Если у вас возникли сложности с курсовой, контрольной, дипломной, рефератом, отчетом по практике, научно-исследовательской и любой другой работой - мы готовы помочь.
Предоплата всего
Подписываем
В наслідок певних особливостей розташування Греції антична громада витупала як місто. Це зробило перевагу місту над селом. Формування грецьких міст розпочалось у 8-6ст до н.е. Виробляли зброю, колісниці інші різноманітні знаряддя паці. Також Греція славилась своїми тканинами. Грецька могутність призвела до суднобудування. Найпоширенішим експортом була оливкова олія, а також експортували вино. Займались городництвом і бджільництвом. Греція поступово зіштовхується з перенаселенням і це призводить до колонізації. Грецькі міста колонії були розташовані в Сицилії. Швидкими темпами розвивалась торгівля і товарно-грошові відносини. Добре розвинута морська торгівля бо вона була у власності великих купців, які малі кораблі і склади. Грошовий обмін здійснювався за допомогою лихварів, вони мали свій обмінний пункт. В кожному полісі була своя грошова одиниця і вона гальмувала розвиток товарно-грошових відносин. Однією з головних причин розпаду було рабства. В Римі рабська сила була основою продуктивною силою. Поступово продуктивність рабської сили падала. Ще одна з причин занепаду були конфлікти між грецькими містами а також в самих полісах.
Рим. Основним видом діяльності було с/г. Юридичним власником виступала держава. В 1 ст. н.е. Рим використовував не лише серп, рало, а й жатко, колісний плуг, мінеральні добрива, водяний млин, а також гарна система поливу, розвивалась агро-тех. Наука. Рим відомий своїми храмами. Славиться будівництвом доріг. Які зв’язують столицю з іншими провінціями. Успішно розвивалась обробка металу, розвивалась торгівля і приносила більше прибутку ніж ремесло. Після об’єднання владою всього середземномор’я відбувся розвиток зовнішньої торгівлі. Рим почав виплавляти монети з міді. Розквіт. Причини: перемога в завоюваннях підсилювала могутність, досконала правова система. Також розвивалася наука, мистецтво і римлян вважали найосвідченішими. Рабська праця. Занепад. В 3-4ст. н.е. розпочався занепад загострення внутрішніх конфліктів і суперечностей (занепад рабської праці). Криза рабовласницької держави призвела до зменшення с/г обігу. Економічно занепад охоплює ремесло і торгівлю, поступово зазнає краху завойовницька імперія. Поступово починають посилюватись варварські напади, що і призвело до розпаду.
Драгоманов. Був активним противником самодержавста, був активним прихильником укр. Культур, мови. Виступав проти заборони спілкування укр. мовою. Водночас різко засуджував рекреаційні, консервативні напрямки в українському суспільному русі, з обуренням виступає проти аполітичності українофілів і доводить цілковиту абсурдність їхніх намагань відокремити культуру від політики. Велику увагу приділяє пореформеним аграрним відносинам. Причиною тяжкого економічного становища селян вбачав в суспільно–політичних відносинах. На відміну від народників, бачив що Росія стала на шлях капіталістичного розвитку і він на відміну від народників не заперечував. Поруч із прогресивністю капіталізму він бачив його вади. Радикальну зміну становища селян і робітників він бачив у знищенні приватної власності. Майбутнє суспільства повязував із соціалізмом. Під соціалізмом він розумів такий економічний лад за якого фабрики і заводи а також продукти праці належать робітничим ладам, а земля і результати с/г-кого виробництва належить сільським громадам. Перехід до нового ладу бачив еволюційним шляхом, але не заперечував революційні виступи.
