Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
Шановні Голова та Члени Державної екзаменаційної комісії, присутні! Дозвольте Вам представити дипломну роботу, присвячену вивченню біологічних властивостей вірусів – збудників інфекційних хвороб у дітей.
У структурі захворювань дітей 2-5 років провідне місце займають гострі респіраторно-вірусні інфекції, їх ускладнення, і, так звані, дитячі інфекції – кір, паротит, вітряна віспа, червонянка, інфекційний мононуклеоз. Іншою важливою проблемою сучасної педіатрії є гострі кишкові інфекції. Якщо раніше це були сальмонельози і дизентерія, то зараз на перше місце вийшли вірусні кишкові інфекції, насамперед ротавірусна.
Тому, метою роботи було проаналізувати частоту розповсюдження вірусних кишкових інфекцій і інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі у дітей м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр., а також встановити місце ротавірусів в етіологічній структурі збудників кишкових захворювань.
Відповідно до мети в роботі були поставлені наступні задачі:
- проаналізувати розповсюдження вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі у дітей в м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр.
- дослідити розповсюдження кишкових інфекцій у дітей в м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр.;
- встановити місце ротавірусів в етіологічній структурі збудників кишкових захворювань.
СЛАЙД 3 Серед усіх інфекційних захворювань у дітей м. Дніпродзержинськ за період 2010-2012 рр понад 90,0% захворювань приходилось на вірусні інфекції з повітряно-крапельним шляхом передачі.
СЛАЙД 4 Із них на ГРВІ невизначеної етіології припадало: 96,7% – у 2010 р., 92,1% – у 2011 р. і 96,3% – у 2012р. На інші вірусні інфекції відповідно приходилось 3,3; 7,9 та 3,7% випадків, серед яких найчастіше зустрічались: вітряна віспа, грип, червонянка, кір, інфекційний мононуклеоз. Випадки захворювання на кір, червонянку та паротит були одиничними
СЛАЙД 5 При дослідженні частоти зустрічаємості вірусних інфекцій із повітряно-крапельним шляхом передачі по вікових категоріях дітей встановлено, що незалежно від року дослідження, найчастіше ці вірусні інфекції виявлялися у дітей вікової групи від 1 до 14 років, що можна пояснити нестабільним станом імунної системи, обумовленим її формуванням у віці від 1 до 10 років, і її перебудовою під впливом зміни гормонів у підлітків від 11 до 14 років. Найрідше вірусні інфекції із повітряно-крапельним шляхом передачі виявлялись у групі дітей від народження до 1 року. Це можна пояснити високим ступенем захисту дитячого організму антитілами, які були отримані ними від материнського організму через плаценту в період внутрішньоутробного розвитку та після народження під час грудного вигодовування
СЛАЙД 6 Аналіз розповсюдження кишкових інфекцій серед дитячого населення м. Дніпродзержинськ протягом 2010-2012 рр., показав, що серед усіх інфекційних захворювань у дітей захворюваність на кишкові інфекції виявлялась не частіше, ніж у 1,13% випадків за всі 3 роки дослідження Але найбільший відсоток виявлення (більше 50,0%) приходився на вірусні, а саме – ротавірусну інфекцію.
За період виконання дипломної роботи було встановлено 44 випадки ротавірусної інфекції у дітей віком від 4 міс. до 7 років. У них клінічний діагноз був підтверджений виділенням Аг ротавірусу методом ІФА в фекаліях, а при мікст-варіантах – проводилось ще й бактеріологічне дослідження фекалій на наявність бактерій кишкової групи і умовно-патогенної мікрофлори.
СЛАЙД 7 Проведений аналіз показав, що у 7 дітей захворювання протікало як моноінфекція, а у 37 осіб – як мікст-інфекція з умовно-патогенною бактеріальною мікрофлорою.
СЛАЙД 8 У другому випадку при дослідженні складу мікрофлори кишківника встановлено зниження вмісту біфідо- і лактобактерій до 105-107 КУО/г фекалій у 86,5% дітей із ротавірусною інфекцією
Дисбаланс серед штамів E. coli ( зменшення на 2 порядки) і збільшення кількості умовно-патогенних мікроорганізмів кишкової групи спостерігали у 62,2% дітей із ротавірусною інфекцією. Із умовно-патогенних мікроорганізмів відзначали зростання титрів до 105 КУО/г фекалій Klebsiella pneumoniae – у 37,8% випадків, Proteus sp. – у 16,2%, Enterobacter cloaceae – у 51,4% і Citrobacter freundii – у 21,6% випадків.
Staphylococcus sp., титр яких був вищим за норму, зустрічались у 8 осіб, що складало 21,6% від загальної кількості дітей із ротавірусною інфекцією. Кандіди на фоні зниження кількості лакто- та біфідобактерій були виділені у 18,9% дітей.
СЛАЙД 9 Клінічні прояви захворювання також відрізнялись у варіантах моно- і мікст-ротавірусної інфекції . Із отриманих результатів видно, що у мікст-варіанті ротавірусної інфекції із УПМ порівняно із моноваріантом ротавірусної інфекції клінічні прояви захворювання мали більш виражений характер із залученням до патологічного процесу товстого кишечника і посиленням рівня загальної інтоксикації. Необхідно відмітити той факт, що розвиток дисбіоза кишечника сприяв збільшенню гострого періоду захворювання в середньому на 3,8 доби в порівнянні з хворими, у яких не було виявлено порушень мікробіоценозу. Це теж обумовлювало більш тяжкий ступінь протікання ротавірусної інфекції.
Таким чином, із отриманих даних слідує висновок, що при діагностиці ротавірусної інфекції необхідним і обов’язковим є контроль наявності/відсутності дисбалансу кишкової мікрофлори з метою попередження розвитку ускладнених форм ротавірусної інфекції і швидкого та своєчасного призначення необхідної схеми лікування захворювання.
Дозвольте зачитати висновки: