сума ряд ків 070-090 (з пози тивним знаком) |
|||
|
- збиток |
105 |
ряд. 050 плюс ряд. 060 мінус сума рядків 070-090 (з від'ємним знаком) |
|||
|
Доход від участі в капіталі |
110 |
Оборот рахунків 721-723 |
|||
|
Інші фінансові доходи |
120 |
Оборот рахунків 731-733 |
|||
|
Інші доходи |
130 |
Оборот рахунків 741-746 |
|||
|
Фінансові витрати |
140 |
Оборот рахунків 951, 952 |
|||
|
Втрати від участі в капіталі |
150 |
Оборот рахунків 961-963 |
|||
|
Інші витрати |
160 |
Оборот рахунків 971-976 |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
Фінансові резуль тати від звичайної діяльності до опо даткування: |
|||||
|
- прибуток |
170 |
ряд. 100 плюс ряд. 110 плюс ряд. 120 плюс ряд. 130 мінус сума ряд ків 140-160 (3 пози тивним знаком) |
|||
|
- збиток |
175 |
ряд. 100 плюс ряд. 110 плюс ряд. 120 плюс ряд. 130 мінус сума рядків 140-160 з від'ємним знаком) |
|||
|
Податок на прибуток від звичайної діяль ності |
180 |
||||
|
Фінансові резуль тати від звичайної діяльності: |
|||||
|
- прибуток |
190 |
Ряд. 170 мінус ряд. 180 |
|||
|
- збиток |
195 |
Ряд. 175 плюс ряд. 180 |
|||
|
Надзвичайні: |
|||||
|
- доходи |
200 |
Оборот рахунку 75 |
|||
|
- витрати |
205 |
Оборот рахунку 99 |
|||
|
Податки з надзви чайного прибутку |
210 |
||||
|
Чистий: |
|||||
|
- прибуток |
220 |
ряд. 190 плюс ряд. 200 мінус ряд. 205 мінус ряд. 210 (при позитивному значенні різності рядків 200 та 205) |
|||
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
|
- збиток |
225 |
Ряд. 190 плюс ряд. 200 мінус ряд. 205 мінус ряд. 210 (при від’ємним значенні різності рядків 200 та 205) |
|
Найменування показника |
Код рядка |
За даними звіту |
За даними бухгал терського обліку |
Відхи лення (гр.З- гр. 4) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Матеріальні витрати |
230 |
|||
|
Витрати на оплату праці |
240 |
|||
|
Відрахування на соціальні заходи |
250 |
|||
|
Амортизація |
260 |
|||
|
Інші операційні витрати |
270 |
|||
|
Разом |
280 |
13. РОЗРАХУНОК ПОКАЗНИКІВ ПРИБУТКОВОСТІ АКЦІЙ
|
Назва статті |
Код рядка |
За даними Звіту |
За даними аудитора |
Відхи лення (гр.З - гр.4) |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
|
Середньорічна кількість про стих акцій |
300 |
|||
|
Скоригована середньорічна кількість простих акцій |
310 |
|||
|
Чистий прибуток, що припадає на одну просту акцію |
320 |
|||
|
Скоригований чистий прибу ток, що припадає на одну про сту акцію |
330 |
|||
|
Дивіденди на одну просту акцію |
340 |
Аудит Звіту про рух грошових коштів спрямований на перевір ку достовірності складеного звіту, відповідності його Балансу та Звіту про фінансові результати. А тому під час аудиту необхідно встановити:
1. до тримання підприємством вимог діючого законодавства при складанні Звіту про рух грошових коштів прямим і непрямим методом у результаті операційної діяльності;
Крім того, аудитор має оцінити зміни в чистих активах, фінансо вій структурі, впливу на суми й час потоків грошових коштів з метою коригування відповідно до умов та можливостей, що змінились. Після цього необхідно розробити пропозиції по врахуванню змін у грошових коштах та їх еквівалентах, які відбулися за звітний період, і впливу фінансової діяльності на грошові потоки підприємства.
Звіт про рух грошових коштів може складатися прямим і непря мим методами. Аудитор на початку перевірки повинен з’ясувати, який метод використано підприємством при складанні Звіту про рух грошо вих коштів.
При використанні прямого методу аудитор має пам’ятати, що у Звіті наводять усі класи надходжень та видатків, різниця яких пока зує приріст або зменшення грошових коштів.
Суть непрямого методу полягає у відображенні у Звіті суми чисто го прибутку (збитку), який коригується до величини чистої зміни грошових коштів, за винятком впливу негрошових операцій і опера цій, пов’язаних з інвестиційною та фінансовою діяльністю.
Різниця у використанні прямого й непрямого методів стосується тільки розділу операційної діяльності. В Україні згідно з П (С)БО вико ристовують непрямий метод складання Звіту про рух грошових коштів.