Подолинський . За участю лаврова 1872р. знайомиться з Маркосом і Енгльсом. Разом з Терлецьким Подолинський в 1875р. у Відні організовує видання соціалістичної літератури. Бачив прогресивність капіталізму порівняно з феодалізом, але він вказує на його історично минущий характер. Виступав проти капіталізму, критикує цей спосіб виробництва, а передусім виступає проти приватної власності на засоби виробництва. Він аналізує суперечність між працею і капіталом, між зростанням багатства буржуазії і зубожіння трудових мас, і корінь зла він вбачає в приватній власності і робить висновок про необхідність знищення капіталізму. Доклав багато зусиль для популяризації вчення Маркаса і він розуміє що головне в праці Маркаса т. додаткової вартості. Закон. Керуючись поступало том про єдність сили та кількісну сталість енергії він писав, що: енергія всесвіту велечина постійна, але вона не рівномірно розподіляється у різних частинах всесвіту. На розподіл енергії має вплив людська праця і Подолинський дає нове природничо-наукове обґрунтування визначення праці (є таке споживання механічної та психічної роботи, що нагромаджується в організмі, яке має результатом збільшення кількості перетворюваної енергії на земній поверхні.) Іван Франко. Велику увагу приділяє дослідженню економіки галичини, а також становищу селянства і робітничого класу. Активно аналізує реформу щодо відміни кріпатства . Причиною зубожіння селянства, соціальної нерівності, Франко бачив в існуванні приватної власності з метою пропаганди ідей соціалізму друкує ряд статей в газеті. Дає визначення предмету політичної економії. Саме людська праця є мірою вартості товарю. Для розкриття механізму капіталістичної експлуатації використовує елементи вчення Маркаса про додаткові вартість. Виступав як палкий захисник інтересів селянства і робітників. В аналізі категорій політ економії Франко звертає особливу увагу на такі: товар, гроші, капітал, рента. Аналізуючи товар він дає цому кілька визначень, але зрештою пише, що це продукт праці створений не для власного споживання, а для обімну. Він виділяє дві властивості товару - мінову і споживну вартість. Він розглядає політ економію як науку про суспільні святки між людьми. Називає її найважливішою з наук, тому що вона досліджує причини злидні і багатства людей. Згодом він визначає політ економію як науку про економічні закони розвитку суспільства.
Зібер. Економіст та соціолог за походження швейцарський німець жив та працював в Україні. Популяризатор марксизму. Його ідеї наклали відбиток на формування суспільно-політичних поглядів у тогочасному суспільстві. увагу приділяв аналізу категорій капіталу та прибутку. докладно висвітлює теорію додаткової вартості, назвав. її ядром Капіталу. Теорію додаткової вартості К Маркса розглядає, як вище досягнення економічної теорії. поділяв думку К. Маркса про закономірний характер зміни суспільних формацій, проте заперечував революційні висновки марксизму. Велике значення мали праці М. Зібера, що заперечували народницьку тезу про особливий шлях економічного розвитку Росії. досліджував питання розвитку первісного суспільства, виникнення різних форм власності, великого й дрібного виробництва в землеробстві та ін.
Внесок українських економістів в екномо теорію. В 20-х роках в Україні розвиток економічної науки відображав цивілізаційні особливості національної економіки. Представниками УСДРП виступали проти більшовицької концепції (Винниченко, Садовський вказували на те, що ля соціалістичних перетворень ще не настав час). Косинський і Воблий виступали проти націоналізації і звертали увагу на те що приватний інтерес є рушійною силою розвитку. 1918 році в Україні було створено Укр. академію наук. Соціально-економічний відділ очолив Туган Барановський. З його ініціативи того самого року було створено інститут економічної конюктури, який мав на меті проведення економічних досліджень закономірностей суспільного розвитку. Рекомендації цього інституту базувались на досягненнях світової економічної науки і спочатку були спрямовані проти економічної програми більшовизму на розроблену плану самостійного розвитку України. У 1920р було засновано товариство економістів до якого входили такі видатні вчені як: Слуцький, Воблий, Орженцький, Птуха, Задорожний та ін., що займались теоретико-економічним та прикладим аналізом народного господарства. Вивчаючи подальший розвиток економічної думки в Україні слід звернути увагу на певну двоїстість у дослідження економістів.З одного боку починає формуватись офіційна економічна наука, з другого боку у працях економістів зявляються формулювання що суперечили офіційним поглядам і навіть антимарксистські концепції. Відтоді економічна думка в Україні розвивається так само як і в Росії згідно із соціальним замовленням, в ізоляції від світової економічної думки.