Форми Звіту про рух грошових коштів передбачає розділи: І - «Рух коштів у результаті операційної діяльності»; II - «Рух коштів у резуль таті інвестиційної діяльності», III - «Рух коштів у результаті фінансо вої діяльності» та узагальнюючий розділ «Зміна величини грошових коштів за звітний період».
Дані про рух грошових коштів у ф. № 3 передбачено відображати «За звітний період» та «За попередній період» у розрізі «Надходжен ня» (графа 3) і «Видаток» (графа 4).
Правильність складання Звіту непрямим методом аудитор пере віряє у розрізі передбачених розділів за окремими видами діяльності: операційної, інвестиційної і фінансової.
Аудит Звіту про власний капітал повинен підтвердити вірогід ність інформації про зміни у складі власного капіталу підприємства за звітний період. Визначення змісту, форми Звіту та загальні вимоги до розкриття його статей передбачено П (С)БО 5 «Звіт про власний капітал».
Під час аудиту необхідно встановити достовірність і повноту відображення у звіті збільшення або зменшення власного капіталу. Здійснення контролю за правильністю складання Звіту відповідно до П (С)БО 5 відбувається за двома напрямами - джерелами та стат тями формування власного капіталу.
Перевірка правильності формування за кожною статтею власно го капіталу здійснюється за джерелами його формування: статутно го, пайового, додатково вкладеного, іншого додаткового, резервно го капіталу, нерозподіленого прибутку, неоплаченого й вилученого капіталу.
4. Відповідальність аудитора за фінансову звітність
Аудиторський висновок щодо надійності фінансової звітності дає її користувачам високу, але не абсолютну гарантію. Адже відповідно до МСА аудит передбачає забезпечення обгрунтованої, але не абсо лютної гарантії того, що звітність, яка офіційно оприлюднюється, в цілому не містить в собі суттєвих перекручень.
Обґрунтована гарантія - це процес збирання доказів, необхідних для складання висновку про те, що немає суттєвих перекручень у звіт ності. Оскільки можуть існувати причини, які заважають аудитору виявити суттєві неточності і перекручення. Наприклад:
^ обмежувальні фактори, які притаманні всім системам обліку і внутрішнього контролю (змова посадових осіб);
^ використання тестів під час перевірки;
'ґ більшість аудиторських доказів носить переконливий, а не остаточно стверджувальний характер.
Отже, аудитор відповідає перед замовником за свій аудиторсь кий висновок, за його якість і професіоналізм виконаних робіт. Але необхідно розуміти, що це не перекладає на аудитора відповідальність за правильність підготовки і представлення фінансової звітності кори стувачам, оскільки за законом таку відповідальність несе керівництво підприємства. Тобто саме керівник відповідає за повноту і достовір ність звітності.
Для прикладу наведемо витяг з аудиторського висновку.
«... Відповідальність управлінського персоналу
Управлінський персонал несе відповідальність за підготовку та достовірне представлення цих фінансових звітів відповідно до норма тивних вимогам до організації бухгалтерського обліку і звітності в Україні. Відповідальність управлінського персоналу охоплює: розроб ку, впровадження та використання внутрішнього контролю стосов но підготовки та достовірного представлення фінансових звітів, які не містять суттєвих викривлень внаслідок шахрайства або помил ки; вибір та застосування відповідної облікової політики, а також облікових оцінок, які відповідають обставинам.
Відповідальність аудитора
Нашою відповідальністю є надання висновку щодо цих фінансо вих звітів на основі результатів проведеної нами аудиторської пере вірки. Ми провели аудиторську перевірку відповідно до Міжнародних стандартів аудиту, надання впевненості та етики. Ці стандарти вимагають від нас дотримання етичних вимог, а також плануван- )ія й виконання аудиторської перевірки для отримання достатньої впевненості, що фінансові звіти не містять суттєвих викривлень...».
А тому процедури засвідчення фінансової звітності підписом і печаткою аудитора (аудиторської фірми) не означають солідарну відповідальність аудитора з керівником підприємства, що перевіряєть ся, за достовірність і повноту фінансової звітності підприємства.
ПИТАННЯ
1. Сутність і зміст фінансової звітності підпри ємства, її користувачі.
2. У чому полягає мета і завдання аудиту фінан- сової звітності?
3. Що є об’єктом і джерелом інформації аудиту фінансової звітності?
4. Яка методика аудиту фінансової звітності?
5. Аналіз фінансового стану підприємства.
6. Встановлення в процесі аудиту ймовірності банкрутства підприємства.
7.Особливості аудиту ф.1 «Баланс».
8.Особливості аудиту ф.2 «Звіт про фінансові результати».
9.Особливості аудиту ф.З «Звіт про рух грошових коштів».
10. Особливості аудиту ф.4 «Звіт про власний капітал».
11. Яку відповідальність несе аудитор за перев
PAGE 1